Автономія університетів: думка академічної спільноти
| Вид материала | Документы |
- Рішення Вченої ради Сумду від 10. 03. 2011р з питання, 144.01kb.
- Місце педагога в роботі з правового виховання дошкільників, 40.72kb.
- Методичні рекомендації до обстеження інфекційного хворого та написання академічної, 939.2kb.
- Політична думка в Україні на початку, 126.69kb.
- Про Календарний план роботи деканатів, кафедр, навчально-методичного відділу з організації, 14.05kb.
- Навчальний план І програма інтернатури випускників медичних вищих навчальних закладів,, 354.65kb.
- Інформаційна Безпека та Захист Даних (Проблема та принципи побудови та управління), 112.09kb.
- Рефор м а системи освіти, 329.45kb.
- Управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або, 108.87kb.
- Список литературы Теоретическое исследование физиологических систем. Математическое, 18.64kb.
Важливим є питання до кого звертаються по допомогу студенти у разі виникнення будь-яких проблем, труднощів та запитань. Маючи результати відповідей студентів на це питання, ми бачимо, що студенти навчилися вирішувати більшість проблем самостійно або допомагаючи один одному. Порівняно з минулим роком ще збільшилась доля тих студентів, які звертаються по допомогу до однокурсників (Рисунок 3.3). Також часто студенти звертаються по допомогу до куратора групи, до викладачів, деканату, декана або заступника декана. При цьому органи студентського самоврядування (студентський Парламент, студентська Рада) та студентський профком, який не рідко бере на себе функції студентського самоврядування, як і в минулому році, займають останні позиції у цьому рейтингу.
Рисунок 3.3
Розподіл відповідей на питання: «Якщо у Вас виникають певні проблеми, питання, то до кого Ви в університеті звертаєтесь по допомогу?», %
Масив: всі опитані (2006 р. n=1605; 2007 р. n=1090)
У 2007 році, як і у 2006р., спостерігається певна залежність у відповідях студентів на це питання від року навчання (курсу) (Рисунок 3.4). Так, студенти другого курсу частіше звертаються по допомогу до куратора групи та до однокурсників, а студенти магістратури – до викладачів та деканату. Не дивно, що студенти з кожним роком навчання поступово стають все більш самостійними у вирішенні своїх проблем: 28% студентів другого курсу, 33% четвертого і 38% п’ятого (магістрантів) намагаються самі вирішувати проблеми (питання), що виникають. При цьому органи студентського самоврядування користуються низьким попитом серед усіх студентів, не залежно від року навчання.
Рисунок 3.4
Розподіл відповідей на питання: «Якщо у Вас виникають певні проблеми, питання, то до кого Ви в університеті звертаєтесь по допомогу?» в залежності від курсу, %
Масив: всі опитані (2006 р. n=1605; 2007 р. n=1090)
Важливим залишається питання, що торкається подальших професійних планів студентів. Зберігається тенденція щодо небажання студентів працювати в майбутньому за фахом. У 2007 році 16% опитаних студентів відповіли, що збираються працювати за фахом (об’єднані альтернативи «напевно так» та «скоріше так»), 51% студентів не збираються (об’єднані альтернативи «точно ні» та «скоріше ні») - (Рисунок 3.5).
Рисунок 3.5
Розподіл відповідей на питання: «Чи збираєтесь Ви в майбутньому працювати за фахом?», %
Масив: всі опитані (n=1090)З питанням «Чи збираєтесь Ви в майбутньому працювати за фахом?» тісно пов’язане питання «Чи зможете Ви після закінчення університету знайти роботу за фахом, яка буде відповідати Вашим вимогам?». Щодо останнього питання, як і попереднього, спостерігається збереження існуючої тенденції. Як і досі близько однієї п’ятої респондентів сподіваються після закінчення ВНЗ знайти підходящу роботу за фахом і близько двох п’ятих не сподіваються (Рисунок 3.6). В цілому можна сказати, що студенти скоріше не сподіваються знайти роботу за фахом, яка б відповідала їх вимогам, і тому, мабуть, не збираються в майбутньому працювати за фахом, ніж вважають, що не зможуть знайти таку роботу через низький рівень отриманої освіти.
Рисунок 3.6
Розподіл відповідей на питання: «Чи зможете Ви після закінчення університету знайти роботу за фахом, яка буде відповідати Вашим вимогам?», %
Масив: всі опитані (n=1090)
Таким чином, істотних змін в оцінках експертами, викладачами та студентами основних показників університетської життєдіяльності порівняно з аналогічним опитуванням 2006 року не спостерігається. Зберігаються розбіжності у поглядах викладачів та експертів по ряду питань щодо інтерпретації університетського сьогодення.
Позитивно оцінюють як викладачі, так і експерти діяльність Вченої Ради університету та Вченої Ради факультетів, на відміну від органів студентського самоврядування.
Що стосується оцінки студентами діяльності органів студентського самоврядування, то вони вищі за оцінки експертів та викладачів, проте у вирішенні будь-яких питань студенти традиційно розраховують на себе, однокурсників та адміністрацію факультетів, а не на студентський Парламент, профком чи студентську Раду.
РОЗДІЛ ІV.
СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ТА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС В ОЦІНКАХ СТУДЕНТІВ.
Згідно з положеннями Проекту про університетську автономію, студентське самоврядування є одним із основних елементів цього процесу. Створення ж організаційних умов для розвитку студентського самоврядування є важливим зобов’язання університетів – учасників експерименту. У цьому дослідженні ми намагалися простежити зміни, які відбулися за минулий рік у системі студентського самоврядування, а також простежити зміни в оцінюванні студентами основних складових навчально-виховного процесу.
В ході дослідження ми спробували дізнатися, які зміни відбулися у розвитку системи студентського самоврядування в університетах, що входять до консорціуму. З цією метою студентам було поставлене питання «Чи є Ви членом якогось органу студентського самоврядування?». Аналіз отриманих даних свідчить, що кількість студентів, які є членами якогось органу студентського самоврядування, трохи знизилася порівняно із минулим роком і становить 12% опитаних.
Рисунок 4.1
Розподіл відповідей на питання: «Чи є ви членом якогось органу студентського самоврядування?»,%
Масив: всі опитані у 2006 році (n=1194) та у 2007 році (n=1090)
Розподіл відповідей на це питання по ВУЗах свідчить, що найбільша кількість студентів, що входять до складу органів самоврядування, як і минулого року, зосереджена в Донецькому національному університеті 22% та Харківському національному університет ім. В.Н Каразіна – 14%. У Києво-Могилянській академії найменше студентів, що є членами будь-якого органу студентського самоврядування – 5%. Слід відзначити, що мають місце суперечливі тенденції розвитку феномену студентського самоврядування: у ВУЗах-лідерах минулого року по кількості студентів, що є членами органів самоврядування, доля таких студентів суттєво зменшилася – на 8% у Харківському університеті та на 17% у Донецькому університеті. У той самий час зросла кількість студентів, залучених до студентського самоуправління, у Чернівецькому та Католицькому університетах – 3 та 8% відповідно.
Рисунок 4.2
Розподіл відповідей на питання: «Чи є ви членом якогось органу студентського самоврядування?» в залежності від університету, %
Масив: всі опитані у 2006 році (n=1194) та у 2007 році (n=1090)
Ми намагалися винайти, чи й досі студенти вважають необхідною наявність системи студентського самоврядування. Переважна більшість опитаних на запитання про необхідність студентського самоврядування для університету відповіли позитивно: 76% із різним ступенем упевненості (сума альтернатив «Так, повною мірою» та «Скоріше так») вважають, що для їх університету необхідне студентське самоврядування. Минулого року цей показник був трохи вищим і становив 82%. Однак слід зауважити, що зменшення кількості вважаючих необхідним наявність студентського самоврядування відбулося за рахунок збільшення групи тих, хто не має чіткої позиції з цього приводу («Може так, може ні») – з13 до 17%.
Рисунок 4.3
Розподіл відповідей на питання: «Як Ви вважаєте, чи потрібне студентам Вашого університету студентське самоврядування?, %
| 2006 рік | 2007 рік |
 |  |
Масив: всі опитані у 2006 році (n=1194) та у 2007 році (n=1090)
Як і минулого року, приблизно 80% опитаних студентів зазначили, що їм відомо про існування органів студентського самоврядування в їхніх університетах; 17% опитаних студентів відмітили, що про існування таких органів вони не знають і ще приблизно 2-3% опитаних упевнені, що в їхніх університетах органів студентського самоврядування не існує.
Розподіл відповідей студентів по ВУЗах свідчить про те, що не змінили свою думку лише студенти Києво-Могилянської академії та Дніпропетровського університету. Щодо інших ВУЗів, то або там відбувалися якісь зміни в системі студентського самоврядування, або ж проблема у поганій системі інформування студентів або незацікавленості студентів внутрішнім життям університету.
Рисунок 4.4
Розподіл відповідей студентів на питання: «Чи існують сьогодні у Вашому університеті органи студентського самоврядування?» в залежності від університету у 2007 році, %
Масив: всі опитані у 2007 році (n=1090)
Рисунок 4.5
Розподіл відповідей студентів на питання: «Чи існують сьогодні у Вашому університеті органи студентського самоврядування?» в залежності від університету у 2006 році, %
Масив: всі опитані у 2006 році (n=1194)
Ми також намагались з`ясувати, як змінився рівень задоволеності студентів діяльністю існуючого в їхньому університеті органу студентського самоврядування. Як свідчать дані, знизився рівень задоволеності студентів діяльністю профкомів – з 43 до 33% - та студентських рад у гуртожитках – з 33 до 26%. Якщо минулого року найбільше студенти були задоволені роботою студентських профкомів, то цього року на першому місці знаходяться студентські ради. Кількість студентських рад зросла – цього року лише 7% опитаних студентів зауважили, що в їхніх університетах немає студентської ради. Щодо студентського парламенту, то цього року на 6% більше студентів відмітили, що взагалі в них такого органу студентського самоврядування не існує; на 6% знизився і рівень задоволеності діяльністю студентських парламентів.
Рисунок 4.6
Розподіл відповідей студентів на питання: «Якою мірою ви задоволені діяльністю цих органів?» у 2007 році, %
Масив: всі опитані у 2007 році (n=1090)
Рисунок 4.7
Розподіл відповідей студентів на питання: «Якою мірою ви задоволені діяльністю цих органів?» у 2006 році, %
Масив: всі опитані у 2006 році (n=1194)
Ми намагалися простежити, як змінилася думка студентів щодо власної спроможності вирішувати деякі питання студентської життєдіяльності. Для цього студентам було запропоновано відмітити ті питання студентської життєдіяльності, які на їх думку, вони можуть успішно вирішувати самостійно. Студенти відмітили, що вони можуть вирішувати в тій чи іншій мірі усі запропоновані на вибір питання організації студентської життєдіяльності. Як і минулого року, переважна більшість зауважила, що самостійно можуть вирішуватися питання організації дозвілля (71%); більше половини опитаних (57%) вважає, що студенти спроможні самостійно організовувати студентські наукові об`єднання; і приблизно половина опитаних відмітили, що студенти можуть самостійно оцінювати якість викладання (48%) та коригувати розклад занять, заліків та екзаменів (51%). Отже можна відмітити, що ці питання у студентів у першу чергу асоціюються із ідеєю студентського самоврядування. Значно менші частки студентів вважають, що студенти можуть самостійно коригувати навчальні плани (24%) та розподіляти стипендії (15%). У цілому можна відмітити, що думка студентів майже не змінилася або зміни можна охарактеризувати як незначні: майже не змінилася ієрархія питань, які студенти можуть вирішувати самостійно, а також частка студентів, які відмітили те чи інше питання.
Таблиця 4.1
Розподіл відповідей студентів на питання: « Які питання організації студентської життєдіяльності, на Вашу думку, можуть успішно вирішуватися самими студентами», %
| | 2006 рік | 2007 рік |
| Організація дозвілля | 65 | 71 |
| Оцінка якості викладання | 54 | 48 |
| Коригування розкладу занять, заліків, екзаменів | 53 | 51 |
| Організація студентських наукових об`єднань | 51 | 57 |
| Визначення тематики студентських наукових робіт | 39 | 38 |
| Розподіл місць у гуртожитку, організація поселення, контроль за дотриманням правил проживання | 32 | 26 |
| Контроль за успішністю та дисципліною | 26 | 24 |
| Коригування навчальних планів | 24 | 24 |
| Розподіл стипендій | 17 | 15 |
Масив: всі опитані у 2006 році (n=1194) та у 2007 році (n=1090)
Також ми намагалися простежити зміни у реальному стані самостійного вирішення питань студентської життєдіяльності. Можна відмітити, що майже не змінилася ієрархія тих питань, які на думку студентів, вони сьогодні вирішують самостійно. Трохи зросла частка студентів (з 56 до 64%), які вважають що самостійно вирішуються питання дозвілля; приблизно третина опитаних вважає, що студенти самостійно вирішують питання організації студентських наукових об`єднань. Цього року трохи менше студентів вважають, що мають змогу оцінювати якість викладання (22%) та самостійно визначати тематику студентських наукових робіт (19%). Приблизно 12-13% опитаних вважають, що студенти самостійно не вирішують жодного з цих питань.
Таблиця 4.2
Розподіл відповідей на питання: «Які питання організації студентської життєдіяльності сьогодні вирішуються самими студентами?», %
| | 2006 рік | 2007 рік |
| Організація дозвілля | 56 | 64 |
| Організація студентських наукових об`єднань | 29 | 28 |
| Оцінка якості викладання | 28 | 22 |
| Визначення тематики студентських наукових робіт | 27 | 19 |
| Коригування розкладу занять, заліків, екзаменів | 18 | 12 |
| Розподіл місць у гуртожитку, організація поселення, контроль за дотриманням правил проживання | 14 | 12 |
| Контроль за успішністю та дисципліною | 11 | 12 |
| Коригування навчальних планів | 8 | 8 |
| Розподіл стипендій | 3 | 3 |
| Жодне питання не вирішується | 12 | 13 |
Масив: всі опитані у 2006 році (n=1194) та у 2007 році (n=1090)
Порівнюючи обидві таблиці, можна відмітити, що ієрархія питань, які вже зараз вирішуються самими студентами (на їхню думку) та ієрархія питань, які студенти бажали б вирішувати самостійно, дуже схожі. Так, наприклад, лише 3% опитаних студентів відповіли, що студенти зараз мають змогу самостійно розподіляти стипендії. У той самий час вважають себе спроможними самостійно вирішувати це питання лише 15% опитаних, тобто менше, ніж будь-яке інше питання студентської життєдіяльності. 71% опитаних студентів бажали б вирішувати питання організації дозвілля самостійно. У той самий час 64% опитаних відповіли, що вже вирішують самостійно це питання. Якщо простежити кореляції між відповідями на ці два питання, то можна відмітити, що серед тих студентів, хто бажав би, наприклад, самостійно коригувати навчальні плани, найбільша частка тих, хто вже сьогодні самостійно коригує навчальні плани (25%). Серед тих студентів, хто вважає доцільним самостійне вирішення усіх інших питань крім коригування навчальних планів частка тих, хто коригує навчальні плани, не перевищує 10%. Якщо ми подивимося на студентів, які бажали б самостійно організовувати своє дозвілля, то побачимо, що 77% з них вже сьогодні це робить. Тобто можна відмітити, що студенти в якості питань організації студентської життєдіяльності, які вони бажали б вирішувати самостійно, називають переважно ті питання, які вони вже зараз вирішують самостійно, тобто вирішувати які вони вважать себе спроможними і не бажають віддавати владу у вирішенні цих питань адміністрації. Найбільший розрив між часткою студентів, які бажають вирішувати те чи інше питання та між часткою тих, хто вже це робить спостерігаємо на прикладі питань про самостійну організацію наукових товариств (57% опитаних бажають це робити, але вже зараз це роблять лише 28%, тобто розрив становить 29%), питання про коригування студентами розкладу занять, заліків, екзаменів (різниця між бажаючими це робити та тими, хто вже з цим зіткнувся, становить 39%) та питання про оцінку студентами якості викладання (різниця становить 26%).
У ході дослідження ми просили студентів висловити свою думку щодо стану основних складових навчального процесу та деяких показників соціально-психологічного клімату в університетах. Студенти мали оцінити запропоновані складові навчального процесу за п’ятибальною шкалою: 5 – дуже добре, 4 – вище середнього, 3 – посередньо, 2 – нижче середнього, 1 – дуже погано. Для зручності представлення даних групи відповідей „дуже добре” та „вище середнього, а також „дуже погано” та „нижче середнього” були об’єднані в оцінки „добре” та „погано” відповідно.
Результати, які ми отримали, вказують на те, що зміни в оцінюванні студентами деяких складових навчального процесу майже не відбулися або ці зміни можна охарактеризувати як незначні.