Робоча навчальна програма з дисципліни «Політологія» викладача Церклевич Вікторії Сергіївни Загальна кількість годин з них

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6




Лібералізм, соціалізм, марксизм.

32.

Поділ суспільства на класи (основні – буржуазія і пролетаріат), держава є знаряддям панівного класу, держава використовує для пригноблення народу армію, поліцію, бюрократію, передумовою до переходу до нового суспільного ладу є революційне насильство – це притаманні риси:
  1. Демократії
  2. Лібералізму
  3. Марксизму
  4. соціалізму




33.

Кому належить трактування вищого закону історії: «сильніші перемагають слабших, сильні негайно об’єднуються, щоб у єдності перемогти третього, також сильного».
  1. І.Бентам
  2. Дж.С.Мілль
  3. В.фон Гумбольдт
  4. Л.Гумплович
  5. Л. фон Штайн
  6. К.Маркс
  7. Ф.Енгельс




34.

«Закон виживання найпристосованіших належить»:
  1. В.фон Гумбольдту
  2. Л.Гумпловичу
  3. Ф.Ніцше
  4. Л. фон Штайну
  5. К.Марксу
  6. Г.Спенсеру
  7. Ф.Енгельсу




35.

Ідея про сильні і слабкі раси, поділ людей на: нечисленних геніїв, виконавців ідей геніїв та решту посередніх людей належить:
  1. Г.Спенсеру
  2. Ф.Енгельсу І.Бентам
  3. Дж.С.Мілль
  4. К.Марксу
  5. Ф.Ніцше




Тема 3. «Базові характеристики української політичної думки»


1.

Двома головними концепціями суспільно-політичної думки княжих часів були концепція «богоугодного …..» і концепція «князівського …..».

Володаря, одновладдя

2.

Концепція, згідно якої сильна монархічна влада князя була запорукою територіальної цілісності держави, церква має служити державі, християнство повинно служити консолідації країни, а церква – державі й володарю, належить:
  1. Митрополиту П.Могилі
  2. Митрополиту Іларіону
  3. Князю Володимиру Великому
  4. Князю Володимиру Мономаху







3.

Праця «Повчання дітям», у якій обґрунтовано настанови князеві бути відповідальним, справедливим, мудрим, здатним до протистояння ворогам, тримати у покорі бояр, володіти такими чеснотами як: мораль, людяність, благочестивість, схильність до науки, стриманість, належить:
  1. Митрополиту П.Могилі
  2. Митрополиту Іларіону
  3. Князю Володимиру Великому
  4. Князю Володимиру Мономаху







4.

Зміцнення сильної королівської влади, зверхність світської влади над церквою, обґрунтована у праці українського вченого, доктора Болонського університету:
  1. Ю.Котермак-Дрогобича
  2. С.Оріховського
  3. І.Вишенського
  4. П.Скарги




5.

Доповніть речення:

Складовими «піраміди влади С.Оріховського були: у вершині - ….. влада, у лівому куті - ….., у правому - …..».

Духовна, священнослужителі, король

6.

Концепція колективної соборності правління християнською церквою, заснованої на ідеї рівності усіх людей перед Богом була розроблена:
  1. П.Скаргою
  2. Х.Філалетом
  3. І.Вишенським
  4. П.Могилою







7.

Доповніть речення:

У працях ….. поєднувались протилежні концепції верховенства «стану священницького» та потреби сильного і могутнього «ідеального володаря», котрий отримує владу безпосередньо від Бога і звітує лише перед ним.

П.Могили

8.

Твердження про те, що «царі більше панують над тілом, ніж над душею людською» належить:
  1. П.Могилі
  2. С.Яворському
  3. П.Орлику
  4. Ф.Прокоповичу




9.

Теорія освіченого абсолютизму. Згідно якої пріоритетною повинна бути світська влада, церква має підпорядковуватись державі, а носієм державної влади може бути лише освічений володар, належить:
  1. П.Могилі
  2. С.Яворському
  3. П.Орлику
  4. Ф.Прокоповичу




10.

Характерними рисами «Конституції прав і свобод Запорозького війська» П.Орлика (1710 р.) були:
  1. Ідея розподілу влад
  2. Незалежний військовий суддя
  3. Зверхність козацтва над усіма станами українського народу




11.

Вставте пропущене слово:

В основу «Книги буття українського народу» М.Костомарова покладено ….. принципи.

християнські

12.

«Книга буття українського народу» М.Костомарова передбачала:
  1. Об'єднання усіх слов'янських народів на федеративних засадах
  2. Повне злиття усіх слов'янських народів
  3. Однакові закони і права для усіх
  4. Збереження кріпосного права
  5. Знищення кріпосного права та рабства
  6. Право на внутрішню політику для автономій




13.

Думка про те, що національні права можуть бути досягнуті лише на основі політичних свобод, належить:
  1. М.Костомарову
  2. М.Драгоманову
  3. І.Франку
  4. Ю.Бачинському




14.

За своїми політичними переконаннями І.Франко був:
  1. Лібералом
  2. Демократом
  3. Соціалістом
  4. Консерватором







15.

Кому належить вислів: «держава – це суверенний союз народу, який дорогою планової діяльності, зверхніми засобами задовольняє індивідуальні і загальнолюдські солідарні інтереси в напрямі до поступового розвою громадянства».
  1. В.Винниченку
  2. М.Єфремову
  3. М.Грушевському
  4. М.Міхновському
  5. С.Русовій




16.

Гасло «Україна – для українців!» належить:
  1. В.Винниченку
  2. М.Єфремову
  3. М.Грушевському
  4. М.Міхновському
  5. С.Русовій




17.

Доповніть таблицю:

Вчені

Політичні доктрини

В.Липинський, С.Томашівський




С.Дністрянський, В.Старосольський




Д.Донцов, М.Сціборський







Консервативний; національно-державницький;

національно-державницький з націоналістичним акцентом.

18.

Доктрина українського консерватизму за В.Липинським, зводиться до наступних принципів:
  1. Спадкова монархія, очолювана гетьманом;
  2. Режим класократії (панування аристократії – кращих за духом, здібностями, активністю людей);
  3. Прагнення до боротьби за незалежність;
  4. Необхідність виховання нової політичної еліти:
  5. Поширення консервативної ідеології, християнської релігії;
  6. Монархія, оперта на хліборобський клас.




19.

Доктрина «інтегрального» націоналізму Д.Донцова містила наступні складові:
  1. Романтизм і фанатизм у національній боротьбі;
  2. Орієнтація на примус у боротьбі за незалежність;
  3. Прагнення до боротьби за незалежність;
  4. Необхідність виховання нової політичної еліти:
  5. Поширення консервативної ідеології, християнської релігії;
  6. Монархія, оперта на хліборобський клас.




20.

Кому належить гасло «Геть від Москви!»
  1. О.Шумському;
  2. Ю.Липі;
  3. М.Хвильовому;
  4. С.Дністрянському.




Тема 4. «Основні політичні ідеології (доктрини) сучасності»


1.

Поняття «ідеологія» у науковий обіг уперше ввів:
  1. Т.Парсонс
  2. К.Маркс
  3. Д. де Тресі
  4. Д.Белл




2.

Вставте пропущене слово:

Систематизована сукупність ідейних поглядів, що виражають чи захищають інтереси певної соціальної групи, це політична ….. .

ідеологія

3.

Встановіть правильну послідовність стадій зародження ідеології:

№ п/п

Назва етапу

1.

Зародження нової ідеології

2.

Стадія революційної боротьби

3.

Післяреволюційне відчуження




Правильна послідовність: 2, 3, 1.

4.

Доповніть таблицю:

Характеристика політичної ідеології

Назва політичної ідеології

охорона, збереження




свобода




безвладдя




суспільство







Вірна відповідь:

консерватизм, лібералізм, анархізм, соціалізм

5.

Основоположником анархізму вважають:
  1. У.Гудвіна
  2. Зенона
  3. М.Міхновського
  4. П.Прудона




6.

Характерними рисами вчення про анархізм є:
  1. Заперечення держави
  2. Заперечення потреби соціальних інституцій
  3. Суспільний устрій у вигляді вільно об’єднаних комун і виробничих общин
  4. Недоторканність, святість приватної власності
  5. Функціонування суспільства мають врегульовувати не лише закони, але й звичаї




7.

Політична ідеологія, яка орієнтується на збереження, підтримання існуючих форм економічного, соціального, політичного життя, традиційних духовних цінностей, це:
  1. Лібералізм
  2. Демократія
  3. Анархізм
  4. Консерватизм
  5. Соціалізм




8.

Характерними рисами консерватизму є:
  1. Заперечення потреби соціальних інституцій
  2. Суспільний устрій у вигляді вільно об’єднаних комун і виробничих общин
  3. В економічній сфері акцент робиться на розвиток приватного підприємництва, запереченні жорсткого контролю держави за функціонуванням економіки
  4. Визнання обмежених можливостей людського розуму у пізнанні суспільства та недосконалості людської природи
  5. Можливості людського розуму є необмежені
  6. Ставлення до Конституції як до Богом даного порядку
  7. Переконаність про вроджену нерівність людей
  8. Громадянське суспільство, що має морально-релігійні засади, є первинним щодо держави
  9. Існування аристократії, еліти є запорукою розумного суспільного устрою







9.

Політична та ідеологічна течія, яка об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва, демократичних свобод, це:
  1. Лібералізм
  2. Демократія
  3. Анархізм
  4. Консерватизм
  5. Соціалізм




10.

Вчення і теорії, які стверджують ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності в її різноманітних формах, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей в залежності від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особистості, це:
  1. Лібералізм
  2. Демократія
  3. Анархізм
  4. Консерватизм
  5. Соціалізм




11.

Доповніть таблицю:

Назва напряму соціалізму

Зміст основних ідей течії




Ліквідація приватної власності і експлуататорських класів, утвердження суспільної власності на засоби виробництва, здійснення принципу «від кожного – за здібностями, кожному – за працею»




Соціалізм як суспільний лад має досягатись не в результаті революційної ліквідації капіталізму, а шляхом його реформування зі збереженням приватної власності, забезпеченням росту середнього класу, досягненням вищого рівня соціальної рівності та справедливості.




Марксистський

Соціал-демократичний

12.

Основними ідеями лібералізму є:
  1. Визнання обмежених можливостей людського розуму у пізнанні суспільства та недосконалості людської природи
  2. Можливості людського розуму є необмежені
  3. Ставлення до Конституції як до Богом даного порядку
  4. Переконаність про вроджену нерівність людей
  5. Рівність усіх громадян перед законом
  6. Розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову
  7. Головними рушіями суспільного прогресу є: приватна власність, конкуренція, вільне підприємництво







Тема 5. «Політичні режими та політична влада»


1.

Сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства називається:
  1. Політична влада
  2. Політичний режим
  3. Політична свобода
  4. Політична ідеологія




2.

Зміст політичного режиму визначається взаєминами між:
  1. Владою і демократією
  2. Владою і свободою
  3. Свободою і консерватизмом
  4. Політичною ідеологією і владою




3.

Основними ознаками демократичного режиму є:
  1. Верховенство закону в усіх сферах суспільного життя
  2. Розподіл влади з метою недопущення її концентрації в єдиному центрі
  3. У діяльності органів політичної влади переважають методи диктату і командування
  4. Юридична рівність громадян
  5. Обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, юридичні гарантії їх забезпечення
  6. Вирішення найголовніших проблем відповідно до волевиявлення громадян
  7. Опора на силу і готовність влади у будь-який час застосувати масові репресії
  8. Виборність найважливіших органів політичної влади




4.

Основними ознаками авторитарного режиму є:
  1. У діяльності органів політичної влади переважають методи диктату і командування
  2. Обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, юридичні гарантії їх забезпечення
  3. Опора на силу і готовність влади у будь-який час застосувати масові репресії
  4. Виборність найважливіших органів політичної влади
  5. Виконавчі органи влади наділені широкими законодавчими повноваженнями
  6. Гласність не є принципом діяльності органів влади
  7. В процесі прийняття та реалізації політичних рішень практично виключається метод компромісу
  8. Відсутність легальної опозиції




5.

Основними ознаками тоталітарного режиму є:
  1. Розподіл влади з метою недопущення її концентрації в єдиному центрі
  2. Наявність обов’язкової для всіх офіційної ідеології
  3. У діяльності органів політичної влади переважають методи диктату і командування
  4. Юридична рівність громадян
  5. Жорсткий контроль політичної влади над усіма сферами життя суспільства в цілому і кожної особи зокрема
  6. Відсутність легальної опозиції
  7. Нетерпимість до політичного інакодумства
  8. Знищення громадянського суспільства




6.

Вставте пропущене слово:

….. – це політичний режим, який характеризується повним контролем держави над усіма сферами людського життя, фактичною ліквідацією прав і свобод громадян, репресіями щодо опозиції та інакодумців.

Тоталітаризм

7.

Вставте пропущене слово:

….. – це політичний режим, який характеризується значним зосередженням влади в руках однієї особи або обмеженої групи осіб, звуженням політичних прав і свобод громадян та їх об'єднань, суворою регламентацією їхньої активності, різким скороченням повноважень демократичних інституцій.

Авторитаризм

8.

Вставте пропущене слово:

Форма організації суспільного життя, заснованого на принципах рівноправності його членів, періодичної виборності органів державного управління і прийняття рішень у відповідності з волею більшості, це ….. .

демократія

9.

Можливість і здатність усіх суб’єктів політики здійснювати вплив на процес прийняття політичних рішень, їх реалізацію, на політичну поведінку індивідів, соціальних груп і об'єднань, це:
  1. Політичний режим
  2. Політична ідеологія
  3. Політична влада
  4. Політична партія




10.

Доповніть таблицю:

Риса політичної влади

Зміст риси




Законність, юридична правомірність влади




Добровільне визнання існуючої влади громадянами, довіра до неї з їх сторони, визнання її справедливою, прогресивною




Здатність суб’єкта політики здійснювати вплив у певному напрямку на поведінку індивідів, груп, організацій, об'єднань з метою сформувати чи змінити думку людей з певного питання




Обов’язковість виконання владних рішень (економічних, політичних, правових) усіма членами суспільства




Легальність, легітимність, впливовість, верховенство

11.

Система влади включає у себе:
  1. Органи влади та громадян, які здійснюють владні функції
  2. Тих, на кого спрямована влада: люди, групи, організації, спільноти тощо
  3. Механізм влади
  4. Усі зазначені напрями




12.

Хто є автором книги «Дорога до рабства», одним із розділів якої є «Чому до влади приходять гірші»:
  1. Т.Парсонс
  2. Ф.Хайєк
  3. О.Тоффлер
  4. Б.Рассел




13.

Доповніть таблицю типології легітимності влади (за М.Вебером):




Панування, яке опирається на підпорядкування усіх системі законів, які встановлюються та застосовуються у відповідності з конкретними постійними принципами




Панування, що базується на особистій відданості людей, їх переконанні у надзвичайному дарі правителя




Панування, яке опирається на силу традицій




Легальне, харизматичне, традиційне

14.

Джерелами легітимізації влади є:
  1. Участь громадян у правлінні, що створює відчуття причетності людей до політики, здійснюваної органами влади
  2. Шляхом адміністративної, економічної, військової, освітньої та іншої діяльності влади
  3. Шляхом застосування сили





Тема 6. «Політичні партії та партійні системи. Політика і мораль».


1.

Організована частина суспільства, члени якої об’єднуються з метою вибороти владу в державі і утримати її це:
  1. Громадське об'єднання
  2. Політичне угрупування
  3. Олігархічний клан
  4. Політична партія




2.

Партії як зло, засіб роз'єднання суспільства, вияв домінування вузькогрупових інтересів над інтересами народу розглядалися у працях:
  1. Ж.Ж.Руссо
  2. Т.Гоббса
  3. Т.Мора
  4. М.Лютера




3.

Вставте пропущені слова:

Наявність у певних соціальних груп специфічних інтересів, реалізація яких вимагає утворення партій, різні погляди щодо політичного устрою суспільства, незадоволення частини суспільства своїм становищем, наявність міжнаціональних конфліктів та міжконфесійних протиріч – це ….. ……. партій.

чинники виникнення

4.

Вставте пропущені слова:

Певна тривалість існування в часі, наявність організаційної структури, прагнення влади, пошук народної підтримки – це ….. політичних партій.

ознаки

5.

Вставте пропущені слова:

Підбір партійних і державних лідерів, рекрутування нових членів, вироблення заходів щодо впливу партій на суспільні інституції та соціальне середовище, розв’язання внутрішньопартійних протиріч – це ….. політичних партій.

функції

6.

Зазначте, які із функцій партій відповідають функції представництва інтересів, які – функції соціальної інтеграції, які – ідеологічній функції

Назва функції

Зміст функції




Зв’язки партії з суспільством, соціальною групою, класом




Функції партії щодо власних проблем, пріоритетів розвитку, напрямів діяльності, організації та здійснення внутрішнього життя




Включення у політичну систему, примирення з існуючим ладом, примирення інтересів конфліктуючих суспільних груп




представництво інтересів, ідеологічна, соціальна інтеграція


7.

Основними напрямками діяльності партій є:
  1. Розробка системи колективного обґрунтування і прийняття рішень
  2. Створення національної інформаційної сітки та національного інформаційного банку даних про існуючі протиріччя та методи їх розв’язання
  3. Вироблення заходів щодо впливу партій на суспільні інституції та соціальне середовище
  4. Формування культурно-духовної еліти суспільства
  5. Вивчення механізмів виникнення та розв’язання протиріч суспільних відносин
  6. Розробка методів діагностики стану громадського організму




8.

Доповніть речення:

Існують ….. параметрів, які утворюють парадигму партії: інституалізація, статус в уряді, соціальна ….., політичні ….., цільова орієнтація, структурна ….., внутрішня організація, згуртованість …. у партії.

8, підтримка, орієнтації (настанови), незалежність, фракцій

9.

Група відомих людей для підготовки виборів, проведення кампаній і підтримки контактів з кандидатами, це:
  1. Масова партія
  2. Суспільна партія
  3. Кадрова партія
  4. Мобільна партія




10.

Доповніть речення:

Демократичні партії характеризуються як ….., а тоталітарні – як ……

Конституційні, антиконституційні

11.

Партійна система, при якій існує декілька партій, причому одна із них упродовж тривалого часу перемагає на виборах і самостійно формує уряд, це:
  1. Партійна система з партією-гегемоном
  2. Партійна система поміркованого плюралізму
  3. Двопартійна система
  4. Партійна система з домінуючою партією
  5. Атомізована партійна система




12.

Партійна система, при якій є наявними багато маловпливових та нечисельних партій, це:
  1. Партійна система з партією-гегемоном
  2. Партійна система поміркованого плюралізму
  3. Двопартійна система
  4. Партійна система з домінуючою партією
  5. Атомізована партійна система




13.

Добровільні, побудовані на основі самоуправління і самодіяльності об'єднання громадян, що відстоюють інтереси певних груп населення, або об’єднання спільністю тих чи інших цілей, це:
  1. Політичні партії
  2. Політичні рухи
  3. Суспільні рухи
  4. Громадські організації




14.

Активна діяльність політичних сил, спрямована на зміну існуючих владно-державних структур суспільства або відносин між державами в системі світового співтовариства, це:
  1. Політичні партії
  2. Політичні рухи
  3. Суспільні рухи
  4. Громадські організації




15.

Об'єднання різних соціальних сил для реалізації поставлених цілей (антивоєнні, молодіжні, жіночі, громадські ініціативи тощо), як правило, структурно не оформлені, не мають членства, це:
  1. Політичні партії
  2. Політичні рухи
  3. Суспільні рухи
  4. Громадські організації




16.

Доповніть речення:

….. визначає норми і принципи поведінки соціальних суб’єктів, які спрямовані на забезпечення цілісності суспільства.

Мораль

17.

Доповніть речення:

Принцип «моралізації влади» означає, що політика повинна здійснюватись у відповідності з мораллю та правом; принцип «…..» означає чітке розмежування питань влади і моралі, присутнє визнання того, що політика у певній мірі є «брудною справою».

реалізму

18.

Визначенням місця моралі у політиці, дослідження та визначення моральних аспектів політичних рішень, типів, способів і форм їх реалізації, займається:
  1. Політична ідеологія
  2. Політична доктрина
  3. Політична етика
  4. Моральна самосвідомість




19.

Доповніть таблицю «Взаємозв’язок політики і моралі» прізвищами учених, що обстоювали визначені позиції.

1.

Політика повинна бути моральною, мораль і політика є нероздільними.

2.

Мораль має бути виключена з політики.

3.

Мораль є основою суспільного договору, на ґрунті якого виникає держава, а тому без моралі політика не може бути реалізованою.




1. Арістотель

2. Макіавеллі

3. Кант

20.

Доповніть речення:

Принцип, згідно якого політика повинна здійснюватися у відповідності з мораллю та правом, має назву «….. …..».

моралізація влади


Тема 7. «Економічна, соціальна та гуманітарна політика держави».


1.

Виділіть компоненти, які дають змогу характеризувати політику як державну.
  1. політика має бути зафіксована в письмовій формі;
  2. політика має бути ратифікована однією із владних структур: законодавчою, судовою, виконавчою;
  3. політика має керувати процесом прийняття рішень і бути результатом процесу;
  4. всі вищезазначені







2.

Вид державної політики, який визначається як система програм, служб та заходів, спрямованих на досягнення соціальних цілей, це:
  1. економічна політика
  2. зовнішня політика
  3. політика у сфері охорони здоров’я
  4. соціальна політика




3.

Виділіть напрями, які найбільш повно відображають мету соціальної політики:
  1. створення умов для розвитку та оптимального функціонування соціальних відносин, всебічного розкриття творчого потенціалу людини, її сутнісних сил, досягнення в суспільстві злагоди та стабільності;
  2. надання особливого захисту та допомоги недієздатним та нужденним;
  3. зменшення економічних витрат на соціальний захист з метою підвищення конкурентоспроможності продукції;
  4. соціальний захист безробітних




4.

Політика, що слугує основою для утвердження економічної незалежності людини називається ....

активною

5.

Політика, що спирається лише на державну благодійність, часто призводить до зростання інфляційних процесів, утвердження в суспільстві настроїв утриманства, зниження ділової активності населення, називається ...

пасивною

6.

Доповніть таблицю (принцип соціальної політики – зміст принципу):
  1. принцип індивідуальної відповідальності
  2. принцип солідарності
  3. принцип соціальної компенсації
  4. принцип соціальних гарантій













1. людина у найбільшій мірі сама відповідає за свій добробут і своє життя

2. суспільство має бути єдиним у разі настання глобальних загроз; має відбуватись перерозподіл суспільних цінностей на користь найбільш вразливих груп населення








3. у разі втрати значущих функцій, матеріальних цінностей, зумовлених впливом зовнішнього чинника, держава здійснює відшкодування

4. кожен громадянин має право на соціальний захист і допомогу у випадку настання ситуації соціального ризику

7.

Модель, головним принципом якої виступає принцип взаємодопомоги та потреби в допомозі ближньому, при цьому цю допомогу має надавати та інстанція, яка в даний момент знаходиться ближче, це:
  1. католицька модель
  2. ліберальна модель
  3. соціально-демократична модель
  4. консервативна модель




8.

Країна, модель якої характеризується багатовекторністю і значною кількістю соціальних програм (близько 8 тисяч) – федеральних, муніципальних, федерально-штатних. Це:
  1. Німеччина
  2. США
  3. Австралія
  4. Великобританія
  5. Італія




9.

Для яких з нижчезазначених країн принципи консервативної моделі реалізуються максимально повно?
  1. Німеччина
  2. Країни Бенілюксу
  3. Франція
  4. США




10.

Найбільш повно принципи соціально-демократичної моделі реалізуються в соціальній політиці:
  1. США
  2. Німеччини і Австрії
  3. Італії
  4. Скандинавських країн




11.

Основними тенденціями і пріоритетами соціального розвитку України на 2002-2011 рр. є наступні:
  1. Посилення дієздатності держави
  2. Поглиблення ринкових реформ
  3. Утвердження соціально-орієнтованої структурно-інноваційної моделі розвитку
  4. Перехід від активної соціальної політики до пасивної соціальної політики.




12.

Комплекс організаційно-правових та економічних заходів,

спрямованих на забезпечення життя, здоров'я та добробуту населення за конкретних економічних умов, це:

  1. соціальний захист
  2. соціальна допомога
  3. адресна соціальна допомога
  4. соціальна безпека




13.

Доповніть речення:

Певний стан життєдіяльності людини, забезпечений комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на реалізацію соціальних інтересів, збереження генофонду держави – це соціальна . . . . . . . . . . . людини.

безпека

14.

Доповніть речення:

Система соціального захисту повинна виконувати дві основні функції - пом'якшення наслідків бідності (реабілітаційна функція) та запобігання бідності (................ функція)

превентивна

15.

Встановіть відповідність (стрілочками):

  1. соціальне страхування
  2. соціальна допомога
  3. соціальне страхування
  4. соціальна допомога







  1. допомога малозабезпеченим сім’ям
  2. пенсії
  3. одноразова допомога у зв’язку з народженням дитини.
  4. допомога по безробіттю







16.

До соціальних допомог належить:

  1. допомога сім'ям з дітьми
  2. щомісячна цільова допомога немічним громадянам, що мають мінімальний дохід
  3. житлові субсидії
  4. пенсії




17.

Вкажіть критичну межу частки населення, яка живе за межею бідності (за світовими стандартами)

  1. 70%
  2. 50%
  3. 30-40%
  4. 10-12%




18.

Вкажіть допустимий рівень безробіття за світовими показниками

  1. 20%
  2. 20-25%
  3. 7-10%
  4. 30%




19.

Доповніть речення:

Політика, орієнтована на забезпечення духовного розвитку суспільства, поліпшення його морального стану і фізичного здоров’я, формування національної свідомості, відродження мови, освіти і культури українського народу, розвиток культури національних меншин таї х повноцінне входження в політичне, духовно-інтелектуальне й інформаційно-комунікативне життя нації, відтворення етнокультурної самобутності регіонів називається ….. .

гуманітарною

20.

Доповніть таблицю (тип держави – зміст державної соціальної політики)

1. Позитивна держава




2. Держава соціальної захищеності




3. Держава загального добробуту







1. Розмір і масштаб соціальної допомоги обмежується метою уникнення гострих соціальних конфліктів.

2. Провідною метою є забезпечення прожиткового мінімуму для кожного члена суспільства, ліквідації бідності та знедоленості шляхом соціального страхування.

3. Держава, що проводить соціальну політику, спрямовану на створення рівних життєвих умов для усіх членів суспільства.


Тема 8. «Політичний маркетинг та менеджмент. Політична іміджелогія».


1.

Термін «маркетинг» запропонований представниками:
  1. Оксфордської економічної школи
  2. Сорбонської економічної школи
  3. Гарвардської економічної школи
  4. Московської економічної школи




2.

Сукупність форм, методів і технологій дослідження, проектування, регулювання та впровадження у суспільно-політичну практику тих чи інших настанов суспільної свідомості з метою завоювання та утримання контролю за ринком влади, це:
  1. Політична ідеологія
  2. Політичний менеджмент
  3. Політичний маркетинг
  4. Політичне управління




3.

Процес управління матеріальними та людськими ресурсами в інтересах їх ефективного використання з метою досягнення цілей управління суспільством, політичною та іншими системами, це:
  1. Політична ідеологія
  2. Маркетинг
  3. Політичний менеджмент
  4. Політичний маркетинг
  5. Менеджмент
  6. Політичне управління




4.

Доповніть речення:

Політичний менеджмент дозволяє політичним акторам розв’язувати такі задачі, як: зміцнення ….. державного чи політичного діяча, створення ….. образу державної установи, політичної партії; розширення ….. прихильників тієї чи іншої партії.

Авторитету, привабливого, кількості

5.

Особливий вид управління в політиці, коли суб’єкт управління, який прагне до певної мети, позбавлений можливості створювати загальнообов’язкові норми і опиратися на право «легітимного насилля», це:
  1. Політична ідеологія
  2. Маркетинг
  3. Політичний менеджмент
  4. Політичний маркетинг
  5. Менеджмент
  6. Політичне управління




6.

Доповніть таблицю (вид політичного менеджменту – зміст політичного менеджменту):

1. іміджмейкінг




2. корпоративний політичний іміджмейкінг




3. електоральні технології




4. політичний брендинг







1. створення образу, іміджу державного діяча, політичного діяча, який був би привабливим для громадськості

2. формування у масовій свідомості пізнавального позитивного образу державної установи, політичної партії тощо.

3. системна організація передвиборчої кампанії

4. впровадження у масову свідомість пізнавальних символів, значень, образів здатних згуртовувати або розділяти людей на конфронтуючі групи.

7.

Професія, що полягає у організації пропагандистських кампаній, спрямованих на зниження ролі негативної для політичного діяча інформації, називається:
  1. ньюсмейкер
  2. мерчандайзер
  3. брокер
  4. спіндоктор




8.

Доповніть речення:

….. – це образ конкретного об’єкта, який існує у масовій свідомості.





9.

Доповніть речення:

Іміджі розподіляють на: позитивні та …..; такі, що виникають у масовій свідомості стихійно і такі, що сформовані ….. .

негативні,

штучно.

10.

Доповніть вислів британського політолога Е. Пауела «Політик лише формулює те, що думають його виборці, навіть якщо вони ще ….. ….. …….».

не здогадуються про це

11.

Імідж партії залежить від:
  1. Стилю та змісту діяльності лідера
  2. Популярності регіональних структур партії
  3. Поведінки членів партії
  4. Єдності партії
  5. Демократичності партії
  6. Активності членів партії у здійсненні пропаганди, роз’ясненні програми партії




12.

Доповніть речення:

Використовуються два основних засоби формування іміджу:

….. та ….. .

вербалізація, візуалізація



4.2. Запитання для контролю засвоєння матеріалу

  1. Сутність, структура і функції політики.
  2. Основні концепції політики. Суб'єкт і об’єкти політики.
  3. Структура і функції політики.
  4. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет вивчення політології.
  5. Методологія політології, її функції та завдання.
  6. Політична думка Стародавнього Світу (Стародавній Схід (вчення Конфуція, Мо-Цзи, Лао-цзи, Будди, Заратустри).
  7. Політична думка Давньої Греції (Солон, Піфагор, Геракліт, Демокріт, Сократ, Арістотель, Епікур).
  8. Політична думка Давнього Риму (Цицерон, Сенека).
  9. Середньовічні релігійно-політичні концепції (Тома Аквінський, Марсилій Падуанський).
  10. Основні характеристики політичної думки епохи Ренесансу та Реформації (вчення М.Лютера та Ж.Кальвіна).
  11. Вчення Н.Макіавеллі про державу і владу.
  12. Політичний режим сучасної України.
  13. Поняття, природа, риси політичної влади.
  14. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади. Легітимність влади.
  15. Походження і сутність політичних партій.
  16. Функції політичних партій. Типи політичних партій.
  17. Партійні системи. Становлення партійної системи в Україні. Громадські об'єднання та рухи.
  18. Співвідношення політики та моралі як регулятор суспільного життя. Теоретичні підходи до проблеми поєднання політики і моралі.
  19. Поняття громадянського суспільства.
  20. Історичні уявлення про громадянське суспільство.
  21. «Масове суспільство» як альтернатива громадянському суспільству.
  22. Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
  23. Поняття демократії.
  24. Виникнення та етапи розвитку демократії.
  25. Принципи та основні ознаки демократії.
  26. Становлення та розвиток демократії в сучасній Україні.
  27. Поняття держави. Теорії виникнення держави.
  28. Основні ознаки та функції держави.
  29. Форми державного управління і національно-територіального устрою держави.
  30. Концепція правової держави.
  31. Еліти в політиці: поняття та еволюція теорії.
  32. Природа, концепції та класифікація політичного лідерства.
  33. Обґрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів.
  34. Політична еліта України.
  35. Політична свідомість: сутнісні характеристики.
  36. Політична культура як явище політичного життя.
  37. Залучення людини до політичного життя як теоретична проблема. Політична соціалізація.
  38. Співвідношення політики та моралі як регуляторів суспільного життя.
  39. Теоретичні підходи до проблеми поєднання політики та моралі.
  40. Поняття, риси та функції засобів масової інформації.
  41. Політичне маніпулювання та особливості функціонування українських ЗМІ.
  42. Специфіка взаємодії політики і релігії. Суспільно-політична діяльність церкви.
  43. Політичне життя і церква в сучасній Україні. Церква і держава.
  44. Зовнішня та внутрішня економічна політика держави. Чинники, що зумовлюють спрямування економічної політики держави.
  45. Економічна політика України на сучасному етапі.
  46. Поняття соціальної політики, її завдання і функції. Гуманітарна політика.
  47. Діючі моделі соціальної політики.
  48. Поняття маркетингу. Політичний маркетинг.
  49. Поняття, функції, види політичного менеджменту.
  50. Основи теорії і практики політичної іміджелогії.
  51. Імідж і його роль у політиці.
  52. Класифікація типів іміджів.
  53. Принципи і прийоми формування іміджу.
  54. Розвиток української іміджелогії.