Недбай Світлана Василівна. Технологічна карта урок
| Вид материала | Урок |
- Зінченко Світлана Василівна, 113.11kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 450.26kb.
- М.І. Попович технологічна карта урок, 621.13kb.
- Технологічна карта, 55kb.
- Додаток 4 Технологічна карта вивчення творчої діяльності вчителя під час атестації, 33.78kb.
- Київський національний університет імені тараса шевченка герасимова світлана василівна, 682.99kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.
- Харівська Світлана Василівна Пояснювальна записка Вживання наркогенних речовин підлітками, 1148.54kb.
- Уніфікована технологічна карта проведення практичного заняття з пропедевтики внутрішньої, 76.43kb.
- Урок по теме «Eine Reise durch die Bundesrepublik Deutschland», 56.54kb.
Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІступенів №46
Конспект уроку української
літератури у 7 класі.
Вчитель української мови
та літератури ІІкатегорії :
Недбай Світлана Василівна.
Технологічна картауроку №
Дата ___________
Клас 7 – А
Предмет Українська література
Тема уроку: Василь Симоненко. Вірш – пісня „Лебеді материнства.” Ідея вічного зв’язку людини з матір’ю, рідною землею. Символічний зміст образів поезії.
Тип уроку: Засвоєння знань і формування вмінь
Мета уроку:
Навчальна: поглибити знання про життєвий і творчий шлях В.Симоненка, ознайомитись з поезією” Лебеді материнства”.
Розвиваюча: розвивати навички виразного читання та образного мислення, послідовного викладу думок.
Виховна: виховувати почуття поваги та любові до матері, до Батьківщини.
Забезпечення уроку:
НП та ТЗН портрет Василя Симоненка, виставка пісенників з творами поета, картини, фотознімки із зображенням матері і дитини, словник-ключ до поезії В.Симоненка, план аналізу поетичного твору, підручник (вихідні дані вказано в списку літератури), тексти Вірша „Лебеді материнства", фото хати, де народився Василь Симоненко, магнітофон із записами поезій та пісень
Роздатковий матеріал: Тематичні папки, словник- ключ.
Література: Великий тлумачний словник сучасної української мови,
українська література другої половини XX ст.: Навчальний посібник,
українська література, 11 кл.: Підручник для серед, загальноосвіт. шк.,
У
країнська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник.
Доброго дня, діти!
Сьогоднішній наш урок пропоную розпочати з пісні „ Виростеш ти, сину,”
у виконанні народної артистки України Таїсії Повалій
Музика А.Пашкевича на слова В.Симоненка
Звучить пісня.
Діти, як ви вважаєте , як звучатиме тема сьогоднішнього уроку, про що буде йти мова? (Діти висловлюють свої думки )
1. Вступне слово вчителя.
Ми з вами перегорнемо сторінки життя поета, творчість якого ми будемо вивчати впродовж кількох уроків. Я сподіваюсь, що не тільки твори поета, але й він сам стане вам близьким, рідним і зрозумілим, тому, що поетичні рядки йдуть від його ніжного серця, палкого розуму, схвильованої й ранимої душі. Отже, запишіть тему сьогоднішнього уроку:
Тема: Василь Симоненко. Вірш – пісня „Лебеді материнства.”
Ідея вічного звязку людини з матірю, рідною землею.
Символічний зміст образів поезії.
Мета: поглибити знання про життєвий і творчий шлях В.Симоненка, ознайомитись з поезією” Лебеді материнства”, розвивати навички виразного читання та образного мислення, послідовного викладу думок;
виховувати почуття поваги та любові до матері, до Батьківщини.
Наочні засоби навчання: портрет Василя Симоненка, виставка пісенників з творами поета, картини, фотознімки із зображенням матері і дитини, словник-ключ до поезії В.Симоненка, план аналізу поетичного твору, , підручник (вихідні дані вказано в списку літератури), тексти Вірша „Лебеді материнства", фото хати, де народився Василь Симоненко.
Епіграф уроку
Скільки б не судилося страждати,
Все одно благословлю завжди
День, коли мене родила мати
Для життя, для щастя, для біди.
В. Симоненко
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. План уроку:
1. Визначенння теми та мети уроку.
2. Ознайомлення з біографією письменнника.
3. Виразне читання та аналіз поезії
4. Робота в групах.
5. Підведення підсумків уроку
Епіграфом нашого уроку стануть слова В.Симоненка
Індивідуально учні отримали випереджувальне завдання підготувати повідомлення про те : Яким був поет? Хто і як вплинув на формування його світогляду? Матеріал, що готують діти:
Корені Симоненківського роду
Він з’явився на світ 8 січня 1935 року в селі Біївцях на Полтавщині.
Корені Симоненківського роду сягають в далеку сивину віків. Дідусь Федір Трохимович та бабуся Варвара Потапівна замолоду були високими статурними та вродливими, як проходили по селу, то всі біївчани дивилися їм услід. Рано, у 42 роки не стало улюбленої бабусі, а дід Федір дожив до глибокої старості. Для Василя він став першим другом і наставником, а пізніше - натхненником майбутнього поета. Він самотужки вивчив грамоту, багато читав. Його увагу привертав навіть шкільний підручник з географії чи історії.
Сусідські діти іноді жартували: „ Дід Щербань готується до екзаменів.”
У роки війни дід Щербань, добре знаючи усі броди у болотах над Удаєм, не раз переводив ними партизанів, ховав в очеретах утікачів від поліцейських пересллідувань. Він нікого не боявся, допомагав вдовам та сиротам, а фашистів ненавидів так, що при зустрічі з ними одвертався. Одним словом, Федір Трохимович був людиною високої громадської совісті – чому вчив і свого онука.
Дитинство поета
Мати поета з дитинства мріяла стати вчителькою, але не склалося і на життя вона заробляла важкою працею швачки.
Василь Симоненко завжди був вдячний за любов, ласку, виховання, за все, що пізніше викликало роздуми про суть життя, своїм матері та дідові.
Про це ми можемо дізнатися зі спогадів Василевого однокурсника й товариша Миколи Сома. Оскільки він сам ріс без батька й матері, то їхати на канікули йому було нікуди. Тому у січні 1955 року він поїхав до Симоненка в село Біївці. Там вони відзначали своє двадцятиріччя: Василь народився на другий день після Різдва, а Микола — на Новий рік за старим стилем. Свято було незвичайним. Микола про нього весь час розповідав з великим захопленням. Ганна Федорівна приготувала святкові страви, а серед усього іншого на столі був справжнісінький кавун, який мати зуміла дбайливо зберегти для свого сина аж до січня.
Згадуючи про чоловіка , Симоненкова мати казала: „ То не батько був ,а вітер: прилетів і полетів, а нам з малим Васею завдав
багато болю і клопоту.”
А сам Василь Андрійович в одному з віршів писав:
В мене була лиш мати,
Та був іще старий дід,-
Нікому не мовив „тату”
І вірив, що так і слід.
Василеве дитинство було схожим на дитинство багатьох хлопчиків того часу: війна, голод і холод, щоденний страх, окопчиик під хатою, нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу і книжок. Перші чотири класи Василь учився у рідному селі Біївцях, а закінчував школу у Тарандинцях. До школи доводилося ходити щодня 9 кілометрів.
Однак школу він закінчив на відмінно, із золотою медаллю.
Із спогадів Ганни Щербань: „ Вчитися йому було, ой, нелегко.Важка була дорога до школи.Навесні чи восени – то ще нічого, а взимку – суща біда. Повоєнні зими були люті, сніжні. А пальто у Васі пошарпане, чоботи – діряві. Тільки жодного разу він не запізнився на урок.”
Становлення поета
Вищу освіту Василь Симоненко здобував, навчаючись на факультеті журналістики Киїського університету ім. Т.Г.Шевченка, потім працював у газетах „Молодь України”, „Черкаська правда”,
„Робітнича газета.”
На перший погляд , небагате на події коротке життя поета.
Але за двома датами, між якими пролягли його дороги – чимало добрих справ і напружена творча праця.За життя поета вийшла лише одна його збірка – „Тиша і грім.” Непростий шлях долали його наступні книжки „Вино з троянд”, „Поезії”, „Лебеді материнства” та ще книжечка для дітей.
Уже перші поезії В.Симоненка засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадської свідомості.
О.Гончар писав: „З глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка.З мужності народу , з горя його й звитяжної боротьби...”
Поет звертався до різних жанрів та форм. Він – автор громадянської й патріотичної лірики, гумористичних і сатиричних творів, прозових нарисів і казок для дітей, щоденникових записів.
У багатьох своїх творах В.Симоненко порушував болючі проблеми доби, викривав псевдопатріотів, носіїв націнального нігілізму,бюрократів, карєристів.
14 грудня 1963року Василя Симоненка не стало. Йому було всього 28 років. Офіційна версія – важка,невиліковна хвороба.
Вчитель: Сьогодні ми ознайомимось з поезією „Лебеді Материнства”.
Цікава ритмічна будова, яскрава образність, близькість до народної колискової привабили відомого композитора й диригента Анатолія Пашкевича.
Можливо, не кожна людина в Україні знає цей вірш, але крилаті рядки „Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину" відомі, певно, кожному.
Тривалий час імя автора спеціально замовчувалося. Нині ми гордо називаємо його В.Симоненко. Пісня лише частина поезії
„ Лебеді материнства”. Композитор Анатолій Пашкевич написав до неї прекрасну музику, у силі впливу якої ми уже переконалися. Наше завдання на сьогоднішньому уроці переконатися ще і в силі її слів. Зараз ми прослухаємо поезію у прочитанні самого автора, запис якої зберігся у фондах українського радіо і є доступним для нас завдяки мережі Інтернет.
В.Симоненко „ Лебеді материнства”.
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибу казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні.
Лопотіли крилами і рожевим пір 'ям,
Лоскотали марево золотим сузір 'ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмільні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Вчитель: Скажіть, будь ласка, яке враження справив на вас голос Василя Симоненка? Як ви вважаєте, якою людиною він був?( Діти висловлюють свої думки. ). Зараз ви доведете , що теж умієте виразно читати , прочитайте про себе вірш (сприйміть прочитане розумом і серцем...)
Читаємо ланцюжком. Хто бажає повністю прочитати вірш! Перевірка сприйняття учнями тексту (фронтально)
— Які емоції викликала у вас ця поезія?
— Сформулюйте тему твору. (Материнська любов до дитини, турбота за її долю).
— У яких рядках виражається ідея вірша? („Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину").
У чому оригінальність побудови(композиції).
Вірш можна умовно поділити на дві частини. Перша частина закінчується словами: „ лоскотали марево золотим сузірям.”
Початок поезії подібний до народної колискової, любляча мати вимріює щасливу долю своїй дитині. Тут чується перегук з народними побажаннями добра, любові, щастя. Поет зібрав золоті розсипи із рідної мови - образні словосполучення(епітети, метафори, порівняння), вдихнув у них таку магічну силу, ми проймаємося тим дивовижним казковим світом.
Вчитель: А як називається пісня, яку співає мати над колискою немовляти? (Колискова)
Вчитель:Отже, вірш-пісня написаний у жанрі колискової. Про що друга частина поезії ?
Палка материнська молитва піснею злітає в темно-синє вечорове небо аж до зір – до самого Бога, прохаючи щастя-долі своїй дитині.
Та виросте син, і життя поставить перед ним нові вимоги
Але за сином завше будуть мандрувати „очі материнські і білява
хата.”У ній непомітно образ матері переростає в образ України, що теж схилилася над колискою улюбленого сина, бажає йому добра, але водночас повчає і хоче застерегти.
Вчитель: В чому ж ця пересторога ? Знайдіть у тексті ці рядки.
Робота в групах, на допомогу - папки в яких є словник-ключ.
(Дітям попередньо задано д/з - узяти олівці і папір)
- Памятайте про правила роботи в групах, будьте толерантними, (побажати дітям успіху)
І група – Художники
Ми чули музику цієї поезії , захоплювалися перлами її слів, а тепер уявіть себе художниками . Що вам навіяло прослуховування пісні і поезії – зобразьте на папері. Обгрунтуйте створені вами малюнки.
ІІ група
Знайти художні засоби (епітети,метафори, уособлення і т. д.) які використав автор у поезії.
(У вірші багато різних зображувальних засобів. Надзвичайно яскраві епітети. Письменник чимало застосовує уособлень і метафор.)
„Заглядає в шибу казка сивими очима". Це уособлення.
„Завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата". Дане уособлення застосоване поетом, щоб довести, що мати завжди поруч з дитиною, відчуває її проблеми, готова допомогти. Та й спогади про рідний дім, близьких людей постійно з людиною.
Таке ж значення має і уособлення „прийдуть з України верби і тополі, стануть над тобою, листям затріпочуть".
„Темряву тривожили криками півні". Це метафора. У ній образно письменник каже, що дитину захищають сили добра — „півень" — від сил зла, „темряви".
метафора „танцювали лебеді в хаті на стіні. Лопотіли крилами і рожевим пір'ям" підкреслює, що в стінах рідної домівки дитина може сподіватися на підтримку і добро.
Порівняння „лебеді, як мрії".)
ІІІ група
Які образи є в поезії. Пояснити їх роль ( словник- ключ) на допомогу. •
образи ( лебеді, півні, зорі, лиман, марево, ніч, хата, верби, тополі...) є в поезії? Поясніть їх роль. У разі потреби зверніться до словника-ключа.
(У творі є буквальний і символічний зміст. Слів - образів, що мають символічне значення, багато. Вони сприяють розумінню тексту)
„Лебеді рожеві". Рожевий колір символізує ставлення до життя як до казки, небажання або невміння помічати негаразди. У дитинстві все бачиться красивим, ніжним, добрим.
„Зорі сургучеві". Епітет „сургучеві" допомагає уявити не лише темний брунатний колір. Оскільки це в'язка речовина, то можна передбачити, що автор використовує його, щоб описати картину дитячого сну.
„Приспані тривоги". Тривоги, проблеми для дитини поки що не існують. Тому вони приспані.
„ Тихі зорі". Зорі не можуть бути іншими. Вони не вміють видавати ніяких звуків. Епітет „ тихі" підкреслює, що коли дитина засинає, усе навкруги затихає, щоб у неї був спокійний сон.
Лебеді — символ чистоти, милосердя, Діви Марії. Тобто у вірші це — птах матері.
Зорі — присутність божества, ангела-посланця Бога, надія. Оскільки у християнстві зорі означають божественне благе ставлення, то в даній поезії мова йде про благе ставлення Бога до дитини.
Лимани (вода) — символ народження; символ мінливого людського життя.
Мати є символом усіх духовних речей. „Материнська добра ласка в неї за плечима": мати — джерело духовності, усього доброго і ніжного.
Півень у праукраїнців вважався передвісником зорі, а отже, пробудження життя.
Перевіряємо роботу груп, розглядаємо картини намальовані групою художників, пропонується до уваги дітей картину професійного художника.
Оцінювання за роботу на уроці
Домашнє завдання:
І. Вивчити поезію напамять.
ІІ. Намалювати обкладинку до умовної книжки „ Лебеді материнства”.
Підбиття підсумків УРОКУ
Література
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов, ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ „Перун", 2004.— 1440 с.
2. Відлуння десятиліть. Українська література другої половини XX ст.: Навчальний посібник / Упорядник М. О.Сорока. — К.: Грамота, 2001. — 463 с
3. Українська література, 11 кл.: Підручник для серед, загальноосвіт. шк. / Р. В. Мовчан, Ю. І.Ковалів, В.Ф. Погребеник та ін. — Київ; Ірпінь: ВТФ „Перун", 1999. — 496 с.
4. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид./А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх та ін. — К.:Либідь, 1994.— 256 с.
5. .org.ua/hview.php7icN43
6. .com/news/press/2004/01/040116new sfromukraine.php
6. a.Crimea.ua/index.php?section=article&artl D=4349
8. e.org.ua/pageid-2629-2.php
9. e.ua/cgi-bin/dic/dic.php?nom=208
10. ib.ru/dictionary/d23/229.php
11. e.org.ua/pageid-2629-2.php
12. a.Crimea.ua/index.php?section=article&art ID=4349
Додаток до уроку
Словник-ключ до поезії Василя Симоненка
1. Верба (С). Символ космічного океану, прадерев життя; надзвичайної працездатності; запліднюючої, родючої сили; пробудження природи, весни; засмученої жінки; вдівства;України, батьківщини.(e.ua/cgibin/dic/dic.php?nom=208). У буддизмі уособлює скромність. У китайців — символ весни, жіночності, зачарування, артистичних здібностей, розлуки. В Японії символізує терпіння й наполегливість (ib.ru/dictionary/d23/229.php). За народними уявленнями, гілочки верби, посвячені в церкві в останню неділю перед Великоднем — вербну неділю, набували магічних властивостей. Освячену вербу приносили в дім і вдаряли нею членів сім'ї, найчастіше дітей, примовляючи: „Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля". Освячена верба зберігалася в хаті й широко застосовувалася як лікувальний засіб чи як оберіг. На Херсонщині її клали у воду, в якій купали хвору дитину. В українському фольклорі верба — це поетичний символ дівчини або заміжньої жінки. (Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид./А. П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх та ін. — К.: Либідь, 1994. — 256с).
2. Дорога (стежина) (С). Символ шляху, людської долі. У кожного своя дорога, долі різних людей то перехрещуються, то розходяться.
3. Душа (С). Зазвичай, зображується у вигляді птаха, що злітає, ib.ru/dictirnary/d23/229.php
4. Зірка (зорі, сузір'я) (С). Означає присутність божества, вище досягнення, ангєла-посланця Бога, надію. Зірки — атрибути Небесних Цариць, у яких корони часто складаються із зірок. У християнстві зірка уособлює божественне благе ставлення, (ссылка скрыта)
5. Кольори (С). Чорний і білий символізують негативне й позитивне і всі протилежності. Золотий. Це сонце, божественна сила, просвітлення, безсмертя, Бог, як світло нерукотворне, найвища цінність, те, що життя наповнює, вогонь, сяяння, слава, чоловічий принцип. Золотий колір Сонця символізує всіх сонячних богів. Зелений. Неоднозначний за смислом. Юність, надія і радість, але разом із тим мінливість, непостійність, ревнощі. Білий. Досконалість, простота, світло, чистота, невинність, святість, порятунок, духовна влада. Рожевий. Символізує мрії; існує вислів „рожеві окуляри", так говорять, коли людина в усьому вбачає тільки гарне, не бачить реального стану подій або не хоче бачити. (ссылка скрыта)
6. Крила (С). Мають сонячну символіку і означають божество, духовну природу, рухому, всеохоплюючу силу божества, здатність вийти за межі земного світу, не відчувати втоми, миттєвий початок руху, політ у часі, політ думки, силу волі, розум, свободу, перемогу, швидкість, (ссылка скрыта)
7. Лебідь (С). Є птахом життя. Символізує також самотність і прихисток і є також птахом поетів. У кельтів лебедині божества сонячні і є добродійниками людей; вони мають здатність лікувати; асоціюються з сонячною колісницею і символізують щедрість, любов, чистоту, а їх музика має магічні властивості. У китайців лебідь — сонячний птах. У християнстві білий лебідь — це чистота, милосердя і символ Діви Марії, ссылка скрыта)
8. Лиман (Л). Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря, іноді багате на грязі з лікувальними властивостями. (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов, ред. В.Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ „Перун", 2004. — 1440 с.)
9. Вода (С). Будь-яка вода є символом Великої Матері і асоціюється з народженням, жіночим началом, водами родючості і свіжості, джерелом життя. Вода по вертає до життя, дає силу. У вигляді дощу вода несе родючу силу небесного бога. Як роса, вона уособлює благословення, духовне оновлення і світло світанку. Пірнути у воду — означає шукати секрет життя, його кінцеву таємницю. Вода, що тече, — це жива вода. (ссылка скрыта)
10. Марево (Л). 1. Зорове явище в атмосфері, за якого на горизонті з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба; міраж. 2. Витвір уяви; видіння, примара. (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов, ред. В.Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ „Перун", 2004. — 1440 с.)
11. Мати (С). Природа, всезагальна Мати, цариця усіх духовних речей, (ссылка скрыта).
12. Мріти 1. (Л). Ледве виднітися, бовваніти. Мерехтіти. (Великий тлумачний сˇ?ˇˇˇ?ˇˇ10ˇˇˇˇ3fˇ?ˇ80?к суˇ095ˇfаснˇˇˇˇˇ6?ї української мови / Уклад, і голов, ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ „Перун", 2004. — 1440 с.)
13. Мріти 2. (Л). Те саме, що мріяти. Створювати в уяві образ когось, чогось; поринати у мрії. Думати про здійснення чого-небудь бажаного; прагнути в думках до чогось. (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов, ред. В.Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ „Перун", 2004. — 1440 с.)
14. Ніч (смеркання) (С). Означає докосмічну темряву. Згідно з Гесіодом, ніч — це Мати Богів. (ссылка скрыта)
15. Очі (С). Символізує всезнання, здатність до інтуїтивного бачення. Око серця — знак духовного осяяння, інтелектуальної інтуїції. У буддистів символізує мудрість і світло, (ссылка скрыта)
16. Перо (пір'я) (С). У християнстві означає учіння; у Єгипті символізує пробудження душі. (e. ua/cgi-bin/dic/dic.php?nom=208).
17. Півень (С). Символ сонця, світла, вогню, войовничості; пильності; воскресіння; смерті та зла; сили чоловічої плоті; домовитості ; господарності; каяття (у християнстві); передвісника біди, нещастя; жертви; відкривача скарбів; також він є оберегом від пожежі. У праукраїнців півень вважався передвісником зорі, сходу Сонця, а отже, пробудження життя. Спів півня віщував в Україні прихід гостей, а спів біля вікна — нещастя, смерть (ссылка скрыта).
18. Подорожі (мандри) (С). Герой, подорожуючи, стикається з випробовуваннями й небезпеками в пошуках досконалості, переходить від пітьми до світла, знаходячи духовний центр. Символізм мандрів також пов'язаний із символікою вибору шляху. (e. ua/cgi-bin/dic/dic.php?nom=208).
19. Поле (С). Мати-Земля, велика годувальниця. (ссылка скрыта).
20. Птахи (С). Символ душі, духу, божественного вияву, сходження на небо, можливості спілкуватися з богами чи входити у вищі стани свідомості, думки, уяви. (e. ua/cgi-bin/dic/dic.php?nom=208).
21. Син (діти) (С). Двійник, живий образ. Символізує втілення втрачених можливостей, простоту і невинність. Жінка, яка годує дитину, — християнський символ милосердя.
22. Сльози (С). Символ невигойного горя, біди, мук, каяття, духовного очищення, радості, чистоти, дощу. У християнстві сльози — це символ очищення та каяття. У населення Сандвічевих островів сльози вважалися ознакою щастя, (ссылка скрыта).
23. Сургучевий (Л). Прикм. до слова сургуч.
24. Сургуч (Л). Забарвлена тверда смола, віск, що легко плавиться й застигає; уживається для опечатування пакетів, посилок, приміщень.
25. Танець (С). Космічна творча енергія, трансформація простору в часі, ритм всесвіту, імітація божественної гри творення, підтримки сили, емоцій, активності. (e.ua/cgi-bin/dic/dic. php?nom=208).
26. Темрява (С). Символ нерозвинутих можливостей; відсталості; неосвіченості; аморальності; з іншого боку — символ захисту від лихих сил. У позитивному плані темрява символізує порятунок від небезпеки, від очікуваного лиха. (ссылка скрыта).
27. Тополя (С). Символ дерева життя, символ добра і зла, символ України, сумної дівчини, матері; краси, стрункості, весни. У сучасній поезії символіка тополі пов'язується з Україною, її трагічною історією, сивиною матері, батьківщини, (ссылка скрыта).
28. Туман (С). Це стан, через який повинна пройти душа: через сум'яття до ясності й просвітлення. (e. ua/cgi-bin/dic/dic.php?nom=208).
29. Хата (С). Символ Всесвіту; батьківщини, рідної землі; безперервності роду; тепла, затишку; святості; добра і надії; материнської любові; захисту і допомоги. Символіка хати багата і різноманітна. У давнину практично всі її елементи, окрім побутово-прагматичного, мали символічне значення. У свідомості праслов'ян хата була моделлю Космосу. Усі обряди, пов'язані з будівництвом хати, мали глибоку символіку. Напр.: категорично заборонялося зводити нову оселю меншу за розміром від старої (тоді могла, за віруваннями, зменшитися сім'я). Не будували дім і там, де колись жили злодії, де були сварки, пошесть, церква, перехрестя, згоріла хата і т. ін. У фольклорі, літературі хата — символ батьківщини, рідної землі, чистоти, тепла, затишку. (ссылка скрыта).