М.І. Попович технологічна карта урок
| Вид материала | Урок |
- Недбай Світлана Василівна. Технологічна карта урок, 413.56kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 450.26kb.
- Технологічна карта, 55kb.
- Додаток 4 Технологічна карта вивчення творчої діяльності вчителя під час атестації, 33.78kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.
- Уніфікована технологічна карта проведення практичного заняття з пропедевтики внутрішньої, 76.43kb.
- Урок по теме «Eine Reise durch die Bundesrepublik Deutschland», 56.54kb.
- Програма вступного випробування за профілем навчання для вступників індустріально-педагогічного, 305.49kb.
- Урок на тему: «Политическая карта мира. История формирования политической карты», 38.68kb.
- Урок обобщения, систематизации и проверки знаний по теме «Южная Америка», 104.29kb.
Міністерство освіти і науки України
Перечинський професійний ліцей
М.І. Попович
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА
уроків
з всесвітньої історії 11 кл.
за модульно-рейтинговою технологією
Тема: Країни Західної Європи (1945 р. – початок ХХІ ст.)
(5 годин)
Методичні рекомендації
2009р.
Вступ
Попович Мирослава Іванівна працює викладачем суспільних дисциплін Перечинського професійного ліцею з 1996 року. Народилася в 1975 р. Закінчила Дрогобицький державний педагогічний університет у 1998 році, де здобула спеціальність: методика викладання в середній школі, історія.
В 2004 р. пройшла курси підвищення кваліфікації.
Являється головою метод комісії гуманітарних дисциплін. Активно працює над вивченням сучасних педагогічних технологій і впровадженням їх в навчально-виховний процес. Досвідом роботи ділиться з молодими викладачами. Користується авторитетом і повагою серед колег та учнів.
Провела відкриті уроки з використанням сучасних педагогічних технологій:
1. Франція та Великобританія в період між двома світовими війнами.
2. Місцеве самоврядування в Україні.
3. Загальна характеристика країн Західної Європи.
4. Друга світова війна.
5. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні.
Починаючи з 2007 р. працює над проектом створення системи учнівського самоврядування, за результатами якого проводила презентацію проекту на обласному засідання секції заступників з виховної роботи "Формуємо фахівців і ділових людей за допомогою учнівського самоврядування".
В навчальному закладі проводила апробацію електронного підручника "Всесвітня історія. 10 кл."
Результатом попередньої атестації встановлено кваліфікаційну категорію спеціаліст першої категорії.
Робота обговорена і схвалена на засіданні педагогічної ради
Протокол № 8 від 10.04.2008 р.
Обґрунтування актуальності вибору теми, роль та місце вибраної теми у вивченні предмету
У сучасній освіті існує певний парадокс – невідповідність між стратегічною метою освіти (а саме всебічний розвиток особистості дитини), закладеною в нормативних документах, і реальною діяльністю навчальних закладів (надання учням певної суми знань, вироблення вмінь, набуття навичок, контроль та оцінювання цих знань і вмінь. Розв’язати цей парадокс покликані сучасні освітні технології.
У своїй педагогічній практиці викладач Попович М.І. намагається вирішити проблемне питання «Впровадження інноваційних педагогічних технологій у закладах професійно-технічної освіти».
Теоретичною основою досвіду є апробація та адаптація в навчальному процесі ПТНЗ різноманітних педагогічних технологій та систем навчання на уроках суспільних дисциплін для успішного розвитку професійних і соціальних компетенцій сучасного випускника. Викладачем були апробовані такі педагогічні технології: проектна, ігрова, інтерактивне навчання, особистісно орієнтоване навчання, модульно-рейтингова система навчання. Адже сьогодні головним завданням викладача, на думку молодого педагога, є не стільки давати знання, вміння і навички, скільки вчити сучасну робітничу молодь виживати в новому інформаційному суспільстві і адекватно реагувати на його зміни. Це і є професійне кредо викладача Попович М.І.
Людина освічена – та, яка знає де знайти те, чого вона не знає.
Георг Зіммель.
У своїй роботі Попович М.І. найчастіше використовує нетрадиційні форми проведення уроків та застосовує інтерактивні методи викладання. Головним гаслом цього викладача є «На уроці повинні працювати діти, а вчитель перед уроком».
Урок повинен бути побудований так, щоб запитання надходили від учнів.
Молодим педагогом активно використовуються мультимедійні засоби для проведення занять, ведеться організація дослідницької роботи учнів на уроках історії та в позаурочний час. Викладач активно використовує виховний потенціал суспільних дисциплін для формування активної громадянської позиції учнів ПТНЗ.
Сьогодні держава стоїть на порозі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства, а тому вимоги, потреби людини у ньому змінилися. Суспільство «епохи інформації» вимагає від людини:
- певних вмінь, які можна застосувати за будь-яких обставин;
- уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів;
- не вузьких знань, а загального підходу до вирішення питань;
- комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети.
Велика кількість знань не гарантує дитині успіху у житті. У суспільстві з’явився попит на людей не просто знаючих, а перш за все творчих, ініціативних, з гнучким глобальним динамічним мисленням.
Розум полягає не тільки в знаннях,
але й у вмінні використовувати їх
на практиці.
Аристотель.
Нові завдання сучасної освіти потребують нових підходів, звернення до особистості учня з її потребами та інтересами. Завдання сучасного педагога, а особливо в системі професійно – технічної освіти, - організувати навчання таким чином, щоб випускник навчального закладу вмів застосовувати набуті знання у житті, розумів, що знання можуть стати в нагоді в будь-якій життєвій ситуації, як на професійному, так і на соціально-побутовому рівні, що будь-яка з наук не існує сама по собі, а тісно пов’язана з життям. І хоча освіта досить консервативна система, потрібно шукати нові шляхи і підходи для того, щоб реалізувати ідею формування компетентності учнів (комунікабельність, оволодіння логічними операціями, способами діяльності, уміннями і навичками щодо реальних об’єктів, розумінням соціально-практичної значимості досліджуваних об’єктів і т.д.).
Саме ці завдання і виконують сучасні педагогічні технології, впровадженням і адаптацією для професійно – технічної освіти займається Попович М.І. Головною особливістю технологічного навчання є формування стійкої мотивації в результаті якої певна діяльність учня набуває для нього особистого сенсу. Значну увагу викладач приділяє віковим психологічним особливостям для організації навчання учнів.Величезне значення Попович М.І. приділяє розвитку самоосвітньої діяльності учнів, оскільки це відповідає віковим параметрам. Для цього вона навчає учнів певної системи пізнавальних вмінь та навичок. Ця робота в ПТНЗ є досить актуальною, тому що кількість годин суспільного циклу наук значно урізана, а програмовий матеріал відповідно повинен бути засвоєний. Тут і приходять на допомогу різні засоби, прийоми і методи для організації навчальної роботи учнів у позаурочний час.
Найпершим принципом функціонування
педагогічних технологій являється викликання
в учнів стійкої позитивної мотивації до навчання
К.Ван Парререн.
Подібна методика проведення уроків історії викликає зацікавленість учнів і формує позитивну мотивацію до навчання. Це і є найкращою винагородою викладачу за його працю.
Короткий огляд публікацій по темі
"СИСТЕМА МОДУЛЬНОГО НАВЧАННЯ"
Сучасна старша школа до якої можна віднести і заклади професійно-технічної освіти потерпає від перевантаження навчальних програм, на вивчення деяких курсів відводиться лише одна година на тиждень, хоча рівень складності навчального матеріалу досить високий. Форсоване вивчення матеріалу (найчастіше традиційними методами) заважає засвоєнню, головним показником тут виступає "виконання" програми. Така ситуація притаманна для більшості суспільствознавчих дисциплін, у тому числі й історії, у старшій школі. Де необхідно вивчити і засвоїти значний обсяг навчального матеріалу.
Модульно-розвивальна система навчання є одним із видів особистісно орієнтованого навчання та відрізняється від традиційної системи цілями й завданнями, програмно-методичним забезпеченням, організаційними формами та ін. Методика модульного навчання заснована на тому, що будь-який урок повинен сприяти як засвоєнню нової інформації, так і формуванню умінь і навичок обробки цієї інформації.
Модульне навчання – це технологія навчання, сутність якого полягає в тому, щоб той, хто навчається, міг самостійно працювати із запропонованими йому індивідуальними програмами, що містять банк інформації та методичні рекомендації щодо виконання завдань.
Основними підходами до організації навчального процесу є:
- навчання з випереджальним вивченням теорії;
- вивчення матеріалу за допомогою дидактично виважених, змістовно пов’язаних і закінчених блоків-модулів;
- проблемний підхід до навчання;
- індивідуально-диференційований підхід;
- організація активної науково-пошукової діяльності учнів;
- програмованість навчання;
- технологізація навчального процесу та ін.
Модульна технологія цікава й ефективна для використання в старших класах (навчальних групах ПТНЗ), що вона дозволяє вдало поєднувати нові підходи до навчання й стандартні методичні рекомендації традиційної системи. Невід'ємною частиною модульного навчання є рефлексія як один з компонентів навчальної діяльності учнів. Це реально підвищує рівень розуміння й осмислення досліджуваного матеріалу. Модульна технологія дозволяє варіювати темпи проходження матеріалу та його структуру, тобто будується відповідно до індивідуальних особливостей засвоєння історичних знань. Системність у підборі прийомів і методів створює комплекс взаємозалежних дидактичних умов, що сприяють швидкому просуванню в розвитку учнів при вивченні історії. Як показує досвід, застосування технології призводить до зростання рівня компетентностей і вчителів, і учнів.
До переваг модульно-розвиваючого навчання можна віднести такі:
- системність, логічність і комплексність підходу до побудови курсу;
- диференційованість;
- посилення мотивації;
- розвиток саморегуляції та само оцінювання учнів;
- зміна ролі педагога з інформаційно-контрольної на консультаційно-координаційну;
- гнучкість та варіативність;
- гарантованість запланованих результатів та ін.
Модульна технологія ґрунтується переважно на діяльності учнів і її використання дає можливість вчителю уникнути частоти навчальних предметів протягом тижня.
Основним структурним елементом навчального процесу в цій системі навчання є модуль – самостійний, функціонально орієнтований етап процесу навчання, що має власне програмно-цільове та методичне забезпечення.
Функціональний цикл навчального модуля в основному складається з таких послідовних міні-модулів.
- Чуттєво-естетичний.
Він не є обов’язковим. Його метою є створення психологічної, емоційної установки на вивчення нового, налаштування на співпрацю.
- Установчо-мотиваційний.
Під час цього модуля визначаються перспективи вивчення теми, відбувається проектування навчальної діяльності; формується внутрішня мотивація до самоосвіти та саморозвитку.
- Змістовно-пошуковий.
Організовується всебічне вербально-розумове та образно-графічне моделювання проблемно-діалогічного простору для навчального пошуку нових знань, повна мобілізація всіх можливих засобів пізнавальної діяльності.
- Контрольно-змістовий.
Моделювання ситуації перевірки ступеня оволодіння теоретичними знаннями та потреби їх практичного використання, проводиться проміжна рефлексія правильності та результативності навчання.
- Адаптивно-перетворювальний.
Сутністю модуля є переконструювання й адаптація теоретичних знань до їх практичного використання.
- Системно-узагальнюючий.
Організується робота з узагальнення та систематизації особистих знань, набутих під час вивчення теми, з визначення їх місця в системі власних уявлень, шляхом тестування й складання знаково-графічних моделей (таблиць, схем, діаграм тощо)
- Контрольно-рефлексивний.
Проводиться підсумкове оцінювання рівнів оволодіння знаннями, нормами та цінностями шляхом застосування спеціальної модульно-рейтингової системи.
- Духовно-естетичний.
Метою цього модуля є гармонізація взаємовідносин особистості з навколишнім світом через переживання, творча й духовна рефлексія.
Методика модульної технології, на перший погляд, складна, і вимагає постійної роботи вчителя та учнів. Проте вона забезпечує ефективній результат у розвитку рівня навчальних компетентностей учнів.
Підготовлено за матеріалами:
- Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії./ Х.:Основа, 2005 р.
- Настільна книга педагога. Посібник для тих хто хоче бути вчителем – майстром. / Х.: Основа, 2006 р.
Дидактично-практична частина
Технологічна карта уроків
з всесвітньої історії 11 кл.
за модульно-рейтинговою технологією
Тема: Країни Західної Європи (1945 р. – початок ХХІ ст.)
(5 годин)
1. Західна Європа після завершення Другої світової війни.
2. Німеччина. Внутрішньо та зовнішньополітичний розвиток Німеччини у др. пол. ХХ – на поч. ХХІ ст.
3. Велика Британія. Внутрішнє становище і зовнішня політика Великої Британії у другій пол. ХХ – на поч. ХХІ ст.
4. Франція. Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої і П’ятої Республік. Зовнішньополітичні орієнтири Франції у другій пол. ХХ ст.
5. Італія. Соціально-економічний і політичний розвиток країни другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст.
Мета: індивідуалізувати навчальний процес і розвивати самостійність учнів у навчанні; оцінити рівень сформованості вмінь працювати з документами, навичок роботи з картою; продовжити вдосконалювати вміння учнів систематизувати вивчений матеріал, допомогти у пошуках взаємозв’язків фактів і явищ, закономірностей історичного процесу під час вивчення конкретної теми; допомогти учням зрозуміти, що історія до однієї країни не може бути ізольованою, і залежить не тільки внутрішніх а й від зовнішніх чинників.
Типи занять: формування та вдосконалення вмінь і навичок; систематизації та узагальнення знань; застосування знань умінь і навичок; перевірки та коригування знань умінь і навичок.
Форма занять: практикум; домашня навчальна робота учнів; дослідницька робота учнів.
Наочність та обладнання: контрольно-рейтингові картки, творчі доповіді, атласи, дидактичні матеріали, історичні документи.
Цілі: продовжити формування учнів прийомів і методів самостійного вивчення історії та навчати застосовувати набуті знання, уміння і навички у нестандартних умовах.
Заняття 1
Модуль І-ІІ
Чуттєво-естетичний та установчо-мотиваційний
Повідомлення про вивчення теми за новою методикою. Налаштування учнів до співпраці, формування мотивації до самоосвіти. Спільне проектування вивчення теми. Визначення загальних завдань до самостійного вивчення теми. Ознайомлення з додатковою навчальною літературою.
Хід заняття:
- Організація класу.
- Повідомлення теми і мети.
- Мотивація.
- Ознайомлення з планом вивчення теми (зміст модулів).
- Ознайомлення з списком навчальної літератури.
- Розробка домашніх завдань, обрання тем доповідей учнями.
- Створення домашніх груп з вивчення окремих тем.
- Ознайомлення з методикою оцінювання роботи учнів за даною технологією (контрольно-рейтинговими картками).
Методичні рекомендації
Клас ділиться на декілька груп, які займаються вивченням окремих тем, а саме:
- головні риси розвитку країн Західної Європи в другій половині ХХ – початку ХХІ ст.;
- Велика Британія;
- Франція;
- Німеччина;
- Італія.
Кожна з груп складає хронологічну таблицю за текстом підручника. При роботі з таблицею відбувається також формування історичних понять їх засвоєння (учні виписують незнайомі поняття і терміни). На цьому ж занятті кожний індивідуально підбирає матеріали до учнівських доповідей по складанню політичного портрету історичного діяча. Учні ознайомлюються зі списком додаткової навчальної літератури та навчальними пам’ятками для різних етапів роботи над темою.
План складання політичного портрету
- Ідеологічні симпатії (консерватор, ліберал, соціал-демократ тощо).
- Власні оригінальні політичні погляди (завдання, засоби реалізації).
- Шлях становлення політичного діяча (основні етапи).
- Основні напрямки діяльності політичного діяча.
- Результати діяльності політичного діяча з погляду сучасників та істориків (політологів).
Схема аналізу подій з хронологічної точки зору
(локалізація подій у часі)
- коли проходили ці події. Як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
- в який період історії людства вони відбувалися;
- як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
- як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами в інших країнах чи регіонах;
- як результат – складання хронологічних та синхроністичних простих чи складних таблиць.
Розгорнута хронологічна таблиця
| дата | подія | суть, зміст події | результати, наслідки події |
| | | | |
Список персоналій та понять запропонованих для учнівських повідомлень:
план Маршалла, Уїнстон Черчілль, Гарольд Макміллан, Єлизавета ІІ, Маргарет Тетчер, тред-юніони, монетаризм, «держава процвітання», «економічне диво», інтеграція, ЄЕС, РЄ, Європейська рада, Європарламент, тетчеризм, Антоні Блер, Шарль де Голль, Четверта республіка, П’ята республіка, голлізм, «червоний травень», Франсуа Міттеран, Жак Ширак, Ніколя Саркозі, Конрад Аденауер, Віллі Брандт, «нова східна політика»,Гельмут Колль, берлінський мур, пацифізм, Герхард Шредер, Анхела Меркель, Альчіде де Гаспері, мафія, корупція, тероризм, Сільвіо Берлусконі.
Контрольно-рейтингова картка
учня_______________________
Тема: Країни західних демократій в др.. пол. ХХ – пер. пол. ХХІ ст..
| | Складання хронологічних таблиць 1 – 3 бали | Робота з історичним джерелом 1 – 6 бали | Складання схем, таблиць, діаграм 1 – 5 бали | Складання політичного портрету 1 – 4 бали | Робота з картою 1 – 4 бали | Робота з історичними поняттями 1 – 2 бали | Загальна кількість балів |
| Оцінка учня | | | | | | | |
| Оцінка викладача | | | | | | | |
| Атестацій-ний бал | | | | | | | |
Пам’ятка по формуванню історичних понять
- Створіть цілісну картину історичного явища.
- Виділіть істотні ознаки явища.
- Визначте термін, що закріплює дане поняття.
- Випишіть значення терміна.
- Виконайте завдання з використанням нового поняття , вживання нового терміну.
- Виробляйте вміння оперувати новими поняттями. Застосовувати його для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.