Публічне акціонерне товариство “акціонерний комерційний банк інформація про пат “акб “Київ”
| Вид материала | Документы |
- Протокол №, 2839.04kb.
- Протокол №12, 3869.29kb.
- Загальна iнформацiя про дiяльнiсть Банку, 166.86kb.
- Протокол №8, 2191.55kb.
- Загальна інформація про діяльність Банку, 7547.22kb.
- Загальна інформація про діяльність Банку, 7282.52kb.
- Інформація про випуск облігацій відкритого акціонерного товариства акціонерний банк, 1401.08kb.
- Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 95.52kb.
- Правила фонду фінансування будівництва «Севастополь» №1 ффб-а (Управитель: Відкрите, 443.36kb.
- Публічне акціонерне товариство “комерційний банк “хрещатик”, 303.67kb.
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК
Інформація про ПАТ “АКБ “Київ”.
ПАТ “АКБ “Київ” - кредитно-фінансова установа, що входить до єдиної банківської системи України.
Рішення про створення АБ “Київщина” прийнято установчою угодою від 25.11.92 р., а 19 травня 1993 р. за № 171 зареєстрований Національним банком України АКБ “Київщина”. Згідно рішення Загальних зборів АКБ “Київщина” перейменований в АКБ “Київ” з переходом до АКБ “Київ” всіх прав та зобов”язань АКБ “Київщина” (зміну назви зареєстровано 7.12.95 р.).
Відповідно до вимог Законів України”Про акціонерні товариства”, “Про банки і банківську діяльність, Постанов Правління НБУ № 38 від 30.01.2009 р., № 53 від 6.02.2009 р, .№ 225 від 16.04.2009 р. змінено назву банку на Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Київ”.
Організаційно-правова форма банку – публічне акціонерне товариство.
Ідентифікаційний код - 14371869.
Юридична адреса – Україна, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 16/22.
Звітний період - 2009 рік (з 1.01.2009 р. по 31.12.2009 р.).
Функціональна валюта звітності – гривна, вимір - тисяча гривен (тис.грн.).
Організаційна структура банку затверджена рішенням Правління № 11 від 15.12.2009р. (див. додаток).
За станом на 31.12.2009 р. банк обслуговує 107308 клієнтів, яким відкрито 244713 рахунків, в тому числі карткових рахунків - 29567, 623 клієнтів працюють по системі дистанційного обслуговування “Клієнт-банк”.
Відділення здійснюють свою діяльність згідно Положення про відділення.
Засновниками ПАТ АКБ “Київ” є держава, юридичні та фізичні особи згідно установчих документів.
Зареєстрований статутний фонд на кінець звітного року становив 3567544 тис.грн.
Валюта балансу банку зменшилась на 1691147 тис.грн. та складає 3196268 тис.грн., балансовий збиток становить 3264729 тис.грн.
Види діяльності.
ПАТ «АКБ «КИЇВ» діє як універсальна банківська установа на фінансовому ринку України. Банк надає повний спектр банківських послуг як юридичним, так і фізичним особам з метою отримання прибутку та забезпечення інтересів своїх клієнтів, акціонерів і працівників. Банк створює сприятливі умови для підтримки вітчизняних виробників, зокрема підприємств державного сектору, а також здійснює якісне та комплексне обслуговування населення, сприяючи розвитку України в цілому.
Банк здійснює свою діяльність, дотримуючись вимог українського законодавства та в рамках ліцензій і дозволів, отриманих від регуляторів ринку.
Стратегічна мета Банку – стабільна робота на фінансових ринках України з метою отримання прибутку, розвиток усіх напрямів банківської діяльності, висока якість обслуговування та розширення спектру послуг, що надаються клієнтам, мінімізація ризиків, забезпечення оптимального рівня платоспроможності та ліквідності банку.
Спеціалізація – банк універсальний.
Згідно банківської ліцензії № 14, виданої Національним банком України 14.07.2009 року, ПАТ «АКБ «КИЇВ» має право здійснювати такі банківські операції:
1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
4) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
5) придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
6) лізинг;
7) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
8) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
9) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
10) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
Крім перелічених операцій, згідно Дозволу №14-2, виданого Національним банком України 28.09.2009 року, ПАТ «АКБ «КИЇВ» має право здійснювати такі банківські операції та угоди:
- операції з валютними цінностями:
- неторговельні операції з валютними цінностями;
- операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків;
- операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами.
- ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті;
- ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;
- відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
- відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
- залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;
- залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;
- торгівля іноземною валютою на валютному ринку України (за винятком валюто-обмінних операцій);
- торгівля іноземною валютою на міжнародних ринках;
- інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках;
- інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України;
2) емісію власних цінних паперів;
3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
5) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
7) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
8) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:
- з інструментами грошового ринку;
- з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;
- з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;
9) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
10) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Також згідно ліцензії ДКЦПФР АВ № 470716 від 09.07.2009 р. Бак має право здійснювати наступні види професійної діяльності на ринку цінних паперів:
- діяльність по випуску та обігу цінних паперів;
- депозитарну діяльність зберігача цінних паперів;
- діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
Втілюючи стратегію розвитку універсальної банківської установи, Банк пропонує своїм клієнтам повний спектр високоякісних банківських послуг, традиційних для банківської системи України:
- розрахунково-касове обслуговування для юридичних та фізичних осіб в національній та іноземній валютах;
- обслуговування платіжних карток міжнародних платіжних систем VISA, EUROCARD/МАSТЕRCARD;
- обслуговування дорожніх чеків ТНОМАS СООК, АМЕRІСАN ЕХРRЕSS;
- депозитні операції та кредитування;
- документарні операції;
- операції з цінними паперами;
- надання компетентних консультацій з широкого кола фінансових і правових питань та інші.
На початку 2009 року на тлі кризових явищ в економіці та внаслідок низької якості кредитно-інвестиційного портфеля спостерігалось суттєве погіршення фінансових показників Банку. Враховуючи критично низький рівень адекватності капіталу та стрімку втрату платоспроможності з боку Держави було застосовано ряд заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення Банку:
- з 09.02.09 р. в Банку була призначена тимчасова адміністрація строком на 1 рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців (згідно постанови НБУ № 53 від 06.02.09 р.);
- 04.07.09 р. відповідно до постанови КМУ № 566 від 10.06.09 р. було реалізовано входження Держави до акціонерного капіталу Банку шляхом придбання акцій додаткової емісії в сумі 3 565 млн. грн. в обмін на ОВДП;
- 06.08.09 р. постановою НБУ № 465 було подовжено на 6 місяців строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів крім зобов’язань за договорами банківських вкладів, банківських рахунків та зобов’язань щодо переказу коштів;
- В вересні 2009 з метою здійснення ефективного управління корпоративними правами Держави була сформована Спостережна Рада Банку за участю представників Міністерства фінансів України, а також Правління Банку.
18 вересня 2009 року після виведення тимчасової адміністрації та зняття мораторію на задоволення вимог кредиторів Банк під керівництвом нового Правління поновив свою роботу в звичайному режимі. Одразу ж після входження Держави до акціонерного капіталу Банку в липні 2009 року Банк поновив розрахунково-касове обслуговування клієнтів та почав здійснювати поступове повернення вкладникам коштів, розміщених на депозитах. Не дивлячись на це, зняття мораторію на задоволення вимог кредиторів в вересні спричинило суттєвий відтік грошових коштів з рахунків, оскільки клієнти втратили лояльність до Банку внаслідок невиконання ним своїх зобов’язань наприкінці 2008 - початку 2009 року. Кошти клієнтів Банку, які станом на 01.01.09р. становили в загальній сумі 2943,1 млн. грн. протягом року знизились на 65,9% до 1004,8 млн. грн. З них 86,4% (868,3 млн.грн.) становили строкові кошти, 13,6% (136,6 млн.грн.) - кошти клієнтів на вимогу. При цьому 79,2% (796,1 млн.грн.) загальної суми ресурсів, залучених у клієнтів, склали кошти фізичних осіб. Їх питома вага в портфелі строкових коштів клієнтів становила 84% (729,5 млн.грн.), в портфелі коштів на вимогу – 48,8% (66,7 млн.грн.). Кошти юридичних осіб, включаючи бюджетні організації, склали 20,8% (208,7 млн.грн.) загального обсягу коштів клієнтів. Їх частка в портфелі строкових коштів становила 16% (138,8 млн.грн.), в портфелі коштів клієнтів на вимогу – 51,2% (69,9 млн.грн.).
Маючи на меті зупинення відпливу ресурсів та повернення лояльності клієнтів, Банк в четвертому кварталі 2009 року в першу чергу спрямував зусилля на поновлення операційної ефективності мережі та перегляд продуктової, тарифної, процентної політики по пасивних операціях та РКО. Після моніторингу ринкових умов в банку були затверджені нові конкурентоспроможні тарифи на розрахунково-касове обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які зокрема передбачали введення плати за залишки на поточних рахунках. Для старих та колишніх клієнтів Банку була запропонована акція, яка передбачала продовження/відновлення обслуговування зі збереженням старих «докризових» тарифів. Також були запроваджені нові депозитні програми як для фізичних осіб, так і для клієнтів корпоративного бізнесу.
Не менш важливим завданням для Банку після виведення тимчасової адміністрації стала інвентаризація кредитно-інвестиційного портфеля. Значне погіршення якості обслуговування кредитного портфелю Банку наприкінці 2008 року було спричинене відсутністю належної диверсифікації та необґрунтовано лояльними до клієнтів схемами погашення кредитів і відсотків. Зокрема: близько 70% кредитно-інвестиційного портфелю Банку було сконцентроване в сфері будівництва, яка найбільш суттєво постраждала під час кризи; більша кількість кредитів надавалась особам, афілійованим з колишніми власниками Банку, а кредитні договори передбачали погашення заборгованості по кредитах та відсотках в кінці строку. Інвентаризація кредитного портфелю Банку в перщу чергу мала на меті:
- відбір кредитів, які підлягають реструктуризації з метою відновлення грошового потоку від обслуговування активів;
- об’єктивне визначення якості кредитного портфелю, з відображенням коректних сум на рахунках строкової та простроченої заборгованості;
- планування та впровадження дій щодо погашення простроченої заборгованості по кредитах та процентах;
- визначення та доформування суми резервів під заборгованість по кредитних операціях та операціях з цінними паперами;
- активізації роботи з позичальниками з метою збільшення частки працюючих активів.
В результаті проведеної роботи станом на 31.12.09 р. на рахунках простроченої заборгованості за кредитами була відображена сума 559923 тис.грн. По кредитах юридичних осіб сума простроченої заборгованості становила 473619 тис.грн. (92,3% від загальної суми), по кредитах фізичних осіб – 43152 тис.грн. (7,7%).
Відповідно була збільшена і сума сформованих резервів під кредитну заборгованість, яка станом на 31.12.09 р. становила 3357617 тис.грн., що на 3150162 тис.грн. більше, ніж резерви, які були сформовані за результатами 2008 року.
Одночасно з реструктуризацією існуючого кредитного портфелю, Банк проводив роботу по збільшенню частки працюючих активів за рахунок поступового відновлення кредитування. Враховуючи, що з липня 2009 року основним акціонером Банку стала Держава, в якості нових позичальників Банк в першу чергу розглядав підприємства державного сектору.
ПАТ «АКБ «КИІВ» здійснює свою діяльність спільно з контрагентами різних секторів економіки: банками, суб’єктами господарювання різних форм власності, з державними підприємствами, фізичними особами.
Результати від операцій:
Протягом 2009 року Банк отримав доходів у сумі 800,7 млн. грн. (692,1 млн. грн. за 2008 рік), що на 11,5 % більше у порівнянні з минулим роком. У структурі доходів Банку обсяг окремих видів доходів складає:
- процентних доходів – 759,0 млн. грн. (554,5 млн. грн. у 2008 році) або 94,8 % (80,1 % у 2008 році);
- комісійних доходів – 31,7 млн. грн. (83,4 млн. грн. у 2008 році), або 4 % (12 % у 2008 році);
- торгівельного результату – 6,6 млн. грн. (33,2 млн. грн. у 2008 році), або 0,8 % (4,7 % у 2008 році);
- інших операційних доходів – 3,2 млн. грн. (18,3 млн. грн. у 2008 році), або (4%), (3 % у 2008 році);
- інших доходів – 0,2 млн. грн. (2,7 млн. грн. у 2008 році), або 0,02 % (0,4 % у 2008 році).
У 2009 році загальні витрати Банку склали 4065,4 млн.грн., їх приріст за рік склав
3408,3 млн. грн. (6 раз) у порівнянні з 2008 роком. У 2008 році загальні витрати склали 657,1 млн.грн.
Найбільший вплив на формування доходів мали кредитні операції. Від’ємний результат від інших операційних доходів пов'язаний з від’ємним результатом від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж.
У 2009 році загальні витрати Банку склали 4065,4 млн.грн., їх приріст за рік склав
3408,3 млн. грн. (6 раз) у порівнянні з 2008 роком. У 2008 році загальні витрати склали 657,1 млн.грн.
У структурі витрат Банку обсяг окремих видів витрат складає:
- процентних витрат – 428,3 млн. грн. (434,3 млн. грн. у 2008 році), або 1,1 % (15,1 % у 2008 році);
- комісійних витрат – 9,9 млн. грн. (3,5 млн. грн. у 2008 році), або 0,2 % (0,5 % у 2008 році);
- витрат на формування резервів – 3342,0 млн.грн., що більше у 48 разів, ніж у 2008 році (69 млн.грн.), або 82,2 % (10,5 % у 2008 році);
- адміністративних та інших операційних витрат – 129,9 млн. грн. (150,4 млн. грн. у 2008 році), або 3,1 % (22,9 % у 2008 році), у тому числі:
- на утримання персоналу – 54,9 млн. грн. (70,6 млн. грн. у 2008 році), або 1,4 % від загального обсягу витрат (10,7 % у 2008 році);
- на утримання основних засобів та нематеріальних активів – 21,5 млн. грн. (26,3 млн. грн. у 2008 році), або 0,5 % від загального обсягу витрат (4,0 % у 2008 році);
- податок на прибуток – (мінус 92,6) млн. грн. або (2,2 %) у складі загальних витрат, у 2008 році – 0,9 млн.грн. У 2009 році у зв’язку із зростанням відстрочених податкових активів у фінансовій звітності Банк визнав доходи з податку на прибуток.
За результатами 2009 фінансового року Банк отримав збиток 3264,7 млн.грн. за рахунок витрат на формування резервів. За результатами 2008 року Банк отримав прибуток 35,9 млн.грн.
Станом на 31.12.2009 р. в банку обслуговувались 107308 юридичних і фізичних осіб.
Сегменти контрагентів ПАТ АКБ «Київ» станом на 31.12.2009 р.
| 1. | Фінансовий банківський | 160 |
| 2. | Нефінансовий недержавний | 4700 |
| 3. | Фінансовий небанківський | 73 |
| 4. | Нефінансовий державний | 147 |
| 5. | Місцеві органи державного управління | 3 |
| 6. | Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства | 348 |
| 7. | Центральні органи державного управління | 3 |
| 8. | Фізичні особи | 100216 |
| 9. | Інший світ (нерезиденти) | 20 |
| 10 | Приватні страхові корпорації | 27 |
| 11 | Нефінансові корпорації під іноземним контролем | 75 |
| 13. | Інші | 1536 |
| 14. | Всього | 107308 |
Реорганізації банку (придбання, злиття, продаж, поділ, приєднання, виділення) на протязі 2009 року не було.
Управління ризиками.
Діяльність з управління ризиками здійснюється через організаційну структуру. Адекватна організаційна структура є запорукою забезпечення ефективності системи управління ризиками.
В організаційній структурі і механізмах внутрішнього контролю Банк відображає завдання і стратегію щодо управління ризиками.
Організаційна структура і механізми контролю ризиків переслідують наступні цілі:
- забезпечувати безперервність виконання бізнес-процесів Банку в цілому;
- забезпечити розподіл функцій прийняття та управління ризиками;
- забезпечити можливість створення адекватних процедур контролю;
- забезпечувати періодичний перегляд та уточнення обраної стратегії управління ризиками та механізмів її реалізації.
Процес ризик-менеджменту в банку охоплює всі його структурні рівні – від управлінського (Наглядова ради та Правління) до рівня, на якому безпосередньо приймаються та/або генеруються ризики.
Розподіл обов’язків і підпорядкованість підрозділів є задокументованими і доведеними до відома виконавців. Персонал банку розуміє свої функції, обов’язки та повноваження, свою роль в організації і процесі здійснення контролю, а також свою підзвітність.
До процесу ризик-менеджменту залучені наступні функціональні та структурні підрозділи банку:
- Наглядова рада;
- Правління Банку;
- профільні комітети;
- Департамент управління ризиками;
- Казначейство;
- Фронт - офіси;
- Бек-офіс;
- Внутрішній аудит (участь у формі незалежної оцінки адекватності управління ризиками).
Загальну стратегію управління ризиками в банку визначає Наглядова рада, а загальне керівництво управлінням ризиками здійснює Правління. Тобто Правління банку є виконавцем щодо впровадження системи ризик-менеджменту.
Наглядова рада банку відповідно до своїх функцій та загальновизнаних принципів корпоративного управління:
- визначає основні засади організаційної структури банку, у тому числі кількість, обов’язки і повноваження Правління, комітетів, а також порядок їх підпорядкування та підзвітність;
- виділяє необхідні ресурси на створення та підтримку ефективної, комплексної та збалансованої системи управління ризиками;
- визначає основні параметри (обсягу ризик-капіталу, толерантності до ризиків), які забезпечують прийняття ризиків відповідно до стратегічного плану банку;
- забезпечує уникнення конфлікту інтересів на всіх рівнях системи управління ризиками;
Правління банку взаємодіє зі Наглядовою радою з питань ризик-менеджменту, виходячи із загальноприйнятих принципів корпоративного управління та ієрархії процесів управління ризиками. Взаємодія Правління та Наглядової ради складається із двох складових – звітування та надання рекомендацій.
У частині звітування перед Наглядовою радою Правління банку:
- визначає суттєвість ризиків що є, та ризиків, які можуть виникнути у перспективі;
- подає своєчасні, змістовні, точні і повні звіти щодо реалізації стратегії діяльності банку і його бізнес-планів, щодо фактичних операційних та фінансових результатів банку в порівнянні з прогнозними;
- подає своєчасні, змістовні, точні і повні звіти щодо фактичного стану процесу управління ризиками і щодо дієвості процедур та засобів внутрішнього контролю за управлінням цими ризиками;
У частині надання рекомендацій Наглядовій раді Правління:
- розробляє і подає на розгляд і затвердження проекти завдань, стратегії діяльності і бізнес-планів банку, а також зміни до них. Під час розроблення цих документів враховуються ризики, на які Банк наражається або наражатиметься під час проведення своїх поточних і запланованих операцій.
Профільні комітети є виконавчими комітетами Правління. Вони здійснюють моніторинг фінансового стану Банку і оточуючого середовища та визначають політики управління ризиками у відповідності до стратегічних цілей та пріоритетів довгострокової бізнес-політики Банку.
Комітет з питань управління активами та пасивами (КУАП) несе відповідальність за визначення, моніторинг та впровадження політики управління активами та пасивами Банку, яка включає:
- розподіл толерантності до фінансових ризиків поміж фінансовими ризиками;
- визначення цільової структури активів та пасивів з урахуванням дохідності та ризиків;
- моніторинг та управління структурою активів і пасивів Банку у відповідності до бізнес-планів Банку з урахуванням ризиків;
- визначення політик управління фінансовими ризиками Банку, а також їх супроводження;
- моніторинг результатів за вищевказаними цілями.
Кредитні комітети несуть відповідальність за визначення, моніторинг та впровадження політики управління кредитно-інвестиційною діяльністю Банку, яка включає:
- моніторинг та управління кредитно-інвестиційним портфелем у відповідності до бізнес-планів Банку з урахуванням ризиків;
- визначення політики управління кредитними ризиками Банку, а також її супроводження;
- визначення політики щодо формування резервів на покриття можливих втрат за активними операціями, як невід'ємної частини політики управління кредитними ризиками Банку, а також її супроводження;
- координація кредитно-інвестиційної діяльності структурних підрозділів Банку з урахуванням ризиків;
- формування кредитного продуктового ряду банку з урахуванням кредитних ризиків;
- моніторинг результатів за вищевказаними цілями.
Тарифний комітет несе відповідальність за визначення, моніторинг та впровадження тарифної політики Банку в частині:
- визначення собівартості послуг, що надаються Банком з урахуванням ризиків;
- формування продуктового ряду банку з урахуванням ризиків.
Департамент Управління ризиками – це структурний підрозділ банку, у якому зосереджені функції ідентифікації, оцінки, моніторингу та надання рекомендацій щодо заходів управлінського впливу на ризики.
До функцій підрозділу управління ризиками належать:
- Ідентифікація ризиків.
- Оцінка ризиків:
- забезпечення проведення кількісної та якісної оцінки або формалізованого аналізу на основі визначених показників тих ризиків, на які наражається Банк або які можуть надалі з’явитися в його діяльності;
- розроблення та актуалізація засобів аналізу ризиків і методик для нових та діючих моделей, у тому числі їх бек-тестування;
- аналіз можливих сценаріїв, стрес-тестування;
- розроблення та подання на затвердження Правління банку методик оцінки ризиків.
- Моніторинг ризиків:
- здійснення моніторингу даних щодо позицій та цін, ризикових позицій;
- накопичення спостережень (історичних даних) для порівняльного аналізу;
- розроблення інфраструктури для отримання даних від інших систем, створення системи для автоматизованого ведення та оброблення бази даних щодо ризиків;
В рамках надання рекомендацій щодо заходів управлінського впливу на ризики:
- рекомендації щодо алокації толерантності до ризиків;
- підготовка загального опису ризикових позицій і звітування щодо них перед КУАП та Правлінням;
- на основі проведеного аналізу величини ризиків банку та всіх факторів, які можуть призводити до її зниження (страхування, хеджування тощо), а також рівня розвитку систем управління конкретними ризиками, надання рекомендацій на розгляд перед КУАП та Правлінням; щодо подальшої тактики роботи з цими ризиками, у тому числі за допомогою встановлення лімітів та інших обмежень, до заборони проведення операції;
- надання рекомендацій Правлінню щодо потрібних вимог до ризик-капіталу.
Для практичної реалізації впровадження системи ризик-менеджменту, діяльність Департаменту управління ризиками є невід’ємною частиною системи управління банком.
Департамент Управління ризиками є обов’язковим учасником в процесі бізнес-планування Банку.
Бек-офіс у межах своїх функцій контролюють дотримання встановлених вимог та лімітів.
Фронт-офіс у межах своїх функцій приймають ризики у рамках доведених повноважень.
Служба внутрішнього аудиту – це орган оперативного контролю Наглядової Ради, який здійснює нагляд за дотриманням системи внутрішнього контролю в банку, а також надає висновки щодо її достатності та ефективності.
Служба внутрішнього аудиту не бере безпосередньої участі в процесі ризик-менеджменту, її роль у цьому процесі полягає в оцінці адекватності систем управління ризиками потребам банку.
Служба внутрішнього аудиту здійснює незалежну оцінку (аудит):
- оцінює процесів та процедур банку з ризик-менеджменту аналогічно аудиту будь-якої іншої функції банку;
- оцінює достатність та ефективність систем внутрішнього контролю банку в частині ризик-менеджменту та вносити рекомендації спостережній раді та правлінню щодо їх удосконалення;
- оцінює результативність і ефективність операцій, достовірність, повноту і своєчасність фінансової та управлінської інформації, а також відповідність діяльності банку чинному законодавству і нормативно-правовим актам України.
Директор Департаменту управління ризиками – як представник служби ризик – менеджменту входить до складу:
- Кредитно – інвестиційного комітету ПАТ «АКБ «КИЇВ» та являється Заступником Голови Кредитно – інвестиційного комітету;
- Комітету з питань управління активами та пасивами Банку та являється Заступником Голови Комітету з питань управління активами та пасивами Банку.
Права “вето” у разі прийняття рішень у представників підрозділу не має.
Перелік ризиків, які ідентифікує банк у своїй діяльності:
- операційний,
- кредитний,
- ліквідності,
- валютний,
- процентний.
Управління операційним ризиком визначаються для запобігання ймовірності втрат, яких може зазнати банк внаслідок виникнення помилок в операційній роботі, розроблена, впроваджена та постійно коригується відповідно до вимог часу, методика проведення банківських операцій, технологічні карти, підвищується кваліфікаційний рівень працівників банку. Здійснюється контроль операційної роботи з боку Департаменту управління ризиками.
Правління Банку несе відповідальність за ухвалення рішень, необхідних для належного впровадження системи управління операційним ризиком, включаючи Правила контролю операційного ризику, та створення відповідного структурного підрозділу, що відповідає за впровадження цих правил та контроль за операційним ризиком.
До компетенції КУАП у сфері управління операційним ризиком відноситься:
- формування пропозицій щодо заходів з управління ризиками, виявлених функціональними підрозділами Банку, які мають досвід попередніх операційних подій та обізнані щодо уразливості їх діяльності до операційних ризиків;
- надання рекомендацій щодо страхування/страхових полісів, включаючи їх пролонгацію, встановлення лімітів, франшизи, на основі спільних пропозицій від Управління операційних ризиків та інших відповідальних функціональних підрозділів;
- розгляд звітів з операційного ризику;
- надання пропозицій щодо лімітів і процедур з управління операційним ризиком;
- моніторинг заходів пом’якшення ризику;
- ухвалення спеціальних нормативних документів відповідно до Правил контролю операційного ризику Банку;
- надання інструкцій та рекомендацій щодо меж застосування вимог щодо контролю операційного ризику до підрозділів Банку;
- прийняття рішень про періодичність та якість подання інформації;
- погодження процедури ескалації за пропозицією Управління операційних ризиків;
- прийняття рішень щодо необхідності розширення сфери застосування правил та процедур контролю операційного ризику, підтримку необхідної інфраструктури (включаючи системи);
- санкціонування обміну інформації про операційні ризики між задіяними підрозділами та установами Банку;
- здійснення керівництва процесом імплементації стандартів та процедур в поточну діяльність бізнес- та підтримуючих підрозділів Банку;
- виступає арбітражним органом при вирішенні проблемних питань між задіяними підрозділами Банку;
- аналіз тенденцій та розгляд заходів попередження ризиків;
- надання пропозицій щодо використання ресурсів та бюджету в цілях проведення заходів з управління операційним ризиком
Ризик ліквідності визначається як потенційна втрата доходу або збільшення витрат Банку внаслідок неспроможності:
- своєчасно покрити потреби у грошових коштах для виконання своїх зобов'язань;
- та/або забезпечити необхідний (плановий) ріст активів;
- та / або дотримуватись встановлених нормативних обмежень з боку НБУ щодо ліквідності.
Правління Банку затверджує Політику по управлінню ризиком ліквідності, проекти Бюджету Банку та проекти бізнес-плану (плану розвитку) Банку.
Комітет з питань управління активами та пасивами:
- забезпечує управління строковою (стратегічною) ліквідністю Банку;
- координує дії всіх підрозділів та органів управління Банку у процесі управління ризиком ліквідності відповідно до цієї Політики;
- встановлює внутрішні ліміти (обмеження) в межах прийнятого рівня толерантності до ризику ліквідності, перерозподіляє ліміти між бізнес напрямками Банку;
- здійснює оперативний контроль за виконанням прийнятих рішень.
Кредитні комітети (в межах наданих повноважень та прийнятої ієрархії) та напрямки бізнесу Банку:
- приймають рішення щодо проведення активних операцій в межах встановлених КУАП лімітів (обмежень);
- забезпечують дотримання філіями Банку встановлених лімітів (обмежень);
- забезпечують виконання філіями Банку інших рішень КУАП щодо активних та пасивних операцій, цінової (процентної) політики.
Казначейство:
- забезпечує належну організацію управління поточною ліквідністю;
- своєчасно звітує КУАП та Правлінню Банку про стан поточної ліквідності;
- забезпечує дотримання встановлених КУАП лімітів ресурсного розриву, нормативів обов’язкового резервування та ліквідності НБУ;
- проводить моніторинг поточної та строкової (стратегічної) ліквідності Банку та може ініціювати перевод Банку у режим кризи ліквідності.
Департамент управління ризиками:
- забезпечує необхідною інформацією КУАП у процесі управління строковою (стратегічною) ліквідністю;
- готує пропозиції щодо змін у ціновій (процентній) політиці Банку, щодо встановлення / зміни внутрішніх лімітів (обмежень);
- своєчасно звітує КУАП та Правлінню Банку про стан строкової (стратегічної) ліквідності;
- проводить моніторинг поточної та строкової (стратегічної) ліквідності Банку та може ініціювати перевод Банку у режим кризи ліквідності.
Інші структурні підрозділи Банку:
- підрозділи бек-офісу бізнесів, що супроводжують банківські операції - виконують функції безпосереднього контролю за дотриманням встановлених лімітів (обмежень) з ризику ліквідності підрозділами, яким делегується поточне управління ризиком ліквідності;
- фінансово-економічна служба - здійснює аналіз ключових показників ефективності діяльності Банку в цілому, підрозділів, що виконують банківські операції для ефективного збалансування співвідношення між ризиком та доходністю, виконання бюджету;
- служба маркетингу та реклами – забезпечує реалізацію необхідної PR-підтримки діяльності Банку;
- служба інформаційних технологій - забезпечує інформаційно-технологічну підтримку з управління ризиком ліквідності на рівні Банку в цілому та в розрізі структурних підрозділів.
Банк визначає процентний ризик як залежність власного фінансового стану від несприятливих змін процентних ставок на зовнішньому ринку. Випадкова та багатоваріантна природа процентного ризику викликає потребу у наявності в банку адекватних превентивних засобів протистояння негативним подіям. Ці засоби представляють собою сукупність заходів з моніторингу, аналізу, оцінки ризику, підготовки та прийняття відповідних управлінських рішень з його обмеження та/або диверсифікації.
Банк розробляє, впроваджує та застосовує методи аналізу, оцінки та моніторингу процентного ризику згідно рекомендацій та стандартів Базельського комітету по нагляду за банками (Principles for the Management and Supervision of Interest Rate Risk), виходячи із наявних технічних можливостей, інформаційних та інших ресурсів. Аналіз та оцінка процентного ризику здійснюються із застосуванням кількісних та якісних методів.
Вищим координуючим та контролюючим органом Банку з питань управління процентним ризиком є Комітет з питань управління активами та пасивами (далі - КУАП). Функції з управління процентним ризиком – аналіз, оцінка, моніторинг, розрахунок ГМС, ліміту на процентний ризик та формування відповідної звітності – покладаються на Департамент управління ризиками Головного офісу.
Встановлення ГМС за прийнятою системою є виключною прерогативою КУАП. Ставки по окремих інструментах (продуктах), встановлюються (виключно в межах встановлених КУАП ГМС) рішенням Кредитно-Інвестиційного Комітету корпоративного бізнесу за розрахунками Департаменту управління ризиками (ДУР). Бізнес-підрозділи Банку при розробці та впровадженні нових інструментів (продуктів), що мають процентний характер, зобов'язані узгоджувати їх зміст з ДУР.
Питання щодо експозиції Банку до процентного ризику виноситься на розгляд КУАП щомісячно. Склад, регламент формування та отримувачі звітності з питань оцінки та моніторингу процентного ризику визначаються окремим рішенням КУАП.
Управління валютним ризиком включає проведення його аналізу, оцінку можливих наслідків та вибір методу страхування. З метою аналізу, оцінки та управління валютним ризиком в банку впроваджена система внутрішнього лімітування відкритих позицій у розрізі валют, аналіз волантильності обмінних курсів валют, аналіз результатів переоцінки валютних коштів, оцінки вартості відкритих позицій під ризиком (VAR), розрахунок прогнозного ліміту валютних ризиків з врахуванням волантильності курсів, оцінки ефективності валютних операцій під ризиком (RAROC). Застосування вказаних методик дає можливість здійснювати аналіз та прогнозування коливання курсів валют на ринку, визначати вплив зміни ринкових умов на відкриті позиції банку та визначати потенційну величину втрати капіталу у зв`язку з перерахунком валютних позицій у гривневий еквівалент при зміні валютних курсів.
3 метою зменшення валютного ризику банк дотримується встановлених НБУ обов’язкових лімітів відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку.
На рівні Головного офісу функції управління валютною позицією, покладаються на:
Департамент управління ризиками – в частині: розрахунку лімітів складових ВВП, з врахуванням допустимого рівня валютного ризику, та контролю обов’язкових лімітів відкритої валютної позиції (Л13).
Казначейство – в частині оперативного управління ВВП – яке у своїй діяльності керується прийнятими КУАП директивами. Казначейство укладає угоди на валютних ринках виключно у межах затверджених лімітів та наданих повноважень.
Відділ управління позицією – в частині контролю дотримання Головним офісом та відділень Банку, встановлених лімітів відкритої валютної позиції та моніторингу стану (структури) відкритої валютної позиції Банку.
Функції розрахунку лімітів відкритої валютної позиції покладаються на Департамент управління ризиками.
Розрахунок та перегляд лімітів відкритої валютної позиції здійснюється щоквартально – для лімітів загальної, операційної, неторгової та торгової ВВП. Ліміти відкритої валютної позиції виносяться на розгляд та затвердження КУАП до 20 числа місяця, що передує першому місяцеві наступного кварталу.
Позаплановий перегляд КУАП лімітів загальної, операційної та неторгової ВВП здійснюється в залежності від поточної ситуації за ініціативою:
Департамент управління ризиками – у випадку, якщо моніторинг грошово-кредитного ринку свідчить про існування сталих негативних тенденцій щодо девальвації/ревальвації національної валюти та у випадку існування загрози недотримання Банком в цілому нормативів ризику відкритої валютної позиції (встановлених Національним Банком України), та у випадках змін в лімітній політиці Банку;
КУАП – у випадку прийняття ним рішення про зміни в лімітній політиці в цілому по Банку або відносно декількох чи окремих відділень;
Функція поточного управління активами та пасивами, що формують операційну складову відкритої валютної позиції банку, в межах затверджених КУАП, покладається на Казначейство. При досягненні лімітного значення операційної відкритої валютної позиції в окремій валюті Казначейство інформує Департамент управління ризиками. Казначейство вживає заходи щодо недопущення порушення встановлених внутрішніх лімітів.
При порушенні лімітів операційної відкритої валютної позиції за результатом звітного періоду, що призвело до порушення внутрішніх лімітів загальної ВВП Банку, Департамент управління ризиками за погодженням з Казначейством виносить на розгляд КУАП питання щодо механізму приведення операційної відкритої валютної позиції до встановлених лімітів та/або перегляду діючих лімітів.
Ліміти неторгової валютної позиції встановлюються: відділенням Банку, Головному офісу та в цілому по Банку – рішенням КУАП за поданням Департамент управління ризиками.
Контроль за дотриманням встановлених лімітів неторгової відкритої валютної позиції відділень, Головним офісом та банком в цілому здійснюється Казначейством по середньоденних за місяць значеннях. Моніторинг середньоденних обсягів відкритих валютних позицій здійснюється Казначейством щоденно.
Найбільші ризики, які на даний час притаманні банку:
Ризик ліквідності (забезпечує дотримання встановлених КУАП лімітів ресурсного розриву, нормативів обов’язкового резервування та ліквідності НБУ),
(процентний ризик (Банк розробляє, впроваджує та застосовує методи аналізу, оцінки та моніторингу процентного ризику).
Зниження більшості ризиків відбувається за рахунок диверсифікації банківських послуг, відстеження розвитку кон’юнктури ринку, ринку позикового капіталу, а також моніторингу валютного ринку.
Порядок введення режиму антикризового управління
1. У випадку виникнення ознак системної кризи ліквідності або інших чинників, які складають чи можуть складати потенційну загрозу ліквідності Банку та виконанню ним своїх зобов’язань перед клієнтами та акціонерами, всі структурні підрозділи Банку мають негайно надавати інформацію, яка може вплинути або впливає на стан поточної та прогнозної грошової позиції Банку, Казначейству та Департаменту управління ризиками. Казначейство та Департамент управління ризиками мають консолідувати отриману інформацію, перевірити її достовірність, оцінити ситуацію та терміново надати підготовлену інформацію голові КУАП.
2. Голова КУАП приймає рішення про введення режиму антикризового управління (щодо ліквідності) та про термінове скликання позачергового засідання КУАП з метою прийняття плану дій.
3. На засіданні КУАП має конкретизувати та прийняти план дій відповідно до режиму антикризового управління за одним із сценаріїв. Це рішення негайно має бути оформлене відповідним протоколом КУАП та розіслане секретарем КУАП по закритим каналам зв’язку посадовим особам та керівникам відділень і структурних підрозділів. Посадові особи та керівники відділень і структурних підрозділів банку мають негайно ознайомити всіх осіб, які задіяні в процесі управління ризиком ліквідності, або яких стосується рішення КУАП, викладене в протоколі, щодо порядку дій та проведення банківських операцій.
4. Рішення КУАП та/або розпорядження голови КУАП щодо введення режиму антикризового управління і подальших дій є обов’язковими для виконання і не потребують спеціального рішення Правління Банку. Режим антикризового управління (щодо ліквідності) Банку може бути відмінений відповідним рішенням КУАП, рішенням Правління Банку, або головою Правління.
5. Інформація щодо введення режиму антикризового управління у випадку виникнення кризи ліквідності є виключно внутрішньобанківською інформацією і не підлягає розповсюдженню за межи банку.
Порядок дій підрозділів банку в умовах режиму антикризового управління.
Комітет з управління активами та пасивами (КУАП):
- Відповідає за загальний процес антикризового управління ліквідністю і координує роботу структурних підрозділів Банку.
- Приймає план заходів і дій у відповідності з режимом антикризового управління.
- Формує робочу групу з антикризового управління, склад якої затверджується головою КУАП.
- В період дії режиму антикризового управління КУАП в оперативному порядку розглядає та затверджує:
- джерела та вартість залучення додаткових ресурсів;
- джерела, ціну та обсяги продажу активів;
- визначає необхідні розміри резерву ліквідних коштів;
- встановлює, затверджує та переглядає значення внутрішніх обмежень (лімітів) на період антикризового управління;
- переглядає та затверджує ліміти повноважень (персональні ліміти) на період антикризового управління.
- Виробляє тактику роботи з клієнтськими кредитами і депозитами.
- Розглядає та приймає інші рішення, пов’язані з антикризовим управлінням ліквідністю.
Казначейство
1. Відповідає за управління поточною та прогнозною грошовою позицією банку у відповідності з планом заходів, затвердженим КУАП.
2. Проводить оперативний збір, консолідацію та аналіз звітності щодо стану поточної та прогнозної грошової позиції в розрізі валют, встановлених (затверджених) КУАП, визначає стан невідповідності надходжень та списань коштів.
3. Надає Департаменту управлінню ризиками консолідовану інформацію щодо стану поточної та прогнозної грошової позиції.
4. Встановлює жорсткий контроль за розподілом мобілізованих грошових коштів.
5. Встановлює та контролює черговість проведення платежів клієнтів обласних філій банку та підрозділів головного офісу згідно отриманих заявок.
6. Проводить заходи щодо мінімізації дисбалансу термінів погашення активів й пасивів.
7. Забезпечує своєчасність проведення платежів по відкритим кредитним лініям для банків - контрагентів та припиняє відкриття нових.
8. Контролює розмір заборгованості перед НБУ й банками – контрагентами, проводить переговори щодо пролонгації дії кредитних договорів з залучення коштів та можливості повного використання відкритих Банку кредитних ліній.
9. Менеджери Казначейства проводять переговори з банками – контрагентами щодо створення банківського “пулу”, а також з НБУ щодо можливості рефінансування банку з метою підтримки поточної ліквідності на період кризи ліквідності;
10. Проводить постійний моніторинг та аналіз стану кризи ліквідності, аналіз ситуації на грошовому ринку та надає свої пропозиції КУАП щодо перегляду встановлених лімітів ліквідності.
Департамент управління ризиками
У разі загрози виникнення системної кризи ліквідності Департамент управління ризиками готує на позачергове засідання КУАП матеріали наступного змісту:
- аналіз поточної ситуації з ліквідності в банківській системі в цілому;
- аналіз фінансового стану великих банків та надання рекомендацій Казначейству про переговори з банками–контрагентами щодо створення банківського “пулу” для узгоджених дій;
- аналіз стану грошово-кредитного ринку;
- аналіз поточного стану ліквідності Банку та рекомендації щодо доцільності введення режиму антикризового управління (щодо ліквідності);
- рекомендації по встановленню внутрішніх обмежень (лімітів) щодо ліквідності на період виникнення кризи ліквідності (в тому числі і лімітів повноважень);
- рекомендації щодо можливих джерел, обсягів, цін, термінів мобілізації грошових ресурсів та/або реалізації ліквідних активів банку для підтримки поточної ліквідності банку;
- рекомендації щодо можливих змін встановлених граничних ставок.
Відділення банку та підрозділи Головного офісу
У випадку введення режиму антикризового управління (щодо ліквідності) відділення та підрозділи Головного офісу повинні дотримуватись прийнятого КУАП плану дій та встановлених внутрішніх обмежень (лімітів) щодо ліквідності.
Банк являється постійним учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Свідоцтво уасника фонду №76 реєстраційний №079 від 02 вересня 1999 року. Перереєстрація у зв’язку із зміною назви 21 серпня 2009 року.
Платоспроможність банку
Згідно щоденної звітності (без врахування корегуючих проводок) регулятивний капітал банку зріс за 2009 рік на 562 846 тис.грн. і склав 1 076 660 тис.грн. Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) становив - 41,69%, норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) – 15,82 % .
Норматив миттєвої ліквідності (Н4) становив на 01.01.2010 р. 72,78 % при нормативному значенні не менше 20 %. Поточна ліквідність (Н5) - 122,13% при нормі не менше 40 %. Норматив короткострокової ліквідності (Н6) становив 18,52 % при нормі не менше 20 %. Частка коштів Банку вкладено в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) строком до 1-го року, які є високоліквідними активами. Проте, згідно Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні ОВДП не включається до розрахунку нормативу Н6. Крім того , монетизація ОВДП, випущених відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 566 від 10.06.2009р. проводилася не в тому обсязі, за яким звертався Банк. ПАТ”АКБ”Київ” звертався із заявкою про викуп облігацій ОВДП до Національного банку України (лист № 5-15/4826 від 24.09.09р) на загальну суму 773,013 млн.грн., з яких було монетизовано 670,0 млн.грн., лист № 5-15/5265 від 27.10.2009 на загальну суму 300 млн.грн, з яких було монетизовано 150 млн. грн., лист №5-15/6205 від 21.12.2009 на загальну суму 200 млн. грн., з яких було монетизовано 50 млн. грн, та лист №5-15/6249 від 24.12.2009 на загальну суму 200 млн. грн., з яких було монетизовано 80 млн. грн. Необхідно зазначити, що відповідно до нової методики згідно Постанови НБУ № 764 від 24.12.2009 Н6 виконується і дорівнює 118,56% при встановленому обмеженні 60%.
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) становив на 01.01.2010 р. - 17,57 % при нормативному значенні не більше 25 %, норматив великих кредитних ризиків (Н8) –126,06 % при нормативному значенні не більше 800 %.
Кредитування інсайдерів здійснювалось в незначних обсягах. Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (норматив Н9) становив 0,15 %, при нормативному не більше 5 %. Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) становив 0,15 %, при нормативному значенні не більше 30 %.
Припинення окремих видів банківських операцій.На протязі звітного року у зв”язку з роботою в банку Тимчасової адміністрації та неприбутковою діяльністю та згідно постанови НБУ від 6.02.2009 р. № 54/бт відбулося обмеження активних операцій. Банк не припинив виконання жодної операції в межах наявної ліцензії Національного банку України та дозволу на виконання окремих операцій.
Обмеження щодо володіння активами немає.
Корпоративне управління.
Відповідно до Статуту ПАТ ”АКБ “КИЇВ” органами управління Банку є:
Загальні збори Акціонерів, Наглядова рада Банку, Правління Банку.
Загальні збори є вищим органом управління Банку, який визначає основні напрямки діяльності Банку, та затверджує звіти про їх виконання.
До виключної компетенції Загальних зборів належить:
- визначення основних напрямів діяльності Банку та затвердження звітів про їх виконання;
- внесення змін до Статуту Банку;
- прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;
- прийняття рішення про викуп Банком розміщених ним акцій;
-прийняття рішення про розміщення акцій та затвердження результатів такого
розміщення;
- прийняття рішення про збільшення та зменшення статутного капіталу Банк
- прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
- затвердження положень про Загальні збори, Наглядову раду, Правління, Ревізійну
комісію, акції та дивідендну політику Банку, а також внесення змін до них;
- затвердження річного звіту Банку;
- розподіл прибутку та визначення порядку покриття збитків Банку;
- прийняття рішення про форму існування акцій;
- затвердження розміру річних дивідендів;
- прийняття рішень з питань порядку проведення Загальних зборів;
- обрання Голови та членів Наглядової ради, встановлення кількісного складу Наглядової ради, прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради та інше.
До виключної компетенції Наглядової ради належить:
- контроль за реалізацією основних напрямів діяльності Банку, затвердження стратегії розвитку Банку;
- погодження річного бюджету Банку, затвердженого Правлінням. Погодження відбувається протягом 30 днів після передачі Правлінням затвердженого річного бюджету Наглядовій раді. Якщо протягом 30 днів Наглядова рада більшістю голосів не відхилила цей річний бюджет, він вважається таким, що набрав чинності;
- погодження проекту річного та квартального фінансових звітів Банку до їх оприлюднення та/або подання на розгляд Загальним зборам Акціонерів
- прийняття рішення щодо покриття збитків.
- попередній розгляд за поданням Правління Банку проекту розподілу прибутку.
- погодження дивідендної політики і розмірів виплат дивідендів з подальшим затвердженням їх Загальними зборами та інше.
Правління є виконавчим органом Банку, який очолює Голова Правління.
Правління здійснює управління поточною діяльністю Банку. До компетенції Правління належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Банку.
Правління підзвітне Загальним зборам і Наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Правління діє від імені Банку у межах, встановлених чинним законодавством, цим Статутом та Положенням про Правління.
До компетенції Правління належить:
- визначення напрямків діяльності та розвитку Банку, підготовка та подання на затвердження Наглядовою радою проекту стратегічного плану розвитку Банку, затвердження оперативних планів роботи та контроль за їх виконанням, затвердження річних бізнес-планів (маркетингових та фінансових);
- організація господарської діяльності Банку, фінансування, ведення обліку та складання звітності;
- попередній розгляд питань, що належать до компетенції Загальних зборів, підготовка цих питань для розгляду Наглядовою радою та/або Загальними зборами;
- організаційне забезпечення (за рішенням Наглядової ради) скликання та проведення чергових та позачергових Загальних зборів Акціонерів;
- затвердження річного бюджету Банку з наступним поданням його на погодження Наглядовою радою, затвердження у разі необхідності піврічних та квартальних бюджетів Банку;
- керівництво роботою структурних підрозділів та дочірніх підприємств Банку, забезпечення виконання покладених на них завдань та інше.
Корпоративна культура визначає принципи та правила внутрішнього життя Банку. У ПАТ “АКБ «Київ» діють чіткі правила дресскоду, засновані на нормах ділового етикету. У формуванні і підтримці корпоративного іміджу банку з висококваліфікованим персоналом і високою культурою обслуговування беруть участь всі працівники.
Статутний капітал на 31 грудня 2009 року становить
3 567 544 000 гривень. Частки у статутному капіталі та кількість голосів розподіляються між
Акціонерами Банку є юридичні і фізичні особи, які придбали акції у власність у
встановленому чинним законодавством України порядку та внесені у обліковий реєстр рахунків власників у зберігача.
Станом на 31.12.2009 року зареєстрований статутний капітал ПАТ “АКБ “КИЇВ” становить 3 567 544 000,00 гривень (три мільярди п’ятсот шістдесят сім мільйонів п’ятсот сорок чотири тисячі гривень 00 копійок) і сформований за рахунок власних коштів акціонерів, одержаних від реалізації 356 754 400 000 (трьохсот п’ятдесяти шести мільярдів сімсот п’ятдесяти чотирьох мільйонів чотирьохсот тисяч) штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,01 грн. (нуль цілих одна сота гривні) кожна.
Частка керівництва у банку: Частка керівництва у статутному капіталі Банку відсутня. Істотна участь у банку розподілена наступним чином:
| В реєстрі акціонерів банку зареєстровані юридичні особи: | частка в СК |
| Міністерство фінансів України від імені держави | 99,9369% |
| ВАТ “Кагарлицький цукровий завод” | 0,0098% |
| ВАТ “Київпроект” | 0,0096% |
| ТОВ “КУА”ІНТЕР КЕПІТАЛ ГРУП” | 0,0031% |
| ЗАТ “АСК” Рокада” | 0,0031% |
| ТОВ ВКО ”Підряд- БПК” | 0,0000% |
| ТОВ ”Укрвиробничпостачторг” | 0,0000% |
| ТОВ “Європа – експерт” | 0,0000% |
| В реєстрі акціонерів банку зареєстровані 87 фізичних осіб | 0,0375% |
На кінець звітного періоду банк має 774 працівники, що на 381 менше в порівнянні з минулим роком.