Гаданий вигляд Кирилівської стоянки первісних мисливців

Вид материалаДокументы

Содержание


Історичні відомості
Андріївський узвіз
Рибальський півострів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Історичні відомості


Міста, як дерева, мають свої коріння, стовбур і крону. Здається коріння старого Києва на Подолі. Якщо ви хочете зрозуміти душу старого граду, почути биття його серця, що пробивається крізь багатовіковий шар, відчути атмосферу міста спустіться на Поділ. Незважаючи на те, що в останні два століття він надзвичайно виріс і перемінився, на кожному кроці тут проступає вічність і все повітря пронизує тисячолітня людська думка і творчість. Поділ – історичний район Києва, один з найдавніших у місті. Входить до сучасного Подільського району. Лежить на правобережній низовині між гирлом р. Почайни і схилами Старокиївської гори, Замкової гори та гір Хоревиця і Щекавиця. Звідси походить назва місцевості – Подоліє (долішна місцевість), Поділ. Перші людські поселення на Подолі з'явилися на початку нашої ери. За часів Київської Русі Поділ був торгово-ремісничим осередком міста. Тут містилися ремісничі квартали, зокрема Гончари, Дігтяри, Кожум'яки, головний міський торг, гавань, митниця. Поділ мав лінію укріплень, що проходила по річці Глибочиця (тепер вулиці Верхній вал і Нижній вал). Центром Подолу було Торжище (тепер Контрактова площа).

На Подолі певною мірою відчуваєш, чому Київ вважали величезною святинею, православною віхою в долі країни. Саме тут ще за півстоліття до офіційного прийняття християнства діяв перший на Русі православний храм. На думку вчених, місцезнаходження древнього храму фіксує сучасна Іллінська церква. 988 р. у річці Почайна хрестили киян. А перед тим у Хрещатицькому джерелі було хрещено синів князя Володимира.

В середині 13 ст. у зв'язку із зруйнуванням верхньої частини міста під час монголо-татарської навали, Поділ фактично став головним районом Києва. З 15 по 19 ст. тут містилися магістрат, Київське братство, Києво-Могилянська академія тощо.

З кінця 17 ст. розгорнулася інтенсивна забудова Подолу. З 1797 р. на Подолі відбувалися щорічні контрактові ярмарки. Після пожежі 1811 р., коли згоріла більшість будівель Подолу, тут було прокладено нові вулиці, що, в основному, збереглися досі.

Вишукана візерунчастість українського бароко в архітектурі Подолу XVIII ст.. – це твори випускників академії І Григоровича-Барського: церква Миколи Набережного і Покровська, дзвіниця знищеної церкви Миколи Доброго, розкішне вбрання Кирилівської церкви, фонтан "Самсона". Фонтан, до речі, одночасно був центральною частиною першого київського водогону, він мав славу не меншу, ніж римський Требі.

Подільський район, як адміністративна одиниця, створений у 1921 році на території однієї з найдавніших і найбільших частин Києва – Подолі. В травні 2001 року Подільський район відзначав своє 80-річчя. До складу району входять житловий масив Вітряні Гори, Виноградар, Куренівка, частина Нивок, Рибальський півострів, Мостицький масив та центральна частина Поділ. У сучасних межах район має територію 3404 га, населення становить близько 180 тис. жителів.

Андріївський узвіз


Андріївський узвіз пролягає від Контрактової площі до Володимирської вулиці та Десятинної вулиці. Верхня частина узвозу виникла на шляху, який вже за часів Київської Русі зв'язував Старий Київ (Гору) із Подолом, пролягаючи між Андріївською (Уздихальницею) та Замковою (Хоревицею, Старокиївською горою, згодом Киселівкою) горами. Назву узвіз одержав, ймовірно, у 18 ст. від Андріївської церкви (збудована у 1744 – 54р, архітектор В. Растреллі). До Андріївського узвозу прилучаються: вулиці Покровська – Боричів Тік – Фролівська і Воздвиженська.

Своїми витонченими обрисами чітко вирізняється на фоні небосхилу, на початку Андріївського узвозу Андріївська церква. Пам'ятка архітектури, закладена 1744 р. Зведена 1747 – 53 р. в стилі бароко за проектом архітектора В. В. Растреллі на Андріївській горі. Будівництвом керував зодчий І.Ф. Мічурін. Внутрішнє оздоблення Андріївської церкви розроблене В. В. Растреллі, ближче до стилю рококо. Воно було виготовлене формами українських різьбярів М. Чвітки та Я. Шевлицького.

На узвозі панує атмосфера міста кінця 19 – початку 20 ст. Вулиця славиться тим, що у будинку №13 жив письменник М.О.Булгаков. У цьому будинку розташовано музей Булгакова.

Будинок у вигляді старовинного замку на Андріївському узвозі № 15, що має опоетизовану назву "Замок Річарда-Левове серце" – пам'ятка архітектури 19 ст. Названий киянами за ім'ям англійського короля, героя роману Вальтера Скотта "Айвенго". Будинок стоїть на складному рельєфі колишньої літописної гори Уздихальниці нижче від Андріївської церкви. На Андріївському узвозі також функціонує унікальний музей однієї вулиці. У ньому показано історію узвозу в картинах, фотографіях та інших речах від давнини до наших часів. Основна забудова вулиці виконана в 90-х р р. 19-го ст. і на початку 20 ст. Нині, відтворений у стародавньому виді, узвіз – це місце виставки-продажу живопису і виробів народної творчості під відкритим небом. Андріївський узвіз називають київським Монмартром. У будь-який день, у будь-яку погоду ви завжди побачите тут декілька художників, що демонструють свої роботи, зразки прикладного мистецтва – прикраси, посуд із скла і кераміки, кумедні фігурки з дерева, іграшки, медалі, монети і багато чого іншого..

Рибальський півострів


У середній течії Дніпра, в межах Києва, розміщений північніше Подолу; являє собою останець колись довгої коси, що була лівим берегом р. Почайни і вела до літописної Притики, відокремлюючи їх від Дніпра. Назву свою він бере від навколишньої історичної місцевості – Рибалки, де було й однойменне поселення. У 1897-99 під час створення на Р. п. верфі для пароплавів береги Рибальського півострова підвищили і замостили. А у 1926-30 за проектом Б. Доманського та М. Парусникова на Р. п. спорудили надпотужну для того часу електростанцію. У кінці 30-х років верф заводу "Ленінська кузня" (деякий час до того мала назву "Корабельня ім. Сухомлина") була реконструйована. Після Другої світової війни, під час якої верф i завод дуже постраждали, було проведено реконструкцію, а 1961 року збудовано нову гавань з річковим портом. У 1963 році до півострова прокладено вантовий міст. На Подолі розташований університет "Києво-Могилянська академія" – перша вища школа в Україні та Східній Європі і визначний культурно-освітній цент р. Заснована в 1632 році внаслідок об'єднання київських Братської і Лаврської шкіл. Спочатку вона носила назву Києво-Могилянської колегії, оскільки видатну роль в її заснуванні відіграв київський архімандрит, а потім митрополит Петро Могила. Потім, в 1701 році, Петро I перетворив колегію в академію, яка незабаром стала однією з самих великих та престижних вищих учбових закладів в слов'янському світі. В Київській академії, серед багатьох інших видатних діячів науки, культури та політики, навчались М.Ломоносов, Г.Сковорода, І.Григорович-Барський, А.Милородович. Російське самодержавство побоювалося цього осередку української духовності, тому і ліквідувало його у 1817 р. У 1991 р. покладено початок новому життю старої школи. Діючий жіночий Флоровський (Фроловський) монастир відомий з 15 ст. Монастирський комплекс складається з Вознесенської церкви (1722-32), двохповерхової трапезної, дзвіниці (1740) та будинку ігумені. Всередині Вознесенської церкви збереглися розписи 19 ст.