Про затвердження Державної програми „ Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року"

Вид материалаДокументы

Содержание


Пояснювальна записка
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

визначення норм пожежної безпеки для закладів, які надають реабілітаційні та соціальні послуги незначній чисельності відвідувачів (до 8-16 осіб) з інвалідністю за місцем їх проживання, у тому числі у сільській місцевості;

обов’язкової участі у судових засіданнях громадянина, питання про недієздатність або обмежену дієздатність якого розглядається, та його законного представника або його адвоката (якщо громадянин та його законний представник через стан здоров’я чи інші об’єктивні причини не можуть бути присутніми на судовому засіданні);

надання права органам опіки та піклування звертатися про надання безоплатної правової допомоги особам, визнаним судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, а також особам, щодо яких суд розглядає справи про обмеження цивільної дієздатності, недієздатність та поновлення цивільної дієздатності;

спрямування коштів, отриманих від сплати судового збору, на забезпечення доступності будівель судових органів (ззовні та всередині) для осіб з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення;

започаткування діяльності піклувальних рад при психіатричних лікарнях, будинках дитини, установах пенітенціарної системи;

посилення (запровадження) відповідальності законних представників дітей-інвалідів та інвалідів, а також інших осіб, в результаті дій або бездіяльності яких відбулися приховування та полишення дітей-інвалідів та інвалідів;

зобов’язання місцевих органів влади щороку передбачати кошти на закупівлю та фінансування соціальних послуг;

напрацювання рекомендацій щодо визначення (оцінювання) та обліку індивідуальних потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, у соціальних послугах;

визначення у законах України про стандартизацію, сертифікацію, стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності, захист прав споживачів і державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції положень щодо необхідності врахування потреб осіб з ураженням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами під час відповідної діяльності;

визначення міжнародних стандартів, спрямованих на задоволення потреб осіб з ураженням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, з розумовою відсталістю та психічними розладами, які необхідно розробити, чи яким доцільно надати чинності в Україні, а також провести відповідну роботу;

встановлення вимог до дублювання телевізійної та відео продукції субтитрами та жестовою мовою, доступності Інтернету;

визначення механізмів інформування про законодавство та зміни у ньому осіб з ураженням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами;

встановлення правого статусу жестової мови спілкування, сфери її застосування та інших допоміжних засобів спілкування для осіб із сенсорними розладами;

надання дозволу на видання рельєфно-крапковим шрифтом та запис (звукозапис) (без згоди автора) оприлюднених творів без мети отримання прибутку для поповнення бібліотечних фондів шкіл-інтернатів і центрів реабілітації для дітей з ураженням органів зору, бібліотек громадських організацій, що представляють інтереси осіб з ураженням органів зору;

зобов’язання суб’єктів господарювання, що здійснюють видання та запис (звукозапис) творів, безкоштовно надавати один його екземпляр Республіканському будинку звукозапису та друку Українського товариства сліпих;

супроводження на телебаченні реклами, у тому числі політичної, аудіоописами та субтитрами з метою розуміння та сприйняття її особами з ураженнями органів зору та слуху;

створення та ведення електронного каталогу інструкцій із застосування лікарських засобів, включених до Державного реєстру лікарських засобів України, із безкоштовним доступом до нього через мережу Інтернет у форматах, адаптованих для ознайомлення особами з ураженнями органів зору;

тактильного позначення банкнот і монет національної валюти України різного номіналу та їх випуску різної довжини з метою розпізнавання їх особами з ураженнями органів зору;

забезпечення доступності веб-сайтів органів виконавчої влади для користувачів з ураженням органів зору та слуху і створення на головних сторінках таких веб-сайтів розділу про стан реалізації особами з інвалідністю своїх прав і свобод;

випуску за програмою „Українська книга” аудіо книг та книг зі шрифтом Брайля;

надання інвалідам по слуху послуг із сурдоперекладу (як різновиду соціальних послуг);

забезпечення державних та комунальних телерадіоорганізацій сучасним обладнанням для субтитрування та сурдоперекладу телевізійної продукції;

забезпечення синтезу української мови для мовного доступу осіб із порушеннями зору до україномовної текстової інформації на моніторі комп'ютера чи дисплеї мобільного телефону;

забезпечення організаційно-правових умов захисту повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена;

затвердження стандартів соціальних послуг, що надаються особам, нездатним до самообслуговування;

визначення у законах України про освіту, дошкільну, загальну середню, позашкільну, професійно-технічну і вищу освіту положень щодо необхідності врахування потреб осіб з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами під час відповідної діяльності;

відмови у наданні ліцензії на надання освітніх послуг, якщо у навчальному закладі не створені умови для надання освітніх послуг особам з інвалідністю;

вдосконалення типових положень про освітні установи, гуртожитки і відокремлені підрозділи навчальних закладів з метою створення доступності для осіб з інвалідністю;

адаптація зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти до потреб осіб з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами;

вдосконалення положення про навчально-реабілітаційний центр з метою наповнення його діяльності реабілітаційною складовою;

врахування потреб осіб з інвалідністю під час дистанційного навчання;

визначення рекомендацій щодо здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами в процесі інклюзивного навчання;

визначення нормативів чисельності асистентів, сурдоперекладачів, медичних працівників, вчителів реабілітологів та інших спеціалістів для навчання осіб з ураженнями органів зору, слуху, опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю та психічними розладами у навчальних закладах;

запровадження державних іспитів на знання жестової мови для студентів, які навчаються за спеціальністю сурдопедагог;

створення навчально-методичних підрозділів у вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації для супроводу навчання студентів з інвалідністю;

визначення стандартів початкової загальної освіти дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) та відповідні навчальні програми, у тому числі з абілітаційного навчання, для дітей з помірною та тяжкою розумовою відсталістю та психічними розладами;

забезпечення дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів матеріально-технічною базою, адаптованою для навчання осіб з інвалідністю;

вдосконалення законодавства про психіатричну допомогу щодо механізмів здійснення соціального та медичного супроводу осіб з розумовою відсталістю та психічними розладами;

визначення організаційно-правових умов встановлення інвалідності дітям;

забезпечення медико-соціальних експертних комісій належними матеріально-технічною базою, доступом до Інтернету, кадрами, підвищення статусу їх працівників, створенням доступності до їх приміщень;

вдосконалення діяльності медико-соціальних експертних комісій;

спрощення процедури складання якісної індивідуальної програми реабілітації;

вдосконалення порядку забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами (виробами медичного призначення) та їх переліку;

визначення умов отримання особами, яким встановлено діагноз „онкологічні захворювання”, „психічні розлади” та „розумова відсталість”, послуг у навчальних, реабілітаційних, лікувальних та інших закладах і установах;

вдосконалення форм індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю та порядку їх складання;

вдосконалення порядку встановлення інвалідності;

визначення державних санітарних норм для міні-харчоблоків установ і закладів тимчасового та постійного перебування осіб з розумовою відсталістю, реабілітаційних установ змішаного типу для осіб із розумовою відсталістю, які надаватимуть послуги незначній чисельності відвідувачів (до 8-16 осіб);

визначення джерел фінансування установ і закладів тимчасового та постійного перебування осіб із розумовою відсталістю, із комплексними вадами, установ змішаного типу для осіб з інвалідністю;

запровадження виплати грошових компенсацій особам з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю відповідно до статті 27 Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні”;

вдосконалення порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації (їх переліку) та автомобілями, збільшення видатків на ці цілі за рахунок коштів державного бюджету та в рамках місцевих програм;

вдосконалення порядку надання особам з інвалідністю реабілітаційних послуг;

розширення переліку лікувальних і реабілітаційних установ недержавної форми власності, в яких за рахунок коштів державного бюджету можуть отримувати послуги інваліди та діти-інваліди;

визначення порядку атестації працівників реабілітаційних установ недержавної форми власності і врегулювання питання безоплатності проходження передатестаційного циклу медичними працівниками реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю системи Мінсоцполітики;

здійснення моніторингу складності завдань та обов'язків нових професійних назв працівників реабілітаційних установ шляхом їх порівняння з аналогічними існуючими характеристиками робіт, що передбачені чинними кваліфікаційними характеристиками;

запровадження мотиваційної системи управління персоналом реабілітаційних установ;

визначення номенклатури професій працівників установ та закладів, які надають послуги особам з інвалідністю, на які відсутні кваліфікаційні характеристики, розробка та затвердження таких кваліфікаційних характеристик;

створення мережі сервісних центрів із забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації та технічного обслуговування цих засобів і пунктів прокату технічних та інших засобів реабілітації;

створення та зміцнення матеріально-технічної бази реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю;

запровадження альтернативних механізмів виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом зарахування роботодавцям у подвійному розмірі в рахунок виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів перших робочих місць молоді з інвалідністю, яка отримала професію (спеціальність);

оптимізації напрямів використання коштів адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до Фонду соціального захисту інвалідів, з метою спрямування їх на найефективніші заходи сприяння працевлаштуванню осіб з інвалідністю (шляхом розвитку самозайнятості, малого підприємництва тощо);

спрощення процедури надання Фондом соціального захисту інвалідів коштів роботодавцям, у тому числі шляхом компенсування витрат державної служби зайнятості;

посилення соціального захисту від безробіття осіб з інвалідністю, в тому числі шляхом вивчення можливості та доцільності компенсування відповідних витрат Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

визначення обов’язкової частки зазначених коштів, яка має бути спрямована на заходи зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю, залучення до процесу їх розподілу соціальних партнерів і громадських організацій інвалідів;

визначення органів, на які будуть покладені повноваження щодо консультування роботодавців з питань працевлаштування осіб з інвалідністю та створення для них робочих місць;

покращення взаємодії усіх суб’єктів, які сприяють працевлаштуванню осіб з інвалідністю, та визначення з цього приводу відповідних повноважень громадських організацій інвалідів у законодавстві;

напрацювання пропозицій щодо визначення соціально-економічних підприємств, де працюють особи з інвалідністю, та їх підтримки;

включення до колективних договорів та угод на державному, галузевому, регіональному рівнях заходів зі створення доступності для осіб з інвалідністю та зобов’язання роботодавців виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та надавати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством;

віднесення до пріоритетних видів оплачуваних громадських робіт надання соціальних послуг особам з інвалідністю, перелік яких узгоджувати із громадськими організаціями;

затвердження методичних рекомендації щодо складання розділів „Професійна реабілітація” та „Трудова реабілітація” індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю;

збільшення розмірів грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, на транспортне обслуговування та видатків на їх виплату;

визначення механізму реалізації статті 73 Цивільного кодексу України щодо оплати послуг опікуна та піклувальника, розміру виплати, порядку та підстав її призначення;

визначення номенклатури професій сфери соціального захисту інвалідів, на які відсутні кваліфікаційні характеристики;

збільшення видатків на виплату особам з інвалідністю одноразової матеріальної допомоги;

збільшення видатків на виплату грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів і на транспортне обслуговування;

придбання для установ соціального захисту населення транспортних засобів для забезпечення перевезення інвалідів і дітей-інвалідів до місця отримання послуг;

вдосконалення законодавства щодо забезпечення гарантій участі осіб з інвалідністю та організацій, які вони представляють, в політичному та суспільному житті, у тому числі участі у виборах;

збільшення фінансової підтримки громадським організаціям інвалідів;

розширення масштабів і збільшення числа номінацій Всеукраїнського фестивалю творчості осіб з обмеженими функціональними можливостями „Барви життя”;

врахування під час всеукраїнського та сільськогосподарського переписів рекомендацій Вашингтонської групи по статистичному виміру інвалідності;

збільшення числа показників щодо осіб з інвалідністю у державних статистичних спостереженнях та адміністративних даних;

забезпечення розвитку, модернізації, технічного супроводження Централізованого банку даних з проблем інвалідності та Єдиного інформаційного автоматизованого банку даних Фонду соціального захисту інвалідів щодо реєстрації роботодавців та даних про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Програму передбачається виконати протягом 2012 - 2020 років, у три етапи:

на першому етапі (2012-
2014 роки) національне законодавство буде приведено у відповідність до вимог Конвенції;


на другому етапі (2015 рік) буде комплексно проаналізовано результати нормативно-правової роботи та у разі потреби визначено нові дії у цьому напрямку;

на третьому етапі (2016-
2019 роки) буде впроваджуватися прийняте в рамках Програми законодавство та покращуватися фінансування програм, які стосуються інвалідів.



Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності


Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності


Виконання Програми забезпечить:

покращення умов життєдіяльності інвалідів;

приведення національного законодавства у відповідність з вимогами Конвенції;

зменшення кількості звернень, скарг, судових позовів до міжнародних організацій, зокрема Комітету ООН з прав інвалідів, щодо дотримання Україною прав інвалідів.


Виконання Програми дасть змогу:

привести національне законодавство у відповідність до вимог Конвенції про права інвалідів;

посилити (запровадити) відповідальність за дискримінацію за ознакою інвалідності;

ліквідувати перепони і бар’єри, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб осіб з інвалідністю;

покращити фінансування програм і заходів, які стосуються осіб з інвалідністю;

запровадити облік осіб з інвалідністю, послуг і засобів, в яких вони мають потребу;

створити для осіб з інвалідністю умови доступності до об'єктів фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів – до освіти, праці, культури;

удосконалити порядки надання особам з інвалідністю послуг та засобів;

налагодити співпрацю державних органів з громадськими організаціями інвалідів;

сформувати позитивне ставлення у суспільстві до осіб з інвалідністю;

забезпечити широку участь осіб з інвалідністю у житті суспільства.


Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми


Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми


Фінансування заходів Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, інших джерел.


Обсяг фінансування визначається щороку під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік.

Фінансування заходів Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансування визначається щороку під час складання проекту державного бюджету України на відповідний рік.


Директор Департаменту соціального

захисту інвалідів О. Полякова


„___”_____________2012 р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту постанови Кабінету Міністрів України

Про затвердження Державної програми „Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року”
та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України”



1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Відповідно до пункту 2.2. розділу IV рішення Ради у справах інвалідів при Кабінеті Міністрів України від 07.06.10 № 1, підпункту 1 пункту 3 Протоколу за результатами засідання Громадської гуманітарної ради під головуванням Президента України В.Ф. Януковича 22 грудня 2010 року
(від 11.01.2011 № 1-1/30) і розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 № 245 необхідно розробити та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про загальнодержавну програму „Національний план дій щодо реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів” на період до 2020 року”.

Водночас, підпунктом 5 пункту 1 Указу Президента України від 19.05.2011 № 588 „Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями” Кабінету Міністрів України доручено розробити та затвердити Державну програму „Національний план дій щодо реалізації Конвенції про права інвалідів та розвитку системи реабілітації інвалідів” на період до 2020 року” (далі − Програма).

Доцільність затвердження Програми актом Кабінету Міністрів України, а не законом, полягає у наступному.

Україна, хоча і давно проводить послідовну політику у сфері забезпечення прав і свобод людей з інвалідністю на основі дотримання принципів законності, демократії, рівності, недискримінації та соціальної справедливості з урахуванням міжнародних, у тому числі європейських стандартів, однак вони постійно вдосконалюються. Від так, Програму буде потрібно та ймовірно періодично приводити у відповідність.

Крім того, під час її розроблення була помічена занадто низька ініціативність співвиконавців (більшість завдань запропоновані Мінсоцполітики та громадськими організаціями інвалідів).

Загальновідомо, що внести зміни до закону набагато важче та триваліше у часі, а ніж до акта Уряду.

До Програми також включено заходи, спрямовані на виконання Плану дій Ради Європи щодо сприяння правам і повній участі людей з інвалідністю в суспільстві: покращення якості життя таких людей в Європі в 2006 - 2015 роках (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи Rec (2006)5).

Першу (робочу) редакцію Програми (понад 300 завдань і заходів) було розглянуто 150 суб’єктами, у тому числі всіма міністерствами, та іншими центральними органами виконавчої влади, Уповноваженим з прав людини, Комітетом Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Генеральною прокуратурою, Службою безпеки, чотирма вищими судами, НБУ, Національною академією медичних наук, Національною академією педагогічних наук, Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, 21 об’єднанням інвалідів. 73 суб’єкта погодили Програму без зауважень або не висловили до неї жодної пропозиції, від інших - надійшло майже 900 пропозицій та зауважень.

До числа зауважень, які мали концептуальне значення на зміну змісту та назви Програми, можна віднести зауваження:
  • ВГСПО „Національна Асамблея інвалідів України” та ВГОІ „Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю”, які запропонували виключити із назви Програми слова „та розвитку системи реабілітації інвалідів”, оскільки недоцільно надавати пріоритет одному з напрямів реалізації Конвенції про права інвалідів, а саме статті 26, що стосується питань реабілітації та абілітації осіб з інвалідністю;
  • ВГСПО „Національна Асамблея інвалідів України”, ВГОІ „Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю” та
    ВГОІ „Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів”, які висловили пропозицію щодо доцільності приведення мети Програми у відповідність до мети Конвенції про права інвалідів;
  • ВГСПО „Національна Асамблея інвалідів України” та інших громадських організацій інвалідів, які вказали на значну кількість завдань і заходів Програми (робочої редакції), що були декларативними по відношенню до осіб з інвалідністю;
  • ВГОІ „Всеукраїнська профспілка працездатних інвалідів” та інших громадських організацій інвалідів, які критично прокоментували положення Програми стосовно того, що вона фінансуватиметься „виходячи з фактичних можливостей бюджету”;
  • Мінекономрозвитку наголосило на тому, що у розділі „Шляхи і способи розв’язання проблеми” Програми шляхи розв’язання проблеми, пов’язаної із захистом та забезпеченням прав інвалідів в економічному, соціальному, правовому та культурному житті, носять загальний характер і потребують конкретизації;
  • Мінфін зауважило, що:
  • у розділі Концепції „Шляхи і способи розв'язання проблеми” Програми не передбачається шляхів і способів, мова про які йдеться у завданнях і заходах Програми;
  • завдання і заходи Програми передбачається виконувати протягом тривалого терміну (2012-2020 роки), а тому для більш реального прогнозування обсягів видатків доцільно поділити виконання Програми на етапи;
  • із завдань і заходів Програми слід виключити завдання і заходи, які мають міститися в інших чинних державних цільових програмах, або тих що вже розробляються (Мінсоцполітики склало орієнтовний перелік таких програм, що додається).


На підставі зазначено була з’ясована потреба:
  • вилучення з назви Програми слів „та розвитку системи реабілітації інвалідів”;
  • викладення у новій редакції Концепції відповідної Програми;
  • вдосконалення Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (зі змінами), з метою визначення чітких механізмів залучення об’єднань інвалідів до прийняття рішень, які стосуються осіб з інвалідністю, і врахування їх потреб, а також до пунктів 1-5 Плану заходів щодо поліпшення доступу до інформації осіб з вадами слуху шляхом субтитрування і сурдоперекладу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 209-р, оскільки жоден із них не виконано).