Зміст розділ І. Головні напрямки розвитку науково-дослідницької роботи слов’янського педагогічного ліцею в контексті проблеми перспективності й наступності навчання знз–внз
| Вид материала | Документы |
- Методика науково дослідницької роботи план викладу, 283.44kb.
- Орієнтовний план написання науково-дослідницької роботи > Розроби план науково-дослідницької, 582.13kb.
- "Проблеми та перспективи формування інноваційної парадигми економіки України в контексті, 32.23kb.
- Аналіз виконання Програми підготовки педагогічних працівників кднз до впровадження, 80.78kb.
- План науково-дослідницької роботи Національного університету «Одеська юридична академія», 10488.2kb.
- Методичні рекомендації до оформлення науково-дослідницьких робіт учнів-членів нт «Пошук», 239.87kb.
- Концепція науково-педагогічного проекту, 92.43kb.
- З початкової школи в основну: проблеми наступності, 191kb.
- Науково-методичні засади аналізу академічної успішності студентів постановка проблеми, 182.09kb.
- Шкляєва Г. О. Міждисциплінарний діалог нової парадигми маркетингу в умовах глобалізації, 118.65kb.
ЗМІСТ
РОЗДІЛ І. ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ЛІЦЕЮ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ Й НАСТУПНОСТІ НАВЧАННЯ ЗНЗ–ВНЗ 5
Проскунін В. Проективна модель опорної загальноосвітньої школи в структурі інноваційної педагогічної системи – освітній округ регіонального типу5 5
Бабенко О. Ліцей як науковий загальноосвітній заклад: проблеми, пошуки, перспективи 8
Кадубовський О. Про число нерівних опуклих k-кутників, побудованих на колі з n точками, що є вершинами правильного n-кутника 11
Самохвалова Л. Деякі аспекти використання комп’ютерно орієнтованих технологій на уроках фізики й астрономії 14
Ануркіна О. Професійне самовизначення в юнацькому віці як процес прийняття рішення (теоретичний аспект) 16
Горбань Н. Формування наукової творчості ліцеїстів на уроках біології 18
Иванова Т. Некоторые теоретические аспекты здоровьесберегающего обучения как одна из составляющих успешного развития лицея 22
Калмикова М. Освітнє середовище педагогічного ліцею як засіб само-реалізації творчої обдарованої особистості 25
Ганзера Г. Формування успішної особистості через систему інтерактивних форм навчання математики та спеціально організованого середовища 28
Омельченко О. Наступність навчання у середній та вищій школах 31
Іваненко Ю. Довузівська підготовка ліцеїстів у системі МАН України 33
Кравець О. Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії як засіб формування основних груп компетентностей 35
Ратушна О., Шашкіна О. Проектна робота як ефективний засіб вивчення іноземних мов 37
Чигирина М. Деякі підходи до розвитку творчої особистості в процесі вивчення географії 40
Ільченко Т. Метод проектів як засіб формування соціокультурної компетенції та організації творчої діяльності на уроках англійської мови в умовах педагогічного ліцею 42
РОЗДІЛ ІІ. ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ ЛІЦЕЇСТІВ-ЧЛЕНІВ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА «КВАНТ» 44
Набієва Ельвіна Інтеграція поховальних пісень бойків у фольклорно-етнографічну систему північної Донеччини 44
Аліфіренко Федір Двокольорові хордові O-діаграми з n-хордами мінімального роду 45
Коркішко Артем Вивчення вмісту каротиноїдів у деяких видів лікарських базидіоміцетів 46
Тимофєєва Любов Трансформації народної їжі бойків унаслідок депортації 1951 року 49
Козьбан Олена Навчальна програма з геометрії для майбутніх інженерів 50
Гулак Андрій Проблема забруднення атмосферного повітря викидами автомобільного транспорту та шляхи її розв’язання 52
Тараннік Катерина Stilistische Figuren in der Novelle von F.Kafka „Die Verwandlung“ 53
Широкоступ Вікторія Дослідження особливостей професійного вибору старшокласників з різними ціннісними орієнтаціями 55
Новікова Тетяна Історія Сидоровського городища в артефактах VІІІ–ХІ століття 57
Жамойтіна Дарина Створення логической игры «Найди пару» 58
Смоляр Дар’я Сонячна активність, її вплив на частоту народжуваності талановитих учнів 60
Канзюба Ірина Конвекційні процеси в рідинах під дією світла (на прикладі води й чорнил) 61
Рябуха Ольга Граффити как средство коммуникации молодежных субкультур 63
Рябіна Валерія “Oscar Wilde as a master of paradox and particular lexical stylistic devices used for the creation of the image of Lord Henry in the novel "The picture of Dorian Gray" 64
Проскура Татяна Путешествие как парадигма развития человечества (на материале произведений зарубежной литературы) 66
Оснадчук Вікторія Становлення й розвиток Слов’янського курорту впродовж ХІХ – початку ХХІ століття 68
Ялі Наталія Взаємозв’язок самооцінки та соціометричного статусу в системі міжособистісних стосунків в юнацькому віці 69
Бондарєва Юлія, Смоляр Дар’я Внесок учителів математики Слов’янського державного педагогічного інституту у перемогу Великій Вітчизняній війні (краєзнавчий аспект) 71
Олефіренко Альона Криптографічні шифри і ребуси 73
РОЗДІЛ І.
ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКОВО-
ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ЛІЦЕЮ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ
Й НАСТУПНОСТІ НАВЧАННЯ ЗНЗ–ВНЗ
В. Проскунін,
кандидат педагогічних наук, начальник відділу освіти
Слов’янської міської ради Донецької області
ПРОЕКТИВНА МОДЕЛЬ ОПОРНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ В СТРУКТУРІ ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ
СИСТЕМИ – ОСВІТНІЙ ОКРУГ РЕГІОНАЛЬНОГО ТИПУ
Актуальність теми визначається необхідністю подальшої розробки теоретико-методологічних засад проектування інноваційних педагогічних систем та обґрунтування можливостей їх реалізації в сучасних освітніх закладах, більш якісного використання на практиці ідей взаємодії соціальних інститутів суспільства щодо виховання особистості, інтеграції організаційних, кадрових, фінансових, матеріально-технічних можливостей суб’єктів освітнього округу та реалізації комплементарної функціональності соціально-освітніх та економічних установ у межах освітнього середовища освітнього округу регіонального типу (ООРТ) [1; 3; 4].
Розробка інноваційної педагогічної системи потребує наявності таких інтегративних факторів, які забезпечать виникнення нових якісних властивостей у процесі розвитку й трансформації загальної і професійно-технічної освіти. До системи таких факторів фахівці [2; 5; 6] відносять:
усвідомлення учасниками педагогічного процесу організації ООРТ, закономірностей розвитку і взаємозв’язку складових елементів системи освіти, соціальних та економічних чинників регіону, в якому реалізується інноваційна педагогічна система;
- інтеграцію освітніх, виховних, професійно-орієнтаційних, профільно-освітніх, професійно-технічних впливів на різних рівнях реалізації проективної моделі організації та управління ООРТ;
- реалізацію в різних соціальних інститутах освіти компетентнісно-орієнтованого підходу, який у даних умовах реформування й трансформації освіти є найбільш оптимальним, тому що він гарантує вихід за межі загальних учнівських стандартів і змістовне включення в рефлексію тих процесів, тенденцій і викликів, що задають параметри освітнього, культурного, соціального та професійного самовизначення учнівської молоді в межах інноваційної педагогічної системи – освітнього округу регіонального типу;
- науково обґрунтований вибір змістового матеріалу (теоретичного, практично-перетворюючого, лабораторного) на основі критеріїв наукового визначення, соціально-суспільної значущості, систематичності використання його як основи для особистісних корекцій, альтернативних виборів у навчально-виховній, навчально-дослідницькій, організаційно-перетворюючій та професійно-орієнтаційній діяльності учнів, учителів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних установ, що утворюють загальну структуру ООРТ;
- зміна соціально-педагогічної позиції учасників інноваційного процесу (з урахуванням активної взаємодії сім’ї, загальноосвітньої школи, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних установ та навчально-виховних позашкільних установ) і відповідної його адаптації до інтегрованих умов (економічних, соціальних, культурних, освітньо-виховних, історичних) у межах ООРТ;
- методично доцільний вибір організаційних форм і дидактичних методів навчально-виховної, професійно-орієнтаційної діяльності педагогів, що відповідало б меті й змісту проективної моделі функціонування ООРТ;
- пріоритетність особистісного самовдосконалення учнів старшої школи на основі діагностики та корекції рівня розвитку навчальних, психолого-фізичних, комунікативних, професійно-орієнтованих здібностей у структурі взаємодії соціально-освітніх інститутів, що утворюють інноваційну педагогічну систему – ООРТ.
Проективна модель організації освітніх округів окреслила наступну структурно-функціональну процедуру реалізації їх організаційних параметрів. Побудова проективної моделі організації ООРТ в межах організаційної концепції (теорії організації) дала можливість визначити структуру функціональних зв’язків між компонентами педагогічної системи, упорядкувати їх реалізацію у відповідності до мети й завдань функціонування освітнього округу (рис.1).
Таким чином, функціональність як доцільний, спрямований характер властивост
і
Рис.1. Проективна модель організації і управління освітнього
округу на регіональному рівні.
властивості визначена нами, як досить важлива умова стабільного існування, педагогічної проективної моделі організації освітнього округу на регіональному рівні (мікро-рівень, меза-рівень, макро-рівень функціонування).
Інтерпретація структури проективної моделі дала нам змогу робити уагальний висновок про те, що організація ООРТ – це сукупність економічних, соціальних, педагогічних, психологічних, особистісних явищ, властивості яких проявляються як функції збереження й розвитку.
Література:
- Докучаєва В.В. Теоретико-методологічні засади проектування іннова-ційних педагогічних систем: Дис... д-ра наук:13.00.01–2008– 481с.
- Лернер П.С. Профильное образование: взаимодействие противополож-ностей // Народное образование. – №2–2002.–С.75–81.
- Омельченко С.О. Теоретичні та методичні основи взаємодії соціальних інститутів суспільства в формуванні здорового способу життя учнів загально-освітніх навчальних закладів.: Дис… д-ра наук: 13.00.05–2008–431с.
- Проскунін В.М. Організаційно-педагогічні умови діяльності освітніх округів на регіональному рівні.: Дис... канд. наук: 13.00.01– 2008-256с.
- Решетько В.С. Школа как саморазвивающаяся система. Минск,1997-162с.
- Савенкова А.И. Современные концепции одаренности // Обдарована дитина.-2001.-№ 6.-С.23-31.
О.Бабенко,
кандидат педагогічних наук,
директор Слов’янського педагогічного ліцею, учитель вищої категорії,
учитель-методист, учитель української мови та літератури
ЛІЦЕЙ ЯК НАУКОВИЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ЗАКЛАД: ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ, ПЕРСПЕКТИВИ
Необхідність підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців різних галузей науки, техніки, виробництва, виховання молодих науковців-дослідників, створення науково-інформаційного поля для дітей, молоді і всього активного населення, інтенсифікація наукових досліджень у закладах освіти, підтримка і стимулювання здібної молоді, формування змісту освіти на основі новітніх наукових і технологічних досягнень є пріоритетною стратегічною метою освіти, провідним принципом державної освітньої політики України, накресленим у низці державних документів: «Національній доктрині розвитку освіти”, законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Концепції національного виховання” та ін. Одним із провідних шляхів реалізації їх положень є організація науково-дослідної діяльності школярів загальноосвітніх навчальних закладів.
Про актуальність проблеми організації науково-дослідної діяльності суб’єктів освітнього процесу на сучасному етапі розвитку педагогічної науки і практики свідчить увага вчених до вирішення пов’язаних з нею питань [3]. Так, теоретичні основи науково-дослідної діяльності розробляли Л.Байкова, В.Воробйова, Л.Гребенкіна, І.Зимня, Н.Кушнаренко, Л.Левченко, А.Лудченко, Г.Примак, М.Романова, Ю.Туранов, В.Уруський, В.Шейко, О.Щербаков та інші вчені. В їхніх роботах висвітлюється сутність науково-дослідної діяльності, розглядаються її основні компоненти, аналізуються питання оцінювання результатів такої діяльності. Особливості науково-дослідної діяльності учнів вивчали В.Андреєв [1], С.Васильєва [2], Л.Даниленко, О.Кинаст, І.Кущенко, М.Литвин, М.Салміна, І.Соха, Н.Федорова та інші. В аспекті розробки теоретико-методичних засад функціонування загальноосвітніх навчальних закладів організацію науково-дослідної діяльності педагогів та учнів досліджували О.Василенко, Ю.Васильєв, А.Єрмола, Ю.Конаржевський, В.Лізінський, Л.Москалець, М.Поташник. У цих роботах закладено теоретичні основи та висвітлено методичні питання організації науково-дослідної діяльності педагогів і учнів.
Організація науково-дослідної роботи в рамках Слов’янського педагогічного ліцею базується на абсолютному дотриманні принципу науковості, ефективному функціонуванні моделі «учитель-дослідник – учень-пошуковець», де учитель, який володіє основами проведення наукових досліджень, виховує учня нової формації, учня, здатного нестандартно мислити, самостійно знаходити проблему в загальновідомих речах, творчо розв’язувати поставлені завдання, узагальнювати, систематизувати, робити висновки. Безумовно, для того щоб очолити роботу з таким нестандартним учнем, учитель сам має бути непересічним дослідником, отже, мати всі перелічені вище якості розвинені найвищою мірою.
Досвід організації наукової діяльності ліцею упродовж 13 років (з моменту початку реалізації ідеї ліцею як наукового осередку, підрозділу Слов’янського державного педагогічного університету у рамках методичного комплексу «Педагог») зібрано немалий: за цей період на матеріалі діяльності суб’єктів освітнього процесу ліцею захищено 5 кандидатських дисертацій, з них учителями, які не мали досвіду роботи у вищих навчальних закладах, – 2 (з методики математики – К.Власенко, з методики української мови – О.Бабенко). Десять учителів ліцею мають друковані праці в провідних науково-методичних журналах України, отже, є перспективними у плані написання самостійного наукового дослідження, що довела й перемога молодого вчителя математики Г.Ганзери на обласному конкурсі «Учитель року – 2010» у номінації «математика».
Тож на сьогодні в педагогічному ліцеї ми маємо констатувати активне функціонування такого поняття, як «учитель-науковець». Поняття нового, але вкрай необхідного для ефективного функціонування закладу нового типу, що не є структурним підрозділом ВНЗ.
Організація науково-дослідної роботи з учнями в ліцеї неодмінно пов’язана з діяльністю популярного екологічного клубу «Едельвейс», творчої фольклорної групи ліцеїстів, математичних гуртків під керівництвом Л.Плесканьової, Г.Ганзери, діяльністю кафедри геометрії та методики математики. Саме тут учні можуть впритул наблизитися до предмета свого дослідження. Шкільний учитель (яким є й учитель ліцейський) під час спільної науково-дослідної роботи з учнем перетворюється для останнього з носія певної суми знань в товариша-однодумця, колегу, натхненника, що не тільки спрямовує діяльність свого підопічного в потрібне русло, а й постійно опікується ним, підтримує психологічно під час захисту наукових робіт на рівні ліцею, ІІ, ІІІ етапах конкурсу. Це переводить стосунки «учень-учитель» в іншу площину, коли саме завдяки вчителю у 80% відбувається фахове спрямування майбутнього студента, відбувається його довузівська підготовка.
Поширення досвіду цього напряму діяльності Слов’янського педагогічного ліцею, стане, на нашу думку, важливим чинником методики роботи з обдарованими дітьми.
Література:
- Андреев В.И. Эвристическое программирование учебнопознавательной деятельности: Методическое пособие. – М.: Высшая школа, 1981. – 240 с.
- Васильєва С.О. Організація науково-дослідної діяльності старшоклас-ників у загальноосвітніх навчальних закладах: дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Х., 2007. – 238арк. – Бібліогр.: арк. 167-184.
- Лиходєєва Г. Навчально-дослідницькі вміння та дослідницька діяльність учнів у психолого-педагогічній літературі / Режим доступу: gov.ua/portal/Soc_Gum/Dmpd/2007_27/_27/89-94%2027_2007.
О.Кадубовський,
кандидат фізико-математичних наук,
доцент кафедри геометрії та методики викладання математики Слов’янського державного педагогічного університету