Б. М. Малиновський "Нет ничего дорожче " Переклад з росiйської мови1
| Вид материала | Документы |
- Теоретич принципы барокко и кл-ма в теории иск-ва XVII, 378.81kb.
- Первая, 4985.29kb.
- Сергей Лукьяненко, 4074.17kb.
- Русская здрава, 59.84kb.
- Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова, 9849.63kb.
- Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
- Лекция на тему о бессмертии души. Глава Книга Екклесиаста Сектант: «Живые знают, что, 54.3kb.
- Общие рекомендации по составлению электронных учебников рузин, 92.73kb.
- Нет ничего прекрасней на этой планете, чем цветок, за исключением, пожалуй, самой Афродиты., 4996.25kb.
- Нет ничего прекрасней на этой планете, чем цветок, за исключением, пожалуй, самой Афродиты., 4953.36kb.
Б.М.Малиновський "Нет ничего дорожче..."
Переклад з росiйської мови1
К.: "ЧП Горобец", 2005. –336 с., 272 iл. ISBN 966-8508-04-1. Росiйською мовою.
t.kiev.ua/MUSEUM/chBooks_u.php
Змiст
Декiлька слiв вiд автора 9
Дорога в пiвстолiття 13
Вiхи моєї бiографiї 14
"Перед вами правда" 18
Аспiрантура 20
Зустрiчi iз С.О. Лебедєвим. Переведення лабораторiї обчислювальної
технiки в Iнститут математики 22
Справи сiмейнi 23
"Принесiть мою книгу!" 24
Першi дослiдження в лабораторiї обчислювальної технiки 25
Важкi часи 27
Вiктор Михайлович Глушков. Лист в ЦК КПУ 30
Високе призначення 31
Вiд iдеї до справи 32
Болотний фронт 33
Широке призначення машини треба довести 34
Дивна пропозицiя 37
Вiддаю "борги" 38
Перша в Радянському Союзi 39
"Хто у нас директор?" 40
Важкий рiк 41
Мiльйон карбованцiв вiд Ради мiнiстрiв України 43
Останнє випробування 44
Незагойна рана 45
Додаток до "Щоденника". Як письменник Юрiй Мушкетик "перевiз"
розроблювачiв "МЭСМ" до Москви, а вони чомусь продовжували
працювати в Києвi 47
Докторська дисертацiя 52
Випередили час 53
Георгiй Євгенович Пухов 55
Вiддiлення кiбернетичної технiки 57
Журнал "Керуючi системи i машини" 60
Першi унiкальнi цифровi автоматизованi системи
для випробування космiчної технiки 62
Сiмнадцять рокiв у Радi по автоматизацiї наукових дослiджень
при Президiї АН УРСР 64
"Ходiння по муках" або про iсторiю створення першої ЕОМ
для автоматизацiї лабораторних експериментiв 66
Здаватися ще рано. Перехiд до комп'ютерiв IV поколiння 70
Старий друг краще нових двох. Створення галузевої лабораторiї
мiкропроцесорної технiки 73
Пам'ятне п'ятнадцятирiччя 78
На вершинi 81
Iнтелектуальна кiбернетична технiка 87
Запiзнiле одкровення 89
"Колесо" життя 94
Оглядаючись на минуле 101
Додаток 1. Фрагменти реферату докторської дисертацiї Малиновського Б.М.
"Розробка, дослiдження i впровадження в промисловiсть цифрової керуючої
машини широкого призначення КМШП "Днепр". 103
Додаток 2 Основнi результати дiяльностi лабораторiї обчислювальної
технiки (колишня лабораторiя С.О. Лебедєва) у 1952-1957 р., технiчних вiддiлiв .
ОЦ АН УРСР у 1957-1961 рр. i вiддiлення кiбернетичної технiки Iнституту
кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України в 1962-1992 рр. 110
Додаток 3 Постанова-наказ №000015 132
Додаток 4 Скорочений перелiк основних монографiй i статей, опублiкованих у
1962-1992 рр. ветеранами вiддiлення кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики
iменi В.М. Глушкова НАН України 133
Дорога в пiвстолiття /Фотоiлюстрацiї/ 143
Соратники - пiонери кiбернетичної технiки 145
Зорянi роки кiбернетичної технiки 146
Ветеран з ветеранiв Зiновiй Львович Рабiнович.
Нарис Зiновiя Львовича Рабiновича "Про себе". 150
Академiк. Нарис про Володимира Iллiча Скурихiна 163
Подвиг молодостi. Нарис про Геннадiя Олександровича Михайлова 167
Перший аспiрант В.М. Глушкова. Нарис про Вiталiя Павловича Деркача 170
Основоположник перетворювальної технiки в Українi.
Нарис про Андрiя Iвановича Кондалєва та його команду. 172
Один з не багатьох уцiлiлих. Нарис про Андрiя Михайловича Лучука 175
Залишається з нами... Нарис про Анатолiя Iвановича Слободянюка 178
Наш соратник за героїчного часу.
Нарис про Глiба Олександровича Спину 181
Радянський виклик. Нарис про Олександра Васильовича Палагiна,
складений з його розповiдей 183
"Светлана" 184
"Подлипки" 187
"Моя кiбернетика" 190
"На шляху в завтра" 196
Пiонер високих технологiй. Розповiдь Iгоря Даниловича Войтовича
з моїми коментарями 199
Перша нагорода 199
Високi технологiї, що випередили час 202
Якi дороги ми обираємо. Нарис про Вiталiя Петровича Боюна,
доповнений його розповiдями 204
Ключ до успiху 208
Етапи великого шляху: вiд "УСО" КМШП "Днепр" до автоматизованих
систем промислового i наукового експерименту
Нарис про Володимира Михайловича Єгипко 213
Сибiрський характер. Нарис про Юрiя Сергiйовича Яковлєва 218
Багатозначнi коди, багатозначнi елементи, багатозначнi структури
i багато чого iншого. Нарис про Юрiя Лукича Iваськiва,
доповнений його розповiддю 221
Погляд на майбутнє. Нарис про Євгена Iвановича Брюховича,
доповнений його розповiддю 225
Майбутнi iнформацiйнi технологiї iнженерної працi створюються
сьогоднi. Розповiдь Станiслава Сергiйовича Забари 232
Прорив. Нарис про Валерiя Миколайовича Коваля 239
На шляху до штучного iнтелекту. Кiлька слiв автора
про Вiктора Полiкарповича Гладуна i його розповiдь про себе 244
Сорок рокiв, якi вiдданi числовим iнформацiйним технологiям. Нарис
про Валерiя Костянтиновича Задираку 247
Мета на багато рокiв. Нарис про Сергiя Дем'яновича Погорелого 249
Нове в теорiї обчислювальних структур. Коротко
про Володимира Петровича Гамаюна 252
Небагато з iсторiї засобiв збереження iнформацiї i про iдеї
iнтегрального виконання запам'ятовуючих пристроїв.
Розповiдь Олександра Дмитровича Беха 253
Ветеран аналогової обчислювальної технiки.
Нарис про Аркадiя Євгеновича Степанова 257
Вiд аспiранта до академiка АН Республiки Узбекистан. Нарис
про Тулкуна Файзиєвича Бекмуратова 260
Головний конструктор автоматизованих систем для випробувань
космiчної технiки. Нарис про Олександра Олександровича Тимашова 264
Рiдкiсний талант. Нарис про Мирослава Васильовича Семотюка 268
Не кожному дано... Нарис про Тамару Федорiвну Слободянюк 270
Гаряче серце вiддiлення кiбернетичної технiки. Епiзоди з життя
Надiра Iсмаiл-огли Алiшова, якi розповiв вiн сам 272
Героїчний час. Нарис про Фелiкса Никаноровича Зикова 277
Лабораторiя вiдеотермiнальної технiки. Друга галузева. Нарис
про Льва Борисовича Малиновському 281
"Язик до Києва доведе". Розповiдь В'ячеслава Павловича Соловйова 287
"...Чудес не буває"... Розповiдь Людмили Олександрiвни Коритної 295
Жага творчостi. Нарис про Володимира Володимировича Крамского 297
Соратники - пiонери кiбернетичної технiки /Фотоiлюстрацiї/ 303
Очима очевидця 305
Не виживати, а працювати! 312
"Другий подих" 316
Розвиток мiжнародних наукових зв'язкiв 317
Наукове забезпечення проблем становлення держави 319
Неймовiрне вже очевидно!? 321
Алфавiтний покажчик 330
Декiлька слiв вiд автора
Головнi герої цiєї книги - кiбернетична технiка та її творцi.
I не випадково. Понад пiвстолiття, починаючи з 1950 року на моїх очах та за моєю участю йшло становлення i розвиток обчислювальної технiки та кiбернетики в Українi, у першу чергу в Академiї наук УРСР - спочатку в iнститутi електротехнiки, потiм в Iнститутi математики, потiм в створеному в 1957 роцi Обчислювальному центрi АН УРСР (ОЦ АН УРСР), а з 1962 року - в Iнститутi кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України. Його засновник академiк Вiктор Михайлович Глушков керував iнститутом двадцять рокiв (1962-1982 р.)2. Надалi iнститут очолював академiк Володимир Сергiйович Михалевич (1982-1994 рр.). В даний час директором iнституту та керiвником Кiбернетичного центру НАН України, до складу якого ввiйшов i Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова, став академiк Iван Васильович Сергiєнко.
У цi роки менi пощастило спiлкуватися з багатьма колегами по iнституту, у тому числi зi спiвробiтниками вiддiлення кiбернетичної технiки, яким я керував понад 20 рокiв.
Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України був i залишається унiкальною науковою установою. Запам'яталася оцiнка дiяльностi iнституту, дана делегацiєю вiдомих американських учених, що вiдвiдали АН УРСР. Пiсля розповiдi Вiктора Михайловича про проведенi в iнститутi дослiдження, один з учасникiв зустрiчi декан факультету iнформатики унiверситету в м.Берклi професор Л.Заде сказав:
- Вiктор Михайлович! Ваш iнститут широко вiдомий як в Радянському Союзi так i у нас, в Америцi. Вiн, дiйсно, унiкальний багатостороннiстю i глибиною проведених дослiджень, - i пожартував, - адже у Вас займаються усiм. Ну, може немає робiт з голковколювання!
- А пошукати по кутах, так може i є, - миттєво вiдреагував Вiктор Михайлович. i до речi, був правий!
Про наукову школу В.М.Глушкова вже багато чого написано низкою авторiв3. Її видатнi досягнення стали фундаментом для становлення наукових шкiл його учнiв i послiдовникiв, що втiлили в життя багато iдей, висловлених В.М.Глушковим про подальший розвиток рiзних напрямкiв кiбернетики.
Пропонована читачу книга коротко висвiтлює результати дослiджень в одному з таких напрямкiв, що одержав назву кiбернетичної технiки. У нiй описано багаторiчну наукову творчiсть великого колективу спiвробiтникiв технiчних вiддiлiв ОЦ АН УРСР та Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України.
Чому не написав таку книгу ранiше?
Спочатку, десять рокiв тому, пiдготував книги про вчених - пiонерiв обчислювальної технiки й iнформацiйних технологiй, приуроченi до ювiлейних дат: дев'яностолiттю вiд дня народження основоположника вiтчизняного комп'ютеробудування С.О.Лебедєва, що створив в Iнститутi електротехнiки АН УРСР першу в континентальнiй Європi Малу електронну лiчильну машину "МЭСМ", i сiмдесятирiччю вiд дня народження В.М.Глушкова, основоположника iнформацiйних технологiй в Українi i колишньому СРСР, засновника i першого директора Iнституту кiбернетики АН УРСР (тепер Iнститут кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України). Потiм написав книги про внесок України в розвиток комп'ютерної технiки в галузевих (ранiше закритих) науково-конструкторських органiзацiях. Розповiсти про все це дуже хотiлося, iнакше багато значимих подiй i фактiв згине в вiчностi, i я це зробив, причому, вчасно i, думаю, не без користi. Варто сказати, що iсторiя комп'ютерної науки i технiки, у тому числi кiбернетичної технiки, в Українi довгий час була на положеннi пасинка - про неї мало що знали i майже нiчого не публiкували, аж до 90-х рокiв минулого столiття через таємнiсть багатьох робiт. Тому довелося починати майже з "чистого листа", з розкриття "бiлих плям" в iсторiї цього важливого напрямку науки i технiки. Тепер наступив час згадати i про себе, а головне - про великий i дружний колектив талановитих i працьовитих людей, що працювали в технiчних вiддiлах ОЦ АН УРСР i у вiддiленнi кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України. Про це в моїх та iнших книгах майже нiчого не говорилося.
Розповiдати про себе та багатьох спiвробiтниках, що працювали довгi роки поруч зi мною, дуже важко. Потрiбна максимальна об'єктивнiсть, точне знання того, що зроблено. Як би не хотiлося, але суб'єктивного висвiтлення досягнень i подiй, що були у вiддiленнi, не уникнути. Постараюся звести цi моменти до мiнiмуму.
"Найдорожче для людини - його спогади. i чим бiльше вони пов'язанi з якимось переломними моментами, що вимагають величезної напруги сил i нервiв, а то i трагiчними подiями, тим вони дорожчi". Цi слова належать Ф.М.Достоєвському. До такої думки вiн прийшов наприкiнцi свого життя.
Доля немов хотiла i мене переконати в справедливостi слiв великого письменника. У 1939 роцi, провчившись два мiсяцi в Ленiнградському гiрському iнститутi, мене призвали в армiю. Через два роки, коли чекав демобiлiзацiї i вже марилося повернення до iнституту, почалася Велика Вiтчизняна вiйна, що залишила менi слiди поранень i вiчний бiль про загиблих. На передовiй опинилася молодь - солдати, сержанти, лейтенанти. Саме вони були першими i понесли непоправнi втрати. Мiй старший брат-танкiст був серед тих, хто залишився лежати в тисячах братських могил на полях боїв... Ордени Вiтчизняної вiйни I i II ступеня, переданi батьку та матерi разом з похоронкою, кiлька фотографiй та його листи з фронту зберiгаються як дорогi релiквiї в моїй родинi...
Вiйськовi роки залишилися в моїй пам'ятi назавжди.
Нове життя почалося зовсiм не просто. Пiсля демобiлiзацiї з армiї в 1945 роцi я вважав, що не зумiю учитися в iнститутi, i, звичайно, не думав про наукову дiяльнiсть.
Але молодiсть узяла своє. Я зумiв закiнчити iнститут, одержав диплом з вiдзнакою. i вже понад пiвстолiття працюю в Нацiональнiй академiї наук України.
Думаю, що слова Ф.М.Достоєвського справедливi для усiх, у тому числi i для тих, про кого говориться в цiй книзi. Не випадково, вони з великим бажанням подiлилися зi мною своїми спогадами, архiвними матерiалами, фотографiями. Виражаю за це глибоку вдячнiсть.
Книга складається з трьох частин. У першiй, яка названа "Дорога в пiвстолiття", - говориться про дiяльнiсть автора i про дослiдження, виконанi у технiчних вiддiлах ОЦ АН УРСР i у вiддiленнi кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики iменi В.М.Глушкова НАН України. Вона пiдготовлена на основi моїх спогадiв i документiв з мого домашнього архiву. У нiй часто зустрiчаються iмена С.О.Лебедєва i В.М.Глушкова, оскiльки описуванi мною подiї були тiсно пов'язанi з їх дiяльнiстю. В другiй частинi книги, названiй "Соратники - ветерани кiбернетичної технiки", що доповнює першу, помiщено нариси про першотворцiв кiбернетичної технiки та кiбернетичних систем. Бiльшiсть з них - молодi сучасники С.О.Лебедєва, В.М.Глушкова й iнших пiонерiв цифрової обчислювальної технiки, активно брали участь у реалiзацiї їхнiх iдей. Молодi фахiвцi й аспiранти згодом стали маститими вченими, що зумiли гiдно закрiпити i помножити успiхи своїх учителiв, самi стали першопрохiдниками, творцями перших засобiв кiбернетичної технiки i перших кiбернетичних систем. Нариси пiдготовленi за їх участю.
На жаль, я не змiг зiбрати матерiали про усiх, про кого варто було б написати в книзi. Нариси, якi публiкуються, звичайно, не без вад. Хотiлося б сподiватися, що читачi будуть до мене поблажливi.
Третя частина книги "Очима очевидця" присвячена подiям в НАН України й в Українi в цiлому в перше десятилiття її незалежностi, про роль Б.Є.Патона в збереженнi Академiї.
Глави з книги Б.М.Малиновського "Немає нiчого дорожче..."
Стор.14-18, 94-101, 101-103
Київ, "ЧП Горобец". 2005, 336 стр., 272 ил., ISBN 966-8508-04-1