Geum.ru

Чарівний, дивовижний світ дитинства!

Вид материалаДокументы

Содержание


Керівник Галина Хиляк
В казках немеркнуча краса
Методичний відділ БТШ
Методист Будинку Творчості Школярів
Михайло Подуфалий, Роман Колісник, Микола Комарницький, Сергій Репецький
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Керівник Галина Хиляк


Як кожен ранок будь-якої пори року несподіваністю барв та колориту осяває навколишній світ, одягає у щораз більш вишукані шати, так учасники театру костюма „Стиль” під керівництвом Галини Хиляк творчо підходять до кожного сценічного дійства, перетворюючи його на величне костюмоване свято.

Різноколірна, казкова, чарівна палітра костюмів ансамблю „Калинонька”, драмстудії „Натхнення”, учасників шоу-концертів, вистав, балів-маскарадів, вечорів — усе це плід творчої уяви, багатої фантазії, неординарності мислення та сміливості вирішення учасників театру костюма.

Неповторність стилів та їх втілення оживляють на сцені самобутні образи, національний колорит, народні традиції, підкреслюють талант і високу творчість наших дітей.

Велику допомогу у виготовленні костюмів надали батьки дітей учасників театру. Також до цього у значній мірі спричинився комітет „Бережанська земля” (м. Торонто), особисто його голова Лев Бабій, фінансово посприявши у придбанні швейної машинки.

Коли в залі гасне світло, а на сцену виходять юні актори і мовою слова, жесту й костюма враз стирають часові, просторові та особистісні межі, знайте — це театр костюма „Стиль” творить той вишуканий стиль, який називається просто і велично —мистецтво.

Творчі здобутки театру „Стиль” не можливо переоцінити ... Їх праця це яскравий карнавал театр!

Всі герої наших комедійних і драматичних п’єс виступають в ошатних, багатих, елегантних костюмах, які найкраще розвивають сутність та виразність ролей, стаючи лауреатами в номінаціях: „Вистава як яскраве театральне видовище”, одержують дипломи за кращий театральний костюм та дипломи „Елегантності” і „Чарівності”. Це самобутні, незрівнянні костюми вистав за творами Богдана Лепкого, Г.Х.Андерсена, Ж.Б.Мольєра у „Веселчаткових фарбах”, у постановках українських народних казок. Художники-дизайнери Львова відмітили високохудожній, професійний рівень театральних костюмів героїв української класики „За двома зайцями” М.Старицького, „Черевички” М.Гоголя, „Сватання на Гончарівці” Г.Квітки-Основ'яненка, „У чужому пір'ї” Марійки Підгірянки, яку залюбки діти грають на районній та обласній сценах.

Творчий доробок цього унікального колективу експонується на художніх виставках нашого Бережанського краєзнавчого музею та в центрі творчості м. Тернополя.

Театралізовані, культурно-масові заходи, виступи агітбригад та традиційні обрядові свята нашого краю не обходяться без творчої кропіткої, наполегливої праці нашого театру „Стиль” і яскравого необмеженого таланту її керівника Галини Хиляк.

В казках немеркнуча краса

Ляльковий театр

«Гніздечко»


Керівник Люба Ониськів


Ви мрієте бодай хоч на мить, наче в машині часу, повернутись у безхмарний, осяйний світ дитинства?

Туди, де справжнє ще все та щире, де нема умовностей і надуманості, куди ще не прийшли турботи і печалі, а на кожному кроці очікують яскраві несподіванки та вражаючі відкриття, запрошує вас гурток лялькового театру „Гніздечко”.

Він розпочав свою роботу в лютому 2002 року, й відтоді очолює його Любов Ониськів. У складі театру чотири групи: „Гномики”, „Зернятко”, „Ластів'ята” і група хлопців „Джентльмени”.

За час існування театру його учасниками стали більше 300 дітей. Найактивніші серед них — Марта Євець, Мар'яна Проць, Олена Крета, Христина Туцька, Тетяна Ониськів, Ярослав Шургот, Ігор Ониськів, Андрій Ткачук, Тарас Кисіль, Сергій Семенець, Володимир Білий, Михайло Поточник та інші талановиті хлопчики і дівчатка.

У репертуарі „Гніздечка” українські народні кахки „Колобок”, „Зайчикова хатка”, „Пан Коцький”, авторські „Зоопарк дядечка Кузьми”, „Їжачкова мрія”, „Півник-мандрівник”, „Чарівна росинка”.

В основі цієї різнопланової, ефективної позашкільної роботи з естетичного, патріотичного виховання лежить цікавий, улюблений дітьми вид театрального видовища — театр ляльок з його виразними, яскравими сценічними образами, власною драматургією та режисурою, з усіма схованими від глядача „секретами” вистави. Юні актори, в процесі роботи, з ляльками у різноманітних виставах, стають ще й художниками-оформлювачами, дизайнерами-костюмерами, співаками, звукооператорами.

Ляльковий театр „Гніздечко” — це жива дитяча ріка спілкування зі своїми ровесниками і навіть зі старшими, зі своїми батьками, бо дорослі, часто забувають, явими вони були в дитинстві і багато забороняють.

Актори і юні драматурги „Гніздечка” перетворюються і в агітаторів-пропагандистів здорового способу життя, боротьби за екологію, за права дитини, за добро і дружбу, чесність і справедливість.

Ляльковий театр „Гніздечко” залюбки виступає перед вихованцями дитячих садочків, перед учнями шкіл, бере участь в природоохоронних акціях ”Голос землі”, „Бережіть природу!”, „Хто, як не ми?”

Девізом керівника Любові Ониськів є слова Паскаля, що дитина — „це не посудина, яку необхідно заповнити, а факел, який потрібно запалити”. Ось і горять яскравими вогниками серця гуртківців, горять самі і запалюють інших, доводячи, що в „казках — немеркнуча краса”.


До Ісусика в яселках


Наш Ісусику маленький,

Шлем Тобі уклін низенький.

Ти прийшов до нас в цей час,

Щоб спасти від зла всіх нас.

Просим: нас благослови

І молитву нам пошли,

Щоб Тебе ми величали,

Колядками прославляли,

Щоби чесно проживали

І в біді всім помагали.


Добре кажете ви, діти.

То ж навчіть так інших жити.

Я благословляю вас,

Бог здоров'ячка вам дасть.

Слів своїх не забувайте,

Як присягу, в серці майте.

Всі науки здобувайте,


- Хто ти, хлопчику маленький?

- Син я України-неньки,

Знак мій - Тризуб і хрест Божий,

Славний прапор синьо-жовтий.

- Кого любиш, милий сину?

- Бога, маму, Україну.

- Хто ти, дівчинко миленька?

- Українка я маленька.

Люблю Бога, Україну,

Татка, мамцю, сю родину.


Зло добром перемагайте,

Правду Божу голосіте,

Щиро ближніх всіх любіте,

Будьте ревні християни

І хоробрі громадяни …


Веселого Різдва!

Більш, як дві тисячі років тому, сталось диво, яке змінило весь хід людської історії, ставши точною відліку нової ери земного буття.

З цієї Святої ночі невгасиме божественне світло духовно осяває кожну людську душу, а новонароджений Син Божий своїм подвигом любові вказує на сенс нашого життя.

У ці дні, коли по всій Україні та в далекій діаспорі славлять Новонародженого Спасителя, ми прагнемо в особливий спосіб долучитись до цієї радісної події Різдва Христового.

Ми, вся українська дітвора очікуємо чуда і цього чуда шукаємо, творимо в нашому світі дитинства.

Наші щирі дари любові, доброти, сердечності і милосердя. Це є джерелом нашого буття.

Радість величного світлого празника Різдва з його глибоким духовним змістом та добрими традиціями, нехай перебуває з усіма нами щодня і щогодини.

Ці славні традиції ми несемо у своїх дитячих серцях, душах, на крилах поезії, музики та пісень.

Запрошуємо всіх на наші традиційні новорічно-різдвяні концертні програми, вечори, зустрічі та вечорниці.

Нехай не згасне у наших серцях вогник віри, надії та любові.


Методичний відділ БТШ


До всього треба дотику душі.

Корінням в рідну землю,

Крила для польоту!

І вічний пошук,

здійснення надій

І наші мрії

все на благо України!


Позашкільна освіта - це можливість реалізації дитячих мрій за допомогою справжніх професіоналів. Саме в Будинку творчості школярів для кожної дитини створюється та тепла невимушена атмосфера, в якій і відбувається творча самореалізація дитини. Роботу педагога позашкільної освіти можна порівняти з кропіткою роботою садівника, який з самого початку готує ґрунт, потім в нього вкидає насінину і після довготривалої праці його старання і терпіння винагороджуються чудовою квітучою рослиною.

Методична робота БТШ спрямована на:
  • вдосконалення програм, змісту і форм діяльності гуртків;
  • підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів;
  • впровадження досягнень народної педагогіки;
  • застосування досягнень психолого-педагогічної науки;
  • використання інноваційних технологій для досягнення більшої ефективності навчально-виховного процесу;
  • пошук шляхів та можливостей для самореалізації молодої людини і як істоти суспільної, так і неповторної індивідуальності зі своїми запитами, творчими нахилами, здібностями.

Сенека стверджував, що, навчаючи, ми самі вчимося. Для того, щоб віддати дітям свої вміння та знання, недостатньо бути майстром своєї справи, потрібно вміти навчити. Саме вирішенню цієї проблеми сприяє методична робота Будинку творчості школярів.

Однією з можливостей навчитись нового, поділитись досвідом з колегами, подискутувати, підвищити свій фаховий рівень є засідання методичного об'єднання керівників гуртків БТШ. В методичному навчанні педагогів максимально використовуються нетрадиційні форми роботи, які допоможуть вирішувати завдання, які ставить перед собою кожен керівник гуртків стосовно дитини, створення гуманної, демократичної атмосфери в гуртку.

Варто відзначити ще одну грань методичної роботи. Це постійно діючі семінари педагогів-організаторів шкіл району, які ми називаємо школою педагогічної майстерні. На семінарах та практикумах керівники діляться з вчителями шкіл власним досвідом, обмінюються новими ідеями, запроваджують у життя різноманітні конкурси тощо.

Методична робота БТШ базується на вислові Конфуція: „Коли шляхетна людина вчить і виховує, вона веде, але не тягне за собою, спонукає, але не змушує, вказує шлях, але дозволяє учню йти самому. Оскільки вона веде, а не тягне, вона перебуває у згоді з учнем. Оскільки вона спонукає, а не змушує, навчання дається учневі легко. Оскільки вона лише відкриває шлях, вона надає учневі можливість міркувати.”

Позашкільна робота має свою специфіку. Перевага Будинку творчості школярів полягає у тому, що наші педагоги активно залучають дітей у колективну творчість, створюють умови для самостійної творчої роботи кожному вихованцю відповідно до його нахилів та уподобань. Чудовим позитивним моментом є відсутність вікового цензу (регламентації) у гуртковій та масовій роботі, що завжди збагачує досвід колективного життя.

Багатство та оригінальність змісту позашкільної роботи, залучення до роботи з дітьми в БТШ майстрів своєї справи різних сфер мистецтва, праці, суспільно-політичного життя дозволяють застосувати різноманітні прийоми і засоби впливу на гуртківців, що відіграє позитивну роль у формуванні творчої особистості.

Саме діти, можуть найкраще вбирати в себе традиції культури, звичаїв вікових поколінь і народів. І тому наше завдання виховувати і єднати усіх дітей з народними культурними звичаями заради відновлення і пропаганди українських традицій.


Методист Будинку Творчості Школярів

Лариса Костянтинівна Таран


Таємниці природи відкриваються юним

Туристсько-краєзнавчий відділ


Завідуючий відділом Михайло Слабодух.

Керівники туристсько-краєзнавчих гуртків:

Михайло Подуфалий, Роман Колісник, Микола Комарницький, Сергій Репецький


Туризм і краєзнавство — один із найяскравіших та найефектніших засобів виховання дітей та молоді. Саме у підготовці, організації та проведенні цікавих мандрівок, у вивченні рідного краю відбувається всесторонній гармонійний розвиток особистості:
  • духовне становлення гуртківців;
  • піднесення їх інтелектуального рівня: вивчення історії, традицій, культури свого регіону та всієї України, вивчення і збереження пам'яток архітектури, археології, фольклору;
  • фізичний розвиток дітей та молоді, їх оздоровлення;
  • набуття навиків щодо організації побуту за будь-яких обставин, в польових умовах;
  • вирішення комплексу екологічних проблем, виховання у дітей та молоді екологічної культури.

За час роботи відділу проведено сотні мандрівок рідним краєм, десятки категорійних походів по Карпатах, спелеопоходів карстовими печерами Поділля, водними маршрутами по річках області та всієї України. Керівники та гуртківці туристичного відділу у різні роки торували гірськими стежками Криму, Кавказу, Приполярного Уралу і в районі Байкалу.

Гуртківці є постійними призерами у змаганнях з техніки пішохідного туризму (спортивний туризм) і зараз ввійшли у число кращих на обласних геолого-географічних змаганнях. Марія Штепована та Роман Колісник виступали у складі збірної команди області на Всеукраїнських злетах юних туристів-краєзнавців, займаючи призові місця.


Карпати ... Не можливо розповісти про ту одночасну симфонію звуків, кольору, пахощів і відчуттів. Швидка течія річки дзвенить-гуде, шумлять-вітають ялини і співають пташки ... і душа співає.

І з кожним кроком нас чекає нове відкриття.

Світлана Н.


В мандрівках з моїми друзями я навчився майже все робити сам ... мити, варити, розпалювати вогнище, дуже багато взнав про навколишній світ природи і розумію наскільки ми повинні жити у злагоді з нею.

Час подбати про природу і зберегти оцю земну, неземну Красу!

Віталік О.


А я тепер знаю, що можна говорити з деревами, квітами, травою, що річка, струмок може співати. І зорі. Які вони високі, особливо в горах. Таких не буває в місті... Я б так хотіла, щоб всі діти мого міста, України мали можливість оце усе бачити, відчувати і любити.


Правду кажуть, що краще гір можуть бути лише гори. Літом можна потрапити в зиму, а зимою попасти в казку. Наприклад, зустрічаємо Дванадцять Місяців. Не знаю, як ви, а ми їх зустрічали не один раз і в різні пори року. Вони, оті „казкові герої” розповіли про головні Закони Природи і що ми повинні бути охоронцями всього живого на Землі.

Андрій Д.


А я стала в мандрівках ліриком і романтиком. Навколо так багато дива, що мимоволі хочеться співати, писати вірші і „літати” ... Не вірите? Тоді відправляйтесь з нами в мандрівки під хмари і під землю.

Алла С.


Яке солодке відчуття перемоги на різних змаганнях, підкорення чергової вершини гори, здолання категорійного походу.

Для мене найкращим є туристські мандрівки, саме важке сходження на вершину, де подолаєш не гірські перешкоди, а саме щось у собі. Стаєш чистішим душевно, полум'янішим сердечно, чутливішим і добрішим до всього світу і так хочеться творити, діяти, вершити і оберігати цей прекрасний світ.

Роман К.


А скільки екстріму в туризмі! То свище вітер на вершині, що не можливо сховатись в наших теплих штормовках ... то через декілька днів ми попадаємо в печери, в підземну казку повну тиші і магії. То не лише дух перехоплює, а й серце завмирає і почуття вибухають, як дивні гейзери в наших дитячих душах...

Наталя О.


Краєзнавство, туризм, мандрівки — це своєрідна батьківська скринька, сукупність спадщини, залишеної нам минулим поколіннями. Це жива легенда та бабусині перекази, звичаї і традиції рідного краю, легенди і пісні, етнографія і фольклор, багатства надр, полів, лісів і душі людської.

Краєзнавство — це і трудові, ратні звершення та подвиги батьків, дідів, відгомін віків, невимовна краса нашого краю.

Краєзнавство у повному своєму об'ємі це золотий запас нашої духовності.

Через духовність людина виробляє свою життєву позицію, формує світогляд, ставлення до себе, до навколишнього світу.

Тому саме на керівників туристичних гуртків та педагогів шкіл покладена організація та участь в різноманітних краєзнавчо-народознавчих експедиціях школярів в рамках завдань Всеукраїнського руху за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу „Моя земля — земля моїх батьків”, участі в обласній експедиції „Любіть Україну вишневу свою”.

Краєзнавчо-народознавча експедиція проводиться з метою розвитку масового шкільного туризму і краєзнавства, залучення більшої кількості дітей та молоді до активної туристсько-краєзнавчої роботи в позашкільній системі, яка завжди була центром краєзнавчо-пошукової роботи.

У нас є свої „ветерани” мандрівок та патріоти нашої землі:

Михайло Любунь, Іван Палюра

Віра Хицяк Степан Пахолко

Микола Комарницький Степан Лещук

Степан Недільський Михайло Подуфалий

Михайло Слабодух Галина Проців

які ставили перед собою завдання:

проведення різноманітних туристських подорожей по рідному краю та за її межами;

вивчення історії, географії, культури, фольклору та етнографії Бережанщини та Тернопільщини;

виховання патріотів-націоналістів, сильних духом, тілом і знаннями;

підвищення туристської майстерності школярів та молоді і залучення більшої кількості дітей до краєзнавчої роботи;

проведення мандрівок місцями Національної слави українського народу та поширення кращого досвіду експедицій і напрямків:

- „Шляхами історії рідного краю”

- „Шляхами голодомору на Україні”

- „Шляхами визвольних боїв УПА і січових Стрільців”

- „Козацькими шляхами”


А от я постійно хворів і навіть не ходив на фізкультуру в школі. І от я прийшов в БТШ і мій друг взяв мене з собою в похід. Звичайно, я не Брюс Лі, але став досить сильним, витривалішим, винахідливішим і тепер зовсім не хворію. А основне, навчився в любий момент, допомагати своїм друзям, і зрозумів, що значить підтримка, рука і плече друга.

Андрій Д.


Ми не тільки підкорюємо вершини гір Криму, Карпат, Кавказу ...

Ми не з меншим задоволенням здійснили сотні цікавих мандрівок по рідному краю, маршрутами-рейдами наших українських героїв по місцях бойової слави. Розробили і описали власні маршрути. І тепер школярі з усієї України можуть використовувати наш досвід і здійснювати цікаві та пізнавальні мандрівки по цих маршрутах. Приєднуйтесь до нас ...

Василь М.


Ми дуже поважаємо і любимо своїх керівників-педагогів, інструкторів по туризму М.Комарницького, М.Слабодуха, М.Подуфалого бо вони не лише провідники, педагоги, географи, історики, туристи ...

Вони чудові кухарі, медики, „ремонтники” і рятівники!

А основне надійні друзі!

Ну абсолютно все вміють і розуміють нас. А ще вміють грати на гітарі і співати пісні Юрія Візбора та Володимира Висоцького.

Іван Р.


Найсмачніша їжа, та що булькає в казанку, на вогнищі. Чай із м'яти, чебрецю, рути, а напевне, і сон-трави, бо спимо ми після нього так солодко, що й не помічаємо проливного дощу чи вітру, буревію чи грози.

Можливо і снігова людина приходила до нас в гості ... але й їй не вдалось нас розбудити.

Павло К.


Мандруймо разом з нами!


Цікавими і для гуртківців, і для керівників є степеневі мандрівки по території Тернопільщини, особливо берегами Серету, Циганки та Нічлави (Борщівський та Чортківський райони). Під час цих походів гуртківці відвідують карстові печери Поділля: „Угринь”, „Млинки”, „Сосулівську”, „Вертебу”, „На Хомах” та „Кришталеву”, язичний скельний печерний храм у Монастирку та багато інших унікальних пам'яток природи.

Людина з прадавніх часів спілкується з печерами, наші предки знаходили в них порятунок від стихій і небезпек. Під землею облаштовували житла, виникали цілі підземні міста, в печерах створювались культові святилища і храми.

Краса і таємність печер ваблять і сьогодні.

Французький дослідник печер, лауреат Нобелівської премії Норбер Кастере сказав:

„Печери, якщо їх не боятися, приносять для душі найглибший спокій, радість та ідеальний відпочинок та оздоровлення”.

Хто хоч раз побував у їх казкових палацах, той назавжди запам'ятає цю дивовижну красу і захоче повернутись, щоб відчути ці чари печер.

Примхи природи ніби талановитий скульптор, оживляють каміння, скельні брили, прикрашають блискучим панциром паморозі або ж витонченою мозаїкою з біло-коричневої смальти ...

Можна годинами зачаровано милуватися грою форм і барв підземного квітника, що вкриває стіни суцільними заростями кристалів.

Кам'яні лілеї, дзвіночки, жоржини, троянди, що сплелися в пишні суцвіття, переливаються у світлі прожекторів веселковим перламутровим блиском.

Інші урочисті зали „охороняються” казковими чудовиськами ніби з гулліверської країни Велетнів.

Печери називають восьмим чудом світу, царством одвічної ночі, краси і таємничості.

Цей феномен природи частка нашої рідної землі, яку ми повинні пізнавати, охороняти і зберегти для нащадків, розкриваючи і далі таємниці лабіринтів.


Незрівнянна окраса Тернопільщини туристської знамениті карстові печери казкова кам'яна країна. Ми спелеологи БТШ не раз відправляємось в печери Угрин, Перлина, Кришталева, Ювілейна. Їх по різному називають люди, але ми вже не можемо собі уявити наше життя без цих мандрівок у підземну казку, де перехоплює дух, розбурхує фантазію і де здаєш екзамен на стійкість, сміливість, мужність і винахідливість.

Олег Г.


Спелеотуризм міцно „вкорінився” в нашому Бережанському непечерному районі. Діти залюбки беруть участь в спелеопоходах, експедиціях, навчально-тренувальних зборах в різні пори року. Камінні квітники, чудернацькі сталактити незвичайної форми чарують, захоплюють і манять постійно у ці підземні лабіринти, в незвичайну казку реального життя. Підземні лабіринти часто важкі для проходження і орієнтування і тому туди йдуть найсильніші і найвитривалі.

Таємниці природи відкриваються юним і відчайдушним. До речі, підземні лабіринти Тернопільщини найбільші в світі! Ці карстові печери утворились мільйони років тому. Отже, юні спелеологи дотикаються до легенд і до невідомого, читають кам'яний літопис життя, роблять нові дослідження, тренуються і просто захоплюються підземною красою.

Найзавзятіші спелеологи — Ганна і Михайло Недільські, Петро Микитюк, Уляна Шайда, Іванна Підлужна, Люба Лотоцька, Юрій Смачило, Михайло Білецький, Оксана Гавриляк. Щороку збірні команди спелеологів Будинку творчості школярів виступають на традиційних обласних змаганнях гуртківців із спелеорієнтування в карстових печерах Поділля.