Метою аналізу даних є вивчення властивостей об’єктів, явищ та процесів, отримання нових знань про них для більшого підпорядкування

Вид материала

Документы

Содержание C − ознаки структур; O

Подобный материал:

• М етоди аналізу результатів досліджень, 329.97kb.
• Поняття та класифікація юридичних наук, 2391.04kb.
• Які входять до програми державного іспиту та вступних екзаменів, 92.7kb.
• Тема №1. Наука як сфера діяльності. Основні питання, 611.46kb.
• Розробити рекомендації. Рекомендована література та інші матеріали, 95.15kb.
• Вердити Положення про обробку І захист персональних даних у базах персональних даних,, 151.66kb.
• Предмет «Теорія ймовірностей І математична статистика», 452.18kb.
• План графік проведення навчання зі спецкурсу «Охорона праці та безпека життєдіяльності», 19.58kb.
• Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, 106.95kb.
• Склад колегії Всеукраїнської Студентської Ради при Міністерстві Освіти І Науки України, 86.86kb.

О виникає система відношень , яка відповідає числовій сис­темі . А саме, будь-яке -е числове відношення породжує -е відно­шення на множині О, що визначається умовою:

тоді, і лише тоді, коли.

У нашому прикладі з вимірюванням ознаки на основі моделювання вимірника ознаки дана умова виконується завдяки властивостям функції перетворення (для елементарної ознаки – одностороння зростаюча чи спадна або двостороння функція перетворення, для складної ознаки – властивості середнього геометричного, за допо­могою якого будується узагальнена функція перетворення). Ф. М. Бородкін і Б. Г. Міркін [17] дієвість формалізації методу вимірювання продемонстрували на ме­тоді вимірювання зв’язку змінних за допомогою коефіцієнта детермінації, який ви­значається як квадрат коефіцієнта кореляції.

Так, посилання методів вимірювання в суспільних науках відмінні від посилань теорії шкал в технічних науках. Визначальною перевагою теорії методів порівняно з теорією шкал є те, що в теорії методів вимірювання системи відношень на озна­ках, що вимірюються, розглядаються як під час первинних, так і під час вторинних вимірювань, і вони рівноправні, на відміну від умов РТВ. Даний факт надзвичайно важливий для ствердження загальних основ визначення величин ознак в економіці, їх застосувань у методології описового моделювання. Отже, у визначенні величин ознак в економіці передбачається ідентифікація й опис ознак соціально-економічної системи.

3. Формування концептуальної моделі об’єкта в економіці для визначення його величин ознак є концептуальним моделюванням соціально-економічної системи.


Дане положення пов’язане з першим, але інакше за змістом. Для визначення величин ознак об’єкта потрібно його концептуалізувати. Вчені, що досліджують про­блеми управління в економіці, радять суб’єкти бізнесу (у нас – об’єкти), ознаки яких визначаються, розглядати як соціально-економічні системи, визначаючи відразу два типи ознак:

^{соціальні й економічні} . Узагальнено, що поняття «система» в основному застосовується в декількох випад­ках: 1) це система, що вивчається чи є керованою; 2) це система, яка здійснює ви­вчення чи керує; 3) це система, яка підтримує керівну систему, а в окремих випадках вона може бути й складовою частиною керівної системи [8; 39; 106; 208; 217; 220; 288]. Будемо розуміти систему в першому значенні. У роботі [134, с. 60 – 61] наве­дені основні типи визначень системи, що мали принципове значення для системоло­гічного подання об’єкта в економіці.

Наведене розуміння системи в економіці з метою визначення величин її ознак узгоджується із сучасним системологічним підходом у науці. З точки зору теорії ор­ганізацій системи в економіці – це соціально-економічні системи, які в ракурсі ін­женерного підходу до бізнесу називаються бізнес-системи. Моделюючи об’єкт сис­темно, в зміні значень величин його ознак слід розпізнати форму прояву різних ти­пів загальних законів в економіці: руху, структури, казуальності, динамічності, ста­тичності і т. д. [32; 88; 92; 96]. Такий підхід гарантує уникнення спрощеного бачення об’єкта в економіці та виключає некоректність у моделюванні, що випливає з авто­матичного перенесення формалізованих схем об’єктів у техніці на об’єкти в еконо­міці.

Окремо слід виділити рекурентні відношення структурних елементів складних систем в економіці, що формалізують існування в них багатофакторності [11, c. 368 – 381]. Цілісність системи в економіці, рівень системності залежить від рушійної сили факторів, їх ролі в механізмі функціонування й розвитку як окремих частин ці­лого, так і системи в цілому. З яких би частин з різнорідними структурними відно­шеннями факторів не складалась система, її органічна побудова як цілого враховує за допомогою матриці рекурентних відношень структурних елементів системи інди­відуальні особливості та пропорції частин, що входять до системи. Насправді фак­тори в економіці виражаються натуральними та вартісними показниками. Рух від відтворювальної структури частин до органічної побудови цілого зазвичай почина­ється з натуральних чи вартісних показників елементарних ознак, які розкривають внутрішню логіку досліджуваного об’єкта [27; 34].

Аналітичну роботу визначення величин ознак в економіці розпочинають зі встановлення меж досліджуваного об’єкта; функціонального призначення об’єкта як організації, її структурних елементів; критерію та принципів функціонування самих механізмів розвитку об’єкта; видів і різновидів розподілу праці, спеціалізації, умов кооперації структурних підрозділів; вхідних керівних сигналів та потоків інформації на кожному ієрархічному рівні управління; системи вхідних матеріальних потоків і регуляторів їх перетворення; вихідних матеріальних потоків; комунікації прямих та зворотних зв’язків між фізичними складовими об’єкта управління. Для структурно­го аналізу складних систем встановлюється склад мажорант, вхідних, керівних та вихідних елементів, типи і види їх зв’язків, джерел та споживачів сигналів, визнача­ється елементи прямого управління та підпорядкування [11, c. 368 – 397].

Сучасні методології побудови системи управління організацією на основі процесного підходу, функціонально-ієрархічного управління, методики виділення процесів в організації, способи побудови сітки бізнес-процесів, методики моделю­вання процесів у нотаціях IDEF0, IDEF3, DFD і ARIS залишають основними елеме­нтами об’єкт, його ознаки та їх зв’язки [263]. Моделювання їх виконується за допо­могою опису атрибутів об’єктів, які відображають окремі характеристики реального об’єкта. Визнається також факт, що кожне підприємство повинне створювати таку систему з урахуванням специфіки своїх процесів [263].

Спираючись на викладені загальні правила формалізованого подання об’єкта в економіці, на досвід фахівців-управлінців [28; 39; 46; 77; 94; 100; 218; 219; 228; 229; 299], СЕС формально подається виразом [158; 166; 168]:


,

де S_C − соціальна підсистема;

S_E − економічна підсистема;

− структурні елементи підсистем;

F_S − закони функціонування підсистем та системи в цілому;

A_S − механізми функціонування підсистем та системи в цілому.

– алгоритми (механізми) функціонування підсистем.


Для детальнішої формалізації підсистем рекомендується виокремити елементи згідно з «методологічним каркасом» за їх ознаками з точки зору ухвалення рішень в економіці [33; 185; 287; 311]:


,

де O_e − ознаки матеріальних і нематеріальних елементів;

O_S − ознаки структур;

O_O − ознаки організацій;

O_K − ознаки конструкцій;

O_p − ознаки логічно спрямованих процесів;

O_M − ознаки механізмів в системі.

Окремий показник, що виражає елементарну ознаку в процесі первинного ви­мірювання, подається кортежем:




Залежно від типу показника можуть бути відсутні деякі елементи кортежу.

Функціональні здатності об’єкта також проявляються через його елементарні та складні ознаки. Розвиток ознак можна подати у вигляді закону функціонування елемента :


,

де – вхідний сигнал;

– керівний сигнал;

– сигнал впливу зовнішнього середовища;

– власні характеристики підсистеми [8; 183; 319].


Схема етапів системологічного аналізу об’єкта в економіці для визначення ве­личин його ознак наведена на рис. 2.2 в авторській роботі [134, с. 67]. Результатом такого дослідження має бути розбудована концептуальна модель соціально-економічної системи.

4. Об’єкти в економіці мають складні ознаки, що моделюються.

Складні системи в економіці мають характеристики, які потрібно враховувати при їх описовому моделюванні, в протилежному випадку некоректно говорити про адекватність розбудованої математичної моделі. Виокремлюються наступні визна­чальні характеристики СЕС – робастність (поняття не математичне), наявність не­однорідних зв’язків, емерджентність, масовий характер економічних явищ і проце­сів, випадковість і невизначеність у розвитку об’єктів в економіці. Робастність обу­мовлюється здатністю системи зберігати часткову працездатність (ефективність) у разі відмови окремих елементів чи підсистем. Друга визначальна характеристика ві­дображає складність механізмів взаємодії внутрішнього середовища системи та об­мінних процесів із зовнішнім середовищем. Третя характеристика розкриває ефекти інтегративності, цілісності, саморозвитку, синергетичні явища в системах в еконо­міці. Закономірності економічних процесів не виявляються на невеликих сукупнос­тях спостережень, тому моделювання спирається на масові спостереження, а точні­ше, систематичні визначення величин у просторі та часі. П’ятою характеристикою є випадковість і невизначеність в розвитку об’єктів, які є наслідком великої кількості умов, факторів функціонування об’єкта, тому вивчати ознаки потрібно за допомо­гою математичних методів на основі інструментів теорії ймовірностей та математи­чної статистики. Наведені характеристики повністю враховуються в описовому моделюванні за його елементарними та складними ознаками, зокрема їх дослідженні в статиці та динаміці [21; 63; 65; 71; 214]. Складними ознаками підприємства є при­чини, характеристики функціонування, розвитку, які мають багатовимірність. На­приклад, конкурентоспроможність, техніко-економічний рівень, інтелектуальне за­безпечення діяльності тощо. Соціально-економічні системи описуються як відомими складними ознаками, так і прихованими латентними ознаками [272; 278; 282].

У моделюванні враховуються визначальні, основні ознаки і відхиляються не основні. Але факт урахування елементарних ознак і складних ознак залишається. Складні ознаки можуть оцінюватися опосередковано (це широко розповсюджена практика в економічному аналізі) та визначатися за допомогою математичного мо­делювання, вимірюватися за допомогою математичних методів.

Отже, у формуванні модельного базису опису соціально-економічних систем передбачаються розбудови базисних моделей складних ознак, що перераховані в ко­ртежі:

,

де БМСО – базисні моделі складних ознак СЕС;

– математичні моделі складних метричних ознак (моделі I типу);

– математичні моделі складних неметричних ознак (моделі II типу);

– математичні моделі складних метрично-неметричних (сумісних систем) ознак (моделі III типу).

5. Виявлення, дослідження складних ознак можливі завдяки застосуванню ма­тематичних методів багатовимірного статистичного аналізу (БСА); таким чином фо­рмуються умови для визначення величин складних ознак.

Складні ознаки СЕС можуть бути встановлені на основі апріорного теоретико-логічного аналізу, економічного аналізу [134, с. 178 – 210]. Але латентні складні ознаки ідентифікуються лише за допомогою математичних методів. У математичній статистиці для вирішення різних проблем, пов’язаних із багатовимірністю, існує спеціальний розділ, що називається багатовимірним статистичним аналізом. У ході обговорення питань специфікації моделей складних ознак, тобто в наступному, розділі, викладені основні концепції БСА.

Безпосереднє визначення величин складних ознак здійснюється як реалізація вторинного вимірювання в такій послідовності: визначення структури складних ознак за їх елементарними ознаками; оцінювання взаємозв’язку елементарних ознак, що становлять складну багатовимірну ознаку, та оцінювання взаємозв’язку склад­них ознак у системі, яка визначає соціально-економічну систему; статистичний опис величин ознак, встановлення закону розподілу величини окремої ознаки для побу­дови адекватної шкали та функції перетворення.

Методи БСА добре відпрацьовані для метричних величин, але залишаються погано адаптованими до неметричних величин. Важливі вдосконалення та розробка методів моделювання складних ознак для соціально-економічної системи, яка здебі­льшого, визначається неметричними ознаками або сумісними системами метричних і неметричних ознак. Розвиненість методів обробки неметричних величин сприяє закріпленню основ ідентифікації СЕС. Парадигма вимірювання в економіці потре­бує перегляду комплексу математичних методів обробки неметричних ознак.

Отже, для виявлення складних ознак об’єкта потрібно доопрацювати методи БСА з урахуванням умови, що початкові дані можуть бути сформовані з метричних і неметричних величин. Запропоновані автором розробки даної проблеми наведені в наступних розділах.

6. Опис соціально-економічних систем завдяки метричним і неметричним ве­личинам складних ознак соціально-економічних систем достовірний на основі ви­значених їх величин.

Визначення величин складних ознак об’єкта здійснюється після того як вони виявлені, ідентифіковані, а отже, розроблені їх моделі. Математичні моделі склад­них ознак відображають структуру елементарних ознак, що утворюють складну. Ве­личина складної ознаки визначається за допомогою її моделі. У роботі розроблені моделі вимірників, основною частиною яких є перетворення величин елементарних ознак на основі функцій перетворення, що враховують закони й закономірності в економіці, існуючі теорії. Таким чином, перетворені величини синтезують величину складної ознаки. Перетворення виконуються згідно з діями, які входять до групи допустимих перетворень у процедурах вимірювання.

7. Система перетворених величин (якісно і кількісно) визначає соціально-економічну систему. Розроблені вимірники є вихідною інформацією для подальшої розбудови різних математичних моделей соціально-економічних систем.

(ВЫРЕЗАНО)

визначення величин ознак об’єктів в економіці наведена в розділі 6.



Визначення рівнів складності

Рис. 1.8. Загальна схема ідентифікації й опису СЕС


Отже, згідно з даними положеннями передбачається розбудова моделей скла­дних ознак соціально-економічних систем на основі вдосконалення математичних методів, які передбачають вихідними даними різні величини ознак. На рис. 1.9 наве­дена структурно-логічна побудова методології модельного базису опису соціально-економічних систем на основі концепції визначення величин ознак в економіці.

Наведена методологічна схема передбачає подальше опрацювання самих ма­тематичних методів, оскільки, як уже було сказано, вони в основному оперують з метричними величинами [223]. Для розробки нової методології необхідно вдоскона­лити математичні методи, які оперують з неметричними величинами та сумісними системами.





Рис. 1.9. Структурно-логічна побудова методології модельного базису опису СЕС


Викладені основні положення нової методології відкривають нові можливості моделювання, посилюють загальні методологічні принципи моделювання, а отже, підвищують якість розбудованих моделей та ефективність, дієвість управлінських рішень, що формуються на основі результатів моделювання.


Висновки до розділу 1


1. Нагальні проблеми управління СЕС в трансформаційних умовах знаходять своє узагальнення й вирішення в нових теоріях, концепціях, методах, які у своїй практичній реалізації передбачають аналіз даних, що є підґрунтям для отримання й обробки достовірної інформації про зміни, що відбуваються. Високий рівень розви­тку комп’ютерних і програмних засобів надає широкі можливості для вирішення проблем аналізу даних. Сучасний аналіз даних не повинен обмежуватися традицій­ним статистичним описом одновимірних характеристик СЕС. Він має організовува­тися описовим еволюційним моделюванням, коли враховується складність сучасних СЕС і формуються нові знання про них.

2. Проведений аналіз сучасних методологічних підходів до аналізу даних в економіці показав, що як наукова проблема аналіз даних сформувався тільки в епоху інформатизації суспільства. Серед методів аналізу даних пріоритетне місце займа­ють методи багатовимірного статистичного аналізу, оскільки вони є математично обґрунтованими та універсальними, тобто можуть застосовуватися в різних сферах діяльності людини. Встановлено, що в статистичних пакетах, інформаційних систе­мах акумулюються найновітніші наукові розробки в галузі математичної статисти­ки, але вони не дають можливості сумісного моделювання й аналізу ознак, виміря­них на різних шкалах, хоча в економічній науці ситуаційно склалися всі передумови для перегляду концептуально-методологічних основ економіко-математичного мо­делювання в інформаційному просторі різних ознак.

3. Характеристики функціонування і розвитку СЕС різного рівня управління відрізняються мінливістю, багатоаспектністю. Це має враховуватися в аналізі даних, коли формуються основи розробки управлінських рішень. Мінливість констатується в зміні величин. Багатоаспектність враховується в повномасштабному поданні СЕС різними ознаками. Багатоаспектність і мінливість комплексно вирішуються в проце­сі визначення величин ознак СЕС, що системно впорядковуються теорією і практи­кою вимірювання. СЕС рекомендується розглядати як:

,

де S_C − соціальна підсистема; S_E − економічна підсистема; − структурні еле­менти підсистем; F_S − закони функціонування підсистем та системи в цілому; A_S − механізми функціонування підсистем та системи в цілому. До загальної системи ознак (О) СЕС рекомендується включати ознаки згідно з таким методологічним ка­ркасом: , де O_e − ознаки матеріальних і нематеріальних елементів; O _C − ознаки структур; O_O − ознаки організацій; O_K − ознаки конструк­цій; O_n − ознаки логічно спрямованих процесів; O_M − ознаки механізмів у системі.

4. Аналіз теоретичних і практичних розробок вимірювання в економіці пока­зав недостатнє врахування особливостей величин, відсутність їх систематизації, по­гану адаптацію математичних методів до обробки неметричних величин. Пропону­ється визначення величин ознак СЕС концептуалізувати за трьома основами: уза­гальнення особливостей величин в економіці, формування умов визначення склад­них ознак та розробки вимірників. Величину має ознака СЕС. Ознаки поділяються на елементарні і складні. Основною відмінністю величин в економіці є існування великого класу нефізичних величин та, як наслідок, розподіл величин в економіці на екстенсивні й інтенсивні, метричні й неметричні. Первинно вимірюють елементарні метричні і неметричні ознаки, вторинно вимірюються складні ознаки об’єктів. З розробкою моделей складних ознак формуються умови їх визначення. Величини в економіці стають модельним поняттям.

4. Запропоновані концептуальні розробки визначення величин ознак в еконо­міці закріплені сформованими принципами вимірювання, які методологічно забез­печують реалізацію технології вимірювання ознак. Основною частиною даної тех­нології є процедури, пов’язані з етапами економіко-математичного моделювання. Рекомендується логіку визначення величин ознак в економіці організувати в п’ять процедурних блоків: постановча процедура, процедура підготовки, первинне вимі­рювання, вторинне вимірювання, процедура контролю за похибками. Залежно від мети визначення ознаки деякі етапи загальної технології визначення величин мо­жуть бути відсутніми, але логіка в послідовності їх дій у скороченій схемі залиша­ється незмінною. Синтез підходів, положень і принципів аналізу даних, теорії ви­мірювання, загальних ідей ідентифікації систем, основ економіко-математичного моделювання дозволяє говорити про окрему методологію описового моделювання СЕС з виділенням відповідного категоріального базису – методологію формування модельного базису опису СЕС.

5. Для розробки модельного базису опису СЕС обґрунтовано наступні основні методологічні положення: окремий понятійний базис складається з основних озна­чень і утворює теоретико-понятійний каркас методології формування модельного базису опису СЕС; у вимірюванні величин в економіці реалізується ізоморфно-гомоморфне відображення ознак реального об’єкта в числові форми ознак цього об’єкта; формування концептуальної моделі об’єкта в економіці для визначення йо­го ознак є концептуальним моделюванням СЕС; об’єкти в економіці мають складні ознаки, що моделюються; виявлення й визначення, дослідження складних ознак мо­жливе завдяки застосуванню методів БСА; опис СЕС достовірний на основі вимір­ників ознак; система перетворених величин (вимірників) якісно та кількісно іденти­фікує СЕС. Розроблені вимірники є вихідною інформацією для подальшої розбудови різних математичних моделей СЕС.

6. Згідно з положеннями даної методології моделювання для опису СЕС пе­редбачається розбудова базисних моделей складних ознак, які подаються кортежем: , де БМСО – базисні моделі складних ознак СЕС; – математичні моделі складних метричних ознак (моделі I типу); – математичні моделі складних неметричних ознак (моделі II типу); – математичні моделі складних метрично-неметричних (сумісних сис­тем) ознак (моделі III типу).

Основні положення і рекомендації, викладені в 1 розділі, опубліковані авто­ром у роботах [124; 128; 134; 138; 149; 157; 158; 166; 168; 170; 221 – 223]