Geum.ru

Національна академія наук України Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва звіт

Вид материалаДокументы

Содержание


III.Виконання відомчої тематики
Теоретико-методичні засади формування науково-технічного потенціалу України, що відповідає умовам знаннєвого суспільства»
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

III.Виконання відомчої тематики


Протягом 2004 року в ЦДПІН НАН України виконувалося 7 відомчих тем:
  • «Дослідження методологічних та історико-соціальних аспектів становлення і розвитку інформатики в Україні» (науковий консультант акад. НАН України Коваленко І.М., наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., д.філос.н., проф. Онопрієнко В.І., д.ф.-м.н. Храмов Ю.О.).
  • «Дослідження проблем комерціалізації результатів науково-технічної діяльності з метою формування умов переходу до економіки, заснованої на знаннях» (науковий керівник к.т.н. Соловйов В.П.).
  • «Теоретико-методичні засади формування науково-технічного потенціалу України, що відповідає умовам знаннєвого суспільства» (наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., к.е.н Єгоров І.Ю.).
  • «Фундаментальні ідеї і теорії сучасного природознавства: історико-культурний і світоглядний контексти» (науковий керівник д.ф.-м.н. Храмов Ю.О.).
  • «Соціологічний моніторинг інноваційних можливостей інститутів НАН України» (науковий керівник д.філос.н., проф. Онопрієнко В.І.).
  • «Наукометричний аналіз стану наукової системи України» (науковий керівник к.т.н. Грачев О.О.).
  • «Історико-наукознавчий аналіз проблем використання селективного та програмно-цільового підходу в формуванні та реалізації науково-технологічної та інноваційної політики» (наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., к.ф.-м.н. По­пович О.С.).

В результаті виконання теми «Дослідження методологічних та історико-соціальних аспектів становлення і розвитку інформатики в Україні» (науковий консультант акад. НАН України Коваленко І.М., наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., д.філос.н., проф. Онопрієнко В.І., д.ф.-м.н. Храмов Ю.О.).
  • Доведено, що інформатика не лише є характерною складовою постнекласичної науки, а й уособлює собою інтелектуальний стан сучасної епохи, виступає символом сучасної цивілізації, формуючи її ідеали, інформаційна технологія в її глобальному контексті і значенні при переорієнтації її в людиновимірні координати є передумовою дійсного переходу людства до ноосфери, альтернативою сталого суспільного розвитку. Разом з тим з інформатизацією, яка стає визначальним чинником глобалізаційних процесів у світі, пов’язане наростання самовідчуження людини і людства, зумовлене безпрецедентної експансією інформаційних технологій, лавиноподібним ускладненням його інструментального базису, що не може не викликати занепокоєння.
  • Показано, що основу інформаційного підходу в різних галузях наукового знання може скласти різноманітнісна концепція інформації Ешбі, відповідно до якої інформація - це те, що знімає невизначеність, обмежує розмаїтість. Кожний об’єкт матеріального світу може розглядатися як обмежена розмаїтість завдяки зв’язкам між його елементами, що обмежують ступінь свободи окремих елементів і тим самим зменшують невизначеність їх взаєморозташування. Закон збереження інформації складає якби онтологічну передумову процесів інформатизації і може ефективно використовуватися при аналізі і прогнозуванні розвитку наукового знання.
  • З’ясовано, що в світоглядному плані інформатика прикметна перетворенням людини в суб’єкта, що комунікує з усім земним світом, тобто людина сама стає глобальною. Це в свою чергу істотно змінює моральні, естетичні, правові норми буття людини.
  • На основі аналізу стратегії програм ЮНЕСКО встановлено, що ключовими чинниками в переході до суспільства знань є освіта, наука і культура, а також засоби інформації, значення яких набуває міждисциплінарного характеру.

В результаті виконання теми «Дослідження проблем комерціалізації результатів науково-технічної діяльності з метою формування умов переходу до економіки, заснованої на знаннях» (науковий керівник к.т.н. Соловйов В.П.) виявлено закономірності виникнення в сучасних умовах протиріч між традиційним «індустріально-корпоративним» менеджментом і новими умовами розвитку бізнесу на інноваційній основі. Сформульовано парадигму менеджменту, засновану на уявленнях про вплив комерціалізації результатів науково-технічної діяльності на ліквідність фінансового капіталу.

В результаті виконання теми « Теоретико-методичні засади формування науково-технічного потенціалу України, що відповідає умовам знаннєвого суспільства» (наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., к.е.н Єгоров І.Ю.) узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід, досліджено основні закономірності переходу від традиційної економіки промислового типу до економіки, що базується на знаннях. Особливу увагу при цьому приділено ролі науково-технічного потенціалу та визначенню шляхів найбільш ефективного використання наукових знань.

В результаті виконання теми «Історико-наукознавчий аналіз проблем використання селективного та програмно-цільового підходу в формуванні та реалізації науково-технологічної та інноваційної політики» (наукові керівники д.е.н., проф. Маліцький Б.А., к.ф.-м.н. По­пович О.С.) було здійснено аналіз досвіду селекції науково-технологічних пріоритетів і механізмів їх реалізації в розвинених країнах, а також еволюції підходів до формування та реалізації таких пріоритетів в незалежній Україні. Було показано, що більшість розвинених країн прийшли до необхідності формування державних пріоритетів у науково-технологічній та інноваційній сфері шляхом проведення ґрунтовних прогнозно-аналітичних досліджень. На базі одержаних висновків були підготовлені аналітичні записки, що були направлені до президії Національної академії наук України, адміністрації Президента України, Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. В них подано інформацію про світовий досвід та обґрунтовано необхідність розгортання прогнозно-аналітичних досліджень перспектив науково-технологічного та інноваційного розвитку України.

В результаті виконання теми «Наукометричний аналіз стану наукової системи України» (науковий керівник к.т.н. Грачев О.О.):
  • Проведено аналіз публікацій з відображення діяльності установ НАН України в енергетичній галузі за період 2000–2004 рр. Показано, що в цей період найбільш актуальними темами обговорення в ЗМІ були теми Чорнобиля, регіональних та загальних проблем енергетики і енергозбереження. Вченими НАН України було опубліковано 88 статей, присвячених цим питанням. При цьому середньорічна кількість статей з проблем Чорнобиля зросла з 3 до 10. Показовим є й вплив на кількість публікацій в ЗМІ спеціальних акцій, таких як оголошений в 2002 році рік енергозбереження. Це значно стимулювало освітлення в пресі проблем енергозберігаючої політики. В той же час кількість публікацій за іншими темами залишалась без суттєвих змін. Загальна ж тенденція їх змін вказує на зниження активності вчених НАН України в популяризації результатів досліджень в ЗМІ. Можливою причиною цього явища є існуюча циклічність в плануванні наукових досліджень й кількістю щорічно завершених науково-дослідних тем;
  • Здійснено аналіз динаміки наукового потенціалу НАН України в 1987–2003рр.; а також аналіз динаміки розвитку й результатів наукової діяльності НАН України у 1999–2003 рр. Показано, що в цей період одним з важливих напрямів діяльності академії було подальше удосконалення мережі наукових установ з метою сприяння розвитку досліджень з приоритетних наукових напрямів, використання можливостей академії для наукового забезпечення базових га­лузей економіки держави, становлення нових форм інноваційної діяльності;
  • Розглянуто джерела фінансування бюджетних установ і проаналізовано динаміку їх обсягів. Вивчено стан матеріально-технічного забезпечення установ та організацій НАН України. Показано, що в останні роки є позитивні зру­шення в цьому питанні, але стан забезпечення наукових установ НАН України сучасними науковими приладами залишається вкрай незадовільним, так як кошти, що виділяються на ці потреби з Держбюджету, не відповідають навіть мінімальним вимогам підтримки належного рівня експериментальних досліджень, експлуатації великих дослідницьких установок тощо. Тому сьогодні близько 85% парку приладів наукових установ є фізично зношеними та морально застарілими;
  • Здійснено аналіз результатів наукової діяльності установ НАН України і встановлено, що незважаючи на низьку сприйнятливість вітчизняного виробництва до науково-технічних інновацій, ними виконано понад 15530 робіт за господарськими договорами та впроваджено в різні галузі економіки України понад 9,7 тис. новітніх розробок. Частка позабюджетних коштів, одержаних установами від виконання замовлень на науково-технічну продукцію, становила в середньому 27,6% загального обсягу річних надходжень з усіх джерел з усіх джерел фінансування НАН України;
  • Висвітлено загальні кількісні показники відображення у пресі тематики, пов’язаної з проблемами науки та з діяльністю НАН України (за 2001–2003 рр.), зроблено порівнювальний аналіз окремо за роками. Усього за цей період оглянуто 15 тис. газет. Виявлено газети, які подають найбільш публікацій за цією тематикою із довідково – інформаційного фонду: «Зеркало недели», «Урядовий кур’єр», «Світ», «Демократична Україна», «Голос України».
  • Виявлено кількісні показники інформаційної активності академіків та членів-кореспондентів НАН України з динамікою по роках. Встановлено, що найбільшу активність виявили такі вчені як: Толочко П.П., Патон Б.Є., Дзюба І.М., Кордюм В.А., Ситник К.М., Сергієнко І.В.

    Дані про відомчу тематику та обсяги фінансування наведено у формі IІІ-1, що додається.