Geum.ru

Політологія плани та методичні вказівки для підготовки контрольної роботи студентами усіх спеціальностей денної форми навчання Національного університету «Львівська політехніка»

Вид материалаДокументы

Содержание


Контрольна робота № 18
Контрольна робота № 19
Контрольна робота № 20
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 18


СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

1. Незалежність України як результат політичного самовизначення українського народу.

2. Конституційні засади розбудови системи державного правління в Україні.

2.1. Структура та повноваження Верховної Ради.

2.2. Конституційний статус Президента України.

2.3. Кабінет Міністрів: процедура формування та повноваження.

2.4. Судова влада.

2.5. Особливості системи місцевого самоврядування в Україні.

3. Система "стримувань" і "противаг" у структурі владної "горизонталі".


Література


  1. Білоус В.Г., Демський С.Е. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. – Київ: Юрінком Інтер, 2002. – c. 58-98.
  2. Васильєв Г. Конституційний суд України: деякі проблемні питання захисту прав людини і громадянина // Бюлетень міністерства юстиції України. – 2003. - №1. – c. 62-74.
  3. Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 5 вид., перероб. і доп. – К .: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 645с.
  4. Карпечкін П. Судова реформа в Україні: проблеми систематизації судового законодавства та формування судового права // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2003. - № 8. – c. 5-13.
  5. Конституція України. Із змінами і доповненнями, внесенеми Законом України від 8 грудня 2004 року № 2222-4. – К., Атіка. – 2007.
  6. Корніюк В. Місцева влада має бути прагматична // Віче. – 2007. - № 1/2.
  7. Лазор О.Д., Лазор О.Я. Місцеве самоврядування. Вітчизняний та зарубіжний досвід. Навчальний посібник. Видання друге, доповнене і перероблене. – Дакор, 2005. – 560 с.
  8. Онопенко В. Справедливість у державі може забезпечити лише незалежний суд // Віче. – 2007. - № 7/8.
  9. Пастернак О. Проблема класифікації суб’єктів правовідносин у сфері місцевого самоврядування // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. - № 7. – c.43-53.
  10. Погорєлова А. Культура парламентаризму – масштабне інтелектуальне завдання держави і суспільства // Віче. – 2007. - № 3/4.
  11. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.
  12. Політологія: Навч. посібник / О.О.Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.
  13. Степаненко В. Українська суспільна трансформація крізь призму Помаранчевої революції // Політичний портрет України. Часопис фонду «демократичні ініціативи». – 2005. - № 32. – c. 34-95.
  14. Томенко М. Уроки новітнього конституційного процесу в Україні // Віче. – 2007. - № 13.
  15. Трансформація політичної системи: соціальні перетворення та законодавчий процес: Матеріали всеукраїнської теоретичної й науково-практичної конференції з правознавства, політології та соціології, 22 травня 2007. – Київ. – Віче. – 2007. - № 12. – 32 с.
  16. Чушенко В.І., Заяць І.Я. Конституційне право України: Підруч. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2007. – 488с.
  17. Ющик О. Питання державотворення: чи відбудеться в Україні правова реформа? // Віче. – 2007. - № 9/10.



Методичні рекомендації

У першому питанні контрольної роботи необхідно висвітлити процес становлення української незалежної держави. Значну увагу варто зосередити на аналізі національно-визвольної боротьби українського народу, результатом якого стало утвердження Української державності, прийняття Верховною Радою 24 серпня 1991 року Акту незалежності та його підтвердження Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. На особливу увагу заслуговують проблеми набуття Україною атрибутів незалежної держави та специфіка розгортання конституційного процесу, завершенням якого стало прийняття Конституції України 28 червня 1996 року [5; 11, с.471-485; 12, с.229-248; 15]. У контрольнй роботі необхідно висвітлити, як зміцнювалась суверенна Україна, приділивши особливу увагу формуванню інститутів державності. Крім того, доцільно проаналізувати події, пов"язані із президентськими виборами 2004 року та Помаранчевою революцією. Наголосити, що завершальним етапом цих подій було ухвалення 8 грудня 2004 року Проекту закону № 4180 щодо внесення змін до Конституції. У результаті політична реформа набула чинності з 1 січня 2006 року [13, с.34-59; 14, с. 20-21; 15; 17, с.36-38].

Друге питання контрольної роботи передбачає висвітлення особливостей організації державної влади в Україні та ґрунтовний аналіз конституційних засад системи правління.

Необхідно розглянути структуру, спосіб формування та повноваження Верховної Ради України – органу представницької влади. Значну увагу варто зосередити на аналізі її основних функцій: законодавчій, установчій, фінансовій, контрольній [5, розд.ІV; 10, с.13-15; 11, с.485-488; 12, с.229-248; 15;].

Далі необхідно розглянути конституційний статус Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції України, прав і свобод громадянина. Значну увагу необхідно зосередити на висвітленні повноважень Президента у сфері внутрішньої та зовнішньої політики. У контрольній роботі варто розглянути умови, за яких достроково припиняються повноваження Президента, а також проаналізувати процедуру імпічменту [5, розд.V; 11, 488-491; 12, с.229-248].

Наступне питання контрольної роботи стосується аналізу формування Кабінету Міністрів України, як вищого органу у системі органів виконавчої влади. Особливу увагу необхідно приділити висвітленню процедури призначення на посаду Прем’єр-Міністра України та формування Кабінету Міністрів. Всебічної характеристики потребує сфера повноважень Кабміну [5, розд VІ; 11, с.490-491; 12, с.229-248].

Визначення особливостей судової влади в Україні треба розпочати з визначення структури системи судів України та характеристики конституційних засад їх діяльності. Необхідно визначити принципи здійснення правосуддя в Україні та виокремити основні засади судочинства. Крім того, у контрольній роботі доцільно розглянути процедуру призначення суддів. Характеризуючи судову владу в Україні, значну увагу необхідно зосередити на висвітленні структури, процедури формування та аналізі повноважень Конституційного Суду України—єдиного органу конституційної юрисдикції [1, с.58-98; 4, с.5-13; 5, розд.VІІІ; 5, розд. Х11; 8, с.36-39; 11, с. 491-493; 12, с.229-248;].

При висвітленні питання 2.5 контрольної роботи, потрібно розкрити зміст поняття місцевого самоврядування як гарантованого права і реальної здатності місцевих територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення, зробити акцент на ухваленні законопроекту 3207 – 1, який передбачає розширення повноважень регіонального самоврядування та ліквідації районних держадміністрацій, а також обмеження повноважень обласних. Необхідно охарактеризувати структуру органів місцевого самоврядування, проаналізувати межі їх повноважень та компетенції [5, розд. ХІ; 6, с.53; 9, с.43-5311, с.494-498; 12, с.229-248;].

Третє завдання контрольної роботи потребує з’ясування механізмів взаємодії та врівноваженості Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів України, що становить систему "стримувань" і "противаг". Необхідно наголосити, що система "стримувань" і "противаг" спрямована на запобігання концентрації влади якоюсь однією гілкою влади чи особою при владі [5; 11, с. 493-494; 17, с.36-37].


КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 19


ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ТА МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
  1. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність, види, принципи та суб’єкти. Поняття «сили держави» на міжнародній арені.
  2. Типологія та причини міжнародних конфліктів, шляхи їх врегулювання.
  3. Міжнародний тероризм як проблема сучасного міжнародного процесу.


Література
  1. Асиметрія міжнародних відносин /Під ред. Перепелиці Г.М., Субтельного О.М. – К.: Вид. дім «Стилос», 2005. – 555с.
  2. Бруз В. С. ООН: врегулювання міжнародних конфліктів. – К., 1993.
  3. Гелей С., Рутар С. Основи політології. – Львів: Світ, 2001.
  4. Гуменюк Б. Міжнародні організації: загальні питання //Політика і час.–1998. – № 2.
  5. Декларация о глобальных усилиях по борьбе с терроризмом, 12 ноября 2001г. - www.un.org/russian/documen/declarat/terrorism.php
  6. Демчук П.О. Міжнародні відносини та проблеми євроатлантичної інтеграції. Навч. посіб. – К.: ППП, 2004. – 264с.
  7. Ильинский И.М. О терроре и терроризме. М., 2001.
  8. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. – Львів, 1995.
  9. Лакер У. Терроризм эпохи постмодернизма // США :економика, политика, идеология. - 1997. - № 2.
  10. Ланцов С.А. Террор и террористы. СПб., 2004
  11. Ларионов В. В. Модели войны, модели безопасности //Мировая экономика и междунар. отношения. – 1990. – № 10.
  12. Маддісон В. В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин. – К., 1997.
  13. Мальський М.З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин: підручник. – 2-ге вид., доп. та випр. – К.:Кобза, 2003.
  14. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічник, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.
  15. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
  16. Рябов С. Г. Теорія міжнародної політики //Політологічні читання. – 1995. – № 1.
  17. Соловьев Э.Г. Трансформация террористических организаций в условиях глобализации. М.: ЛЕНАНД-URSS, 2006.
  18. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию. Или переговоры без поражения. – М., 1992.
  19. Цимбалістий В.Ф. Теорія міжнародних відносин: Навчальний посібник. – 3-тє вид., доп. та випр. – Львів: Новий світ – 2007. – 360 с.
  20. Цыганков П.А. Теория международных отношений. – М., 2003.
  21. Шевченко О. Збройні конфлікти та шляхи їх врегулювання //Соціальна психологія. – 2005. – №2. – С. 28–37.
  22. Шепелєв М.А. Теорія міжнародних відносин: Підручник. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.
  23. Шмелева M. И. Терроризм эпохи глобализма: глобальный терроризм как феномен современного мирового политического процесса // Світова цивілізація і міжнар. відносини. - Д., 2001. - № 2.
  24. Эмин В. Г. Региональные конфликты и международные организации. – М., 1991.
  25. Энциклопедия международных организаций. Т. 1. Международные межправительственные организации. – СПб., 2003.
  26. Юхананов Ю. А. Локальные международные конфликты: опыт системного анализа //Моделирование процессов мирового развития и сотрудничества. – М., 1991.


Методичні вказівки

Відомо, що незалежні держави не розвиваються у вакуумі, адже взаємодіють одна з одною та виступають суб′єктами політики вищого рівня – міжнародної. На цьому рівні держави втілюють свої національні та державні інтереси, які являють собою усвідомленні потреби держави та відображення їх у діяльності її лідерів. Розглядаючи перше питання слід охарактеризувати суть та специфіку міжнародних відносин та зовнішньої політики держави, визначити їх види та принципи реалізації. Цілісність розгляду даної теми вимагає визначення природи міжнародної політики та її відмінностей від внутрішньої, а особливо характеру їх взаємозв′язків та взаємозалежностей. Окремо слід розглянути роль не тільки незалежних держав як суб′єктів міжнародних відносин, а й різноманітні економічні, воєнні та торгові союзи, що вони утворюють, а також міжнародні урядові та неурядові організації, транснаціональні корпорації як важливих акторів міжнародних відносин [1; 3, с. 277–288; 4;5; 8, с. 5–27; 9; 12; 13; 15, с. 534–549; 16; 19; 22, с. 10–23, 282–310; 25].

Розгляд другого питання слід розпочати із з′ясування суті політичного конфлікту, а згодом і сутності та причин міжнародних конфліктів. Особливу увагу слід зосередити на типах міжнародних конфліктів, процесах їх розвитку. У цьому питанні також слід проаналізувати основні шляхи регулювання та подолання міжнародних конфліктів, особливо приділити увагу міжнародним переговорам [2; 11; 12; 13, с. 444–486; 14, с. 306–310; 15, с. 545–549; 18; 19; 20; 21; 22, с. 354–376; 24; 26].

У третьому питанні слід проаналізувати особливості міжнародного тероризму, визначити його причини та обставини виникнення терористичних актів, виявити небезпеки таких дій у сучасному світі. Особливо слід наголосити на намаганнях світової спільноти протистояти виявам міжнародного тероризму та визначити способи перешкоджання йому [2; 5; 7; 10; 17; 23].


КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 20


УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
  1. Становлення України як суб’єкта міжнародних відносин.
  2. Національні інтереси та головні завдання зовнішньої політики України.
  3. Основні фактори державної сили (впливу) України на міжнародній арені.


Література
  1. Актуальні питання євроатлантичної інтеграції України: Зб. наук. праць /За заг. ред. В.П.Горбуліна. – К.: ДП «Євроатлантикінформ», 2005. – Вип. 5.
  2. Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: Матеріали регіон. наук.-практ. конф. (17 трав. 2004 р., м. Дніпропетровськ) /Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр.; [Редкол.: Л.Л.Прокопенко (голов. ред.) та ін.]. − Д., 2004. – 146 с.
  3. Андрущенко С.В. Україна в сучасному геополітичному середовищі: Монографія. – К.: Логос, 2005. – 286с.
  4. Барановський Ф. Євроатлантична інтеграція України - крок у майбутнє //Екон. часопис. − 2005. − № 11-12. − c.22-23.
  5. Бжезінський З. Україна у геостратегічному контексті. – К.: ВД «Києво–Могилян. Акад.», 2006. – 102с.
  6. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України. – Броди: Просвіта, 2001. – 300с.
  7. Гнаткович О.Д. Євроінтеграція України. Проблеми трансформації: Наук.-навч. вид. – Л.: ПАІС, 2005. – 80с.
  8. Голуб Н.В., Клімкін П.А. Україна та міжнародні організації. – К., 2003.
  9. Зовнішня політика України – 2006: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети /За ред. Г.М.Перепелиці. − К.: ВД „Стилос”, 2007. − 272 с.
  10. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України: геополітичні пріоритети і сценарії розвитку. – К., 1999.
  11. Кремень В. Г. та ін. Україна в контексті глобалізму. – К., 1998.
  12. Основні напрямки зовнішньої політики України, 2 липня 1993 //Голос України. – 1993. – 24 липня.
  13. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза. – 1997. – 395 с.
  14. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічник, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.
  15. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
  16. Ткачов В. Європейська та євроатлантична інтеграція в контексті національної безпеки України: Розширення відносин з НАТО для України ї запорукою її успішного наближення до ЄС //Військо України. − 2005. − № 11. − c. 6-9.
  17. Чекаленко Л. Зовнішня політика і безпека України. – К., 2004. – 352с.
  18. Щербак Ю. Україна: виклик і вибір. Перспективи України в глобалізованому світі ХХІ ст. − К., 2003.


Методичні вказівки

Із здобуттям незалежності Україна отримала всі підстави вважатися одним із суб′єктів міднародних відносин, які творять цілісну та впорядковану систему міжнародного співтовариства. У першому питання слід розглянути як відбувалося та триває й досі визнання сучасним світом України як суб′єкта міжнародного права, як здійснюються безпосередні зносини з іншими державами та міжнародними організаціями, як відбувається процес приєднання до міжнародних договорів, вирішуються питання війни та миру. Слід проаналізувати основні віхи становлення України як міжнародного актора [3; 5; 6; 8; 11; 13, с. 138–139; 14, с. 319–326; 15, с. 553–559; 18].

У статті 18 Конституції України визначено, що зовнішньополітична діяльність нашої держави направлена на забезпечення її національних інтересів і безпеки, шляхом підтримки мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства у відповідності з принципами міжнародногоправа,логікою еволюції загальнолюдської цмвілізації. У другому питанні слід проаналізувати основні завдання зовнішньої політики України, визначити її пріоритети. Особливу увагу слід звернути на основні фактори сили нашої держави на міжнародній арені [1; 2; 4; 7; 9; 10; 12; 14, с. 326–335; 15, с. 560–596; 16; 17].

У третьому питанні слід порівняти основні об′єктивні та суб′єктивні фактори (політичні, економічні, військові, людські, культурні), від яких залежить реалізація національних інтересів України та які визначають державну силу України, її впливовість на міжнародній арені [3; 5; 6; 9; 15, с. 561–568; 16; 17; 18].