Geum.ru

Чарівний, дивовижний світ дитинства!

Вид материалаДокументы

Содержание


Керівник гуртка Лариса Таран
Це свято танцю - наша „Розмарія”
Клуб інтелектуальних ігор - «Ігротека» рада гуртківців
Дитячий драматичний театр »Leo»
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Керівник гуртка Лариса Таран


Як тільки не називають бісер - чарівний, загадковий, заворожуючий і навіть живий. Такими словами розпочинається заняття у гуртку декоративно-ужиткового мистецтва „Намистинка". Як це, живий? - запитують діти. Адже бісер - це лиш скляні маленькі кульки з отворами. Вони не вміють ні ходити, ні говорити, ні відчувати. Та не зважаючи на це, бісер подорожував століттями, країнами, спільнотами. А вироби з бісеру можуть оповісти про те, як жили люди в далекі часи, якими були їхні смаки та звички.

Намистинки не лише зберігають минуле, вони змінюються і розвиваються разом із людьми. З'являються нові технології і матеріали, змінюється спосіб життя людей, а маленькі кульки, зігріваючись теплом людських долонь, як і раніше вбирають у себе відчуття та настрої людини і наче оживають, перетворюючись у чудові прикраси.

Здогадатись у чому секрет популярності намистинок та чому заняття з бісероплетіння люблять сьогодні діти не важко. Адже тримаючи у своїх маленьких долоньках різнокольорові блискучі зернятка, само собою виникає бажання змайструвати з такого чудового матеріалу незвичайний сувенір, зібрати розрізнені бісеринки в одне ціле. У цьому їм на допомогу приходить керівник гуртка Лариса Костянтинівна Таран. Зробити самому чудо зовсім не складно - достатньо взяти у руки голку з ниткою, включити фантазію та...запастись терпінням. Нагородою за старанність та терплячість стане народження з хаосу яскравих зерняток прикраси - браслетик, кольє чи симпатичні сережки, модні фенечки чи брелоки. В цьому і приховується привабливість бісеру - оволодіти старовинним ремеслом та додати своїх власних, співзвучних з сучасним днем акцентів. Зробити власноруч модну ексклюзивну „дрібничку", щоб удосконалити свій образ, під силу не лише дівчаткам, а й хлопцям. Серед великої та веселої компанії дівчат (Інеса Качурівська, Віра Проців, Марійка Олійник, Анна Товарницька, Христина Швидко, Юля Кривко, Уляна Липка, Оксанка Колодійчук, Анастасія Бай, Юля Салак-Цьотей та багато інших) знайшли собі місце брати Володя та Богдан Сабало, Костянтин Косоноцький, Євген Пищ.

На заняттях гуртка „Намистинка" вихованці оволодівають не лише різними техніками плетіння, а й декоруванням намистинками різноманітних побутових предметів, вивчають основи колористики, композицію та орнамент, роботу зі схемами, історичні особливості культури українського народу, збереження та примноження традицій нашого краю. Ці знання сприяють розвитку логіки, наполегливості, хорошого смаку, а головне перед маленькими майстрами розкриваються практично неосяжні можливості для творчого пошуку та фантазії.

Приємно відзначити, що гімназистка та колишня гуртківка „Намистинки", слухачка Малої академії наук Оля Пилипів обрала темою своєї наукової роботи саме тему декоративно-ужиткового мистецтва де великий розділ був присвячений ремеслу бісероплетіння у нашому краї та ілюстрований фотографіями виробів наших гуртківців.

Великою популярністю у дітей користується цикл гурткових занять „З бабусиної скрині". Саме на цих заняттях юні майстри проводять пошукову роботу з використання даного ремесла у рідному краю , відвідують різноманітні виставки декоративно-ужиткового мистецтва, проводять зустрічі з майстрами, відвідують майстер-класи місцевих умільців.

Своїми досягненнями діти діляться з гуртківцями Станції юних техніків (гурток "Народні промисли", керівник гуртка Галина Стець). Спільні виставки, участь у різноманітних конкурсах, обмін спеціальною літературою, ескізними матеріалами, цікавинками майстерності та авторськими ідеями проклали стежинку дружби між гуртківцями позашкільних установ міста. Вони є частими гостями на виставках, які традиційно щороку проводяться у виставковому залі міського краєзнавчого музею („Чарівний світ дитинства", „Моє намисто", „Кришталевий сон", „Крапелька дитинства" та ін.). Роботи вихованців гуртка "Намистинка" неодноразово відзначались дипломами та грамотами на конкурсах „Народні промисли", „Замість ялинки - зимовий букет", „Таланти твої, Україно".


Драмстудія

“Натхнення”


Керівник дитячого та молодіжного

театру БТШ: Васютенко Лариса


На протязі 20 років, поряд з новорічно-різдвяними виставами для дітей і дорослих нашого міста, разом з десятками сучасних драматичних вистав керівник драм студії Л.Васютенко зі своїми вихованцями, із задоволенням; вивчають, пізнають і ставлять на сцені облюбовані драматичні твори нашої української класики.

Не тільки здійснюють постановки, грають давні забуті ролі з життя українського народу вони живуть і розквітають в даному неперевершеному і вічному жанрі мистецтва української класики.

Ці вистави вирізняються творчою самовіддачею, натхненням, глибоким осмисленням зображуваних подій, яскравістю, оригінальністю рішення, органічним поєднанням хореографії з драматичною подією, відтворенням яскравих характерів, влучним попаданням у жанр, вдало знайденою художньою формою, за мінімальної сценографії неординарно вирішуються у просторі.

Зі своїми роботами драмстудія неодноразово перемагала в районному та міському фестивалі „Театральна весна” (80-90 рр.) брали участь у молодіжних драматичних фестивалях „Перлини сезону”, „Надія”, „Овації”, „Чарівний світ драми”.

Майже на кожному театральному фестивалі вистави української класики драмстудії „Натхнення” поціновані декількома дипломами фестивалю.

Заслужений актор України, колишній друг і наставник дитячо-молодіжного колективу БТШ Мирослав Коцюлим після прем'єри вистави „Сватання на Гончарівці”, зазначив: „Відчувається, що на сцені працює справжній колектив-ансамбль. Режисером знайдено цілісний, єдиний образ вистави, цікава сценографія, незвичайні костюми. Кожним актором, незважаючи на молодий вік, влучно викрито „зерно” образу. Вірю у світле майбутнє талановитих людей, які не раз будуть славити і розбудовувати Україну”.

Драмстудія „Натхнення”, яка складається з молодіжного театру та драматичної групи школярів молодшого і середнього віку працює яскраво і різнопланово, має власний творчий почерк: поєднання драматургічної дії з музикою та хореографією. В репертуарі театру сценічний матеріал, який несе молоді ідеї добра, духовності, любові і почуття обов'язку перед рідними і своїм любим краєм та всією Україною.


Вистава української класики «Сватання на Гончарівці» - Г.Квітки-Основ'яненка


Ролі виконували: (зліва направо)

Кандзюба - Шепетяк Андрій

Стецько, його син - Великий Борис

Служивий - Безкоровайний Ярослав

Подруга Ульяни - Козар Тетяна

Ульяна - Семак Таня

Олексій - Пришляк Сергій

Соліст танцювального колективу - Гох Василь

Постановник хореографічної частини - Дубель Світлана

Соліст танцювального колективу - Кукурудза Богдан

Парубок на сватанні - Безкоровайний Василь

Керівник театру „Натхнення” Васютенко Л.Г.

Прокіп Шкурат - Лещук Олег

Одарка, жінка Прокопа - Кивух Ірина


„ Це свято танцю - наша „Розмарія”


Цей хореографічний колектив „Розмарія” (створений у 1995 р.) керівник Марія Кузів приємно дивує і радує Тернопільщину, Бережанщину і був запрошений (в 2003) на День Незалежності України в Грецію, де діти юні танцюристи, відпочивали в горах, купались в Егейському морі, знайомились з традиціями та культурою Греції. А на День Незалежності України виступили із святковим концертом, подарувавши своє мистецтво запального українського танцю, в посольстві, де були запрошені посли всіх держав. Хореографічний ансамбль „Зрозарія” - лауреати і дипломанти обласних етапів Всеукраїнського фестивалю „Таланти твої, Україно!”, постійний учасник всіх районних свят, зльотів, фестивалів та творчих звітів Бережанщини і м. Тернополі, постійні призери фестивалю „Бережанська танцювальна весна”.

В репертуарі колективу поряд з класичними та бальними танцями: „Полонез”, „Фігурний вальс”, „Бережанський вальс”, „Віденський вальс” і т.д., чимало народних, сучасних танців та хорографічних композиції: „Український привітальний”, гуцульські, закарпатські „Березнянко”, „Козачок”, „Аркан”, „Веснянка”, хореографічні композиції „Добро і зло”, „Подруги”, „Шкільні роки”, а це вагомий внесок у справу виховання молоді, відродження і примноження надбань національної культури і художньої спадщини.

За цю невтомну, творчу працю колектив неодноразово нагороджений пам'ятними подарунками, сувенірами, грамотами і дипломами.

Марія Кузів з теплотою згадує своїх перших вихованців: Гуменюк Оксану, Гуменюк Олега, Гевко Юру, Громасяк Христину, Марич Таню, Розуменко Валентина, Проців Ярослава.

Дві яскраві „зірочки” хореографічного ансамблю „Розмарія” Хиляк Христина та Анастасія Засєдко стали на професійну стежину хореографа і зараз навчаються у Львові в училищі культури, на хореографічному відділі.

За високий художньо-ідейний рівень та виконавську майстерність в цьому році колективу присвоєно почесне звання „Зразковий художній танцювальний колектив”, який став не лише гордістю гімназії, а всього нашого мистецького краю.

Колектив „Розмарія” став перлиною на загальній імпрезі святкуванні 200 років Бережанській гімназії. Випускники гімназії різних років та з різних країн були щиро здивовані і задоволені такими колоритним і високим рівнем хореографічного мистецтва серед дітей та молоді учнів нашої гімназії, нашої української освіти та просвіти в культурно-освітянській системі.

Микола Будар директор

Бережанської державної

української гімназії ім. Б.Лепкого


Це дивне свято чудо із чудес,

У вальсі юні леді закружляли ...

Здавалося, білі ангели з небес

До Бережан, на площу позлітали.


Всіх чарувала юність і краса

У злагоді і музика, і рухи.

Затамували подих небеса:

Принцесам подавали принци руки.


І натовп шепотів: „Яка краса ...

Невже це бережанські наші дітки?”

Ніхто дівчат спочатку не впізнав:

Пливли вони у вальсі, мов лебідки.


До вічного торкнулися серця:

Сам Штраус завітав на свято танцю.

І усміхнулись люди неспроста

Мабуть, вони приємне щось згадали.


„Це свято танцю наша „Розмарія”

„Гопак”, „Аркан”, „Фігурний вальс” і „Полонез”

Здавалось, білі ангели з небес

На Площу Ринок позлітали.


Гойдався в ритмах вальсу очерет,

Де плавно плине руслом Липа Золота

Це дійство втілила Марія і поет,

Закоханий душею у прекрасне”.


Клуб інтелектуальних ігор - «Ігротека» рада гуртківців

БТШ та лідерів учнівського самоврядування «Лідер-Контакт»


Значення ігор та забав у справі формування етично-стійкого та інтелектуально розвинутого майбутнього члена суспільства дійсно важко переоцінити. Завдяки іграм можна виховати у дитини саме ті властивості, котрі ми шануємо у людей і котрі нам би хотілось прищепити дітям. Захоплення грою, гартує терпіння, гра виховує дружні, товариські взаємини між учасниками, між гуртківцем та педагогом. Під час гри у дітей виникає потреба співробітництва та необхідність виконання певних правил, вона привчає володіти власними почуттями, вчить шанувати права інших. Під час гри, діти набувають чимало таких якостей, котрі можуть їм згодитися у майбутньому житті. А головне, гра веселить, радує, а вміння радуватись життю - це ціла філософія, це здорова душа. Гра - провідний вид діяльності дитини. Педагоги позашкільної освіти, як ніхто, знають, що гра це яскраве виявлення емоцій, творчих здібностей, ініціативи. Позитивні емоції спонукають учасників до високого ступеня активності і до творчого підходу у розв'язанні тих чи інших завдань. Гра - це творча діяльність!

Однією з яскравих сторінок ігрових форм роботи стали в БТШ інтелектуальні ігри. Це різноманітні турніри ерудитів, тематичні подорожі в країну Мудрагелів, зустрічі клубу „Що? Де? Коли?", брейн-ринги. Саме брейн-ринг став традиційною грою серед учнів шкіл міста та гуртківців. Ідея проведення турнірів ерудитів в БТШ належала Юрію Борисовичу Бідюку, який один час був керівником клубу старшокласників „Обрій". Цю ідею підтримала Лариса Костянтинівна Таран. Саме їм ми завдячуємо у тому, що інтелектуальні ігри стали для БТШ доброю традицією на якій виросло не одне покоління гуртківців. Хочеться згадати команду гімназії, яка неодноразово ставала переможцем ігор брейн-ринг. Кубок БТШ завойовували Я. Проців, Ю. Дурисвіт, С. Волинець, Р. Мойсяк, О. Івасіків та багато інших. Відома приказка „боротьба думок породжує істину" стала провідною ідеєю-девізом для багатьох учасників. А в дорослому житті вони ніколи не забудуть слова Декарта: „Я мислю, отже я існую".

Домінантною ознакою в роботі з старшокласниками-ерудитами є пошук нових форм роботи з дітьми: тренінги, інтерактивні ігри, турніри, „ринги”, тощо.

„Брейн-ринг. Зимовий кубок БТШ” вісім років збирає гуртківців та учнів шкіл району на свої канікулярні засідання.

Участь в грі спонукає серйозно займатись самоосвітою, розширює кругозір, виховує та формує позитивні лідерські якості.


Дитячий драматичний театр »Leo»

Керівник Олена Різник


Експериментальний дитячий драматичний театр «Leo» є сучасною формою залучення дітей та молоді до народних надбань та скарбниці українського та зарубіжного мистецтва.

Театр створювався на основі лялькового театру та поетично-фольклорного «Чарівний ліхтарик» і став театром інтелектуальним, народознавчим та розважальним.

Тут звертаюся не лише до класичних основ театрального мистецтва, а й до народних обрядів, традицій – основ народної культури.

У той же час театр є джерелом яскравих емоцій та почуттів, він формує естетичний смак, розвиває художні здібності дітей.

Беручи участь у діяльності експериментального дитячого театру, школярі-гуртківці прилучаються до національної культуро творчості, тут відкривається широкий простір для фантазії, уяви, ініціативи, створення власних сценаріїв різноманітних по жанрах вистав, опрацювання відповідної літератури та пошук народних пісень, казок, легенд.

Самодіяльна театральна творчість вихованців Олени Різник має вагому виховану дію, бо піднімає важливі питання моралі, світогляду соціального розвитку сьогодення, щоб її вихованці вже в недалекому майбутньому були гідними громадянинами України.

Ляльковим театром «Чарівний ліхтарик» створений у 2001 році.

П’єси які були поставлені:

«Цілюща травичка» О. Різник (за мотивами однойменної п’єси Т. Карманенка).

«Ми врятуємо сонечко» О. Різник, Н. Панас.

«Морська історія або Нові пригоди Русалочки» О. Різник

«Пригоди принцеси в казковому лісі» О. Різник

«Знов починається весна, знов починаються дива» О. різник – музична театралізована забава до свята стрітення.

«Криничка-чарівничка» О. Різник.

«Біда навчить» інсценізація оповідання Лесі Українки.

Новорічні вистави:

«Дива в країні казок» О. Різник.

«Снігова королева» Є. Щварц.

«Смілива хвилинка».

Експеримент цього дитячого драматичного театру полягає ще в тому, що він ненав’язливо вводить юних акторів у світ народної філософії, глибинної сутності народного життя, знайомить із надбаннями національної культури в усіх її основних виявах і жанрах – пісенному, поетичному, драматично-хореографічному, декоративно-ужитковому, філософському та ігрово-розважальному.

По новому буде поширена практика відтворення свят та обрядів, бо на жаль обрядові дії у своєму природному побутуванні стали значно простішими.

В чому ще одна цікава сторона експеремента – це створення театру символічного, знакового.

Через цікаві образи символи учасники драм. Дійства висвітлюють різноманітні процеси духовного життя, органічно наближують (дають змогу наблизити) їх до вихованців.

Театр «Leo-pold» працює над п’єсою О. Різник «Пригоди принцеси в казковому лісі».

Дійові особи і виконавці:

Король – Чорний Віталій

Принцеса – Васютенко Христина

Принц – Личка Юра

Жартун – Пальчак Андрій

Фея – Пітула Ірина

Нишпорка – Легета Віталій

Полісовка – Хома Мар’яна

Лодинкарик – Гичка Юра

Звірі казкового лісу – Білик Уляна, Гац Надія, Пальчак Андрій.

В планах театру постановка різних жанрів театрального мистецтва. Особливу увагу в майбутньому буде приділятися збереженню національних традицій («Вертеп», «Маланка», «Водіння кози», «Зустріч весни», «Великодні гуляння», «Свято Купала» і т. д.)

Цей дит. експ. театр спирається на досвід:
  • сільських шкільних драматичних і лялькових театрів та народної педагогіки;
  • туристсько-краєзнавчо пошукової роботи учнівського руху

«Моя Земля – земля моїх батьків»

«Люби і знай свій рідний край»

«З попелу забуття» і т. д.
  • організація і створення змістовного дозвілля в пластовому таборі;
  • мистецьких здобутків капели, сатири ноку «Сусідки», товариства «Боян», залишаючись веселим, індивідуальним дитячим колективом, які несуть радість для всіх.


Page |