Закон україни

Вид материала

Закон

Содержание "Стаття 12. Довгостроковий національний план державного контролю Стаття 13. Обов'язки державних інспекторів Стаття 14. Розробка, перегляд, затвердження та застосування санітарних заходів Стаття 17.Вимоги до процедур державного контролю Стаття 18. Державна реєстрація Розділ IIІ. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ

Подобный материал:

• Що є усуненням корупційних можливостей як крок на шляху до наближення України до світових, 24.42kb.
• Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
• Кабінету Міністрів України проекту закон, 130.37kb.
• Закон України «Про бюджетну систему України», 13.72kb.
• Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
• Історія Конституції України. Поняття І призначення Конституції. Характеристика Конституції, 249.68kb.
• Методичні рекомендації, 165.4kb.
• Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
• Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
• Кабінетом Міністрів України, діє в межах Конституції України, цього закон, 189.69kb.

"Стаття 12¹. Довгостроковий національний план державного контролю

1. Компетентний орган має розробити та впровадити довгостроковий національний план державного контролю.
   
2. Довгостроковий національний план державного контролю має містити загальну інформацію про структуру та організацію системи контролю харчових продуктів та кормів, здоров’я та благополуччя тварин, зокрема:
   

1) стратегічні цілі цього плану та опис того, яким чином зазначені цілі враховані під час встановлення пріоритетів державного контролю та розподілу ресурсів для його виконання;

2) поділ діяльності на категорії відповідно до ризиків;

3) загальна організація та управління державним контролем на центральному та інших рівнях, включаючи здійснення державного контролю окремих потужностей;

4) системи контролю, які застосовуються у різних галузях, та координація діяльності між різними структурними одиницями компетентного органу, відповідальними за здійснення державного контролю;

5) делегування повноважень у встановлених законом випадках;6) навчання персоналу, який здійснює державний контроль;

6) процедури, які необхідні для здійснення державного контролю;

7) організацію та функціонування планів дій у разі надзвичайних обставин у випадку хвороб тварин, харчових отруєнь або забруднення харчових продуктів або кормів, та інших ризиків для здоров’я людини;

8) організацію співпраці та взаємну допомогу між компетентним органом та особами, уповноваженими здійснювати державний контроль;

9) механізми координації діяльності між особами, уповноваженими здійснювати державний контроль.

3. Довгостроковий національний план державного контролю переглядається та/або змінюється у разі:

1) змін в законодавстві про безпечність та якість харчових продуктів та корми, здоров’я та благополуччя тварин;

2) виникнення нових хвороб або інших ризиків для здоров’я населення;

3) значних змін у структурі, управлінні або функціях компетентного органу;

4) якщо результати виконання щорічної програми державного контролю показали необхідність внесення змін у довгостроковий план державного контролю;

5) отримання нових наукових або інших даних;

6) за результатами аудиту системи державного контролю, проведеного представниками інших країн.

4. Порядок складання довгострокового національного плану державного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. Компетентний орган щорічно до першого червня наступного за звітним року звітує про стан виконання довгострокового національного плану державного контролю за попередній рік та здійснює його оприлюднення шляхом розміщення на офіційному сайті.

6. Компетентний орган зобов’язаний до першого грудня поточного року затвердити річну програму державного контролю на наступний рік, в якій, зокрема, зазначається періодичність здійснення державного контролю кожної потужності.";

17) статтю 13 викласти у такій редакції

“ Стаття 13. Обов'язки державних інспекторів

1. При здійсненні державного контролю державний інспектор повинен:

1) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону;

2) забезпечувати конфіденційність будь-якої інформації, яка становить комерційну таємницю, за винятком випадків, передбачених законодавством України;

3) надавати документи, що посвідчують особу державного інспектора та повноваження на здійснення державного контролю включаючи перелік об`єктів державного контролю;

4) складати та надавати документи про проведення інспекції та відбір зразків, які передбачені відповідними нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону. ”;

18) у статті 14:

назву статті викласти у такій редакції;

« Стаття 14. Розробка, перегляд, затвердження та застосування санітарних заходів»;

Абзац перший частини першої викласти у такій редакції:

"1. Санітарні заходи розробляються, переглядаються, змінюються Національною Комісією України з Кодексу Аліментаріус, відповідними органами виконавчої влади згідно з цим Законом та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує з питань аграрної політики і продовольства в межах їх компетенції та відповідно до таких вимог:";

доповнити частиною восьмою виклавши її у такій редакції:

"8. Усі санітарні заходи, прийняті за надзвичайних обставин, переглядаються та оновлюються не пізніше шести місяців від дати їх затвердження або внесення останніх змін, з метою забезпечення того, щоб такі заходи досягали, але не перевищували належний рівень захисту здоров'я тварин та пов'язаного з цим здоров'я людей.»;

у зв’язку з цим частини восьму – дванадцяту вважати частинами дев’ятою – тринадцятою.

у частині десятій слово «імпорту» замінити словами «ввезення (пересилання) на митну територію України»;

у частині дванадцятій слово «імпортуються» замінити словами "ввозяться (пересилаються) на митну територію України»:

частину тринадцяту виключити.

19) доповнити статтею 14¹ виклавши її у такій редакції:

"Стаття 14¹. Визначення та перегляд вимог щодо окремих показників якості

1. Визначення та перегляд вимог щодо окремих показників якості харчових продуктів здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я враховуючи наступне:

1) якщо існують міжнародні стандарти, інструкції чи рекомендації щодо окремих показників якості харчових продуктів, ці показники розробляються на їх основі;

2) у разі відсутності зазначених у пункті1 цієї частини міжнародних стандартів, інструкцій чи рекомендації, вимоги до окремих показників якості харчових продуктів розробляються на основі положень законодавчих актів Європейського Союзу.

2. Вимоги до окремих показників якості харчових продуктів не повинні обмежувати торгівлю більше, ніж це є необхідним для досягнення належного рівня захисту інтересів споживачів, враховуючи технічну та економічну доцільність.

3. Коментарі, отримані в результаті повідомлення та публікації запропонованих нових або змінених вимог до окремих показників якості харчових продуктів, беруться до уваги на недискримінаційній основі до прийняття таких заходів.

4. Усі нові та змінені вимоги до окремих показників якості харчових продуктів негайно публікуються після їх прийняття у відповідному офіційному друкованому виданні і набирають чинності не раніше ніж через дев’ять місяців після дати відповідної публікації.

5. При розробці, перегляді, внесенні змін, прийнятті та застосуванні вимог до окремих показників якості харчових продуктів відповідні вимоги, які застосовуються в іншій країні, вважаються еквівалентними заходам, які застосовуються та приймаються в Україні, якщо така країна об'єктивно доведе, що ці заходи досягають такого або вищого рівня захисту інтересів людини порівняно з тими, що вимагаються Україною.

6. Усі вимоги до окремих показників якості харчових продуктів застосовуються лише в обсязі, необхідному для захисту інтересів людини і без необґрунтованої дискримінації між вітчизняними та імпортними харчовими продуктами або між різними постачальниками харчових продуктів, що імпортуються.";

20) у частині першій статті 15 слова "Головний державний санітарний лікар України за рекомендацією Національної Комісії України з Кодексу Аліментаріус" замінити словами "Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";

21) у статті 16:

у назві статті слова «та технічні регламенти» виключити;

у абзаці першому частини першої слова «та відповідні технічні регламенти щодо об'єктів санітарних заходів» виключити.

22) статтю 17 викласти у такій редакції:

" Стаття 17.Вимоги до процедур державного контролю

Процедури державного контролю повинні відповідати таким вимогам:

1) проведення процедур повинно відповідати міжнародним стандартам, інструкціям та рекомендаціям відповідних міжнародних організацій; здійснюватись у порядку, визначеному Законом.

2) виконуватися в межах законодавчо встановлених строків;

3) відбір зразків обмежується обсягами, встановленими відповідними нормативно-правовими актами, і є необхідними та обґрунтованими;

4) заявника, який звертається із заявою про проведення процедур контролю, інспектування та ухвалення, негайно інформують про будь-які недоліки поданої заяви;

5) результати проведення процедур контролю, інспектування та ухвалення у строк не більше двох робочих днів повідомляються заявнику у письмовій формі та в повному обсязі;

6) заявнику за його запитом повідомляється про очікуваний час завершення таких процедур;

7) зазначені процедури рівною мірою застосовуються до об'єктів санітарних заходів як іноземного, так і вітчизняного походження;

8) усі затверджені процедури, включаючи процедури, що забезпечують відповідність харчового продукту, що був змінений (підданий обробці, переробці або зміні в інший спосіб), вимогам санітарних заходів, а також інформацію, необхідну для проведення процедур, обмежують обсягами, що необхідні для здійснення санітарних заходів;

9) з метою захисту комерційних інтересів заявника виконуються правила щодо збереження конфіденційності наданої заявником інформації;

10) плата, що стягується за процедури контролю, інспектування та ухвалення, є однаковою як для об'єктів санітарних заходів вітчизняного походження, так і іноземного походження;

11) відбір зразків та проведення процедур щодо використання потужностей зводять до мінімуму пов'язані з цим незручності та є недискримінаційними стосовно імпортних, експортних чи вітчизняних об'єктів санітарних заходів;

12) методи, які застосовуються для здійснення державного контролю, повинні відповідати поставленим цілям.»;

23) статтю 18 викласти у такій редакції:

" Стаття 18. Державна реєстрація

1. Державна реєстрація здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я шляхом внесення відповідної інформації до реєстрів.

2. Державній реєстрації, підлягають:

1) новітні харчові продукти;

2) харчові продукти для спеціального дієтичного споживання,

3) функціональні харчові продукти,

4) дієтичні добавки,

5) харчові добавки,

6) окремі види ароматизаторів, що не внесені у відповідні державні реєстри;

7) допоміжні матеріали для переробки, предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, які в перший раз вводяться в обіг та/або вперше використовуються на території України;

8) технології, що раніше не використовувалися в Україні;

9) вода питна, яку планується віднести до категорії «вода природна мінеральна».

3. Порядок, методи та обсяг необхідних досліджень для державної реєстрації повинні враховувати ступінь ризику об’єктів цієї реєстрації для здоров’я людини, а також факт затвердження вище зазначених об’єктів санітарних заходів відповідними міжнародними організаціями або Європейським Союзом.

4. Державна реєстрація об’єктів, зазначених у частині другій цієї статті, за винятком новітніх харчових продуктів, проводиться протягом 30 робочих днів після отримання повної заявки на таку реєстрацію. Державна реєстрація новітніх харчових продуктів проводиться протягом 180 робочих днів після отримання повної заявки.

5. Якщо державна реєстрація не закінчена протягом терміну, визначеного у частині четвертій цієї статті, замовнику надається письмове обґрунтування причин подовження терміну проведення реєстрації, який не може бути подовжений більше ніж на 30 робочих днів.

6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я встановлює вимоги до форм заявок, процедури проведення державної реєстрації, ведення реєстрів та надання інформації з реєстрів зацікавленим суб’єктам.

7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я оприлюднює на власному офіційному сайті всі державні реєстри об’єктів санітарних заходів, зазначених у частині другій цієї статті.";

24) назву розділу ІІІ викласти у такій редакції:

« Розділ IIІ. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ»

25) статтю 19 викласти у такій редакції:

"Стаття 19. Права операторів ринку

Оператори ринку, мають право:

1) одержувати в установленому порядку інформацію від компетентного органу:

належним чином оформлені документи, що є результатом здійснення державного контролю потужностей та об`єктів санітарних заходів, що знаходяться під управлінням оператора ринку, включаючи акти перевірок, приписи, розпорядження, протоколи, документи, на підставі яких оператор ринку або його посадові особи притягаються до відповідальності тощо;

будь-яку іншу інформацію, пов’язану із здійсненням державного контролю потужностей та об`єктів санітарних заходів, що знаходяться під управлінням оператора ринку;

2) вимагати, в тому числі від державних інспекторів, зберігання конфіденційності будь-якої інформації та нерозголошення конфіденційної інформації, за винятком випадків, передбачених законодавством;

3) оскаржувати результати лабораторних досліджень, у тому числі арбітражних;

4) замовляти та використовувати в якості доказів арбітражні дослідження;

5) оскаржувати рішення державних інспекторів;

6) звертатися за захистом своїх прав до суду;

7) вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок постачання їм непридатних до споживання, неправильно маркованих або небезпечних об'єктів санітарних заходів, за умови їх використання та зберігання відповідно до інструкцій, наданих постачальником цих об'єктів санітарних заходів, або нормативно-правових актів;

8) бути звільненим від відшкодування збитків, пов'язаних із непридатністю до споживання та/або небезпечністю об`єкта санітарних заходів, завданих внаслідок порушення іншими особами, в тому числі споживачами, законодавства про безпечність та якість харчових продуктів;

9) на відшкодування в повному обсязі збитків, завданих неправомірними діями державних інспекторів.»;

26) статтю 20 викласти у такій редакції: