Зміст розділ І. Головні напрямки розвитку науково-дослідницької роботи слов’янського педагогічного ліцею в контексті проблеми перспективності й наступності навчання знз–внз
| Вид материала | Документы |
СодержаниеФормування наукової творчості ліцеїстів Вхідне психолого-діагностичне тестування Знайомство з роботою та науковими досягненнями Застосування на уроках біології освітніх технологій Розвиток творчих здібностей ліцеїстів Некоторые теоретические аспекты здоровьесберегающего обучения как одна Принцип деятельности Принцип непрерывности Принцип целостного представления о мире Принцип минимакса Принцип психологической комфортности Принцип вариативности Принцип творчества Освітнє середовище педагогічного ліцею як засіб самореалізації творчої обдарованої особистості Формування успішної особистості через систему інтерактивних форм навчання математики Мета статті Літня математична школа Наступність навчання у середній та вищій школах Довузівська підготовка ліцеїстів Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії як засіб формування основних груп компетентностей ... 4 5 Література:
Н.Горбань, учитель вищої категорії, учитель-методист, учитель біології Слов’янського педагогічного ліцею ФОРМУВАННЯ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ ЛІЦЕЇСТІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ Одним із важливих напрямів діяльності сучасної школи є така організація навчального процесу, що створює умови для формування цілісної, духовно багатої, творчої особистості, спрямованої по-справжньому керувати майбутнім; лише така особистість може впевнено подивитись в обличчя новизні [3]. Педагогічною аксіомою стали твердження О. Пометун та Л. Пироженко про те, що творчий розвиток кожної дитини на певному етапі має бути педагогічно скоригованим, оскільки саме викладач або наставник може значною мірою закласти підґрунтя для становлення творчої особистості та визначити сталий перебіг цього процесу [2]. Проблемами теорії творчості переймається багато вчених різних наукових галузей: Г. Айзенг, С. Каплан, А. Маслоу, Ж. Піаже, С. Сисоєва та інші. Адже розв’язання питань творчості залежить від розуміння процесу розвитку інтелекту, емоційно-почуттєвої сфери, креативності та безпосередньо способів прояву творчої активності особистості [1]. Процес творчості неможливий без дослідження, тобто, визначення суперечностей, їх аналізу, синтезу. Щоб робити відкриття, треба мати розвинені інтелектуально-творчі здібності, мотиви діяльності і якості, характерні для творчих особистостей. Шлях до наукової творчості пролягає через здобуття знань, вироблення вмінь аналізувати, синтезувати, узагальнювати, класифікувати, систематизувати явища, події, факти. Особливої ваги набуває така діяльність у навчальних заходах нового типу – гімназіях, ліцеях, коледжах. Вхідне психолого-діагностичне тестування, яке проводиться під час вступу учнів до ліцею, дає змогу організувати роботу з учнями таким чином, щоб визначити їх творчий потенціал, надати можливість кожному максимально виявити власні здібності, для досягнення кращого результату в обраній галузі науки. Знайомство з роботою та науковими досягненнями ліцею й ВНЗ, з основними напрямами і проблемами, які розробляються кафедрами. Цьому сприяють ліцейські, університетські, регіональні наукові конференції, зустріч з працівниками кафедр, дні «відкритих дверей», що дає змогу керівникам разом з учнями визначити напрям свого майбутнього наукового дослідження. Застосування на уроках біології освітніх технологій, що сприяють формуванню наукової творчості ліцеїстів, зокрема, технології розвивального навчання, проектно-моделюючого, критичного мислення, інформаційних технології тощо. Доречною в сучасних умовах є дослідницька технологія навчання, яка привертала увагу педагогів і філософів ще у 20-30 роки ХХ століття. Застосування дослідницьких методів під час викладання певних предметів, спрямованих не лише на подачу готових знань, а й організацію навчання як дослідження, а також особливості діяльності вчителя та учнів зацікавили й нас. Мета дослідницької технології навчання полягає в набутті учнями досвіду дослідної роботи, стимулюванні розвитку їх інтелектуальних здібностей, умінь і творчого потенціалу. Для реалізації цієї мети потрібно сформувати в учнів стійкий пізнавальний інтерес, дати знання, виробити навички використання дослідницьких методів навчання. Саме тому перед педагогом випливає багато завдань: досконало дослідити методику організації дослідно-пізнавальної діяльності учнів; формувати вміння й навички використовувати дослідницькі методи у вивченні учнями біології; сформувати в учнів дослідницькі вміння та навички; формувати в ліцеїстів переконання, що їхнє навчання наближається до наукового пізнання. Досвід педагогів свідчить, що схильність учнів до дослідної діяльності дуже індивідуальна. Вона проявляється у певних аналітичних здібностях, спостережливості, особливостях пам’яті, уваги, фантазії, працьовитості, вольових зусиль. Тому характер цієї технології навчання, на нашу думку, особистісно орієнтований. Навчання в режимі дослідницької технології спрямоване на формування у школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх у процесі творчості. Навчання відповідає науковим метода пізнання, тому зміст освіти значно розширюється, що сприяє кращій підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності. Ключовими вимогами до змісту освіти за дослідницькою технологією є знайомство з літературою, виявлення (бачення) проблеми, постановка (формулювання) проблеми, з’ясування незрозумілих питань, формулювання гіпотез, планування і розробка навчальних дій, збирання даних (накопичення фактів, спостережень, доказів), аналіз і синтез зібраних даних, порівняння даних, підготовка до написання повідомлень, виступи з підготовленими повідомленнями, переосмислення результатів у ході обговорення та перевірка гіпотез, побудова висновків та узагальнення. На етапі планування обов’язково узгоджуються зміст навчального предмета й цілі вивчення, на основі чого розробляється весь комплекс дослідних завдань. Найвищим ступенем творчості учнів є залучення до занять у секціях Малої академії наук України. Особливість дослідницької роботи з біології полягає у проведенні низки лабораторних або польових експериментів. Це стає проблематичним без наявності необхідного наукового арсеналу: лабораторій зі спеціальним обладнанням, навичок роботи з ним, необхідних методик проведення досліджень. Успіху функціонування секції «загальна біологія» педагогічного ліцею сприяє організація дослідницької роботи з використанням науково-методичної бази кафедри фізіології рослин біологічного факультету Донецького національного університету під керівництвом М.І.Бойка. Шостий рік кафедра надає можливість слов’янським ліцеїстам не тільки використовувати свої лабораторії для досліджень, але й здійснює методичну і консультаційну допомогу як ліцеїстам, так і викладачам ліцею. Дослідження, що проводяться кафедрою, мають високий фаховий рівень та вагоме практичне значення, бо виконуються в рамках держбюджетних тем на замовлення Міністерства освіти і науки України. Отримані результати, як правило, використовуються для подальших практичних досліджень у галузях медицини, промисловості й сільського господарства. Учням-дослідникам надається унікальна можливість узяти участь у справжньому науковому експерименті разом зі студентами та працівниками кафедри, виконуючи свою частку загального завдання кафедри. Така робота передбачає теоретичну та методологічну підготовку учнів, яку можна отримати, працюючи з науковими джерелами у читальних залах біологічного факультету та під час індивідуальних консультацій з провідними спеціалістами наукового закладу. Про ефективність такої співпраці яскраво свідчать результати виступу ліцеїстів на конкурсах-захистах наукових робіт учнів-членів МАН України: тема «Визначення вмісту каротиноїдів у деяких видах лікарських базидіоміцетів» (ІІ місце ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, 2010 р.), «Антиоксидатні властивості водних екстрактів деяких лікарських рослин» (ІІ місце ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, 2009 р.), «Визначення якості питної води басейну річки Сіверський Дінець» (ІІІ місце ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, 2008 р.), «Дослідження ефективності боротьби з хвоєгризучими шкідниками на території лісових масивів Національного природного парку «Святі гори» » (ІV місце ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, 2007 р.), «Ростові характеристики окремих штамів лікарських базидіоміцетів» (ІV місце ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, 2006 р.). Розвиток творчих здібностей ліцеїстів у різноманітних гуртках, робота ліцеїстів за індивідуальним творчим планом, як підготовчий етап до участі в предметних олімпіадах, заохочення учнів до участі в конференціях, конкурсах; підготовка наукових публікацій. Особливу роль у ефективній підготовці ліцеїстів до науково-практичної діяльності відіграє ліцейське наукове товариство, модель якого розроблена й успішно представлена на Всеукраїнському конкурсі заступником директора з науково-методичної роботи Л. Самохваловою. Отже, ліцей створює умови для формування наукової творчості ліцеїстів, бо саме дослідна робота учнів допомагає їм розкрити свої інтелектуально-творчі здібності, розвинути творчий потенціал, більш правильно розуміти наукову картину світу, визначитися з майбутнім фахом. Література:
Т.Иванова, учитель высшей категории, учитель-методист, учитель химии Славянского педагогического лицея НЕКОТОРЫЕ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЗДОРОВЬЕСБЕРЕГАЮЩЕГО ОБУЧЕНИЯ КАК ОДНА ИЗ СОСТАВЛЯЮЩИХ УСПЕШНОГО РАЗВИТИЯ ЛИЦЕЯ Сегодня проблема здоровья детей является актуальной. Можно с уверенностью утверждать, что именно педагог в состоянии сделать для здоровья современного ученика больше, чем врач. Это значит, что учебно-воспитательный процесс должен быть направлен на сохранение и восстановление здоровья школьников. В основе здоровьесберегающего образовательного процесса лежат дидактические принципы развивающего обучения [2]. Принцип деятельности, который заключается в формировании личности ученика и продвижении его в развитии не тогда, когда он воспринимает готовое знание, а в процессе своей собственной деятельности, направленной на «открытие» им нового знания. В этом случае актуализируются личностно значимые мотивы, побуждающие к деятельности изнутри, что не наносит ущерба здоровью детей. Принцип непрерывности означает такую организацию обучения, когда результат деятельности на каждом предыдущем этапе обеспечивает начало следующего этапа. Непрерывность процесса обеспечивается инвариантностью технологии, а также преемственностью между всеми ступенями обучения на уровне методологии, содержания и методики, что позволяет снять все стрессообразующие ситуации при переходе детей из класса в класс как по горизонтали, так и по вертикали. Принцип целостного представления о мире означает, что у ребенка должно быть сформировано обобщенное, целостное представление о мире (природе, обществе, самом себе), о роли и месте каждой науки в системе наук. Здесь речь идет не просто о формировании научной картины мира, но и о личностном отношении детей к полученным знаниям, а также об умении применять их в своей практической деятельности. Принцип минимакса заключается в том, что школа предлагает каждому обучающемуся содержание образования на максимальном (творческом) уровне и обеспечивает его усвоение на уровне социального минимума (государственного стандарта знаний). На основе принципа минимакса в классе определяется столько реальных уровней, сколько детей. Система минимакса является, видимо, оптимальной для реализации индивидуального подхода, когда слабый ученик ограничится минимумом, а сильный получит максимум. Это позволяет сформировать у учащихся установку на достижение успеха, а не на уход от двойки, что гораздо важнее для развития мотивационной сферы и эмоционального здоровья. Принцип психологической комфортности предполагает снятие по возможности всех стрессообразующих факторов учебного процесса, создание в школе и на уроке атмосферы, расковывающей детей, ибо никакие успехи в учебе не принесут пользы, если они «замешаны» на страхе и подавлении личности ребенка. Авторитаризм учителя приносит колоссальный вред здоровью детей, не сравнимый даже с учебными перегрузками. Принцип вариативности означает развитие у учащихся вариативного мышления, понимания возможности различных вариантов решений проблемы и выбора оптимального из них. Такое обучение снимает у детей страх перед ошибкой, учит воспринимать неудачу не как трагедию, а как сигнал для исправления. Это особенно важно в трудных жизненных ситуациях: в случае неудачи не впадать в уныние, а искать и находить конструктивный путь. Принцип творчества предполагает максимальную ориентацию на творческое начало в учебной деятельности школьников, приобретение ими собственного опыта творческой деятельности, что является неотъемлемой составной частью реального жизненного успеха любого человека. Поэтому развитие творческих способностей в наши дни приобретает общеобразовательное и здоровьесберегающее значение. Данные принципы ориентированы на создание каждому школьнику условий для максимальной самореализации как личности. Не случайно известный американский психолог А.Маслоу отмечал, что «образование в демократическом обществе не может быть ничем другим, как помощью каждой личности (а не только элите) в том, чтобы она полностью реализовала в себе человеческие качества» [1]. Реализуясь как личность на каждом этапе обучения, школьник будет чувствовать себя эмоционально здоровым, что порой важнее физического здоровья. Таким образом, здоровьесберегающая деятельность учителя может быть достаточно многообразной, если в полной мере использовать все ее возможности. Школьному педагогу по силам укрепить здоровье детей, повысить их работоспособность и творческую продуктивность. Следование таким принципам, будет, несомненно, способствовать поступательному развитию лицея как учебного заведения, ориентированного не только на всестороннее развитие, но и на сохранение, преумножение его эмоционального, психического здоровья. Литература:
М.Калмикова, старший учитель вищої категорії, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Слов’янського педагогічного ліцею ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПЕДАГОГІЧНОГО ЛІЦЕЮ ЯК ЗАСІБ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ Одним із пріоритетних напрямів політики нашої держави є турбота про обдаровану й талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти, «Держава повинна забезпечувати створення умов для розвитку обдарованих дітей та молоді» [1, с.2], адже саме молоді люди в майбутньому будуть визначати шляхи розвитку вітчизняної науки, економіки, політики, медицини, культури тощо. В Україні щороку близько З млн. школярів (60% від загальної кількості учнів) залучаються до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах. На сьогодні олімпіадні змагання проводяться з 15 предметів, що вивчаються у загальноосвітніх навчальних закладах [2, с.51]. Школярі змагаються в особистій першості, демонструючи самобутні таланти, нестандартні підходи до розв'язання творчих завдань і вміння застосовувати набуті знання. У Слов'янському педагогічному ліцеї створено власну систему відбору та підготовки учнів до учнівських олімпіад. До цієї роботи залучаються досвідчені вчителі-ентузіасти, студенти, науковці Слов’янського державного педагогічного університету. Свідченням високого рівня олімпіадного руху в навчальному закладі є досягнення команди у районних, міських предметних олімпіадах. Цікавою формою інтелектуальних, творчих учнівських змагань, які формують комунікативну компетентну особистість ліцеїстів, є конкурси читців, «Вечорниці», «Мій родовід», «Слов'янськ – моя родина», фольклорні фестивалі, проекти («Відомі українці»), турніри («Знавці поезій шістдесятників») тощо. Це командні змагання, які спонукають учнівську молодь до практичної наукової і творчої діяльності, навчають норм та стилю роботи у творчих колективах і мають велике навчально-виховне значення. Участь обдарованих ліцеїстів у зазначених заходах ефективно сприяє розвитку їхніх творчих мовленнєвих здібностей, успішній соціалізації в життєвому просторі. Серед інтелектуальних змагань зростає популярність Малої академії наук України, яка сприяє залученню обдарованої, талановитої молоді до наукової, дослідницької та експериментальної роботи. Найбільш масовим у ліцеї є захід, який щорічно проводиться Малою академією наук: Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії України. Аналіз участі ліцеїстів у цьому конкурсі свідчить про те, що з кожним роком поліпшується якість учнівських робіт, розширюються галузі наук, за якими виконуються дослідження. Найбільш популярними напрямами серед учнів є наукові секції відділення філології та мистецтвознавства. Важливу роль у підтримці здібної та обдарованої молоді ліцею відіграє також Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, який проводиться щорічно завдяки спільним зусиллям Міністерства освіти і науки України, Ліги українських меценатів та Освітньої фундації Петра Яцика (Канада), куди щороку залучено до участі близько 100 учнів ліцею, серед яких є переможці міського рівня. Реалізація ідеї розвитку обдарованості отримала своє втілення в нашому ліцеї через визначення змісту освіти, відбір провідних технологій, визначення структури освітнього процесу, створення єдиної неперервної системи урочної і позаурочної освіти, організації психолого-педагогічного супроводу ліцеїста, розробку та впровадження локальної Програми роботи з обдарованою молоддю на 2005-2010 роки. Освітній процес у Слов'янському педагогічному ліцеї передбачає створення ефективних умов для розвитку творчих здібностей – цілісної системи урочно-позаурочної діяльності, яка забезпечує ці умови (предметні і міжпредметні тижні, семінари, диспути, творчі лабораторії). Таким чином, кожен ліцеїст у своїй освітній траєкторії проходить три сходинки: урок, спецкурс, семінар, практикум, закладені в робочому плані, творчі лабораторії. Особливістю творчих лабораторій ліцею є їх організація навколо створеної в ліцеї науково-дослідницької спілки «Пошук». У дослідницьких лабораторіях учні під керівництвом викладачів, а також вчених-спеціалістів проводять роботу над дослідницькими проектами. По закінченню роботи ліцеїсти доповідають про результати проведеної роботи, а кращі роботи висуваються на участь в рамках конкурсу МАН. Виховувати учня-науковця може тільки добре підготовлений вчитель – високий професіонал, дослідник за своєю суттю, що відповідає таким критеріям:
У процесі багаторічної діяльності в ліцеї вироблено рекомендації педагогам у роботі з творчими обдарованими дітьми:
Порівняльний аналіз по кожному напрямку роботи з обдарованими та здібними ліцеїстами свідчить, що за останні роки в ліцеї вдалося не тільки налагодити роботу з обдарованою молоддю, але й досягти певних результатів. Про це свідчить стійка динаміка росту учнів-учасників у рейтингу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН України (Слов'янський педагогічний ліцей у 2010 році посів одне з перших місць в Донецькій області за кількістю призових місць у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України) та різноманітних інтелектуальних турнірах, олімпіадах, конкурсах, фестивалях. Таким чином, в якості концептуальної ідеї роботи з творчими обдарованими дітьми в ліцеї ми висуваємо ідею створення єдиного освітнього середовища, що являє собою цілісну систему урочно-позаурочної діяльності, котра буде забезпечувати ефективні умови навчання і виховання ліцеїста-дослідника у найширшому розумінні цього слова. Дослідницька позиція визначається не тільки підходом до практичного пізнання наук, а й навколишнього світу і самого себе. Література:
Г.Ганзера, старший учитель вищої категорії, учитель математики та економіки Слов’янського педагогічного ліцею ФОРМУВАННЯ УСПІШНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ ТА СПЕЦІАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА Стрімкий розвиток соціально-економічних відносин, науково-технічної індустрії ставить перед школою задачу виховання такої особистості, яка б змогла повноцінно реалізуватися в дорослому житті; особистості, здатної до життєтворчості, саморозвитку і самореалізації; особистості, яка б прагнула досягти найкращих результатів і успіху. Успіх стимулює, підкріплює віру у власні сили, формує самооцінку людини, спрямовує її на визнання оточуючими. Математика в цьому контексті виступає як один з інструментів досягнення успіху. Мета статті – визначення складових формування успішної особистості через систему інтерактивних форм навчання математики та спеціально організованого середовища. Нами
Аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження показав, що «успіх» – це багатогранне і складне явище, яке найчастіше використовується у поєднанні з такими термінами, як «досягнення» і «позитивні результати», «громадське визнання» і «схвалення чиїхось досягнень». Успішна людина – це людина, здатна застосовувати свої знання та навички у повсякденному житті для самореалізації. На основі досвіду провідних педагогів (Ш. Амонашвілі, С. Лисенкової), та сучасних науковців (Л. Смірнової, Н. Щуркової) було розроблено власну педагогічну модель «Студія успіху», сутність якої – забезпечення розвитку пізнавального інтересу учнів до уроків математики і подальше трансформування його у стійку пізнавальну потребу знань з метою досягнення успіху. Стрижневий вектор моделі студії: діагностика → мотивація → активізація → супровід → відстеження результатів. Його реалізація відбувається в умовах цілісності навчального процесу за максимального використання засобів урочної, позаурочної, позашкільної і міжгалузевої діяльностей. Для цього було створено банк методичних матеріалів, розроблено програму гуртка «Бізнес - задачі» для 9 природничо-математичного класу. Розроблені для програми задачі носять прикладний характер і спрямовують на реалізацію отриманих у процесі навчання знань. В 10-11 класах успішно реалізовано факультатив «Дослідницька лабораторія», де учні працюють над науково-дослідницькими проектами. Ефективним заходом презентації результатів роботи факультативу є щорічні науково-практичні конференції, які проводяться в Слов’янському педагогічному ліцеї, у Слов’янському державному педагогічному університеті, у Державній донбаській машинобудівній академії; міський, обласний, всеукраїнський етапи конкурсу-захисту наукових робіт учнів-членів МАН України. Тези доповідей учнів публікуються щороку в науковому збірнику СДПУ «Пошуки і знахідки»; в ліцейському збірнику тез доповідей наукових конференцій. Таким чином, участь у роботі Малої академії наук є своєрідною формою діяльності й оцінювання знань учнів. Бажання отримати посвідчення кандидата у члени МАН до свого портфоліо спонукає учнів представити результати власної роботи. Таку ж мету має й активне залучення ліцеїстів до участі у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру», що формує позитивну мотивацію учнів, активізує в них прагнення перемоги, нових досягнень. Проведення предметної олімпіади і організація семінарів з розв’язування олімпіадних задач для учнів шкіл міста дали можливість об’єднати школярів, здібних до вивчення математики. Ефективною формою роботи «Дослідницької лабораторії» стала Літня математична школа, у рамках якої проводиться активна робота з учнями і батьками в канікулярний період, що дало можливість знайти нові підходи до підвищення якості математичної освіти в навчальному закладі, підбити підсумки роботи, обговорити теми, які не увійшли до програмного матеріалу, спланувати індивідуальну самоосвіту учнів улітку. У процесі навчання ліцеїстів на уроках математики активізація пізнавальної діяльності досягається через активне використання відеозадач, в основу яких покладено сюжети мультиплікаційних фільмів, добре знайомих учням. Візуалізація навчального матеріалу уроку за рахунок розроблених нами презентацій сприяли кращому його засвоєнню, дали змогу самостійно його вивчати, допомогли посилити практичну спрямованість навчання математики. Література:
О.Омельченко, учитель вищої категорії, учитель математики і фізики Слов’янського педагогічного ліцею НАСТУПНІСТЬ НАВЧАННЯ У СЕРЕДНІЙ ТА ВИЩІЙ ШКОЛАХ Радикальна перебудова політичної, соціально-економічної та духовної сфери життя ставить нові вимоги до професійної підготовки фахівців будь-якого профілю. Очевидно, що в сучасній ситуації найважливішим завданням освіти, як шкільної так і вищої, є підготовка фахівця з кваліфікацією на рівні міжнародних стандартів. Досягти цієї мети можна завдяки формуванню творчої особистості, яка вміє адаптуватися в нових економічних умовах сучасного стрімкого, динамічного світу. Фахівець повинен бути здатним до самостійного пошуку та засвоєння нових знань, уміти застосовувати їх у будь-яких, а особливо, нестандартних ситуаціях, уміти вирішувати проблеми, що виникають, новими оригінальними шляхами. Сьогодні вже не викликає сумніву той факт, що одним з критеріїв компетентності фахівця третього тисячоліття є його інформаційна культура, здатність вільно орієнтуватися у величезних потоках інформації, своєчасно її отримувати та ефективно використовувати. Традиційні форми, засоби, методика викладання та організаційні форми навчального процесу не повною мірою задовольняють формування особистісних якостей. Вони базуються на репродуктивному типі навчання і не забезпечують якісного рівня підготовки висококваліфікованих фахівців, не відповідають умовам та вимогам сучасного виробництва, не знімають протиріччя між теоретичними знаннями випускників вищих навчальних закладів та проблемами їх адаптації до реальних умов ринкової економіки. Сьогодні вчені та фахівці в галузі освіти працюють над пошуком шляхів реформування існуючої системи освіти. Розробляються та використовуються прогресивні моделі, методичні системи, що реалізують продуктивний тип навчання, який озброює студентів засобами самостійного отримування знань, розв'язання проблемних задач, розвиває нестандартне, критичне мислення, логічні, творчі здібності. Але все це можливо здійснити, якщо й студент підготовлений до цього. Одним із перспективних напрямків підвищення якості освіти у ВНЗ є правильне спрямування довузівської освіти, яку досить повно можуть реалізувати заклади нового типу – ліцеї, гімназії, коледжі, – які об'єднують талановиту молодь та формують наукову зміну. Відродження різноманітних типів загальноосвітніх навчальних закладів та запровадження профільної освіти значно сприяють збереженню та розвитку інтелектуального потенціалу держави, формуванню творчої особистості. Це пов'язано з тим, що в закладах нового типу велика увага приділяється наступності середньої і вищої школи, вибудована система безперервної освіти, що забезпечує профорієнтацію, профільну освіту та довузівську підготовку молоді. Наступність у навчанні є універсальним способом послідовних перетворень завдань педагогічного процесу, який передбачає формування особистості студента як майбутнього спеціаліста. Наступність у навчанні між різними рівнями освіти є процесом, сутність якого полягає в послідовності умов, спрямованих на розв'язання протиріч переходу особистості з однієї області навчання в інші, від соціальної ролі учня до ролі студента. Цей перехід повинен бути обдуманим і ретельно підготовленим, оскільки він має забезпечити формування професійно-педагогічної спрямованості учня, абітурієнта, студента, особливо фізико-математичного факультету, обраного ВНЗ. Фактичні дані свідчать, що наступність середньої і вищої школи сьогодні здійснюється малоефективно. Випускники загальноосвітніх закладів погано володіють основними інтелектуальними процесами. Школа поки що формує, головним чином, фактологічний тип мислення, а теоретичне й методологічне мислення залишає поза увагою, недостатньо пов'язує вивчення шкільної математики з її професійним застосуванням. Освіта в закладах нового типу – це освіта підвищеного рівня з поглибленими навчальними програмами, спрямованими на формування творчого потенціалу особистості дитини. Особиста орієнтація дітей на удосконалення їхніх здібностей й розвинутого (у більшості учнів) інтелекту створює сприятливі умови для їх освіти і виховання, використання форм і методів навчання, активізує пізнавальну діяльність учнів. Важливою рисою організації навчально-виховного процесу в закладах нового типу є залучення учнів до різних форм науково-дослідницької діяльності, які впроваджено вчителями ліцею та викладачами ВНЗ. Значною мірою цьому сприяють такі форми довготривалої науково-дослідницької роботи, як написання рефератів, наукових робіт з обраного предмету (з подальшим їх захистом на ліцейській науковій конференції, на студентських конференціях) та участь у конкурсі МАН України. Підготовці та участі в цих заходах сприяє залучення учнів до співпраці зі студентами-практикантами та викладачами відповідних факультетів, які допомагають як донести до розуміння учнів зміст запропонованих завдань, підібрати необхідну літературу, зробити перші кроки до розв'язання, так і підготувати ґрунтовну доповідь, передбачивши можливі запитання опонентів і відповіді на них. Така співпраця корисна і учням, і студентам: для учня – робота на конкурс; для студента – тема і матеріал для курсової та дипломної робіт. Така організація навчального процесу дає змогу виявити учням свої ранні здібності, самореалізуватися, а координування його роботи з роботою університету сприяє підготовці молоді до майбутнього студентського життя. Література:
gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2006_11_1/doc_pdf/Golovchenko_st.pdf Ю.Іваненко, учитель вищої категорії, учитель інформатики Слов’янського педагогічного ліцею ДОВУЗІВСЬКА ПІДГОТОВКА ЛІЦЕЇСТІВ У СИСТЕМІ МАН УКРАЇНИ Мала академія наук України – загальнодержавний науково-громадський проект, спрямований на пошук, підтримку, сприяння творчому розвитку обдарованих, здібних до наукової діяльності учнів, школярів та студентів. Під час роботи над науковим проектом, учні поглиблюють рівень базових знань за обраним науковим відділенням та секцією, опрацьовують вже існуючий теоретичний матеріал, вчаться висувати та підтверджувати або спростовувати гіпотези, проводити різні досліди, спостереження тощо. Вказана робота здійснюється на початковому етапі. Робота над проектом триває довгий час (1-2 роки). На подальших етапах учень розвиває тему наукового дослідження та поглиблює базові знання вже в межах обраної теми, навчається розв’язувати тестові та контрольні завдання підвищеної складності, проходить курс риторики, працює з психологами щодо технологій публічного виступу, готує презентацію свого наукового дослідження та оформлює роботу у відповідності до стандартів ВАК. Значна частина часу роботи над проектом відводиться на самостійну підготовку ліцеїстів. Учні навчаються самостійно опрацьовувати літературу та наукові видання, шукати інформацію, використовуючи глобальну мережу Інтернет, працювати з матеріалами у бібліотеках. Науковому керівнику відводиться роль порадника-консультанта. Така форма роботи гармонійно вписується у концепцію Болонського процесу, де значна частина навчального матеріалу виноситься на самостійне вивчення. Одним з пунктів «Стратегії та сучасних тенденцій розвитку університетської освіти України в контексті Європейського простору вищої освіти» є проведення в університетах прикладних досліджень, так зване навчання через наукові дослідження [1]. Відомо, що 17 % коштів, виділених на наукові дослідження, отримують вузи, але ректори ВНЗ висувають обґрунтовані претензії до рівня підготовки абітурієнтів [2]. Мала академія наук України дає ВНЗ підготовленого до наукової діяльності студента, рівень базових знань якого перевищує не тільки загальний рівень випускника школи, але й вступний стандарт вузу. Ці діти стають основою діяльності студентських наукових товариств і найчастіше вже з першого курсу залучаються до наукової діяльності кафедр, а після закінчення продовжують її у якості аспірантів та кандидатів наук. Окрім того, наскрізний характер діяльності МАН дає змогу ВНЗ засобами Малої академії задавати стандарти роботи з учнями, починаючи ще з 7-8-го класів, та проводити профорієнтаційну роботу. МАН розширює комплекс «ШКОЛА-ВНЗ», бо супровід юних науковців здійснюють як вчителі шкіл, так і професорсько-викладацький склад вузів та вчені НАН України. Майже всі рецензенти наукових робіт – кандидати чи доктори наук, тобто представники вищої школи. В рамках МАН з дітьми працюють 4329 наукових керівників та педагогів, з них понад 1000 кандидатів наук та понад 200 докторів [2]. Працюючи над науковим проектом, учні краще опановують наукову дисципліну, здобувають навички використання сучасних технологій та застосування їх у нестандартних ситуаціях. Тому закономірно, що майже 100% юних науковців пов’язують своє подальше навчання, а після закінчення вузу й професійну діяльність, з тими галузями, які досліджували. Крім наукової зацікавленості, участь у МАН дає учням пільги під час вступу до ВНЗ, а з базових навчальних дисциплін можливість звільнення від державної підсумкової атестації, з занесенням в атестат найвищої оцінки – 12 балів. Ми впевнені, що участь у МАН ліцеїстів буде тривати й надалі, бо достатньою мотивацією для дітей є сама творча атмосфера конкурсу, дорогоцінний досвід, якого вони набувають, та можливість порівняти себе з однолітками. Крім суто моральних стимулів, є й можливість отримати стипендію Президента України, яка виплачуються щомісяця протягом року, дорогі призи та подарунки, які отримують конкурсанти МАН. Література:
О.Кравець, старший учитель першої кваліфікаційної категорії, учитель історії Слов’янського педагогічного ліцею РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ ГРУП КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ Проблема розвитку основних життєвих компетентностей, навичок критичного мислення в учнів нині стоїть дуже гостро, оскільки переважна більшість учнів не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Такий стан речей є загрозою для демократичних перспектив України, спричиняє прийняття незважених рішень майбутніми громадянами, наслідки яких обов’язково матимуть відбитки на наступних поколіннях; зменшує конкурентоспроможність України у світі. Отже, актуальним стає розвиток основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення. Згідно досліджень науковців (С.Терно, О.Марченко), критичне мислення – це здатність використовувати певні прийоми обробки інформації, що дає можливість отримати бажаний результат. Це наукове мислення, сутність якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будь-якого твердження: мусимо ми його прийняти чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з якою ми це робимо [1]. Технологія формування основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення на уроках історії складається з трьох стадій: виклику, осмислення, міркування (рефлексії). Технологія враховує специфічні для кожної стадії мету, методи, форми, результат. Результатами взаємодії вчителя й учня є сформовані соціальна, комунікативна, інформаційна компетентності. Технологія критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного підходу до будь-якого матеріалу і розрахована не на запам’ятовування матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв’язання. Розв’язуючи проблемні завдання, учні повинні зрозуміти важливість оцінювання значення історичних подій для країни і світу, прийняття іншої точки зору за наявності переконливих аргументів, толерантності. Суперечності в оцінці історичних подій обов’язково повинні спонукати учнів до самостійного аналізу історичної ситуації і висновків До умов реалізації технології можна віднести наступні: міцна науково-методична база, сучасні джерела інформації тощо; відносно сильний контингент учнів (профілізація); співпраця з учителями історії вищої кваліфікаційної категорії міста Слов’янська; співпраця з досвідченими науковцями СДПУ; впровадження в освітній процес методу проектів; залучення до написання науково-дослідницьких робіт, участі у роботі секції «Краєзнавство» територіального відділення МАН України. Література:
О.Ратушна, учитель першої кваліфікаційної категорії, учитель німецької мови Слов’янського педагогічного ліцею; О.Шашкіна, учитель першої кваліфікаційної категорії, учитель англійської мови Слов’янського педагогічного ліцею ПРОЕКТНА РОБОТА ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ Стрімкий соціально-економічний прогрес, який відбувається в Україні останнім часом, сприяє реформуванню системи освіти. Більшість сучасних шкільних програм вимагають заохочувати ініціативу, незалежність, уяву, розвиток корисних науково-пошукових вмінь з усіх дисциплін. Необхідною умовою навчання є впровадження таких методик, які б ефективно розкривали потенціал ліцеїстів, їх інтелектуальні, творчі та моральні якості та сприяли підвищенню мотивації до вивчення іноземних мов, активізували їх пізнавальну діяльність, спонукали до творчого пошуку та самовдосконалення, оскільки саме іноземна мова як навчальна дисципліна сприяє створенню умов, необхідних для розвитку культурних та особистісних якостей учнів. Проектна робота є одним із засобів активізації пізнавальної діяльності ліцеїстів та інтенсифікації навчання. На думку іспанського педагога Маріси Куести, у проектній діяльності ті, що навчаються, не відчувають рутинності та нудної роботи, – для них будь-який проект є засобом спілкування та своєрідним творчим заняттям. Вони можуть експериментувати з мовою як з чимось реальним, тим, що можуть відчути, а не лише з тим, про що читають в книжках. Як наголошує М. Куеста, проектна робота захоплює набагато краще, ніж інша діяльність завдяки елементам комунікативного підходу: навчанню через дію, релевантності. Проекти дають учневі повне відчуття чогось досягнутого, можливість виготовляти якийсь продукт. Ця характерна риса дуже добре підходить школярам із різними здібностями: учні можуть працювати відповідно до їхнього рівня та успішності. Здібні можуть показати, що вони знають незалежно від програми чи плану, слабші учні можуть досягнути того, чим вони можуть пишатися, компенсуючи нижчий рівень володіння мовою показом відеоматеріалу чи наочності. Проект допомагає інтегрувати іноземну мову у власну мережу комунікативної компетенції того, хто вивчає мову. Це заохочує застосовувати широкий діапазон комунікативних навичок, дає змогу учням використовувати інші сфери знань та можливість описати те, що є важливим у їхньому житті, робить мову більш пов’язаною з потребами того, хто навчається, забезпечує більш тісний зв’язок між мовою та культурою оскільки мета вивчення іноземної мови – це створення можливого комунікативного моста між двома культурами. Проектна робота не виконується ізольовано від тем, які вивчаються, – вона тісно з ними пов’язана. На першому – підготовчому – етапі учні вивчають граматичний та лексичний матеріал, передбачений робочою програмою. Такий етап є дуже важливим, так би мовити фундаментальним, оскільки без необхідного словникового запасу учень не зможе висловити свої думки та будувати граматичні конструкції. Тільки після ґрунтовної підготовчої роботи вчитель дає учневі завдання з виконання проекту. Проектні роботи поділяють на - творчі – самостійна або групова робота учасників проекту над дослідницькими творчими завданнями; - інформаційні монопроекти – учень збирає відповідну інформацію з будь-якої проблеми, аналізує, узагальнює отримані дані та потім інформує учнів щодо отриманих відомостей. Виділяють параметри зовнішньої оцінки проекту: - актуальність та важливість проблем проекту, обов’язкове відношення до тематики навчальної програми; - обов’язкова участь кожного учня у проекті згідно особистісних знань та можливостей; - колективна робота під час вирішення проблем проекту та взаємодопомога учнів; - ретельне вивчення проблеми та використання надбаних раніше знань з інших галузей науки; - вміння висловлювати та захищати свою точку зору щодо прийнятих рішень, робити висновки, брати участь у дискусії; - презентабельність та естетичність результатів проекту. В умовах ліцею на уроках іноземних мов використання проектної технології є ефективною в 11-х класах гуманітарного напряму навчання. Так, учнями презентовані особисті або групові проекти, які за тривалістю є короткостроковими. Дуже цікавими виявилися проектні роботи за проблемами: ”Шкідливі звички“, “Молодь Німеччини (Англії) та України”, “Винаходи та винахідники”, ”Охорона навколишнього середовища в Україні“, “Система урядування в зарубіжних странах” тощо. Під час захисту учнівських проектів, високо оцінені творчі здібності учнів, послідовність їх виконання роботи, неординарність та завзятість, з якою виконувались проекти. Як показує досвід, проектна методика є одним із форм організації дослідницької пізнавальної діяльності, в якій учні займають активну суб'єктивну позицію. Це підвищує інтерес учнів до досліджуваного предмета, розвиває їх творчу самостійність, формує роботі з різноманітними джерелами знаний. Література:
М.Чигирина, учитель першої кваліфікаційної категорії, учитель географії Слов’янського педагогічного ліцею ДЕЯКІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ Центром концепції розвитку навчальних закладів нового типу є творча особистість, індивідуальна робота з обдарованими дітьми. Творча обдарованість розглядається науковцями як індивідуальний, творчий, мотиваційний і соціальний потенціал, що дає можливість отримати високі результати у будь-якій сфері діяльності. В умовах педагогічного ліцею вдосконаленню навчально-виховного процесу з обдарованими дітьми, надання їм ґрунтовних міцних знання, озброєння їх практичним розумінням основ географічних наук допомагає, насамперед, проведення олімпіад, предметних тижнів, створення навчальних проектів, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт тощо. Велику роль у навчальному процесі викладання географії в ліцеї відводиться впровадженню новітніх технологій та сучасних методів навчання, які орієнтуються на розвиток обдарованої й творчої особистості. Творчість – це вищий рівень логічного мислення; це напруження всіх духовних сил людини (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага (натхнення), гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні) [1]. Використання творчих завдань на уроках географії, педагогічними вимогами яких є доступність, зв’язок із програмою, відповідність віковим інтересам учнів, є невід’ємною частиною уроку. У процесі навчання з метою розвитку творчої особистості можна використовувати завдання, спрямовані на - формування здібностей бачити протиріччя (проблеми): постановку проблемних питань до теми, розділу тексту і т. п.; - самостійне оцінювання процесу, географічного об’єкту і т. п.; - розвиток гіпотетичного мислення: формування гіпотези розв’язання певної проблеми; - розвиток фантазії. Як показує практика, цікавим є метод аналогій. Географія – це наука, що вивчає функцію, ґенезу об’єктів і явищ через їх структуру, тому пошук аналогій є найбільш доступним. Пошук аналогій здійснюється через асоціації за схожістю, серед образно поданих об’єктів, через абстрагування окремих ознак. Так, наприклад, пошук аналогій до понять “річка”, “пласкогір’я” слід здійснювати за планом: 1) зовнішній вигляд; 2) структура; 3) подальший розвиток; 4) походження; 5) функція. Упровадження проектного методу навчання під час вивчення географії стимулює процес розвитку творчого мислення, комунікативності і рефлексії в учнів. Працюючи над проектом учень осягає суть і глибину явищ, переживає ситуації, пов’язані з ним. При цьому учням відкривається своє бачення проблеми, що вивчається, а одержані знання мають свій особистий зміст. Прикладом інформаційного міні-проекту є робота з країнознавства у 9-х класах (“Донбас – регіон мужніх шахтарів”). За типовим планом характеристики країни ліцеїсти підбирають матеріал, який потім презентують перед класом. Роль учителя зводиться до консультування учнів у підготовці проекту й спрямування їхньої діяльності під час захисту. Проектне навчання є особистісно-орієнтованим, оскільки кожен учень ставить перед собою мету, вибирає зміст, здійснює пошук розв’язання поставленого завдання. Метод проектів дає змогу наблизити навчальний процес до життя, інтересів дітей. Упровадження методу проектів у вивчення географії надає можливості краще пізнавати початкові етапи наукового дослідження, передбачає покращення загальної підготовки учнів. У роботі з обдарованими й творчими дітьми велика роль належить учителеві. Саме він створює атмосферу, яка може заохочувати інтереси учня, розвивати його здібності, творче начало. |