Комюніке міжрегіональної науково-практичної конференції

Вид материалаДиплом

Содержание


365 повністю україномовних, закладів з українськими класами - 750
Робота конференції
Педагогічним працівникам закладів освіти різних типів і рівнів
Адміністрації навчальних закладів
Методичним службам районів і міст
Відділам облІППО
Подобный материал:
Донецька обласна державна адміністрація

Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Національний науково-дослідний інститут українознавства

Донецьке відділення Всеукраїнського наукового товариства

ім. Тараса Шевченка


Комюніке міжрегіональної науково-практичної конференції


Слово у душі, душа у слові: українська мова в сучасному культурному просторі Східної України”,

присвяченої Дню української мови та писемності





м. Донецьк

17 листопада 2010 р.

Актуальність


Мова – найбільше духовне багатство народу, вона є одним із вирішальних чинників національної самобутності, визначальною ознакою держави.


Мова – найбільше духовне надбання й багатство народу, один із вирішальних чинників національної самобутності, визначальна ознака держави, що сприяє утвердженню незалежної України. Державна політика країни в мовній сфері виходить з основного принципу рівноправності всіх мов незалежно від їх правового статусу.

Пріоритетом мовної політики в Україні є утвердження і розвиток української мови - головної ознаки ідентичності української нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення, дала офіційну назву державі і є базовим системоутворювальним складником української державності. Українська мова - не лише засіб спілкування, а й скарбниця духовного і культурного спадку українського народу, що створює той мовний простір, який є природнім середовищем буття української нації.

На сьогодні українська мова поширюється на всі сфери людського буття та діяльності, що регулюється цілою низкою нормативних актів (Конституція України, Закон „Про мови в Українській РСР”, Концепція державної мовної політики в Україні, Державна Програма розвитку і функціонування української мови на 2004 – 2010 роки тощо. Особливо значуща роль відводиться їй в освіті, культурі та науці.

Тож, перед освітянами нашої держави загалом і Донеччини зокрема постає завдання – створити умови для розвитку і функціонування шляхетної, вишуканої мови, носії якої відчуватимуть себе господарями своєї держави, тобто прагнутимуть розвивати науку, культуру, освіту, промисловість, сільське господарство не тільки для власного добробуту, а в першу чергу з думкою: чим краще я працюю й організовую своє життя, тим краще живе мій народ.


Досвід


На сьогодні якість навчання в нашому регіоні – це національний пріоритет, що передбачає органічний взаємозв'язок культури і науки, педагогічної теорії і практики. Зміст сучасної системи освіти створює передумови для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпечується вивченням української мови, української літератури, історії України, географії України, українського мистецтва, гарантує вільне володіння державною, рідною та кількома іноземними мовами.

З 2004 року в області діє "Цільова комплексна програма розвитку і функціонування української мови", яка протягом 7 років здійснювала практичну реалізацію положень Конституції України, чинного законодавства щодо всебічного розвитку і функціонування української мови в освітній сфері життя регіону; спрогнозувала науково-обґрунтовану довгострокову мовну політику в області; сприяла розвитку мережі дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів для безперервного виховання і навчання державною мовою; впливала на підвищення якості навчання українською мовою, формування засобами мови духовного, особистісного і мовленнєвого розвитку учнівської молоді, модернізувала систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; активізувала процес створення україномовного середовища в регіоні; забезпечила умови створення якісної науково-методичної бази для системи мовної освіти в регіоні.

Позитивними результатами реалізації „Цільової комплексної програми розвитку і функціонування української мови в Донецькій області на 2004-2010 роки" можна вважати:

- позитивну динаміку зростання кількості закладів з українською мовою навчання (у 2010 році в області із 1099 ЗНЗ 365 повністю україномовних, закладів з українськими класами - 750, закладів з російською мовою навчання - 183, закладів із статусом російською мовою навчання та з наявними класами з українською мовою навчання 166, закладів із статусом українською мовою навчання та з наявними класами з російською мовою навчання – 385);

- збільшення контингенту дітей, учнів, студентів, які навчаються українською мовою (виховуються державною мовою 72,8 % (85955) дітей дошкільних навчальних закладів; 43,3% (147570) учнів загальноосвітніх навчальних закладів; 59% (22336) учнів ПТНЗ; серед студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації українською мовою навчання охоплено 46 % (17986) студентів, а серед студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - 57,7 % (82034) студентів);

- оптимізацію впровадження допрофільної філологічної підготовки та профільного філологічного навчання в ЗНЗ області: факультативами, курсами за вибором охоплено близько 30 тис. школярів. У 2010-2011 навчальному році профільним навчанням охоплено 4,3 тис. учнів 10-11 класів; 3,7 тис. учнів 1-11 класів вивчають українську мову та літературу поглиблено у 86 загальноосвітніх навчальних закладах, у тому числі в 15 закладах нового типу – 0,6 тис. учнів;

- удосконалення навчально-методичного забезпечення українською мовою у ВНЗ: (тільки Донецьким національним університетом було розроблено та видано українською мовою більше 30 методичних посібників для студентів різних спеціальностей; в Донецькому національному технічному університеті – більше 40 методичних посібників та технічних словників, як у друкованому, так і в електронному вигляді тощо);

- активізація участі учнівської та студентської молоді в україномовних конкурсах (лише в 2009-2010 н.р. їх учасниками стали більше 5 тис. осіб). Найбільш знаковими виявилися такі заходи: Всеукраїнський конкурс учнівської творчості: номінація «Історія України і державотворення»; Всеукраїнський конкурс шкільних літературних творів та творів образотворчого мистецтва на тему „Безсмертний подвиг українського народу”; обласний конкурс “Вірю в майбутнє твоє, Україно!”(; Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика; Всеукраїнський конкурс „Голодомор 1932– 1933 рр. Пам’ять народу; міжнародний конкурс з українознавства тощо;

- удосконалення системи підготовки педагогічних кадрів до викладання базових і спеціальних предметів українською мовою (лише в 2010 році з даного напрямку на базі Донецького облІППО перепідготовлено 1635 педагогічних працівників, проведено 50 спеціалізованих тематичних україномовних курсів для працівників україномовних ДНЗ та ЗНЗ); у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій облдержадміністрації протягом 2010 року в рамках професійних програм підвищили свою кваліфікацію з ділової української мови 558 державних службовців тощо;

- збільшення обсягів публікацій українською мовою (на сьогодні в області зареєстровано 1338 періодичних друкованих видань місцевої сфери розповсюдження, з них 18 видаються виключно українською мовою, 750 – українською та російською); урізноманітнення жанрового україномовного репертуару обласного телебачення, радіо, театрів, філармонії; тематики й проблематики виставок обласних музеїв та бібліотек тощо.

Попри те, що реалізація Програми забезпечила позитивну динаміку розв’язання ключових завдань мовної політики, на сьогодні в мовному просторі області залишається широке коло проблем, що потребують розв’язання:

- недосконалість мовного законодавства щодо врегулювання питань гармонійного співіснування державної мови та мов національних меншин (особливо в умовах білінгвізму);

- недостатній рівень забезпечення наступності у навчанні українською мовою між закладами освіти різних рівнів;

- надто повільний перехід системи вищої освіти на викладання основних предметів державною українською мовою;

- недостатній рівень підготовки педагогічних кадрів до викладання спеціальних, профільних навчальних дисциплін українською мовою (особливо в професійній та вищій освіті);

- слабкий рівень інтеграції між закладами освіти та культури, науковими установами, громадськими організаціями, органами місцевої влади тощо щодо підтримки та розвитку української мови;

- брак якісних україномовних підручників, посібників, довідникової та іншої навчальної й наукової літератури українською мовою;

- слабка підтримка національного книговидання, преси (зокрема, літературно-мистецьких, культурологічних часописів), недостатнє поповнення україномовними виданнями фондів бібліотек тощо.

З метою визначення шляхів подолання визначених проблем, поліпшення якості мовної освіти в регіоні та відзначення Дня української мови і писемності 17 листопада 2010 року на базі Донецького облІППО відбулась міжрегіональна науково-практична конференція „Слово у душі, душа у слові: українська мова в сучасному культурному просторі Східної України”.


Метою та завданнями конференції були визначені:

  • аналіз стану виконання «Цільової комплексної програми розвитку та функціонування української мови в Донецькій області на 2004-2010 роки»;
  • презентація та популяризація досвіду роботи педагогічних, наукових кадрів області, працівників культури та представників громадськості з питань розвитку мовної компетентності особистості;
  • обговорення проблем та визначення перспектив щодо активізації співпраці закладів освіти та культури, наукових установ, громадських організацій, органів управління щодо розширення сфери функціонування державної мови та її популяризації в Донецькій області.
  • сприяння підвищенню професійної компетентності педагогічних кадрів, залученню педагогів до апробації й впровадження інноваційних технологій, експериментальної та науково-дослідної роботи, поширення передового педагогічного досвіду з окреслених проблем.


Робота конференції


Учасники конференції (понад 270 осіб) – представники Донецької обласної державної адміністрації, управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації, Національного науково-дослідного інституту українознавства, Донецького національного університету, Донецького відділення Всеукраїнського наукового товариства ім. Тараса Шевченка, Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Донецької обласної філармонії, Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н.К. Крупської, представники організації «Просвіта», науково-педагогічні та педагогічні працівники закладів освіти та культури, представники засобів масової інформації намагалися дати відповіді на поставлені питання.


На пленарному засіданні були заслухані доповіді з актуальних проблем модернізації мовної освіти: інноваційний потенціал україномовної освіти регіону, роль громадських організацій в українському культурному відродженні, мовно-культурологічний аспект формування життєвої компетентності особистості, досвід викладання української мови на всіх ланках системи освіти тощо. Наголошувалося на необхідності інтеграції теорії з практикою, удосконалення технологій і методів викладання української мови, посилення взаємодії сім’ї, закладів освіти культури і науки, засобів масової інформації щодо розв’язання завдань мовної політики в області .

Обмін ідеями, практичними знахідками, досвідом, демонстрація науково-методичних матеріалів, обговорення актуальних питань щодо вдосконалення освіти в умовах розбудови полікультурного суспільства та збереження національної самобутності дозволили виробити такі рекомендації:


Педагогічним працівникам закладів освіти різних типів і рівнів:

  1. Сприяти активізації процесу створення україномовного та полікультурного освітянського середовища на уроках і в позаурочний час.
  2. Створювати сприятливі умови для самоосвітньої діяльності учнів, прищеплювати інтерес, свідоме ставлення до вивчення мови, предметів гуманітарного та художньо-естетичного циклів як важливого засобу формування духовно багатої, гармонійно розвинутої особистості.
  3. Сприяти підвищенню престижу державної мови, вихованню толерантного ставлення до інших мов шляхом формування в учнів умінь аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної науки і культури, орієнтуватися в культурному та духовному контекстах сучасного українського суспільства .
  4. Забезпечувати інтеграцію зусиль сім’ї, школи, загальноосвітніх і позашкільних закладів освіти, наукових установ і товариств, громадських організацій щодо розв’язання проблем мовного, духовно-морального виховання дітей і молоді.
  5. Забезпечувати навчально-методичний супровід участі школярів у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, олімпіадах, МАН мовно-літературної спрямованості (Міжнародний конкурс знавців української мови ім. П.Яцика, Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, регіональний конкурс „Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу” тощо).
  6. Заохочувати учнів і студентів до науково-дослідної роботи з проблем формування і розвитку полілінгвістичного та полікультурного середовища, до проектної діяльності з питань розвитку мови.
  7. Продовжувати проведення тематичних уроків, занять, спрямованих на підвищення рівня мовної, етичної та художньо-естетичної культури молоді.


Адміністрації навчальних закладів:

  1. Сприяти апробації та впровадженню перспективних інноваційних технологій викладання україномовних і українознавчих дисциплін, спрямованих на утвердження пріоритету загальнолюдських і національних цінностей, вивищення мовленнєвої культури особистості.
  2. Активізувати науково-дослідну, проектну та пошукову діяльність педагогів, учнів і студентів з проблем інтеркультурної взаємодії народів і мов, дискусійних питань мовної та літературної освіти, національної культури.
  3. Залучати батьків і громадськість до активної співпраці з закладами освіти для організації системної роботи щодо збереження та збагачення українських традицій, мов і культур народів, які мешкають на Донеччині.
  4. Сприяти створенню шкільних музеїв як осередків української культури і лабораторій (для проведення краєзнавчих, археологічних, фольклорних, етнографічних досліджень тощо).


Методичним службам районів і міст:

  1. Опрацювати матеріали науково-практичної конференції, ознайомити педагогічні кадри міст і районів з основними ідеями, проблемами, перспективними напрямками діяльності в рамках виконання «Цільової комплексної програми розвитку і функціонування української мови в Донецькій області на 2004 – 2010 роки».
  2. Забезпечувати виконання рекомендацій, підготовлених учасниками конференції.
  3. Продовжувати системну роботу в містах і районах області, спрямовану на розвиток якісного мовного середовища дітей і молоді.
  4. Оновити методичні рекомендації щодо виховання мовної культури дітей дошкільного віку та школярів, критерії відбору матеріалів (у плані змісту) до уроків з питань мовного, національного, громадянського, духовного виховання з урахуванням ключових завдань і напрямків модернізації сучасної освіти.
  5. Створювати умови для активної участі школярів у конкурсах мовно-літературного спрямування, підвищення якості навчання українською мовою, формування духовного, особистісного і мовленнєвого розвитку учнівської молоді тощо.


Відділам облІППО:
  1. Забезпечити неперервність освіти педагогічних кадрів з проблем мовного, національного, громадянського виховання, мовно-літературної та українознавчої освіти.
  2. Здійснювати науково-методичне забезпечення загальної середньої освіти в Донецькій області, запроваджувати інноваційні проекти, сучасні освітні та виховні технології.
  3. Активізувати розробку перспективних інтегрованих проектів, спрямованих на вдосконалення мовленнєвої культури, збереження мов і культур національних меншин.
  4. Спонукати вчителів-словесників, педагогів позашкільних закладів до створення авторських програм факультативів, гуртків з проблем розвитку української мови, мов національних меншин, збереження національних культур, формування комунікативної та полікультурної компетентностей учнів.
  5. Сприяти поширенню перспективного педагогічного досвіду з проблем полікультурного, патріотичного, мовного виховання, розвитку національної самосвідомості школярів, забезпечувати відповідні публікації в педагогічній пресі.
  6. Поглиблювати подальшу співпрацю з Донецьким відділенням наукового товариства імені Т.Г.Шевченка, Національним науково-дослідним інститутом українознавства, Донецьким національним університетом, Асоціацією творчих педагогів Донеччини тощо.
  7. Висвітлити зміст і рекомендації конференції на сайті облІППО, на шпальтах періодичних видань.