Філософія науки. Збірник наукових статей Львівсько-Варшавського семінару «Філософія науки». 14–21 листопада 2004 р. – Львів, 2006. – С. 256
| Вид материала | Документы |
СодержаниеВступне слово |
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 5484.8kb.
- Рджене вак україни, зі спеціальностей: філософія науки, філософська антропологія, 29.23kb.
- Робоча програма курсу "Основи теоретичної біографістики" для спеціальності 030101 "Філософія", 387.4kb.
- Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності, 227.5kb.
- Сумський державний університет. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 455.71kb.
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 674.46kb.
- Теорія істини у львівсько-варшавській філософській школі методичні вказівки до другої, 210kb.
- Навчально-методичний комплекс львів 2009, 535.18kb.
- Тецтв чернігівська спілка перекладачів філософія етнокультури та наукові стратегії, 2978.21kb.
- Питання для складання іспиту з дисципліни “Філософія”, 14.89kb.
Інформація про V Львівсько-Варшавський семінар «Наукові і позанаукові знання»
ВСТУПНЕ СЛОВО
Ваша високосте! Наші дорогі українські друзі! Шановне панство!
Коли п’ять років тому тут, у Львові, ми з паном професором Іваном Вакарчуком розпочинали Перший Львівсько-Варшавський семінар, я у виступі звернувся до інавгураційної промови, яку 15 листопада 1895 року виголосив у Львівському університеті Казімєж Твардовський, засновник Львівсько-Варшавської школи. У ній Твардовський ствердив, що філософія Є наукою – у будь-якому разі можна нею займатися як наукою. Його власний доробок виявився свідченням цього. Твардовський при цьому наголосив, що філософія Як наука є спільним починанням – принаймні колективною працею у ній легше досягти вагомих результатів. І знову ж, Школа Твардовського привнесла до європейської філософії тривкі результати саме завдяки співпраці своїх представників.
П’ять років тому я висловив сподівання, що – мовлячи словами Твардовського – учасники нашого Семінару, українці та поляки, будуть – «не вивищуючись одні над іншими, дружньо крокувати до спільної мети», якою є наукова правда.
Маю глибоке переконання, що це сподівання здійснилося. Чотири попередні семінари підтвердили, що ми вміємо між собою дружньо та плідно співпрацювати. Я сказав би навіть більше: дотеперішні зустрічі ствердили наше переконання, що коли хочемо, щоби наші наукові спільноти були повноправними учасниками європейського наукового руху, то МАЄМО між собою співпрацювати саме так.
Тому задля цього зустрічаємось уже вп’яте – цього разу у Львові.
Але хтось міг би сказати, що, однак, тема нинішнього семінару не відповідає ідеалові філософії – формі наукового пізнання. Адже вона звучить: наукове та позанаукове знання!
Ні. Не суперечить.
По-перше, тому, що одним із шляхів усвідомлення того, в чому полягає науковість знання, є саме контрастування світогляду наукового зі світоглядом позанауковим. По-друге, тому, що про позанаукове знання хочемо вести мову по-науковому: а це означає критично та інтерсуб’єктивно.
Річ у тому, що не можемо догматично проігнорувати декларацій поважних дослідників, які у своїх розвідках покликуються до таких способів пізнання, що переступають вузько зрозумілу емпіричність. Особливе місце посеред цих «позанаукових» джерел знання посідає аксіологічна інтуіція: моральна та естетична. Саме тому дискусію Круглого столу присвячуємо цьогоріч проблемі краси. Мовби усі знаємо, що історичний Львів є гарним містом. Але що то означає, що є гарним? І звідки це знаємо?
Оскільки мова про гарні міста: деякі варшав’яни вважають, що Варшава є таким самим гарним містом, як і Львів. Не знаю, як до цього ставиться Пан Ректор.
Аби полегшити його вибір, я, про всяк випадок, привіз альбом з фотографіями варшавської архітектури. Зараз цей альбом Пану Ректору вручу. Прошу лише, аби Пан Ректор не потрактував це як натиск: мовби рацію мають ті варшав’яни. Відкрию таємницю - я їхньої думки не поділяю. Вважаю, що Львів є гарнішим!