2. Мета І головні завдання науково-дослідної роботи юридичного факультету

Вид материала

Содержание

4.Організаційне, інформаційне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення науково-дослідної роботи юридичного факультету.
5. Механізм впровадження у практику результатів науково – дослідної роботи факультету.
6. Науково-дослідна робота кафедр юридичного факультету.
7. Робота спеціалізованих вчених рад; аспірантура і докторантура на юридичному факультеті.
8. Заступник декана з наукової роботи юридичного факультету.

Подобный материал:

1 2 3 4

3. Функції і принципи науково–дослідної роботи юридичного факультету.

З метою успішного розв'язання поставлених завдань наука на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка покликана виконувати такі основні функції:

спрямування науково-дослідних робіт на розв'язання актуальних теоретичних і практичних проблем в галузі права;
підготовка висококваліфікованих фахівців, науковців і викладачів;
науковий супровід законотворчої діяльності;
впровадження в юридичну практику сучасних вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних результатів і методик.

Реформування наукової діяльності на факультеті здійснюватиметься на таких принципах:

органічна єдність правової науки, освіти і практики;
збалансованість співвідношення фундаментальних і прикладних наукових досліджень;
комплексний підхід до розв'язання наукових проблем в галузі права;
плановість проведення наукових досліджень;
економічна доцільність та ефективність наукових досліджень і впровадження їх результатів;
поєднання новаторського характеру творчої наукової діяльності і наслідування наукових поглядів і традицій;
визнання академічної свободи у визначенні методології, проблематики і методики досліджень;
проголошення академічної відповідальності за достовірність і оригінальність отриманих результатів;
створення оптимальних умов для вільного пошуку наукової істини, її вільного викладення і поширення;
орієнтованість на отримання наукових результатів, витребуваних практикою;
оптимальне поєднання загально-університетського керування і факультетського самоврядування в питаннях наукової і науково – методичної діяльності;
концентрація ресурсів на пріоритетних напрямках досліджень; проведення повного циклу правових досліджень і розробок за визначеними темами, які завершуються формуванням пропозицій для практики;
всебічна підтримка наукових і науково – правничих шкіл, кафедр, тимчасових наукових колективів, провідних вчених, здатних забезпечити випереджувальний рівень наукових досліджень і освіти, розвиток творчості молоді;
підтримка різних форм поєднання наукової роботи і практичної діяльності науковців факультету з метою подолання розриву між теорією і практикою, науковими досягненнями і їх реалізацією; а також для накопичення практичного досвіду науковцями для розробки теоретичних робіт і доктринальних висновків;
багатоманітність форм організації наукової діяльності; забезпечення конкурентності при формуванні тематичних планів, наукових програм;
підтримка підприємництва у науковій сфері;
інтеграція науки і освіти у міжнародне співтовариство;
визнання визначної ролі наукової діяльності;
відповідність структури наукових досліджень факультету пріоритетним напрямкам фундаментальних, прикладних і міжгалузевих досліджень;
узгодженість проблематики наукових досліджень факультету зі змістом національних проектів;
безперервність наукового пошуку і підготовки кадрів вищої кваліфікації на факультеті;
єдність учбового і наукового процесів;
активне залучення студентів факультету до науково – дослідної роботи;
розвиток нових форм інтеграції вузівської, академічної і галузевої науки;
органічна інтеграція наукової дільності з освітнім процесом і орієнтованість її в тому числі на потреби учбово – методичної роботи;
регулярне підвищення науково – педагогічного рівня професорсько – викладацького складу у відповідності із змінами у діючому законодавстві і розвитком наукової доктрини;
постійне впровадження конкретних наукових результатів і методик викладання в освітній процес;
дотримання наукової і ділової етики у спілкуванні з колегами;
шанобливе ставлення до думки колег, визнання їх заслуг, коректність у веденні наукової дискусії;
розумне сприйняття критики, яка висловлюється з приводу отриманих наукових результатів;
широкий обмін думками з актуальних проблем правової науки і практики на факультеті з іншими науковими колективами, органами державної влади і місцевого самоврядування, установами і організаціями;
взаємоповага і вільний обмін думками з іншими науковими колективами і організаціями.

Крім того, наукова робота на факультеті провадиться на планових началах – із затвердженням Концепції на 5 років і Плану роботи на кожен рік.

вся наукова робота організується, перш за все, на кафедрах, які є осередками наукової думки на факультеті і в Центрі досліджень прав людини; робота ведеться планово і з обранням відповідального за кожен напрямок, велике значення мають також і міжкафедральні та міжфакультетські зв’язки;
інформування і піар про наукову роботу на факультеті має бути позитивним, що досягається наполегливою і ретельно організованою роботою, залученням відповідальних по кожному напряму наукової роботи;
інформація про наукове життя факультету повинна надходити швидко і ефективно, фахово викладатися у періодичних та інших виданнях, інформаційних мережах, через різні форми спілкування науковців;
наука повинна мати постійний і тісний зв’язок з практикою через впровадження дієвої системи запитів і інформування.

Важливим є також компроміс самоврядності факультету і централізму – в університетському масштабі;

розширення використання внутрішніх факультетських баз даних;
сприяння ефективному плануванню наукової роботи в учбовому навантаженні науковців – викладачів, тобто враховування у педагогічному навантаженні написання підручників, навчальних посібників, монографій, підготовку до конференцій та інших наукових заходів, що стане запорукою ефективності наукової роботи; необхідно прагнути, щоб не менше 40 процентів заробітної плати формувала саме наукова діяльність науковця – викладача;
поступове збільшення кількості фахових видань на факультеті – спочатку як загально-факультетського, а потім, можливо, і як окремих кафедр чи спільних проектів з іншими науковими закладами;
зміна традиційного розуміння системи взаємовідносин між адміністрацією університету і факультетом в науковій діяльності, а саме – забезпечення необхідного балансу централізму і самостійності у прийнятті рішень, в тому числі – у визначенні основних концептуальних засад діяльності факультету; для юридичного факультету надзвичайне значення має зв’язок науки з практикою у вигляді надання юридичних висновків і рекомендацій як всередині університету, так і за його межами – таким структурам, як суди, комітети Верховної Ради, мінюст та інші установи і організації.

Наукова робота на факультеті повинна бути орієнтована на більшу самостійність і ініціативу самих кафедр у виборі форм і способів ведення наукової роботи, при цьому необхідне узгодження їх дій і допомога з боку керівництва факультету. Особливо важлива така ініціатива з урахуванням нинішньої кризової ситуації, коли можливості державного фінансування обмежені або відсутні. Саме кафедри мають пропонувати важливі для них заходи, джерела фінансування, в тому числі – виступати з пропозиціями про укладання відповідних договорів.

Особливе місце в структурі факультету посідає Центр досліджень прав людини, що обумовлює і його широкі можливості як самостійного утворення для роботи над науковими проектами, так і допомоги і забезпечення реалізації спільних факультетських і університетських проектів. Центр потребує перейменування на Центр правових досліджень, укомплектування значно більшою кількістю спеціалістів фактично з усіх напрямків юридичної науки, оскільки їх робота є, перш за все, інтелектуальною, творчою правовою науковою роботою. Центр міг би за таких умов працювати і над підготовкою проектів висновків на запит різних організацій, і акумулювати необхідні наукові сили з кафедр. На його базі може бути також створена і Рада по науково – правовій експертизі при юридичному факультеті, яка працювала б на підставі договорів і використовувала як інтелектуальний потенціал кафедр, так і Центру, заробляючи при цьому кошти не лише за державним замовленням, але і за договорами. Центр має очолювати за посадою заступник декана з наукової роботи.

Важливою для наступних поколінь науковців має стати створення на кожній кафедрі невеличкого (в майбутньому – значного) музею чи стенду з презентацією наукової роботи кафедри, який би актуалізувався з кожним новим заходом, в якому можна представити монографії представників кафедри – сучасні і в історичному контексті, світлини видатних науковців, статті і журнали, в яких опубліковані роботи, програми майбутніх або результати проведених заходів, об’яви і цікаву або важливу інформацію. Це може стати цікавим і інформативним, «матеріалізованим» інформаційним «сайтом» кафедри. Ініціатива молодих вчених в цьому проекті повинна знайти схвалення. Крім того, в приймальній декана представлені наукові здобутки кожної кафедри, які потрібно періодично поповнювати.

4.Організаційне, інформаційне, фінансове та матеріально-технічне забезпечення науково-дослідної роботи юридичного факультету.

А) Ресурси і механізми реалізації наукової діяльності юридичного факультету.

Основними факторами, які забезпечують зростання наукового потенціалу факультету, ефективність його наукового пошуку і конкурентоздатність результатів, підвищення інтелектуального рівня наукових розробок, є кадровий науковий склад факультету, інтеграція у світову науково – дослідну систему, сприйняття інновацій, концентрація зусиль всіх науковців факультету для виконання вагомих проектів, випереджувальна підготовка науковців, яка охоплює весь спектр напрямків досліджень в галузі права.

Б) Планування і фінансування наукової діяльності факультету.

Система планування і фінансування наукової діяльності на факультеті визначається характером досліджень, які ним проводяться.

Суб’єктами планування, організації і виконання науково – дослідної роботи на юридичному факультеті є:

Вчена рада факультету.
Декан юридичного факультету.
Заступник декана з наукової роботи .
Кафедри, завідувачі кафедрами.
Спеціалізовані вчені ради факультету.
Центр досліджень прав людини.
Тимчасові творчі колективи.
Професорсько - викладацький склад, докторанти, аспіранти, пошукувачі, студенти.

До виконання наукових робіт на факультеті можуть залучатися наукові, педагогічні і науково – педагогічні працівники, працівники інших факультетів і навчальних закладів, особи, які навчаються на факультеті, а також фахівці інших організацій.

Керівництво факультету і університету створюють умови і здійснюють підтримку всіх етапів наукової діяльності – від фундаментальних, прикладних досліджень до реалізації їх на практиці.

Основним джерелом фінансування наукової діяльності на факультеті є кошти державного бюджету. Додатковим джерелом надходжень можуть бути кошти місцевих бюджетів, власні кошти факультету, кредити та інші позабюджетні джерела, не заборонені законодавством. Бюджетне фінансування здійснюється за базовим і програмно-цільовим напрямами. Базове фінансування здійснюється для забезпечення проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень за пріоритетними напрямами діяльності факультету, підготовки наукових кадрів.

Програмно-цільове фінансування здійснюється на конкурсній основі для забезпечення виконання наукових програм, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки, проведення найважливіших прикладних науково-технічних розробок, а також проектів у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва.

Система фінансового забезпечення повинна створити стабільні передумови для швидкого розвитку науки і техніки з метою підвищення ефективності використання їх досягнень.

Фундаментальні дослідження фінансуються за рахунок державного бюджету. Бюджетні кошти плануються і виділяються для фінансування тематичних планів науково – дослідних робіт факультету як складової Київського національного університету імені Тараса Шевченка. При цьому забезпечується державна підтримка діяльності наукових колективів, розвиток наукового потенціалу системи освіти, зміцнення взаємозв’язку науки і освіти.

На конкурсній основі формується фінансування у формі грантів, призначених для найбільш перспективних і важливих ініціативних проектів, які пропонує факультет, наукові колективи факультету, окремі вчені; фінансування наукових програм і проведення планових і додаткових наукових досліджень організацій за договором.

Реформування системи фінансового забезпечення наукової діяльності факультету включає:

оптимізацію бюджетних асигнувань на наукові розробки та інші витрати, пов'язані з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;
фінансування наукової діяльності за рахунок виконання факультетом на госпрозрахунковій основі науково-дослідних робіт.

Для виконання поставлених завдань необхідно здійснити такі заходи, як:

визнання фінансування наукових розробок одним з пріоритетних напрямів видатків факультету;
розвиток одночасно різних (альтернативних) систем фінансового забезпечення наукової діяльності;
забезпечення ефективності використання коштів на функціонування і розвиток науки на факультеті;
створення дієвої системи стимулювання наукової творчості фахівців університету.

Наукова діяльність факультету повинна фінансуватися переважно за рахунок засобів, залучених в порядку виконання науково – дослідних проектів з державних замовлень, грантів, договорів з органами державної влади і місцевого самоврядування, організаціями і громадянами. Джерелами фінансування наукової діяльності також мають виступати засоби, залучені факультетом в порядку організації курсів наукових лекцій, семінарів та інших заходів, спрямованих на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації наукових кадрів.

Розподіл коштів, залучених факультетом для виконання науково – дослідних проектів, передбачає резервування коштів на покриття витрат, пов’язаних з видавничою діяльністю факультету, укріплення його матеріально – технічної бази, проведення наукових заходів, здійснення ініціативних наукових досліджень.

Частина коштів, залучених факультетом в порядку виконання науково – дослідних проектів за договорами з органами державної влади і місцевого самоврядування, організаціями і громадянами, повинні спрямовуватися на оплату праці осіб, які беруть участь у виконанні відповідних проектів в залежності від ступеня і характеру їх особистої участі.

Окремі напрямки науково – дослідної роботи можуть фінансуватися також за рахунок власних коштів факультету:

участь професорсько – викладацького складу в наукових заходах;
підвищення кваліфікації професорсько – викладацького складу (короткострокові курси, семінари, індивідуальні стажування);
набуття наукової літератури (монографічної, періодичної);
видання наукової літератури (частково);
доступ до інформаційних баз (в тому числі електронних).

Необхідно активізувати роботу позабюджетних та інших фондів факультету, розвивати мережу факультетських та кафедральних позабюджетних фондів, використовувати їх для фінансування проектів факультету і окремих кафедр, Центру дослідження прав людини.

Важливим завданням є сприяння позитивному вирішенню на практиці питання щодо збільшення на 30 відсотків установлених розмірів заробітної плати працівникам Університету та підвищенню на 20 відсотків розмірів стипендій студентам, аспірантам і докторантам Університету, фінансування щорічного стажування 200 науково – педагогічних і наукових працівників та 1 тисячі студентів та аспірантів університету у провідних закордонних навчально – наукових центрах, фінансування наукових досліджень в обсязі не менше 25 відсотків загального обсягу бюджетного фінансування університету і закріплення цих положень у держбюджетах України на наступні роки.

В) Матеріально – технічне забезпечення науково – дослідної роботи факультету.

У сфері матеріально-технічного забезпечення передбачається розроблення практичних заходів щодо розвитку матеріально-технічної бази факультету, спрямованих на:

оснащення кафедр і структурних одиниць факультету, особливо Центру досліджень прав людини сучасним обладнанням та іншими засобами для проведення наукових досліджень;
комплексне технічне забезпечення потреб факультету, створення умов для використання сучасних інформаційних технологій у процесі проведення науково-дослідних робіт;
розширення бібліотечних фондів (за рахунок наукових видань та нормативно-правових актів, електронніх баз даних);
підвищення ефективності використання наявної матеріально-технічної бази факультету;
концентрація державних і факультетських ресурсів, створення спеціальних фондів ;
залучення матеріально – технічних ресурсів університету і факультету, наукових кадрів, підготовлених факультетом;
використання частини доходів від наукової діяльності на потреби і розвиток наукової бази факультету.

Г) Організаційні основи науково – дослідної роботи факультету.

Наукова діяльність на факультеті потребує здійснення комплексу організаційних та науково-дослідних заходів.

Організаційні заходи спрямовуються на удосконалення структури, форм та змісту організації наукової діяльності, науково-дослідні - на розроблення науково обґрунтованих шляхів підвищення якості планування та організації наукових досліджень та науково-дослідної діяльності.

Наукові дослідження на факультеті проводяться на кафедрах та в Центрі досліджень прав людини відповідно до їх спеціалізації і затверджених наукових тем.

Подальший розвиток наукової діяльності на факультеті повинен спрямовуватися, насамперед, на формування кадрового забезпечення для належного наукового розв'язання актуальних правових проблем.

Для проведення наукових досліджень можуть утворюватися тимчасові творчі колективи (у тому числі на контрактній основі) у складі науковців, найбільш досвідчених працівників та висококваліфікованих спеціалістів у відповідних галузях науки.

Повинна бути проведена реорганізація наукових програм, в результаті якої буде сформовано 4 системоутворюючих блоки програм факультету:

програма фундаментальних і прикладних пошукових досліджень. В межах фундаментальних досліджень слід розробити перелік пріоритетних напрямків досліджень;
галузева програма, спрямована на розвиток наукових досліджень факультету;
міжгалузева програма з пріоритетних напрямків розвитку науки, яка забезпечує вирішення проблем університету;
комплексні факультетські, вузівські і міжвузівські наукові програми з іншими вузами і організаціями.

Така реорганізація забезпечить реалізацію програми розвитку науки на факультеті і забезпечить активну участь вчених факультету в інших програмах університету і комплексних державних наукових програмах.

Фундаментальні наукові дослідження повинні забезпечувати одержання нових знань у правовій сфері і спрямовуватися на розвиток її пріоритетних напрямів.

Проведення фундаментальних наукових досліджень здійснюється у тісній співпраці з освітніми та науковими закладами системи вищої школи, Національною академією наук, Академією правових наук, Міністерством освіти і науки, Міністерством юстиції та іншими заінтересованими органами, які мають у своєму складі наукові установи з потужною дослідницькою та науково-експериментальною базою. Одним із шляхів забезпечення успішності такої роботи можуть бути міжгалузеві науково-дослідницькі програми, укладання двосторонніх і багатосторонніх договорів про співпрацю в науковій сфері.

Важливо підтримувати дослідження, які проводяться на стику правових наук та інших наукових галузей знань - економічних, соціальних, технічних тощо.

Прикладне наукове забезпечення наукової діяльності слід орієнтувати на практичні запити органів суду, прокуратури тощо. Прикладні наукові дослідження повинні проводитись у рамках визначених пріоритетних напрямів.

З метою уникнення дублювання, фундаментальні та прикладні наукові дослідження повинні проводитися на підставі узгодження наукових планів кафедр та Центру дослідження прав людини.

Слід підтримати пропозиції кафедр щодо необхідності об’єднання кафедр для міждисциплінарних досліджень, запровадження міждисциплінарних курсів на основі результатів, досягнутих в результаті фундаментальних досліджень.

Д) Інформаційна підтримка і інформаційні ресурси науково – дослідної роботи юридичного факультету.

Ефективність наукової діяльності головним чином визначається можливістю доступу до наукової інформації. Розвиток процесів поділу наукової праці призвів до різкої інтенсифікації інформаційного обміну, перетворивши науково-інформаційну діяльність на один з найважливіших елементів наукової інфраструктури. Одним з основних напрямів удосконалення наукових досліджень на факультеті визначено інформатизацію.

Основною метою інформатизації наукової діяльності є забезпечення ефективної координації наукових досліджень і оптимізація використання інформації в структурі як факультету, так і Університету в цілому для забезпечення концентрації наукових ресурсів на пріоритетних напрямах досліджень.

Основними напрямами розвитку інформаційного забезпечення наукової діяльності факультету є:

уніфікація правових, методичних, програмно-технічних і технологічних підходів, пріоритетність забезпечення кафедр та інших структурних підрозділів факультету сучасною комп'ютерною технікою, розвиток і вдосконалення інформаційного обліку та системи гарантування інформаційної безпеки;
широке використання можливостей глобальної мережі Інтернет з метою апробації наукових досліджень (розміщення на веб-сторінках результатів наукових досліджень для широкого обговорення їх фахівцями).

Необхідно всебічно підтримувати новітні форми наукової діяльності, в яких використовуються сучасні інформаційні технології - електронні журнали, телеконференції, експерименти з віддаленими та розмежованими інформаційними ресурсами тощо;

активно сприяти розробці правових механізмів функціонування електронного навчального видання Київського національного університету імені Тараса Шевченка та його змістовному наповненню статтями і науковими працями науковців факультету;

надати правову підтримку проекту розробки інформаційних ресурсів інформаційно – комунікаційних технологій у навчальному процесі в університеті і прийняти участь в змістовному його наповненні.

Використання сучасних інформаційних технологій дасть змогу проводити безперервний моніторинг процесу організації розвитку науки, включаючи такі аспекти, як статистика у сфері науки та інновацій, реструктуризація системи наукових установ, їх фінансування, інтеграція вітчизняної вищої освіти і науки у світову, оцінка результатів реформування тощо.

Застосування сучасних інформаційних технологій повинне спрямовуватися насамперед на забезпечення взаємозв'язку між наукою, освітою та практикою, а також на підвищення якості і прискорення реалізації наукомістких проектів.

Інформаційні ресурси слід розвивати у двох напрямках: змістовному і структурному.

У змістовному аспекті інформаційні ресурси мають:

- забезпечити доступність отримання і обміну знаннями та інформацією;

- надання якісних інформаційніх послуг на основі удосконалення технологій, в тому числі дистанційного обміну знаннями; в режимі он – лайн тощо;

- реалізувати комплексну інформаційно – методичну підтримку науковим дослідженням і навчальному процесу з використанням наукових результатів, науковій діяльності в межах центрів колективного користування науковими, освітніми ресурсами; відкритого доступу до них, постійного моніторингу якості отримуваної інформації, необхідних заходів по захисту інформаційних ресурсів;

- створити розподілену базу даних, включаючи мультимедійні і дистанційні технології освіти, які забезпечують відкритий доступ до освітніх інформаційних ресурсів на базі центру інформатизації університету і центрів нових інформаційних технологій на факультетах;

- забезпечити подальший розвиток інформаційних систем у сфері освіти.

В структурному плані інформатизація на факультеті повинна розвиватися на таких рівнях:

приєднання до мереживної інфраструктури наукових, освітніх і інноваційних структур;
участь у розвитку сегменту національної мережі комп’ютерних комунікацій для науки і вищої школи.

Для всієї вищеозначеної діяльності треба ретельно і повно оснастити Центр досліджень прав людини факультету не лише кадрами, але і ресурсами;

слід створити на кожній кафедрі і в Центрі, а також у заступників декана міні – офісні комплекси (великий ксерокс, 2 принтери, сканер, факс тощо), ввести в обіг власні адреси електронної пошти у всіх цих структурах;
нагальну необхідність для ефективного ведення досліджень має підключення факультету до Інформаційно – пошукової бази «Ліга», постійне осучаснення доступу до системи Інтернет;
для проведення конференцій та інших наукових заходів слід обладнати великий зал системою перекладу, лінгафонною системою, мультимедійними розробками, обладнанням для проведення презентацій на великих екранах і, можливо, для Інтернет – конференцій;
бібліотеки факультету, особливо, викладацька бібліотека повинні мати комп’ютерні місця з доступу до всіх інформаційних систем, які пропонує університет і які буде вважати за необхідне мати факультет, включаючи вищеназвані;
видавничо – поліграфічний центр факультету повинен нарощувати у відповідності з потребами факультету свої потужності, своєчасно і повно забезпечуватись витратними матеріалами і сучасною технікою, професійним доглядом за нею і обслуговуванням;
необхідно підтримати і розробити план необхідних заходів для влаштування на факультеті бібліотеки з читальним залом для викладачів, що сприятиме ефективному використанню часу науковцями факультету при розробці ними наукових тем, зокрема, відвести придатне для цього приміщення і оснастити його на рівні сучасних вимог до наукової бібліотеки;
слід здійснити розрахунки щодо можливості постійної підписки на вітчизняні періодичні видання, в тому числі, в електронному вигляді, і здійснювати щорічно максимально можливу за переліком видань підписку, яку пропонують кафедри: «Право України», «Вісник Верховного Суду України», «Вісник національної академії прокуратури України», «Бюлетень міністерства юстиції України», «Юридическая практика», «Юридичний вісник України», «Юрист консультує», «Урядовий кур’єр», «Вісник Вищого адміністративного суду України», «Вісник господарського судочинства», «Вісник Державної судової адміністрації України», «Підприємництво, господарство і право», «Судова практика», «Юридична практика», «Юридична газета», «Правовий тиждень», «Мала енциклопедія нотаріуса», «Податковий, банківський, митний консультант», «Нотаріат. Адвокатура. Суд», «Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики», «закон і бізнес», «Адвокатура», «Український адвокат», «Бухгалтерия. Налоги. Бизнес» тощо., іноземні видання РФ, Білорусі, Казахстану та країн ЄС («Государство и право» (Россия); «Хозяйство и право» (Россия); «Арбитражный и гражданский процесс» (Россия); «Вестник гражданского права» (Россия); «Международный коммерческий арбітраж» (Россия); «Третейский суд» (Россия), «Право и образование» (Россия), «Право и політика» (Россия), «История государства и права» (Россия), «Юридические науки» (Россия) тощо), постійно оновлювати і закупати для бібліотеки факультету монографічні роботи, монографічні серії вітчизняних та зарубіжних видань, різного роду енциклопедій, матеріалів конференцій, авторефератів дисертацій, збірники поточного законодавства, нормативних актів тощо;
підтримати пропозиції кафедр у придбанні для них сучасної учбової літератури (підручників, навчальних посібників, задачників, практикумів) українських та зарубіжних авторів за основними курсами та спецкурсами, що викладаються на кафедрах; кафедри для цього щорічно подають детальний перелік таких видань з вказівкою на автора, видавництво, рік видання) та зазначають кількість необхідних примірників;
всіляко сприяти використанню у науковій діяльності факультету у найближчий і подальші періоди електронних ресурсів, запропонованих науковцями факультету як бажані - шляхом придбання і підписки на них, зокрема таких як:
Інформаційна база «Ліга»;
Дисертаційний зал РГБ (Росія);
Бібліотека конгресу США;
Бібліотека Карлова університету у Празі;
Бібліотека Берлинського університету тощо.

5. Механізм впровадження у практику результатів науково – дослідної роботи факультету.

Впровадження наукових розробок юридичного факультету у практику здійснюється на планових засадах. План впровадження повинен передбачати конкретні організаційні, навчальні, методичні, практичні заходи, а також їх авторський супровід.

Організація планування фундаментальних та прикладних наукових досліджень повинна здійснюватися за умови ретельного вивчення питань, які вирішуються, а також чіткого визначення кінцевих результатів та шляхів їх подальшого використання з попереднім прогнозом ефективності.

Результати наукових розробок впроваджуються в практику на основі укладених між замовниками і виконавцями від факультету договорів щодо проведення конкретних досліджень, а також шляхом розробки проектів нормативно-правових актів, управлінських рішень, надання методичних рекомендацій тощо.

Потрібно розробити методику оцінювання результатів наукових досліджень на юридичному факультеті з визначенням їх ефективності.

Напрями досліджень визначають за: 1) паспортом спеціальностей; 2) бюджетною темою на факультеті; 3) госпдоговірною тематикою.

6. Науково-дослідна робота кафедр юридичного факультету.

Кожного року у лютому на засіданні Вченої ради юридичного факультету затверджується «План наукової роботи кафедри» на рік. Вся основна наукова робота на факультеті здійснюється через кафедри і міжкафедральні зв’язки.

Наукова робота кожної кафедри юридичного факультету має будуватись переважно за принципом «піраміди» за кількістю провідних вчених:

Професор чи провідний викладач – доцент з тематикою його досліджень формулює наукову проблему, яка викладена в його основній монографії чи монографіях і статтях; ним же розробляється спецкурс відповідно до цієї тематики; він також очолює процес практичного впровадження результатів наукової діяльності; учбове навантаження професорів складається переважно з годин, відведених для наукової діяльності;
аспіранти, якими керує професор чи провідний викладач - доцент продовжують під його керівництвом наукові розробки, публікують статті, тези виступів на конференціях, проходять практику викладання у студентів;
за тою ж тематикою готуються також магістерські роботи;
студентами розробляються курсові і дипломні роботи, а також готуються доповіді і реферати по темі, яка розробляється під керівництвом професора.

Доценти кафедри забезпечують переважно учбовий процес: їх години навантаження формуються переважно за рахунок учбового процесу, так само і як і для асистентів.

7. Робота спеціалізованих вчених рад; аспірантура і докторантура на юридичному факультеті.

Робота спеціалізованих вчених рад, докторантури і аспірантури повинна органічно вбудовуватись в ідеологію наукової роботи університету.

Серед основних завдань цього напряму науково – дослідної роботи юридичного факультету наступні:

підвищення вимогливості до дисертаційних робіт – як за змістом, так і за формальними ознаками;
зміна підходів до атестації докторантів, аспірантів і пошукувачів. Атестація не повинна бути формальною – починаючи з вибору теми, її апробації (шляхом подання на кафедру крім плану роботи і обґрунтування, статті чи іншого наукового тексту, виступ на кафедрі за обраною темою) – після чого тема затверджується на засіданні відповідної кафедри і Вченій раді факультету;
необхідність підтримки пропозицій кафедр щодо необхідності заслуховувати наукові доповіді на засіданнях Вченої ради факультету і на спеціальних, присвячених цим питанням засіданнях як аспірантів, так і докторантів, викладачів кафедр по заявленим темам, обговорення наукових статей, опублікованих в тому числі науковцями факультету у провідних наукових журналах – як вітчизняних, так і зарубіжних із запрошенням широкої аудиторії слухачів, обговоренням і висвітленням результатів таких доповідей;
слід прагнути до всебічного підвищення ефективності докторантури і аспірантури, роботи пошукувачів на всіх її етапах, починаючи із закріплення теми, прикріплення до наукового керівника, здачі кандидатського екзамену за визначеними критеріями, які включають як доктрину, так і знання літературних джерел за програмою, розробленою для вступників. Програма і перелік літератури мають бути затверджені на засіданнях кафедри і Вченої ради факультету, регулярно раз на рік переглядатись і оновлюватись в разі необхідності;
всебічне сприяння і створення умов для захисту кандидатських та докторських дисертацій науково – педагогічними працівниками факультету.

Слід також рекомендувати аспірантам публікувати в межах затверджених тем досліджень результати їх дисертаційних робіт. За цієї умови надавати дозвіл зазначати в авторефераті дисертації участь у межах наукової теми факультету;

передбачити можливість відрахування аспірантів і пошукувачів, які не виконали формальних умов, зокрема затвердженого плану, через рік на засіданні кафедри за їх участю і затверджувати це рішення на Вченій раді факультету;
враховувати у навантаженні на майбутній рік години для наукового керівника як результат успішного захисту дисертації його аспірантом;
сприяти наданню творчої відпустки працівникам факультету для написання дисертацій;
дисертації, які готуються працівниками факультету, докторантами, аспірантами і пошукувачами повинні гармонійно вбудовуватись у тематику наукової теми факультету;
значна увага приділяється якості наукових дисертаційних досліджень, які не повинні мати описовий характер. Спецкурси в магістратурі і науково – методичні семінари покликані навчити молодих науковців висловлювати своє власне бачення проблем, їх розуміння, брати участь в обговоренні; наука і навчальний процес забезпечують набуття аспірантами навичок наукової роботи і якісного їх оформлення;
для планування підготовки докторських дисертацій необхідно щорічно визначати із завідуючими кафедр потенційних кандидатів для написання робіт або шляхом зарахування у докторантуру, або шляхом надання творчої відпустки, або максимальним зменшенням педагогічного навантаження;
для підвищення наукової складової підготовки аспірантів – залучати докторів наук з інших вузів, в тому числі іноземних, для читання лекцій, проведення круглих столів, в тому числі – на аспірантських семінарах; залучати до викладання на умовах погодинної оплати праці практичних висококваліфікованих фахівців: або викладати спецкурси чи вести семінарські заняття;
залучати висококваліфікованих фахівців до роботи у Спеціалізованих вчених радах факультету, лобіювати включення провідних науковців факультету до експертної Ради ВАК, науково – методичної комісії МОН України;
науковцям, які працюють над темами докторських дисертацій, необхідно створити умови для апробації їх ідей шляхом запровадження нових лекційних спецкурсів і їх щорічного удосконалення, а також для підготовки відповідного навчального курсу по закріпленій темі дисертації;
розпочати підготовку до читання науковцями – викладачами факультету ряду лекцій і спецкурсів англійською та іншими мовами, сприяти можливості їх виступу і в зарубіжних вузах;
сприяти підготовці наукових і науково – методичних видань науковців, в першу чергу – докторантів і аспірантів факультету іншими мовами;
сприяти створенню і ефективній роботі спеціалізованих Вчених рад факультету за максимальною кількістю спеціальностей;
переформатувати роботу науково-теоретичного семінару аспірантів у відповідності з потребами часу.

Нуково-теоретичний семінар може стати одним із етапів апробації дисертаційних досліджень аспірантів і пошукувачів, але за умови участі в ньому провідних спеціалістів факультету з цього напрямку роботи, наукового керівника, можливо опонентів з боку аспірантів (яких може бути декілька, і про участь яких завчасно домовляється керівник аспірантського семінару). Таких засідань може бути проведено за кількістю дисертаційних досліджень, які розробляються на кафедрах і автори яких бажають у такій формі обговорити наукові проблеми своєї роботи. На засіданні гуртка необхідна присутність тільки тих аспірантів, які працюють в цій спеціальності, інші – за бажанням. В такій формі робота гуртка буде зрозуміла і цікава не лише спеціалістам зазначеного напрямку досліджень, в ньому можуть брати участь і викладачі, і аспіранти інших спеціальностей, магістри і навіть студенти. Дискусійність, запитання, інші думки і пропозиції, підтримка наукових розробок дозволять аспіранту зосередитись у своїй подальшій роботі на актуальних і спірних питаннях. Керівництво такою роботою вимагає не лише компетентності, але і організаційних навичок, досвіду ведення дискусій і спрямування їх у необхідному напрямку.

Слід активно залучати аспірантів до усіх заходів кафедри, до якої вони прикріплені, і факультету – список необхідних для атестації роботи аспіранта заходів повинен бути доведений до їх відома на початку учбового року і виконуватись відповідно до вимог, порад керівника, відображатися у звітах. Неучасть в одному чи двох визначених як обов’язкові заходи, видах наукової діяльності факультету та кафедри може бути підставою для неатестації аспіранта. Вимоги розробляються на факультеті згідно з пропозиціями кафедр і приймаються на засіданні Вченої ради факультету, виконуються під керівництвом наукового керівника при підготовці індивідуальних планів та їх затвердженні. До вимог включаються виступи з науковими доповідями на конференціях, круглих столах, аспірантському семінарі, студентсько – аспірантських заходах, де їх участь вельми потрібна, публікації у фахових виданнях, проведення семінарів і практичних занять під керівництвом досвідчених викладачів кафедри – все, що включає в себе план наукової діяльності факультету на рік.

Слід підтримати практику заслуховування доповідей докторантів і аспірантів факультету на засіданнях Вченої ради факультету за результатами їх досліджень, а також провідних вчених і керівників напрямків наукових досліджень, що проводяться на факультеті. Ці доповіді, так само як і конференції, „круглі столи” тощо повинні супроводжуватися презентацією, виставками робіт чи необхідних розробок, практичними висновками і пропозиціями, корисними для розвитку науки на факультеті і подальшого поширення цих розробок і опублікування результатів, посилення напрямку наукових досліджень науковцями, аспірантами, магістрами.

Розроблена і оприлюднена програма вступу до аспірантури розміщується на сайті факультету разом із списком літературних джерел і законодавством, яке має знати особа, що вступає до аспірантури. Програма має переглядатися на предмет актуалізації її стану в електронному вигляді.

Відповідальний за роботу з аспірантами на факультеті повинен підтримувати в актуальному вигляді перелік тематики дисертаційних досліджень, яка ведеться на факультеті, в Україні у ВНЗ і наукових інститутах та за кордоном, надавати необхідні консультації з питань аспірантської роботи, мати ВАКівські видання у повному комплекті для вчасного інформування аспірантів про зміни у законодавстві.

8. Заступник декана з наукової роботи юридичного факультету.

З метою зміцнення і розширення наукових зв’язків факультету заступник декана з наукової роботи планує, контролює і забезпечує у межах повноважень, якими він наділений:

організацію і проведення факультетом у відповідності із затвердженим планом роботи наукових заходів;
участь викладачів факультету в наукових заходах, які проводяться іншими науковими колективами, органами державної влади і місцевого самоврядування, установами і організаціями;
направлення пропозицій про підписання Договорів про співпрацю і проведення спільних наукових заходів на адресу наукових колективів, органів державної влади і місцевого самоуправління, установ і організацій.

Важливою особою на факультеті повинен стати відповідальний за зв’язки з пресою, подання інформації про факультет (в електронному вигляді також), підготовку зустрічей і презентацій факультету, який працює під керівництвом заступника декана з наукової роботи. Ця робота має бути зосереджена в руках молодого і талановитого викладача – науковця і провадитись за участі заступника декана з наукових зв’язків. Для такої роботи необхідне також знання мов, електронної техніки, законодавства про рекламу і діяльність різного роду ЗМІ тощо.

Заступник декана з наукової роботи повинен мати спеціальний допоміжний апарат, до функцій якого відноситься підготовка проектів юридичних та експертних висновків, робота в загальних університетських мережах, подання звітності, розміщення публікацій на університетському і факультетському сайтах, підтримка в робочому стані інформаційного наукового сайту факультету і покращення його технічного і інформаційного наповнення згідно з вимогами часу, організація та забезпечення здійснення наукових розробок, відслідковування інформації про гранти (замовлення), допомога в оформленні документів науковців для отримання премій, стипендій, підготовка документації на тендери, для отримання грантів міжнародних організацій, організація конференцій, „круглих столів”, семінарів; допомога в написанні разом із кафедрами підручників, посібників, коментарів тощо, підготовка звітів і ведення документації, яку вимагає науково – дослідна частина на належному професійному рівні. З цією метою за заступником декана з наукової роботи закріплюється Центр досліджень прав людини (Центр правових досліджень).

Центр науково – правової експертизи під керівництвом заступника декана з наукової роботи може бути створений на факультеті за наявності згоди працювати за цим напрямком значної кількості науковців по всіх кафедрах і на умовах оплатності, договірних відносин. Основне завдання – підготовка та схвалення експертних висновків через спеціальні засідання Центру з обговоренням і затвердженням висновків, підготовлених фахівцями у цьому напрямку. Робота провадиться на запити і замовлення КС, ВС, ВГС, ВАС, спеціалізованих судів, Генеральної прокуратури, мінюсту, МВС, МЗС, профільних комітетів ВР та інших відомств. Для забезпечення такої роботи повинна бути проведена і підтримуватися належна підготовча робота – налагодження зв’язків, застосування наукових розробок на практиці. До роботи можна залучити не лише фахівців, але і аспірантів для підготовки матеріалів для опрацювання. В межах цього напрямку роботи можуть проводитись також конференції, „круглі столи”, готуватися аналітичні матеріали і презентації, залучатися до роботи аспіранти та пошукувачі.

Blog

2. Мета І головні завдання науково-дослідної роботи юридичного факультету

Содержание