Методичні рекомендації соціальний супровід І медична допомога для дискордантних пар київ 2009
| Вид материала | Методичні рекомендації |
СодержаниеДиректор Державної соціальної служби ДОГОВІР про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї |
- Кирило Петрович Ануфрієнко методичні рекомендації, 360.78kb.
- Методичні рекомендації для ад’юнктів та здобувачів. Київ: віті нтуу «кпі», 610.23kb.
- Методичні рекомендації Київ-Кременчук 2007 ббк 88. 8: 74. 56 Удк 159. 9: 616. 89-008., 1375.57kb.
- Методичні рекомендації Київ 2009 міністерство охорони здоров`я україни, 343.33kb.
- Методичні рекомендації розглянуто І ухвалено навчально-методичною комісією економічного, 564.14kb.
- Методичні рекомендації розглянуто І ухвалено навчально-методичною комісією економічного, 627.82kb.
- Методичні рекомендації розглянуто І ухвалено навчально-методичною комісією економічного, 623.07kb.
- Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні, 1297.92kb.
- Методичні рекомендації для практичних психологів та соціальних педагогів Соціально-психологічний, 95.3kb.
- 8Б класс Химия Пар. 30 (№1-3), Пар. 31 (№1-5), рабочая тетрадь эти же темы Биология, 8.14kb.
Директор Державної соціальної служби
для сім'ї, дітей та молоді Н. Л. Лук'янова
Додаток 2
Процедура
усиновлення дитини громадянами України, які проживають в Україні
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання.
До заяви додаються такі документи:
1) копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
1) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної податкової служби;
2) копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
3) висновок про стан здоров'я кожного заявника, складений за формою;
4) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
5) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
6) документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після отримання від громадян України заяви про бажання усиновити дитину складає акт про обстеження їх житлово-побутових умов, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами і готує відповідний висновок. У разі прийняття позитивного рішення ставить заявників на облік як кандидатів в усиновлювачі. Заявникам видається висновок разом з прошнурованими, пронумерованими, скріпленими печаткою, завіреними підписом керівника служби у справах дітей документами.
Кандидати в усиновлювачі, які за результатами ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на місцевому обліку, не виявили бажання отримати направлення для знайомства з дитиною, можуть звернутися до Міністерства молоді, сім’ї та гендерної політики АР Крим, служби у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської держадміністрації для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на регіональному обліку, або за їх бажанням до Департаменту для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на централізованому обліку.
Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидатам, в усиновлювачі, які виявили намір особисто познайомитись з дитиною, видається направлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини для організації знайомства з нею.
Строк дії направлення становить 10 робочих днів від дати видачі. У разі потреби строк дії направлення може бути продовжений органом, який його видав, але не більше як на 10 робочих днів. Направлення видається особисто кандидатам в усиновлювачі.
Знайомство з дитиною відбувається у присутності працівників закладу та служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання дитини із заявою про бажання усиновити її.
Заява складається українською мовою. У заяві зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання кандидата в усиновлювачі, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік, місце проживання дитини.
Керівник дитячого закладу чи особа, в яких проживає дитина, за запитом служби у справах дітей, до якого звернулися кандидати в усиновлювачі із заявою про бажання усиновити конкретну дитину, подає такі документи:
1) копію свідоцтва про народження дитини;
2) копію свідоцтва про смерть батьків дитини або копію рішення суду про позбавлення їх батьківських прав чи визнання недієздатними;
3) копію нотаріально засвідченої згоди батьків, опікуна чи піклувальника дитини на її усиновлення;
4) повідомлення закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому перебуває дитина, про згоду на її усиновлення. За наявності засвідченої нотаріусом згоди батьків на усиновлення дитини, згода закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому проживає дитина, не надається;
6) копію висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
7) акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною;
Копії документів, засвідчуються підписом керівника та скріплюються печаткою закладу.
Служба у справах дітей за місцем проживання дитини на підставі заяви кандидата в усиновлювачі та вищезазначених документів, протягом 10 робочих днів готує громадянам України висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини для подання до суду.
Для прийняття рішення про усиновлення кандидати в усиновлювачі звертаються із заявою про усиновлення до суду за місцем проживання (перебування) дитини.
Усиновлення дітей проводиться на підставі рішення суду.
Додаток 3
Перелік документів,
необхідних для отримання згоди Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини на усиновлення
1)Заява кандидатів в усиновлювачі про надання згоди на усиновлення дитини, засвідчена нотаріально. До заяви додаються:
2) висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини;
3) копія свідоцтва про народження дитини;
4) документи, які підтверджують, що дитина може бути усиновленою:
для дитини-сироти – свідоцтва про смерть батьків або довідки органів реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію смерті батьків;
для дитини, батьки якої:
- позбавлені батьківських прав, або визнані безвісно відсутніми, або визнані недієздатними, - рішення суду;
- оголошені померлими, - свідоцтва про смерть батьків, виданого органами реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду, або довідки органів реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію смерті батьків;
- невідомі, для підкинутої, знайденої дитини – акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовились забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину, складеного за формою, затвердженою МОЗ та МВС, і довідки, виданої органом реєстрації актів цивільного стану, яка підтверджує, що запис про батьків дитини у книзі реєстрації народжень проведено за рішенням органу опіки і піклування;
для дитини, яку не забрали з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я, - акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовились забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину, складеного за формою, затвердженою МОЗ та МВС, із зазначенням документів, на підставі яких записані відомості про матір дитини, довідки органу реєстрації актів цивільного стану про внесення запису про батьків дитини у Книгу реєстрації актів про народження, а також письмової згоди матері (батьків) на усиновлення, засвідченої нотаріусом, або рішення суду про позбавлення матері (батьків) батьківських прав, або довідки, виданої органами МВС про те, що місце проживання (перебування) матері (батьків) невідоме;
5) повідомлення закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому перебуває дитина, про згоду на її усиновлення. За наявності засвідченої нотаріусом згоди батьків на усиновлення дитини, згода закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому виховується дитина, не надається;
6) висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
7) акт про знайомство з дитиною:
9) копія письмової згоди дитини на усиновлення (згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку дитини, засвідчується представником служби у справах дітей);
9) повідомлення про згоду районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради на роз’єднання братів і сестер при усиновленні;
Примітки:
1. Заява складається українською мовою та засвідчується нотаріусом. У заяві зазначається прізвище, ім’я, по батькові, адреса проживання кандидатів в усиновлювачі, обліковий номер кандидатів у Департаменті, прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання (перебування ) дитини, яку бажають усиновити, повна назва суду, в якому буде слухатися справа про усиновлення, а також зазначається, що кандидати в усиновлювачі ознайомлені із станом здоров’я дитини та правовими наслідками усиновлення.
2. Копія свідоцтва про народження дитини, документи, які підтверджують, що дитина може бути усиновленою, висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини, засвідчуються підписом керівника закладу та скріплюється печаткою закладу.
Додаток 4
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом МОЗ, МОН, Мінсім’ямолодьспорту,
Мінпраці, Держдепартаменту з питань
виконання покарань
від 23.11.2007 № 740/1030/4154/321/614а
«Про заходи щодо організації профілактики
передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної
допомоги і соціального супроводу ВІЛ-
інфікованих дітей та їх сімей»
(зареєстровано в Мін’юсті 26.12.2007
за № 1405/14672)
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок організації медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям
9. Організація соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей
9.1. Соціальний супровід ВІЛ-інфікованих дітей здійснюється спеціалістами з соціальної роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та визначених неурядових організацій.
Соціальний супровід неповнолітньої або недієздатної особи здійснюється за згодою її батьків (офіційних представників), повнолітньої та дієздатної особи – за її особистою згодою.
9.2. Соціальному супроводу підлягають ВІЛ-інфіковані діти, сім’ї, які самостійно не здатні подолати кризу, вирішити соціально-медичні проблеми, а саме:
- психологічна депресія, криза, пов’язана з ВІЛ-статусом, погіршенням стану здоров’я, самоізоляцією та соціальною ізоляцією, фактами дискримінації та стигматизації;
- внутрішньосімейні конфлікти в контексті ВІЛ;
- проблеми взаємодії з представниками інших державних установ, організацій;
- порушення прав дитини, людей, які живуть з ВІЛ;
- необізнаність батьків (опікунів) з питань догляду за дітьми, які перебувають на спеціальному медичному обліку;
- підготовка та влаштування дітей з ВІЛ-статусом до перебування в організованих дитячих колективах;
- відсутність прихильності до прийому препаратів антиретровірусної терапії;
- проблеми працевлаштування або тимчасової зайнятості;
- незадовільне матеріальне становище сім’ї, що не дозволяє забезпечити умов догляду та розвитку дитини, яка перебуває на спеціальному медичному обліку та інші.
9.3. Рішення про здійснення соціального супроводу приймається спеціалістом центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на підставі:
- контактування за зверненнями громадян, сімей зі спеціалістами соціальної роботи та відповідними записами в журналі обліку первинних та контактних звернень або картці клієнта;
- первинного анкетування дитини, сім’ї з проблемами ВІЛ/СНІД;
- визначення спільно з сім’єю соціальної ситуації, соціальних проблем, що будуть вирішені під час здійснення супроводу, мети супроводу та результату роботи;
9.4. Спеціаліст з соціальної роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді складає індивідуальний план соціального супроводу з визначення терміну виконання та встановленими формами.
Для надання спеціалізованих послуг у вирішенні проблем за погодженням з сім’єю спеціаліст має право залучати інших фахівців центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, державних установ, організацій, що надають відповідні послуги за територіальним принципом.
Індивідуальний план соціального супроводу затверджує директор центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
9.5. Спеціаліст з соціальної роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді заводить особову справу соціального супроводу, яка є документом службового користування з дотриманням прав клієнтів.
За порядок ведення справи, своєчасну фіксацію послуг, умови зберігання справи, відповідно до номенклатури, відповідає спеціаліст з соціальної роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
9.6. Рішення про припинення соціального супроводу може бути прийняте керівником центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на підставі інформації відповідального працівника центру або як результат розгляду письмового звернення сім’ї відповідно до статті 17 Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю».
Додаток 5
Перелік документів
на дитину, яку вирішили взяти в прийомну сім’ю
На кожну дитину, яка передається у прийомну сім’ю, місцеві органи опіки та піклування зобов’язані видати такі документи:
- рішення районної державної адміністрації чи районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації або виконавчого комітету міської ради (міст республіканського значення АР Крим і міст обласного значення) - про влаштування дитини у прийомну сім’ю;
- свідоцтво про народження дитини;
- висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
- довідка (атестат) про освіту або висновок про рівень розвитку, наданий психолого-медико-педагогічною консультацією;
- рішення органу опіки і піклування за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про встановлення відповідного статусу такої дитини та документи, на підставі яких ухвалено таке рішення (документи про батьків або осіб, що їх замінюють: копія свідоцтва про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей тощо; опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження);
- довідка про наявність та місцеперебування братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
- пенсійне посвідчення на дітей, які одержують пенсію, копія ухвали суду про стягнення аліментів.
Додаток 6
Перелік документів,
що подаються до органу виконавчої влади, який приймає рішення про утворення прийомної сім’ї
Вам потрібно підготувати і передати в районну, районну у мм. Києві та Севастополі державну адміністрацію чи до виконавчого комітету міської ради (міст республіканського значення АР Крим і міст обласного значення) наступні документи:
- заяву про утворення прийомної сім'ї (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
- копії своїх паспортів;
- довідку про склад сім’ї (форма №3);
- копію свідоцтва про шлюб (для сімейних пар);
- довідку про стан Вашого здоров’я та членів сім’ї, які проживають разом з Вами (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра);
- довідку про доходи сім'ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
- довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки і рекомендацію Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення Вас у банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
- нотаріально засвідчену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з Вами, на утворення прийомної сім’ї або написану власноруч в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів;
- довідку про наявність чи відсутність судимості;
- висновок служби у справах дітей за місцем проживання про можливість створення Вами прийомної сім’ї.
Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування, тобто, районною чи районною у містах Києві та Севастополі держадміністрацією, або виконавчим комітетом відповідної міської ради.
Додаток 7
(зразок)
ДОГОВІР
про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї
_______________________________ «____» _________ 200_ р. № __
(населений пункт)
__________________________________________________________________
(повне найменування органу, що прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї)
в особі____________________________________________________________
(посада, прізвище, ім'я, по батькові)
і громадяни ________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, паспорт, серія, номер, ким і коли виданий)
які проживають ____________________________________________________
(адреса)
уклали цей договір про те, що ________________________________________
(повне найменування органу, що прийняв рішення
про утворення прийомної сім'ї)передає, а прийомні батьки ___________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, паспорт, серія, номер,
ким і коли виданий)
приймають на виховання та спільне проживання дітей ___________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
1. Прийомні батьки зобов'язуються:
- створити належні умови для всебічного розвитку дітей, одержання ними освіти, підготовки до самостійного життя та праці;
- захищати права та інтереси дітей;
- проводити щороку медичне обстеження дітей та виконувати рекомендації лікарів-спеціалістів;
- співпрацювати з центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у ході здійснення соціального супроводження відповідно до порядку соціального супроводження прийомних сімей;
- у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих умов для утримання, виховання і навчання прийомних дітей повідомляти про це місцеву службу у справах дітей;
- у роботі з дітьми дотримуватись вимог законодавства України про захист інтересів дітей та охорону дитинства;
- співпрацювати з місцевими службами у справах дітей та соціальними службами, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;
- використовувати в повному обсязі та за призначенням державну соціальну допомогу, надану дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які виховуються в прийомній сім’ї, на забезпечення їх повноцінного харчування, утримання, виховання, розвитку і освіти.
2. Прийомні батьки несуть відповідальність за прийомних дітей згідно із законодавством.
3. __________________________________________________________
(повне найменування органу, що прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї)
зобов’язується:
- забезпечити соціальне супроводження прийомної сім'ї, закріплення за нею соціального працівника;
- забезпечити щорічне безоплатне медичне обстеження дітей;
- здійснювати координацію діяльності відповідних районних (міських) установ та організацій, пов’язаної із захистом прав дітей, та нести відповідальність за функціонування прийомної сім’ї згідно із законодавством.
4. За згодою сторін цей договір може бути доповнений іншими зобов’язаннями.
5. Дію цього договору може бути припинено за згодою сторін.
6. У разі порушення або неналежного виконання умов цього договору кожна із сторін має право звернутися до суду.
7. Договір укладається в трьох примірниках - по одному для кожної із сторін та місцевої служби у справах дітей. Усі примірники мають однакову юридичну силу.
8. Цей договір набирає чинності з дня його підписання.
______________________________ __________________________
(повне найменування органу, що (прізвище, ім'я, по батькові
______________________________ __________________________
прийняв рішення про утворення прийомних батьків)
______________________________ __________________________
прийомної сім'ї)
______________________________ __________________________
(адреса) (місце проживання)
______________________________ __________________________
(розрахунковий рахунок) (розрахунковий рахунок)
______________________________ __________________________
(прізвище, посада керівника органу)
______________________________ __________________________
(підпис) (підпис)
______________________________ ______________________
(підпис) (підпис)
В багатьох анкетах взагалі не зазначається інформація щодо освіти пари, тому загальна кількість відповідей не відповідає кількості опитуваних.