Метою аналізу даних є вивчення властивостей об’єктів, явищ та процесів, отримання нових знань про них для більшого підпорядкування
| Вид материала | Документы |
- М етоди аналізу результатів досліджень, 329.97kb.
- Поняття та класифікація юридичних наук, 2391.04kb.
- Які входять до програми державного іспиту та вступних екзаменів, 92.7kb.
- Тема №1. Наука як сфера діяльності. Основні питання, 611.46kb.
- Розробити рекомендації. Рекомендована література та інші матеріали, 95.15kb.
- Вердити Положення про обробку І захист персональних даних у базах персональних даних,, 151.66kb.
- Предмет «Теорія ймовірностей І математична статистика», 452.18kb.
- План графік проведення навчання зі спецкурсу «Охорона праці та безпека життєдіяльності», 19.58kb.
- Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, 106.95kb.
- Склад колегії Всеукраїнської Студентської Ради при Міністерстві Освіти І Науки України, 86.86kb.
Принципи та постулати вимірювання в економіці, на основі яких розроблено загальну технологію визначення
величин різних ознак СЕС
| Принципи вимірювання | Постулати вимірювання в економіці | Процедури технології визначення величин ознак |
| (ВЫРЕЗАНО) | (ВЫРЕЗАНО) | (ВЫРЕЗАНО) |
Запропоновані в дисертаційних дослідженнях рекомендації щодо вимірювання величин стандартизують процес визначення величин ознак в економіці. Основною частиною даного процесу є процедури економіко-математичного моделювання. Практика моделювання в процесі розв’язання реальних задач економіки спонукає рекомендувати дванадцять основних етапів моделювання [126; 145; 157].
Отже, загальний огляд робіт відомих спеціалістів з проблем вимірювання, що містять основи теорії вимірювання дозволяє спиратися на них як фундамент у формуванні методології моделювання ознак соціально-економічних систем [166; 230; 227; 324; 325 – 327]. У наступних розділах будуть викладені розробки автора щодо визначення величин ознак соціально-економічної системи. Показники та критерій ефективності функціонування соціально-економічної системи мають відображати загальносистемні ознаки, структурні ознаки та функціональні ознаки, які визначаються процесом та цілями функціонування системи. Перераховані ознаки є, в основному, складними ознаками системи.
Визначення величин ознак СЕС спрямоване на отримання їх фізичних параметрів, а саме: динамічних, контрольних, прогнозних, оцінювальних, які слугують, відповідно, основою побудови поведінкової моделі.
Запропонована концепція визначення величин ознак об’єктів в економіці сформована на існуючому теоретичному підґрунті загальних процедур вимірювання та висновків, зроблених у ході практичного розв’язання реальних задач економіки. Для реалізації процесу визначення величин потрібні принципи, постулати його здійснення. Автором у роботі [134] сформована система таких принципів, що методологічно забезпечує технологію вимірювання ознак об’єктів в економіці та фундує теорію (табл. 1.1). Дієвість наведених принципів залежить від дотримання постулатів у вимірюванні в економіці, обґрунтування яких викладене в авторській монографії [134, с. 108 – 116]. У процесі вимірювання величин ознак можуть виникнути похибки, класифікація яких згідно з етапами технології визначення величин в економіці наведена в роботі [138].
Наведені постулати та принципи надають об’єктивності та фундаментальності методології моделювання соціально-економічних систем, забезпечують обґрунтованість концепцій та формують змістовність отриманих практичних результатів визначення величин, на основі яких слід розбудовувати базисні описові моделі.
1.2. Загальна технологія визначення величин ознак в економіці
У загальній теорії вимірювання виділяються два різні підходи у розгляді величини. Існує початковий критерій у відмінностях величин – це види геометричних величин, які залежать від способу їх інтерпретації: на основі математичної або фізичної геометрії. Величини фізичної геометрії не обов’язково повинні мати такі ж властивості, що й відповідні їм величини математичної геометрії. Звідси випливає, що в процесі розгляду величини як не математичної її не можна однозначно ідентифікувати з поняттям числа. Величини в емпіричних науках не повинні зводитися до розгляду їх тільки з точки зору дійсних чисел. У математиці величина обмежена умовами існування величин математичної геометрії. Минуло понад 200 років з тих пір, коли точно вдалося сформулювати поняття вимірюваної (фізичної) величини. Леонард Ейлер сформулював в своїй «Алгебрі», на наш погляд, найдосконаліше визначення величини [81, с. 8 – 9]:
«1. Перш за все, називається величиною все те, що здатне збільшуватися або зменшуватися, або те, до чого можна дещо додати або від чого можна дещо відняти. Таким чином, сума грошей є величиною, тому що допускає додавання до себе або віднімання від себе. Так саме й вага є величиною з тих ж причин.
2. Існує дуже багато різного виду величин, які не піддаються рахунку, і від них походять різні розділи фізики, кожний з яких має справу зі своїм особливим видом величин.
3. Проте неможливо визначити чи виміряти одну величину інакше, як прийняти в якості відомої іншу величину цього ж виду і вказати відношення, в якому вона знаходиться з нею.
4. У ході визначення чи вимірювання величин будь-якого виду ми приходимо, таким чином, до того, що перш за все встановлюється певна відома величина цього ж виду, яка йменується мірою або одиницею і залежна виключно від нашої довільності. Потім визначається, в якому відношенні знаходиться дана величина до цієї міри, що завжди виражається через числа, так що числа є не чим іншим як відношенням однієї величини до іншої, прийнятої за одиницю». І далі Л. Ейлер допускає вимірювання, яке неможливе безпосередньо, а отже, є опосередкованим. Правомірність вченого, геніальна лаконічність його визначення величини переконливо підтвердилась наступними дослідженнями величин у різних науках.
У фізиці та в інших природничих науках сьогодні під величиною розуміють будь-які числові форми, що відносяться до властивостей об’єктів (явищ), які вивчаються, відношень чи комбінацій цих властивостей, що виявляються під час фізичної взаємодії об’єктів між собою. Сучасні вчені-метрологи величину в соціальних науках ототожнюють з узагальненою характеристикою, що виражається показником, який відображає стан, поведінку соціально-економічних систем чи їх елементів [119, с. 18].
Але у всіх науках поняття величини пов’язується з властивостями об’єкта дослідження, а отже, з їх формалізаціями – ознаками. При цьому гносеологічно під об’єктом розуміють усе, що протистоїть суб’єкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності [175; 301; 302; 307]. Але в аналізі даних СЕС вимірюванню підлягають величини соціальних ознак, що визначаються на неметричних шкалах.
Складність об’єкта економіки іноді розглядається як обґрунтування неможливості його вимірювання та вивчення за допомогою інструментів математики. Але така точка зору в принципі неправильна, тому що моделювати можна об’єкт будь-якої природи й будь-якої складності (теза про принципову неможливість моделювання об’єкта рівносильний твердженню про його принципову непізнанність). І саме складні об’єкти становлять найбільший інтерес для вивчення; саме тут вимірювання може дати результати, які не можна одержати іншими способами дослідження [43; 308; 313; 315].
Для визначення величини ознаки потрібно попередньо вивчити дану ознаку. На першому рівні пізнання вивчаються фізичні ознаки об’єкта, оскільки існує можливість емпірично виміряти фізичну величину; на другому рівні пізнання змістовно уточнюється ознака, вимірюється вартісна форма ознаки, аналізується взаємозв’язок її з іншими ознаками об’єкта (фізичними та нефізичними) й вимірюються його складні ознаки; на третьому рівні вимірюється загальна якість ознак об’єкта, яку можна розглядати як загальну якість об’єкта. У роботі [119, с. 26] узагальнений перехід від фізичної ознаки до фізичної величини, в табл. 1.2 наведене розширення даного переходу в економіці.
Таблиця 1.2
Конкретизація поняття фізичної величини в економіці
| Філософські категорії | Елементи, що беруть участь у вимірюванні | Властивості (ознаки) об’єкта та знання про них | |
| Загальні | Форма існування в економіці | ||
| Непізнана реальність | Фізичний об’єкт | Апріорні ознаки фізичного об’єкта | Апріорні ознаки фізичного об’єкта в економіці |
| Пізнана реальність | Об’єкт дослідження | Фізична величина X | Абсолютний показник фізичних ознак об’єкта |
| Фізичні засоби | Контрольно-вимірювальні прилади | Одиниці фізичної величини | Натуральна форма – кількість – шт. |
| Знання про реальність | Інформація | Значення фізичної величини  | Форма величини фізичної ознаки – вартісний показник. Числове значення показника, одиниці його вимірювання |