Рішенням Вченої Ради юридичного факультету від " " 2008 р вступ Навчальна дисципліна "закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Контроль знань
Тематичний план дисципліни
Назва теми
Поняття, цілі і значення законодавчої техніки
Систематизація законодавства
Зміст лекцій, плани семінарських занять
Контрольні запитання
Подобный материал:
  1   2   3   4   5

Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Юридичний факультет


Кафедра теорії та історії держави і права


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Законодавча техніка



для студентів першого курсу юридичного факультету,

які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр права”


КИЇВ-2008



Навчальна дисципліна “Законодавча техніка” для студентів юридичного факультету, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр права”.


Укладачі:

доц., канд. юрид. наук Дзейко Ж.О.

ас. Ліщук К.В.


Рецензент:

доц., канд. юрид. наук Машков А.Д.


Затверджено

кафедрою теорії та історії

держави і права:

Протокол N _ від “___”______ 2008 р.


Схвалено

методичною комісією

юридичного факультету

"___" _____________ 2008 р.


Рекомендовано до друку

Рішенням Вченої Ради

юридичного факультету

від "___" _________ 2008 р.


вступ

Навчальна дисципліна “Законодавча техніка” передбачає можливість ознайомлення студентів з правилами і засобами створення і систематизації законів і ставить за завдання поглиблене вивчення студентами проблем законодавчої техніки, формування вміння застосовувати досягнення різних наук в сфері законодавчої техніки, навчити студентів використовувати світовий досвід у сфері законодавчої техніки, поєднати досягнення юридичної науки з практикою, що складається у сфері законодавчої техніки, підготувати студентів до участі в правотворчій діяльності органів державної влади та до науково-дослідної і викладацької роботи.

Предметом вивчення дисципліни “Законодавча техніка” є: суть, ознаки, функції і принципи законодавчої техніки; основні правила і засоби створення і систематизації законів, у тому числі здійснення правової експертизи проектів законів, попередження і ліквідації колізій і прогалин в законодавстві і ін.; взаємозв'язок законодавчої техніки і юридичної практики; основні тенденції розвитку законодавчої техніки в Україні і в інших державах тощо.

Дисципліна “Законодавча техніка” вивчається студентами першого курсу денної форми навчання юридичного факультету за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр права” в першому семестрі. Планом навчального процесу для вивчення спецкурсу цієї дисципліни відведено 69 години учбових занять. З них на лекції відведено - 38 годин, на семінарські заняття – 16 годин, на самостійну роботу – 6 годин. Формою контролю є іспит. Дисципліна вивчається з застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з двох змістовних модулів. Перший змістовний модуль складають теми 1 - 4, другий - теми 5 – 10.

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання контрольних робіт та інші. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів на семінарах оцінюється викладачем самостійно.

Завершується вивчення дисципліни “Законодавча техніка” проведенням усного іспиту. До іспиту допускаються ті студенти, які відпрацювали всі пропущені заняття, виправили незадовільні оцінки, отримані на семінарських заняттях і успішно здали змістовні модулі.


^ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ


Дисципліна викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
  • підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
  • відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
  • відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
  • подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
  • розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в першому семестрі складають іспит.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент у першому семестрі за один ЗМ дорівнює 30-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 60 балів (по 30 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів, що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою



Параметри


Змістовний

модуль 1

(ЗМ1)

Змістовний

модуль 1

(ЗМ1)

Комплексний

підсумковий

модуль (КПМ)

Разом

(підсумкова

оцінка (СК))

Шкала

100

100

40

100

Вагові коефіцієнти

к1 = 0,3

к2 = 0,3

к3 = 1

-

Оцінка в балах

0 - 100

0 - 100

0 - 40

0 - 100


і мають такі складові:

  • поточний контроль (ЗМ1,ЗМ2, к12 =0,3):
    • усна відповідь – до 20 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті);
    • доповнення – до 10 балів (до 2-3 бали на кожному семінарському занятті);
    • виконання домашніх індивідуальних завдань – до 20 балів (до 10 балів за кожне з двох домашніх індивідуальних завдань);
    • виконання завдань проміжного залікового модуля – до 50 балів ( 1 бал за кожну вірну відповідь тестового завдання), проводиться на останній лекції змістовного модуля;
  • підсумковий контроль (КПМ, к3=1):
    • до 40 балів ( до 10 балів за кожну вірну відповідь письмового екзаменаційного завдання). На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань;
  • оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):


СК= к1 * ЗМ1(Оцінка в балах)+ к2 * ЗМ2(Оцінка в балах) + к3 * КПМ(Оцінка в балах)


У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.


Шкала оцінювання


За шкалою університету 100-бальн. система

Оцінка за національною шкалою та шкалою університету

Оцінка за шкалою ECTS

90 – 100

відмінно

5

А відмінно

85 – 89

добре

4

В дуже добре

75 – 84

С добре

65 – 74

задовільно

3

D задовільно

60 – 64

E Задовільно (достатньо)

0 – 59

незадовільно

2

FX незадовільно з можливістю повторного складання