Geum.ru

Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор Медичного інституту В. Е. Маркевич

Вид материалаДокументы

Содержание


Технологічна карта проведення заняття
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті


На початку заняття буде проведено тестовий контроль вихідного рівня знань. Потім - самостійна робота студентів із хворими. Під керівництвом викладача буде проведено клінічний розбір історії хвороби хворого на ГРВІ. Наприкінці заняття - підсумковий тестовий контроль або розв’язування ситуаційних задач.


Технологічна карта проведення заняття



Етап
Час, хв.
Навчальні посібники
Місце

проведення

засіб навчання
облад-нання

1 Визначення початкового рівня знань
30
Тести



Навчальна кімната

2 Курація хво-рих на ГРВІ під контролем викладача
40
Хворі



Палата


Етап
Час, хв.
Навчальні посібники
Місце

проведення

засіб навчання
облад-нання

3 Клінічний розбір хворих на ГРВІ під керівництвом викладача

30

Історії хвороби,

алгоритми



Навчальна кімната

4 Обґрунтуван-ня поперед-нього діагнозу
10
Таблиці, схеми, алгоритми



Навчальна кімната

5 Обґрунтуван-ня лікувальної тактики
10
Таблиці, схеми, алгоритми



Навчальна кімната

6 Підсумковий контроль
30
Тести, ситуаційні задачі



Навчальна кімната

7 Підбиття під-сумків роботи
10






Навчальна кімната



Приклади тестового контролю

  1. Основні характеристики ГРЗ:
  1. Етіологічно різнорідні хвороби.
  2. Швидкість та масовість поширення.
  3. Найбільш значне поширення серед дітей раннього віку.
  4. Усі відповіді правильні.



  1. Загальними закономірностями різних форм ГРЗ є:
  1. Джерело інфекції - хвора людина.
  2. Висока сприйнятливість людей.
  3. Захворюваність серед дітей займає провідне місце.
  4. Шлях передачі – крапельний.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Який із наведених вірусів не асоціюється з синдромом застуди:
  1. Коронавірус.
  2. Аденовірус.
  3. Риновірус.
  4. Вірус парагрипу.
  5. Вірус вітряної віспи.



  1. Збудник грипу належить до:
  1. Ентеровірусів.
  2. Арбовірусів.
  3. Ротавірусів.
  4. Ортоміксовірусів.
  5. Пікорнавірусів.



  1. Серед людей циркулює вірус грипу:
  1. H1N1.
  2. H2N1.
  3. H3N1.
  4. Усі вищенаведені.



  1. Вірус грипу А від інших типів відрізняється:
  1. Вмістом РНК у нуклеокапсиді.
  2. Належністю до ортоміксовірусів.
  3. Мінливістю поверхневих антигенів - гемаглютиніну та нейрамінідази.
  4. Індукцією специфічних імуноглобулінів.
  5. Високою контагіозністю.



  1. Для якого типу вірусу грипу характерна часта зміна антигенних властивостей поверхневих білків?
  1. Типу А.
  2. Типу В.
  3. Типу С.



  1. Як часто спостерігається дрейф генів вірусу грипу типу А?
  1. Двічі на рік.
  2. 1 раз на 10-20 років.
  3. 1 раз в 2-3 роки.
  4. 1 раз на 5 років.



  1. Для якого типу вірусу грипу характерна постійна антигенна структура?
  1. Типу А.
  2. Типу В.
  3. Типу С.



  1. Менша антигенна мінливість характерна для структури вірусу грипу типу :
  1. Типу А.
  2. Типу В.
  3. Типу С.



  1. До чого призводить дрейф генів вірусу грипу?
  1. Пандемії.
  2. Епідемії.
  3. Підйому захворюваності.
  4. Не змінює епідеміологічної ситуації.



  1. Джерелом інфекції при грипі є:
  1. Реконвалесцент.
  2. Хвора людина.
  3. Тварини.
  4. Птахи.
  5. Носій.



  1. Механізми передачі вірусу грипу:
  1. Трансмісивний.
  2. Крапельний.
  3. Контактний.
  4. Харчовий.
  5. Водний.



  1. Яка сезонність захворювання при грипі?
  1. Весняна.
  2. Осіння.
  3. Осінньо-зимова.
  4. Літня.
  5. Відсутня.



  1. У патогенезі грипу значну роль відіграє:
  1. Вік хворого.
  2. Вірулентність вірусу.
  3. Ступінь прояву вірусемії.
  4. Стан захисних сил організму.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. В основі ураження різних органів при грипі лежать:
  1. Цитопатогенна дія вірусу.
  2. Порушення механізмів імунітету.
  3. Мікроциркуляторні розлади.
  4. Цитотоксична дія вірусу.
  5. Порушення зовнішнього дихання.



  1. Патоморфологічні зміни у слизовій оболонці дихальних шляхів при грипі характеризуються:
  1. Порушенням механізмів імунітету.
  2. Проліферацією епітелію.
  3. Десквамацією епітелію.
  4. Клітинною інфільтрацією.
  5. Порушенням мікроциркуляції, набряком.
  1. До епітелію яких органів тропний вірус грипу?
  1. Глотки.
  2. Трахеї.
  3. Легенів.
  4. Гортані.


  1. Середня тривалість інкубаційного періоду при грипі:
  1. 15-17 днів.
  2. 5-7 днів.
  3. 21 день і більше.
  4. 2-3 дні.
  5. 8-12 днів.



  1. До клінічних критеріїв грипу не належить:
  1. Нежить.
  2. Лихоманка 38,5-40,0ºС.
  3. Сильний головний біль, біль у м'язах, суглобах, очних яблуках, гіперестезія, млявість.
  4. Ознаки трахеїту.



  1. Для клініки грипу середньої тяжкості нетиповим є:
  1. Озноб.
  2. Висока температура тіла.
  3. Петехії на шкірі обличчя та тулуба.
  4. Склерит.
  5. Біль у м'язах.



  1. Який із клінічних симптомів не типовий для необтяженого грипу:
  1. Висока температура.
  2. Головний біль.
  3. Екзантема.
  4. Катаральні симптоми.
  5. Озноб.



  1. Коли з’являється катаральний синдром при грипі?
  1. В інкубаційному періоді.
  2. На 1-шу добу захворювання.
  3. На 2-3-тю добу захворювання.
  4. Характерний для всього перебігу.



  1. Ознаки грипозного трахеїту :
  1. Сухий, болісний кашель із печінням та болем за грудиною.
  2. Вологий різнотональний кашель.
  3. Дихання, що чути на відстані (шумне).
  4. Усі відповіді правильні.



  1. Яка форма грипу належить до атипових форм?
  1. Гіпертоксична.
  2. Стерта.
  3. Блискавична.
  4. Усі відповіді правильні.
  5. Правильної відповіді немає.



  1. У пацієнта спостерігається температура тіла 40-40,5ºC, значні симптоми інфекційного токсикозу: короткочасна втрата свідомості, марення, судоми, блювання, сегментарний набряк легень. Який ступінь тяжкості грипу?
  1. Легкий.
  2. Середньої тяжкості.
  3. Тяжкий.
  4. Гіпертоксичний.



  1. У пацієнта спостерігається температура тіла 38,5-39,5ºC, значні симптоми інфекційного токсикозу: головний біль, біль у м'язах та суглобах. Можливий розвиток крупу, астматичного та абдомінального синдромів. Який ступінь тяжкості грипу?
  1. Легкий.
  2. Середньої тяжкості.
  3. Тяжкий.
  4. Гіпертоксичний.



  1. Для грипу у новонароджених нетиповим є:
  1. Неспокій, млявість.
  2. Значні катаральні прояви.
  3. Поступовий початок.
  4. Блідість шкіри.
  5. Відмова від грудей, зригування, зниження маси тіла.



  1. Для клінічної картини грипу в дітей перших 6 міся-ців нехарактерним є:
  1. Швидкий розвиток геморагічного синдрому.
  2. Диспептичні розлади.
  3. Ізольований круп.
  4. Симптоми ураження нервової системи.
  5. Дихальна недостатність.



  1. Яка форма грипу належить до атипових форм?
  1. Гіпертоксична.
  2. Субтоксична.
  3. Катаральна.
  4. Токсична.
  5. Токсико-катаральна.



  1. Для грипу характерно:
  1. Гострий початок, лихоманка 38,5 – 40ºС
  2. Значні симптоми порушення загального стану, що розвиваються в першу добу захворювання.
  3. Петехіальний висип на обличчі, шиї та верхній частині тулуба.
  4. Усі відповіді правильні.



  1. У пацієнта спостерігаються коливання температури тіла від 36,6ºС до 38,5ºC, незначні симптоми інфекційного токсикозу. Який ступінь тяжкості грипу?
  1. Легкий.
  2. Середньої тяжкості.
  3. Тяжкий.
  4. Гіпертоксичний.



  1. Для грипу характерно:
  1. Гострий початок, лихоманка 38,5 – 40ºС.
  2. Значне порушення загального стану, що розвивається в першу добу захворювання.
  3. Петехіальний висип на обличчі, шиї та верхній частині тулуба.
  4. Усі відповіді правильні.



  1. Геморагічний синдром при тяжких формах грипу проявляється:
  1. Петехіями на шкірі обличчя і тулуба.
  2. Носовими кровотечами.
  3. Виділенням із носа сукровиці.
  4. Мікрогематурією.
  5. Усі відповіді правильні.
  1. До клінічних симптомів набряку мозку при грипі належать:
  1. Неодноразове блювання.
  2. Розвиток дихання за типом Чейна-Стокса.
  3. Розлад свідомості.
  4. Психомоторне збудження, судоми.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, що розвивається при грипі , характеризується:
  1. Підвищенням вмісту в крові продуктів деградації фібриногену.
  2. Наявністю в крові розчинних комплексів мономерів фібрину.
  3. Посиленим утворенням антитромбіну у фазі гіперкоагуляції.
  4. Наявністю в крові лізосомальних ферментів.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. У хлопчика спостерігаються температура тіла 40-41ºC, швидкий розвиток менінгоенцефалічного, геморагічного синдромів, геморагічного набряку легень. Яка форма грипу?
  1. Легка.
  2. Середньої тяжкості.
  3. Тяжка.
  4. Гіпертоксична.


  1. Для якої стадії стенозувального ларингіту характерна гіпоксична кома?
  1. Компенсації.
  2. Субкомпенсації.
  3. Декомпенсації.
  4. Асфіктичної.



  1. Для крупу при грипі нехарактерним є:
  1. Відчуття недостатності повітря.
  2. «Гавкаючий» кашель.
  3. Утруднений видих.
  4. Утруднений і подовжений вдих.
  5. Тотальний ціаноз.



  1. Для грипу, ускладненого пневмонією, не характер-но:
  1. Кашель з мокротинням.
  2. Задишка, ціаноз.
  3. Лімфоцитоз у крові.
  4. Блювання.
  5. Значна лихоманка.



  1. Гарячковий період при неускладненому грипі в середньому триває:
  1. Не більше 3 днів.
  2. 3-5 днів.
  3. 10 днів і більше.
  4. Обов'язкова двохвильова гарячка.
  5. 5-7 днів.



  1. Малохарактерним ускладненням грипу є:
  1. Пневмонія.
  2. Отит.
  3. Синусит.
  4. Енцефаліт.
  5. Трахеобронхіт.



  1. Для післягрипозного астенічного синдрому не- типовим є:
  1. Дратівливість, безсоння.
  2. Підвищена втомлюваність, слабість.
  3. Підвищена пітливість.
  4. Постійний субфебрилітет.
  5. Триває 2-3 тижні.



  1. Особливістю перебігу грипу в дітей першого року життя є:
  1. Висока летальність.
  2. Слабкі прояви катарального синдрому.
  3. Перебіг переважно середньої тяжкості та тяжкий.
  4. Часті бактеріальні ускладнення.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Синдром Рея найчастіше зустрічається при таких інфекціях:
  1. Грипозній.
  2. Герпетичній.
  3. Токсоплазмозній.
  4. Кишковій.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. При синдромі Рея не спостерігається:
  1. Гостра ниркова недостатність.
  2. Міокардит.
  3. Гіпоглікемія.
  4. Токсична енцефалопатія.
  5. Жирова дистрофія печінки.



  1. Тяжкі форми грипу супроводжуються:
  1. Задишкою, кашлем.
  2. Носовими кровотечами.
  3. Зниженням діурезу.
  4. Високою температурою.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Для грипу в дітей не характерні ускладнення:
  1. Середній отит.
  2. Гастроінтестинальний синдром.
  3. Синдром Гієна-Барре.
  4. Бактеріальна суперінфекція.
  5. Легеневі.



  1. Бактеріальній суперінфекції при грипі сприяють:
  1. Сенсибілізація лейкоцитів до бактеріальних алергенів.
  2. Розвиток некрозу слизової оболонки трахеї і бронхів.
  3. Порушення дренажної функції бронхів.
  4. Порушення мікроциркуляції в легенях.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. При грипі можуть спостерігатися такі ураження ЦНС:
  1. Синдром Рея.
  2. Неврити, поліневрити.
  3. Енцефалічна реакція.
  4. Енцефаліти.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Для грипу не характерно:
  1. Хвилеподібний перебіг.
  2. Повітряно-крапельний шлях передачі.
  3. Ураження респіраторного тракту.
  4. Симптоми інфекційного токсикозу.



  1. За ступенем тяжкості при грипі можуть спостерігатися такі форми:
  1. Легка.
  2. Миттєва (гіпертоксична).
  3. Середньої тяжкості.
  4. Тяжка.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. У діагностиці грипу враховується:
  1. Масовість захворювань.
  2. Тривалість інкубаційного періоду 12-36 годин.
  3. Висока контагіозність.
  4. Можливість ураження усіх вікових груп.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Лабораторна експрес-діагностика грипу здійснюється:
  1. Методом імунофлюоресценції.
  2. Культивуванням вірусу на культурі тканин.
  3. РЗК.
  4. РНГА.
  5. Шкірно-алергічною пробою.
  1. Для діагностики вірусних енцефалітів використовуються такі методи:
  1. Виділення вірусу з крові та ліквору.
  2. РЗК, РПГА, РГГА.
  3. Виділення нуклеїнових кислот вірусу з ліквору методом ПЛР.
  4. Визначення наявності специфічних антитіл класу Іg М.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Джерелом інфекції при парагрипі є:
  1. Хвора людина.
  2. Тварини.
  3. Реконвалесцент.
  4. Птахи.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Механізм передачі парагрипу:
  1. Контактний.
  2. Крапельний.
  3. Трансмісивний.
  4. Харчовий.



  1. Сезонність захворювання при парагрипі:
  1. Літня.
  2. Зимово-весняна.
  3. Захворюваність реєструється впродовж року з підйомом в осінньо-зимовий період.
  4. Осінньо-зимова.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. На парагрип частіше хворіють:
  1. Діти дошкільного та молодшого шкільного віку.
  2. Усі вікові групи.
  3. Дорослі.
  4. Діти раннього віку.
  5. Люди похилого віку.
  1. У патогенезі крупу суттєвого значення не мають:
  1. Інтоксикація токсинами бактерій.
  2. Набряк слизової оболонки гортані.
  3. Накопичення в просвіті дихальних шляхів слизу, плівок.
  4. Спазм м'язів гортані.
  5. Сенсибілізація організму вірусними і бактеріальними антигенами.



  1. До епітелію яких органів тропний вірус парагрипу?
  1. Глотки.
  2. Трахеї.
  3. Нижніх дихальних шляхів.
  4. Гортані.



  1. Інкубаційний період при парагрипі триває:
  1. Декілька годин - 3 доби.
  2. 3 - 7 діб.
  3. До 1 тижня.
  4. 4 - 14 діб.
  5. 21 добу.



  1. Для парагрипу не характерно:
  1. Незначні прояви токсикозу.
  2. Ураження шлунково-кишкового тракту.
  3. Помірна лихоманка.
  4. Подовжений перебіг хвороби.
  5. Значні зміни слизової верхніх дихальних шляхів.



  1. Для парагрипу нетиповим є:
  1. Гіпертермія.
  2. Гіперемія зіва.
  3. Гострий початок.
  4. Сухий кашель.
  5. Осиплість голосу.



  1. Для парагрипу характерні такі зміни у слизовій оболонці ротоглотки:
  1. Набряк язичка.
  2. Набряк мигдаликів, реґіонарне збільшення лімфатичних вузлів.
  3. Гнійно-фібринозні нашарування на мигдаликах.
  4. Гіперемія дужок м'якого піднебіння та задньої стінки глотки.
  5. Зернистість м'якого піднебіння.



  1. Для парагрипу характерні такі клінічні форми:
  1. Ларингіт.
  2. Пневмонія.
  3. Риніт.
  4. Фарингіт.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Для парагрипу характерні такі зміни в картині крові:
  1. Тромбоцитопенія.
  2. Лейкопенія.
  3. Нейтрофільоз.
  4. Лейкоцитоз.
  5. Еозинопенія.



  1. Клініка ускладненого парагрипу характеризується:
  1. Стенозом гортані.
  2. Пневмонією.
  3. Загостренням супутніх хронічних захворювань.
  4. Лейкоцитозом.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. При вірусному крупі в дітей спостерігаються такі прояви, крім:
  1. Невисокої температури тіла.
  2. Здуття легень на рентгенограмі грудної клітки.
  3. Інспіраторного стридору.
  4. Інфікування вірусом парагрипу.
  5. Гострого розвитку.



  1. Назвіть вірус, який найчастіше є причиною ларинготрахеобронхіту (крупу):
  1. Вірус грипу.
  2. Респіраторно-синцитіальний вірус.
  3. Вірус парагрипу 1-го типу.
  4. Вірус епідемічного паротиту.
  5. Вірус краснухи.



  1. Для лабораторної діагностики парагрипу не використовують:
  1. Реакцію гальмування гемаглютинації.
  2. Виділення антитіл у парних сироватках.
  3. Імунофлюоресцентний метод.
  4. РПГА.
  5. Виділення вірусу.



  1. Для крупу при парагрипі не характерно:
  1. Свистяче дихання.
  2. Грубий кашель.
  3. Афонія.
  4. Участь допоміжної мускулатури в диханні.
  5. Утруднений вдих.



  1. В якій стадії стенозувального ларингіту з’являється задишка у спокої?
  1. Компенсації.
  2. Субкомпенсації.
  3. Декомпенсації.
  4. Асфіктичній.



  1. Зростання титру антитіл у крові хворих на парагрип виявляється:
  1. З 4-го дня хвороби.
  2. З 8-10-го дня хвороби.
  3. З 15-го дня хвороби.
  4. У кінці третього тижня захворювання.
  5. Не виявляється.



  1. Найбільш часті ускладнення парагрипу:
  1. Пієлонефрит.
  2. Міокардит.
  3. Отит.
  4. Круп.
  5. Гайморит.



  1. РС-інфекція викликається такою групою вірусів:
  1. Ентеровірусами.
  2. Пікорнавірусами.
  3. Параміксовірусами.
  4. Ротавірусами.
  5. Герпесвірусами.



  1. Джерелом РС-інфекції є:
  1. Птахи.
  2. Тварини.
  3. Хвора людина.
  4. Реконвалесцент.
  5. Носій.



  1. Сезонність захворювання при РС-інфекції:
  1. Відсутня.
  2. Весняна.
  3. Осіння.
  4. Літня.
  5. Зимова.



  1. На РС-інфекцію частіше хворіють:
  1. Дорослі люди.
  2. Діти раннього віку.
  3. Діти усіх вікових груп.
  4. Діти дошкільного віку.
  5. Діти шкільного віку.



  1. До епітелію яких органів тропний РС-вірус:
  1. Носа.
  2. Глотки.
  3. Гортані.
  4. Трахеї.
  5. Нижніх дихальних шляхів.



  1. Інкубаційний період при РС-інфекції частіше триває:
  1. 1 день.
  2. 2-5 днів.
  3. До 7 днів.
  4. 10-15 днів.



  1. Механізм передачі РС-інфекції:
  1. Крапельний.
  2. Контактний.
  3. Трансмісивний.
  4. Харчовий.
  5. Водний.



  1. Для клініки РС-інфекції не характерним є:
  1. Гострий початок.
  2. Поступовий початок.
  3. Гарячка.
  4. Гастроентерит.
  5. Збільшення лімфатичних вузлів.



  1. Характерними ознаками РС-інфекції є:
  1. Незначна гарячка.
  2. Бронхіоліт.
  3. Частий розвиток бронхообструкції.
  4. Значна киснева недостатність.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. У хворих на РС-інфекцію часто виявляються такі клінічні симптоми:
  1. Тимпаніт при перкусії легень.
  2. Задишка.
  3. Ціаноз.
  4. Дрібнопухирчасті хрипи.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Тривалість гарячкового періоду при РС-інфекції:
  1. 5-10 днів.
  2. Близько 5 днів.
  3. 10-15 днів.
  4. Одну добу.
  5. Гарячка не характерна.



  1. Як проявляється РС-інфекція у дітей 2-го року:
  1. Бронхіоліт.
  2. Пневмонія.
  3. Обструктивний бронхіт.
  4. Ентерит.



  1. Клініка РС-інфекції характеризується такими симптомами:
  1. Кашлем.
  2. Великою кількістю вологих хрипів у легенях.
  3. Дихальною недостатністю.
  4. Гарячкою.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. РС-інфекцію відрізняє від кашлюка:
  1. Виділення в'язкого харкотиння.
  2. Закладення носа, чихання.
  3. Велика кількість дрібнопухирчастих і крепітувальних хрипів у легенях.
  4. Нападоподібний кашель.
  5. Зниження апетиту.



  1. Тяжкість РС-інфекції зумовлена:
  1. Дихальною недостатністю.
  2. Гарячкою.
  3. Інтоксикацією.
  4. Гепатолієнальним синдромом.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Особливістю РС-інфекції у новонароджених є:
  1. Швидкий розвиток пневмонії.
  2. Утруднення носового дихання.
  3. Відмова від грудей, зригування, блювання.
  4. Поступовий початок.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. РС-інфекція у дітей перших 6 місяців життя найчастіше характеризується:
  1. Бронхітом.
  2. Бронхіолітом.
  3. Розвитком ателектазів.
  4. Інтерстиціальною пневмонією.
  5. Абсцедивною пневмонією.
  1. Діагностика РС-інфекції базується на:
  1. Методі імунофлюоресценції.
  2. Оцінці клінічних проявів хвороби.
  3. Виділенні збудника.
  4. Реакції нейтралізації.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Для РС-інфекції не характерні такі зміни в картині крові:
  1. Незначно збільшена ШОЕ.
  2. Лейкопенія.
  3. Лімфоцитоз.
  4. Тромбоцитопенія.
  5. Помірний лейкоцитоз.
  1. Ускладнені форми РС-інфекції проявляються найчастіше:
  1. Бронхоектазами.
  2. Пневмоніями.
  3. Пієлонефритом.
  4. Міокардитом.
  5. Плевропневмоніями.



  1. Аденовірус відрізняється від інших респіраторних захворювань:
  1. Переважно повітряно-крапельним шляхом передачі.
  2. Найбільшою захворюваністю в холодну пору року.
  3. Високою контагіозністю для дітей.
  4. Значним тропізмом до лімфоїдної тканини.
  5. Тропізмом до епітелію слизових оболонок.



  1. На аденовірусну інфекцію частіше хворіють:
  1. Діти раннього віку.
  2. Дорослі.
  3. Діти першого року.
  4. Люди похилого віку.
  5. Усі вікові групи.



  1. Зростання захворюваності на аденовірусну інфекцію спостерігається:
  1. В осінньо-зимовий період.
  2. Сезонність відсутня.
  3. У літній період.
  4. В усі пори року.
  5. У весняний період.



  1. Механізм передачі аденовірусної інфекції, крім:
  1. Контактного.
  2. Крапельного.
  3. Трансмісивного.
  4. Харчового.



  1. Інкубаційний період аденовірусної інфекції триває:
  1. Декілька годин - 3 доби.
  2. 3 - 7 діб.
  3. До 1 тижня.
  4. 4 - 14 діб.
  5. 21 добу.



  1. Що не є клінічною формою аденовірусної інфекції?
  1. Мезентеріальний лімфаденіт.
  2. Фарингокон’юyктивальна гарячка.
  3. Фаринготонзиліт.
  4. Термінальний ілеїт.



  1. Для аденовірусної інфекції в дітей нетипово:
  1. Рецидивуючий перебіг хвороби.
  2. Гострий початок захворювання.
  3. Кон'юнктивіт.
  4. Відсутність респіраторного синдрому.
  5. Гастроентерит.



  1. Назвіть симптоми, які рідко виявляються у хворих у початковому періоді при аденовірусній інфекції:
  1. Ломота в тілі.
  2. Гарячка.
  3. Нездужання.
  4. Дизуричні розлади.
  5. Головний біль.



  1. Специфічним клінічним варіантом перебігу аденовірусної інфекції є:
  1. Тонзилофарингіт.
  2. Катар верхніх дихальних шляхів.
  3. Мезаденіт.
  4. Фарингокон’юнктивальна гарячка.
  5. Пневмонія.



  1. Що не є клінічною формою аденовірусної інфекції?
  1. Фарингокон’юнктивальна гарячка.
  2. Кератокон’юнктивіт.
  3. Фаринготонзиліт.
  4. Міокарит.
  5. Мезентеріальний лімфаденіт.



  1. Аденовірусний кон’юнктивіт від дифтерії ока відрізняють:
  1. Переважне ураження нижньої повіки.
  2. Щільність плівчастого нальоту.
  3. Однобічне ураження.
  4. Збільшення регіональних лімфатичних вузлів.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Дитині 16 років. Початок захворювання раптовий, з гарячки, ангіни, ринореї, кашлю, помірного абдомінального болю. При огляді на 4-й день - гіперемія ротоглотки. При пальпації - болючі шийні лімфовузли. Яка найбільш можлива етіологія даної хвороби:
  1. Бета-гемолітичний стрептокок групи А.
  2. Nеіssеrіа gопоrrhоеае.
  3. Аденовірус.
  4. Вірус Епштейн-Барра.



  1. Для якої вірусної інфекції характерні ексудативний синдром, системне збільшення лімфатичних вузлів, печінки та селезінки:
  1. Грип.
  2. Парагрип.
  3. Ротавірус.
  4. Аденовірус.
  5. РС - вірус.



  1. Аденовірусне захворювання від РС-інфекції відрізняють:
  1. Лімфо-, моноцитоз у крові.
  2. Збільшення печінки.
  3. Збільшення селезінки.
  4. Кон'юнктивіт.
  5. Вологий кашель.



  1. Серед клінічних форм аденовірусної інфекції рідше зустрічаються:
  1. Ринофарингіти.
  2. Бронхіоліти.
  3. Пневмонії.
  4. Тонзиліти.
  5. Ларинготрахеїти.



  1. Найбільш типова ознака аденовірусної інфекції:
  1. Кон'юнктивіт.
  2. Збільшення шийних лімфатичних вузлів.
  3. Гарячка.
  4. Катар дихальних шляхів.
  5. Гіперемія зіва.



  1. Клінічні варіанти перебігу аденовірусних кон'юнктивітів:
  1. Катаральний.
  2. Фолікулярний.
  3. Плівчастий.
  4. Усі відповіді правильні.



  1. Для аденовірусної інфекції не характерно:
  1. Кон'юнктивіт.
  2. Пневмонія.
  3. Циклічність перебігу.
  4. Ринофаринготонзиліт.
  5. Фарингокон'юнктивальна гарячка.



  1. Для аденовірусної інфекції не характерні такі зміни в клінічному аналізі крові:
  1. Еозинопенія.
  2. Нормальна кількість лейкоцитів.
  3. Лейкопенія.
  4. Значне збільшення ШОЕ.
  5. Лімфоцитоз.
  1. Для клініки аденовірусної інфекції характерна наявність:
  1. Лімфаденіту.
  2. Гепатолієнального синдрому.
  3. Екзантеми.
  4. Гарячки.
  5. Плівчастого кон'юнктивіту.
  6. Усі відповіді правильні.



  1. При аденовірусному фаринготонзиліті відсутні:
  1. Ін'єкція судин склер та гіперплазія мигдаликів.
  2. Афтозний висип на мигдаликах.
  3. Набряклість задньої стінки глотки.
  4. Гіперемія зіва, зернистість слизової оболонки глотки.



  1. Особливості аденовірусної інфекції в дітей раннього віку:
  1. Збільшення шийних лімфатичних вузлів.
  2. Частий розлад випорожнень.
  3. Значна і тривала гарячка.
  4. Значні катаральні прояви.
  5. Наявність трахеобронхіту.



  1. Що характерно для температурної реакції при аденовірусній інфекції:
  1. Іноді триває 2-3 тижні.
  2. Не супроводжується токсикозом.
  3. Може бути хвилеподібною.
  4. Нормалізація частіше за все відбувається на 5-7-й день хвороби.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Характерна ознака аденовірусної інфекції у новонароджених:
  1. Незначна гарячка.
  2. Переважають прояви бронхіту з обструктивним синдромом.
  3. Зустрічається рідко завдяки пасивному імунітету.
  4. Збільшення лімфатичних вузлів і кон'юнктивіт зустрічаються рідко.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Аденовірусну інфекцію від інфекційного мононуклеозу відрізняють:
  1. Катаральні симптоми.
  2. Збільшення лімфатичних вузлів на шиї.
  3. Помірне збільшення печінки та селезінки.
  4. Легкий перебіг хвороби.
  5. Гематологічні показники.



  1. Гострий геморагічний кон'юнктивіт при аденовірусніїй інфекції не супроводжується:
  1. Гіперемією та набряком кон'юнктиви повік.
  2. Ураженням верхніх дихальних шляхів.
  3. Поверхневими інфільтратами рогівки.
  4. Набряком повік.
  5. Лімфаденопатією, диспептичними розладами.



  1. Для раннього лабораторного підтвердження діагнозу аденовірусної інфекції застосовують:
  1. РЗК.
  2. РПГА.
  3. Культивування вірусу на культурі тканин.
  4. Імунофлюоресцентний метод.



  1. Ускладненнями аденовірусної інфекції є:
  1. Отит.
  2. Вогнищева пневмонія.
  3. Загострення хронічних захворювань.
  4. Круп.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Родина пікорнавірусів не включає групу:
  1. Реовірусів.
  2. Вірусів Коксакі.
  3. Вірусів ЕСНО.
  4. Риновірусів.
  5. Вірусів гепатиту А.



  1. Які з наведених вірусів є найчастішим етіологічним фактором застуди:
  1. Коронавіруси.
  2. ЕСHО-віруси.
  3. Аденовіруси.
  4. Риновіруси.
  5. Віруси парагрипу першого типу.



  1. Риновірусна інфекція вражає:
  1. Дітей першого року життя.
  2. Дітей ясельного віку.
  3. Дітей дошкільного віку.
  4. Дітей шкільного віку.
  5. Усі вікові групи.



  1. Основою клінічного діагнозу риновірусної інфекції є:
  1. Епідеміологічні дані.
  2. Велика кількість виділень з носа.
  3. Мацерація шкіри присінка носа.
  4. Хворобливість при нормальній температурі тіла.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Для риновірусної інфекції не характерно:
  1. Велика кількість водянистих виділень з носа, чхання.
  2. Гострий початок.
  3. Висока гарячка.
  4. Закладеність носа.



  1. У хлопчика спостерігаються закладеність носа, рясні серозні виділення, чхання, мацерація кил носа та помірний синдром інтоксикації. Який вірус є причиною захворювання у дитини?
  1. Вірус грипу.
  2. Риновірус.
  3. Ротавірус.
  4. Аденовірус.
  5. РС - вірус.



  1. Лабораторна експрес-діагностика риновірусної інфекції здійснюється:
  1. Визначенням антигену у виділеннях із носа імунофлюоресцентним методом.
  2. Виділенням вірусу на культурі тканин.
  3. Реакцією нейтралізації.
  4. РЗК.
  5. Лабораторна діагностика не розроблена.



  1. Реовірусна інфекція відрізняється від ГРЗ:
  1. Слабкими катаральними проявами.
  2. Відсутністю характерних ознак.
  3. Гіперемією задньої стінки глотки.
  4. Збільшенням шийних лімфатичних вузлів.
  5. Наявністю кишкового синдрому.
  1. Для реовірусної інфекції нехарактерним є:
  1. Повітряно-крапельний шлях передачі.
  2. Джерело інфекції - хворий та вірусоносій.
  3. Сприйнятливі усі вікові групи, в тому числі і дорослі.
  4. Фекально-оральний механізм передачі.
  5. Частіше хворіють діти 3-5 років.



  1. Серед клінічних форм реовірусної інфекції виділяють:
  1. Інапарантну.
  2. Гастроінтестинальну.
  3. Змішану.
  4. Катаральну.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Діагноз реовірусної інфекції встановлюється на підставі:
  1. Вірусологічних та серологічних досліджень.
  2. Типової клініки.
  3. Гематологічних змін.
  4. Епідеміологічних даних.
  5. Усі відповіді правильні.



  1. Для коронавірусної інфекції характерно:
  1. Ураження тільки дорослих.
  2. Виражена сезонність.
  3. Ураження тільки дітей.
  4. Поєднання риніту та фарингіту.
  5. Усі відповіді правильні.