Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор Медичного інституту, 756.06kb.
• I. Медицинская литература, 40.81kb.
• Міністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені, 152.29kb.
• Л. М. Чучіліна Відповідальний за випуск, 119.23kb.
• П.І. Білоусенко Відповідальний за випуск, 423.59kb.
• І. П. Мозговий Відповідальний за випуск, 1693.67kb.
• Конспект лекцій укладач Г. І. Мардар Відповідальний за випуск Літературний редактор, 4525.72kb.
• Е. В. Колісніченко > В. О. Панченко > А. А. Папченко Відповідальний за випуск, 1555.03kb.
• В. В. Асоцький Відповідальний за випуск, 609.39kb.
• В. В. Асоцький Відповідальний за випуск, 849.62kb.

Приклади тестового контролю

1. Яке твердження не властиве сальмонельозу як госпітальній інфекції?
   
   1. Внутрішньолікарняні спалахи сальмонельозу відрізняються тривалим перебігом.
      
   2. Найбільша кількість хворих виявляється серед дітей першого року життя.
      
   3. Внутрішньолікарняний сальмонельоз частіше викликається штамами мікроорганізмів з низькою антибіотикорезистентністю.
      
   4. Кількість випадків внутрішньолікарняного сальмонельозу збільшується.
      

2. Для епідеміології сальмонельозу у дітей першого року життя типовим є:
   
   1. Часто спостерігається побутовий шлях передачі.
      
   2. Часто спостерігається внутрішньолікарняне інфікування.
      
   3. Частіше викликається антибіотикорезистентними штамами.
      
   4. При харчовому шляху передачі провідним фактором є молочні продукти.
      
   5. Тривале виділення збудника часто спостерігається у новонароджених дітей та дітей, які перехворіли на генералізовані форми.
      
   6. Усі відповіді правильні.
      

3. Фактори вірулентності сальмонел:
   
   1. Антифагоцитарна активність сальмонел.
      
   2. Рухливість сальмонел.
      
   3. Здатність до продукції ендотоксину А.
      
   4. Здатність виживати у фагоцитах.
      
   5. Стійкість до лізису.
      
   6. Усі відповіді правильні.
      

4. Джерелом сальмонельозної інфекції є:
   
   1. Велика рогата худоба.
      
   2. Домашня птиця, дикі голуби, черепахи.
      
   3. Хворий чи носій.
      
   4. Свині, вівці.
      
   5. Всі відповіді правильні.
      

5. При контактному шляху передачі максимальна кількість сальмонельозів у дітей реєструється:
   
   1. Навесні.
      
   2. Взимку.
      
   3. Влітку.
      
   4. Восени.
      
   5. В усі пори року.
      

6. Факторами передачі сальмонел не є:
   
   1. Висохлий послід птахів і тварин.
      
   2. Яйця.
      
   3. Кровососні комахи.
      
   4. Предмети побуту, що контаміновані сальмонелами.
      
   5. Вода.
      
   6. Молоко та молочнокислі продукти.
      
   7. Риба та рибні продукти.
      

7. Основні ланки патогенезу сальмонельозу:
   
   1. Гемодинамічні порушення.
      
   2. Ендотоксинемія.
      
   3. Бактеріємія.
      
   4. Водно-електролітні втрати.
      
   5. Усі відповіді правильні.
      

8. До клініки гіпоосмотичної коми відносять все, крім:
   
   1. В’ялості.
      
   2. Слабості.
      
   3. Запаморочення.
      
   4. Гіпертермії.
      
   5. Клоніко-тонічних судом.
      

9. До клінічних проявів, що з’являються у грудної дитини, маса тіла якої за 2 дні зменшується на 5-10%, відносять всі, крім:
   
   1. Запалих очей.
      
   2. Статусу умираючого.
      
   3. Втрати еластичності шкіри.
      
   4. Тахікардії.
      
   5. Запалого тім'ячка.
      

10. Для гіпернатріємічної дегідратації зі вмістом натрію у сироватці крові 170 ммоль/л і при втраті 10% ваги тіла характерні такі прояви, за винятком:
    
    1. Спраги.
       
    2. Збудженості.
       
    3. Сопору.
       
    4. Низького артеріального тиску.
       
    5. Судом.
       

11. Яка клінічна форма сальмонельозу найчастіше спостерігається у новонароджених дітей?
    
    1. Стерта.
       
    2. Генералізована.
       
    3. Бактеріовиділення.
       
    4. Гастроінтестинальна.
       

12. У клінічній симптоматиці сальмонельозу у дітей до 3 років переважають симптоми:
    
    1. Коліту.
       
    2. Гастроентериту.
       
    3. Генералізації інфекції.
       
    4. Клінічні симптоми відсутні, реєструється лише висів мікроорганізмів із фекалій.
       

13. Для неускладненої гастроінтестинальної форми сальмонельозу нетиповими є:
    
    1. Нападоподібні болі у животі.
       
    2. Зневоднення.
       
    3. Висока гарячка, інтоксикація.
       
    4. Жовтяниця, геморагічний синдром.
       
    5. Нудота, блювання, часті рідкі випорожнення.
       
14. Для гастроентеритичного синдрому при сальмонельозі не- типовими є:
    
    1. Болючість при пальпації в епігастральній, навколопупковій, ілеоцекальній ділянках.
       
    2. Часті випорожнення невеликими порціями у вигляді мутного слизу.
       
    3. Водянисті, смердючі випорожнення.
       
    4. Стійка нудота, блювання.
       
    5. Переймоподібні болі у животі, які підсилюються перед випорожненням.
       

15. Який характер випорожнень нетиповий для сальмонельозу:
    
    1. У вигляді "болотної твані".
       
    2. Рідкий водянистий зі збереженням калового характеру.
       
    3. У вигляді "малинового желе".
       
    4. Слизово-кров'янистий.
       
    5. У вигляді "м'ясних помиїв".
       

16. При сальмонельозі ураження нервової системи мають прояви:
    
    1. Розладів сну.
       
    2. Головного болю.
       
    3. Менінгеальних симптомів.
       
    4. Слабості, кволості.
       
    5. Усі відповіді правильні.
       

17. Для септичного варіанта генералізованої форми сальмонельозу нетиповим є:
    
    1. Гарячка неправильного типу.
       
    2. Тривалий гастроентеритичний синдром.
       
    3. Гепатоспленомегалія.
       
    4. Формування вторинних септикопіємічних вогнищ.
       
18. Критерієм тяжкості при сальмонельозі не може бути:
    
    1. Вираженість інтоксикації.
       
    2. Токсичне ураження міокарда.
       
    3. Гарячка.
       
    4. Тривалість інкубаційного періоду.
       
    5. Частота випорожнень.
       

19. Клінічно сальмонельоз мало схожий на:
    
    1. Ієрсиніоз.
       
    2. Харчові отруєння.
       
    3. Ботулізм.
       
    4. Дизентерію.
       
    5. Холеру.
       

20. В основі класифікації сальмонел лежить:
    
    1. Джерело інфекції.
       
    2. Патогенність.
       
    3. Антигенна структура за К-антигеном.
       
    4. Антигенна структура за О-антигеном.
       
    5. Антигенна структура за Н-антигеном.
       

21. Для реактивних артритів, розвиток яких пов'язаний з кишковими інфекціями, не є характерним:
    
    1. Переважно моноартрит колінних суглобів.
       
    2. Асиметричність ураження суглобів.
       
    3. Розвиток з 3-го по 40-й день після початку діареї.
       
    4. Септичний характер артриту.
       
    5. Переважний розвиток у HLА В27 позитивних індивідуумів.
       

22. Реактивні артрити не можуть розвинутися на фоні або після перенесеної інфекції, що зумовлена:
    
    1. Шигелами.
       
    2. Ротавірусами.
       
    3. Сальмонелами.
       
    4. Кампілобактерами.
       
    5. Ієрсиніями.
       

23. Реактивні артрити, що можуть розвинутись із 3-го по 40-й день від початку діареї, зумовлені:
    
    1. Сальмонелою.
       
    2. Кампілобактером.
       
    3. Ієрсинією.
       
    4. Шигелою.
       
    5. Усі відповіді правильні.
       

24. Сальмонельозний остеомієліт є частою проблемою у дітей, які:
    
    1. Отримували тривалу антибіотикотерапію.
       
    2. Мають серпоподібно-клітинну анемію.
       
    3. Мали контакт з тваринами.
       
    4. Вживали непастеризоване молоко в анамнезі.
       

25. Найбільший ризик розвитку генералізованої форми сальмонельозу мають:
    
    1. Діти, яким проводять імуносупресивну терапію.
       
    2. Діти з уродженими Т-клітинними імунодефіцитами.
       
    3. Новонароджені.
       
    4. Діти, хворі на СНІД.
       
    5. Усі відповіді правильні.
       

26. Внаслідок генералізації сальмонельозної інфекції у новонароджених найчастіше розвивається:
    
    1. Остеомієліт.
       
    2. Гнійний менінгіт.
       
    3. Абсцес селезінки.
       
    4. Пієлонефрит.
       
    5. Абсцес печінки.
       
27. Диференціальний діагноз діареї, що персистує більше ніж два тижні, включає:
    
    1. Ентеротоксигенна Е.соlі, Ентерогеморагічна Е.соlі.
       
    2. Shіgеllа dуsеntеrіае, Vіbrіо сhоlеrае, Рlеsіоmопаs shіgеlоіdеs.
       
    3. Ентеропатогенна Е.соlі, Sаlmоnеllа tурhіmurіum, Аеrоmоnаs саvіае.
       
    4. Ентероінвазивна Е.соlі, Nоrwаlк віруси, ротавіруси.
       
    5. Саmруlоbасtеr jеjunі, Shіgеllа flехnеrа, Hеlісоbасtеr руlоrі.
       

28. Матеріалом для проведення бактеріологічних досліджень при сальмонельозі є:
    
    1. Кров.
       
    2. Випорожнення.
       
    3. Блювотні маси і промивні води шлунку.
       
    4. Сеча.
       
    5. Усі відповіді правильні.
       

29. Коефіцієнт об’єму позаклітинної рідини (С) у дорослих становить:
    
    1. 0,1.
       
    2. 0,2.
       
    3. 0,25.
       
    4. 0,3.
       
    5. 0,5.
       

30. Коефіцієнт об’єму позаклітинної рідини (С) у новонароджених становить:
    
    1. 0,1.
       
    2. 0,2.
       
    3. 0,25.
       
    4. 0,3.
       
    5. 0,5.
       
31. Коефіцієнт об’єму позаклітинної рідини (С) у дітей після 1 року становить:
    
    1. 0,1.
       
    2. 0,2.
       
    3. 0,25.
       
    4. 0,3.
       
    5. 0,5.
       

32. Фізіологічна потреба в Мg^{+ +} у дітей становить:
    
    1. 0,25 ммоль/кг/добу.
       
    2. 0,25-0,5 ммоль/кг/добу.
       
    3. 0,075-0,1 ммоль/кг/добу.
       
    4. 0,2-0,3 ммоль/кг/добу.
       
    5. 0,5 ммоль/кг/добу.
       

33. Фізіологічна потреба в Сa^{+ +} у дітей становить:
    
    1. 0,5-1 ммоль/кг/добу
       
    2. 1-2 ммоль/кг/добу.
       
    3. 2-3 ммоль/кг/добу.
       
    4. 3-4 ммоль/кг/добу.
       
    5. 5 ммоль/кг/добу.
       

34. Фізіологічна потреба в Na у дітей становить:
    
    1. 0,5-1 ммоль/кг/добу.
       
    2. 1-2 ммоль/кг/добу.
       
    3. 2-3 ммоль/кг/добу.
       
    4. 3-4 ммоль/кг/добу.
       
    5. 5 ммоль/кг/добу.
       

35. Фізіологічна потреба в калії складає:
    
    1. 0,5-1ммоль/кг/добу.
       
    2. 1-2 ммоль/кг/добу.
       
    3. 2-3 ммоль/кг/добу.
       
    4. 3-4 ммоль/кг/добу.
       
    5. 4-5 ммоль/кг/добу.
       

36. Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення визначають у дітей у віці 2 дні як:
    
    1. 1 мл/кг/год.
       
    2. 2 мл/кг/год.
       
    3. 3 мл/кг/год.
       
    4. 4 мл/кг/год.
       
    5. 5 мл/кг/год.
       

37. Фізіологічна потреба в рідині за методом Holiday Segar у дітей з масою тіла від 1 до 10 кг визначають як:
    
    1. 30 мл/кг.
       
    2. 50 мл/кг.
       
    3. 100 мл/кг.
       
    4. 1000 мл + 50 мл/кг на кожний кілограм до 10 кг.
       
    5. 1500 мл + 20 мл/кг на кожний кілограм до 10 кг.
       

38. При якій концентрації в плазмі крові Na⁺ кількість його в інфузійній рідині зменшується у 2 рази від його добової потреби:
    
    1. 135 ммоль/л.
       
    2. 135-145 ммоль/л.
       
    3. 145-150 ммоль/л.
       
    4. 150-175 ммоль/л.
       
    5. 175-200 ммоль/л.
       

39. Який склад повинен мати розчин для пероральної регідратації грудних дітей з помірно тяжкою діареєю, що викликана патогенними штамами кишкової палички:
    
    1. Nа+ 100 ммоль/л, К+ 15 ммоль/л, Сl- 25 ммоль/л.
       
    2. Nа+ 90 ммоль/л, К+ 15 ммоль/л, Сl- 75 ммоль/л, HСО3- 30 ммоль/л, глюкоза 111ммоль/л (20 г/л).
       
    3. Глюкоза 50 г/л в ізотонічному розчині (Nа+ 150 ммоль/л, Сl- 150 ммоль/л).
       
    4. Nа+ 200 ммоль/л, К+ 15 ммоль/л, Сl- 135 ммоль/л, HСО3- 30 ммоль/л, глюкоза 111 ммоль/л (20 г/л).
       
    5. Nа+ 90 ммоль/л, К+ 15 ммоль/л, Сl- 75 ммоль/л, HСО3- 30 ммоль/л, глюкоза 333 ммоль/л (60 г/л).
       

40. У грудної дитини впродовж 3 днів спостерігається профузна діарея. ЧСС - 200 за 1 хвилину, знижена перфузія, ослаблений периферичний пульс. Виберіть найбільш оптимальне лікування:
    
    1. Інфузія допаміну.
       
    2. Інфузія гемодезу.
       
    3. Призначення атропіну.
       
    4. Інфузія глюкозосольових розчинів.
       

41. Оральна регідратаційна терапія є першочерговим етапом лікування для усіх дітей із симптомами гастроентериту, крім:
    
    1. Дизентерії.
       
    2. Ілеусу, коми чи шоку.
       
    3. Блювання, високої лихоманки.
       
    4. Холери.
       
    5. Зниженого тургору шкіри, запалого тім'ячка, сухих слизових оболонок ротової порожнини, олігурії.
       

42. У дитини 2 років впродовж 2 днів спостерігається водяниста діарея 5-6 разів на добу, дворазове блювання. Яке з наступних ваших рішень буде правильним?
    
    1. Призначити ферментні препарати.
       
    2. Призначити левоміцетин.
       
    3. Пояснити матері необхідність проведення та методику інтенсивної оральної регідратації з метою попередження розвитку зневоднення.
       
    4. Призначити лоперамід.
       
    5. Призначити фуразолідон.
       

43. Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення у дітей віком 3 дні визначають як:
    
    1. 1 мл/кг/год.
       
    2. 2 мл/кг/год.
       
    3. 3 мл/кг/год.
       
    4. 4 мл/кг/год.
       
    5. 5 мл/кг/год.
       

44. При якій концентрації Na⁺ у плазмі крові забороняється його вводити:
    
    1. 125 ммоль/л.
       
    2. 135 ммоль/л.
       
    3. 145 ммоль/л.
       
    4. 150 ммоль/л.
       
    5. 175 ммоль/л.
       

45. Фізіологічна потреба у рідині за методом Holiday Segar у дітей з масою більше 20 кг визначається як:
    
    1. 30 мл/кг.
       
    2. 50 мл/кг.
       
    3. 100 мл/кг.
       
    4. 1000 мл + 50 мл/кг на кожний кілограм понад 20 кг.
       
    5. 1500 мл + 20 мл/кг на кожний кілограм понад 20 кг.
       

46. Концентрація калію хлориду в інфузаті не повинна перевищувати:
    
    1. 0,1-0,2%.
       
    2. 0,2-0,3%.
       
    3. 0,3-0,5%.
       
    4. 0,5-1%.
       
    5. 7,5%.
       

47. 1 мл 25% розчину магнію сульфату містить:
    
    1. 0,1 ммоль Mg+ +.
       
    2. 0,2 ммоль Mg+ +.
       
    3. 0,5 ммоль Mg+ +.
       
    4. 1 ммоль Mg+ +.
       
    5. 2 ммоль Mg+ +.
       

48. При гіпертонічній дегідратації рівень Na у плазмі крові більше:
    
    1. 135 ммоль/л.
       
    2. 145 ммоль/л.
       
    3. 150 ммоль/л.
       
    4. 160 ммоль/л.
       
    5. 175 ммоль/л.
       

49. Фізіологічну потребу в рідині за методом Holiday Segar у дітей з масою 10,1 – 20 кг визначають як:
    
    1. 30 мл/кг.
       
    2. 40 мл/кг.
       
    3. 100 мл/кг.
       
    4. 1000 мл + 50 мл на кожний кілограм понад 10 кг.
       
    5. 1500 мл + 20 мл на кожний кілограм понад 10 кг.
       

50. Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення у дітей масою тіла більше 20 кг визначають як:
    
    1. 3 мл/кг/год.
       
    2. 4 мл/кг/год.
       
    3. 4 мл/кг/год.
       
    4. 40 мл/кг/год + 2 мл на кожний кг ваги понад 20 кг.
       
    5. 60 мл/год + 1 мл на кожний кг ваги понад 20 кг.
       

51. Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення у дітей масою тіла до 10 кг визначають як:
    
    1. 1 мл/кг/год.
       
    2. 2 мл/кг/год.
       
    3. 3 мл/кг/год.
       
    4. 4 мл/кг/год.
       
    5. 5 мл/кг/год.
       

52. 1 мл 7,5% K Cl містить:
    
    1. 0,5 ммоль К⁺.
       
    2. 1 ммоль К⁺.
       
    3. 2 ммоль К⁺.
       
    4. 5 ммоль К⁺.
       
    5. 10 ммоль К⁺.
       

53. Для розрахунку початкового дефіциту рідини у дітей з ексикозом вважають, що:
    
    1. 1% дегідратації = 5 мл/кг на добу.
       
    2. 1% дегідратації = 10 мл/кг на добу.
       
    3. 1% дегідратації = 100 мл/кг на добу.
       
    4. 1% дегідратації = 1 мл/кг на добу.
       
    5. 1% дегідратації = 50 мл/кг на добу.
       

54. При ізотонічній дегідратації в першу добу в умовах збереження мікроциркуляції стартовим розчином є:
    
    1. Ізотонічний розчин Na Cl.
       
    2. 5% розчин глюкози.
       
    3. Альбумін.
       
    4. Плазма.
       
    5. Реополіглюкін.
       

55. При гіпотонічній дегідратації рівень Na у плазмі крові менше:
    
    1. 125 ммоль/л.
       
    2. 130 ммоль/л.
       
    3. 135 ммоль/л.
       
    4. 145 ммоль/л.
       
    5. 150 ммоль/л.
       

56. 1 мл 10% розчину глюконату Са містить:
    
    1. 0,1 ммоль Са^{+ +}.
       
    2. 0,25 ммоль Са^{+ +} .
       
    3. 0,3 ммоль Са^{+ +}.
       
    4. 0,5 ммоль Са^{+ +}.
       
    5. 1 ммоль Са^{+ +}.
       

57. Протипоказаннями щодо введення іонів К⁺ є:
    
    1. Олігурія.
       
    2. Ексикоз.
       
    3. Блювання.
       
    4. Метеоризм.
       
    5. Парез кишечника.
       

58. При порушеннях мікроциркуляції інфузійну терапію при ізотонічній дегідратації починають із:
    
    1. Ізотонічного розчину NaCl.
       
    2. Глюкози.
       
    3. Реополіглюкіну.
       
    4. Альбуміну.
       
    5. Плазми.
       

59. Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення у дітей вагою від 10 до 20 кг визначають як:
    
    1. 2 мл/кг/год.
       
    2. 3 мл/кг/год.
       
    3. 4 мл/кг/год.
       
    4. 4 мл/кг/год + 2 мл на кожний кг маси тіла понад 10 кг.
       
    5. 40 мл/год + 2 мл на кожний кг маси тіла понад 10 кг.
       

60. Дитина 2 років госпіталізована на другий день після початку хвороби зі скаргами на водянисту діарею до 5-6 раз на добу, 2 разове блювання. Температура тіла 37,8ºС, апетит знижений, губи сухі, млявість. Який ваш вибір щодо стартової терапії?
    
    1. Призначити цефотаксим внутрішньом'язово.
       
    2. Призначити поліміксин та оральну регідратацію.
       
    3. Розпочати інтенсивну оральну регідратацію, проводити спостереження за дитиною, антибіотики не призначати.
       
    4. Призначити фуразолідон та парентеральну регідратацію.
       

61. Для зменшення діарейного синдрому не варто застосовувати:
    
    1. Біопрепарати.
       
    2. Імодіум, папаверін.
       
    3. Ферментні препарати.
       
    4. Ентеросорбенти.
       
    5. В'яжучі засоби.
       

62. Для лікування хворих на генералізовані форми сальмонельозу антибіотики вводять:
    
    1. Внутрішньовенно.
       
    2. Перорально.
       
    3. Внутрішньом'язово.
       
    4. Усі відповіді правильні.
       

63. Враховуючи зростання антибіотикорезистентності сальмонел на сучасному етапі, у дітей до 1 року лікування тяжких форм сальмонельозу потрібно розпочинати з:
    
    1. Аміноглікозидів 3-го покоління.
       
    2. Ампіциліну.
       
    3. Цефалоспоринів 3-го покоління.
       
    4. Нітрофуранів.
       
    5. Левоміцетину.
       

64. У лікуванні тяжких форм сальмонельозу в дітей раннього віку вирішальним не є:
    
    1. Оральна та парентеральна регідратація.
       
    2. Оральна регідратація.
       
    3. Парентеральна регідратація.
       
    4. Терапія ферментами, сорбентами та еубіотиками.
       
    5. Антибактеріальна терапія.
       

65. Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення у дітей віком 1 день визначають як:
    
    1. 1 мл/кг/год.