М.І. Попович технологічна карта урок
| Вид материала | Урок |
- Недбай Світлана Василівна. Технологічна карта урок, 413.56kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 450.26kb.
- Технологічна карта, 55kb.
- Додаток 4 Технологічна карта вивчення творчої діяльності вчителя під час атестації, 33.78kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.
- Уніфікована технологічна карта проведення практичного заняття з пропедевтики внутрішньої, 76.43kb.
- Урок по теме «Eine Reise durch die Bundesrepublik Deutschland», 56.54kb.
- Програма вступного випробування за профілем навчання для вступників індустріально-педагогічного, 305.49kb.
- Урок на тему: «Политическая карта мира. История формирования политической карты», 38.68kb.
- Урок обобщения, систематизации и проверки знаний по теме «Южная Америка», 104.29kb.
Основні дати, поняття та терміни до теми
КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:
- план Маршалла – програма відбудови і розвитку господарства країн Західної Європи після Другої світової війни через надання їм економічної допомоги з боку США;
- «держава процвітання» - держава, яка гарантує своїм громадянам певний рівень матеріального і соціального забезпечення, політичні права і свободи,
- стагфляція – одночасне падіння виробництва і зростання інфляції;
- «економічне диво» - швидке виведення економіки країни з стану розрухи, досягнення позитивних показників розвитку національної економіки;
- транснаціональні корпорації – величезні об’єднання галузевих підприємств, філії яких знаходяться в різних країнах, що може бути зумовлено джерелами сировини, дешевою робочою силою, податковими пільгами ;
- інтеграція – зближення, зрощення, з’єднання .
ДАТИ:
- 1945-1951 рр – повоєнна відбудова країн Європи;
- 1947 р – прийняття плану Маршалла;
- 1950-1960-ті рр. – період бурхливого економічного розвитку; німецьке, італійське «економічні дива»;
- 1970-ті рр.. – економічні кризи, криза моделі «держави процвітання»;
- 1980-початок 1990-х рр. – «консервативна революція».
ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:
- Маастрихтський договір – угода про створення Європейського співтовариства;
- ЄЕС – організація Європейського економічного співтовариства,
- ЄС – організація для поглиблення економічної та політичної інтеграції країн Європи,
- РЄ ,Європейська рада, Рада ЄС, Європейська комісія, Європарламент, Євросуд – органи об’єднаної Європи.
ДАТИ:
- 1957 р. – створення ЄЕС;
- 1992 р. – створення ЄС.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:
- проблема Ольстера – після надання незалежності Ірландії в складі Великої Британії залишилося шість графств Північної Ірландії, заселених переважно протестантським населенням. Католицька меншість Ольстера в 1968 р. почала боротьбу за громадянські права. У 1969 р. в Ольстер було введено англійські війська для наведення порядку. У відповідь на це у Північній Ірландії таємна організація Ірландська республіканська армія (ІРА) розв’язала терор проти англійців;
- тетчеризм – політика уряду М. Тетчер , спрямована на оздоровлення англійської економіки.
ДАТИ:
- жовтень 1952 р. – випробування атомної бомби, вступ Англії до «клубу ядерних держав»;
- 1969 р. – загострення ольстерської проблеми;
- 1973 р. – вступ Великої Британії в ЄЕС;
- 1979-1990 рр. – прем’єрство М. Тетчер;
- 1997 р. – початок прем’єрства Т. Блера.
ФРАНЦІЯ
ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:
- Тимчасовий режим – політичний режим встановлений у Франції після виборів 1945 року. До складу уряду ввійшли Французька комуністична партія (ФКП), Французька соціалістична партія (СФІО) та Народно-республіканський рух (МРП). Під тиском комуністів та соціалістів у країні відновлюється соціальне трудове законодавство часів Народного фронту;
- Четверта республіка (1946 – 1958 рр.) – Перша республіка у Франції існувала упродовж 1792-1804 рр., Друга – упродовж 1848-1852 рр., Третя – упродовж 1870 1940 рр. 13 жовтня 1946 року було проведено референдум, на якому схвалено нову Конституцію Четвертої республіки. Вона проголосила:
- парламентську республіку;
- загальне виборче право з 21 року;
- двопалатний парламент, що складався з Національних зборів та Ради республіки;
- право громадян на працю, відпочинок, організацію страйків;
- безплатну світську освіту;
- рівні права чоловіків і жінок
- урівнювалися в правах громадяни Франції та колоній.
Франція проголошувалася «неподільною, світською, демократичною та соціальною Республікою». Конституція надала великі права парламенту, який обирав президента з обмеженими повноваженнями та створював підзвітний йому уряд;
- П’ята республіка (1958 – 1969 рр.) – навесні 1958 року у Франції виникає урядова криза. В Алжирі спалахує заколот офіцерства. Влітку до влади запрошують Ш. де Голля. Він отримує надзвичайні повноваження і розпускає парламент. У вересні проводиться референдум, на якому народ Франції (79%) схвалює Конституцію розроблену де Голлем. Нова Конституція означала кінець Четвертої і початок П’ятої республіки у Франції. За новою конституцією:
А) розширені права президента , який обирався на сім років;
Б) президент ставав одночасно главою держави й уряду, головнокомандуючим збройних сил
В) президент отримав право видавати ордонанси, що мали силу закону, призначати прем’єр-міністра та інших посадових осіб, розпускати національні збори;
Г) в країні було впроваджено нову виборчу систему, змінено адміністративно-територіальний поділ країни;
- голлізм – державно-правова, економічна, соціальна, зовнішньополітична доктрина політичної програми Ш. де Голля. Основними ідеями голлізму були: ідея нації, сильної влади і соціальних реформ, створення керованої економіки на основі співпраці різних прошарків суспільства;
- Евіанські угоди – підписані у березні 1962 р. угоди, в яких йшлося про припинення вогню між урядом де Голля і ультраправими офіцерами в Алжирі;
- «Червоний травень» - на початку 1968 року у Франції виникла гостра соціально-економічна криза. У березні розпочались студентські заворушення . студенти виступали за демократизацію освіти і забезпечення реальних прав людини. Уряд вирішив силою придушити студентський рух. На початку травня заворушення молоді почались і в Сорбонні, де було стягнено поліцію. Студенти оголосили уряду війну. Під час сутичок було поранено до тисячі осіб. Після цього студентські заворушення поширились на всю країну. У цей момент студентів підтримали профспілки і комуністи, розпочавши загальний страйк. Влада на деякий час була паралізована. 25 травня уряд пішов на поступки робітникам. Однак страйк продовжувався. 29 травня Ш. де Голль заручився підтримкою військових і 31 травня розпустив парламент. До столиці було стягнуто війська наприкінці червня страйки припинились. Ціною втрати довіри більшості французів Ш. де Голль домігся стабілізації.
ДАТИ:
- 1944 1946 рр. – Тимчасовий режим;
- 1946-1958 рр. – Четверта республіка;
- з 1958 р. – П’ята республіка;
- 1962 р. – Евіанські угоди, надання незалежності Алжиру;
- 1968 р. – «Червоний травень»;
- 1981-1995 рр. – президентство Ф. Міттерана;
- 1995-2007 рр. – президентство Ж.. Ширака;
- з 2007 р. – президентство Н. Саркозі.
НІМЕЧЧИНА
ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:
- берлінська криза – сепаратна грошова реформа в Західній Німеччині викликала відповідні дії СРСР. Реакцією Москви на введення нових грошей стала блокада Берліна, що тривала з 23 червня 1948 р. по 12 травня 1949 р.;
- соціальне ринкове господарство – це мета програми економічних реформ 1948-1956 рр., яку розробив Л. Ерхард. Основними принципами цієї теорії є:
- держава встановлює норми і правила, за якими діє ринкове господарство,
- держава підтримує вільну конкуренцію,
- не втручається безпосередньо в регулювання господарських процесів, щоб не порушити ринкових законів,
- робиться ставка на дрібний і середній бізнес,
- поєднується особиста ініціатива підприємців з елементами державного регулювання,
- проводиться зниження податків, що стимулює виробників,
- проводиться політика протекціонізму (захисту свого товаровиробника),
- спеціальна підтримка, пільги передовим і експортним галузям;
- господарчі реформи – розпочаті у 1948 р. союзною окупаційною адміністрацією грошова реформа і реформа цін. Вони переросли в економічні реформи 1948-1956 рр. , які вивели економіку ФРН на третє місце у світі.;
- «німецьке економічне диво» - економічні перетворення 50-х рр. у ФРН та результати , які вони дали. Причини швидкого економічного розвитку:
- солідні стартові можливості, значна промислова база, сучасне устаткування,
- компетентне керівництво реформами,
- гнучка податкова і кредитна політика, значні іноземні інвестиції (за планом Маршалла ФРН отримала 50 млрд. дойчмарок),
- організованість нації,
- жорстка експлуатація робочої сили (встановлення 62-годинного робочого тижня)
- підтримка економіки з боку держави ( запровадження довгострокових кредитів),
- відсутність військових видатків до 1955 року;
- розкол Німеччини – Німеччина зазнала поразки в Другій світовій війні, і її долю вирішували країни-переможці. Основні положення післявоєнного устрою Німеччини були розроблені на Потсдамській конференції у липні-серпні 1945 р. Управління країною здійснювала окупаційна влада – Контрольна Рада з представників країн-переможниць. СРСР окупував східну зону Німеччини, США, Велика Британія та Франція – три західні зони. Конфронтація між Заходом і СРСР трагічно позначилась на долі Німеччини – через її територію пройшла лінія протистояння двох світових систем. «Холодна війна» примусила західні країни по новому оцінити роль своїх окупаційних зон. У грудні 1946 р. окупаційні зони США і Великої Британії об’єднались у так звану Бізонію. Французька зона приєдналась до них у 1948 р. (утворилась Тризонія);
- ФРН – Федеративна Республіка Німеччина - західнонімецька держава проголошена 7 вересня 1949 року. За формою правління ФРН стала парламентською республікою з федеративним устроєм. Уряд країни очолив канцлер;
- НДР – Німецька Демократична Республіка – східнонімецька держава проголошена в радянській зоні окупації 7 жовтня 1949 року. За устроєм це була унітарна держава. Головну роль тут відігравала Соціалістична єдина партія Німеччини (СЄПН), яка відразу почала будувати соціалізм;
- Берлінський мур – рівень життя у НДР був значно нижчим, ніж у ФРН. Великою проблемою для НДР була проблема Західного Берліна, який був відкритим анклавом ринкової економіки в центрі планової, і цим користувалися мешканці Західного Берліну, скуповуючи дешеві продовольчі та інші товари. Втрати НДР за двадцять років відкритості кордонів складали 120 млрд. марок. Західний Берлін став вікном, через яке у ФРН від’їжджали мешканці НДР. З 1949 до 1961 р. до ФРН виїхало майже 2,7 млн. осіб. У планах військового командування НАТО і ОВД Західний Берлін розглядався як база для майбутньої «армії вторгнення» , як найвірогідніше місце початку нової світової війни. Берлін став місцем дії майже 60 розвідувальних служб різних країн світу. За таких умов керівництво СРСР та НДР прагнуло нейтралізувати негативний вплив . питання про вирішення берлінської проблеми радянське керівництво почало активно обговорювати починаючи з 1958 року. Не домігшись ніяких результатів шляхом переговорів, радянське керівництво вдалося до рішучих дій. У ніч з 12 на 13 серпня 1961 року навколо Західного Берліну був споруджений мур, який повністю перерізав будь-яке сполучення між Східним і Західним Берліном. Так з’явився символ «холодної війни», розколу Німеччини та Європи. Проіснував 28 років;
- нова східна політика – зовнішня політика уряду соціал-демократа В. Брандта (з1969р.). Передбачала: визнання існуючих кордонів, налагодження дипломатичних і торгових відносин з країнами соціалістичного табору. ФРН підняла свій міжнародний престиж і стала однією з головних торговельних партнерів для країн Східної Європи та СРСР.;
- пацифізм – громадський рух противників війни, який набув масовості у 60-70-х рр. у країнах західних демократій;
- об’єднання Німеччини – у зв’язку з пребудовчими процесами в СРСР та численними виступами у Східному Берліні 9 листопада 1989 р. був відкритий кордон між Східним та Західним Берліном. Берлінський мур було зруйновано. У грудні 1989 р. постало питання про об’єднання двох Німеччин. Почалися пошуки формули цього об’єднання. На перших демократичних виборах у НДР у 1990 р. перемогу здобув ХДС, який виступав за негайне об’єднання Німеччини на основі закріпленої у конституції ФРН схеми входження земель на сході у федерацію. Уряд сформований лідером ХДС Лотаром де Мез’єром, приступив до реалізації цього процесу. 1 червня 1990 р. в НДР було введено західнонімецьку грошову одиницю дойчмарку. 31 серпня проведено вибори і відновлено шість земель на території НДР. 12 вересня СРСР, США, Англія, Франція підписали договір про остаточне врегулювання німецького питання. 3 жовтня 1990 р. відбулось об’єднання Німеччини, столицею якої став Берлін.
ДАТИ:
- 1948 р. – початок господарської реформи;
- 1948-1949 рр. – Берлінська криза;
- 7 вересня 1949 року – проголошення ФРН;
- 7 жовтня 1949 року – проголошення НДР;
- 1950 р. – вступ НДР до РЕВ;
- 1950-1960-ті – німецьке «економічне диво»;
- 1952 р. – скасування окупаційного режиму в ФРН;
- 1953 р. – повстання в Берліні проти насаджуваного сталінського режиму;
- 1955 р. – вступ ФРН в НАТО;
- 1961 р. – Берлінська криза, будівництво берлінського муру;
- 1982-1998 рр. – канцлерство Г. Колля;
- 3 жовтня 1990 р. – об’єднання Німеччини.
ІТАЛІЯ
ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:
- «економічне диво» - у 1950-1960-ті рр. Італія переживала період бурхливого розвитку економіки. За темпами зростання у Європі вона поступалась лише ФРН. Завдяки економічному зростанню Італії вдалось розрахуватись з боргами і стабілізувати грошову одиницю ліру. Підвищився рівень життя італійців, сформувалась «держава процвітання». Причини і передумови італійського «економічного дива»:
- Аграрна реформа, яка сприяла розширенню внутрішнього ринку та модернізації с/г,
- Відмова США та Великої Британії від своїх часток репарацій з Італії,
- Допомога за планом Маршалла (1,5 млрд.)
- Державна підтримка великих корпорацій, стимулювання централізації капіталу,
- Створення великих державних підприємств і значного за розмірами державного сектору економіки (до 40%),
- Значні капіталовкладення у розвиток відсталого Півдня країни,
- Дешева робоча сила,
- Залучення іноземного капіталу, участь у європейських інтеграційних процесах, створення широкої системи соціального забезпечення, яка сприяла розвитку внутрішнього ринку,
- Проведення структурної перебудови економіки, орієнтація на експорт, оновлення технічної бази,
- Надання пільг малому і середньому бізнесу,
- Розвиток системи курортів, туризму, відпочинку і розваг;
- мафія - як організація, виникла на Сицилії у середні віки для самозахисту селян. Кожен, хто вступав до неї, повинен був служити мафії, коритися «батькові» і мовчати. За порушення цих правил загрожувала смерть. Така форма стала незамінною для створення пізніше у різних країнах організованих злочинних груп. В Італії мафія , злившись з державним корумпованим апаратом стала винятково могутньою, небезпечною силою;
- Червоні бригади – ультраліва терористична організація;
- Корупція - продажність державних чиновників;
- операція «Чисті руки» - широкомасштабна кампанія, спрямована проти мафіозних структур, розгорнута у лютому 1992 р. У ході цієї операції було виявлено численні факти корупції у вищих ешелонах влади і серед керівництва головних політичних партій. У наступні два роки під слідством опинилися лідери ХДП, ІСП, кілька міністрів, депутати, сенатори, загалом понад 2 тис. осіб. майже вся верхівка італійського суспільства, традиційні політичні партії були дискредитовані.
ДАТИ:
- 8 червня 1946 р. – проголошення республіки;
- 1946 -1994 рр. – період існування Першої республіки;
- 1 січня 1948 р. – прийняття першої конституції;
- 1949 р. – вступ до НАТО;
- 1957 р. вступ до ЄЕС;
- Листопад 1969 р. – загальний страйк;
- 1978 р. – убивство Альдо Моро;
- 1986 р. – найбільший судовий процес над мафією;
- 1992 р. – початок операції «Чисті руки»;
- 1993 р. – референдум щодо виборчої системи.
Заняття 2
МодульІІІ
Змістовно-пошуковий
Практикум. Вивчення хронології та визначення взаємозв’язку історичного розвитку європейських країн . Складання на основі знань груп, що вивчали окремі країни, синхроністичної таблиці розвитку європейських країн. Одночасне опрацювання історичних карт – прив’язка вивчених конкретних подій до певної місцевості на карті (робота з контурними картами).
Хід заняття:
- Організація класу.
- Постановка цілі.
- Ознайомлення з планом роботи на занятті.
- Виконання практичної роботи.
- Здобуття і вдосконалення навичок роботи з історичними картами на основі теоретичних знань.
- Підбиття попередніх висновків роботи домашніх груп.
Методичні рекомендації
Групи об’єднуються для складання синхроністичної таблиці на дошці чи плакаті(по одному представнику):
- Велика Британія, Франція, Німеччина та Італія.
Ще по одному представнику домашні групи обирають для роботи над картою Європи(позначати різнокольоровими позначками події, що заносяться до синхроністичної таблиці). Інші учні цю саму роботу виконують у робочих зошитах та контурних картах.
Так як матеріал дуже великий за обсягом, то групи продовжують складання таблиць удома.
Виконавши практичну роботу, учні оцінюють її та виставляють бали в контрольно-рейтингові картки. Вчитель оцінює активність учня на занятті та остаточний варіант роботи в зошиті.
Синхроністична хронологічна таблиця
| Час, період, дата | Велика Британія | Франція | Німеччина | Італія | Західна Європа |
| | | | | | |
Пам’ятка з використання карти як історичного джерела.
- Знайдіть в атласі карту необхідну для роботи.
- Уважно ознайомтесь зі змістом умовних позначень.
- Ознайомтесь з кольоровим позначенням історичних об’єктів.
- Зверніть увагу на цифрові показники карти.
- Роздивіться написи, діаграми, таблиці, портрети, малюнки, які є на карті.
- Намагайтесь бачити всю карту, а не окремі об’єкти.
- Уважно прочитайте і зрозумійте завдання для роботи над картою.
- Особливу увагу звертайте на завдання , які вимагають порівняти чи описати історико-просторові об’єкти.
- Працюючи з контурною картою, користуйтесь кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.
- На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної роботи.
Завдання для роботи з картами.
- Позначте на карті Західної Європи країни, що входять до НАТО зазначаючи роки їх вступу.
- На карті Західної Європи позначте країни ЄС, вказуючи роки їх вступу.
- Різними кольорами і надписами позначте етапи економічної європейської інтеграції.
- На карті Великої Британії позначте розвиток Ольстерської проблеми.
- На карті Західної Європи нанесіть райони збройних конфліктів із зазначенням дати їх виникнення та вирішення.
- На карті Західної Європи позначте до яких міжнародних організацій і в який період входили країни що вивчаються.
- На карті світу покажіть процес ліквідації Британської колоніальної імперії.
- Позначте на карті світу країни британської Співдружності і роки отримання ними незалежності.
- На карті світу позначте території і країни де Франція проводила колоніальні війни в 50-60-х рр. ХХ ст.
- На карті світу вкажіть країни, що отримали незалежність від Франції із зазначенням років.
- На карті Західної Європи позначте країни, які володіють ядерною зброєю.
- На карті Західної Європи вкажіть країни, що входять до «великої сімки».
- На карті Німеччини позначте зони окупації країн-переможниць у Другій світовій війні.
- На карті Німеччини окресліть територію ФРН ТА НДР із зазначенням дат їх утворення та об’єднання
- Позначте на карті Західної Європи країни, які отримували економічну допомогу за планом Маршалла.
- На карті Італії окресліть різним забарвленням економічно розвинуті та найбідніші в економічному відношенні районикраїни.
- На карті Західної Європи кольором позначте державний лад країн регіону із позначенням країн, що змінювали його після Другої світової війни.
- На карті світу позначте від яких територій після Другої світової війни відмовилась Італія та яким країнам вона мала виплатити репарації.
Заняття 3.
Модуль ІУ
Оцінно-змістовий
Робота з історичними документами. Застосування теоретичних знань та вмінь у нестандартних ситуаціях. Вирішення історичних задач. Вироблення особистого погляду на конкретні історичні ситуації.
На цьому етапі проводиться проміжне оцінювання ступеня оволодіння теоретичними знаннями, правильність та результативність самостійного вивчення теми. Під час підбиття підсумків складається загальна карта основних історичних подій у країнах , що вивчаються, а також періодизація загального розвитку(виділяються однотипні події та явища).
Хід заняття:
- Організаційний момент.
- Аналіз практичної роботи, співставлення оцінок учнів та учителя.
- Поставлення цілей, ознайомлення з алгоритмом роботи над історичним документом.
- Отримання і обговорення індивідуальних завдань.
- Робота з історичними документами.
- Рефлексія (що я навчився робити).
Методичні рекомендації
Так як аналіз документів являється роботою високого рівня складності , не всі учні зможуть виконати завдання на занятті. Доцільно дати учням доробляти практичну роботу вдома. Задача цього модуля в тому, щоб учитель з допомогою окремих, не обов’язково сильних, учнів показав схему аналізу історичного документа, та дав зрозуміти значення цієї роботи для вивчення історії. Виконавши завдання учні оцінюють свою роботу певною означеною кількістю балів у контрольно-рейтинговій картці.
Методистами пропонується такий план роботи з історичним документом:
- прочитай назву документа, встанови хто його автор і чиї інтереси представляє;
- визнач коли і де написаний документ, чи являється він первинним (запис очевидця або учасника події), чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника);
- уважно прочитай текст документа і відділи факти від коментарів, щоб аналізувати їх окремо;
- з’ясуй незрозумілі поняття, значення окремих слів;
- визнач з якою метою працюєш над документом, які завдання повинен виконати;
- з’ясуй про що розповідається в документі, а що замовчується з відомого тобі;
- визнач як цей процес співвідноситься з іншими свідченнями про факти, події, явище чи процес, описані в документі.
Перелік документів, які надані для опрацювання:
Джерело
Страшнюк С.Ю. Матеріали до теми: «Західна Європа. 1945 – 2003 рр.».//Х.: Основа, 2004.
- Із промови держсекретаря США Дж. Маршалла у Гарвардському університеті 5 червня 1947 р.
- Із промови В. Черчілля в Цюріху 19 вересня 1946 р.
- Із промови міністра закордонних справ Франції Р.Шумана 9 травня 1950 р.
- Угода про створення Європейського економічного співтовариства. Рим. 25 березня 1957 р.
- Із конвенції про створення Європейської асоціації вільної торгівлі. Стокгольм, 4 січня 1960 р.
- Витяг із Конституції Франції 1958 р.
- Із «Мемуарів надій» президента Франції Ш. де Голля.
- Лист президента Франції Ш. де Голля президентові США Л. Джонсону.
- Із книги «Дзеркало лімба» Андре Мальро, письменника та міністра культури Франції.
- Із книги російського вченого В.Г. Сироткіна «Франція: 200 років без Бастилії».
- Зі спогадів Віллі Брандта, лідера СДПН та голови Соціалістичного Інтернаціоналу.
- Говорить Маргарет Тетчер.
- Із книги американського журналіста К. Ордена «Маргарет Тетчер: жінка при владі».
- Із книги радянського дипломата В.І. Попова «Маргарет Тетчер: людина і політик».
- Із договору про Європейський Союз. Маастрихт, 7 лютого 1992 р.
Джерело
Желіба О. Новітня історія в документах , завданнях, графіках, схемах, таблицях. Посібник із всесвітньої історії. 11 кл.//К.: Шкільний світ, 2006.
- Витяг із пісні членів «Ордену оранжистів». 70-ті рр. ХХ ст., Ольстер.
- Конституція У Республіки.
- Із роздумів Ш. де Голля.
- З повідомлення про Берлінську конференцію трьох держав. 2 серпня 1945 р.
- Конрад Аденауер.
- Політична система Німеччини.
- Формування ВВП ФРН.
- Політична система Італії.
- Структура функціонування Європейського Союзу.
Джерело
Бураков Ю. Всесвітня історія. Новітні часи. 1945-1998//К.: Ґенеза, 1998.
- Римський договір про створення ЄЕС від 25 березня 1957 р. (витяг).
- Я – Президент Франції (з мемуарів Ш. де Голля).
- «Внутрішні реформи» федерального уряду СДПН-ВДП (витяги із програмної заяви уряду 1989 р.).
- Конституція Італійської республіки. 22 грудня 1947 р (витяг).
Заняття 4
Модуль У – УІ
Адаптивно-перетворюючий та системно-узагальнюючий
Презентація учнівських доповідей на тему «Особа в історії».
Робота по узагальненню та систематизації особистих знань методом складання схем і діаграм по кожній країні окремо.
Хід заняття:
- Організація класу.
- Визначення регламенту роботи на занятті.
- Мотивація.
- Творча робота домашніх груп.
- Захист робіт та презентація учнівських доповідей.
- Дебрифінг.
Методичні рекомендації
Кожна з домашніх груп, яка вивчала конкретну тему, придумує свої знаково-графічні моделі узагальнення і систематизації теоретичних знань (схеми, діаграми, довільні малюнки і т.д.) та демонструє їх іншим групам. Члени інших груп оцінюють правильність, простоту розуміння та рівень складності роботи.
Другим завданням цього заняття є озвучення доповідей учнів. Тут важливо показати учням, що історія складається з дій конкретних людей у визначений історичний момент. В цій частині значно більше присутній виховний момент. Учнівські повідомлення подаються одночасно зі схемами, наприклад, якщо демонструється схема складових політики тетчеризм, то відповідно озвучується повідомлення про М.Тетчер.
Вкінці заняття учні виставляють бали за пророблену роботу в рейтингові картки. Вчитель перевіряє правильність і змістовність схем, діаграм, таблиць та визначає номінації: найзмістовніша, найпростіша, найзаплутаніша, найбезглуздіша, найкраще оформлена і т.д.
Перелік осіб історичних діячів для складання політичного портрету надається на першому занятті, як і пам’ятка – алгоритм роботи.
Теми для схем
- План Маршалла: що це таке, час дії , причини введення в дію, держави, що брали участь, умови дії, наслідки.
- Інтеграційні процеси в Європі др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.: визначення, види, організації і час їх створення, міжнародні документи, наслідки.
- Участь України в інтеграційних процесах Європи.
- Внутрішня політика лейбористських та консервативних урядів Великої Британії др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.
- Політична система Великої Британії.
- Тетчеризм.
- Політична система Четвертої і П’ятої республіки у Франції.
- Внутрішня політика керівників П’ятої республіки у Франції.
- Голлізм.
- Політичні системи ФРН та НДР.
- Економічне диво Західної Німеччини.
- Політичне керівництво ФРН та її внутрішня політика.
- Політична система Італії.
- Італійське економічне диво.
Схема 1
Поширення дій плану Маршалла(з 1949)
Схема 2
Схема 3
Інтеграційні процеси в Європі
Економічна – зближення і об’єднання економіки кількохкраїн
Схема 4
ТЕТЧЕРИЗМ
| ОСНОВНІ ЗАХОДИ УРЯДУ М. ТЕТЧЕР | ПОЗИТИВНІ РЕЗУЛЬТАТИ | НАСЛІДКИ |
| Запровадження жорстких заходів в боротьбі з інфляцією – скорочення державного апарату та витрат на його утримання і соціальних програм. Підтримка приватного підприємництва як основи економіки. Відмова від жорсткої регламентації бізнесу. Денаціоналізація (приватизація) нафтової, авіаційної промисловості, вантажного транспорту та частини комунальної власності. Обмеження прав на страйки, звуження сфери діяльності профспілок. Зменшення податкових ставок, збільшення опосередкованих податків. Перегляд соціальних програм. Підтримка приватної освіти та охорони здоров’я. | подолання кризових явищ, покращання економічної кон’юнктури. Високі темпи економічного зростання. Приплив іноземних інвестицій. Структурні зміни в економіці на основі наукоємних технологій. Модернізація традиційних англійських галузей промисловості: суднобудівної, металургійної, вуглевидобувної тощо. Скорочення державного сектору, підвищення його рентабельності. Низькі темпи інфляції. Бездефіцитний бюджет. Більшість англійців стали власниками нерухомості. Пожвавлення економічної активності населення. Зменшення безробіття. | подорожчання комунальних послуг та транспорту. Розгортання широкого страйкового руху. Зростання воєнних витрат. Зростання безробіття, зумовленого структурними змінами в економіці. |
Основними ідеями голлізму були: ідея нації, сильної влади і соціальних реформ, створення керованої економіки на основі співпраці різних прошарків суспільства.
| Ознаки голлізму |
|
| Державно-правова доктрина |
| Оформлення президентської республіки:
|
| Економічна доктрина |
| Пошук оптимальної економічної моделі, що враховує національну специфіку розвитку:
|
| Соціальна доктрина |
| Ідея «асоціації праці, капіталу і кадрів» як основа «третього шляху» розвитку, орієнтованого на соціальне партнерство |
| Зовнішньополітична доктрина |
| Трансформація біполярної моделі світового порядку, створення «третього полюса» впливу в системі міжнародних відносин. Національна воєнна доктрина «оборони по всіх азимутах». Формування осі Париж – Бонн. Концепція західноєвропейської інтеграції «Європа вітчизн». «Доктрина співробітництва» з колишніми колоніями. Мирне співіснування і діалог з наддержавами. |
Маргарет Тетчер: жінка при владі
 | Я не помічаю, що я жінка. Я вважаю себе прем'єр-міністром. М.Тетчер "Дейлі мірор", 1 березня 1980 р. |
Коли в червні вона отримала переконливу перемогу на виборах, одержавши перевагу в 101 голос у палаті громад, їй було забезпечено місце в історії як прем’єр-міністра, вперше після 20-х рр. ХІХ ст. обраного на три терміни поспіль. Більше того, ця перемога означала, що здійснювана нею революція продовжиться і в наступному десятилітті. Її влада і могутність досягли апогею. У внутрішній політиці вона домінувала над опозицією і диктувала порядок денний. У зовнішній – вона сьогодні протягала руку допомоги Рональд Рейгану, завтра вела справи з Горбачовим, з дня у день визначаючи роль Англії у Європі, в західному співтоваристві, у світі. Завдяки їй, Англія знову знайшла собі одне з перших місць на політичній карті світу. Цей разючий поворот в історії Великої Британії і світу зуміла зробити вона, Маргарет Тетчер.
Так про неї писав американський журналіст К.Орден у своїй книзі «Маргарет Тетчер: жінка при владі».
Маргарет (Хільда) Тетчер народилася 13 жовтня 1925 року в англійському місті Грантем у сім’ї бакалійника Роберта. Після закінчення школи навчалась у Соммервіл-коледжі Оксфордського університету за спеціальністю «органічна хімія» (1944-1947рр.). у цей період бере активну участь у громадському житті: на третьому курсі обирається президентом університетської організації консерваторів. Отримавши ступінь бакалавра природничих наук, протягом 1947-1951рр. поєднує роботу на підприємствах хімічної промисловості з політичною діяльністю. Перша спроба пробитися до парламенту (1950р.) виявилася невдалою. Наступного року виходить заміж за підприємця Деніса Тетчера і 1953р. народжує йому двох близнюків – Марка й Керол. Паузу в політичній кар’єрі використала для отримання юридичної освіти в Лондоні. Склавши екзамен на звання адвоката, певний час займалася адвокатською практикою. 1959 р. обрана до парламенту, а через два роки отримала першу державну посаду – молодшого міністра у справах пенсій та державного страхування (1961-1964рр). В уряді Е.Хіта (1970-1974) – міністр освіти і науки. З 1975 р. лідер Консервативної партії; у 1975-1979 рр. – лідер опозиції. З травня 1979р. по листопад1990р. – прем’єр-міністр Великої Британії. На посту голови уряду відзначалася твердістю у прийнятті рішень, непоступливістю у соціальних та політичних конфліктах, за що отримала прізвисько «залізна леді». Після відставки перейшла з палати громад до палати лордів британського парламенту й продовжила активну політичну діяльність. Створила власний фонд, який займається популяризацією консервативно-ліберальних ідей. У 1922 р. королева Єлизавета ІІ надала їй титул баронеси Кестевенської.
Перші кроки в парламенті 34-річної консерваторки були не зовсім вдалими, хоча вона успішно виступала в дискусіях як експерт із соціальних та економічних питань. У цей час формується її імідж як жінки політика. Один з чільних торі не без іронії наголошував, що кожного дня М.Тетчер виглядає так, ніби цілий ранок просиділа у перукаря, а всю обідню перерву провела в компанії кутюр'є. Таке вимогливе ставлення до своєї зовнішності вона демонструвала упродовж усієї своєї досить тривалої кар’єри. Попри всі свої обов’язки, не забуваючи про те, що вона мусить залишатися привабливою жінкою, Тетчер уміло використовувала свої жіночі чари у спілкуванні з партнерами, суперниками та політичними лідерами світу. Серйозні випробування чекали її на посаді міністра освіти і науки, коли вона дістала в пресі та серед народу прізвисько «Тетчер - крадійка молока», оскільки, реформуючи освіту, вона скоротила державні видатки на безкоштовне молоко для дітей із середньо забезпечених сімей, спрямувавши ці кошти на ремонт та інноваційне забезпечення шкільних приміщень, збудованих ще за вікторіанських часів. Цей непопулярний крок міністра освіти засуджували не тільки широка громадськість, опозиція, а й окремі члени кабінету. Деякі з них поза очі називали її «бісовою бабою». На зустрічі з виборчою громадою Ліверпуля в неї жбурляли каміння, а в одній із шкіл учні відмовилися прийняти нагороди з її рук. Але це не злякало її. В інтерв’ю газеті «Таймс» Тетчер відверто зізналася: «У мене додається енергії, коли на мене по справжньому нападають, а я відбиваюся і знаю: «Ну, Меггі, Ти зараз сам на сам. Тримайся стійко. Допомоги не буде.». Люблю такі моменти!». Скорочуючи видатки на освіту, прем’єр-міністр Е.Хіт ніби спеціально «підставляв» свого міністра під вогонь нищівної критики, вочевидь не усвідомлюючи, що тим самим виховує у ній бійця і готує собі в її особі небезпечного конкурента. Тетчер нагромаджувала політичний досвід і стрімко наближалася до крісла лідера партії. Недаремно досвідчений політик екс-прем’єр сер Алек Дуглас Хюм одного разу повернувшись із засідання кабінету міністрів, поділився з дружиною своїми враженнями про Тетчер: «Уявляєш, вона розумніша за всіх узятих разом, тому нам треба бути на сторожі.»
Тимчасом криза в партії поглиблювалася. Хіт, на котрого «старі» покладали великі надії, програв поспіль двоє парламентських виборів 1974 р. Заручившись підтримкою «бекбенчерів», Тетчер відверто заявила збанкрутілому Хіту про свої наміри балотуватися на посаду лідера партії.
Ця історична зміна відбулася в лютому 1975 року, коли Тетчер безальтернативно була обрана лідером торі, а отже й опозиції її Величності королеви Великої Британії. Із перших же днів новий лідер почала формувати свою команду, яка мала привести партію до перемоги на наступних парламентських виборах. До команди Тетчер увійшли як досвідчені «парламентські вовки» так і молоді перспективні амбітними, що згодом стали членами діючого кабінету. У численних виступах перед виборцями М.Тетчер мала переконати пересічних британців у тому, що старі буржуазні цінності її батька більше відповідають національним інтересам Британії, ніж т.зв. «державний соціалізм» лейбористів. «Ми не просто кращі – ми інакші – нам вочевидь немає альтернативи» - постійно повторювала вона настирливим тоном шкільної вчительки.
Її виступи збирали величезну аудиторію. Кожному цікаво було побачити на небачене явище – жінку – лідера партії, а ще більше прагнули її послухати, оскільки вона говорила про речі, близькі кожному британцю.
Від свого попередника лейбориста Дж. Каллагена Тетчер успадкувала країну, за якою в світі твердо закріпилася характеристика «хворої людини Європи». Британію роздирали страйки, криза політичних інститутів, зневіра британців у можливості швидкої стабілізації життя. І всі ці надто серйозні проблеми лягли на тендітні жіночі плечі.
Неповторний політичний стиль Тетчер відрізнявся від стилів її попередників надзвичайністю, цілеспрямованістю, непохитністю, абсолютною переконаністю в своїй правоті, повною самовіддачею у справі служіння національним інтересам, розумінням того, що саме середній клас, представницею якого була й сама М.Тетчер, завжди був головним носієм британських традицій і привів Велику Британську Імперію до розквіту ще у вікторіанську добу.
На відміну від своїх попередників, М.Тетчер вважала приватизацію наріжним каменем реформаторської діяльності свого уряду. Проте це був тривалий процес, а виборець вимагав швидких результатів, тому кілька відсоткове економічне зростання його не задовольняло. До того ж на тлі перших приватизаційних кроків та все ще не приборканих страйків несподівано зросло безробіття, а чергові парламентські вибори катастрофічно наближалися. На жаль вагомих девідентів для уряду М.Тетчер на той час не було. І тут несподіваний «подарунок» прем’єру зробив новоспечений аргентинський диктатор Л.Гатільєрі, який у квітні 1982 р. наказав своїй армії окупувати спірні Фолклендські острови. За цих умов політичне оточення М.Тетчер виступило проти силового втручання Британії у цей конфлікт. Підтримана кількома британськими адміралами, прем’єр віддала флоту наказ подолати 12 тисяч миль і повернути острови, на яких мешкали піддані британської корони. У вересні 1982 р. все це скінчилося блискавичною перемогою британського флоту.
Тріумфальна перемога у війні за Фолклендські острови забезпечила Тетчер значну перевагу на парламентських виборах 1983 р., а найголовніше – можливість продовжити приватизаційну програму.
Протягом другого терміну перебування при владі уряд М.Тетчер удосконалював механізми приватизаційних процесів, звертаючи особливу увагу на розширення кола власників акцій, оскільки вона була переконана, що жоден британець (власник – акціонер) не страйкуватиме проти себе самого.
Успіхи уряду М.Тетчер зумовили тріумфальну третю поспіль перемогу торі на парламентських виборах 1987 р., що стало своєрідним рекордом за всю історію британського парламентаризму.
В особі сорокового президента США Р.Рейгана М.Тетчер знайшла гідного партнера у міжнародних відносинах. Тетчер беззастережно стала на бік Рейгана і максимально сприяла йому в протистоянні радянському військово-промисловому комплексу.
М.Тетчер відвідуючи Гданськ, Варшаву, Прагу, налагодила тісні стосунки з Л.Валенсою, В.Гавелом, В.Клаусом. проте Тетчер побоювалась, що вихід України з СРСР може спричинити загальну дестабілізацію світового порядку. Що ж до майбутнього незалежної України вона висловила досить слушні зауваження, підкресливши роль України як своєрідного буфера між Росією і НАТО, та зацікавленість. Заходу в її залученні до європейської спільноти.
У листопаді 1990 р. на виборах лідера партії вона не добрала чотири голоси для чергової перемоги, ведучи в цей час на саміті ЄС у Парижі складні переговори про подальшу долю Європи. Проте цій сильній жінці вистачило мужності й зваженості, не чекаючи другого туру виборів подати у відставку з посади лідера партії, а отже й прем’єр-міністра, і в такий спосіб забезпечити перспективи перемоги на майбутніх парламентських виборах.
Цим кроком Тетчер зайвий раз довела, що інтереси нації, які вона послідовно відстоювала, завжди були для неї вищими від її особистої політичної кар’єри. Тому 22 листопада М.Тетчер на засідання уряду, а пізніше і в Палаті громад сповістила про зняття своєї кандидатури з другого туру голосування на користь Дж.Мейджора, обґрунтувавши це відповідністю демократичним засадам і статутним вимогам партії.
Навесні 1997 року на парламентських виборах консерватори зазнали поразки. Але на цьому епоха М.Тетчер не завершилася. Навіть прем’єр-міністр Великої Британії Т.Блер назвав її своєю вчителькою.
Сьогодні думки та міркування М.Тетчер щодо світових політичних процесів не втратили свого авторитету. Вона щедро ділиться своїм вагомим політичним досвідом і завжди готова дати пораду новій генерації політиків.
Історичну довідку підготував
учень групи № 25 Мучичка Володимир
Заняття 5.
Модуль УІІ – УІІІ
Контрольно-рефлексивний та духовно-естетичний
Оцінювання рівнів оволодіння теоретичними знаннями, вміннями та навичками. Заповнення контрольно-рейтингових карток учнями та вчителем.
Рефлексія і дебрифінг за результатами роботи по модульній технології.
Хід заняття:
- Організаційний момент.
- Повідомлення мети заняття.
- Написання історичного диктанту та його перевірка самими учнями.
- Оцінювання учнями своїх знань, умінь та навичок (виставлення балів за різні види робіт у особисту контрольно-рейтингову картку).
- Оцінювання роботи учнів вчителем, аналіз успіхів та помилок.
- Анкетування.
- Підсумок заняття.
Методичні рекомендації
Завдання цього модуля – визначення рівня оволодіння учнями самостійно вивченим теоретичним матеріалом, та оперативного реагування на зміну форми питань при одному й тому ж змісті. Перевіряється вільне володіння класом хронології, понятійним апаратом, визначенням місця події та особи. Виставляючи собі бали за самостійне виконання тієї чи іншої роботи, учні відповідають на запитання «Що я зміг?» та «Чого я досяг?». Заповнюючи анкети, які мають показати ставлення до особистих досягнень кожного, учні закріплюють позитивне відношення до навчання та мотивації до самостійного здобуття знань, умінь та навичок (і не тільки з історії).
АНКЕТА
- Чи сподобалось вам проведені заняття?
________________________________________________________________
- Що найбільше вам сподобалось?
________________________________________________________________
- Чого ви навчились на заняттях?
________________________________________________________________________________________________________________________________
- Яка інформація вас найбільше зацікавила?
________________________________________________________________________________________________________________________________
- Чи хотіли б ви ще навчатися за подібною технологією?
________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Ваші зауваження і пропозиції до проведення наступних занять з використанням новітніх педагогічних технологій __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання для тематичної атестації.