Національна академія наук України Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва звіт
Вид материала | Документы |
- Національна академія наук україни, 2842.74kb.
- Національна академія наук україни, 3299.87kb.
- Національна академія наук україни, 4416.23kb.
- Національна академія наук україни, 4539.92kb.
- Національна академія наук україни, 4114.67kb.
- Національна академія наук україни відділення інформатики центр досліджень науково-технічного, 376.43kb.
- Міжнародний симпозіум, 272.79kb.
- Відділ історії науки І техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії, 87.52kb.
- План підготовки звіту про діяльність в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу, 34.63kb.
- Онопрієнко Валентин Іванович, 627.55kb.
Національна академія наук України
Центр досліджень науково-технічного потенціалу
та історії науки ім. Г.М.Доброва
ЗВІТ
про діяльність Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва у 2004 році
Затверджено на засіданні
Вченої Ради ЦДПІН НАН України
10 січня 2005 р. (протокол № 1)
Директор, д.е.н., проф. ___________Маліцький Б.А.
Київ — 2005
Вступ
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України (ЦДПІН НАН України) має статус науково-дослідного інституту, здійснює науково-дослідні, прогнозно-аналітичні та учбово-методичні роботи згідно з основними напрямами:
- узагальнення історичного досвіду, довгострокових тенденцій, закономірностей, проблем розвитку науки в Україні у контексті розвитку світової науки;
- удосконалення соціально-економічного та організаційного механізму, формування та використання науково-технічного потенціалу України, його взаємодії з науковими потенціалами зарубіжних країн;
- історико-наукознавчий аналіз досвіду та обґрунтування перспектив науково-технічного і соціально-економічного розвитку НАН України.
На ЦДПІН НАН України покладено координацію теоретико-методичних, прикладних досліджень та розробок в галузі наукознавства та історії науки і техніки, які виконуються в установах НАН України.
Згідно зі штатним розкладом в ЦДПІН НАН України працює 77 співробітників, в тому числі 55 науковців, серед яких 5 докторів наук та 28 кандидатів наук. Крім того, в ЦДПІН НАН України працює 34 сумісники, серед яких 8 докторів наук і 19 кандидатів наук. Таким чином, в перерахунку на повну зайнятість загальна чисельність співробітників ЦДПІН НАН України становить 96 осіб, з них науковців — 72, докторів наук — 9, кандидатів наук 37.
В структурі ЦДПІН НАН України функціонує п’ять наукових відділів та одна міжгалузева лабораторія Міністерства освіти і науки України та НАН України. Крім того, в 2004 р. спільним наказом Міносвіти України та Президії НАН України створено спільний відділ історії техніки Східноукраїнського Національного університету ім. В.Даля та ЦДПІН НАН України (м. Луганськ).
Наукові відділи:
- історії науки і техніки;
- методології і соціології науки;
- системних досліджень науково-технологічного потенціалу;
- проблем інноваційного розвитку економіки;
- проблем діяльності та стратегії розвитку НАН України;
- міжгалузева лабораторія МОН та НАН України з проблем формування та реалізації науково-технічної політики України.
Протягом звітного періоду науковці ЦДПІН НАН України виконували 21 проекти, з них 3 міжнародних та 18 національних проектів, на замовлення міністерств та відомств. Зокрема:
- за Державним замовленням на науково-технічну продукцію з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки виконувалося 2 проекти на замовлення Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України;
- в рамках Державної науково-технічної програми 1.5 «Стратегічні шляхи розвитку науково-технічного потенціалу України» з пріоритетного напряму «Проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства» виконувалося 4 проекти;
- за конкурсом, оголошеним ДФФД в 2001 році, науковці ЦДПІН НАН України виграли 4 гранти, в рамках яких, проводилися дослідження;
- в рамках державної програми з міжнародного науково-технічного співробітництва Міністерства освіти і науки України виконувалося 2 проекти;
- на замовлення Центру комплексних досліджень з питань антимонопольної політики України виконувався проект щодо визначення критеріїв вагомості (висоти) бар’єрів при визначенні меж товарних ринків;
- в звітному році укладено угоду на виконання міжнародного науково-дослідного проекту по лінії Шостої РП ЄС «Дослідницький потенціал країн Чорноморського регіону»;
- також науковці ЦДПІН НАН України виконували 7 відомчих тем.
В рамках виконання зазначених проектів було отримано наступні нові результати.
Обґрунтовано наукові підходи та розроблено методику прогнозування науково-технічного та інноваційного розвитку України на основі оригінальних теоретико-методологічних засад проблемно-орієнтованого оцінювання та формування науково-технічного потенціалу, визначення науково-технологічних та інноваційних пріоритетів. На виконання відповідного доручення Кабінету Міністрів України розроблено проект Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку на 2004-2006 роки, яку було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 № 1086. Здійснено підготовчу роботу для проведення семінарів для експертів, які будуть залучені до виконання Програми.
На виконання доручення Кабінету Міністрів України і замовлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України розроблено проект Інноваційної моделі структурної перебудові економіки України. Проект державного документу узгоджено із зацікавленими державними органами та представлено Кабінету Міністрів України. В ньому обґрунтовано основні напрямки, кількісні та якісні орієнтири та конкретні заходи, щодо поетапного здійснення змін в галузевій структурі економіки України шляхом прискореного нарощення наукоємних галузей і виробництв з високим рівнем доданої вартості у виробленій продукції. Показано, що завдяки повномасштабному здійсненню зазначеного структурного маневру економіка України здатна за 10 років вийти на сучасний середньоєвропейський рівень ВВП на душу населення – 10-12 тис. дол. США та суттєво покращити всі показники, що характеризують соціально-економічний стан суспільства.
Досліджено теоретичні аспекти перебудови національної економіки та вдосконалення освіти в умовах переходу до економіки, що базується на знаннях. Розроблено пропозиції щодо використання індикаторів рівня інноваційності для прогнозування наслідків організаційних та економічних заходів на державному рівні. Проаналізовано системи показників науково-технічної діяльності та запропоновано процедури удосконалення оцінки результативності наукової діяльності на різних рівнях управління.
В ході досліджень було з’ясовано, що з розвитком інформатики, інформаційних та інтелектуальних технологій виникає нова альтернатива для обґрунтування загальнонаукової методології з набагато більш широкою сферою свого впливу. В інформатиці досліджуються не ті чи інші види наукового знання, а знання взагалі, але під особливим кутом зору, з позиції переробки і перетворення інформації, здійснюється аналіз способів і механізмів перетворення інформації в її вищу форму – знання. Як наслідок інформаційна методологія різко розширює сферу свого впливу. У неї включаються не тільки природознавство і соціогуманітарні науки, але й повсякденне пізнання і здоровий глузд, яка є споконвічною, універсальною і найбільш різноманітною формою знання, що фактично не розглядалася традиційною методологією. Доведено, що специфікою інформаційного моделювання, що є визначеною формою знакового моделювання, виступає альтернативність розумових операцій, що дає можливість виявлення широкої розмаїтості можливостей, що містить у собі дійсність у кожен момент часу. Ця риса комп’ютерного моделювання цілком корелює з програмами постнекласичної науки і має перспективний характер. У комп’ютерному моделюванні з переходом від рівня агрегування даних до рівня представлення знань гносеологічно змінився принцип обробки інформації, з’явилася рефлексивна властивість «усвідомлювати» свої інтелектуальні можливості. Зважаючи на глобальність інформатики, з’ясовано світоглядний та методологічний її вплив на соціогуманітарні дисципліни, зокрема на соціологію, психологію, антропологію, наукознавство.
Досліджено роль суспільних наук у різних соціально-економічних умовах і їхня трансформація у період переходу від планової до ринкової економіки.
В результаті проведених досліджень також було сформульовано гендерні стратегії розвитку освіти як фундаменту розвитку наукового потенціалу; сформульовано механізми імплементації принципів гендерної рівності в науково-технологічну політику України. Проведено гендерну експертизу нормативно-правової бази, що стосується сфери науково-технічної діяльності, та дано гендерну оцінку науково-технологічній політиці України.
В 2004 році старший науковий співробітник ЦДПІН НАН України к.е.н. Булкін І.О. отримав щорічну премію Президента України для молодих учених за цикл праць «Методологія проектування стратегії державної науково-технічної політики».
Аспіранта ЦДПІН НАН України М.В. Онопрієнка нагороджено грамотою Президії НАН України за цикл наукових робіт, присвячених аналізу специфіки методології інформатики.
У перспективі зусилля науковців ЦДПІН НАН України будуть спрямовані на поглиблення фундаментальних досліджень актуальних проблем наукознавства та історії науки і техніки, підвищення рівня обґрунтованості пропозицій щодо вдосконалення державної науково-технологічної та інноваційної політики, розробки ефективних моделей розвитку економіки України на сучасному етапі. Ця стратегія має бути реалізована за рахунок активної участі ЦДПІН НАН України у виконанні пріоритетних державних програм і проектів Державного фонду фундаментальних досліджень.
І в подальшому особлива увага буде приділятися питанням поліпшення якісного складу науковців ЦДПІН НАН України за рахунок підвищення ефективності роботи аспірантури і докторантури, а також посилення співробітництва фахівців ЦДПІН НАН України з вітчизняними та зарубіжними науковцями.
Буде продовжено активне використання величезного досвіду та знань академічної еліти України при дослідженні актуальних проблем розвитку вітчизняної науки, розробці відповідних рекомендацій і прогнозів через роботу постійно діючого інституту вищих експертів в галузі організації науки та інновацій на громадських засадах.