Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”
| Вид материала | Кодекс |
- Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 283.64kb.
- Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 95.52kb.
- Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 303.67kb.
- Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 477.76kb.
- Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 236.3kb.
- Протокол №12, 3869.29kb.
- Протокол №, 2839.04kb.
- Публічне акціонерне товариство “акціонерний комерційний банк інформація про пат “акб, 4704.35kb.
- Правила фонду фінансування будівництва «Севастополь» №1 ффб-а (Управитель: Відкрите, 443.36kb.
- Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Актив-банк” фінансовий звіт за 2007, 4374.78kb.
Стаття 1. Мета та принципи контролю.
1. Контроль за фінансово-господарською діяльністю Банку має на меті захист прав та законних інтересів акціонерів, забезпечення довіри інвесторів та акціонерів.
2. Діюча у Банку система контролю за його фінансово-господарською діяльністю будується на принципах комплексності, незалежності, об'єктивності, професійності та сприяння:
а) збереженню та раціональному використанню фінансових і матеріальних ресурсів Банку;
б) забезпеченню прозорості та достовірності фінансових звітів;
в) запобіганню та викриттю фальсифікацій та помилок;
г) забезпеченню стабільного та ефективного функціонування Банку.
Стаття 2. Структура контролю.
1. Контроль за фінансово-господарською діяльністю Банку здійснюється через залучення незалежного зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) та внутрішню систему контролю.
Глава 2. Зовнішній аудит.
Стаття 1. Загальні засади організації зовнішнього аудиту.
1. Банк проводить щорічну аудиторську перевірку публічної фінансової звітності за участю зовнішнього аудитора. З метою забезпечення належної якості та об’єктивності, аудиторська перевірка проводиться згідно з національними та міжнародними стандартами.
2. Аудиторська перевірка Банку здійснюється аудитором, який має сертифікат Національного банку України на аудиторську перевірку банківських установ.
3. Зовнішній аудитор повинен бути незалежним від впливу органів управління та посадових осіб Банку, власників крупних пакетів акцій, інших осіб, які можуть бути зацікавлені в результатах аудиторської перевірки.
Незалежність зовнішнього аудитора забезпечується його затвердженням Спостережною Радою Банку. Зовнішній аудитор призначається з числа аудиторських компаній (фірм), які мають бездоганну ділову репутацію за досвід аудиторських перевірок крупних банків.
4. Зовнішній аудитор бере участь у роботі Загальних зборах акціонерів з метою надання акціонерам відповідей на питання щодо аудиторського висновку.
Глава 3. Внутрішній контроль.
Стаття 1. Загальні засади внутрішнього контролю
1. Система внутрішнього контролю забезпечує здійснення стратегічного, оперативного та поточного контролю за його фінансово-господарською діяльністю.
2. Внутрішній контроль за фінансово-господарською діяльністю Банку здійснюють:
а) Спостережна Рада;
б) Ревізійна комісія;
в) служба внутрішнього аудиту.
3. Спостережна Рада, як орган контролю, забезпечує створення функціонування ефективної системи внутрішнього контролю за фінансово-господарською діяльністю Банку і системи управління ризиками, її комплексність, розробку і затвердження необхідних стратегій і положень стосовно контролю діяльності Банку; має повноваження щодо призначення та звільнення внутрішніх аудиторів, затвердження зовнішнього аудитора; здійснює контроль за ефективністю, об'єктивністю та незалежністю аудитора, фінансовими відносинами між Банком та аудитором; виявляє недоліки системи контролю, розробляє пропозиції та рекомендації щодо її вдосконалення; здійснює контроль за усуненням недоліків, які були виявлені під час проведення перевірок Ревізійною комісією, службою внутрішнього аудита та зовнішнім аудитором.
Глава 4. Ревізійна комісія.
Стаття 1. Загальні положення про Ревізійну комісію.
1. Ревізійна комісія є органом, який контролює фінансово-господарську діяльність Правління Банку.
2. Ревізійна комісія підзвітна Загальним зборам акціонерів Банку та Спостережній Раді Банку.
Ревізійна комісія доповідає про результати ревізій та перевірок Загальним зборам акціонерів Банку та Спостережній Раді Банку. Члени Ревізійної комісії можуть брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Спостережної Ради Банку та Правління Банку.
Стаття 2. Завдання Ревізійної комісії.
1. Завдання Ревізійної комісії полягає у здійсненні контролю за фінансово-господарською діяльністю Банку.
Стаття 3. Компетенція Ревізійної комісії.
1. Питання, які відносяться до компетенції Ревізійної комісії визначаються Статутом Банку та Положенням про Ревізійну комісію, відповідно до завдань, які покладаються на Ревізійну комісію.
2. При здійсненні покладених на неї повноважень Ревізійна комісія зобов’язана вимагати позачергового скликання Загальних зборів акціонерів у разі виявлення загрози суттєвим інтересам Банку та/або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами Банку.
3. Ревізійна комісія має право вносити пропозиції до порядку денного Загальних зборів акціонерів. Члени Ревізійної комісії мають право бути присутніми на Загальних зборах та брати участь в обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу.
Стаття 4. Формування Ревізійної комісії.
1. Обрання та відкликання членів Ревізійної комісії Банку відноситься до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів. При обранні членів Ревізійної комісії голосування проводиться з використанням бюлетенів. Члени Ревізійної комісії обираються виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність. Голова Ревізійної комісії обирається Загальними зборами з числа осіб, обраних до складу Ревізійної комісії.
2. Порядок формування Ревізійної комісії визначається Статутом та Положенням про Ревізійну комісію. Порядок формування Ревізійної комісії повинен передбачати можливість для всіх акціонерів, у тому числі дрібних, пропонувати кандидатури до складу Ревізійної комісії.
Стаття 5. Критерії, яким повинні відповідати члени Ревізійної комісії.
1. Члени Ревізійної комісії повинні володіти спеціальними знаннями, кваліфікацією та досвідом, необхідним для якісного виконання свої посадових обов’язків та мати бездоганну ділову репутацію, мають бути незалежними від впливу членів Правління Банку, власників крупних пакетів акцій, інших осіб, що можуть бути заінтересованими в результатах проведення контролю.
2. Незалежність членів Ревізійної комісії забезпечуються такими вимогами щодо них:
- не можуть бути членами Ревізійної комісії Банку члени Спостережної Ради та Правління Банку, а також особи, які є працівниками Банку або власниками більше 10% акцій Банку;
- не можуть входити до складу Ревізійної комісії Банку особи, які мають особисті та (або) родинні стосунки з головним бухгалтером та членами Правління.
Для ефективного виконання своїх функцій, члени Ревізійної комісії повинні приділяти достатню кількість часу для проведення перевірок.
3. Вимоги до членів Ревізійної комісії встановлюються Положенням про Ревізійну комісію Банку.
Стаття 6. Право Ревізійної комісії залучати експертів.
1. Ревізійна комісія має право у разі необхідності залучати до ревізій та перевірок зовнішніх та внутрішніх експертів і аудиторів.
Стаття 7. Винагорода членів Ревізійної комісії.
1. Члени Ревізійної комісії отримують винагороду за виконання обов’язків члена Ревізійної комісії. Розмір та форма винагороди членів Ревізійної комісії визначаються Загальними зборами акціонерів. Розмір винагороди членів Ревізійної комісії повинен бути співвідносним із результатами діяльності Банку та стимулювати до якісного виконання їх обов'язків.
Стаття 8. Регламентування діяльності Ревізійної комісії.
1. Питання діяльності Ревізійної комісії, у тому числі: порядок формування, критерії, яким повинні відповідати члени Ревізійної комісії, їх повноваження, права та обов’язки, порядок проведення засідань, тощо визначаються Положенням про Ревізійну комісію.
Глава 5. Служба внутрішнього аудиту.
Стаття 1. Загальні положення про службу внутрішнього аудиту.
1. Служба внутрішнього аудиту є органом оперативного контролю Спостережної Ради Банку, підпорядковується Спостережній Раді Банку та звітує перед нею.
2. Служба внутрішнього аудиту призначається Спостережною Радою та діє на підставі Положення, затвердженого Спостережною Радою.
Стаття 2. Завдання служби внутрішнього аудиту.
1. Основним завданням служби внутрішнього аудиту є своєчасне виявлення та запобігання порушенням, які перешкоджають законному і ефективному використанню коштів та майна Банку.
Стаття 3. Компетенція служби внутрішнього аудиту.
1. Компетенція служби внутрішнього аудиту визначається Статутом Банку та Положенням про службу внутрішнього аудиту, виходячи із завдань, які покладаються на неї.
2. Служба внутрішнього аудиту не несе відповідальності і не має владних повноважень щодо операцій, за якими вона здійснює аудит.
3. Відповідно до повноважень служби внутрішнього аудиту, Положенням про службу внутрішнього аудиту визначаються її функції, права та обов’язки.
4. Служба внутрішнього аудиту має право на ознайомлення з усією документацією Банку та нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу Банку. Служба внутрішнього аудиту уповноважена вимагати письмові пояснення від окремих посадових осіб Банку щодо виявлених недоліків у роботі.
Стаття 4. Критерії, яким повинні відповідати працівники служби внутрішнього аудиту.
1. Працівники служби внутрішнього аудиту повинні мати вищу економічну освіту, високі професійні якості, володіти спеціальними знаннями у галузі бухгалтерського обліку та фінансової звітності банків, мати необхідний досвід роботи, які забезпечують якісне виконання ними їх обов’язків.
Працівники Служби внутрішнього аудиту повинні мати високі моральні якості та бездоганну репутацію, мають бути незалежними від впливу посадових осіб Банку та крупних акціонерів.
2. Обов’язковими вимогами для керівника служби внутрішнього аудиту є:
а) наявність вищої економічної освіти;
б) стаж роботи на керівних посадах у банківській системі.
3. Працівники служби внутрішнього аудиту не можуть виконувати в Банку будь-які інші обов’язки.
4. Кандидатура керівника служби внутрішнього аудиту погоджується з Національним банком України.
5. Вимоги до працівників служби внутрішнього аудиту встановлюються Положенням про службу внутрішнього аудиту.
РОЗДІЛ V.
Розкриття інформації та прозорість.
Глава 1. Загальні засади Інформаційної політики.
Стаття 1. Принципи інформаційної політики.
1. Інформаційна політика Банку, спрямовується на розкриття інформації шляхом її донесення до відома всіх зацікавлених у її отриманні осіб в обсязі, необхідному для прийняття зважених рішень. Інформаційна політика визначається з врахуванням потреби Банку у захисті конфіденційної інформації та комерційної таємниці.
2. Загальні засади та принципи Інформаційної політики регламентуються відповідним внутрішньобанківським документом.
Інформаційна політика Банку регулює ключові питання розкриття інформації, у тому числі обсяг інформації, що підлягає розкриттю; порядок розкриття інформації (порядок надання інформації на запит заінтересованих осіб); обмеження щодо розкриття інформації, в тому числі порядок визначення переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, їх збереження та доступ до них; обсяг повноважень органів управління щодо підготовки, розкриття, збереження інформації та контролю за виконанням Інформаційної політики.
Інформаційна політика спрямована на повне, точне та своєчасне розкриття інформації у формах, передбачених чинним законодавством України. Інформаційна політика не обмежується виключно рамками чинного законодавства і передбачає розкриття додаткової інформації, оприлюднення якої не повинно порушувати як положень чинного законодавства України, так і права Банку на конфіденційну інформацію та комерційну таємницю й створення надійної системи її захисту.
Правила надання документів, що установлюються Інформаційною політикою не повинні містити перешкод (загальних або таких, що стосуються певної категорії користувачів) для ознайомлення з відкритою інформацією.
Стаття 2. Інформація, що розкривається Банком.
1. Банк своєчасно та доступними засобами розкриває повну і достовірну інформацію з усіх суттєвих питань, що стосуються його діяльності, з метою надання можливості користувачам (акціонерам, кредиторам, потенційним інвесторам тощо) приймати поінформовані рішення.
2. Інформація, що розкривається Банком, повинна бути суттєвою та повною.
Суттєвою вважається інформація, відсутність або неправильне відображення якої може вплинути на прийняття рішень користувачами цієї інформації. Виходячи з цього, Банк зобов'язаний при визначенні суттєвої інформації враховувати інтереси та потреби користувачів інформації та, не обмежуючись вимогами чинного законодавства, розкривати більш детальну інформацію, яка є важливою і суттєвим чином може вплинути на прийняття користувачами зважених рішень.
3. До інформації, яку Банк розкриває регулярно (не рідше одного разу на рік та при випуску цінних паперів), належать, зокрема, відомості про:
а) цілі та стратегію бізнесу;
б) результати фінансової та операційної діяльності;
в) структуру власності та контролю;
г) посадових осіб органів управління, володіння акціями Банку;
д) істотні фактори ризику, що впливають на діяльність Банку;
е) дотримання принципів корпоративного управління.
4. Банк негайно розкриває особливу інформацію про суттєві події та зміни, які можуть впливати на стан Банку, вартість його цінних паперів та/або розмір доходу по них.
До суттєвої інформації, яку Банк повинен розкривати у складі особливої інформації, зокрема належать відомості про:
а) прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу;
б) прийняття рішення про викуп власних акцій;
в) факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі;
г) одержання позики або кредиту на суму, що перевищує 25 відсотків активів Банку;
д) зміну складу посадових осіб Банку;
е) зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій;
є) рішення Банку про утворення, припинення його філій, представництв;
ж) рішення Загальних зборів акціонерів про зменшення статутного капіталу;
з) порушення справи про банкрутство Банку, винесення ухвали про його санацію;
и) рішення Загальних зборів або суду про припинення або банкрутство Банку.
Стаття 3. Вимоги до інформації, що розкривається.
1. Інформація, що розкривається Банком, повинна бути достовірною, тобто такою, що сприяє чіткому та повному уявленню про дійсний фінансовий стан Банку та результати його діяльності.
Достовірність та якість інформації забезпечуються, перш за все, завдяки використанню високих стандартів обліку та розкриття інформації. Банк повинен розкривати регулярну фінансову звітність (річну та квартальну) відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Стаття 4. Засоби розкриття інформації.
1. Банк використовує зручні для користувачів та сучасні засоби поширення інформації, які забезпечують рівний, своєчасний та не пов'язаний зі значними витратами доступ до інформації.
З метою оприлюднення інформації Банк може використовувати різноманітні засоби поширення інформації, у тому числі друковані видання та інші засоби масової інформації; поширення через організаторів торгівлі цінними паперами та інформаційні агентства; безпосереднє надання інформації заінтересованим особам як на їх запит, так і з власної ініціативи.
Банк зобов`язаний розкривати регулярну та особливу інформацію на фондовому ринку шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або в її інформаційному ресурсі, поновлювальному у режимі реального часу (стрічка новин), опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або ДКЦПФР, подання до ДКЦПФР. Банк може на власний розсуд додатково оприлюднити інформацію на власному сайті у глобальній мережі Інтернет.
2. Банк забезпечує рівний доступ до інформації, що розкривається, включаючи її обсяг, зміст, форму та час надання, виключаючи можливість переважного задоволення інформаційних потреб одних груп користувачів перед іншими.
РОЗДІЛ VI.
Заінтересовані особи.
Глава 1. Загальні засади взаємовідносин з заінтересованими особами.
Стаття 1. Поняття заінтересованої особи.
1. Під заінтересованими особами розуміються особи, які мають законний інтерес до діяльності Банку, тобто певною мірою залежать від Банку або можуть впливати на його діяльність. До заінтересованих осіб належать, у першу чергу, працівники (як ті, що є акціонерами Банку, так і ті, що не є його акціонерами), кредитори, споживачі послуг Банку, територіальна громада міста, а також відповідні державні органи та органи місцевого самоврядування.
Стаття 2. Основні принципи взаємовідносин з заінтересованими особами.
- Будь-які відносини із заінтересованими особами, включаючи їх вибір Банку, будуються на принципах нейтральності, взаємовигоди, конкуренції у виборі, компетентності, паритетності, поваги їх прав та законних інтересів, активної співпраці задля створення добробуту, робочих місць та забезпечення фінансової стабільності Банку.
Не допускаються втручання, тиск або інші дії з боку будь-яких зацікавлених або інших осіб щодо вибору того чи іншого контрагента чи укладення з ним угод на умовах, що суперечать інтересам Банку.
2. Укладання Банком важливих угод з контрагентами щодо надання Банку послуг здійснюються на тендерній основі.
3. Банк забезпечує дотримання передбачених чинним законодавством (цивільним, господарським, трудовим тощо) прав та інтересів заінтересованих осіб.
4. При прийнятті рішень або здійсненні дій, що можуть тим чи іншим чином вплинути на зацікавлених осіб, зокрема, щодо реалізації соціальних програм; створення робочих місць; формування та зміни розміру статутного капіталу; придбання Банком власних акцій; реорганізація та ліквідація Банку, органи управління та посадові особи Банку зобов’язані враховувати легітимні інтереси заінтересованих осіб.
5. Банк забезпечує зацікавленим особам доступ до інформації про Банк, необхідної для ефективної співпраці.
Зацікавленим особам надається можливість своєчасного отримання інформації про фінансовий стан Банку та результати його діяльності, суттєві факти, що стосуються фінансово-господарської діяльності, порядок управління Банком, інша інформація.
Перелік, інформації, яка може надаватись для ознайомлення зацікавленим особам та порядок ознайомлення з цією інформацією, визначається Інформаційною політикою Банку.
Глава 2. Працівники Банку.
Стаття 1. Основні принципи взаємовідносин з працівниками Банку.
1. Взаємовідносини органів управління та посадових осіб Банку з працівниками Банку будуються на принципах забезпечення та захисту їх інтересів, сприяння підвищенню заінтересованості у ефективній діяльності Банку та зацікавленості в результатах праці, забезпечення створення команди однодумців, яка діятиме виключно в інтересах Банку та на благо його акціонерів.
2. Органи управління та посадові особи Банку зобов’язані забезпечити належні умови та охорону праці, рівень оплати праці, який відповідає виконаній роботі та стимулює працівників.
3. Мотивація працівників у досягненні високих результатів їх праці та ефективній діяльності Банку здійснюється шляхом:
а) встановлення об’єктивної та конкурентної системи оплати праці;
б) гнучкої системи преміювання з врахуванням індивідуального вкладу працівника в роботу Банку;
в) надання працівникам можливості навчання та підвищення кваліфікації;
г) надання працівникам можливості професійного та кар’єрного росту;
д) регулярного публічного (не менше одного разу на рік) підведення підсумків діяльності Банку, відзначення та нагородження найкращих працівників за високі результати роботи;
е) забезпечення проведення дозвілля працівників;
є) забезпечення права працівників на відпочинок;
ж) забезпечення соціального захисту працівників, не обмежуючись соціальними гарантіями, передбаченими чинним законодавством України;
з) відзначення та святкування колективом Банку корпоративних дат (свят).
4. Органи управління Банку та посадові особи зобов’язані інформувати працівників про прийняті рішення, що можуть стосуватися їх інтереси.
Стаття 2. Етика поведінки працівників Банку.
1. Взаємовідносини працівників Банку в колективі, працівників банку з акціонерами, клієнтами-користувачами послуг банку, іншими заінтересованими особами будуються на засадах відкритості, взаєморозуміння, доброзичливості та добропорядності, взаємоповаги.
Працівники Банку повинні мати прагнення працювати в єдиній команді, поважати та приймати до уваги думку інших працівників, їх досвід та кваліфікацію.
2. Працівники Банку повинні добросовісно та розумно діяти в найкращих інтересах Банку, використовувати свої повноваження та можливості, пов’язані з посадами, які вони обіймають, виключно в інтересах Банку.
Глава 3. Корпоративні дати.
Стаття 1. Поняття корпоративної дати.
- Під корпоративною датою розуміється визначна дата яка відзначається колективом Банку.
- Корпоративними датами Банку є:
19 травня
- День народження Банку
20 травня
- День банківського працівника
- Відзначення корпоративних дат може відбуватися у формі корпоративних вечірок, святкових Зборів колективу Банку, інших формах, визначених адміністрацією Банку та профспілковим комітетом.
РОЗДІЛ VII.
Прикінцеві та перехідні положення.
- Цей Кодекс набирає чинності з моменту державної реєстрації нової редакції Статуту ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ХРЕЩАТИК”.
2. До приведення внутрішніх нормативних документів Банку з питань корпоративного управління у відповідність з цим Кодексом, ці нормативні документи діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
3. Цей Кодекс буде вдосконалюватися, переглядатися та редагуватися з урахуванням розвитку акціонерного законодавства, вдосконалення практики та загальноприйнятих (міжнародних) принципів корпоративного управління.
Голова Загальних зборів акціонерів Войтко Є.В.
Секретар Загальних зборів акціонерів Корогодська О.П.