Проект налогового кодекса украины

Вид материала

Кодекс

Содержание Стаття 4. Особливості сплати податку на додану вартість

Подобный материал:

• Проект налогового кодекса украины, 15776.4kb.
• Решение, 28.97kb.
• Решение №7/414 «09», 20.27kb.
• Федерация профсоюзов Украины, 69kb.
• Сравнительный анализ Налогового кодекса Украины с действующим ранее законодательством, 808.76kb.
• Положение по туристическому сбору, 40.07kb.
• Говая администрация Украины рассмотрела запрос относительно порядка налогообложения, 31.93kb.
• «Об установлении ставок единого налога», 30.88kb.
• Налоговый контроль, 848.09kb.
• Положение по налогу недвижимое имущество, отличное от земельного участка Общие положения, 67.86kb.

Стаття 5. індексація ставок збору

5.1. З 1 січня року набрання чинності цим Кодексом, щороку наростаючим підсумком проводиться індексація ставок збору за формулою:

Сі = Сб х ді,

де Сі - проіндексована ставка збору у поточному році, гривень за 1 куб. метр;

Сб - базова ставка збору, гривень за 1 куб. метр;

дІ - добуток індексів цін виробників промислової продукції за поперед­ні роки починаючи з року, який передує року набрання чинності цим Ко­дексом, а для нововведених ставок збору - починаючи з року їх введення, десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків;

і - офіційно оприлюднений індекс цін виробників промислової продук­ції за попередній рік, відсотків.

У разі коли індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100 відсотків.

2. індекс цін виробників промислової продукції розраховується цен­тральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розмір щороку до 1 лютого подається центральному органу державної податкової служби та оприлюднюється у засобах масової інформації.
   
3. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки збору, встановлені статтею 4 цього розділу, а для нововведених - ставки станом на 31 грудня року їх введення.
   

Стаття 6. Порядок обчислення збору

1. Суб'єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам дер­жавної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісоруб­ні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом ви­конавчої влади з питань лісового господарства.
   
2. Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
   
3. Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитку, підлягає перерахунку суб'єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі, коли:
   

а) загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпускуз обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кіль-кість більше ніж на 10 відсотків;

б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначе-ний в лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів.

6.4. Суб'єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, перера-хунок збору за заготівлю деревини і заготівлю другорядних лісових мате-ріалів, побічні лісові користування та використання корисних властивостейлісів здійснюється також у разі:

1. виправлення технічних помилок, які можуть бути допущені під час проведення матеріальної і грошової оцінки лісосік, другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування та використання корисних власти­востей лісів, відпущених за лісорубними квитками або лісовими квитками, неправильного застосування сортиментних таблиць, поясів, розрядів та ставок збору за заготівлю деревини, незастосуванні або неправильному застосуванні індексації ставок збору, а також виправлення арифметичних помилок, допущених під час підрахунків;
   
2. анулювання лісорубного та/або лісового квитка у зв'язку з вилу­ченням земель для інших потреб. В інших випадках анулювання або вида­чі дубліката лісорубного квитка та/або лісового квитка перерахунок збору не здійснюється і вся нарахована за такими квитками сума збору повністю сплачується до відповідних бюджетів;
   

6.4.3) надання лісокористувачеві відстрочки:

а) на заготівлю деревини - сума збору за заготівлю залишеної на пні деревини збільшується на 1,5 відсотка незалежно від строку, на який надано відстрочку;

б) на вивезення деревини - сума збору за невивезену вчасно деревину збільшується на 1,5 відсотка за кожний місяць відстрочки;

6.4.4) додаткового продовження строку вивезення, але не більш як на 3місяці, лісокористувачем сума збору за обсяг невивезеної вчасно деревини збільшується на 5 відсотків за кожний місяць відстрочки.

5. Незалежно від способу обліку деревини, що відпускається на пні (за площею, пеньками, приблизною кількістю), лісокористувачі, які допустили неповну заготівлю деревини, яка дозволена для вирубки за виписаними лі­сорубними квитками, або взагалі її не проводили, збір обчислюють і спла­чують повністю за всю дозволену для заготівлі кількість деревини, що заз­начена в дозволі.
   
6. Лісокористувачі, у яких за результатами діяльності здійснюється пе­рерахунок збору, відображають донараховані суми збору в розрахунку за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.
   

Стаття 7. Порядок сплати збору

1. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календар­ному кварталу.
   
2. Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору нароста­ючим підсумком з початку року за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби та подають його органу державної податкової служби за місцем адміністративного розташування лісової ді­лянки та сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за винятком:
   

7.2.1) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків збір вноситься в каси суб'єктів лісових відносин, які їх видають:

а) фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

б) лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується збір;

7.2.2) лісокористувачів з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцем адміністративного розташування лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

3. Про надходження суми збору в касу суб'єкта лісових відносин, що видає спеціальні дозволи, у спеціально заведеній книзі робиться запис і лісокористувачеві видається квитанція. Одночасно в лісорубних та лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу (зазначаються номер і дата квитанції про сплату).
   
4. Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частина­ми від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповід­ному календарному році.
   
5. При отриманні дозволу в поточному році (або донарахуванні суми збору) після чергового строку сплати збору, лісокористувачі сплачують усі суми збору за строками, що минули.
   

роздІЛ хVІІІ. особливосТІ оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподІЛ продукції

Стаття 1. У цьому розділі терміни вживаються у розумінні розділу і Кодексу.

Стаття 2. Порядок оподаткування інвестора під час виконання угоди про розподіл продукції

1. Протягом строку дії угоди про розподіл продукції і в межах діяль­ності, пов'язаної з виконанням такої угоди, стягнення з інвестора загально­державних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передба­чених цим Кодексом, крім передбачених пунктом 2.2. цієї статті, заміню­ється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.
   
2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі податки і збори:
   

а) податок на додану вартість;

б) податок на прибуток підприємств;

в) плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

У разі виникнення потреби у сплаті державного збору чи мита, передба­чених цим Кодексом, для отримання послуги чи виконання необхідної дії державними органами або установами, інвестор сплачує такий збір та ми­то.

інвестор зобов'язаний здійснювати щомісячне утримання із заробітної плати та інших винагород найманих працівників — українських фізичних осіб та іноземних фізичних осіб податку з доходів фізичних осіб.

інвестор-резидент або інвестор-нерезидент (його постійне представ­ництво - місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шах­та нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи ви­добутку корисних копалин) зобов'язаний зареєструватися за місцезнаход­женням як платник податків та при взятті на податковий облік подати ор­гану державної податкової служби за місцем своєї реєстрації відповідне повідомлення у письмовій формі і такі документи:

засвідчена в нотаріальному порядку копія зареєстрованої угоди про розподіл продукції;

копія свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції;

рішення Кабінету Міністрів України з висновками постійно діючої міжві­домчої комісії (далі — Міжвідомча комісія), що створюється відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», про визначення пере­можця конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції.

Після реєстрації як платника податку інвестор зобов'язаний складати і подавати передбачені законодавством податкові декларації і звіти, нести відповідальність за належне виконання своїх обов'язків, пов'язаних з нара­хуванням і сплатою податків, в порядку і розмірах, встановлених цим Ко­дексом. При цьому податкові декларації і звіти подаються інвестором за кожним податком, збором (обов'язковим платежем) окремо від звітів за результатами діяльності, не пов'язаної з виконанням угоди про розподіл продукції.

Форма свідоцтва про реєстрацію інвестора як платника податків затвер­джується центральним органом державної податкової служби.

2.3. Дія цього розділу не поширюється на підрядників і субпідрядників,перевізників та інших осіб, у тому числі іноземних, які беруть участь у виконанні передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданні послуг) на підставі договорів (контрактів) з інвестором.

Зазначені особи сплачують податки в порядку, встановленому цим Ко­дексом.

2.4. Податковий облік, пов'язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг), ведеться відповідно до цього Кодексу та окремо від обліку інших видів діяльності.

Якщо окремий облік не ведеться, застосовується порядок оподаткуван­ня без урахування особливостей, передбачених цим розділом. Стаття 3. Особливості сплати податку на прибуток

3.1. Податок на прибуток сплачується інвестором з його прибутку, отри­маного від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, установле­них цим Кодексом, з урахуванням таких особливостей:

а) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є доход інвестора, який розраховується з вартості виробленої продукції зменшеної на вартість прибуткової продукції, що належить державі та на суму витрат і амортизаційних відрахувань, визначених відповідно до розділу ііі цього Кодексу на дату підписання угоди про розподіл продукції.

Вартість виробленої продукції визначається згідно з котировками відпо­відної продукції (товару) на світових біржах з урахуванням умов поставки на дату реалізації продукції.

Вартість прибуткової продукції, що належить державі, сплачується дер­жаві у грошовому еквіваленті та визначається згідно з котировками відпо­відної продукції (товару) на світових біржах з урахуванням умов поставки на дату розподілу продукції.

б) склад і порядок витрат регулюються нормами цього Кодексу, що діють на день підписання угоди. При цьому витратами інвестора визнаються витрати, у тому числі витрати, понесені інвестором у відповідності з програмою робіт та кошторисом витрат, затвердженим Міжвідомчою комісією,у порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції, підтверджені відповідними розрахунками, платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового і бухгалтерського обліку.

Податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті, визначається та сплачується виключно у грошовій формі;

в) якщо об'єкт оподаткування інвестора за результатами звітного періоду має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного періоду, а також кожного з наступних періодів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування, але не більше строку дії угоди про розподіл продукції;

г) інвестор застосовує норми амортизації (включаючи амортизацію витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин), передбачені розділом III цього Кодексу.

Інвестор визначає податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті за підсумками кожного звітного податкового періоду на підставі даних по­даткового обліку;

д) податок на прибуток підприємств від інших видів діяльності, не пов’язаних з виконанням угоди про розподіл продукції, сплачується інвестором відповідно до розділу III цього Кодексу.

Інвестор зобов'язаний вести окремий податковий облік податку на при­буток підприємств, одержаного від виконання угоди про розподіл продук­ції та податку на прибуток підприємств, одержаного від інших видів діяль­ності, не пов'язаних з виконанням цієї Угоди.

е) пільги щодо податку на прибуток підприємств, передбачені у розділі III цього Кодексу, при оподаткуванні прибутку, отриманого інвестором підчас виконання угоди про розподіл продукції, не застосовуються, якщо інше не передбачене угодою;

Не підлягає утриманню податок на прибуток підприємств з доходу іно­земного інвестора з джерелом його походження з України, отриманого від діяльності за угодою про розподіл продукції, що виплачується інвестору його постійним представництвом відповідно до розділу III цього Кодексу;

Не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств кошти, перераховані інвестором-нерезидентом його постійному представництву для фінансування діяльності за угодою про розподіл продукції у відповід­ності до програми робіт та кошторису витрат, затвердженого Міжвідомчою Комісією.

є) податок на прибуток підприємств за звітний період сплачується інвес­тором до відповідного бюджету у строк, визначений для квартального по­даткового періоду.

Офіційне підтвердження щодо сплаченого податку на прибуток підпри­ємств надається інвестору на його письмове звернення після граничних термінів сплати податку на прибуток не пізніше 10 календарних днів з да­ти надходження такого звернення до органу державної податкової служби, в якому такого інвестора взято на облік.

ж) особливості застосування визначення механізму, строків і порядок ведення обліку сплати податків за умови укладення багатосторонньої угоди про розподіл продукції або в разі, коли інвестором виступає об’єднання юридичних осіб, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог цього розділу.

Стаття 4. Особливості сплати податку на додану вартість

1. Реалізація на митній території України продукції, набутої інвестором у власність в результаті її розподілу за угодою про розподіл продукції, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, що обчислюється і сплачується у порядку і строки, встановлені розділом V цього Кодексу.
   
2. За умови ввезення на митну територію України товарів (супутніх послуг) та інших матеріальних цінностей, призначених для використання в рамках виконання угоди про розподіл продукції, у митному режимі імпор­ту податки (крім акцизного податку), які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів (послуг), не справляються.
   

Під ввезенням товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі імпорту розуміється постачання нерезидентом інвестору (його постійному представництву) товарів (супутніх послуг), місцем поста­чання яких є митна територія України відповідно до законодавства України.

3. З урахуванням вимог статті 22 Закону України «Про угоди про роз­поділ продукції» у разі вивезення з митної території України продукції, на­бутої відповідно до умов такої угоди інвестором у власність, податки, які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів (супутніх послуг), не справляються, крім податку на додану вартість, який справляється за нульовою ставкою.
   
4. У разі використання зазначених товарів (супутніх послуг) та інших матеріальних цінностей не за призначенням з інвестора стягуються суми податку, не внесеного у зв'язку з наданням пільг, якщо таке невиконання зобов'язань сталося з вини інвестора.
   

Стаття 5. Особливості справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин

5.1. Порядок, ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин та умови її сплати під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.

Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копа­лин не повинні бути меншими, ніж установлені розділом XI цього Кодексу на момент укладення угоди про розподіл продукції.

5.2. Облік нарахованих і сплачених інвестором сум плати за користуван-ня надрами для видобування корисних копалин на умовах угоди про роз-поділ продукції для цілей використання розміру компенсаційної продукціїведеться в порядку, визначеному угодою.

Стаття 6. Особливості здійснення контролю за виконанням угоди про розподіл продукції

6.1. Бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності інвестора, пов'язаної з виконанням робіт (наданням послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, провадиться окремо від обліку інших видів діяльності з метою уникнення подвійного відображення компенсаційних витрат інвестора. Порядок такого обліку, зокрема з метою відшкодування витрат інвестора та розрахунку податку на прибуток, визначається угодою про розподіл продукції відповідно до вимог законодавства України.

У разі коли за угодою про розподіл продукції роботи проводяться на кількох ділянках надр, інвестор веде облік своєї господарської діяльності щодо кожної ділянки надр окремо.

2. Річний баланс і звітність інвестора про діяльність, пов'язану з вико­нанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов'язковій щорічній аудиторській перевірці.
   
3. З метою податкового контролю інвестор, який сплачує податки, збори (обов'язкові платежі) під час виконання угоди про розподіл продук­ції, зобов'язаний зберігати первинні документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків, протягом всього строку дії угоди про розподіл продук­ції.
   

Документальною перевіркою може бути охоплений будь-який період строку дії угоди про розподіл продукції починаючи з року набрання нею чинності.

Стаття 7. Гарантії у разі внесення змін до податкового законодавства

7.1. За узгодженим рішенням сторін в разі внесення змін до податково­го законодавства умови оподаткування можуть бути скориговані.

Якщо зміни до податкового законодавства спрямовані на покращення умов оподаткування інвестора, в угоді про розподіл продукції повинні бу­ти скориговані умови оподаткування з метою забезпечення економічних інтересів України.

У разі скасування окремих видів податків, зборів (обов'язкових плате­жів), передбачених угодою про розподіл продукції, інвестор продовжує сплату їх до бюджету в порядку і розмірах, встановлених цією угодою, до внесення до неї відповідних змін.

Порядок внесення таких змін встановлюється угодою про розподіл про­дукції.

розділ xix. прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:

підпункту 22.1.17 пункту 22.1 статті 22 розділу I цього Кодексу, який на­бирає чинності з 1 січня 2015 року;

статті 41 розділу I цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2015 року;

абзацу третього пункту 8.4 статті 8 розділу II цього Кодексу, який наби­рає чинності з 1 січня 2014 року, в частині безоплатного забезпечення платників податків формами податкових декларацій стосовно податків і зборів, що подаються до органів державної податкової служби.

підпункту 6.3.4 пункту 6.3 статті 6 розділу IV цього Кодексу, який наби­рає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому на­бере чинності закон про загальнообов'язкове медичне страхування;

підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.3 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.3 статті 5 розділу VII цього Кодексу, які набирають чинність з 1 січня 2014 року;

пункту 11.3 статті 11 розділу VIII цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

пункту 9.5 статті 9 розділу XIII цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

пункту 5.3 статті 5 розділу XIII цього Кодексу, який набирає чинності з моменту скасування мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок, які пере­бувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в на­турі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення осо­бистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв);

2. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність:

розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 77; 1998 р., № 30 - 31, ст. 195; 1999 р., №25, ст. 211; 2001 р., № 10, ст. 44; 2002 р., № 8, ст. 63; 2003 р., № 23, ст. 149, № 37, ст. 308);

Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 «Про акцизний збір» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 82; із наступними змінами);