В. Г. Швець, д-р екон наук, проф
Вид материала | Документы |
Содержание1.1. Еволюція механізації та автоматизації обліку |
- Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту становище сімей в україні, 4532.43kb.
- Інформаційні технології в журналістиці: вітчизняний І світовий досвід Київ 2002, 8272.38kb.
- Міжнародна журналістика – 2002 київ 2002, 2743.9kb.
- Приглашение и программа разнообразие почв и биоты северной и центральной азии, 521.14kb.
- Научный выпуск вестник балтийской педагогической академии вып. 29. – 2000 г. Поиск, 1745.18kb.
- О. О. Метешкін, д-р техн наук, проф. Харківського військового університету; > Н. А., 2672.74kb.
- В. Ф. Столяров, д-р екон наук, проф, 7649.41kb.
- Дипломных проектов по специальностям, 283.96kb.
- Вестник балтийской педагогической академии вып. 94. – 2010 г. Актуальные проблемы нравственного, 2431.92kb.
- Робоча програма курсу для студентів напряму підготовки "Економіка І підприємництво", 334.34kb.
1.1. Еволюція механізації та автоматизації обліку
Як відомо, Росія була однією з перших країн, де почали використовувати рахункові машини. Уперше їх застосовували в Росії в 1887 р. під час перепису населення. В Англії в 1911 р. [127, с. 7].
За даними, що наводять різні автори та дослідники, можна у хронологічному порядку коротко простежити розвиток механізації в Росії, СРСР, Україні.
1874 р. · Виготовлення російським інженером В. Т. Однером арифмометра.
1878 р. · П. Л. Чебишев сконструював машину, яка складала суми.
1881 р. · П. Л. Чебишев сконструював обчислювальну машину.
1911 р. · Під керівництвом академіка А. М. Крилова в Петербурзі була побудована перша у світі математична машина.
1923 р. · Організація машинорахункових бюро.
1926 р. · Створення машинорахункової станції (МРС) при ЦСУ СРСР.
· Організація перших МРС на деяких великих промислових підприємствах.
· Установлення комплектів рахунково-перфораційних машин «Пауерс» у Харкові на заводі сільськогосподарських машин «Серп і молот».
1927 р. · Створення МРС при Центральному відділі статистики і картографії.
· Правління Держбанку СРСР почало проводити перші дослідження з механізації обліку.
· Організовано МРС на Московському та Харківському заводах «Серп і молот», на Ленінградському заводі «Красная заря», на заводах Державного електричного тресту, в Першому шерстяному тресті і т. д.
12.1927 р. · XV з’їзд ВКП(б) запропонував розширити досвід машинізації конторської та рахункової справи.
1928 р. · Організована перша фабрика механізованого обліку Народного комісаріату шляхів сполучення (НКШС).
1929 р. · Винахідник Г. Е. Лозовський створив першу у світі конструкцію сумарного перфоратора.
1930 р. · Організована перша МРС у системі Держбанку при Харківській обласній конторі.
1931 р. · На обліково-економічних факультетах економічних вузів введено курс механізації обліку.
У Москві відкрито факультет для підготовки інженерів з організації механізованого обліку.
Організована фабрика механізованого обліку при Правлінні Держбанку СРСР.
28.08.1931 р. · РНК СРСР прийняла спеціальну постанову, де було сказано, що побудова системи єдиного обліку гальмується використанням недосконалої кустарної техніки обліку.
З 1932 р. · Створено у Москві завод рахункових машин «САМ» і почався випуск клавішних сумарних записуючих машин.
А з 1934 р. — перфораторів і контрольників електромагнітної дії та електромеханічних сумарних табуляторів.
1934 — · В. Е. Агаповим розроблені принципи використання
1935 рр. енергії фотоелемента в рахункових машинах.
С. К. Неслуховський сконструював рахункові агрегати для виконання спеціальних математичних розрахунків.
З 1935 р. Завод «САМ» почав виробляти десятиклавішні обчислювальні напівавтоматичні машини.
З 1936 р. Ленінградський завод «Лінотип» почав виробництво електромеханічних сортувалок.
СРСР відмовився від імпортування обчислювальної техніки.
З 1949 р. · Поставлено завдання механізації всіх рахунково-обчислювальних робіт, і насамперед робіт, пов’язаних з веденням бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку.
З середини · Головним ідеологом машинної бухгалтерії став В. І. Ісаков
50-х рр. (1913—1986). Він сформував таблично-перфокартну форму рахівництва, створив учення про комплексну механізацію та автоматизацію обліку. Коли В. І. Ісаков почав свою роботу, в розпорядженні бухгалтерів були дві групи машин: з ручним і автоматичним вводом первинних даних, або їх називали рахунково-клавішними та рахунково-перфораційними [335, с. 529].
· Тоді ж виникли такі поняття, як «стандартизація та уніфікація первинних документів», «класифікатори», «системи кодування» тощо.
· Далі «… розповсюдження електронної обчислювальної техніки привело до виникнення нових понять: «автоматизована система управління» (АСУ) та «автоматизоване робоче місце» (АРМ). АСУ — стимулювало тенденцію до централізації обліку, АРМ — до децентралізації» [335, с. 529].
1952 р. · У колгоспах Києво-Святошинського району вперше почали механізацію обліку та обчислювальних робіт із застосуванням рахунково-перфораційних машин фабрики механізованого рахунку (ФМР) Головного управління обчислювальних робіт ЦСУ СРСР у м. Києві.
1953 р. · Організована МРС у м. Гатчині Ленінградської області для механізації обліку за допомогою рахунково-перфораційних машин у всіх колгоспах та на машинно-тракторних станціях (МТС) району.
1954 р. · У колгоспах і на МТС почали застосовувати рахунково-клавішні машини.
1955 р. · Уведена в дію МРС при Києво-Святошинській МТС.
1956 р. · Створено дослідне МРБ при радгоспі «Комунарка» Калінінградського району Московської області.
1957 р. · Організована перша в країні кущова МРС для групи радгоспів Московської області.
1958— · Уведено в експлуатацію близько 15 кущових міжрадгосп-
1960 рр. них МРБ та МРС.
З 1960 р. · Почали створювати дослідні районні МРС при органах ЦСУ СРСР з метою обслуговування не лише сільськогосподарських підприємств.
1960 · У СРСР створено понад 70 дослідних районних МРС.
1964 рр.
1966— · У різних галузях промисловості створено понад 300 АСУ.
1970 рр.
1971— · Парк ЕОМ збільшився більш ніж утричі.
1975 рр.
З того часу науково-технічний прогрес сягнув значних вершин. Починаючи з кінця минулого тисячоліття, приблизно кожні півроку створюється вдвічі досконаліше обладнання для ЕОМ; 1—3 рази на рік удосконалюються програмні продукти.
Постійно збільшується коло користувачів ЕОМ та програмних продуктів, що спрощує роботу економічних і управлінських служб підприємства та допомагає їм приймати оперативні рішення.