Філософія науки. Збірник наукових статей Львівсько-Варшавського семінару «Філософія науки». 14–21 листопада 2004 р. – Львів, 2006. – С. 256
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 5484.8kb.
- Рджене вак україни, зі спеціальностей: філософія науки, філософська антропологія, 29.23kb.
- Робоча програма курсу "Основи теоретичної біографістики" для спеціальності 030101 "Філософія", 387.4kb.
- Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності, 227.5kb.
- Сумський державний університет. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 455.71kb.
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 674.46kb.
- Теорія істини у львівсько-варшавській філософській школі методичні вказівки до другої, 210kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2009, 535.18kb.
- Тецтв чернігівська спілка перекладачів філософія етнокультури та наукові стратегії, 2978.21kb.
- Питання для складання іспиту з дисципліни “Філософія”, 14.89kb.
Анотації виступів
Jacek Jadacki
Prof. zw. dr hab.
INTERPRETACJA I INFORMACJA. ANALIZA SEMANTYCZNA
Do zadań nauki zalicza się zwykle zarówno zdobywanie informacji, jak i dokonywanie interpretacji czyli osiąganie rozumienia. Ta ogólnikowa deklaracja wymaga szczegółowej analizy.
Pierwsza część referatu poświęcona jest analizie semantycznej „rozumienia”. Wyodrębnione sensy „rozumienia” zastosowane zostają - dla ilustracji i weryfikacji - do opisu interpretacji utworu muzycznego.
W drugiej części referatu analizie semantycznej poddana zostaje „informacja”. Wynikiem tej analizy jest eksplikacja pojęcia informacji w sensie antropomorficznym oraz skonstruowanie uogólnionej (nie-zdaniowej) definicji „informacji.
Ігор Захара
УКРАЇНСЬКА ТА ПОЛЬСЬКА КОЛЯДА: СПРОБА ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ
A unique phenomenon of culture – Christmas Carol – is considered both as a genre of religious song and as an expression of folklore.
The etymology of the word “Kolyada” (Christmas carol) is studied. Similar characteristics of Ukrainian and Polish carols are pointed out.
Key words: Christmas carol (Kolyada), world outlook, Slavic mythology, religion.
Dr Bogdan Dziobkowski
DESKRYPCYJNA TEORIA ODNIESIENIA
Referat będzie dotyczył problemu, w jaki sposób wyznaczane jest odniesienie przedmiotowe nazw własnych (np. „Arystoteles”, „Lwów”) i nazw gatunkowych (np. „tygrys”, „cytryna”, „woda”, „złoto”). W moim wystąpieniu zamierzam:
(1) omówić deskrypcyjną teorię odniesienia, zgodnie z którą odniesienie nazw własnych i gatunkowych dane jest za pomocą deskrypcji (Frege, Russell) lub wiązek deskrypcji (Wittgenstein, Searle);
(2) zanalizować główne argumenty przemawiające za przyjęciem omówionego wyżej stanowiska;
(3) przedstawić wysunięte przez Putnama i Kripkego zastrzeżenia skierowane pod adresem deskrypcyjnej teorii odniesienia; (4) spróbować udzielić odpowiedzi na dwa pytania: czy zastrzeżenia te są zasadne, a jeżeli tak, to czy jest to wystarczający powód do odrzucenia deskrypcjonizmu i przyjęcia na jego miejsce którejś z konkurencyjnych teorii odniesienia.
Михайло Зарічний
НОВІ ОБЛИЧЧЯ НЕСКІНЧЕННОСТІ
Нескінченність у математиці проявляється у різних формах. Історично першим було її виникнення в геометрії. Поняття нескінченності пронизує значну частину математики -- від числення нескінченно малих до теорії множин, топології, нестандартного аналізу та синтетичної диференціальної геометрії.
В останнє десятиліття розвинуто формалізм асимпто-тичної топології – розділу математики, що має на меті вивчення великомасштабних властивостей метричних і, більш загально, просторів, наділених грубими структурами (грубих просторів).
Ключові слова: Нескінченність, асимптотична топологія.
Iwona Lorenc
SEEING AS UNDERSTANDING. BETWEEN PHENOMENOLOGY AND HERMENEUTICS
The term ‘thinking seeing’ not only poses the problem of whether reflection about seeing is at all possible, it also postulates the recognition of seeing as an elementary form of thought. I attempt to show why with the help of selected phenomenological analyses of seeing.
Not only studies of known examples of pure perception are important to the phenomenological hermeneutics of sensuality – through which seeing and its essential logic are ‘cleansed’ of the artificial patterns imposed on them by conceptual logic. are. Also essential are its critique of to-date history of culture as an area in which, thanks to a unique ‘conspiracy’ between seeing and thinking, seeing has become ancillary to thought. This critical element of post-phenomenology also finds reflection in the works of philosopher of quite different schools. Both the phenomenology-inspired writings of Lyotard and Derrida as well the works of Foucault and Louis Martin attempt to decipher the mechanisms and philosophical-cultural import of this specific ‘collaboration’ between seeing and conceptual discourse. Within this ‘conspiracy’ seeing loses its autonomous ability of perceiving things as they are prior to their immersion in conceptuality.
Валерій Денисенко
ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОСТІ
В СИСТЕМІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ
В статті досліджується особливості формування понять в системі наукових знань. Особливе місце відведено авторському аналізу механізму раціонально-ірраціонального творення понятійної основи наукових знань.
Ключові слова: наукове поняття, категорія, раціональна система знань, утопія, акт осмислення та розуміння.
Богдан Новосядлий
КЛЮЧОВІ ІДЕЇ В КОСМОЛОГІЇ: ВИНИКНЕННЯ
ТА СПОСТЕРЕЖУВАЛЬНІ ПІДСТАВИ
Наведено спостережувальні підстави та етапи становлення сучасної космології як основи астрономічної картини світу. Розглянуто розвиток ключових ідей, які значно випереджували появу експериментальних засад для їхнього виникнення з погляду традиційного дедуктивно-індуктивного методу пізнання природи, і були дороговказом у розвитку як теоретичних методів досліджень, так і спостережувальної космології.
Ключові слова: Всесвіт, космологічні моделі, наукове і позанаукове знання.
Włodzimierz Lorenc
Prof. UW dr hab.
PYTANIE O CZŁOWIEKA W RAMACH FILOZOFII HERMENEUTYCZNEJ
HANSA-GEORGA GADAMERA
Swoje wystąpienie zamierzam poprzedzić obszernym wprowadzeniem dotyczącym, z jednej strony, sensu zainteresowań człowiekiem na gruncie filozofii (dokonam m.in. porównania filozoficznego i naukowego sposobu stawiania pytania o człowieka), oraz z drugiej strony, ukierunkowanym na omówienie znaczenia terminu „filozofia hermeneutyczna”.
Z kolei w głównej części referatu, poświęconej już wyłącznie Gadamerowi, zaprezentuję specyfikę jego ujęcia filozofii hermeneutycznej. Przedstawiając ogólne problemy filozofii Gadamera, zatrzymam się przy omówieniu jego odniesienia do wiedzy naukowej. Zrekonstruuję jego spór z myślą scjentystyczną oraz program korekty samoświadomości nauki. W trakcie rekonstrukcji poglądów dotyczących nauki zamierzam zaprezentować swojej oceny jego odniesienia do nauki.
W zasadniczej części wystąpienia ukażę, na czym polega u Gadamera podjęcie pytania o człowieka i to, jak proponuje on rozważać problematykę człowieka. Intencją referatu nie jest omawianie rezultatów hermeneutycznego ujęcia człowieka. Zagadnienie to jest złożone i wymagałoby bardzo obszernego przedstawienia, wykraczającego poza zakres podjętego przeze mnie tematu. Nie znaczy to jednak, by referat ograniczał się do samej rekonstrukcji sposobu podjęcia przez Gadamera pytania o człowieka. Moim zamierzeniem będzie również podzielenie się uwagami na temat jego ujęcia problemu człowieka i możliwości rozwinięcia jego stanowiska.