Управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму як новітня вимога світової спільноти

Вид материала

Документы

Содержание Ризик клієнта Ризик банківського продукту Загальні компоненти – Ризик діяльності Організаційний ризик Ризик репутації

Подобный материал:

• Модуль 1 Організація роботи в органах дпс з питань боротьби з відмиванням доходів,, 553.87kb.
• Україна міністерство юстиції україни головне управління юстиції в одеській області, 157.04kb.
• Державний комітет фінансового моніторингу україни , 511.54kb.
• Про затвердження Програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним, 55.24kb.
• Міністерство економічного розвитку І торгівлі україни, 265.35kb.
• До Правил проведення фінансового моніторингу, 16.73kb.
• Міністерство економічного розвитку І торгівлі україни, 46.01kb.
• Міністерство економічного розвитку І торгівлі україни наказ, 28.7kb.
• Кабінет міністрів україни І національний банк україни, 328.63kb.
• Постанова від 10 грудня 2003 р. N 1896 Київ, 258.31kb.

Худокормова Марія Ігорівна

Університет банківської справи Національного банку України м. Київ

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, АБО ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ ЯК НОВІТНЯ ВИМОГА СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ

Останнім часом в світі вітчутно посилились вимоги щодо організації національної системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Така ситуація наразі є притаманною і для України в світлі прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», який вступив в дію 21.08.2010 [1]. Одним з нововведень даного документу є вимога щодо управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (далі по тексту – ризики легалізації або фінансування тероризму). Тому дослідження даного питання набувають все більшої актуальності. Перш за все слід дати визначення ризику легалізації.

Ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму – наявний або потенційний ризик застосування до Банку юридичних або регуляторних санкцій, отримання Банком фінансових збитків або шкоди для репутації Банку внаслідок його використання клієнтами або іншими зацікавленими особами (в тому числі, персоналом Банку) з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування терористичної діяльності.

Процес управління ризиком повинен охоплювати наступні етапи: ідентифікація ризиків (виявлення ризиків та джерел їх виникнення); оцінка ризиків (кількісна та якісна); контроль ризиків; моніторинг ризиків (в тому, числі регулярне звітування про політику управління ризиком). При цьому процес здійснення моніторингу ризику відбувається на всіх етапах управління ризиком. Модель управління ризиком легалізації наведена на Рисунку 1. Для ідентифікації ризиків легалізації було б доцільним ввести наступну їх класифікацію.

Ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму складається з двох компонент:

1. Ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (далі по тексту – ризик легалізації);
   
2. Ризик фінансування тероризму.
   

В свою чергу, ризик легалізації складається з трьох спеціальних та двох загальних компонент:

1. Спеціальні компоненти – компоненти, притаманні тільки ризику легалізації:
   

1. Ризик країни – наявний або потенційний ризик, пов'язаний з економічними та правовими умовами в країні, де зареєстрований клієнт, його контрагенти або фінансові установи-кореспонденти, через які клієнт здійснює передачу/отримання активів.
   
2. Ризик клієнта - наявний або потенційний ризик здійснення клієнтами банку операцій, що пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, у процесі користування банківськими продуктами та послугами.
   
3. Ризик банківського продукту - наявний або потенційний ризик, пов'язаний з продуктами та послугами, що пропонує
   

Етап 2. Контроль ризику


Банк своїм клієнтам, та можливістю використання їх клієнтами з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

2. Загальні компоненти – компоненти, які притаманні не тільки ризику легалізації, а й іншим банківським ризикам: ризик програмного забезпечення з питань фінансового моніторингу; ризик персоналу.
   

Ризик Клієнта, в свою чергу, включає в себе три аспекти:

1. Ризик діяльності – ризик, пов'язаний зі здійсненням клієнтом діяльності, якій притаманний високий ступінь вірогідності її використання з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
   
2. Організаційний ризик - ризик, пов'язаний з організаційно-правовою формою господарювання та особами, що мають істотну участь в капіталі юридичної особи, та/або є її контролерами.
   
3. Ризик репутації - це наявний або потенційний ризик, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу Клієнта Банку юридичними, фізичними особами, державними органами влади та який, внаслідок цього, несе шкоду для репутації Банку.
   

Оцінку ризику легалізації або фінансування тероризму та всіх його складових компонент доцільно б було здійснювати за кількісними та якісними показниками на трьох рівнях: на рівні кожного клієнта Банку; на рівні відокремлених підрозділів Банку (відділень тощо); на рівні Банка в цілому.

На кожному організаційному рівні Банку є можливим співставлення для аналізу кількісних та якісних показників, або тільки якісних показників. З метою недопущення подвійної оцінки показників компонент ризику легалізації є доцільним використання методу синергії якісних та кількісних показників та їх використання в одній сукупності з використанням класифікації тільки на організаційні рівні.

Оцінка ризику легалізації або фінансування тероризму на рівні кожного клієнта може оцінюватись зі співставлення високоризикових факторів та відхилень від усталеної практики здійснення господарської та підприємницької діяльності, а також своєчасне виявлення відхилень в структурі грошових потоків клієнтів Банку та з’ясуванні причин таких відхилень (їх обґрунтування та економічної суті даного роду відхилень). Кількісну оцінку ризику на рівні структурних підрозділів Банку доцільно б було здійснювати за системою індикативних показників, розробленою науковцями Дмитровим С.О та іншими [2]. При цьому доцільно б було її доповнити наступними індикативними показниками:

1. частка суми зовнішньоекономічних переказів, здійснених через відділення Банку від загальної суми зовнішньоекономічних переказів, здійснених через відділення Банку;
   
2. частка суми зовнішньоекономічних операцій, здійснених через відділення Банку на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій в країні з високим ризиком, від загальної суми зовнішньоекономічних переказів, здійснених через відділення Банку;
   
3. частка зовнішньоекономічних операцій, які передбачають імпорт продукції (робіт, послуг) без їх увезення на митну територію України від загальної кількості зовнішньоекономічних переказів, здійснених через відділення Банку;
   
4. частка клієнтів відділення, віднесених до високого ризику, від загальної кількості клієнтів відділення.
   

Кількісна оцінка ризику на рівні Банка в цілому може здійснюватись на підставі системи наступних показників:

1. частка відділень, сукупний ризик по яким оцінений як високий, до загальної кількості відділень;
   
2. частка клієнтів, віднесених до високого ризику, до загальної кількості клієнтів Банку;
   
3. кількість технічних збоїв програмного забезпечення по Банку в цілому за звітний період;
   
4. частка співробітників, які отримали за результатами тестування оцінку «незадовільно» до загальної кількості співробітників Банку, на яких покладено функції здійснення фінансового моніторингу.
   

За результатами ідентифікації та проведення оцінки ризиків, до кожного з ризиків застосовуються заходи щодо їх мінімізації.

Перелік використаної літератури:

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»від 18.05.2010 р. № 2258-VI // rada.gov.ua
   
2. Моделювання оцінки ризиків використання банків з метою легалізації кримінальних доходів або фінансування тероризму: монографія / С.О. Дмитров, О.В. Меренкова, Л.Г.Левченко, Т.А. Медвідь; під загальною редакцією О.М. Бережного. – Суми. – 2008. – 75 с.