Geum.ru

Чарівний, дивовижний світ дитинства!

Вид материалаДокументы

Содержание


Дивовижний світ дитинства
У дзвінкому водограї музики і співу
Їх пора – „Танцювальна Весна”
Дитячий театр гумору та клоунади
Клуб художнього слова „Словесна майстерня
Ляльковий театр
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Дивовижний світ дитинства


Молодь, наша юність пам’ятають дитинство, як само собою зрозуміле явище, деякий проміжок часу, який їм належить, але при цьому їм не властиво „впадати у спогади”, бо потрібно спішити жити, мріяти, любити, дружити, творити ...

Знайди себе!

Але все ж є одна властивість дитинства, про яке говорив англійський письменник Гілберт Честертон: „Моє дитинство було чудесним тим, що все в ньому було чудом.

Це був не просто світ, де є чудеса, а всеціло, разом взятий чудесний, чарівний світ.

І щоб я не згадав, все пронизує моє серце абсолютно все, а не тільки те, що я зараз рахую важливим.

Спогад про дитинство як тисячі вікон відкритих на всі сторони світу ...

І пам’ять про особливий, закоханий період нашої першої любові, що в нас виникає пізніше це зовсім інші спогади та відчуття, які можна зрівняти з далеким, теплим заходом сонця, але не з білим світлом дня.

Світло ж дитинства освітлює нам усю нашу дальшу дорогу життя, повну несподіванок, випробувань, драм і трагедій, а разом з тим фарсових комедій і вміння бачити, відчувати і кохати.”

Образ дитинства це дійсно, як тисячі вікон відкритих навстіж, на всі боки світу.

Діти не звужують своє життя до якихось рамок „кумиротворення”, маній особистостей, лицемірства та підлабузництва вони пливуть зовсім в іншому чистому морі любові і пізнання.

Їм занадто багато, що є цікавим, новим і в любові своїх рідних і батьків, бабусь, дідусів вони вчаться довіряти, любити, мріяти і надіятись.

І в цьому є глибока і велична мудрість, яку ми починаємо розуміти, коли приходиться в дорослому житті переживати горе і образи.

Тому, так потрібно, щоб наші діти йшли у життя із загартованою, але доброю душею, озброєні отими чудесними спогадами з дитинства, окриленими тими світлими мріями та надіями з минулого ...

Як добре, що і в дорослому житті, при Вірі, Надії, Любові у вас залишиться дитяча здатність спокійного і радісного очікування щастя, чи то вирішення проблем ... (чи) як в дитинстві, очікування невідомих подарунків, пригод, сюрпризів, веселки ...

Потрібно вміти або хоча пробувати бачити, як в дитинстві коли в квітах, хмарах снігопаді чудо очікування щастя.


Час невпинно біжить ...

А ми так і не можемо, пояснити навіть собі, що ж таке суть життя, що є самим головним, важливим у цьому житті.

Як завжди мріємо чи ганяємось за якимсь примарним щастям, матеріальними щедротами, багатствами, а час втікає поза нас, як пісок між пальцями ...

І тоді приходить важка печаль по тому зниклому часі, і не обов’язково по тим яскравим і приємним моментам.

А в кожного з нас, було досить важливих, унікальних, неповторних моментів, які ми вважали простими і поточними.

І цих моментів, подій більше нема і ніколи не буде ... і це є своєрідною катастрофою, особливо коли спогади дотикаються із спогадами дитинства.

Спогадів здається не так багато, часто ряд неясних образів, подій, радості і навіть смутку але це дивовижно простий, цільний, вдосконалений і чарівний світ, який дає старт, особливий поштовх, надії, сили і устремління кожному на все дальше життя на всі наші справи, відношення до навколишнього світу і власне місце в цьому світі.

Кожний унікальний, добрий, теплий момент минулого часу, в дитинстві, саме в дивовижному, довершеному світі входить, і ми хочемо в це вірити, у майбутні блага наших дітей, вихованців, наших маленьких друзів, яким оті „червоні вітрила”, „чисті роси”, „веселкові барви” та „золоті намистинки” допоможуть плисти успішно і красиво морем Життя і відчувати головну суть нашого не влаштованого але такого прекрасного життя.


Красивий, щедрий рідний край,

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Наш край, що зветься Україна.


У дзвінкому водограї музики і співу

Веселі нотки


Музичний дитячий колектив при Будинку творчості школярів вокальний ансамбль „Веселі нотки” (керівник Надія Лебідь-Яцик) — асоціюється з веселим, дзвінким дитячим сміхом, водограєм музики та імпровізацій, яскравим, саме веселковим дощем різноманітних, радісних, милозвучних дитячих пісень.

Палітра репертуару настільки цікава, життєрадісна і різнобарвна, що часто цей дитячий музично-вокальний колектив називають „Веселад”, „Веселкові нотки” або „Веселі пісні веселки”.

Наш драматичний образ — герой БТШ Веселчатко, хлопчик-борець за чесність, добро, справедливість, за яскраве щасливе дитинство з усіма фарбами веселки. Він ніби спускається по веселці чарівного світу дитинства до дітей — юних вокалістів „Веселих ноток” і завзято з ними виконує про сонце і море, ліси та гаї, про маму і друзів, та про всю родину, про наше місто і всю Україну, про живий світ природи і про свої мрії та надії, віру та любов пісні та музичні композиції про увесь чудовий навколишній світ.

„Пісня супроводжує дітей з перших днів життя, маленькі діти полюбляють співати і танцювати” — говорить керівник гуртка Лебідь-Яцик. „ – І враховуючи це, я намагаюсь якомога більше і серйозніше працювати з дошкільнятами, майбутніми солістами нашого ансамблю „Веселі нотки”, які у майбутньому ніколи не розлучатимуться з піснею, музикою, поезією та мистецтвом”.

Поряд з яскравим водограєм дитячих естрадних пісень сучасних композиторів особливу увагу керівник приділяє українським народним пісням, їх мелодійності, великому позитивному заряду з глибин народної душі та народних традицій, адже ця музика є невід'ємною часткою у вихованні духовності та моральності дітей. З давніх-давен українська пісня супроводжувала людей протягом всього життя. Глибокий зміст та мелодійність українських пісень створювала позитивний настрій, висловлювала почуття радості, що позитивно впливали на формування естетичних смаків.

Під керівництвом Надії Володимирівни у вокальному ансамблі „Веселі нотки” займались такі талановиті співаки і танцюристи: О.Калакура, Г.Костельна, В.Рога, З.Перфецька, М.Кіт, І.Кіналь, Ю.Ялова, Т.Кузів, С.Станчак, О.Даньо, М.Мигович, Д.Жибак, О.Жибак, О.Ониськів, О.Федорчук, І.Кравець, Г.Кравець, М.Беш, та багато інших.

За роки існування ансамблю було чимало випускників на зміну яким приходять маленькі таланти їх спів та артистизм зачаровує глядачів, це — О.Олійник, І.Наливайко, М.Перфецька, Т.Юрць, Т.Максимишин, Н.Мельничук, Т.Савків, М.Шипета, Т.Мурмило, І.П'ятничка, О.Шафранович, Р.Мартинишин, Н.Драганик, М.Мигович, І.Сулима, Л.Винниченко, І.Довжик, О.Швидко, К.Сагайдачна, Е.Олійник, У.Возьна, М.Василишин, І.Шагай, О.Шагай, С.Борис, Н.Матвіїв, Н.Луців, В.Бідула, Ю.Гецко, Л.Грабар, Б.Синишин.


Їх пора – „Танцювальна Весна”


Хореографічний колектив

«Вікторія»


Керівник хореографічного колективу

Ганна Михайлівна Солонинка


У 1992 році у БТШ відкривається новий хореографічний гурток „Вікторія”, керівник якого — Ганна Михайлівна Солонинка закохана в музику, дітей, хореографічне мистецтво жінка.

Надаючи перевагу українським народним танцям, Ганна Михайлівна розширює репертуар дитячого колективу бальними, естрадними, класичними танцями й іншими національними хореографічними композиціями. Віковий ценз дітей та молоді, їх творчі здібності та задатки не обмежуються.

Педагог вміло підбирає техніку, методику і складність матеріалу для кожної окремої групи та індивідуально навчає кожну дитину володіти цим прекрасним мистецтвом, слухати музику, ритм, створювати образи.

Блискучими, оригінальними виступами танцювальний колектив „Вікторія” прикрасив і збагатив концертні шоу-програми „Міс Дюймовочка”, „Міс Бережаночка” „Нашому роду нема переводу”, театралізоване свято квітів, новорічно-різдвяні програми для дітей та дорослих.

Хореографія колективу була зовсім не замінимою частиною в народних виставах, музичних водевілях, театралізованих народних казках.

Хореографічна творчість, її формування та розвиток в Будинку товрчості школяра — одна з найцікавіших проблем, яка вирішується уже вихованцями наймолодшого віку. Чим раніше розпочинається виявлення творчих можливостей школярів, їхній розвиток під цілеспрямованим педагогічним впливом, тим скоріше і вільніше зможе дитина „творити за законами краси”. Музика і рух — взаємопов'язані поняття, які педагог вміло поєднує з фантазією та уявою дітей, розвиваючи почуття ритму, виразність рухів, відчуття краси.

Якість виконання, швидкість і легкість сприймання танцювальних рухів досягається важкою, кропіткою працею наших талановитих хореографів Ганною Солонинкою та Галиною Древницькою, які силою художнього та емоційного впливу показу, якістю і підбором рухів, доступних і приємних дітям, красою побудови хореографічних композицій досягають високих професійних успіхів в цьому комплексному мистецтві, розвиваючи в дітей художні здібності.

Спілкування з іншими дитячими хореографічними колективами, гарні художні виступи, концерти та фестивалі стимулюють дітей до вдосконалення, зароджують естетичні почуття, дух змагання і колективної дружби. Наші юні танцори разом з хореографічними колективами „Розмарія”, „Едельвейс”, „Колорит”, „Ритм” беруть участь у великому танцювальному фестивалі святі „Бережанська танцювальна Весна”. У дні фестивалю колективи демонструють бально-спортивні, ритмічні, класичні, народні та оригінальні жартівливі композиції, які нікого не залишають байдужим. Бурю оплесків у глядачів викликають хореографічні композиції „Весела полька” і „Класичний вальс” (Г.Древницька), „Ритмічний” і „Танець з відрами” (Г.Солонинка), „Дівчина - весна”, „Гуцульський”, „Козачок” (М.Кузів), „В'язанка”, „Гопак”, „Румба, ча-ча” (І.Бурчак). Вдало і яскраво виступають окремі танцювальні пари та „солісти”: Надія Олексів та Руслан Михайлінчик („Танго”), Вікторія Яніцька та Олег Голод („Румба, ча-ча”), Христина Хиляк та Андрій Кузів („Самба”), Світлана Дирда („Сучасний ритмічний танець”), Оля Несторенко („Циганочка”)

Через улюблену справу, справу свого життя Ганна Солонинка прищеплює своїм вихованням любов до самобутньої культури свого українського народу. Наш танець — запальний, ліричний, нестримний чи повільний — полонив увесь світ. Народ наш любить танці, які є синтезом різних мистецтв: музики, драми, живопису, скульптури. Тому не випадково спостерігається такий великий потяг і потреба до танцювального мистецтва особливо в дітей та молоді.

Розвитку хореографічного жанру сприяють фестивалі, конкурси, участь в розмаїтих концертних програмах та культурно-масових заходах нашого міста.


«НАМ - 50»


Хай світанки твої, Україно,

Сонце сяйвом мережить своїм

Щира пісня земна в простір лине,

І всміхається щастям наш ідім.


Хай струни святково бринять знов і знову,

І радість не гасне у юних серцях,

Промінчиком сонця торкне веселково

І щастя дитини не буде кінця.


Яскраві дійства театру мініатюр, гумору та сатири „Посмішка”, їх веселі шоу-програми „Веселий гармидер”, концерти-гуморини та вечорниці. (керівники Л.Васютенко, Л.Кондратюк, брати Винники).


На сцені зіграно десятки українських казок, вистави української класики та започатковані прем'єри власних драматичних робіт - постановок: „Пригоди Весельчатка”, „Новорічні пригоди Весельчатка”, „Дванадцять місяців” та „Попелюшка”.


В розпалі чемпіонати КВК; шкіл, гімназії, коледжу і загальне свято - фінал всіх команд кмітливих, веселих, талановитих. Команди „Бережаночка”, „Браво”, „Екстаз” - запрошують на обласні зустрічі - турніри в Палац „Березіль”.


Юні актори з дит. вистав „Язиката Феська” та „Поки сонце зійде…” Н.Забіли. У головних ролях: Юлія Колю баєва, Андрій Слабодух, Сніжана Пламадяла, Таня Козар, Володя Драбик … Олег Костишин, Гарік Арушанян, Таня Чудик, Оля Коритко.


Робота Будинку творчості школярів ведеться за трьома основними програмами - завданнями:
  • національне відродження
  • пошук та становлення особистості
  • розвиток талантів та милосердя

Перелічити усі добрі справи, напрями роботи, творчі надбання, які досяг БТШ в 1995 році - неможливо, але подякувати всім тим дітям, школярам, педагогам, які вже „вилетіли з гніздечка дитинства”, але залишаються разом з нами душею та сердечними сподами дуже хочемо:

Дякуємо!!! Низький уклін нашим творчим ерудитам педагогам: Ларисі Кондратюк, Юрію Бідюку, Михайлу Синовцю, Іванні Процик, Марії Комарницькій, Вірі Колісник, Ярославі Глушковській, Тарасу Яцику, Галині Кіндрацькій, Жанні Крицак, Вікторії Хичій, Світлані Павлик, Анні Соловей, Володимиру Караневичу, Валентині Копаниці, Вірі Хиряк, Аллі Бабашовій, Миколі Пересаді.


Ти, наша мати, рідна Україно!

В твоїх садах щебечуть солов'ї.

Для нас ти наймиліша і єдина,

Бо ми маленькі паростки твої.

  • успішний творчий політ дитячих вокальних ансамблів „Веселад” і „Веселі нотки”.
  • яскравий розквіт музично-вокального ансамблю „Калинонька”
  • „підняли паруса” літературно-мистецькі поетичні клуби БТШ „Бригантина”, „Парус”, „Чайка”.
  • відкрив двері клуб обдарованих дітей „Лідер” та клуб незвичайних наук „Контакт”.
  • проведено біля сотні культурно-масових заходів, конкурсів, змагань, фестивалів, зустрічей.


В БТШ діє „мозковий” центр брейн-рингів, турнірів-ерудитів, ігротек та дискотек. Керівники зустрічей: Юрій Бідюк та Лариса Таран.

  • відродження та розквіт хореографічного ансамблю „Вікторія” кер. Сорока Г. і Древницька Г.



Дитячий театр гумору та клоунади


«Посмішка» (керівник Л.Васютенко)


Увага,

увага,

увага!

Для шибеників — перевага!

Ми запрошуєм кмітливих,

І веселих, й жартівливих,

Клоунів і циркачів,

І акторів, й слухачів

До старого-нового театру

Посмішки, і радості, і жарту,

Де не свариться ніхто за те,

Що ти витіваєш щось круте.

Де тобі наказують: скачи,

Бігай, смійся, рухайся, кричи!


Де тобі, мов з чарівної казки,

На обличчі гримом роблять маски.

Де тебе ніхто не впізнає,

Як смішний костюм на тобі є.

Де ти той, ким в серці мріяв стати,

Де ти вчиш, немов уроки, жарти.

Смійся над собою й над всіма,

Адже сміх ніхто не вигадав дарма

В нас багато і розваг, і втіхи,

Принесіть і ви нам трохи сміху!


Ми любимо життя нестримний рух,

І мрії, що вирують у душі,

Рядки кохання, що тамують дух,

Весну, переживання і вірші

22 березня 2004 року, коли всі навколо святкували рівнодення весни, в стінах Бережанського Будинку творчості школярів і музею книги літала поетична муза, що надихала на нові і нові рими всіх, кого зібрала тут поклонитися його величності віршу!

Так почало свою захоплюючу діяльність літературно-мистецьке об'єднання „Унісон”. Тут імпонує юнацький максималізм, що породжує неординарність суджень, думок, коли хочеться зупинитися на мить, щоб зважити, проаналізувати, збагнути своє призначення та громадську позицію. І при цьому так важливо не втратити романтичність, легкість почуттів, крилатість мрій ...

„Унісон” „закохав” молодь у вірші, згодом у театр, але основою є міцна платформа дружби, яка із людей, в яких були спільні інтереси, зробила сім'ю, в якій спільними стали усі цілі і досягнення.


Клуб художнього слова „Словесна майстерня”


Спочатку було слово... і останнім буде також воно. Але наскільки добрим буде це слово?! Саме відповідь на це питання знаходять учасники клубу „Горицвіт”, в якому розширюється світогляд гармонійної особистості, здійснюється розвиток творчих здібностей. Особлива увага надається розвитку навичок журналіста енергійної, активної, цікавої людини, яка завжди і всюди встигає.


„Любіть Україну вишневу свою ...”

Найдорожчим, що є в людини, та найбільше багатство кожної країни є здоров'я людини. А воно всеціло залежить від стану навколишнього світу; чистоти повітря, води, землі … Людина є частинкою цієї Природи, і якою буде вона, таким буде моральний, душевний і фізичний стан нас усіх.

Людство ж стоїть на порозі економічної катастрофи і вирішити цю проблему, яка знаходиться на межі минулого і майбутнього і визначає ставлення сучасної людини до Природи, до Майбутнього, до Цінностей людства повинні ми усі уже сьогодні.

Тому одним із найважливіших завдань позашкільної освіти постає виховання у дітей та молоді готовності до екологічної діяльності, формування відповідних переконань та навиків, що є своєрідним символом раціонального мислення, емоційної сфери особистості і її волі.

Будинком творчості школярів накопичено чималий досвід у формуванні екологічної культури та активізації учнівського природоохоронного, екологічного руху. Це й участь в дослідницько-краєзнавчих, історико-народознавчих експедиціях руху "Моя земля — земля моїх батьків" (керівники: М.Слабодух, М.Подуфалий, С.Репецький, Р.Колісник, Л.Ониськів, Л.Бай, М.Бич, О.Лозинська та інші). Це проведення масових, групових, індивідуальних форм екологічного виховання; мандрівок, екологічних операцій із збереження джерел, лісів, пташиних гнізд, рослин, дерев і т.д.

Мета участі — активізація учнівського, суспільного екологічного руху, виявлення та поширення нетрадиційних форм екологічного впливу та пропаганди.

Ми повинні привернути увагу наших дітей, дорослих, представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування до наших екологічних проблем в місті, районі, області.

Тому спільними зусиллями дітей та педагогів Будинку творчості школярів та Еколого-натуралістичного центру була створена дійова агітбригада "Еколог" (керівник А.Соколовська), яка піднімає ряд місцевих, регіональних проблем про наше Бережанське озеро, ріку Золоту Липу, дендропарку с. Рай, реакційні зони Лісник, проблеми нашого міста …

"Думаємо глобально, діємо регіонально! Якщо не ми, то хто?!" — просять, будять, твердять і вимагають своїми закликами і прагненнями учасники екологічної агітбригади "Еколог - 2006"

Юні природолюби беруть участь в різноманітних змаганнях, конкурсах. На обласному конкурсі в м. Тернополі вони стали призером за яскраву, емоційну дійову програму, виступ за оригінальним, нетрадиційним сценарієм присвяченим 20-річчю Чорнобильської трагедії. Нашу агітбригаду „Еколог” запрошують в школи і навчальні заклади Тернопільщини, Івано-Франківщини, в школу-інтернат Кременця, в Борщів, Мельницю-Подільську, Козову та ін.

Уже розпочалась нова робота над творчою програмою "Екологія природи — екологія душі", до якої підключились наші дитячі і молодіжні творчі об'єднання "Обереги Бережан" (Л.Бай), "Діалог" (Л.Таран), "Еколог" (А.Соколовська), "Мій рідний край, моя земля" (Н. Лебідь).

Особливо яскрава та плідна участь у Всеукраїнському русі учнівської молоді за збереження природи, традицій, звичаїв, обрядів нашого краю та нашого народу "Моя земля — земля моїх батьків" та участь у краєзнавчо-народознавчих експедицій та конкурсах екологічно-природоохоронного напряму "Любіть Україну вишневу свою", "Краса і біль України", "Посади калину”.


Тарас Буздиган

Леся і Світлана Наконечні

Маряна Чорна

Михайло Гладчук

Ірина Руда

Марічка Пудлик

Віка Таньчак


Ляльковий театр

«Гніздечко»


Керівник Люба Ониськів


Запрошує на традиційне, весняне екологічне дійство „Голос Землі”.

В програмі:

* прем'єра лялькової вистави групи „Зернятко” „Квітуча долина”

* лялькова вистава „Врятовані джерельця” група „Гномики”.

* виступ агітбригади „Еколог - 2006” театру „Посмішка”.

Керівник Алла Соколовська.

* дитячі музичні твори ансамблю „Веселі нотки” керівник Надія Яцик

* виступ туристів-краєзнавців групи „Чисті джерела”


Педколектив БТШ різними методами, заходами, дійствами намагається формувати:
  • почуття відповідальності за природу, як національну і загальнолюдську цінність
  • навички здорового способу життя, виховання фізичного і психічно-здорової особистості, яка врятовує для себе і поколінь своє чисте довкілля, наш край, українську родину і всю Батьківщину.
  • Розуміння впливу людини, її господарської діяльності на природу у доступній для дітей формі для дальших конкретних дій у їхньому дорослому житті.
  • Готовність включення дітей і молоді у спільну з дорослими екологічно спрямовану діяльність вже сьогодні.

Екологічне виховання в Будинку творчості школярів відбувається в процесі бесід, ігрової діяльності, художнього читання; поезій, міфів, казок, перегляді дитячих вистав, кіно і діафільмів та під час таких театралізованих спільних дійств.

Ще більша ефективність досягається при безпосередньому контакті з природою, від спільних дій сім'ї та педколективів, з їх бажаннями бути екологічно свідомими і передавати це дітям.


Топчем ми квіти, дерева ламаєм,

Так ми можемо втратити всю красу, що маєм.

Що нам скажуть діти? Що душі не маєм!

Раз усе тут трощимо, сміття розкидаєм.


Схаменіться люди, захистіть природу,

Як не буде лісу, річки не буде народу.


Люди, допоможіть! SOS … SOS Я Земля!

Звірів захистіть, птахів захистіть!

Квітів насадіть і ліси садіть,

Тільки не мовчіть!

Клекіт журавлів, світання полів,

Не топчіть світ вщерть, бо то буде смерть,

Тож росте хай, цвіте хай розмай,

Все земне росте, все земне живе!


„Не будем нищити живе

Красивим має бути все!


Не рвіть трави в товсті жмути

Не рвіть в букети квіти

Все, що навколо бачиш ти

Рости повинно й жити!”


Кожна рослина, дерево, пташина

То все чудова мила Україна.

Наше завдання зберегти природу

Для мене, для тебе і для всього народу.


Давайте берегти природу, діти

Її красу; річки, ліси, сади ...

Щоб оцім проліском з онуками радіти

І випити джерельної води!


Калина — улюблена рослина українського народу, символ України. У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний, як мереживо. А ще більше милують і дивують око червоні ягідки калини, які наші дівчатка з вокальних та хореографічних ансамблів вплітають в коси, у вінки.

І наш улюблений музично-вокальний ансамбль ми назвали "Калинонькою", в репертуарі якого багато мелодійних, чарівних українських пісень про дитинство, родину, нашу Україну.

Тому недарма у народі кажуть: "Без верби і калини нема України".

Із чарівною калиною порівнюють не тільки дівчину, але й нашу рідну Україну.

Козак у похід рушив калинову сопілку брав

У сопілку заграє Україну згадає.

Калинове гільце на весілля брали

Ось як українці калину величали.

На могилі теж садовили калину

Символ туги і печалі.

Раніш калинові гаї красувались по всій Україні. Калина була чи не найпоширенішою рослиною. І повернути цю красу наше завдання. І потрібно відновити давню, добру традицію: народилася донька садив тато калиноньку. Хай росте пишна, красна, щоб була її доленька щасна. А весільному короваї, у віночках дівочих, на сорочках, на рушниках в імені Калина скрізь живе калина.

У вінку зеленолистім

І червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.


Кожна ягідка в калини,

Як червона намистина.

Багряніють грона в листі,

Мов жаринки пломенисті.


Тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.


У нашому краї,

В великі свята,

З хлібом калина

Поруч була.


Майже у всіх народів є улюблені рослини символи. У канадців, скажімо, клен, у росіян берізка, а у нас калина.

З давніх-давен народ опоетизував цей кущ. У часи Хмельниччини ширилась козацька балада "Розлились круті бережечки", де калина символізувала дух боротьби за національну незалежність від шляхецької Польщі.

Гей, у лузі червона калина,

Гей, гей похилилася.

Чогось наша славна Україна,

Гей, гей засмутилася.


Стало доброю традицією в школах і позашкільних закладах проводити "Дні червоної калини" або Свято коли в калини іменини, де діти читають поетичні рядки з оспівуванням образу калини.

Дуже любив калину Т.Шевченко.


"Найдеш у гаї тую калину,

То й пригорнись,

Бо я любила, моя дитино,

Її колись…"


Особливо люблять наші діти пісню на слова Т.Шевченка "Зацвіла в долині червона калина" і українську народну пісню "Ой єсть у лісі калина".


Однією з любимих вистав юних акторів нашої драм студії "Натхнення" є вистава Лесі Українки "Лісова пісня", в якій Мавка лісова красуня, заквітчала себе калиною. Калина ще й символ дівочої вроди, вірності, чистоти.

А тепер послухаємо пісню нашого ансамблю "Калинонька":