Максима Едуардовича "Походження та рання історія міста Катеринослава"
| Вид материала | Документы |
- План: Музеї міста > Історична довідка про місто Коростень Легенди > Символіка міста, 105.55kb.
- План: Загальні відомості Походження назви міста Символіка міста Розташування та фізична, 420.57kb.
- Історія днз „Малятко це історія нашого міста, древнього І сучасного Богуслава. Днз, 47.72kb.
- Тема Визначення походження дітей Походження як підстава виникнення правовідносин між, 18.99kb.
- Методичні рекомендації щодо участі у всеукраїнській історико-географічній експедиції, 74.97kb.
- Робоча програма курсу "Історія філософії України " Для спеціальності 030300 «Історія», 162.85kb.
- Обґрунтування навчальної дисципліни «релігієзнавство», 78.82kb.
- Ліхтей І. М. Історія середніх віків, 1009.98kb.
- Історія України Сенкція соціологія І рівень, 114.84kb.
- Дайте визначення предмету "Історія України", вкажіть на основні методологічні принципи,, 76.21kb.
СТЕНОГРАМА
засідання спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 по захисту дисертації Кавуна Максима Едуардовича “Походження та рання історія міста Катеринослава”, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України у Дніпропетровському національному університеті.
Протокол № 19 від 15 жовтня 2003 року.
На засіданні присутні члени спеціалізованої вченої ради:
- Болебрух Анатолій Григорович – доктор історичних наук, професор, 07.00.01 (голова спеціалізованої вченої ради).
- Іваненко Валентин Васильович – доктор історичних наук, професор, 07.00.01 (заступник голови спеціалізованої вченої ради).
- Кривий Іван Опанасович – кандидат історичних наук, доцент, 07.00.01 (вчений секретар спеціалізованої вченої ради).
- Голуб Анатолій Іванович – доктор історичних наук, професор, 07.00.01.
- Калашников Віктор Михайлович – доктор історичних наук, професор, 07.00.02.
- Ковальова Ірина Федорівна – доктор історичних наук, професор, 07.00.06.
- Марков Карло Анатолійович – доктор історичних наук, професор, 07.00.02.
- Підгаєцький Віталій Васильович – доктор історичних наук, професор, 07.00.06.
- Савчук Варфоломій Степанович – доктор історичних наук, професор, 07.00.01.
- Світленко Сергій Іванович – доктор історичних наук, професор, 07.00.06.
- Троян Сергій Станіславович – доктор історичних наук, професор, 07.00.02.
- Швидько Ганна Кирилівна – доктор історичних наук, професор, 07.00.06.
- Якунін Віктор Кузьмович - доктор історичних наук, професор, 07.00.06.
- Яровий Валерій Іванович – доктор історичних наук, професор, 07.00.02.
Крім членів спеціалізованої вченої ради, на засіданні присутні:
Офіційні опоненти:
Доктор історичних наук за спеціальністю 07.00.06, професор Бойко Анатолій Васильович, завідувач кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін Запорізького державного університету.
Кандидат історичних наук за спеціальністю 07.00.01, доцент Посунько Ольга Миколаївна, доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету.
Фахівці:
Журба Олег Іванович, кандидат історичних наук за спеціальністю 07.00.06, доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету.
Литвинова Тетяна Федорівна, кандидат історичних наук за спеціальністю 07.00.06, доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету.
Чуднова Тетяна Артемівна, кандидат історичних наук за спеціальністю 07.00.01, доцент кафедри російської історії Дніпропетровського національного університету.
Куделко Сергій Михайлович, кандидат історичних наук за спеціальністю 07.00.06, заступник декана з наукової роботи історичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
Голова засідання – голова спеціалізованої вченої ради, доктор історичних наук, професор Болебрух Анатолій Григорович.
Секретар засідання – вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент Кривий Іван Опанасович.
Болебрух А.Г. Починаємо роботу нашої спеціалізованої вченої ради. Сьогодні у нас два засідання; я просив би і дисертантів, і опонентів, і тих хто виступає, зважати на час, так, щоб ми не виходили за межі регламенту. Ви знаєте, що за традицією ми приблизно півтори години відводимо для захисту кандидатських дисертацій. Перше засідання буде присвячене захисту дисертації Кавуном Максимом Едуардовичем. Тема його дисертації – “Походження та рання історія міста Катеринослава” за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. Робота виконана на кафедрі російської історії нашого університету. Керівник – доктор історичних наук, професор Іваненко Валентин Васильович. Офіційні опоненти – доктор історичних наук, професор Бойко Анатолій Васильович, Запорізький державний університет, завідувач кафедри джерелознавства, завідувач кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін. Він присутній, ми його вітаємо! І кандидат історичних наук, доцент Посунько Ольга Миколаївна, наш університет. Вона також присутня. І провідна установа – Інститут історії України НАН України.
І друге засідання буде присвячене у нас дисертації Каніщева Григорія Юрійовича на тему – “Документи робітничо-селянської інспекції Харківщини 1920 – 1934 рр. як історичне джерело; спеціальність 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Робота виконана на кафедрі історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна. Науковий керівник – кандидат історичних наук, доцент Куделко Сергій Михайлович, він присутній у нас. Офіційні опоненти – доктор історичних наук, професор Підгаєцький Віталій Васильович, Дніпропетровський національний університет і кандидат історичних наук, доцент, ну, вже можна сказати, доктор історичних наук, це писалось ще до тієї великої події в житті Геннадія Григоровича, він вже доктор історичних наук, мабуть доцент ще, Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, завідувач кафедри українознавства. Провідна установа – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Є якісь питання по порядку денному? Немає. Тоді приступаємо до першого засідання, першої дисертації. Слово має вчений секретар.
Кривий І.О. Кавун Максим Едуардович, 1978 року народження, місто Дніпропетровськ, закінчив у 2000 р. історичний факультет Дніпропетровського університету, з 2000 р. по теперішній час є аспірантом історичного факультету Дніпропетровського національного університету. Володіє українською, російською, англійською (вільно), польською (зі словником); військовозобов’язаний, неодружений, проживає в місті Дніпропетровську. Кандидатські іспити Максим Едуардович склав всі з оцінкою “відмінно”; всі кандидатські іспити складалися в національному університеті. Наукові праці перераховані в авторефераті.
Болебрух А.Г. Будь ласка, є запитання до вченого секретаря? Немає. Сідайте, будь ласка. Максим Едуардович, вам слово для доповіді, я попереджую, зважайте на регламент. Тому беріть все с собою, а годинник – обов’язково.
Кавун М.Е. Вельмишановний голово, вельмишановні члени спеціалізованої вченої ради! На ваш розгляд подається дисертаційна робота на тему: Походження та рання історія міста Катеринослава”. Дисертаційна робота торкається актуальної теми – розвитку урбанізаційних процесів на теренах Дніпровського Надпорожжя з найдавніших часів до середини ХІХ ст. Незважаючи на те, що історія Катеринослава – Дніпропетровська знаходиться в полі зору вчених близько двох століть, однак вона є найменш вивченою в українській історіографії в порівнянні з іншими містами південно-східного регіону, такими, наприклад, як Одеса. В умовах інтенсифікації регіональних, локальних досліджень в сучасному українському історіографічному процесі одним із нагальних завдань є комплексне дослідження історії міських населених пунктів на новій теоретико-методологічній основі. Постає завдання вписати історію окремих міст у всеукраїнський історичний процес. Це особливо нагальне завдання в умовах підготовки нового видання “Історії міст і сіл України”, підтриманої указами і розпорядженнями Президента України. Крім того, проблема датування початків міст України залишається дискусійною і набуває політичного та ідеологічного забарвлення. Тематика дисертації стосується кола проблемних питань як історичного краєзнавства, так і історичної урбаністики. Ми прагнули в своїй роботі розкрити сутність процесу виникнення Катеринослава, проаналізувати специфіку розвитку його через дослідження особливостей архітектурно-планувального, економічного, демографічного, соціально-політичного, культурного розвитку від часу заснування до середини ХІХ ст. Водночас при розгляді генезису міста. розглядається розвиток урбанізаційних процесів на теренах Дніпровського Надпорожжя з ХІ до кінця XVIII ст. Дисертація базується на основних методологічних принципах: історизм, системність, наукова об’єктивність. Практичне значення роботи полягає в тому, що вона може бути використана як при підготовці видання “Історії міст і сіл України”, становить інтерес для дослідників-урбаністів, котрі вивчають феномен генезису, формування й еволюції міста в різних його проявах. Результати дослідження можуть бути використані і при підготовці вузівських курсів, спецкурсів, і також в програмах зі збереження та відновлення історичної спадщини міста. Метою роботи було розкрити сутність процесу виникнення й розвитку міста Катеринослава в контексті урбанізації Півдня України до середини ХІХ ст. Відповідно до поставленої мети, в роботі вирішувалися наступні завдання. Це такі блоки... Тобто, теоретичний блок, це – визначити сутність поняття “місто” як об’єкту історичного дослідження; обґрунтувати принципи датування початків історії міст регіону; виявити загальні чинники та особливості урбанізації в регіональному контексті; проаналізувати розвиток урбанізаційних процесів на теренах Дніпровського Надпорожжя до кінця XVIII ст.; і – що стосується Катеринослава, тобто, виділяються два Катеринослави – Катеринослав І, Катеринослав ІІ, встановлюється місце Катеринослава І (Кільченського) в урбанізації Півдня України; щодо Катеринослава ІІ, то встановлюються причини й передумови його виникнення, тобто генезису міста, пояснюється роль різних чинників у цьому процесі; а далі простежується специфіка його розвитку, еволюція до середини ХІХ ст. Скажемо, що була проведена значна евристична робота, яка дозволила суттєво розширити коло джерел, використаних в дисертації. Це – переважно матеріали архівів Санкт-Петербурга та Москви, частково – Києва, Дніпропетровська. Треба звернути увагу на картографічні джерела – передусім, плани Катеринослава й карти територій Півдня України. Також діловодна документація й епістолярні джерела. Теоретичний блок дисертації... Хочемо зауважити, що теза головна дисертації, що необхідно перенести увагу з проблеми літочислення на проблему генезису, формування та еволюції міст, де головним предметом дослідження стає процес виникнення сучасного міста в усій його повноті й багатоаспектності. Тобто, не робиться акцент на якійсь конкретній даті. Дослідження генезису Катеринослава здійснювалося на базі двох підходів: це – системний підхід до міста як до складного організму з комплексом необхідних міських ознак і підхід до міста як до багатовимірного феномена (окремий, протилежний селу соціокультурний варіант розвитку людської цивілізації). Щодо урбанізаційних процесів на теренах Дніпровського Надпорожжя – виділяються три фази: давньоруська доба (ХІ – ХІІІ ст.); козацька доба (ХVI – середина XVIII ст.); і остання чверть XVIII ст. й далі, до середини ХІХ ст. Ці фази не мають між собою безпосередньої історичної спадкоємності. Суб’єктами урбанізації виступали різні за характером потоки, які в своїй підоснові зумовлювалися протилежними чинниками. Щодо проблеми двох Катеринославів, то встановлено, що два Катеринослава є різними містами, різними міськими організмами, які не мають між собою безпосередньої територіальної, композиційної та типологічної спадкоємності. Водночас, існує опосередкований генетичний зв’язок через єдиний політико-адміністративний центр. Основними чинниками Катеринослава ІІ є адміністративний та політико-ідеологічний чинники. Головним чинником була специфічна геополітична ситуація та її трансформація у період з 1783 до 1791 рр. Також вплинули, помітну роль зіграли суб’єктивні чинники – у вигляді, передусім, діяльності Потьомкіна. Катеринослав ІІ мав опосередкований зв’язок з місцевою локальною урбанізаційною традицією XVII – XVIII ст.; однак безпосередня спадкоємність між Старим та Новим Кодаками; між останнім та Катеринославом ІІ заперечується кардинальними генетично-типологічними відмінностями. Катеринослав виник на зіткненні двох потоків, однак принципово він являв собою принципово новий соціальний та культурний організм – поліфункціональний центр, який був продуктом міської традиції, породженої урбанізаційною фазою останньої чверті XVIII ст. в житті Південної України. Щодо формування та еволюції міста в кінці XVIII – середині ХІХ ст., зауважимо головне, що ініціативи Потьомкіна, традиційно відомі як “прожекти”, трактуються як програма утворення й розвитку міста, котра передбачала проведення низки заходів у різних галузях. Причини нездійснення цієї програми коріняться не у діях конкретних осіб, не стільки у діях суб’єктивного чинника, скільки в особливостях геополітичної та військово-політичної ситуації та змінах урядових пріоритетів щодо колонізації Степової України. Комплексний аналіз джерел дозволив внести корективи в уявлення про хронологію й локалізацію процесу утворення Катеринослава. Встановлено, що процес формування міста розпочався не раніше 1787 року, він проходив на базі слободи Половиці. Однак в результаті утворився та почав функціонувати новий міський організм, який має опосередковану спадкоємність, тобто, континуїтет, як щодо Катеринослава І, так і щодо свого “першопоселення” (Половиця). Щодо еволюційного характеру розвитку міста протягом першої половини ХІХ ст., то Катеринослав знаходився на межі втрати важливих міських ознак, проте зберіг статус губернського міста – визначальний у функціональній його ролі протягом даного часу. Також новим є твердження, що протягом 1830-1860-х рр. в цілому сформувалися історичний центр та міська інфраструктура. Тобто передумови для перетворення міста на значний міський центр наприкінці ХІХ ст. сформувалися саме у другій – третій чверті, а не пізніше. Катеринослав є прикладом інтенсивного, але суперечливого впливу на динаміку розвитку міста суб’єктивних чинників, однак вже з початку ХІХ ст. домінуючого значення в розвиткові міста набрали об’єктивні чинники. І висновок можна зробити – що, незважаючи на затверджені проектні положення, протягом тривалого відрізку часу Катеринослав розвивався фактично індивідуальним еволюційним шляхом, більш відповідаючи вимогам реального життя та економіки, водночас зумівши власними силами зберегти міські ознаки й розвинути їх, і залишитись потужним поліфункціональним центром. Також треба наголосити, що хоч ідея Катеринослава ІІ виникла в руслі російської колонізаційної політики, міські ознаки фактично формуються на місцевій підоснові, а процес цей зазнав впливу місцевої культурної традиції. Наприкінці хотілося б сказати, що ця робота розглядається нами як лише початок дослідження історії міст Півдня України, Сходу України в контексті локальних та регіональних урбанізаційних процесів. Сподіваємось, що вивчення міста як багатовимірного феномена буде підтримане в інших містах України; і цей напрямок фактично конституюється на Південній і Східній Україні як окремий напрямок, тобто історична урбаністика. Дякую за увагу.
Болебрух А.Г. Спасибі. Запитання, будь ласка. Професор Савчук, Варфоломей Степанович, будь ласка.
Савчук В.С. Шановний Максим Едуардович. Значить, на сторінці 3 автореферату, ви пишете: “автор у межах дисертаційної роботи вперше дав визначення міста як об’єкта історичного дослідження на теренах Південної України”; й далі йде кількома рядками нижче: “Катеринослав на Дніпрі постав як принципово новий для даної території тип міста – поліфункціональний центр, й не мав попередників з точки зору типології”. Тобто, у другому реченні йде мова взагалі про типологію міст, а в першому реченні виходить, що тут вперше дано, подано визначення міста як об’єкту історичного дослідження на теренах Південної України. Тобто як співвідноситься типологія міста взагалі з тим, що ви от кажете, що ви дали вперше типологію міста якраз на теренах Південної України? Це перше питання. Друге питання... воно таке... просто... що ви розумієте під Південною Україною? То друге питання... і третє питання... у вас на сторінці 10 є “місто починає набувати сталих міських ознак”. Значить, що ви розумієте під “сталими міськими ознаками”, бо термін... ну, я маю на увазі, як, наприклад, “державність” у розумінні, наявність території, військова організація, карбування монети, грошей і т.п... Що ви тут розумієте під “сталими міськими ознаками”?
Болебрух А.Г. Спасибі. Будь ласка, є запитання в професора Якуніна.
Якунін В.К. Максим Едуардович, у мене до вас три питання. Перше: чи виявили ви якійсь документи в російських архівах, саме в Петербурзі, які досі не вводилися до обігу істориками, які саме... Друге питання: що нового ви вводите у понятійному апараті, чи ви застосовуєте все те, що зроблено іншими дослідниками. І третє: чи даєте ви оцінку того факту, що дату утворення міста влада міста трактує помилково, згідно ваших досліджень?
Болебрух А.Г. Професор Світленко Сергій Іванович, будь ласка.
Світленко С.І. Шановний Максиме Едуардовичу. На сторінці 16 автореферату, у висновках ви пишете про те, що дослідження феномену міста на теренах Південної України має проводитись з урахуванням регіональних особливостей урбанізації. Хотілось би почути, які регіональні особливості ви виділяєте в даній роботі?
Болебрух А.Г. Спасибі. Є питання у професора Ковальової Ірини Федорівни.
Ковальова І.Ф. Спасибі. Якщо можна, будь ласка, скажіть мені, Максим Едуардович, який зміст ви вкладаєте в поняття “походження”? Це перше питання, і друге... Я була б дуже вам вдячна, якби ви мені перелічили, які ще урбаністичні центри виникають у Надпоріжжі? І в зв’язку з цим питанням ще одне, чи можливо відносити Дніпропетровськ до Надпоріжжя, чи в Дніпровому басейні ми якось інакше його определяем?
Болебрух А.Г. Будь ласка, у кого ще питання? Доцент Журба Олег Іванович, будь ласка.
Журба О.І. Чим ви обґрунтовуєте хронологічні межі свого дослідження, і що таке ранній період становлення міста? І про урбаністичні процеси на Півдні теперішньої України, ви говорите, що вони сягають коріннями в добу Київської Русі. А чи не здається вам, що є можливість говорити про урбаністичні процеси в цьому регіоні, ну, починаючи щонайменше з доби неоліту?
Болебрух А.Г. У кого ще питання будуть? Немає... Максим Едуардович, питань багато, тому, будь ласка, лаконічно і по суті.
Кавун М.Е. Відповідь на питання шановного професора Савчука. Щодо визначення типології взагалі і типології міст на Півдні України. Справа в тому, що типологія взагалі міст, вона є досить... ну, є такий плюралізм щодо типології міст в світовій урбаністичній думці, є міста військові, ремісничі, тобто за цим критерієм, є міста соціо-економічні більш центри, є міста торговельні, однак, хотілося б тут дати акцент на типологію взагалі міст на теренах Південної України. Справа в тому, що саме в другій половині XVIII ст. в цьому регіоні проходить така фаза урбанізаційна, завдяки якій стара типологія міст, заснована на домінуванні військової функції, вона втрачає свій сенс, і виникає принципово новий тип міста – поліфункціональний центр, який вже в собі він втілював в сукупності ці ознаки, тобто він був... одночасно міг бути військовим містом, але з помітним рівнем розвитку економічних функцій, торговельних, ремісничих.
Що таке “Південна Україна”? На моє особисте переконання, Південна Україна є регіон – і південна, тобто, причорноморська зона, і, власне, Степова Україна, тобто, це сучасні...., ну, вища межа, це Кіровоградська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська області.
Савчук В.С. А якщо за поділом до 1917 р.?
Кавун М.Е. До 1917 р. – це Новоросія, ота офіційна Новоросія Російської імперії. Що таке міські ознаки? Тобто це питання є в світовій урбаністичній думці одним з найскладніших, тобто це є проблема не однієї мабуть дисертації, однак є різні підходи, можна визначити різні підходи. Тобто, частина вчених наполягає на тому, що міські ознаки лежать в соціо-економічній сфері, тобто, наявність економічного життя, й розвиток, відмінний від сільського, причому не завжди зрозуміло, що мається на увазі; а частина вчених виходить з соціокультурної різниці, тобто, життя в місті трактується як відмінний соціокультурний комплекс.
Савчук В.С. Якої думки ви притримуєтесь?
Кавун М.Е. Я притримуюсь останньої, тобто, найкращий критерій, на мою думку, особливо на Півдні України, це є соціокультурний.
Відповідь на запитання професора Якуніна. Чи виявили ви в Санкт-Петербурзі документи?... Стосовно Санкт-Петербурга. Були вивчені фонди РДІА – Російського державного історичного архіву, Російського державного архіву військово-морського флоту і Рукописний відділ Російської національної бібліотеки (імені Салтикова-Щедріна колишня). Також Архів Санкт-Петербурзького інституту історії. Що стосується нових документів. Ну, частина документів вже була введена в науковий обіг, однак, що стосується, припустимо картографічних джерел. Публікація цих джерел здійснювалася не на належному рівні поліграфічному, вона не може вважатися введенням їх до наукового обігу, на жаль. Тобто, була досліджена значна кількість, мабуть, десь понад два десятки планів. Частина їх взагалі не була введена до наукового обігу, це, десь десять планів міста кінець XVIII – початок ХІХ ст. Також були досліджені ряд справ стосовно міського господарства Катеринослава, міського управління та самоуправління середини ХІХ ст. Вони взагалі невідомі науковцям, як це видно з опублікованих робіт. Вони невідомі, і на них немає посилань. Тобто, вони дуже суттєво корегують уявлення про процес міського самоврядування, зародження міського самоврядування в місті і функції міста, економічні функції міста.
Що нового в понятійному апараті? Стосовно понятійного апарату... Ми намагалися дати визначення міста, як дослідницького об’єкту, виходячи саме з регіональних реалій Півдня України, це є багатокомпонентне визначення, воно є авторефераті. Що стосується... понятійний апарат.. ну тут треба мабуть казати про перше застосування на регіональному рівні Півдня України такої фрази як “урбанізаційні процеси” на теренах якогось регіону. Тобто, це не простежується в попередніх роботах. Також, понятійний апарат частково з геоурбаністики був залучений до історичної урбаністики. Тобто, такі фрази, як “траєкторія розвитку”, такі терміни, скажімо, це більш воно характерне для геоурбаністики. А в історичній урбаністиці воно не застосовується.
Стосовно дати утворення міста, дати заснування міста, і відношення міської влади. Питання досить спірне, але, на наше переконання, його розв’язання лежить не в суто науковій галузі, воно лежить в соціокультурній сфері в усій її повноті, бо уявлення про дату міста, і уявлення про місто, взагалі, образ міста у різних категорій населення, у різних соціальних груп є різним, у різних національних груп. Тобто, треба зважати на те, що частина мешканців вважає датою такою 1776 р., велика частина, частина вважає 1635 р., тобто, це є, ну, не прерогатива влади визначати офіційно якусь дату, ну якимось документом і на цьому наполягати. Це може тільки привести до соціальних катаклізмів, до розшарування фактично.
Відповідь на питання професора Світленка. Я прошу вибачення, чи не могли б ви його повторити.