Автономія університетів: думка академічної спільноти

Вид материалаДокументы

Содержание


Розробка та пілотаж опитувальника
Введення інформації та логічний контроль
У реалізації проекту брали участь
Національний університет «Києво-Могилянська академія
Чернівецький національний університет ім.. Ю. Федьковича
Розділ і.
Складові автономізації
Формування структури університету, штатного розкладу та чисельності співробітників
Збільшення до 50% варіативної частини змісту освітньо-професійних програм за рахунок скорочення встановленої нормативної частини
Власний порядок визнання іноземних документів про освіту, освітніх кваліфікацій, навчальних курсів і термінів навчання співробіт
Складові автономізації
Прийняття остаточного рішення щодо обрання ректора конференцією трудового колективу університету
Повне володіння та розпорядження власністю, що передано університету в оперативне керування
Отримання кредитів у банках та інших фінансових установах
Відкриття поточних та депозитних банківських рахунків у національній та іноземній валютах, збереження коштів на депозитних банкі
Укладення договорів оренди та отримання 100% орендної платні
Складові автономізації
Встановлення видів платних послуг, що надаються університетом
Розділ іі
Таблиця 2.1 Розподіл відповідей ВИКЛАДАЧІВ на питання
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Розробка та пілотаж опитувальника:


Програма дослідження інструментарій та апробація опитувальника було проведено соціологічною групою консорціуму з впровадження університетської автономії у лютому 2006 року.

Проведення польового етапу дослідження:

Польові роботи 2 етапу моніторингу тривали з 23 березня до 25 травня 2007 року.

Введення інформації та логічний контроль:


Введення та подальша обробка первинної інформації, що міститься в бланках анкети, здійснені за допомогою програмного пакету з обробки соціологічних анкет ОСА та SPSS 12.0.

При підготовці бланків анкет до комп'ютерної обробки і надалі по закінченню введення первинної інформації здійснювався контроль за дотриманням логічних переходів і контроль узгодженості даних, представлених в різних розділах опитувальника. Виявлені в ході логічного контролю помилки інтерв’юера або введення інформації були виправлені.


У реалізації проекту брали участь:

Члени соціологічної групи консорціуму з впровадження університетської автономії у складі:

Дніпропетровський національний університет - Городяненко В.Г.

Донецький національний університет - Масальський В.І.

Національний університет «Києво-Могилянська академія - Оксамитна С.М.

Український Католицький Університет - Новосельський О.

Університет економіки і права „КРОК” - Цимбал Д.В.

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна – Бакіров В.С., Кізілов О.І., Навроцький О.І., Ніколаєвська А.М., Холін Ю.В.

Чернівецький національний університет ім.. Ю. Федьковича - Ципко С. Ю.

Підготовка та написання звіту:

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна – Бакіров В.С., Кізілов О.І., Навроцький О.І., Ніколаєвська А.М., Холін Ю.В.


РОЗДІЛ І.

СУТНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ АВТОНОМІЇ У РОЗУМІННІ АКАДЕМІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ


У цьому розділі ми намагалися проаналізувати, як змінилося розуміння сутності університетської автономії академічною спільнотою, який сенс члени університетських колективів (експерти – представники адміністрації, викладачі та студенти) вкладають сьогодні у поняття автономії; зрозуміти, наскільки впровадження різноманітних аспектів університетської автономії здається їм привабливим та необхідним. Для цього ми ставили респондентам питання щодо низки принципів автономії, відповіді на які мали продемонструвати, наскільки засади автономії є прийнятними для учасників сучасного українського освітнього процесу зараз. Отриманні в цьому дослідженні данні ми порівняли з даними аналогічного дослідження, проведеного у 2006 році.

Ми ставили питання: «Якою мірою, на Вашу думку, необхідним є надання університетам самостійності у розв'язанні наступних питань?» (нижче були перелічені різноманітні напрямки та принципи університетської автономії, які респонденти мали оцінити за 5-бальною шкалою, де 1 – «зовсім не потрібно», 2 – «скоріше потрібно», 3 – «важко сказати напевно», 4 – «скоріше необхідно» і 5 – «вкрай необхідно»). Задля спрощення подання інформації ми об'єднали відповіді «вкрай необхідно» та «скоріше необхідно» і відповіді «зовсім не потрібно» та «скоріше не потрібно». Отримані дані свідчать про те, що переважна кількість викладачів та експертів вважають необхідним надання самостійності університетам у розв’язанні запропонованих питань. Відмінність у відповідях викладачів та експертів надано у таблиці 1.1. Жовтим кольором у таблиці виділено ті питання, в яких є відмінності у відповідях викладачів та експертів.

Спочатку зупинимось більш детально на тих питаннях, в яких думки експертів та викладачів збігаються. Так, майже однакові частки експертів та викладачів вважають за необхідне надання університетам самостійності у формуванні структури університету, штатного розкладу та чисельності співробітників (експерти – 89%, викладачі – 85%).

Реалізацію університетських освітніх проектів із залученням інших наукових, виробничих та навчальних закладів вважають за необхідне 79% опитаних експертів та 78% викладачів.

Відносно самостійності університетів щодо власного порядку визнання іноземних документів про освіту, освітніх кваліфікацій, навчальних курсів і термінів навчання співробітників, студентів та аспірантів думки експертів і викладачів майже не відрізняються та схиляються на бік того, що вищі навчальні заклади повинні мати право на власний порядок визнання іноземних документів, кваліфікацій тощо (58% - експерти, 52% - викладачі).

Аналогічно думки експертів і викладачів майже співпадають стосовно того, чи повинні університети мати право на прийняття остаточного рішення щодо обрання ректора конференцією трудового колективу університету: 83% експертів і 80% викладачів вважають, що університети повинні мати право на остаточне затвердження кандидатури на посаду ректора.

Майже одностайну думку експерти та викладачі мають щодо впровадження власної системи оплати праці співробітників університетів (за рахунок загального та спеціального бюджетів у межах фінансування університету); встановлення співвідношення студентів та викладачів у межах фонду заробітної плати; власної системи призначення стипендій, встановлення їх розмірів у межах стипендіального фонду, самостійне визначення структури виплат 10% стипендіального фонду; встановлення видів платних послуг, що надаються університетом; щодо щорічного встановлення вартості навчання з урахуванням кошторису реальних витрат та самостійного створення факультетів (відділень) для підготовки фахівців за суміжними та додатковими спеціальностями з видачею дипломів – різниця між думками експертів та викладачів з приводу цих питань не перевищує 10%.

Але треба зазначити, що по деяких питаннях думки експертів та викладачів розбігаються. Так, на приклад, експерти, виявляють більше прагнення до самостійності вищих навчальних закладів у сфері прийняття остаточного рішення про присвоєння наукових звань Вченими Радами університетів ніж викладачі. За необхідність самостійності в цьому питанні висловились 75% експертів та 64% викладачів.

Крім того серед експертів кількість тих, хто вважає, що питання про збільшення до 50% варіативної частини змісту освітньо-професійних програм за рахунок скорочення встановленої нормативної частини має вирішуватись вищими навчальними закладами самостійно, більше, ніж серед викладачів — 82% і 68% відповідно.

Між відповідями експертів та викладачів на питання стосовно того, в якій мірі є необхідним надання університетам самостійності у прийнятті рішень про впровадження нових міждисциплінарних спеціальностей та перерозподіл ліцензованого обсягу навчальних курсів у межах освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» також є розбіжності. Ми отримали наступний розподіл відповідей: серед експертів 83% опитаних вважають це необхідним, серед викладачів — лише 73%.

Щодо ліцензування та акредитації нових міждисциплінарних спеціальностей, спрощення порядку їх акредитації та ліцензування, встановлення умов прийому студентів на ці спеціальності, то 85% експертів і 72% викладачів вибрали відповіді «Вкрай необхідно» або «Скоріше необхідно».


Відносно власного порядку визнання та прирівнювання до відповідних категорій іноземних освітніх та наукових кваліфікацій співробітників 63% експертів і 55% викладачів висловились позитивно, тобто вважають цю інновацію необхідною. Однак близько третини як експертів, так і викладачів, відповідаючи на це питання, обрали відповідь «Важко сказати напевно» - це більше ніж на будь-яке інше.

Складання та коригування кошторису загального бюджету (у межах фінансування) та спеціального бюджету університету має вирішуватись університетами самостійно — так вважають 86% експертів і 79% викладачів. Серед викладачів частка тих, хто не зміг визначитись, досить значна — 22%.

Потрібно зауважити, що досить велика доля викладачів невпевнено відчували себе, відповідаючи на питання, що стосуються банківських та кредитних питань, питань оренди та користування земельними ділянками. Відповідаючи на ці питання, від 35 до 49% викладачів обирали відповідь „Важко сказати напевно”, в той час як серед експертів цей показник вище.

В таких питаннях як повне володіння та розпорядження власністю, що передано університету в оперативне керування; отримання кредитів у банках та інших фінансових установах; відкриття поточних та депозитних банківських рахунків у національній та іноземній валютах, збереження коштів на депозитних банківських рахунках; укладення договорів оренди та отримання 100% орендної платні також існують розбіжності між думками експертів та викладачів: експерти більш прагнуть самостійного вирішення цих питань на відміну від викладачів.

Питання стосовно необхідності безстрокового та безкоштовного користування вищими навчальними закладами виділеними земельними ділянками з правом передачі їх у тимчасове користування (у тому числі на умовах оренди) викликало більше труднощів у викладачів. 34% викладачів зауважили, що їм виразити свою думку з цього приводу важко. Необхідним таке рішення для університетів вважають 79% експертів і трохи більше половини викладачів — 53%.

Таблиця 1.1

Розподіл відповідей на питання: «Якою мірою, на Вашу думку, необхідним є надання університетам самостійності у розв’язанні наступних питань ?», відповіді ВИКЛАДАЧІВ ТА ЕКСПЕРТІВ, %*

Складові автономізації

Експерти

Викладачі

2006 рік

2007 рік

2006 рік

2007 рік

Формування структури університету, штатного розкладу та чисельності співробітників

92

89

80

85

Реалізація університетських освітніх проектів із залученням інших наукових, виробничих та навчальних закладів

85

79

78

78

Прийняття остаточного рішення про присвоєння наукових звань Вченими Радами університетів

78

75

67

64

Збільшення до 50% варіативної частини змісту освітньо-професійних програм за рахунок скорочення встановленої нормативної частини

83

82

68

68

Прийняття рішень про введення нових міждисциплінарних спеціальностей та перерозподіл ліцензованого обсягу навчальних курсів у межах освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

82

83

69

73

Ліцензування та акредитація нових міждисциплінарних спеціальностей, спрощення порядку їх акредитації та ліцензування, встановлення умов прийому студентів на ці спеціальності

87

85

70

72

Власний порядок визнання іноземних документів про освіту, освітніх кваліфікацій, навчальних курсів і термінів навчання співробітників, студентів та аспірантів



65

58

50

52


Складові автономізації

Експерти

Викладачі

2006 рік

2007 рік

2006 рік

2007 рік

Власний порядок визнання та прирівнювання до відповідних категорій іноземних освітніх та наукових кваліфікацій співробітників

68

63

53

55

Прийняття остаточного рішення щодо обрання ректора конференцією трудового колективу університету

85

83

82

80

Власна система оплати праці співробітників університетів (за рахунок загального та спеціального бюджетів у межах фінансування університету)

92

88

79

81

Встановлення співвідношення студентів та викладачів у межах фонду заробітної плати

79

78

64

70

Власна система призначення стипендій, встановлення їх розмірів у межах стипендіального фонду, самостійне визначення структури виплат 10% стипендіального фонду

79

74

73

74

Складання та коригування кошторису загального бюджету (у межах фінансування) та спеціального бюджету університету

88

86

78

79

Повне володіння та розпорядження власністю, що передано університету в оперативне керування

85

84

74

74

Отримання кредитів у банках та інших фінансових установах

72

74

57

53

Відкриття поточних та депозитних банківських рахунків у національній та іноземній валютах, збереження коштів на депозитних банківських рахунках

73

69

55

50


Укладення договорів оренди та отримання 100% орендної платні


72

75

58

52


Складові автономізації

Експерти

Викладачі

2006 рік

2007 рік

2006 рік

2007 рік

Безстрокове та безкоштовне користування виділеними земельними ділянками з правом передачі їх у тимчасове користування (у тому числі на умовах оренди)

74

79

52

53

Встановлення видів платних послуг, що надаються університетом


87

85

77

80

Щорічне встановлення вартості навчання з урахуванням кошторису реальних витрат

91

87

78

82

Створення факультетів (відділень) для підготовки фахівців за суміжними та додатковими спеціальностями з видачею дипломів

90

88

76

82

Масив: всі опитані (експерти 2006 р. n=286; 2007 р. n=231; викладачі 2006 р. n=844; 2007 р. n=584)

* об’єднані альтернативи «Вкрай необхідно» та «Скоріше необхідно».


Вище перераховані питання стосувались в основному автономії університету як окремого адміністративного суб'єкта, крім цього, ми намагались з'ясувати, наскільки, на думку учасників освітнього процесу різних рівнів, для розвитку автономії є важливими реформування системи освіти та зміни, що стосуються безпосередньо навчального процесу, зокрема, збільшення міри участі студентів в навчальному процесі: навчання за індивідуальними програмами, вибір студентами курсів, участь студентів у складанні навчальних планів та програм тощо; та реформування традиційної системи оцінювання роботи студентів: запровадження системи письмових екзаменів і заліків, а також кредитно-модульної системи. Нас цікавила думка всіх учасників освітнього процесу, тому питання цього блока ставились як адміністрації університетів та представникам викладацького складу, так і студентам. Відмінність у відповідях викладачів, експертів та студентів надано у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Розподіл відповідей на питання: «Наскільки важливими, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії є нижче перераховані можливості?»,

подано об’єднані альтернативи «Дуже важливо» та «Скоріше важливо», %




ЕКСПЕРТИ

ВИКЛАДАЧІ

СТУДЕНТИ

2006рік

2007рік

2006рік

2007рік

2006рік

2007рік

Навчання студентів за індивідуальними програмами

70

69

55

60

68

69

Вибір студентами курсів для навчання на інших факультетах

72

70

59

65

78

80

Обмін студентами та викладачами з іншими навчальними закладами інших країн

88

85

84

84

80

80

Вивчення певних дисциплін в європейських університетах та їх пере зарахування в Україні

78

80

73

72

76

73

Запровадження системи письмових екзаменів та заліків

56

56

46

46

44

48

Запровадження кредитно-модульної системи навчання та оцінювання

46

46

37

43

36

32

Створення програми підготовки магістрів та бакалаврів, сумісної з європейською програмою навчання

71

71

67

63

72

66

Участь студентів в складанні навчальних планів та програм

25

26

20

23

68

64

Збільшення питомої ваги предметів за вибором студентів

51

55

46

50

74

78

Систематичне оцінювання студентами якості викладання

64

68

63

63

77

69

Масив: всі опитані (експерти 2006 р. n=286; 2007 р. n=231; викладачі 2006 р. n=844; 2007 р. n=584; студенти 2006р. n=1605; 2007 р. n=1090)


Дані дослідження свідчать про те, що за впровадження системи навчання студентів за індивідуальними програмами висловилося більше, ніж половина опитаних в кожній з груп, але треба зауважити, що серед викладачів кількість тих, хто підтримує цю ідею менше, ніж серед експертів та студентів. Якщо частки експертів та студентів рівні — по 69%, то серед викладачів таких 60%. Крім цього, розподіл відповідей на це питання свідчить про те, що майже чверть опитаних взагалі не визначилась з цього приводу.

Рисунок 1.1

Розподіл відповідей на питання: «Наскільки важливим, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії є НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМИ ПРОГРАМАМИ?», %

Масив: усі опитані у 2007 році (експерти n=231; викладачі n=584, студенти n=1090)


Можливість вибору студентами курсів для навчання на інших факультетах важливою вважають 80% опитаних студентів, 70% експертів та 65% викладачів.

Рисунок 1.2

Розподіл відповідей на питання: «Наскільки важливим, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії Є МОЖЛИВІСТЬ ВИБОРУ СТУДЕНТАМИ КУРСІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ НА ІНШИХ ФАКУЛЬТЕТАХ?», %



Масив: усі опитані у 2007 році (експерти n=231; викладачі n=584, студенти n=1090)


Думки експертів, викладачів та студентів щодо обміну студентами та викладачами з вищими навчальними закладами інших країн майже збігаються — 85% експертів, 84% викладачів і 80% студентів вважають це важливим для розвитку університетської автономії.

Рисунок 1.3

Розподіл відповідей на питання: «Наскільки важливим, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії є ОБМІН СТУДЕНТАМИ ТА ВИКЛАДАЧАМИ З ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ ІНШИХ КРАЇН?», %



Масив: усі опитані (експерти n=231; викладачі n=584, студенти n=1090)


Надання можливості вивчення певних дисциплін в європейських університетах та їх перезарахування в Україні вважає важливою для розвитку університетської автономії переважна більшість опитаних в усіх трьох групах. Серед експертів цей показник дещо вищий ніж серед викладачів та студентів: 80% експертів, 72% викладачів і 73% студентів.

Рисунок 1.4

Розподіл відповідей на питання:«Наскільки важливим, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії є ВИВЧЕННЯ ПЕВНИХ ДИСЦИПЛІН В ЄВРОПЕЙСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ ТА ЇХ ПЕРЕЗАРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ?»,%



Масив: усі опитані (експерти n=231; викладачі n=584, студенти n=1090)


Отриманні дані дослідження свідчать про те, що письмові екзамени та заліки, а також кредитна-модульна система, з точки зору респондентів, найменш важливі в якості впровадження для розвитку автономії, у порівнянні з рештою питань цього блоку.

Запровадження системи письмових екзаменів і заліків важливими вважають трохи більше половини експертів (56%), частки викладачів та студентів складають менше половини (46% та 48% відповідно). Майже третині опитаних студентів (32%) при відповіді на це запитання було важко сказати напевно (обрали альтернативу «В чомусь важливо, в чомусь ні»). Для 28% викладачів цей аспект взагалі не важливий.

Рисунок 1.5

Розподіл відповідей на питання: «Наскільки важливим, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії є ЗАПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПИСЬМОВИХ ЕКЗАМЕНІВ ТА ЗАЛІКІВ?», %



Масив: усі опитані (експерти n=231; викладачі n=584, студенти n=1090)


Запровадження кредитно-модульної системи навчання та оцінювання вважають важливим фактором розвитку університетської автономії 46% експертів, 43% викладачів і лише 32% студентів. Цей фактор вважають неважливим 23% експертів, 30% викладачів і 40% студентів. Майже одна третина усіх опитаних не визначилися з відповіддю.

Рисунок 1.6

Розподіл відповідей на питання: «Наскільки важливим, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії є запровадження КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМА НАВЧАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ?», %



Масив: усі опитані (експерти n=231; викладачі n=584, студенти n=1090)


Думки представників університетської адміністрації, викладачів та студентів стосовно створення програми підготовки магістрів та бакалаврів, сумісної з європейською програмою навчання майже не змінилися порівняно з опитуванням 2006 року. По цьому питанню відповіді експертів, викладачів та студентів дуже схожі - 71%, 63% та 66% відповідно вважають впровадження такої програми важливим кроком для розвитку автономії університетів. Як неважливий цей фактор визначили 11% експертів, 13% викладачів та 14% студентів.

Рисунок 1.7

Розподіл відповідей на питання: «Наскільки важливим, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії є СТВОРЕННЯ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ТА БАКАЛАВРІВ, СУМІСНОЇ З ЄВРОПЕЙСЬКОЮ ПРОГРАМОЮ НАВЧАННЯ?», %




Масив: усі опитані (експерти n=231; викладачі n=584, студенти n=1090)


Як і у 2006 році спостерігається розбіжність між думками експертів та викладачів з одного боку і студентів з іншого щодо надання можливості студентам брати участь у складанні навчальних планів та програм. Впровадження цього нововведення важливим вважає більшість студентів (64%) і менше третини експертів та викладачів (26% та 23% відповідно).


Рисунок 1.8

Розподіл відповідей на питання: «Наскільки важливим, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії є УЧАСТЬ СТУДЕНТІВ У СКЛАДАННІ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ?», %



Масив: усі опитані (експерти n=231; викладачі n=584, студенти n=1090)


Залишаються різними погляди студентів, викладачів та експертів і на питання щодо того, чи є важливим для розвитку автономії університетів збільшення питомої ваги предметів за вибором студентів. Серед експертів кількість тих, хто вважає, що студенти мають самі вибирати предмети для навчання — 55%, серед викладачів — 50%, а серед студентів — 78%.

Рисунок 1.9

Розподіл відповідей на питання:«Наскільки важливим, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії є УЧАСТЬ СТУДЕНТІВ У СКЛАДАННІ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ?», %




Масив: усі опитані (експерти n=231; викладачі n=584, студенти n=1090)


Всі три групи респондентів мають однакову думку щодо важливості впровадження системи оцінювання студентами якості викладання. Цю ідею підтримають близько двох третин опитаних, не підтримає одна десята опитаних, обрала альтернативу «Важко сказати напевно» одна п’ята викладачів, експертів та студентів. Порівняно з 2006 роком суттєвих змін у розподілі відповідей на це питання також не спостерігається.

Рисунок 1.10

Розподіл відповідей на питання: «Наскільки важливим, на Ваш погляд, для розвитку університетської автономії є СИСТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТАМИ ЯКОСТІ ВИКЛАДАННЯ?», %




Масив: усі опитані (експерти n=231; викладачі n=584, студенти n=1090)

РОЗДІЛ ІІ

ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ ВПРОВАДЖЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ АВТОНОМІЇ


У зв’язку з розширенням самостійності вищих навчальних закладів (університетською автономією) очікуються в цілому позитивні зміни. Так вважає як переважна більшість представників керівництва (експерти), так і явна більшість викладачів університетів, в яких проводилося опитування. Позитивні зміни очікуються майже в усіх сферах університетської життєдіяльності – в професійному житті респондентів, в житті колег, на факультеті, в університеті та в системі вищої освіти України в цілому.

У своєму професійному житті та житті своїх колег у зв’язку з впровадженням університетської автономії очікують на позитивні зміни 76-77% викладачів університетів і 88% експертів (об’єднання альтернатив «напевно позитивні зміни» та «скоріше позитивні зміни»). Близько 80% викладацького складу університетів і приблизно 90% експертів відзначають свої позитивні очікування, пов’язані з впровадженням університетської автономії, на рівні факультетів та університетів в цілому. 72% викладачів та 84% експертів вважають, що університетська автономія позитивно вплине на систему вищої освіти України. У той же час у середньому близько 20% викладачів та 10% експертів вважають, що все залишиться, як і раніше. Рівень негативних оцінок (об’єднання альтернатив «напевно негативні зміни» і «скоріше негативні зміни») серед викладачів складає 2-4%, дещо більше викладачів налаштовані досить скептично щодо системи вищої освіти України в цілому (7%). Рівень негативних оцінок серед експертів складає 1-2%.

Відповіді викладачів та експертів на питання «Які зміни, на Вашу думку, відбудуться у зв’язку з розширенням самостійності вищих навчальних закладів (університетською автономією) ...?» представлені відповідно у Таблиці 2.1 і Таблиці 2.2. Як видно, оцінки працівників університетів практично аналогічні відповідям на це питання у 2006 році. Тобто за минулий рік будь-яких помітних змін у відношенні до університетської автономії не відбулося.

Таблиця 2.1

Розподіл відповідей ВИКЛАДАЧІВ на питання:

«Які зміни, на Вашу думку, відбудуться у зв’язку з розширенням самостійності вищих навчальних закладів (університетською автономією) ...?», %

 

2006 р.

2007 р.

... У ВАШОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ ЖИТТІ

Напевно позитивні зміни

27

25

Скоріше позитивні зміни

48

52

Все залишиться, як і раніше

22

19

Скоріше негативні зміни

2

3

Напевно негативні зміни

1

1

... В ЖИТТІ ВАШИХ КОЛЕГ

Напевно позитивні зміни

22

22

Скоріше позитивні зміни

54

54

Все залишиться, як і раніше

20

20

Скоріше негативні зміни

3

3

Напевно негативні зміни

1

1

... НА ВАШОМУ ФАКУЛЬТЕТІ

Напевно позитивні зміни

29

29

Скоріше позитивні зміни

50

50

Все залишиться, як і раніше

18

19

Скоріше негативні зміни

2

2

Напевно негативні зміни

1

менше 1

... У ВАШОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Напевно позитивні зміни

33

31

Скоріше позитивні зміни

48

49

Все залишиться, як і раніше

16

17

Скоріше негативні зміни

2

3

Напевно негативні зміни

1

менше 1

... В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Напевно позитивні зміни

25

26

Скоріше позитивні зміни

46

46

Все залишиться, як і раніше

21

21

Скоріше негативні зміни

5

5

Напевно негативні зміни

3

2

Масив: усі опитані викладачі (в 2006 р. n=844; в 2007 р. n=578)

Таблиця 2.2

Розподіл відповідей ЕКСПЕРТІВ на питання:

«Які зміни, на Вашу думку, відбудуться у зв’язку з розширенням самостійності вищих навчальних закладів (університетською автономією) ...?», %

 

2006 р.

2007 р.

... У ВАШОМУ ПРОФЕСІЙНОМУ ЖИТТІ

Напевно позитивні зміни

40

35

Скоріше позитивні зміни

46

53

Все залишиться, як і раніше

12

10

Скоріше негативні зміни

1

1

Напевно негативні зміни

1

1

... В ЖИТТІ ВАШИХ КОЛЕГ

Напевно позитивні зміни

31

28

Скоріше позитивні зміни

55

60

Все залишиться, як і раніше

12

10

Скоріше негативні зміни

2

2

Напевно негативні зміни



менше 1

... НА ВАШОМУ ФАКУЛЬТЕТІ

Напевно позитивні зміни

36

33

Скоріше позитивні зміни

53

53

Все залишиться, як і раніше

9

12

Скоріше негативні зміни

1

1

Напевно негативні зміни

1

1

... У ВАШОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Напевно позитивні зміни

47

46

Скоріше позитивні зміни

46

46

Все залишиться, як і раніше

5

7

Скоріше негативні зміни

1

1

Напевно негативні зміни

1

менше 1

... В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Напевно позитивні зміни

37

37

Скоріше позитивні зміни

46

47

Все залишиться, як і раніше

14

14

Скоріше негативні зміни

2

2

Напевно негативні зміни

1

менше 1

Масив: усі опитані експерти (в 2006 р. n=286; в 2007 р. n=231)

Викладачі різних університетів трохи по-різному відповістили на запитання про те, які зміни – позитивні або негативні – відбудуться у зв'язку з розширенням самостійності вищих навчальних закладів. Позитивні оцінки очікуваних змін висловлює абсолютна більшість викладачів у кожному університеті, однак працівники Університету економіки та права «КРОК» і Дніпропетровського національного університету більш стримані у своїх оцінках, чим, наприклад, викладачі Українського Католицького Університету або Національного університету «Києво-Могилянська академія». У цих ВНЗ частіше висловлюється думка про те, що все залишиться як і раніше, і відповідно рідше звучать позитивні відповіді.

Викладачі Українського Католицького Університету, Донецького національного університету й Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича оцінюють очікувані зміни у своєму професійному житті, у житті своїх колег, на своєму факультеті й у своєму університеті так само, як і рік тому.

Зміни помітні в думках працівників Києво-Могилянської академії і Харківського національного університету – порівняно більше число позитивних відповідей (Рисунок 2.1 і Рисунок 2.2), а також Університету економіки та права «КРОК» – відповіді стали менш позитивними (Рисунок 2.3).