1. Поняття, завдання та значення кримінального процесу. Кримінально-процесуальне законодавство України > Загальні поняття та історичні форми кримінального процесу
| Вид материала | Закон |
- Поняття І завдання кримінального процесу в період формування правової держави в Україні, 43.76kb.
- Навчальний курс: „Кримінальний процес України Система курсу: Тема Поняття, завдання, 630.41kb.
- Одеська Національна Юридична Академія Миколаївський Навчальний Центр Прокурорсько-слідчий, 842.88kb.
- Лекція №1. Поняття І сутність кримінального процесу., 4192.56kb.
- Кримінальне процесуальне право України, 2089.49kb.
- Цивільне процесуальне право України, 797.43kb.
- Методичні рекомендації з питань вивчення кримінального права для вчителів які викладають, 564.86kb.
- 1. Поняття Особливої частини кримінального права України, 664.74kb.
- Робоча навчальна програма на 2011-2012 н р. Кримінальний процес, 1266.74kb.
- 1. Предмет, основні поняття І завдання кримінального процесу України, 38.65kb.
84. Поняття, завдання, значення досудового розслідування
Досудове розслідування є окремою стадією кримінального процесу, яка йде за стадією порушення кримінальної справи. Стадія називається досудовим розслідуванням, тому що, як правило, передує судовому слідству, яке відбувається при розгляді справи в суді. Дехто заявляє, що досудове розслідування провадиться для суду. Але цей вираз є неточним. Порушена кримінальна справа може бути не направлена до суду, оскільки її можуть закрити орган дізнання, слідчий або прокурор на стадії досудового розслідування на підставах, передбачених у ст. 213 КПК України. Досудовим розслідуванням стадія називається і тому, що обвинувачення, пред'явлене слідчим на цій стадії, підлягає перевірці в судовому засіданні. При розгляді справи в суді суд не обмежується висновками про винуватість особи, яких дійшов слідчий, розслідуючи кримінальну справу. Суд може зовсім по-іншому оцінити докази у справі, дослідити додаткові докази, які раніше не були предметом дослідження. Але це не означає, що висновки, яких дійшли слідчий і прокурор про винуватість особи у вчиненні злочину, є для них попередніми. Слідчий і прокурор мають бути повністю впевнені у їх правильності, і ці висновки на цій стадії є остаточними.
Завдання досудового розслідування випливають із завдань кримінального судочинства (ст. 2 КПК). У процесі досудового розслідування також вирішуються завдання невідворотності відповідальності і покарання, всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, швидкості розслідування, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону, недопущення притягнення до відповідальності невинуватих, відшкодування заподіяної злочином шкоди, виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, і вжиття заходів до їх усунення, виховання у громадян необхідності дотримання вимог закону.
Невідворотність відповідальності і покарання вимагає, щоб жоден злочин не залишився не розкритим. Реалізація цієї вимоги має велике значення для практики досудового розслідування.
Всебічність, повнота та об'єктивність дослідження обставин справи покликані забезпечити викриття винних у вчиненні злочину і не допустити притягнення до кримінальної відповідальності невинуватих. Швидкість розслідування дозволяє своєчасно виявити, закріпити і дослідити докази у справі.
Забезпечення відшкодування заподіяної злочином шкоди вимагає від слідчого вжити своєчасних і реальних заходів щодо виявлення майна, на яке може бути накладений арешт. Невжиття таких заходів є підставою для повернення судом справи на додаткове розслідування.
Виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів, і вжиття заходів до їх усунення випливають із вимог ст.ст. 23, 23 КПК. Вирішення цього завдання у процесі досудового розслідування здійснюється процесуальною діяльністю з дотриманням усіх правил доказування. Слідчий зобов'язаний, згідно зі ст. 23 КПК, внести у відповідний державний орган, громадську організацію або на ім'я службової особи подання про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.
Кримінально-процесуальне судочинство покликане сприяти вихованню громадян у дусі дотримання Конституції України та інших законів. Вирішення цього завдання стає ефективним, коли дотримується законність у діяльності органів досудового розслідування.
Таким чином, досудове розслідування - це основана на законі і здійснювана під наглядом прокурора і суду процесуальна діяльність органів дізнання, досудового слідства щодо виявлення, збирання, закріплення і попереднього дослідження доказів, всебічне, повне й об'єктивне дослідження справи з метою розкриття злочину, викриття винних осіб і вирішення інших завдань, покладених законом на досудове розслідування.
85. Форми досудового розслідування:
дізнання і досудове слідство
Досудове розслідування здійснюється у двох формах: дізнання і досудового слідства.
Дізнання - це регульована нормами кримінально - процесуального права діяльність спеціально уповноважених державних органів, яка здійснюється оперативно-розшуковими і процесуальними засобами під наглядом прокурора і суду з метою виявлення, попередження, запобігання і розкриття злочинів.
Органи дізнання перелічені у ст. 101 КПК. Про виявлений злочин і розпочате дізнання орган дізнання негайно повідомляє прокурора (ч. 2 ст. 103 КПК).
Порядок провадження дізнання залежить від того, ознаки якого злочину виявлені, тому можна говорити про два види дізнання: у справах про злочини, що не є тяжкими, й у справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини.
За наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу, провадить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила. Ст. 104 КПК не регламентує строку, протягом якого орган дізнання може провадити слідчі дії для встановлення особи, як і не визначає самого поняття "встановлення особи". Напевно, "встановлення особи" необхідно пов'язувати з моментом появи у кримінальній справі підозрюваного або з порушенням кримінальної справи щодо конкретної особи.
Після встановлення особи орган дізнання провадить дізнання протягом 10 діб і виносить постанову про направлення справи для провадження досудового слідства, яку затверджує прокурор і начальник органу дізнання.
Якщо у справі про злочин, що не є тяжким або особливо тяжким, особа не встановлена, дізнання зупиняється з дотримання вимог ст. 209 КПК, і справа слідчому не передається. За наявності підстав, вказаних у ст. 211 КПК, така зупинена справа може бути закрита.
У випадку порушення органом дізнання справи про тяжкий або особливо тяжкий злочин він зобов'язаний протягом 10 діб з моменту порушення кримінальної справи провести невідкладні слідчі дії, а потім, незалежно від того, чи встановлена особа, яка вчинила злочин, чи не встановлена, передати справу через прокурора для провадження досудового слідства.
Якщо у справі про тяжкий або особливо тяжкий злочин, що передана слідчому, не встановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє про їх результати слідчого.
Після вступу слідчого в справу орган дізнання зобов'язаний виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій (ч.ч. 3 і 4 ст. 104 КПК).
При провадженні дізнання орган дізнання не має права виносити постанову про притягнення особи як обвинуваченого і проводити її допит, оскільки такі дії має право виконувати тільки слідчий.
За наявності підстав, вказаних у ст. б КПК, орган дізнання закриває кримінальну справу і протягом доби направляє прокуророві копію постанови.
У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу дізнання провадиться у строк не більше п'яти діб із моменту обрання запобіжного заходу (ч. 3 ст. 108 КПК).
Досудове слідство - це процесуальна діяльність, яку провадять уповноважені на це посадові особи - слідчі у суворій відповідності до кримінально-процесуального закону і яка спрямована на встановлення та викриття винуватих осіб, на з'ясування причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів і на виконання інших завдань кримінального судочинства.
Досудове слідство провадиться у всіх випадках, за винятком справ про злочини, що зазначені у ч. 1 ст. 27 і ст. 425 КПК, у яких досудове слідство провадиться у випадках, коли злочин вчинив неповнолітній чи особа, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд
Слідчим, оскільки вони провадять розслідування практично в усіх кримінальних справах, надається і ширше коло повноважень щодо розслідування злочинів, у тому числі такі, як давати доручення органам дізнання.
Досудове слідство складається зі слідчих дій, спрямованих на з'ясування обставин справи, збирання і перевірку доказів, викриття винуватих осіб. Характер слідчих дій, їх послідовність залежить від обставин і особливостей конкретної кримінальної справи. Але, при всіх відмінностях у кримінальних справах, досудове слідство має загальну систему, яка поділяється на декілька етапів. В загальному система досудового слідства виглядає так.
Досудове слідство починається з винесення слідчим постанови про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження. Після цього слідчий провадить слідчі дії (допити, обшуки, призначає експертизи тощо). Коли зібрано достатньо доказів, які вказують на винуватість особи у вчиненні злочину, слідчий притягує особу як обвинуваченого, пред'являє їй обвинувачення, допитує. За наявності підстав вирішує питання про застосування запобіжного заходу. У виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований і до підозрюваного.
За наявності законних підстав, слідчий визнає особу потерпілим, цивільним позивачем, притягує як цивільного відповідача. Коли всі обставини справи з'ясовані і є підстави для направлення справи до суду, слідчий визнає досудове слідство закінченим, пред'являє матеріали справи потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, їх представникам , обвинуваченому, його захиснику для ознайомлення. Після цього, якщо не були заявлені клопотання про проведення додаткових слідчих дій, слідчий складає обвинувальний висновок і направляє справу прокуророві.
Це - схема досудового слідства у справах, які підлягають направленню в суд. Якщо слідство не здобуло доказів для віддання обвинуваченого до суду, система досудового слідства буде іншою, оскільки обвинувачення не буде пред'являтись запобіжний захід не буде застосовуватись.
86. Поняття і система основних положень досудового розслідування
Основні положення досудового розслідування - це встановлені процесуальним законом правові вимоги, які визначають процесуальний порядок провадження досудового розслідування, що ґрунтується на загальних принципах кримінального процесу і відображає найбільш важливі та специфічні ознаки досудового розслідування як самостійної стадії кримінального процесу.
Передбачені у кримінально-процесуальному законі основні положення - це певна система взаємопов'язаних і взаємозумовлених вимог, обов'язкових як для досудового слідства, так і для дізнання.
Система основних положень включає: 1) вимогу про провадження досудового розслідування уповноваженими на те держаними органами, посадовими особами і своєчасний початок розслідування; 2) підслідність кримінальних справ; 3) об'єднання і виділення кримінальних справ; 4) строки досудового слідства; 5) взаємодію слідчого з органами дізнання; б) окреме дорученні слідчого; 7) використання групового (бригадного) метод) розслідування; 8) забезпечення прав учасників досудового розслідування;
9) участь спеціаліста, перекладача, понятих у провадженні досудового розслідування; 10) процесуальний порядок визнання особи потерпілим, цивільним позивачем, притягнення І цивільного відповідача; 11) повне відшкодування шкоди, заподіяної злочином, накладення арешту на майно обвинуваченого; 12) недопустимість розголошення даних досудового слідства; 13) складання процесуальних документів при провадженні досудового розслідування; 14) використанні науково-технічних засобів при провадженні досудового слідств»; 15) залучення громадськості до розкриття і розслідуванні злочинів; 16) виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, та вжиття заходів до їх усунення; 17) оскарження дій органу дізнання, слідчого, прокурора, пов'язаних із розслідуванням кримінальних справ; 18) здійснення прокурорського нагляду та відомчого контролю за законністю в діяльності органів досудового розслідування.
87. Провадження досудового розслідування уповноваженими на те державними органами і посадовими особами. Своєчасний початок розслідування.
Провадження досудового розслідування здійснюють уповноважені на те державні органи і посадові особи. Дізнання у кримінальних справах провадять органи дізнання та особи, які провадять дізнання (ст. 101 КПК). Досудове слідство провадять слідчі прокуратури, органів внутрішніх справ, органів безпеки, податкової міліції (ст. 102 КПК). Начальник слідчого відділу має право брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого (ч. 2 ст. 114 КПК). Прокурор бере участь у провадження дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі щодо будь-якої справи (п. 5 ч. 1 ст. 227 КПК).
Досудове слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому КПК. Слідчий зобов'язаний негайно приступити до провадження слідства у порушеній ним чи переданій йому справі. Коли справу порушив слідчий і прийняв її до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи і прийняття її до свого провадження. У разі прийняття до свого провадження раніше порушеної справи слідчий виносить окрему постанову про прийняття справи до свого провадження. Копію постанови про прийняття справи до свого провадження слідчий протягом доби надсилає прокуророві (ст. 113 КПК).
Без прийняття справи до свого провадження слідчим чи особою, яка провадить дізнання, можливе часткове її розслідування у вигляді виконання окремих слідчих дій або навіть розслідування епізодів злочинної діяльності: при виконанні окремого доручення (ст. 118 КПК). при розслідуванні справи групою слідчих (ст. 119 КПК), при виконанні частини слідчих дій прокурором, начальником слідчого відділу або органом дізнання.
88. Підслідність кримінальних справ
Підслідність кримінальних справ - це сукупність встановлених законом ознак справи, відповідно до яких вона належить до відання того чи іншого органу розслідування.
Розрізняють п'ять видів підслідності кримінальних справ.
Предметна (родова) підслідність - визначається кваліфікацією вчиненого злочину, залежно від якої підслідність розмежовується між органами прокуратури, ОВС, податкової міліції і СБ України (ст. 112 КПК).
Слідчим прокуратури підслідні кримінальні справи про злочини проти життя та здоров'я особи (всі види вбивств, передбачені у ст.ст. 115-120 КК), розголошення відомостей про проведення медичного огляду щодо виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132 КК), неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137 КК) та ін., а також злочини про зґвалтування (ст. 152 КК), деякі злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина (ст.ст. 157-163, 166, ч. 2ст. 168, 170-173, 175, 183) та інші (ч. 1 ст. 112 КПК).
Слідчим органів внутрішніх справ підслідні кримінальні справи про заподіяння тілесних ушкоджень (ст.ст. 121-124, ч. 2 ст. 126-128 КК), злочини проти здоров'я осіб (зараження венеричною хворобою - ст. 133 КК, незаконне проведення аборту - ст. 134 КК та ін.), злочини проти волі, честі та гідності особи (незаконне позбавлення волі або викрадення людини - ст. 146 КК, захоплення заручників - ст. 147 КК, підміна дитини - ст. 148 КК та ін.), злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності, крім. зґвалтування, злочини проти власності та ін. (ч. 2 ст. 112 КПК).
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КПК слідчим Служби безпеки України підслідні кримінальні справи про злочини проти основ національної безпеки України ( державна зрада - ст. 111 КК, диверсія - CT. 113 КК, шпигунство - ст. 114 КК та ін.), контрабанду (ст. 201 КК), терористичні акти (ст. 258 КК), контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 305 КК) та ін.
Слідчим податкової міліції підслідні справи про деякі злочини у сфері господарської діяльності (незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків - ст. 208 КК, незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма - ст. 217 КК) та ін.
Персональна підслідність виникає у зв'язку з особливими рисами суб'єкта, який вчинив злочин. Справи про злочини, що вчинили службові особи, які займають особливо відповідальні посади, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу", та особи, посади, яких віднесено до 1-3 категорії, працівники правоохоронних органів розслідують слідчі прокуратури (ч. 1 ст. 112 КПК). Незалежно від характеру злочинів, що вчинили неповнолітні, їх розслідування провадять слідчі ОВС (ч. 2 ст. 112 КПК). Справи про злочини, що вчинили військовослужбовці, військовозобов'язані під час перебування на військових зборах, солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани й особи офіцерського складу органів Служби безпеки, військові будівельники, робітники і службовці Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або в розташуванні військової частино, установи, військового навчального закладу, підприємства або організації Збройних Сил України, розслідують слідчі військової прокуратури.
Альтернативна підслідність означає, що справу розслідує той орган, який порушив кримінальну справу. Закон встановлює вичерпний перелік таких справ. Це: 1) справи про легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 КК), мають право розслідувати слідчі прокуратури, ОВС, СБ України та податкової міліції; 2) справи про незаконну приватизацію державного, комунального майна (ст. 233 КК), незаконні дії щодо приватизації паперів (ст. 234КК), недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання (ст. 235КК), порушення правил повітряних польотів (ст. 281 КК). втручання у діяльність Державного діяча (ст. 344 КК), умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (ст. 352 КК), розслідують слідчі прокуратури і органів внутрішніх справ; 3) справи про створення злочинної організації (ст. 255 КК), порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК), застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК), екоцид (ст. 441 КК) - розслідують слідчі прокуратури і Служби безпеки України; 4) справи про напад на об'єкти , на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261КК) розслідують слідчі органів внутрішніх справ й Служби безпеки України; 5) незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК), ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК) розслідують слідчі органів внутрішніх справ і податкової міліції.
Підслідність за зв'язком справ застосовується тоді, коли розслідування однієї справи пов'язане з розслідуванням іншої справи. Це відбувається в таких випадках:
1) якщо під час розслідування злочинів, підслідних слідчим податкової міліції, будуть встановлені злочини про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК), заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК), незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК), контрабанду (ст. 201 КК), порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202 КК), зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 203 КК), фіктивне підприємництво (ст. 205КК), порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213 КК), підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків (ст. 215 КК), доведення до банкрутства (ст. 219 КК), приховування стійкої фінансової неспроможності (ст. 220 КК), незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221 КК), шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК), створення злочинної організації (ст. 255 КК), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК), службове підроблення (ст. 366 КК), службову недбалість (ст. 367 КК), вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, їх розслідують слідчі податкової міліції (ч. 5 ст. 112 КПК).
2) у справах про злочини, передбачені у сталях 384 КК (завідомо неправдиве показання), 385 КК (відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків), 386 КК (перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку), 387 КК (розголошення даних досудового слідства або дізнання), 388 КК (приховування майна), 396 КК (приховування злочину), досудове слідство провадить той орган, до підслідності якого належить злочин, у зв'язку з яким порушено дану справу (ч. 6 ст. 112 КПК);
3) при розслідуванні кримінальних справ, у якій в одне провадження об'єднані справи за суб'єктом або об'єктом вчинення злочину (ч. 1 ст. 26 КПК).
Якщо під час розслідування кримінальної справи будуть встановлені інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підслідні тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження, прокурор який здійснює нагляд" за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.
Територіальна підслідність визначається місцем провадження розслідування. Для більшості справ таким місцем є місце, район, де вчинено злочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, а також з метою найбільш швидкого і повного розслідування його, слідство може провадитися за місцем виявлення злочину або за місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого або за місцем перебування більшості свідків. Слідчий, встановивши, що дана справа йому не підслідна, зобов'язаний провести всі невідкладні слідчі дії, після чого передає справу прокуророві для направлення її за підслідністю (ст. 116 КПК).
Питання про підслідність вирішується прокурором за місцем, де розпочате слідство. Спір між слідчими в межах одного і того ж району розв'язує районний прокурор, між слідчими транспортної прокуратури, що дії на правах районної або міської прокуратури, - транспортний прокурор, який діє на правах районного, міського прокурора. Спір про підслідність між слідчими різних районів Автономної республіки Крим вирішує прокурор області, між слідчими різних транспортних прокуратур що діють на правах районних, міських прокуратур, - транспортний прокурор, який діє на правах прокурора області, між слідчими різних районів міста - прокурор міста Києва, Севастополя, міський прокурор або їх заступники.
Якщо справу порушено в декількох районах або містах різних областей, спір про підслідність розв'язує Генеральний прокурор України або його заступник (ст. 117 КПК).