Зміст розділ І. Головні напрямки розвитку науково-дослідницької роботи слов’янського педагогічного ліцею в контексті проблеми перспективності й наступності навчання знз–внз

Вид материала

Документы

Содержание а) метатекстуальные (о граффити, их авторах, месте надписей) (Йожыг=); ЭТО ГОЛЁРКА!) Oscar wilde as a master of paradox and particular lexical stylistic devices used for the creation Путешествие как парадигма развития человечества (на материале произведений зарубежной литературы) Становлення й розвиток слов’янського курорту впродовж хіх – початку ххі століття Взаємозв’язок самооцінки та соціометричного статусу в системі міжособистісних стосунків Внесок учителів математики слов’янського державного педагогічного інституту у перемогу Горошко Василь Якович – Шамгунов Казим Давлетович Вольперт Арон Якович Боровик Ігор Федорович Савченко В’ячеслав Максимович Шевченко Володимир Єгорович Криптографічні шифри і ребуси

Подобный материал:

• Методика науково дослідницької роботи план викладу, 283.44kb.
• Орієнтовний план написання науково-дослідницької роботи > Розроби план науково-дослідницької, 582.13kb.
• "Проблеми та перспективи формування інноваційної парадигми економіки України в контексті, 32.23kb.
• Аналіз виконання Програми підготовки педагогічних працівників кднз до впровадження, 80.78kb.
• План науково-дослідницької роботи Національного університету «Одеська юридична академія», 10488.2kb.
• Методичні рекомендації до оформлення науково-дослідницьких робіт учнів-членів нт «Пошук», 239.87kb.
• Концепція науково-педагогічного проекту, 92.43kb.
• З початкової школи в основну: проблеми наступності, 191kb.
• Науково-методичні засади аналізу академічної успішності студентів постановка проблеми, 182.09kb.
• Шкляєва Г. О. Міждисциплінарний діалог нової парадигми маркетингу в умовах глобалізації, 118.65kb.

а) метатекстуальные (о граффити, их авторах, месте надписей) (Йожыг=); ЭТО ГОЛЁРКА!);

б) экологические (Берегите природу нашу, мать вашу!);

в) пацифистские (Пису пис! (миру мир);

г) политические (Не голосуй – не угадаешь);

д) социальные (Анархия-мать порядка);

е) молодёжные:

- субкультурные: Эмо- судьба

- о наркотиках: Курить вредно, пить противно, а умирать здоровым жалко.

- о школе (о университете): the ОБЩАГА best forever!

- эротические: Зачем любить, зачем страдать, ведь все пути ведут в кровать!

- юмористические: Наша Таня громко плачет, уронила в речку мячик, тише, Танечка, не плачь, а то будешь там, где мяч!

-граффити-нонсенс: я ненавижу 2 вещи: расизм и негров

-эмоциональные: Юля, я очень тебя люблю. Миша. –Б

-граффити-диалоги: -Бог умер. Ницше. - Ницше умер. Бог

-граффити о поп-культуре: Попса-пар.

Исходя из задач исследования, мы попытались проклассифицировать граффити (с тематических позиций, по содержанию и по количественному соотношению кириллицы и латиницы в граффити), в результате чего пришли к выводу, что в обоих случаях граффити чаще всего употребляется в контексте общения (диалога), что свидетельствует о том, что граффити является незаменимым средством коммуникации.


Рябіна Валерія,

- учениця 11 класу філологічного напряму навчання за профілем «іноземна філологія» Слов’янського педагогічного ліцею (науковий керівник – Ільченко Т.Б.). Робота брала участь у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України.

Секція англійської мови

OSCAR WILDE AS A MASTER OF PARADOX AND PARTICULAR LEXICAL STYLISTIC DEVICES USED FOR THE CREATION

OF THE IMAGE OF LORD HENRY IN THE NOVEL

"THE PICTURE OF DORIAN GRAY"

The field of the investigation of this research work turned to be highly complex and was stipulated by the topic chosen. During the investigation the author has ascertained the fact that stylistic intensity renders the biggest influence on the formation, brightness and existence of a character not only in the book but in the minds of readers. Therefore it can be said that disclosure of a character demands its proper stylistic analysis. The novel of Oscar Wild “The Picture of Dorian Gray” caused very contradictory feelings of the contemporaries of the writer and it still interests readers by its special way of writing, colourful aphorisms and paradoxes. It is not only the sense of the novel that interests readers and researches but the original way of the transmission by the author the spirit of his time and his society, his thoughts and ideas, and his ideals. The methods which promoted the embodiment of the plans of Oscar Wilde are under consideration.

The topicality of the research lies in the increasing necessity of the contemporary society to raise the cultural level of speech, cultivate speech standards and enrich vocabulary with literal stylistic devices.

The purpose of the research is to investigate the peculiarities of the style of Oscar Wilds writing on the example of his novel “The Picture of Dorian Gray”; to investigate only lexical stylistic devices used by the author to create the proper image in the book (Lord Henry); to ascertain the most frequently used stylistic devices in the text to create special characteristic of the hero. Its realization demands the solution of the following tasks:

-to study and to analyze scientific literature, general notion of stylistics and lexical stylistic devices;

-to investigate the life of the author and his style of writing to promote better understanding of stylistic devices chosen;

-to single out the most frequently used stylistic device;

The object of the research is stylistic devices as a component of the poetics of literary text.

The subject of the research is particular lexical stylistic devices used for the creation of the image of Lord Henry in the novel “The picture of Dorian Gray”

In the project the following methods have been used:

-descriptive method of consideration of the scientific literature

-selective method

-bibliographic investigation

Scientific novelty: lies in the fact that the piece of art under investigation has seldom been studied on the subject of occurrence and usage of lexical stylistic devices and their role in the formation of the image.

The practical importance lies in the possibility of pupils, students and researchers to observe the interaction of form and matter through stylistic devices and their functions of message of the author meant. It will be also useful to understand what kind of stylistic devices Oscar Wilde used in the novel which made his piece of art and characters of the book so bright and unforgettable. This knowledge can be used during the study of the novel and in the analysis of the text.


Проскура Татьяна,

- ученица 9 класса допрофильного физико-математического направления обучения Славянского педагогического лицея (научный руководитель – Калмыкова М.В.)

ПУТЕШЕСТВИЕ КАК ПАРАДИГМА РАЗВИТИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА (НА МАТЕРИАЛЕ ПРОИЗВЕДЕНИЙ ЗАРУБЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ)

Путешествие это всегда движение. Порой это передвижение нашего тела по какой – либо местности, порой полёт нашей души или мысли. А движение, как известно, это всегда развитие. Актуальность данной темы неоспорима, так как человек всегда путешествовал, путешествует и будет путешествовать. А путешествуя, человек узнаёт что – то ранее не известное, учится чему – то новому, развивается сам и помогает развиваться другим. Наиболее ярко эта тема – движение, путешествие, развитие человека – выражена в произведениях Дефо «Приключения Робинзона Крузо» и Свифта «Путешествия и приключения Гулливера», что является объектом нашего исследования.

Цель исследования – выяснить определение значения слов «путешествие», «путешественник» в современной интерпретации; определить примерные временные рамки появления жанра путешествия в литературе, его развитие; исследовать отражение характера событий, произошедших в жизни автора, посредством анализа главного героя и романов в общем.

Значений слов «путешествие» и «путешественник» очень много, но немало и афоризмов на эту тему. Например: если человек в путешествии остается неизменным, это плохое путешествие [1]. Единственный способ путешествия во времени - жизнь [3]. В чужой стране путешественник – мешок с деньгами, который все норовят опустошить [2].

Литературный жанр, в основе которого лежит описание путешественником (очевидцем) достоверных сведений о незнакомых или малоизвестных читателю странах, землях, народах в форме заметок, записок, дневников (журналов), очерков, мемуаров ("Хождения"); помимо познавательных может ставить эстетические, философские, публицистические и другие задачи. Особый вид литературного путешествия – повествования о вымышленных странствиях с преобладающим идейно-художественным элементом, но с ориентацией на композиционные принципы документального путешествия ("Мертвые души" Н. В. Гоголя) [4].

Кто же первым сделал жанр путешествия?

Историки и народ. Действительно, сначала именно народ придумывал всевозможные сказки, легенды, предания, в которых чётко можно проследить элемент путешествия. Например в Италии это сказки «Одна ночь в раю», «Человек, который искал бессмертие», в Латвии – «Меньшой брат королевич», «Как падчерица к псоглаву за огнивом ходила», в Литве – «Летучий корабль», «Юозапелис и его конёк», в России – «Иди туда - не знаю куда, принеси то - не знаю что», «Иван Царевич и Серый Волк» и т. д. Но если рассматривать только художественную литературу, отбросив при этом фольклор, то, безусловно, первым писателем, включившим в свои произведения элемент путешествия, имя которого дошло и до наших дней, является Гомер.

Даная проблема исследования привлекла нас возможностью рассмотреть её с самых разных, и даже противоречивых, сторон. Несмотря на огромное количество современных методик развития личности, путешествие ещё долго будет оставаться одной из главных. В ходе исследования мы смогли отследить изменения жанра путешествия со времён Александра Македонского и Геродота вплоть до наших дней. Рассмотрели понимание лексического значения слов «путешествие», «путешественник» современным человеком. Мы исследовали влияние путешествия на развитие человека, а стало быть, и цивилизации.

Литература:

1. Режим доступа: ссылка скрыта
   
2. Большая книга афоризмов. – Изд. 9-е, исправленное. – М.: Изд-во Эксмо, 2007.-1056 с.
   
3. Режим доступа: ссылка скрыта
   
4. Шадрина М.Г. Эволюция языка «путешествий»: Дис. … д-ра филол. наук. М., 2003.
   

Оснадчук Вікторія,

- учениця 10 класу філологічного напряму навчання Слов’янського педагогічного ліцею (науковий керівник – Кравець О.О.)

СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТОК СЛОВ’ЯНСЬКОГО КУРОРТУ ВПРОДОВЖ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Одним із засобів збереження та профілактики здоров’я є розвиток курортології в нашої державі, один з факторів сучасної курортології є природничий: природа – кращий лікар. Завдяки природолікувальному фактору, а саме лікувальним якостям солоної води мінеральних озер та високо мінералізованим грязям, протягом XIX-XXI ст. розвивається та існує Слов’янський курорт.

Слов’янський курорт має багату історію розвитку та становлення, але, на жаль, детально ця проблема не досліджена, не систематизована, що і обумовлює актуальність нашого дослідження.

Науковим підґрунтям дослідження стали праці аматорів краєзнавства А. Шамрая, Ю. Клочкова, Є. Колесника , якими визначено чинники, що дали початок створенню Слов’янського курорту.

Нами

- зібрано й систематизовані факти, що дають змогу простежити кроки і шляхи розвитку курорту за 180 років, які можна розподілити на етапи становлення мінеральних вод – найпопулярнішого курорту царської Росії; радянський період – будівництво та відкриття санаторіїв «Донбас», «Слов’янський», «Ювілейний», отримання звання курорту всесоюзного значення; сучасний період розвитку курорту – створення організаційної структури закритого акціонерного товариства «Укрпроспозддоровниця» – великого реабілітаційного та науково практичного центру курортології України;

- доведено, що на сучасному етапі створено всі передумови для подальшого цілеспрямованого розвитку багатопрофільного Слов'янського курорту як науково-практичного, методичного центру сучасної курортології; розглянуто перспективи розвитку Слов’янського курорту, позначені сучасним рівнем наданням послуг, переведенням із ряду їх лікувальних в розряд культурно-оздоровчих, що і обумовлюює розвиток Слов’янська в цілому.


Ялі Наталія,

- учениця 10 класу загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів №1 Слов’янської міської ради Донецької області (науковий керівник – Заріцький О.О.)

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК САМООЦІНКИ ТА СОЦІОМЕТРИЧНОГО СТАТУСУ В СИСТЕМІ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ

В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Актуальність проблеми. Вивчення самооцінки як особливого утворення самосвідомості особистості у взаємозв'язку з її соціальним статусом є одним з актуальних напрямків даного психічного феномена. Проте в численних публікаціях на тему самооцінки та поведінки особистості в колективі, її адаптації прямих вказівок на взаємодію, визначену залежність самооцінки та соціометричного статусу виявилося дуже мало [1; 2; 4]. Саме тому проблемно-інформаційне поле нашого дослідження становить такий психічний феномен, як самооцінка та статус людини в системі її міжособистісних стосунків, а точніше, зв'язок між ними. Нашу увагу привернули учні старшого шкільного віку, а саме – десятикласники. На цьому етапі шкільного життя головною проблемою сучасного десятикласника є соціально – психологічна адаптація до нових умов навчання та колективу [3]. Тому дуже часто із втратою звичного статусу в групі однолітків виникають значні порушення в області самооцінки, ставлення до себе [3, 5]. Відбувається ніби розрив спадкоємності в становленні ідентичності, у сфері основних переживань людини, пов’язаних з усвідомленням самої себе.

Об’єктом дослідження визначено самооцінку та соціометричний статус старшокласників.

Предмет дослідження – взаємозв’язок самооцінки та соціометричного статусу в юнацькому віці.

Мета дослідження полягала у встановленні взаємозв’язку самооцінки та соціометричного статусу десятикласників.

Гіпотеза дослідження полягала у припущенні, що між самооцінкою та соціометричним статусом особистості існує певний взаємозв’язок, а саме: чим нижчою є самооцінка особистості, тим нижчим є її статус у групі, та навпаки.

У відповідності з метою, об’єктом і предметом було визначено наступні завдання дослідження: здійснити аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми самооцінки та міжособистісних стосунків, а також їх особливостей в юнацькому віці; провести практичне дослідження та експериментально довести взаємозв’язок самооцінки та соціометричного статусу в системі міжособистісних стосунків в юнацькому віці; розробити практичні рекомендації для всіх учасників навчально-виховного процесу з формування адекватної самооцінки в юнацькому віці.

Методи дослідження:

- теоретичні (вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури, науково-методичного доробку в галузі визначеної проблеми);

- експериментальні (діагностичні: тест самооцінки якостей особистості (Т.Дембо – С.Рубінштейна), соціометрична методика);

- кореляційного та порівняльного аналізу.

В експериментальній роботі взяли участь 24 учні 10 класу Слов’янській ЗОШ І-ІІІ ст. №1. Отримані результати мають такий вигляд: учень, який є лідером у класі, має високий рівень самооцінки; із усіх учнів, які становлять другу статусну категорію (високостатусні), 57% мають високий рівень самооцінки, 29% - середній рівень самооцінки та 14 % - низький рівень самооцінки; із усієї кількості учнів третьої статусної категорії (середньостатусні) 20 % мають високий рівень самооцінки та 80 % - середній рівень самооцінки; із загальної кількості дітей категорії зневажених 12,5% мають високий рівень самооцінки, 12,5% - середній рівень самооцінки та 75% - низький рівень самооцінки; 67% учнів категорії знехтуваних мають низький рівень самооцінки та 33% - середній рівень самооцінки. Для більш наукового підтвердження нашої гіпотези ми використали метод розрахунку коефіцієнту кореляції Пірсона, розрахування за яким показало, що коефіцієнт кореляції дорівнює 0,92, що свідчить про існування суттєвої залежності між самооцінкою та соціометричним статусом в системі міжособистісних стосунків.

Висновки. Рівень самооцінки юнаків та дівчат суттєво впливає на їх соціометричний статус у групі однолітків. У старшокласників з низькою самооцінкою показники соціометричного статусу виявилися значно нижчими, ніж у їх однолітків з високою та середньою самооцінкою. Це свідчить про підтвердження висунутої гіпотези. Проведене дослідження визначило низку питань, які потребують подальшого розв’язання, оскільки виявилися актуальними в сучасній психологічний ситуації. Перш за все, це вивчення механізмів взаємозв’язку самооцінки та соціометричного статусу, а також можливість покращення міжособистісного положення у класі через корекцію ставлення до себе. Це ми визначаємо як перспективу подальшого дослідження.

Література:

1. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. – Л., 1969.
   
2. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986. – 422 с.
   
3. Кон И.С. Психология ранней юности: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 255 с.
   
4. Психология самосознания: Хрестоматия по социальной психологии личности/Ред.–сост.Д.Я. Райгородский.–Самара: Издат. дом «Бахрах – М», 2000. – 672 с.
   
5. Сачкова М. Е. Среднестатусный подросток в системе межличностных отношений школьного класса. – Москва – Воронеж, 2002.
   

Бондарєва Юлія, Смоляр Дар’я,

- учениці 11 класу фізико-математичного напряму навчання за профілем «математика, фізика» Слов’янського педагогічного ліцею (наукові керівники – Плесканьова Л.Г., Ганзера Г.О.)

ВНЕСОК УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ СЛОВ’ЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ У ПЕРЕМОГУ

ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ (КРАЄЗНАВЧИЙ АСПЕКТ)

Видатною подією в історії міста Слов'янська Сталінської області стало відкриття у 1939 році на базі педагогічного училища учительського інституту (Постанова Ради Народних Комісарів № 620 від 29 червня). Директором інституту був призначений Іван Калістратович Деркач, а його заступником із навчально-виховної роботи - Юхим Тихонович Ширков.

У довоєнний час в інституті діяло два факультети: філологічний та історичний. А у червні 1946 року було відкрито фізико-математичне відділення.

Багато викладачів та студентів Слов'янського учительського інституту зі зброєю в руках стали на захист країни. За мужність та героїзм чимало з них було відмічено державними нагородами.

Горошко Василь Якович – кандидат фізико – математичних наук, доцент кафедри математики. З 1959 року - ректор інституту. Брав участь у боях на території Польщі, був поранений.

Шамгунов Казим Давлетович - завідувач кафедри математичного аналізу. Брав участь у боях на Воронезькому фронті, Степному та І Прибалтійському фронтах. Нагороджений: орденами Червоної зірки, Вітчизняної Війни П ступеня, медаллю " За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні".

Вольперт Арон Якович – кандидат фізико - математичних наук, доцент кафедри математики. З 1942 по 1943 рік був рядовим Радянської Армії. Поранений у жовтні 1943 року, тривалий час перебував у шпиталі.

Боровик Ігор Федорович - з 1959 року викладач математики в інституті. Брав участь у боях за зняття блокади Ленінграду. Був тяжко поранений, до травня 1944 року лікувався у шпиталях, інвалід Великої Вітчизняної війни.

Савченко В’ячеслав Максимович - з 1938 по 1940 рік працював учителем математики, проректор інституту. Був призваний до лав Червоної Армії, з 1943 по 1945 рік – сержант, пізніше – старшина військ Південно-Уральського округу. Нагороджений медаллю "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні".

Шевченко Володимир Єгорович працював на кафедрі математики старшим викладачем геометрії, завідувач кафедри математики. Керівник філіалу заочної математичної школи при МГУ у Слов’янському педагогічному інституті. Був призваний до лав Червоної Армії. Брав участь у запеклих боях за Донецьку та Харківську області. У бою за Барвенково був тяжко поранений. Нагороджений медаллю " За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні".

Батьківщина відзначила і працю тих, хто віддавав сили у справі відновлення інституту в 1943-1945 роках. Медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні» були нагороджені директор інституту І.К.Деркач, викладачі Курдюмова Є.О., Глушков С.І., бібліотекар Г.М. Ракитянська.

Серед мільйонів тих, хто не був відзначений нагородами і славою за життя, хто у важку для Вітчизни годину до кінця виконав свій обов’язок і відав їй найдорожче – життя, були і початківці – математики, фізики, талановиті механіки, вчителі і студенти, яким тільки належало вступити на цей шлях.

Скільки винаходів залишилось нездійсненими, яке різноманіття математичних і фізичних скарбів вони забрали із собою. Справедливо говорять, що важко навіть уявити, якою була би сьогодні наука, якщо б ми не зазанли цих втрат.


Олефіренко Альона,

- учениця 11 класу фізико-математичного напряму навчання за профілем «математика, фізика» Слов’янського педагогічного ліцею (науковий керівник – Ганзера Г.О.)

КРИПТОГРАФІЧНІ ШИФРИ І РЕБУСИ

Близько двох тисяч років до н.е. в долині річки Інд жили люди. Після них залишилося багато табличок, амулетів. Але мова, якою вони спілкувалися, досі не розгадана. Вона не піддається ані шифрам, ані спеціальним дешифрувальнім машинам. І сьогодні вчені всього світу намагаються розгадати і розшифрувати її, розкрити таємниці минулого. Шифри використовувалися у різні часи, за допомогою них намагалися приховати і захистити інформацію. Шифри й ребуси стимулюють пізнавальну активність, розвивають інтелект людини.

Мета роботи – дослідити різні види шифрів, з’ясувати закономірності розв’язування ребусів, навчитися самостійно їх створювати.

Об’єктом вивчення стали криптографічні шифри та числові ребуси, а предметом – методи шифровки та дешифровки.

Один з перших відомих історії шифрів «атбаш» використовувався в Біблії. У книзі Пророка Ієремії (25,26) йде мова про відплату, яку Бог зробить над царем Сесаха. Цей біблейський вірш може викликати здивування, тому що такого царя або царства не було, але все стає на свої місця, якщо застосувати до назви «Сесах» давньоєврейський шифр «атбаш», що полягав в заміні букв алфавіту іншими буквами, причому перша буква алфавіту замінюється на останню, друга – на передостанню, і т.д. «Сесах» при цьому перетворюється на «Вавілон» (з єврейської мови «Babel»), який у той час був могутнім царством.

Інший відомий древній шифр уживався Юлієм Цезарем у ході листування з підлеглими офіцерами і зі своєю сім’єю. Він ґрунтувався на заміні букв на ті, що стоять в алфавіті на декілька позицій далі (зазвичай – на 3). Заміна букв на інші букви або символи є основою класичних шифрів, що легко розгадуються за допомогою частотного аналізу, винайденого в 19 ст. арабським математиком Аль-Кінді.

Прикладом такого шифру є шифр Гронсфельда, який був розроблений у 1734 р. бельгійцем Хосе де Бронкхором та графом да Гронсфельд, – військовим та дипломатом. Цей шифр є модифікацією шифра Цезара, що полягає у тому, що величина зрушення не є постійною, а задається ключем. Під буквами тексту пишуть підряд цифри секретного числа одна за одною, так щоб під кожною буквою була цифра. Потім у тексті замість звичайних букв ставлять інші, віддалені в загальноприйнятій абетці від перших на стільки букв, скільки одиниць у числі, позначеному відповідною цифрою. Наприклад, зашифруємо слово СЕКРЕТНО, використовуючи ключ 143.

С	Е	К	Р	Е	Т	Н	О
1	4	3	1	4	3	1	4

Тоді СЕКРЕТНО становиться ТИНСИХОТ.

Під час дослідження нами було встановлено, що розв’язувати ребуси і кріптошифри не лише дуже цікаво, а й корисно. Гімнастика розуму необхідна в будь-якому віці. Адже ребуси тренують пам'ять, загострюють кмітливість, виробляють наполегливість, здатність логічно мислити, аналізувати та зіставляти.