Б. М. Малиновський "Нет ничего дорожче " Переклад з росiйської мови1

Вид материала

Документы

Содержание Соратники - пiонери кiбернетичної технiки Рабiнович Зiновiй Львович Скурихiн Володимир Iллiч Михайлов Геннадiй Олександрович Деркач Вiталiй Павлович Кондалєв Андрiй Iванович Лучук Андрiй Михайлович Слободянюк Анатолiй Iванович Спину Глiб Олександрович Палагiн Олександр Васильович Войтович Iгор Данилович Боюн Вiталiй Петрович Єгипко Володимир Михайлович Iваськiв Юрiй Лукич Коваль Валерiй Миколайович Погорелий Сергiй Дем'янович Романов Володимир Олександрович Бекмуратов Тулкун Файзиєвич Семотюк Мирослав Васильович Алiшов Надир Iсмаил-огли ... Полное содержание

Подобный материал:

• Теоретич принципы барокко и кл-ма в теории иск-ва XVII, 378.81kb.
• Первая, 4985.29kb.
• Сергей Лукьяненко, 4074.17kb.
• Русская здрава, 59.84kb.
• Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова, 9849.63kb.
• Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
• Лекция на тему о бессмертии души. Глава Книга Екклесиаста Сектант: «Живые знают, что, 54.3kb.
• Общие рекомендации по составлению электронных учебников рузин, 92.73kb.
• Нет ничего прекрасней на этой планете, чем цветок, за исключением, пожалуй, самой Афродиты., 4996.25kb.
• Нет ничего прекрасней на этой планете, чем цветок, за исключением, пожалуй, самой Афродиты., 4953.36kb.

t.kiev.ua/MUSEUM/chBooks_u.phpl

В даний час, оглядаючись на минуле, хотiв би додати, що поява кiбернетичної технiки, також як i обчислювальної технiки (у розумiннi того часу) стосується певного iсторичного перiоду. Згодом обчислювальна технiка переросла в Computer Science - науку про комп'ютери (термiн, прийнятий у США) i в iнформатику (термiн, прийнятий у Європi).

З огляду, що кiбернетична технiка призначалася для замiни частково або цiлком людини в рiзних автоматичних системах, можна було б дати для неї бiльш удалу назву, наприклад, "системотехнiка", "iнтелектуальна електронiка" чи "iнтелектронiка" (до речi, першим, хто ввiв це словосполучення, став польський письменник фантаст Станiслав Лем). Однак розвиток мiкроелектронiки виключив цю необхiднiсть, оскiльки привiв до iстотних змiн у кiбернетичнiй технiцi, злиттю її i багатьох iнших напрямкiв комп'ютерної науки i технiки в єдиний комплекс iнформацiйних технологiй, що i вiдбулося наприкiнцi XX столiття.

Разом з тим кiлька десятилiть, зв'язаних зi становленням i розвитком кiбернетичної технiки, залишаться важливим iсторичним етапом, гiдним вивчення i пам'ятi.

Чи знадобляться моїм колегам по роботi, а також молодому поколiнню, що вступає в життя, мої спогади? Вони вже зараз стають iсторiєю. I чим далi, тим менше вони будуть хвилювати серця, викликати спiвпереживання, - така природа людини.

Але чи значить, що спогади, якi вiдбили досвiд мого життя, переходячи з рук у руки, вiд одного поколiння до iншого, будуть знецiнюватися?

Нi! Скорiше навпаки! Для добрих, для справжнiх Людських рук вони стануть ще дорожчими!

Глави з книги Б.М.Малиновського "Нет ничего дороже…"
Київ, "ЧП Горобец". 2005, 336 стор., 272 iл., ISBN 966-8508-04-1

t.kiev.ua/MUSEUM/chBooks_u.phpl

Нiхто для перших не вбиває вiх, I немає для них в iсторiї приклада… Едуард Асадов

Соратники - пiонери кiбернетичної технiки

Зорянi роки кiбернетичної технiки

Переклад з росiйської глави з книги Б.М.Малиновського "Нет ничего дороже…", Стор. 146-150
Київ, "ЧП Горобец". 2005, 336 стор., 272 фото, ISBN 966-8508-04-1

t.kiev.ua/MUSEUM/chBooks_u.phpl

У 1956-1982 р. безумовним лiдером українських кiбернетикiв був академiк В.М. Глушков - засновник Iнституту кiбернетики АН УРСР (тепер Iнститут кiбернетики iменi В.М. Глушкова НАН України). Симбiоз видатного, повного сил лiдера, з висококвалiфiкованими, патрiотично налаштованими, нацiленими на наукову творчiсть молодими (на той час) фахiвцями забезпечив високi досягнення iнституту, як в обчислювальнiй технiцi, так i в кiбернетицi, визнанi в Українi, в колишньому СРСР i у свiтi. Вiкторовi Михайловичу, коли вiн приїхав у Київ у 1956 роцi, було тридцять три роки, автору книги - тридцять п'ять, керiвникам вiддiлiв трохи за тридцять, а iншим ледь перевалило за двадцять.

Значний внесок у проведенi дослiдження внесли технiчнi вiддiли ОЦ АН УРСР i вiддiлення кiбернетичної технiки iнституту, що виросло за тридцять рокiв - з 1962 по 1992 р. до 500 наукових спiвробiтникiв, iнженерiв, лаборантiв i технiкiв.

У першiй частинi книги я спробував розповiсти про це, використовуючи свої спогади й архiвнi документи.

Друга частина книги стала продовженням - своєрiдною iсторiєю кiбернетичної технiки в особах. Розмiщенi в нiй нариси присвячуються, в основному, спiвробiтникам вiддiлення кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики iменi В.М. Глушкова НАН України, що почали свою дiяльнiсть кiлька десятилiть назад i вiддiлення, що стали ветеранами. Я називаю їх соратниками i це слово вiдношу i до мене. Це був час активної колективної наукової творчостi, тiсного взаєморозумiння, величезної трудової самовiддачi, постiйного прагнення розвивати й удосконалювати кiбернетичну технiку.

Прикладами можуть служити такi масштабнi роботи, як створення i широке використання на промислових пiдприємствах i в багатьох науково-дослiдних органiзацiях Радянського Союзу КМШП "Днепр", розробка i застосування мiкропроцесорної технiки в iнтересах цiлої галузi промисловостi засобiв зв'язку СРСР, масова автоматизацiя наукових експериментiв в установах Академiї наук УРСР, створення ряду унiкальних керуючих систем рiзного, у тому числi оборонного призначення й iн.

Ветерани вiддiлення стали свiдками й активними учасниками пiонерських дослiджень в областi проектування i застосування кiбернетичної технiки, що розгорнулися спочатку в ОЦ, а потiм в Iнститутi кiбернетики АН УРСР. Надалi вони самi стали пiонерами створення i використання нових засобiв кiбернетичної технiки, у тому числi перших мiкро-ЕОМ i систем налагодження для них, процесорiв цифрової обробки сигналiв, суперпродуктивних спецiалiзованих засобiв розпiзнавання образiв, цифрових спецiалiзованих пристроїв контролю i керування швидкоплинучими фiзичними процесами, вiдеокомп'ютерних термiналiв, систем автоматизацiї iнженерної працi, знанняорiєнтованих iнтелектуальних систем, могутнiх кластерних обчислювальних комплексiв та iн. У пiдсумку загальнi зусилля колективу вiддiлення сприяли становленню й успiшнiй роботi наукової школи в цiй дуже важливiй областi знань. Це час, дiйсно, можна назвати зоряними роками кiбернетичної технiки.

Сподiваюся, що результати багаторiчного напруженої працi спiвробiтникiв вiддiлення знайдуть продовження в справах наших послiдовникiв.

Кiстяком наукової школи кiбернетичної технiки, що склалася в 1962 – 1992 р., стали ветерани вiддiлення кiбернетичної технiки Iнституту кiбернетики iменi В.М. Глушкова НАН України. У їх числi вченi, про творчий внесок яких написанi нариси, починаючи з учасникiв Великої Вiтчизняної вiйни:

Рабiнович Зiновiй Львович - професор, доктор технiчних наук, заслужений дiяч науки України, лауреат Державної премiї України, нагороджений премiями Президiї АН УРСР iменi С.О. Лебедєва та iменi В.М. Глушкова, медаллю "За доблесну працю у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 р."

Скурихiн Володимир Iллiч - академiк НАН України, професор, доктор технiчних наук, заслужений дiяч науки України, лауреат Державної премiї СРСР, премiї Ради Мiнiстрiв СРСР, Державної премiї України, нагороджений орденами "Трудового Червоного Прапора", "Жовтневої революцiї", премiєю Президiї АН УРСР iменi В.М. Глушкова i медаллю "За доблесну працю у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 р.".

Михайлов Геннадiй Олександрович - професор, доктор технiчних наук, нагороджений премiєю Президiї АН УРСР iменi С.О. Лебедєва i медаллю "За доблесну працю у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 р.".

Деркач Вiталiй Павлович - доктор технiчних наук, заслужений дiяч науки України, лауреат Державної премiї СРСР. Учасник Великої Вiтчизняної вiйни. Нагороджений орденами "Вiтчизняної вiйни I ст.", "За бойовi заслуги", "За мужнiсть", медалями "За вiдвагу", "За перемогу над Нiмеччиною у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 р.".

Кондалєв Андрiй Iванович - професор, доктор технiчних наук, заслужений дiяч науки України, учасник Великої Вiтчизняної вiйни. Нагороджений орденом "Вiтчизняної вiйни II ст.", медаллю "За перемогу над Нiмеччиною у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 р.", премiєю Президiї АН України iменi С.О. Лебедєва.

Лучук Андрiй Михайлович - професор, доктор технiчних наук, заслужений дiяч науки України. Учасник Великої Вiтчизняної вiйни. Нагороджений орденами "Вiтчизняної вiйни I ст." i "За мужнiсть", медалями "За вiдвагу", "За бойовi заслуги", "За перемогу над Нiмеччиною у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 р.".

Слободянюк Анатолiй Iванович - професор, доктор технiчних наук, лауреат Державної премiї СРСР i Державної премiї УРСР. Учасник Великої Вiтчизняної вiйни. Нагороджений орденом "Вiтчизняної вiйни II ст.", медаллю "За перемогу над Нiмеччиною у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 р.".

Спину Глiб Олександрович - професор, доктор технiчних наук, лауреат Державної премiї України. Учасник Великої Вiтчизняної вiйни. Нагороджений орденами "Вiтчизняної вiйни II ст." i "Богдана Хмельницького", медаллю "За перемогу над Нiмеччиною у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi 1941-1945 р.".

Палагiн Олександр Васильович - академiк НАН України, професор, доктор технiчних наук, заслужений винахiдник УРСР, лауреат премiї Ради Мiнiстрiв СРСР, нагороджений орденом "Знак пошани", премiєю Президiї НАН України iменi С.О. Лебедєва.

Войтович Iгор Данилович - член-кореспондент НАН України, професор, доктор технiчних наук, заслужений дiяч науки i технiки України, нагороджений премiєю Президiї АН УРСР iменi С.О. Лебедєва. Почесний професор Iнституту автоматики Шаньдунської АН Китаю.

Боюн Вiталiй Петрович - член-кореспондент НАН України, професор, доктор технiчних наук, заслужений винахiдник України, лауреат Державної премiї України, нагороджений премiєю Президiї НАН України iменi С.О. Лебедєва. Почесний професор Iнституту автоматики Шаньдунської АН Китаю.

Єгипко Володимир Михайлович - професор, доктор технiчних наук, лауреат Державної премiї України.

Яковлев Юрiй Сергiйович - професор, доктор технiчних наук, лауреат премiї Ради Мiнiстрiв СРСР.

Iваськiв Юрiй Лукич - професор, доктор технiчних наук.

Брюхович Євгенiй Iванович - професор, доктор технiчних наук.

Забара Станiслав Сергiйович - професор, доктор технiчних наук, лауреат Державної премiї СРСР i Державної премiї України.

Коваль Валерiй Миколайович - професор, доктор технiчних наук, лауреат Державної премiї України, нагороджений орденом "Знак пошани".

Гладун Вiктор Полiкарпович - професор, доктор технiчних наук.

Задирака Валерiй Костянтинович - професор, доктор фiзико-математичних наук, нагороджений премiєю Президiї НАН України iменi В.М. Глушкова.

Погорелий Сергiй Дем'янович - професор, доктор технiчних наук, лауреат премiї Ради Мiнiстрiв СРСР.

Гамаюн Володимир Петрович - професор, доктор технiчних наук.

Бех Олександр Дмитрович - професор, доктор технiчних наук.

Романов Володимир Олександрович - доктор технiчних наук, лауреат Республiканської комсомольської премiї iм. М. Островського.

Степанов Аркадiй Євгенович - провiдний науковий спiвробiтник, доктор технiчних наук.

Бекмуратов Тулкун Файзиєвич - академiк АН Республiки Узбекистан, професор, доктор технiчних наук.

Рабеджанов Набi Рабеджанович - професор, кандидат технiчних наук.

Тимашов Олександр Олександрович - доцент, кандидат технiчних наук, лауреат Державної премiї України.

Семотюк Мирослав Васильович - старший науковий спiвробiтник, кандидат технiчних наук.

Слободянюк Тамара Федорiвна - старший науковий спiвробiтник, кандидат технiчних наук.

Алiшов Надир Iсмаил-огли - старший науковий спiвробiтник, кандидат технiчних наук, лауреат премiї Ради Мiнiстрiв СРСР i Республiканської комсомольської премiї iм. М.Островського.

Зиков Фелiкс Никанорович - старший науковий спiвробiтник, кандидат технiчних наук.

Малиновський Лев Борисович - старший науковий спiвробiтник, кандидат технiчних наук, лауреат Республiканської комсомольської премiї iм. М. Островського.

Соловйов В'ячеслав Павлович - старший науковий спiвробiтник, кандидат технiчних наук.

Коритна Людмила Олександрiвна - старший науковий спiвробiтник, кандидат технiчних наук.

Крамской Володимир Володимирович - кандидат технiчних наук.

Я вiдзначив лише тих, про кого зумiв пiдготувати короткi нариси. Про себе i про роботу вiддiлення в цiлому мною розказано в першiй частинi книги. Нариси доповнюються фотоiлюстрацiями про результати дослiджень, виконаних ветеранами вiддiлення.

Вважаю своїм обов'язком вiдзначити в книзi iмена спiвробiтникiв вiддiлення й iнших соратникiв по роботi, що назавжди пiшли вiд нас, залишивши в наших серцях вдячну пам'ять про участь у роботi нашого колективу. Це - Андрiй Iванович Кондалєв, Володимир Борисович Реутов, Вадим Сергiйович Каленчук, Людмила Олександрiвна Коритна, Лiдiя Олександрiвна Миколаєва, Георгiй Євгенович Пухов, Анатолiй Iванович Слободянюк, Геннадiй Сергiйович Голодняк, Набi Рабеджанович Рабеджанов, Геннадiй Петрович Жариков, Костянтин Iванович Хруцкий, Анатолiй Терентiйович Мизернюк, Євгенiй Сергiйович Орешкiн, Абрам Зуселевич Шор, Євгенiй Тимофiйович Маковенко, Євгенiй Миколайович Дубровський, Валерiй Якович Александров, Валерiй Миколайович Коробейникiв, Леонiд Юрiйович Фердигалов, Валерiй Миколайович Коваль.