Університет державної податкової служби україни на правах рукопису Параниця Сергій Павлович
| Вид материала | Документы |
- Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової, 779.24kb.
- Національний університет державної податкової служби україни на правах рукопису Тісногуз, 1187.67kb.
- Академія державної податкової служби україни трофімова Лариса Віталіївна, 365.21kb.
- Національна академія державної податкової служби україни на правах рукопису бондаренко, 1037.41kb.
- Бачити легко – важко передбачити, 103.38kb.
- Кодекс честi, 326.58kb.
- Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, 84.96kb.
- Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної, 226.32kb.
- Національний університет державної податкової служби україни пилипенко анжеліка анатоліївна, 413.1kb.
- Основні завдання та функції відділу обліку та звітності, 102.49kb.
3.2. Адміністративна відповідальність за порушення, пов’язані із незаконним обігом зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами
Існування різних правових відносин ускладнилося б, якби не було відповідальності суб’єктів за свою поведінку [200]. Відповідальність притаманна усім формам суспільних відносин, адже за рахунок неї забезпечується впорядкованість самих відносин, які складаються за спільного існування та діяльності. Відповідальність визначають як співвідношення вимог до поведінки суб’єкта, закріплених у нормах права, і його (суб’єкта) поведінки щодо цих норм права. Таке визначення стосується і правових відносин, пов’язаних із придбанням, володінням та використанням зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами.
У разі використання зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, адміністративна відповідальність за формою є позитивною, тобто такою, що забезпечується поведінкою громадян – вони виконують усі вимоги, визначені нормативно-правовими актами. Але є й факти негативної поведінки, коли громадяни порушують вимоги правових норм, не виконують правила придбання, зберігання, носіння, транспортування, використання і застосування зброї або пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами.
У останньому випадку до такої категорії держава застосовує заходи примусу залежно від порушених відносин, зокрема чинним законодавством передбачається (з огляду на ступінь суспільної небезпеки) кримінальна, адміністративна, дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства в сфері обігу зброї.
Притягнення до адміністративної відповідальності залежить від встановлення та доведення вини правопорушника, пов’язаної із незаконним обігом зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, особливо від наявності джерел доказів, які являють собою основу для правозастосування.
Велику теоретичну і практичну значимість інституту адміністративної відповідальності відзначали відомі вчені–адміністрависти ще у другій половині 50-х рр. ХХ століття, указуючи при цьому на слабку вивченість даного явища [201]. Незважаючи на піввікову дискусію про поняття і зміст адміністративної відповідальності, дотепер не вироблена єдина позиція з цієї найважливішої теоретичної проблеми. Треба визнати факт підвищення інтересу останнім часом до різноманітних аспектів адміністративної відповідальності. Ми вважаємо, що без аналізу основних точок зору юридична сутність адміністративної відповідальності, уявлення про поняття, а також зміст адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані із незаконним обігом зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, не будуть повними.
У сучасній навчальній літературі з адміністративного права деякі автори, відповідно до інтерпретації, повторюють думки вчених. Так, Л. Л. Попов визначає адміністративну відповідальність як реалізацію адміністративно-правових санкцій, застосування уповноваженим органом або посадовою особою адміністративних покарань до громадян і юридичних осіб, які здійснили правопорушення [202].
Аналогічне розуміння адміністративної відповідальності знаходимо й у Б. В. Россинського: це вид юридичної відповідальності, що виражається в призначенні органом або посадовою особою, наділеними відповідними повноваженнями, адміністративного покарання особі, яка здійснила правопорушення [203].
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
3. Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів (ст. 191 КУпАП) [209]. Об’єктом цього правопорушення є порядок зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів. Тому, на нашу думку, до порушення правил зберігання, носіння або перевезення необхідно віднести також і пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони. Зважаючи на об’єктивну сторону даного правопорушення, необхідно зазначити, що в Кодексі про адміністративні правопорушення розкрито, що належить до вогнепальної, бойової нарізної вогнепальної, несучасної стрілецької, вихолощеної, навчальної, спортивної, мисливської, пневматичної, холодної зброї, і не вказано, що ж відноситься до пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами.
До пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, на нашу думку, належить травматична зброя – пістолети і револьвери, які виготовлені у встановленому законом порядку, конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, калібром не більше 9 мм та міскістю магазину не більше 9+1 патрон.
4. Порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік (ст. 192 КУпАП) [157]. Згідно з даною статею об’єктом цього правопорушення є порядок реєстрації (перереєстрації) вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правила взяття її на облік. Контроль за дотриманням правил придбання, зберігання, використання та продажу вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду неможливий без дотримання громадянами встановлених правил її реєстрації (перереєстрації), а також взяття на облік.
Об’єктивна сторона правопорушення, визначена даною статтею, полягає у порушенні громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації) вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в ОВС у разі зміни місця проживання.
З дефініції даної статті ми бачимо, що законодавчо не врегульоване питання дотримання правил реєстрації (перереєстрації) пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. Тому до об’єкта і об’єктивної сторони даної статті варто додати і пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
5. Ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів (ст. 193 КУпАП) [157]. Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері суспільної безпеки та порядку управління. Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в ухиленні від реалізації вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, в яких органами внутрішніх справ анульовано дозвіл на їх зберігання і носіння.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Об’єктивна сторона даного проступку виражається здебільшого у формі протиправних дій (рідше бездіяльності), пов’язаних з порушенням порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них. Як уже зазначалось, на придбання і зберігання (носіння) газових пістолетів видаються спеціальні дозволи (за винятком певної категорії осіб). Відповідні правила та порядок встановлено також і щодо отримання дозволу на придбання вказаних засобів суб’єктами підприємницької діяльності та іншими юридичними особами. Існують і певні правила щодо порядку реєстрації (перереєстрації) та обліку газових пістолетів, револьверів, про які ззазначалось вище. Серед суб’єктів вказаного правопорушення виділяють громадян та посадових осіб. Ними можуть бути фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку. Форма вини цього проступку може бути як умисною, так і необережною, що не впливає на кваліфікацію скоєного. За ч. І ст. 195 КУпАП порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них тягне накладання штрафу на громадян від 0,15 до 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них, а на посадових осіб – від 0,25 до 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів, револьверів та патронів до них. За ч. ІІ цієї статті ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені ч. І цієї статті, тягнуть накладання штрафу на громадян від 0,25 до 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян із конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них, а на посадових осіб – від 0,5 до одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них [216].
Аналіз справ про адміністративні правопорушення у галузі обігу зброї дозволив констатувати негативну тенденцію до збільшення числа справ про адміністративні правопорушення у цій сфері.
Проаналізувавши нормативно-правові документи про обіг зброї, судову практику, думки вчених, приходимо до висновку: при конкуренції кримінально-правової й адміністративно-правової норм завжди повинна застосовуватися норма адміністративного права. Даний висновок підтверджується п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 „Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами” [217], у якій зазначено, що при розгляді справ про порушення правил обігу зброї і боєприпасів варто мати на увазі, що неправомірні дії особи можуть містити одночасно ознаки складу як адміністративного правопорушення, так і злочину, у зв’язку з чим необхідно обмежувати види відповідальності власників зброї. Причому у випадках, коли допущене особою адміністративне правопорушення (наприклад, порушення правил придбання, зберігання, носіння зброї і боєприпасів, їхнього продажу, несвоєчасна реєстрація і перереєстрація зброї тощо) містить також ознаки кримінально-карного діяння, зазначена особа може бути притягнута лише до адміністративної відповідальності.
На жаль, окремі громадяни нехтують вимогами спеціального порядку продажу, придбання і зберігання (носіння) спеціальних засобів самооборони. Уникнути притягнення до адміністративної відповідальності вони зможуть, здавши спеціальні засоби самооборони до органів внутрішніх справ під час проведення місячників добровільної здачі зброї, ініційованих МВС.
Протягом листопада 2003 року, під час проведення в Кіровоградській області чергового місячника добровільної здачі зброї, до органів внутрішніх справ Кіровоградщини здано громадянами 16 одиниць газової зброї. Протягом двадцяти днів першого такого місячника 2004 року громадяни здали до міліції 3 газові пістолети і 1 револьвер [218].
Питання газової зброї та інших спеціальних засобів самооборони (права на володіння ними і їх застосування) викликають гострі суперечки не тільки серед науковців, а й серед правоохоронців-практиків. На нашу думку ці суперечки будуть вирішені з розробкою та прийняттям парламентом Закону України „Про зброю та спеціальні засоби самооборони”, який на рівні законодавчого акта врегулює проаналізований вище порядок.
3.3. Основні напрями вдосконалення адміністративного-правового регулювання суспільних відносин, що виникають у зв’язку з реалізацією права громадян на зброю
Реалізація прав громадян, зокрема права на зброю, – давня проблема, що є предметом як наукового пошуку, так і практичного втілення у процесі законотворчості. Тому проблеми реалізації права, застосування його норм висуваються на перший план, привертають до себе увагу як юридичної науки, так і практики.
С. Гончарук, розглядаючи механізм адміністративно-правового регулювання, розуміє під ним систему адміністративно-правових засобів (елементів), за допомогою яких здійснюється правове регулювання (упорядкування) суспільних відносин у сфері державного управління. До структури механізму адміністративно-правового регулювання він відносить: адміністративно-правові норми: акти тлумачення та акти реалізації адміністративно-правових норм; адміністративно-правові відносини [219].
Акти реалізації суб’єктивних юридичних прав і обов’язків – це основний засіб, за допомогою якого суб’єктивні юридичні права й обов’язки втілюються в життя – відбуваються у поведінці конкретних суб’єктів [78].
Цінність нормативних актів полягає в розробленні радикальних заходів і засобів для ефективного виконання основних положень, норм і досягнення цілей. Від конструктивної реалізації норм залежить перспективний розвиток системи правового регулювання обігу зброї в Україні. Успішна реалізація норм права гарантує виконання державних, галузевих, регіональних і локальних програм. При розробленні правових норм необхідно передбачати механізм їх реалізації, визначити конкретні заходи і засоби щодо забезпечення виконання змісту норм.
Ефективність реалізації системи вдосконалення адміністративного-правового регулювання суспільних відносин, що виникають у зв’язку з реалізацією права громадян на зброю, забезпечують правові акти: закони, укази, постанови уряду, галузеві, регіональні та локальні нормативні акти [220].
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Утвердження правопорядку в державі для боротьби з корупцією необхідно розглядати як надзвичайно актуальне загальнодержавне завдання великої політичної ваги, яке повинно реалізовуватись шляхом прийняття комплексних, дієвих і ефективних організаційно-правових заходів.
Останніми роками вагомого значення для розроблення національного законодавства у сфері боротьби із корупцією набувають міжнародно-правові акти, учасницею яких стала Україна. Безперечно, намір входження України до Ради Європи стимулює розвиток національного законодавства у європейському напрямі, але одним із головних чинників, що стримують інтеграцію України до Європейського Співтовариства, є високий рівень організованої злочинності та корупції.
Закон України „Про боротьбу із корупцією”, прийнятий у 1995 році, збільшив можливість боротьби з цим явищем, але він передбачає лише адміністративну відповідальність за корупційні діяння, незважаючи на те, що корупція загрожує демократії, реалізації принципу верховенства права, соціальному прогресу, національній безпеці, становленню громадянського суспільства.
Стратегічними умовами запобігання передумовам корупційних зловживань у діяльності посадовців у сфері обігу вогнепальної зброї є:
– прийняття єдиного нормативно-правого документа, який би чітко регламентував порядок дозволу на придбання, зберігання, облік, перевезення, застосування та використання вогнепальної зброї, для забезпечення відкритості та прозорості діяльності цих осіб під час виконання покладених на них функцій;
– посилення організаційно-управлінської функції, яка має забезпечувати гуманістичне спрямування управлінської діяльності та сприяти утвердженню демократичного стилю керівника;
– поряд із техніко-криміналістичним критерієм застосувати критерій міри вражаючих властивостей зброї та її небезпечності для життя і здоров’я людини, що дозволило б об’єктивніше оцінити міру суспільної небезпечності того чи іншого виду зброї.
На підставі викладеного, на нашу думку, для організаційно-правового забезпечення реалізації Закону необхідно: провести громадські слухання щодо існуючих проблем у запровадженні Закону і можливих шляхів їх вирішення; привести у відповідність усі нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини в цих напрямах.
Необхідно зазначити, що вирішення проблеми систематизації прав і свобод людини та громадянина має пов’язуватись у першу чергу з проблемою їх забезпечення і захисту. У цілому ж регулювання правового положення особистості не може абстрагуватися від умов її життя. Для розвитку особистості необхідно забезпечити її реалізацію у політичній, економічній, соціальній і культурній сферах.
Від прав і свобод людини і громадянина очікують, що вони будуть створювати правові та фактичні умови життя особистості. Основними їх функціями є такі:
а) демократична: права громадян гарантують участь особистості в управлінні справами суспільства;
б) захисна, що служить охороні цінностей щодо розвитку особистості, втручання в особисте життя якої заборонено;
в) інтеграційна: через забезпечення правової охорони особистих цінностей права і свободи громадян створюють умови для інтеграції суспільства, взаєморозуміння всіх його членів; вона також є одним із факторів створення дієвої системи права на території держави;
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
Закон спрямований на забезпечення захисту, життя і здоров’я громадян, охорону власності, громадського порядку, природи і природних ресурсів, охорону і відтворення мисливських тварин, розвиток мисливського і стрілецького спорту, а також зміцнення міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю та незаконним розповсюдженням зброї.
Висновок до розділу 3
Заходи адміністративного попередження, що пов’язані з використанням зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, – це сукупність заходів впливу уповноважених на те державних органів, службових та посадових осіб, які спрямовані на забезпечення належного правового обігу зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, спроможні виявляти та не допускати правопорушень у сфері обігу зброї.
Необхідно зазначити, що між заходами адміністративного попередження та адміністративного припинення, які застосовуються у сфері обігу зброї, неможливо провести чітку межу. Оскільки залежно від підстав застосування у тих чи інших умовах ці заходи можуть бути заходами адміністративного попередження, які зумовлюють застосування заходів адміністративного припинення володіння і використання зброї.
Під заходами адміністративного припинення, що застосовуються у сфері обігу зброї, варто розуміти примусове припинення протиправних дій, які мають ознаки адміністративного правопорушення, спрямованого на недопущення шкідливих наслідків протиправних діянь та забезпечення процедури застосування заходів адміністративної відповідальності.
При дослідженні комплексу теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з правопорушеннями, що вчинюються при використанні зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, ми дійшли висновків:
1) необхідно взяти за основу узагальнююче роз’яснення порядку визнання озброєності особи та ввести зафіксовані критерії у нормах закону України для однозначного його застосування в правозабезпечуючій практиці, що стосується досліджуваного нами питання;
2) доцільно було б прийняти постанову, в якій би знайшла відображення в постанові Верховного Суду України щодо офіційного тлумачення поняття „озброєна особа”, яке вживається у ч. 5 ст. 36 Кримінального кодексу України, щоб усунути неоднозначність його розуміння у правозастосовній практиці судів, і у подальшому ввести це тлумачення як правовий припис до КК, і доповнення до указаної статті.
Заходи адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані із незаконним обігом зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, повинні бути переглянуті, враховуючи сучасні тенденції в адміністративному законодавстві.
Заходи адміністративної відповідальності у сфері обігу зброї є найбільш дієвими у системі адміністративного примусу. Проаналізувавши чинне законодавство, можна дійти висновку, що у своїй діяльності уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ застосовують заходи як адміністративної, так і дисциплінарної відповідальності, що залежить від суб’єкта правопорушення.
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl
ВИСНОВКИ
На основі узагальнення результатів дисертаційного дослідження пропонуються рекомендації щодо удосконалення законодавства, яке регулює як порядок і правила обігу зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, так і питання контрольно-наглядової діяльності за цим обігом, а також удосконалення адміністративної відповідальності за правопорушення, що вчинюються при використанні зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами.
У висновках дисертації викладено одержані автором найвагоміші наукові та практичні результати, сформульовано висновки, пропозиції і рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад обігу зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, в індивідуальних цілях, зокрема:
1. Простеживши генезис становлення та розвитку права громадянина щодо використання зброї в індивідуальних цілях у національному законодавстві шляхом розмежування природних прав, які належать людині від народження, і прав, якими наділяє особу держава, дисертант вперше робить висновок, що право на самозахист є природним правом людини як біологічної істоти, що випливає із ст. 21 Конституції України „Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними”, та виділяє п’ять історичних етапів, які пов’язані із становленням права громадян на використання зброї в індивідуальних цілях з метою захисту себе, свого життя і здоров’я та власності від протиправних посягань.
2. Право на охорону та захист свого життя, здоров’я та власності, а також життя, здоров’я та власності інших осіб може реалізовуватися за допомогою специфічних засобів, до яких належить зброя, зокрема короткоствольна нарізна та короткоствольна гладкоствольна зброя для стрільби гумовими кулями (так звані пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, або травматична зброя). Кожна особа має право користуватися всіма засобами та вчиняти будь-які дії, без яких вона не може зберегти свою недоторканість. Автор схиляється до надання права власності громадянам користуватися та розпоряджатися зброєю та пристроями для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, так як кожен громадянин має право на захист свого життя і здоров’я, власності від протиправних зазіхань.
3. Під правовими основами реалізації права громадян на використання зброї з метою самозахисту автор пропонує розуміти сукупність взаємозалежних, внутрішньопогоджених юридичних принципів і норм, спрямованих на правове регулювання суспільних відносин у відповідній сфері з метою їх упорядкування, охорони, захисту і розвитку відповідно до суспільних потреб. Тобто необхідно розглядати це як багаторівневу структуру, нерозривно пов’язану з розвитком та закріпленням прав людини, та водночас як динамічну сутність, що розвивається одночасно з рівнем розвитку суспільних відносин.
4. Досліджуючи поняття „обіг зброї”, автор приходить до висновку, що згадане визначення в умовах держави можна обговорювати як соціальну функцію, тому що таке явище, як „обіг зброї” безумовно є соціальною системою, яка склалася ще з прадавніх часів. Її концепція, порядок функціонування та структура змінювалися історично, залежно від зміни напряму інтересу, соціальної потреби у цій сфері суспільних відносин. „Обіг зброї” складається з багатьох елементів (придбання, реєстрація, зберігання, носіння, застосування) та регулюється адміністративно-правовими нормами, сукупність яких становить самостійний адміністративно-правовий інститут.
5. Аналізуючи досвід зарубіжних країн щодо використання зброї громадянами з метою самозахисту, автор доводить, що доцільно перейняти досвід країн, у яких громадянам надається право володіння, використання зброї з метою самозахисту, одночасно встановивши сувору процедуру отримання дозволу на зброю та контролю за її обігом. Реалії сьогодення змушують визнавати, закріплювати та створювати реальний механізм та різні форми захисту громадянами будь-яких своїх прав від порушень, у тому числі і з боку держави.
6. Пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, є несмертельною зброєю самооборони, тобто такою, яка конструктивно призначена та технічно придатна для тимчасового виведення людини зі стану, придатного для нападу, пройшла відповідну сертифікацію, відповідає вимогам Міністерства охорони здоров’я України та допущена до використання. У юридичному аспекті поняття „несмертельна зброя самооборони” є комплексною категорією.
7. Визначено, що зброя та пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами, є специфічними засобами самооборони та водночас джерелом підвищеної небезпеки, тому доцільно розробити програму навчання та підвищення правової культури зброї, реалізація якої буде забезпечувати належне поводження зі зброєю та пристроями, а також буде сприяти недопущенню правопорушень у сфері обігу зброї. Вони потребують регламентації на законодавчому рівні, вироблення правової бази та механізмів, які не лише чітко регулювали б дане питання, а й передбачали сувору відповідальність за незаконне використання.
8. У випадку вчинення правопорушення у сфері обігу зброї до осіб-правопорушників застосовують заходи відповідальності, які є різновидами адміністративного примусу. До правопорушників із загальним адміністративно-правовим статусом застосовують передбачені КУпАП та іншими законодавчими актами заходи адміністративної відповідальності, а до правопорушників із спеціальним адміністративно-правовим статусом – заходи дисциплінарної відповідальності, передбачені статутами.
9. Запропоновано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання, обігу зброї та пристроїв, споряджених гумовими снарядами, індивідуальної власності, зокрема:
- внести доповнення до статей 174, 190, 191, 192, 193, 194, 195 КУпАП;.
- статтю 19 проекту Закону України „Про зброю” реєстраційний номер 171-д після слова „вагітності” доповнити словами „осіб з наявними ознаками інвалідності; осіб похилого віку”.