Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" Київ 2008
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" Київ 2009, 1909.37kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" київ 2009, 942.76kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100) "Правознавство" Київ, 335.19kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Київ-2009, 1711.5kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено, 1063.01kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 060100 "Правознавство", 1921.41kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" освітньо-кваліфікаційний, 669.25kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" Затверджено, 742.86kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено, 1136.44kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Юридичний факультет
Кафедра трудового, земельного та екологічного права
ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ
Робоча навчальна програма
для студентів спеціальності 6.060100 "Правознавство"
Київ – 2008
Робоча навчальна програма із дисципліни «Юридична деонтологія»
Укладач: ас. Слепченко А.А.
Лектор: ас. Слепченко А.А.
Викладачі: ас. Слепченко А.А., ас. Волинець В.В.
Рецензенти:
д. ю. н., проф. Балюк Г. І.,
к. ю. н., доц. Ковальчук Т. Г.
Затверджено
на засіданні кафедри трудового,
земельного і екологічного права
Протокол № 12
від „27” червня 2008 р.
Погоджено
з науково-методичною комісією
юридичного факультету
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
«22» грудня 2008 р.
___________________________
Підпис голови НМК факультету
Декан юридичного факультету
д.ю.н. Гриценко І.С.___________
ВСТУП
Навчальна дисципліна „Юридична деонтологія” викладається студентам І курсу юридичного факультету у 1 семестрі. Загальний обсяг викладання – 72 години, з них лекцій – 20 год., практичних – 16 год., самостійної роботи – 36 год. Форма підсумкового контролю – іспит.
Мета навчальної дисципліни
Мета цього курсу: формування знань про теоретичні, практичні та деонтологічні аспекти юридичної професії, особисті якості юриста як професіонала та умінь використовувати одержані знання у професійній юридичній діяльності.
Курс юридичної деонтології має важливе значення для підготовки
правознавців, оскільки спрямований на ознайомлення студентів з особливостями майбутньої професійної діяльності. Це обумовлено необхідністю розбудови в Україні демократичного суспільства, що базується на таких загальнолюдських цінностях, як верховенство права і забезпечення прав та свобод людини і громадянина.
Навчальна дисципліна "Юридична деонтологія" покликана формувати у студентів професійний світогляд, знайомити з сучасними підходами до юридичної діяльності, дати можливість студентам глибше усвідомити сутність майбутньої професії та відчути її специфіку.
Вступивши на 1-ий курс вищого навчального закладу (далі – ВНЗ), студент стає суб´єктом специфічних навчально-виховних правовідносин та, відповідно, носієм низки прав та обов´язків. Неналежне виконання студентом обов´язків є підставою для його юридичної відповідальності, в тому числі у вигляді оголошення догани або відрахування з вищого навчального закладу.
Мета вивчення даної дисципліни — дати студентам основні знання про вимоги до професійних та особистих якостей правників, ознайомити зі специфікою соціального регулювання їхньої професійної діяльності, розкрити систему формування світогляду юриста. У процесі навчання студенти повинні отримати цілісне уявлення про правове регулювання відносин у галузі вищої юридичної освіти в Україні, систему та структуру освіти в Україні, систему прав і обов´язків учасників навчально-виховного процесу та органів управління в сфері освіти, а також про важливі практичні аспекти юридичної діяльності, норми поведінки правників, що визначають основні засади взаємовідносин з колегами, громадянами, державними та громадськими органами, іншими інституціями, що функціонують у суспільстві.
Предмет навчальної дисципліни
Предмет цього курсу: система вимог правового, психологічного, політичного, морального, естетичного характеру, що визначають "належне" у діяльності юриста, юридичній освіті та юридичній практиці, основні наукові, навчальні та методичні розробки в галузі юридичної деонтології та вищої правничої освіти.
Дисципліна "Юридична деонтологія" викладається на основі норм Конституції України, міжнародно–правових актів, чинного національного законодавства, що регулюють суспільні відносини у галузі юридичної професії, юридичної діяльності та юридичної освіти.
Обов’язковим елементом змісту навчання є ознайомлення студентів з локально-правовими актами Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – КНУ імені Тараса Шевченка) та юридичного факультету, які деталізують і конкретизують законодавчі положення в цій сфері, врегульовують права та обов´язки учасників освітянських правовідносин, особливості організації навчального процесу в університеті та на юридичному факультеті.
Вимоги до знань та вмінь
Студент повинен знати:
- основні категорії деонтології, що мають важливе значення у професійній діяльності юриста;
- місце юридичної деонтології в загальній системі професійної культури правника;
- особливості регулювання суспільних відносин, що виникають під час здійснення правниками різних видів професійної діяльності;
- систему юридичних, правоохоронних та інших державних і недержавних органів, установ, організацій нашої держави, у яких працюють професійні юристи; правові засади діяльності зазначених органів, установ;
- зміст основних понять курсу: "юридична деонтологія", "юрист", "правник", "юридичні професії", "юридична діяльність", "етика юриста", "правова культура юриста" та інших;
- види та зміст вимог, які висуваються законом до осіб, які займаються різними видами юридичної діяльності;
- види і форми відповідальності, які настають за порушення різного роду вимог (в тому числі морально-етичних) представниками юридичних професій;
- систему та зміст законодавчих актів, які встановлюють вимоги до основних юридичних професій в Україні, а також визначають правовий статус органів юстиції, правоохоронних та інших органів;
- систему та зміст законодавства України про вищу юридичну освіту (положень Конституції України, основних міжнародних актів, у тому числі щодо формування Європейського простору вищої освіти, положень Законів України „Про освіту” та „Про вищу освіту”, підзаконних актів – Указів Президента України, наказів Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади)
Студент повинен усвідомити, що юрист зобов’язаний:
- діяти в дусі поваги до своєї професії;
- виконувати професійні обов’язки відповідно до принципів незалежності,
верховенства права, законності, конфіденційності тощо;
- діяти в дусі справедливості, гуманності, доброзичливості, лояльності,
великодушності щодо суб’єктів права;
- діяти відповідно до вимог презумпції добропорядності до суб’єктів права;
- сприяти здійсненню ідеї правосуддя у правовій державі;
- ставитися з повагою до колег при здійсненні професійної діяльності;
- застосовувати і виконувати правила етики юриста;
- дотримуватися загальнолюдських моральних норм і цінностей, сприяти зміцненню моральних засад суспільства.
Студент повинен вміти:
- реалізовувати норми етики та моралі професійної діяльності у процесі роботи;
- виявляти, аналізувати та розв’язувати конкретні проблеми етичного характеру, що виникають у роботі правників;
- пояснити, хто такий "юрист", які правові та морально-етичні вимоги до юристів висуваються сучасним суспільством;
- дати загальну характеристику кожній з юридичних професій, виокремити їх спільні та відмінні риси;
- пояснити, в яких юридичних, правоохоронних та інших державних та недержавних органах та організаціях здійснюються ті чи інші види юридичної діяльності;
- аналізувати конкретні життєві ситуації на предмет визначення наявності чи відсутності порушення юристом норм професійної етики та моралі, пропонувати варіанти вирішення ситуації, оперуючи правовими та іншими соціальними нормами;
- застосовувати на практиці одержані теоретичні знання щодо правового регулювання відносин в галузі вищої юридичної освіти;
- самостійно вирішувати практичні завдання, використовуючи положення відповідних нормативно-правових актів;
- правильно визначати обсяг прав та обов´язків студента вищого навчального закладу, визначати правовий механізм їх реалізації в конкретних освітянських правовідносинах.
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі
освітньо-професійної програми підготовки
Навчальна дисципліна „Юридична деонтологія” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" за спеціальністю „Правознавство” напряму підготовки „Право” на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Це нормативна дисципліна, яка викладається у 1 семестрі 1 курсу навчання.
Попередній рівень освіти або (та) професійної підготовки: повна загальна середня освіта або освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста.
Для успішного вивчення даного курсу студентам необхідна наявність знань з суспільствознавчих дисциплін (філософія, етика, естетика, психологія тощо) та правознавства. Студенти повинні вільно оперувати основними правовими поняттями і категоріями, а також мати основи знань з окремих галузей права – конституційного, адміністративного, трудового та інших (в межах програм повної загальної середньої освіти).
Вивчення цієї дисципліни закладає основу для використання студентами одержаних знань в процесі подальшого навчання, в тому числі, за програмами підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями "бакалавр", „спеціаліст”, „магістр” та в аспірантурі.
Комплексність та міжгалузева природа знань, які складають курс "Юридичної деонтології", дають підставу стверджувати, що такі знання будуть корисними для подальшого вивчення багатьох дисциплін, як теоретико–правових та філософських, так і суто практичних, у тому числі, в період навчання за спеціалізаціями.
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
Система оцінювання знань студентів за курсом „Юридична деонтологія” включає поточний, модульний та підсумковий семестровий контроль знань (залік). Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Максимальна кількість балів, яку має можливість набрати студент за кожний змістовий модуль, складає 10, 20 та 30 балів відповідно. 40 балів виноситься на іспит. Підсумкова оцінка за дисципліну визначається як сума балів, набраних студентом за змістові модулі та на іспиті.
Порядок розрахунку підсумкової оцінки за семестр
| | Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | Змістовий модуль 3 | Іспит | Підсумкова оцінка |
| Максимальна кількість балів | 10 балів | 20 балів | 30 балів | 40 балів | 100 (10+20+30+40) |
- ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ
Види поточного контролю обираються викладачем, який веде практичні заняття, за погодженням з лектором та у відповідності з даною програмою. Видами поточного контролю можуть бути опитування, контрольні та інші письмові роботи, тести, колоквіуми, робота з практичними матеріалами.
При поточному контролі під час практичних занять оцінці підлягають:
- рівень знань, продемонстрований у відповідях;
- самостійність при вирішенні практичних казусів та аналізу практичних матеріалів;
- наявність навичок самостійного пошуку, знаходження та аналізу правової інформації;
- активність при обговоренні питань;
- систематичність роботи на заняттях;
- результати виконання домашніх завдань, практичних завдань (казусів), експрес-контролю у формі тестів, письмових контрольних робіт, в тому числі модульних підсумкових;
- результати виконання індивідуальних завдань.
Результати поточного контролю оголошуються наприкінці кожного заняття.
Співвідношення складових оцінювання
при поточному та модульному контролі
| Форми контролю знань при поточному контролі | Оцінка ( у балах) | Оцінка за семестр | |
| мін. | макс. | ||
| усна відповідь | до 2 балів | 3x1 = 3 | 5x2=10 |
| доповнення відповіді | 1 бал | 4x0.5 = 2 | 6x1=6 |
| експрес-опитування | до 2 балів | 2x1= 2 | 3x2=6 |
| самостійна робота | до 5 балів | 1x3=3 | 2x5+10 |
| Тестування | до 5 балів | 3x5=15 | 6x5=30 |
| індивідуальні завдання (в т.ч. реферат, есе ) | до 5 балів | – | 1x5=5 |
| модульна контрольна робота | від 5 до 20 балів | 3x5=15 | 5+10+20=35 |
2. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
Модульний контроль (сума балів за кожний змістовий модуль (далі – ЗМ) проводиться на відповідному практичному занятті після вивчення ЗМ1, ЗМ2 та ЗМ3. Підсумкова кількість балів за змістові модулі визначається як сума балів за всіма формами поточного контролю плюс оцінка за модульну контрольну роботу.
Модульний контроль за ЗМ1 проводиться на підставі оцінок поточного контролю. Модульний контроль по ЗМ2 та ЗМ3 проводиться на підставі оцінок поточного контролю та результатів модульних контрольних робіт, виконанням яких завершується вивчення матеріалу. Протягом семестру виконується 3 модульні контрольні роботи.
Після виставлення результатів модульного контролю викладачі оголошують на потоках та/або в групах результати навчання за модульно-рейтинговою системою.
3. ПІДСУМКОВИЙ СЕМЕСТРОВИЙ КОНТРОЛЬ
Підсумковий семестровий контроль проводиться у формі іспиту.
На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосувати їх при вирішенні практичних завдань.
Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при складанні іспиту - 40 балів. Студенти, які набрали під час семестру за результатами поточного та модульного контролю максимальну суму - 60 балів, не звільняються від складання іспиту.
Студент не допускається до складання іспиту, якщо впродовж семестру він за змістові модулі набрав таку кількість балів („непрохідний мінімум”), що будучи доданою до максимально можливої кількості балів, набраних на іспиті, в сумі не перевищує 59 балів, тобто 19 балів (40 + 19 = 59).
Підсумкова оцінка з даної дисципліни визначається як сума (проста) оцінок за заліковими модулями та суми балів, одержаної на іспиті. Оцінка за результатами семестру зараховується, якщо студент набрав суму балів, яка не менше встановленого мінімуму залікових балів, а саме:
| 100-бальна шкала | Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету | ||||
| 90 – 100 | 5 | відмінно | |||
| 85 – 89 | 4 | добре | |||
| 75 – 84 | | | |||
| 65 – 74 | 3 | задовільно | |||
| 60 – 64 | | | | ||
| 1 – 59 | 2 | не задовільно | |||
Правила перескладання змістових модулів та порядок ліквідації академічної заборгованості визначаються чинним законодавством про освіту, а також наказами та розпорядженнями керівництва університету та факультету.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
| № теми | Назва лекції | Кількість годин | |||
| лекції | практичні заняття | самостій-на робота | |||
| Змістовий модуль 1. Науково-методологічні засади юридичної деонтології | |||||
| 1 | Поняття та предмет юридичної деонтології | 2 | 2 | 4 | |
| 2 | Поняття, форми та зміст юридичної діяльності | 2 | 2 | 4 | |
| 3 | Юридична професія в Україні | 2 | 2 | 4 | |
| | Модульна контрольна робота | | 1 | | |
| Змістовий модуль 2. Культурологічні компоненти професійної діяльності юриста | |||||
| 4 | Правова культура та правове мислення юриста. Екологічні аспекти професійної правової культури. | 1 | 1 | 4 | |
| 5 | Професійна етика в юридичній діяльності | 2 | 1 | 3 | |
| 6 | Політичні, інформаційні, естетичні та психологічні аспекти юридичної діяльності | 2 | 2 | 3 | |
| | Модульна контрольна робота | | 1 | | |
| Змістовий модуль 3. Правове регулювання набуття вищої юридичної освіти в Україні | |||||
| 7 | Поняття, система та структура вищої освіти в Україні | 2 | 1 | 3 | |
| 8 | Правові засади діяльності юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка | 2 | 1 | 3 | |
| 9 | Організаційно-правові форми навчального процесу у вищому навчальному закладі | 3 | 2 | 4 | |
| 10 | Правовий статус учасників навчально-виховних правовідносин | 2 | 2 | 4 | |
| Модульна контрольна робота | | 1 | | ||
| | Всього | 20 | 16 | 36 | |
Загальний обсяг – 72 год., в тому числі:
- лекцій – 20 годин,
- практичних занять – 16 годин,
- самостійної роботи – 36 годин.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1