3. Опис та аналіз стану міста Новограда-Волинського
| Вид материала | Документы |
- Про хід виконання Програми економічного І соціального розвитку міста Новограда- волинського, 936.21kb.
- 5. Аналіз стану існуючого житлового фонду м. Луганська, 48.5kb.
- Звіт про роботу структурних підрозділів міської ради, 713.38kb.
- Програма інформаційні та комунікаційні технології в освіті міста на 2007 2012 роки, 59.13kb.
- В бюджетних установах міста для подальшого проведення аналізу І оцінки основних показників, 114.95kb.
- З м І с т експрес-аналіз фінансового стану, його основні єтапи Аналіз фінансового лівериджу, 22.14kb.
- Аналіз стану демографічної ситуації в закарпатській області та його вплив на формування, 356.61kb.
- Методика розробки планів реструктуризації державних підприємств та організацій, 348.83kb.
- Курсова робота аналіз фінансового стану підприємства Зміст, 789.46kb.
- Аналіз ситуації щодо проблеми над якою працює рого «Комітет виборців України» в рамках, 139.34kb.
3.8. Охорона здоров’я
У місті Новограді-Волинському медичні послуги населенню надають: 1800 працівників територіально-медичного об’єднання, стоматологічного медичного об’єднання та лікарі приватної практики. Лікарськими засобами та виробами медичного призначення забезпечують комунальна та приватні аптеки.
За останні 4 роки видатки на охорону здоров’я зросли майже в 2 рази. Введено в дію амбулаторію сімейної медицини, паталого-анатомічне відділення, бактеріологічну лабораторію, стоматкабінети в школах. Постійно проводяться ремонтні роботи у відділеннях лікарні, закуповується медичне обладнання.
З 2004 року у місті намітилося зростання народжуваності. Знизився коефіцієнт малюкової смертності.
З метою наближення надання медичної допомоги до пацієнтів у віддалених районах будуть відкриватись амбулаторії сімейної медицини разом з аптечними закладами.
Відповідно до міжнародного проекту “Здоров’я матері та дитини” на базі пологового відділення планується відкрити міжрайонний пологовий центр, де будуть впроваджуватись нові технології ведення пологів.
У 2007 році відкрито регіональний центр гемодіалізу, який дозволить рятувати життя хворим з нирковою недостатністю.
Продовжується реконструкція діагностичного центру.
Загальні характеристики стану системи охорони здоров’я наведено на діаграмах 57-61.
Діаграма 57
Зміна кількості амбулаторних закладів за 2003-2006 рр. та прогноз на 2007
За основними статистичними показниками стан сфери охорони здоров’я суттєво не відрізняється від загального стану цієї сфери в Україні.
Діаграма 58
Зміна кількості лікарів усіх спеціальностей у місті за 2003-2006 рр. та прогноз на 2007 рік (осіб на 1000 осіб населення).
Діаграма 59
Зміна кількості лікарів усіх спеціальностей у місті за 2003-2005 рр. у порівнянні з Україною (од. на 1000 населення)
Діаграма 60
Зміна кількості середнього медичного персоналу у місті за 2003-2006 рр. та прогноз на 2007 рік (осіб на 1000 осіб населення).
Діаграма 61
Зміна кількості середнього медичного персоналу у місті за 2003-2005 рр. у порівнянні з Україною (од. на 1000 населення)
У часи соціальних та економічних трансфорамацій стан здоров’я людини знаходиться під більшим ризиком, ніж зазвичай. Індикаторами цього у місті та в Україні є: демографічна ситуація, висока розповсюдженість захворювань соціального характеру, втрати здоров’я населення працездатного віку, неувага до власного здоров’я, послаблення уваги до спорту та фізичної культури.
Для покращення ситуації у сфері охорони здоров’я, типовими рекомендаціями є:
- Вдосконалити бюджетно-страхові принципи фінансування.
- Впроваджувати реструктуризацію системи охорони здоровія шляхом укріплення матеріально-техничної бази, впровадження схеми доступного лікування захворювань.
- Сприяти забезпеченню галузі кадрами та їх раціональному використаню.
- Розвивати систему забезпечення ліками;
- Забезпечити профілактичні огляди населення;
- Розробити та реалізовувати в навчальних закладах програми профілактики паління, вживання алкоголю, наркотичних та психоактивних речовин;
- Сприяти створенню в місті громадського руху за здоровий спосіб життя, сприяти розширенню мережі фізкультурно-оздоровчиз комплексів та майданчиків.
- Культура
Мережа установ культури в місті складається з Палацу культури ім. Лесі Українки, дитячої музичної школи, художньої школи, централізованої бібліотечної системи, яка об’єднує 6 бібліотек в різних районах міста, музею родини Косачів. Літературно-меморіальний музей Лесі Українки входить в систему Житомирського державного історико-краєзнавчого музею як філія.
Прийнято рішення міської ради про створення Новоград-Волинського історико-краєзнавчого музею.
В місті діє чимало аматорський творчих колективів, 8 з яких удостоєно звання «народних».
Самодіяльний народний ансамбль «Полісся»
Народний ансамбль пісні і танцю «Полісся» був створений в 1959 році. З дня створення його очолює заслужений працівник культури України Михайло Іванович Артемик. 28 червня 1960 року колективу ансамблю присвоєно звання народного. За свою більш ніж 40-річну історію існування, колектив з успіхом виступав в Москві на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів, в Кремлівському парку, приймав участь в конкурсі фольклорних колективів, який проходив в Чехословаччині (м.Стражніца). В різні роки ансамбль ставав лауреатом Всесоюзного фестивалю самодіяльного мистецтва, конкурсу народних самодіяльних ансамблів пісні і танцю союзних республік в Москві. Виступи колективу проходили по телебаченню.
Оркестр українських народних інструментів
Оркестр українських народних інструментів створено в 1972 році. Його керівник Іванов Семен Давидович об‘їздив різні регіони, розшукуючи майстрів, які б вміли виготовляти українські народні інструменти. З таких поїздок він привозив цимбали, кобзи, сурми, сопілки. Невдовзі розпочались перші репетиції, потім перший виступ, який пройшов з успіхом. Дещо пізніше оркестр представляв своє вміння на другому Всесоюзному телефестивалі «Народна творчість» і відразу став його лауреатом з врученням диплому і золотої медалі. Тривалий період оркестр був справжньою окрасою обласних і республіканських фестивалей, неодноразово виступав по телебаченню, на ВДНГ в Москві та Києві, а також за кордоном - в Болгарії, Польщі. Колегія Міністерства культури України присвоїла оркестру звання «Самодіяльний народний», а керівнику оркестру Іванову С.Д. Указом Президії Верховної Ради УРСР присвоєно звання заслуженого працівника культури УРСР.
Творчий путь колективу самодіяльного театру
Славетний творчий шлях пройшов за роки свого існування колектив народного самодіяльного театру. Він створений в 1949 році. Біля «колиски» театру були Борис Меленевський і Борис Шарварко. За перші 10 років відбулось біля 40 вистав, які побачили 350 тисяч глядачів в Москві, Орлі, Смоленську, Києві, Рівному… Самобутній, цікавий, творчий колектив в своєму репертуарі має десятки п‘єс українських і російських класиків. В 1959 році за успіхи, досягнуті в розвитку самодіяльного театрального мистецтва рішенням Колегії Міністерства культури УРСР драмколективу було присвоєно звання самодіяльного народного театру. Своє нове життя театр розпочав з підготовки драми-феєрії нашої славетної землячки Лесі Українки «Лісова пісня». Цей спектакль був підготовлений в 1961 році до Декади українського мистецтва і літератури в Москві. З нею і п‘єсою М.Зарудного «Чужий дім» колектив виступив на сцені Кремлівського театру.
Заслуги колективу високо оцінені. На честь 25-річчя театру Міністерство культури УРСР нагородило ряд його учасників Почесними грамотами, іменними дарунками. За багаторічну роботу на самодіяльній сцені актора В.Коваленко нагороджено медаллю «За трудову доблесть», режисер театру П.Сурай нагороджений орденом «Знак пошани».
Останні 30 років театром керує Петро Іванович Сурай, заслужений працівник культури України. Більше сотні драматичних та інших творів поставив театр за своє півстоліття, причому половину з них - за той час, відколи його режисером працює Петро Іванович. А серед них такі, за постановку яких остерігалися братися й вельми відомі професійні театри. Творчий колектив неодноразово був Лауреатом республіканських, а свого часу і всесоюзних фестивалів самодіяльного мистецтва.
Народне вокальне тріо «Віра»
Народне вокальне тріо «Віра» створено у 1987 році за ініціативою його керівника Віри Юріївни Матвійку. Через два роки після першого виступу, в 1989 році, колектив отримав почесне звання «народний». У 1991 році «Віра» стала єдиним колективом Новоград-Волинського, який був включений до концертної програми звіту Житомирської області, що проходив в концертному залі «Україна» в м. Києві на заключному концерті Всеукраїнського огляду народної творчості під патронатом Президента України.
Народний дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль Новоград-Волинського міського Палацу культури ім. Лесі Українки
Дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль створено у 1998 році за ініціативою заслуженого працівника культури України Матвійчик Віри Юріївни. Учасниками колективу є діти віком від 4-х до 16 років разом з батьками. В репертуарі ансамблю: побутові танці, веснянки, петрівки, колядки, щедрівки, колискові, вокально-хореографічні композиції, народні українські пісні та пісні літературного походження. Колектив є постійним учасником різдвяних програм, що започатковані керівником колективу, міських та обласних святкових концертів, офіційних вітань в рамках міжнародного літературно-мистецького фестивалю «Лесині Джерела» та інших міських заходів.
Колектив є лауреатом фестивалю та учасником заключного концерту Всеукраїнського фестивалю майстрів мистецтв та народної творчості в м. Києві, лауреатом обласного конкурсу хорових колективів. В 2002 році ансамблю присвоєне почесне звання «народний».
Традицією стало проведення у Палаці культури фестивалю театрального мистецтва, конкурсу виконавців естрадної пісні “Сонячне коло”, свята національних культур, хореографії. Вже 20 років поспіль яскраво і самобутньо проходить Міжнародне свято літератури і мистецтва „Лесині джерела”.
Новоград-Волинський підтримує тісні зв’язки із містами-побратимами та радо зустрічає делегації з міст Ломжа (Польща), Рогачов (Білорусь), Хашурі (Грузія) під час проведення міжнародного свята літератури і мистецтва “Лесині джерела”.
Як і загалом по Україні, головними проблемами галузі культури залишаються недостатнє фінансування для поповнення матеріально-технічної бази і забезпечення професійними кадрами установ культури. За останні роки в Україні спостерігалось стрімке зменшення кількості закладів культури (Дивись Діаграму 62), а от місту Новограду-Волинському вдалося зберегти таки осередки культури, що можна вважати досягненням в сучасних реаліях життя.
Діаграма 62
Зміна кількості закладів сфери культури в Україні в 1990-2005 рр. (тис. од.)
У галузі культури повинні бути впровадженні наступні заходи:
У сфері вивчення культурної спадщини та історії:
- внутрішній маркетинг міста, пропаганда місцевого патріотизму;
- розвиток та пропаганда краєзнавства, насамперед серед молоді;
- вивчення історії міста, його традицій та обрядів, встановлення історичної справедливості у відношенні до забутих організацій та особистостей, що зробили внесок в розвиток суспільного життя, економіки та культури.
- розвиток та укріплення матеріального фонду музеїв, архівів.
У сфері художньої культури:
- збереження та укріплення кадрової складової сфери культури, підсилення ролі діячів культури в рішенні найважливіших соціальних та політичних задач в місті;
- оновлення матеріально-технічної бази установ культури;
- створення умов для появи та розвитку нових форм культурної діяльності, підтримка та розвиток аматорства в мистецтві, народних промислів та ремесел.
У сфері екологічної культури:
- розвиток системи екологічної освіти та виховання, починаючи з дитячих садків та початкової школи, пропаганда на підприємствах та організаціях;
- просвітництво через ЗМІ, надання достовірної інформації щодо стану навколишнього середовища;
- створення економічних механізмів (як нагороди, так і штрафи) для забезпечення утримання стандартів, правил та норм, що встановлені в сфері охорони довкілля, природокористування та екологічної безпеки;
В сфері економічної та організаційної культури, культури обслуговування та надання послуг (гостинності):
- підвищення культури споживання шляхом пропаганди режиму економії ресурсів;
- громадський контроль за рівнем культури виробництва на підприємствах міста шляхом проведення міських конкурсів та інших заходів, спрямованих на виховання зацікавленості працівників до авторитету компанії, фірмової марки тощо;
- розповсюдження на підприємствах і в організаціях міста норм ділової етики та організаційної культури при залученні фахівців та консультантів, організації курсів по навчанню керівників та співробітників тощо;
- розробка та прийняття нормативних актів щодо стандартів культури обслуговування;
- формування на підприємствах і в організаціях, що надають послуги, прагнення підвищити рівень культури обслуговування шляхом надання кращим колективам пільгових умов для розвитку, систематичного подальшого проведення міських конкурсів «Найкращій за професією», тощо.