М.І. Попович технологічна карта урок

Вид материала

Урок

Содержание Критерії оцінювання Узагальнення практичного досвіду, основні прийоми роботи

Подобный материал:

• Недбай Світлана Василівна. Технологічна карта урок, 413.56kb.
• Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 450.26kb.
• Технологічна карта, 55kb.
• Додаток 4 Технологічна карта вивчення творчої діяльності вчителя під час атестації, 33.78kb.
• Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.
• Уніфікована технологічна карта проведення практичного заняття з пропедевтики внутрішньої, 76.43kb.
• Урок по теме «Eine Reise durch die Bundesrepublik Deutschland», 56.54kb.
• Програма вступного випробування за профілем навчання для вступників індустріально-педагогічного, 305.49kb.
• Урок на тему: «Политическая карта мира. История формирования политической карты», 38.68kb.
• Урок обобщения, систематизации и проверки знаний по теме «Южная Америка», 104.29kb.

Тема: Країни Західної Європи.


1. На сьогодні до складу ЄС входять 25 країн:

а) так б) ні


2. Німецькі держави ФРН і НДР утворилися в 1948-1949 рр.:

а)так б) ні


3. "Проблема Ольстера" – це:

а) економічна відсталість Ольстера порівняно з іншими регіонами Великої Британії;

б) непримирима боротьба між колоніальною і протестантською громадами міста;

в) боротьба ірландців-католиків за приєднання Ольстера до Ірландії;

г) район поширення терористичної діяльності ІРА;

д) невизначеність статусу міста в межах Великої Британії.


4. З історією якої країни пов’язані життя та діяльність В. Брандта:

а) Іспанія; в) США;

б) Італія; г) ФРН.

д) НДР;


5. Лідером партійного об’єднання "Уперед, Італіє!", яке виникло в 1990-х рр., був:

а) А. Моро;

б) С. Берлусконі;

в) Б. Андріотті;


6. Колоніальна війна Франції у В’єтнамі тривала:

а) 1945-1949 рр.;

б) 1946-1949 рр.;

в) 1946-1954 рр.;

г) 1945-1975 рр.


7. У якій із названих країн після Другої світової війни було повалено монархію?

а) Великобританії;

б) Франції;

в) Італії;

г) Німеччині;


8. В період Четвертої республіки Франція була:

а) президентською республікою;

б) парламентською республікою;

в) парламентською монархією;


9. Евіанські угоди …

а) вносили зміни в порядок обрання президента Франції;

б) визнавали незалежність Алжиру;

в) сприяли припиненню масового молодіжного руху у Франції.


10. Народні виступи в НДР у 1953р…

а) призвели до повалення комуністичного режиму;

б) сприяли відновленню єдності Німеччини;

в) були придушені радянськими військами.


11. Які з названих європейських організацій виникли у 1940-ві рр..

а) ЄС; г) ЄЕС;

д) ЗЄС; е) НАТО.

б) РЄ;

в) ЄАВТ;


12. У 1947р. Велика Британія створила Співдружність націй з метою…

а )збереження колоніальних володінь;

б) збереження зв’язків з колоніальними володіннями;

в) залучення колишніх колоніальних володінь до цивілізованого життя.


13. Із якими з названих проблем зіткнулися країни Західної Європи в 1960 – 1970 рр.:

а) паливно - енергетична криза;

б) нестача продуктів харчування;

в) тероризм;

г) молодіжний екстремізм;

д) економічна криза;

е) інфляція;

є) масовий робітничий і страйковий рух;

ж) сепаратистські рухи;

з) провал інтеграційних процесів.


14. Поставте події у хронологічній послідовності:

- вступ ФРН в НАТО;

- створення Ради Європи;

- створення ЄЕС;

- вступ Італії в НАТО;

- придушення радянськими військами народного виступу в НДР;

- встановлення П’ятої республіки у Франції.

15. Закінчіть речення.

М.Тетчер називали «залізною леді» тому, що ________________________

__________________________________________________________________


16. За наведеною характеристикою впізнайте ім’я історичної особи.

Один з найвидатніших політичних і державних діячів Великобританії. За освітою хімік, згодом юрист, займалась адвокатською практикою. Член Британського парламенту, міністр освіти і науки, лідер Консервативної партії, прем’єр-міністр Великої Британії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Політичний державний діяч Німеччини. Обер-бургомістр м. Кельна. Один із засновників і голова Християнського демократичного союзу. Зробив значний внесок у створення конституції і держави ФРН. Федеральний канцлер ФРН, міністр закордонних справ.

__________________________________________________________________


17. Продовжіть логічний ряд.

План Шумана, Європейське об’єднання вугілля і сталі, _______________

____________________________________________________________________________________________________________________________________


18. Викресліть зайве.

Ф. Міттеран, Ш. де Голль, А. де Гаспері, Ж. Помпіду.


19. Віллі Брандт, який у 1957 – 1966 рр. перебував на посту бургомістра Західного Берліну у 80-х рр. згадував: "Починаючи з 1945р. східну Німеччину, а згодом НДР залишило майже 3 млн. чоловік. У першій половині 1961р. нарахувалось 120 тисяч втікачів. Тільки 12 серпня в Західний Берлін прибуло 2,5 тисячі німців. Це було масове "голосування ногами". Я передбачав, що Ради та німецькі комуністи будуть намагатися вжити заходів, які тільки будуть можливими, щоб перешкодити масовій утечі на Захід, але не міг припустити, що …". Чого не міг припустити В. Брандт?


20. Заповніть пропуски у тексті.

У країнах, де перебували радянські війська, у 1945 – 1948 рр. __________насильно насаджувала ____________________________ режими. За словами Ч.Черчілля, радянське керівництво намагалося відгородити країни ______________________ "залізною завісою" " ___________ .війна", що почалися між колишніми союзниками, постійно загрожувала перерости у справжню.


21. Знайдіть і підкресліть помилки в тексті. Правильний текст запишіть нижче.

США, Радянський Союз та Велика Британія розпочали підготовку до відбудови Французької держави на території трьох західних зон. Було опрацьовано й затверджено верховними комісарами зон Основний закон (конституцію) створюваної держави - Французької республіки (ФР), Конституція запроваджувала у ФР президентську форму правління, закріплювала за громадянами демократичні права і свободи.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


22. Встановіть відповідність.

а) М. Тетчер; 1) канцлер ФРН, об’єднав Німеччину;

б) Г. Коль; 2) канцлер ФРН, автор "нової східної політики";

в) Ф. Міттеран; 3) президент Франції з 1958 по 1969 рр.;

г) Ш. де Голль; 4) прем’єр-міністр Великої Британії, "залізна леді";

д) К. Аденауер; 5) перший канцлер ФРН;

е) В.Брандт; 6) президент Франції, соціаліст.


23. Вкажіть сучасників британського прем’єр-міністра М. Тетчер –

тодішніх керівників країн Заходу:

а) Р.Рейган; е) М. Горбачов;

б) Ф. Гонсалес; є) Т. Живков;

в) С. Берлусконі; ж) Е. Хонекер;

г) А. де Гаспері; з) Ф. Міттеран;

д) В. Брандт; и) Ш. де Голль.


24. Дайте визначення понять:

Мафія - _____________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Сепаратизм - __________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Інтеграція - ____________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

"Держава процвітання" - _________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


25. Складіть структурну політичну схему "Європейська інтеграція".


Критерії оцінювання:

Завдання 1-12 оцінюється 0.5 бала правильна відповідь.

Завдання 13-14 оцінюється до 6 балів.

Завдання 15- оцінюється до 1 балу.

Завдання 16- оцінюється 2 балами.

Завдання 17-19 – оцінюється по 1 балу кожне.

Завдання 20-21 – оцінюється максимально по 5 балів.

Завдання 24- максимальний бал – 8.

Завдання 25 – оцінюється максимально в 14 балів.


Максимальна кількість балів 60.

Оцінка виставляється з інтервалом в 5 балів.


Узагальнення практичного досвіду, основні прийоми роботи,

оцінка ефективності


Технології завтрашнього дня потребують не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах, на людей, котрі виконують накази не зморгнувши оком, усвідомлюючи, «що ціна хліба – це механічне підкорення владі», але людей, котрі можуть знаходити свій шлях у новому оточенні, котрі достатньо швидко встановлюють нові стосунки у реальності, що швидко змінюється».

О. Тоффлер.


Основна проблема сучасної молоді – це небажання вчитися. За роки перебудови та перші роки незалежності було повністю знівельовано престиж освіти та освіченої і вихованої людини. І головним завданням сучасного педагога сьогодні є не тільки чогось навчити, скільки сформулювати позитивне ставлення і мотивацію до навчання взагалі. Особливо це стосується учнів ПТНЗ. Адже ми вчимо і виховуємо майбутніх робітників, від кваліфікації і компетентності яких буде залежати економічне майбутнє нашої держави. Не другорядне значення має і виховання достойного громадянина своєї держави, чому і повинні сприяти предмети суспільствознавчого циклу.

Згідно з «Концепцією середньої загальної освіти», головною метою школи (і ПТНЗ в т.ч.) було визначено формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину і суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самовизначення. А Закон України «Про професійно – технічну освіту доповнює і уточнює: « … забезпечення …права на здобуття професійно – технічної освіти відносно до … покликань, інтересів і здібностей … спрямоване на формування … професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності.»

Отже, підсумовуючи вищесказане визначимо завдання закладів освіти – це сприяти всебічному розвитку дитини, враховуючи її здібності.

«Більшість людей в нашому суспільстві, навіть якщо вони достатньо розумні, розмовляють так, ніби особистість можливо оцінити тільки з однієї точки зору, а саме, наскільки вона розумна чи нерозумна. Це глибоко вкоренилось в нас. Нещодавно я переконався в тому, що такий обмежений погляд невірний з наукової точки зору і має серйозні руйнівні наслідки для суспільства … Я наводжу вісім різновидів сприйняття світу. Я вважаю, що всі важливі однаково, і якщо вони вичерпують усі можливі форми пізнання, в крайньому випадку вони надають більш повну картину, ніж у нас була раніше». Ховард Гарднер.

Йдеться про вісім здібностей людини як живої істоти пізнавати навколишній світ, а отже і здобувати знання про нього. Це дар володіння словами, дар оперувати числами, дар образного мислення, дар виражати себе у русі, музична обдарованість, дар розуміти природу. Як зазначає Томас Арстронг у своїй книзі «Як самостійно розкрити і розвивати розумові здібності вашої дитини», дуже важливо пам’ятати, що кожна людина володіє всіма цими здібностями і використовує їх в різних співвідношеннях на протязі всього повсякденного життя.

Тільки зв'язок знань з реальним життям дозволить учням добре розумітися на предметі вивчення.


Засвоюємо: 10% того, що читаємо; 20% того, що чуємо,

30% того, що бачимо; 50% того, щобачимо і чуємо;

70% того, що говоримо,

90% того, що говоримо і робимо.

Вернон Мегнесон.


Використання знань про способи пізнання навколишнього світу і лежить в основі новітніх освітніх технологій. Зрозуміло, якщо педагог не розуміє суті методики використання певної технології, він не зможе активно використовувати її у своїй роботі. Останнє якраз і не стосується викладача суспільних дисциплін Попович М.І.

Ще декілька років тому, бувши вчителем початківцем, вона зацікавилась різними нетрадиційними методами і формами проведення уроків. Адже специфіка історії як суспільствознавчої дисципліни полягає в тому, що вона містить у собі великий потенціал для формування соціальної ідентичності учнів, залучаючи їх до системи цінностей, норм і відносин суспільства, знаючи можливість здобути соціальний досвід, на підставі чого відбувається формування певних соціальних якостей і рис.

«Курс історії має бути синтезом соціальної, релігійної, культурної, економічної історії й не повинен обмежуватись лише політичними та економічними подіями. Вивчення історії – це не лише вивчення фактів, але й активний процес, в якому учні мають працювати з цілою низкою джерел. Навчання історії має розвивати в учнів навички самостійного мислення, роботи з документами, ставити запитання, відрізняти упередження та вміння робити обґрунтовані та збалансовані висновки. Історія допомагає учням виробити такі якості, як інтелектуальна чесність, наукова точність і терпимість; підготувати до життя в плюралістичному і демократичному суспільстві».

М.Стобарт. британський фахівець

в галузі історичної дидактики.

Саме така модель є визначеною в європейських країнах і підтримується в РЄ. І якщо Україна хоче брати активну участь у Болонському процесі, це питання є актуальним і для неї.

При використанні на уроках історії новітніх педагогічних технологій викладачем Попович М.І. найчастіше використовуються групова та індивідуальна форма роботи. Це стосується і модульно-рейтингової технології. На перший план висуваються творчі й продуктивні завдання, причому перевага віддається таким формам педагогічної взаємодії, які забезпечують високий рівень активності кожного учня, максимальне залучення його досвіду. Ще одним пріоритетом роботи молодого педагога є диференціація навчання, що передбачає різноманітний вибір і опору на самостійність учнів у пізнанні певної теми. Слід зазначити, для того, щоб проводити навчальні заняття по даній технології, потрібна величезна попередня робота з учнями по закріпленню навичок різної пізнавальної діяльності, а саме – складання політичного портрету, робота з історичною картою, складання таблиць, схем для узагальнення і систематизації історичної інформації, алгоритм роботи над історичним джерелом, дослідницька робота учнів, оцінка своєї діяльності, навички самостійної навчальної роботи і т.д.

На першочерговому формуванні цих навичок і спрямовує свою увагу Попович М.І. Спочатку треба навчити дітей як учитися, а потім показувати що вчити, а не навпаки.

«Не так вже важливо вчити дітей, як важливо створити ситуацію, в якій дитина просто могла б «вчитися сама і робила б це із задоволенням…»


При контролі розвиток учня оцінюється

за багатьма особистісними параметрами.

Але перевага надається не оцінці з боку вчителя,

а взаємо-і самооцінці в групах учнів у межах

спільної діяльності

К. Роджерс.


Для апробації модульної – рейтингової технології Попович М.І. обрала тему з курсу всесвітньої історії 11 кл. «Країни Західної Європи др. Пол.. ХХ ст. – поч.. XXI ст.», оскільки зважаючи на сучасну міжнародну політику вважає це питання актуальним для України.

Технологія представляється у вигляді своєрідного ланцюга логічно поєднаних етапів цілеспрямованих дій. Кожна дія на кожному окремому етапі використовує конкретні завдання, переслідує конкретну мету. Як основні ознаки технології однозначність і послідовність координованими і контрольованими викладачем з метою забезпечення виходу на запланований та очікуваний результат, а не на випадковий. Це як гра пазми, коли з різних кусків певної інформації складається ціла картина. Або якщо знову звернутися до основних способів пізнання навколишнього світу, то одні й ті самі події, факти, явища розглядаються і пізнаються за допомогою декількох.

Проводячи заняття (тому, що те, що робиться викладачем на уроці, не можна назвати класичним уроком), Попович М.І. дотримується відповідних дидактичних принципів, щодо організації навчальної роботи учнів:

■ принципу поетапності розв’язання логічно об’єднаних дидактичних завдань (суть полягає в тому, що не можна приступати до розв’язання завдання наступного етапу, якщо не відпрацьований попередній – неможливо скласти схему інтеграційних процесів не вивчивши їх хронологію та понятійний апарат і т.д.);

■ принципу однозначності у створенні та формуванні кінцевого результату навчання ( дотримання основних параметрів щодо створення кінцевого продукту навчання, виключення зміни мети і підходів у процесі навчання, н-д. якщо на початковому етапі визначені п’ять підходів до вивчення теми, то вони незмінні до кінця);

■ принципу відповідності методів і завдань навчання визначеній меті (викладач використала як найбільш оптимальні інтерактивні методи – фактично це спів навчання та взаємонавчання учнів, яке направляється, контролюється та коригується вчителем).

Схема 1.

Дидактична основа організації процесу навчання за модульно-рейтинговою технологією.

Модульно-рейтингова технологія як предмет та шлях розв’язання проблеми

підходи

-А- -Б- -В-

принципи

-АА1- -ББ1- -ВВ1-

завдання

-АА1А2- -ББ1Б2- -ВВ1В2-

методи

-АА1А2А3 1 -ББ1Б2Б3 2 -ВВ1В2В3 3

мета

Адже коли учні обговорюють проблеми з іншими, ставлять запитання, що їх стосується їх мозок працює набагато краще. Ще краще, якщо учень може щось «зробити» з інформацією, використати її, щоб отримати зворотній зв'язок і перевірити чи правильно він її зрозумів. Це подібно до роботи комп’ютера, яким сьогодні захоплюються діти. Попович М.І. прекрасно це розуміє і навчає учнів як правильно вчитися: правильно запам’ятовувати дати, орієнтуватися на історичній карті, співвідносити людину і її місце в історії, прив’язувати події до місця і часу і т.д.

Не менш важливу роль при проведенні цих занять займає мотивація. Лише напружена розумова робота дитини і її власна активна участь у процесі навчання може принести позитивні результати.

Мотивація це процес, у результаті якого певна діяльність набуває для індивіда особистого сенсу. Викладач вміло використовує різні прийоми і методи для формування стійкої позитивної мотивації, враховуючи вікові особливості мотиваційної сфери старшого шкільного віку, коли оцінка втрачає роль основного стимулу до навчання. Молодий педагог допомагає учням зрозуміти свою значимість і неповторність, підбираючи індивідуальний підхід до кожного. В цей віковий період розвивається абстрактне мислення, здатність до самоспостереження і самоаналізу, відмова від допомоги дорослих, і це активно потрібно розвивати, щоб сформувати самодостатню особистість. На заняттях викладач більше уваги звертає на неуспішних учнів, відзначаючи їх успіхи, а для успішних ставить завдання навчати інших.

На думку Попович М.І. в професійно-технічних навчальних закладах освіти більшу увагу приділяти саме самоосвіті учнів і озброювати їх системою пізнавальних вмінь та навичок. Навчання за модульно-рейтинговою технологією можна провести тільки з учнями, що попередньо вміють виконувати певну заплановану роботу.

В цьому випадку викладачем проведена величезна підготовча робота. Оскільки специфіка груп у професійно-технічному закладі така, що їх складають учні, які навчалися в різних школах і отже мають різні знання, вміння і навички. Тому викладачем на протязі першого навчального року проводиться робота по засвоєнню різних вмінь (у формі практикумів): складання хронологічних і синхроністичних таблиць, складання політичного та історичного портрету видатних діячів, складання схем, діаграм, таблиць, робота з поняттями, розвиток картографічних навичок і т.д.

Викладачем Попович М.І. була проведена попередня методична робота по розробці дидактичного матеріалу до теми заняття, опрацьована методика і розроблено план проведення занять, визначено конкретні цілі і мету навчальної роботи, визначено підходи і форми проведення занять.

Важливим моментом на початку проведення першого уроку стало пояснення викладачем конкретної мети кожного наступного уроку. Учні зрозуміли, що вони мають робити, яким має бути кінцевий результат, і що вони за це отримають. Це виключило ситуацію, коли учні питають: «за що мені 4,5,6 і т.д.». Використані контрольно-рейтингові картки наочно показали учням результати їхньої самостійної навчальної роботи і на заключному занятті їх самооцінка не дуже відрізнялася від оцінки викладача. І, що дуже позитивно, діти, які не виконали якесь завдання питали, чи можна його доробити. В процесі підбиття балів учні самостійно підрахували сумарну кількість у кожній робочій групі і запропонували її відзначити одним додатковим балом оцінки.

Особливо цікавим виявилось останнє заняття, коли проводилась рефлексія. Викладач використав вправу «мікрофон», але учні через емоції не могли дотримуватися порядку. Кожен хотів висловити свою думку, що його зацікавило, і чого він навчився під час занять. Було видно наскільки підвищилась самооцінка учнів, та їх впевненість у своїх здібностях до самонавчання.

Використовуючи між предметні зв’язки Попович М.І. запропонувала групі оформити свої роботи на електронних носіях, за що їх оцінить викладач інформатики та майстер виробничого навчання оскільки це пов’язано з їхньою майбутньою професією (уроки проводились в групі обліковців, операторів комп’ютерного набору). Кращі схеми представлені на схемах 2,3,4, політичний портрет (дод.1).

Результати навчання за даною технологією відбилися на виконанні завдань тематичної атестації (дод.2), де 80% учнів отримали добре і відмінно.

За матеріалами вивченої теми Попович М.І. запропонувала учням підготувати позаурочний захід до дня Європи (5 травня).

Щоб підсумувати вищевикладене, слід зауважити, що використання даної технології матиме стійкий ефект тільки за умови її постійного використання. А це величезна методична робота вчителя і його постійна самоосвіта та самовдосконалення. І для впорядкування процесу навчання викладачеві слід складати план не стільки окремого уроку, скільки всієї теми. Що і доводить нам робота викладача Попович М.І.


Для того, щоб удосконалити розум,

треба більше роздумувати, ніж заучувати.

Рене Декарт.


Список використаної літератури

1. Міністерство освіти і науки України. Історія України. Всесвітня історія. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів./ К.: Перун, 2005.
   
2. Бураков Ю.В., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П. Всесвітня історія: новітні часи. Підручник для 11 кл. середніх загальноосвітніх навчальних закладів. – Видання 4-те, виправлене і доповнене. / К.: Генеза, 2005.
   
3. Бураков Ю.В., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П. Всесвітня історія: новітні часи. 1945 – 1998./ К.: Генеза, 1998.
   
4. Пивовар С., Слісаренко А., Стельмах С. Всесвітня історія:новітній період. 1945 – 1997. Посібник./ К.: Академія, 1998.
   
5. Гісем О.В. Всесвітня історія. 11 клас: плани –конспекти уроків / Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2004.
   
6. Васильєва Л.Д., Васильєв О.О. Всесвітня історія 11 клас: опорні конспекти. Посібник для вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв. За ред. В.О. Гісема. / Камянець-Подільський: Абетка, 2002.
   
7. Середняцька Г.В. Всесвітня історія. 11 кл. Опорні конспекти./ К.: Видавництво А.С.К., 2007.
   
8. Страшнюк С.Ю. Матеріали до теми:"Західна Європа. 1945 – 2003 рр."./ Х.: Видавнича група "Основа", 2004.
   
9. Желіба О. Новітня історія в документах, завданнях, графіках, схемах, таблицях. Посібник із всесвітньої історії. 11 кл../К.: Видавничий дім "Шкільний світ": Видавництво Л.Галіцина, 2000.
   
10. Атлас. Новітня історія (1939 – 2004 рр.). 11 кл. / К.: Картографія, 2004.
    
11. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром. / Х.: Основа, 2006.
    
12. Кемерова Т.Ю., Скирта І.М. Всесвітня історія 2 пол. ХХ ст.. 11 кл. Практичні роботи. / Х.: Весна, 2007.
    
13. Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії. Практикум для вчителя. / Х.: Основа, 2007.
    
14. Баханов К.О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. / Х.: Основа 2004.
    
15. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. / Х.: Основа, 2005.
    
16. Остапенко В. Всесвітня історія 11кл. Книга для читання.// Історія України, № 21 – 24, 2007.
    
17. Сотниченко В. Дидактичні та методичні засади запровадження інноваційних технологій в умовах переходу до кредитно-модульно системи навчального процесу. // Історія в школі. № 5, 2005.
    
18. Левітас Ф., Розвадовська Л. Робота з підручником на уроках історії.// Історія в школі. № 5, 2007.
    
19. Левітас Ф. Сучасний урок: основні вимоги до організації навчального процесу. // Історія в школі. № 12, 2006.
    
20. Пометун О., Фрейман Г., Пізнавальні вміння, як компонент змісту шкільної історичної освіти. // Історія в школі. № 6, 2006.
    
21. Десятов Д. Л. Конструювання завдань для тематичного оцінювання вмінь та знань учнів. // Історія та правознавство. № 2, 2008.
    
22. Десятов Д.Л. Організація практичних робіт з історичною картою на уроці. // Історія та правознавство. № 2, 2005.
    
23. Мазак С. Пам’ятки для учнів при використанні на уроках з суспільствознавчих дисциплін. // Історія та правознавство. № 6, 2008.
    
24. Садкіна В. І. Як зробити урок. Цікаві педагогічні знахідки. // Педагогічна академія пані Софії. Лютий 2008.
    
25. Богданова О. Використання методик критичного мислення на уроках історії. // Історія України. № 9, 2006.
    
26. Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії // Історія та правознавство. № 9, 2007.
    
27. Армстронг Томас. Індивідуальний підхід. Як самостійно розкрити і розвинути розумові здібності вашої дитини. / Х.: Книжний клуб, 2001.