Geum.ru

Львівський державний універститет внутрішніх справ на правах рукопису

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ВИСНОВКИ

Комплексне кримінологічне та кримінально-правове дослідження злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, дозволяє нам зробити ряд висновків, внести пропозиції і рекомендації щодо подальшого вдосконалення практики запобігання цьому виду злочинів неповнолітніх.

1. Результати проведеного нами дослідження підтверджують думки фахівців про те, що вживання алкоголю та наркотиків неповнолітніми набуло загрозливого характеру в суспільстві і з кожним роком знижується вік першої спроби неповнолітніми алкоголю і наркотиків. Так, серед опитаних учнів досить значна частина таких, які вже мають досвід вживання алкоголю (65 %) і наркотиків (20 %), перше «знайомство» з якими відбулося у досить ранньому віці – 12-13 років, а в деяких випадках ще до 10 років.

2. У сучасній юридичній літературі, зокрема в науково-практичних коментарях, не повною мірою розкривається сутність стану сп’яніння з урахуванням положень медичної та юридичної науки. Тому, обґрунтувавши свою позицію, вважаємо за необхідне доповнити Інструкцію «Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів», затвердженої наказом МВС, МОЗ та Мін’юсту від 24.02.1995 р. № 114/38/15-36-18, терміном «сп’яніння», під яким розуміти «психічний стан особи в момент вчинення правопорушення чи злочину, викликаний вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який характеризується послабленням або підвищенням інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини і який не виключає осудності», що може бути нормативним визначенням цієї категорії.

3. Проаналізувавши визначення понять «пияцтво» і «наркотизм», які даються представниками різних наук, ми виділили соціальні, медичні та правові ознаки пияцтва та наркотизму, а саме: медичні: патологічний потяг до алкоголю та наркотиків; індивідуальне змінне сприйняття неповнолітніми алкоголю та наркотиків; зміна первинної дії алкоголю чи наркотику на організм; соціальні: небажання неповнолітніх, що вживають алкоголь чи наркотики, піддаватися контролю з боку батьків, вчителів чи громадськості; ігнорування ними загальноприйнятими правилами поведінки; пияцтво і наркотизм серед неповнолітніх приводить до фізичної і психічної деформації неповнолітнього, що неодмінно позначається на здоров’ї та поведінці нації; правові: вчинення протиправних діянь в стані сп’яніння з корисливих, корисливо-насильницьких, некорисливих насильницьких та інших мотивів; зростання кількості злочинів у сфері незаконного наркообігу; вчинення злочинів, які прямо не пов’язані з алкоголем і наркотиками, але є такими, що вчиняються з метою здобуття коштів для придбання алкоголю чи наркотиків.

4. На основі наведених ознак і позицій представників медичної, соціологічної та юридичної науки щодо термінів «пияцтво» і «наркотизм» ми зробили висновок, що ці явища носять не лише медичний, а й соціально-правовий характер. Також ми з’ясували, що терміни «пияцтво» і «наркотизм» як негативні соціальні явища ширші за змістом, ніж «алкоголізм» та «наркоманія» тому, що включають в себе не лише захворювання, а й форми злочинної поведінки (наприклад, злочини, пов’язані з наркотиками чи вчинені в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння).

Таким чином, вважаємо, що термін «пияцтво», який дається в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2004 р. № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність», на нашу думку, не відображає всіх соціальних, медичних і правових ознак пияцтва, а тому необхідно внести зміни до цієї постанови і розуміти під пияцтвом – систематичне вживання алкогольних напоїв, захворювання на алкоголізм внаслідок надмірного їх вживання, а також сукупність протиправних дій, вчинених в стані алкогольного сп’яніння. Вважаємо за доцільне доповнити ст. 1 Закону України від 15.02.1995 р. (зі змінами від 22.12.2006 р.) «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів і зловживання ними» терміном «наркотизм», під яким слід розуміти соціально-правове явище, що виражається в немедичному вживанні наркотичних засобів чи психотропних речовин, що призводить до залежності від них, асоціального способу життя та вчинення злочинів й правопорушень в стані наркотичного сп’яніння, а також протиправних діянь у сфері незаконного наркообігу.

5. Аналіз диспозицій статей КК, статистичні дані та матеріали кримінальних справ, засвідчив, що зазначені злочини можуть вчинятися не тільки в сфері незаконного наркообігу, а й посягати на різні об’єкти та вчинятися з різними мотивами. Таким чином, ці дані дають нам можливість класифікувати злочини, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння. Отже, на основі об’єктивних та суб’єктивних ознак складів злочинів аналізовані злочини можна розділити на чотири групи:

1) злочини, які вчиняються у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, та інші злочини проти здоров’я населення;

2) злочини, які вчиняються з корисливих мотивів;

3) злочини, які вчиняються з насильницьких мотивів;

4) злочини, які вчиняються з хуліганських мотивів.

6. Статистичні дані та матеріали кримінальних справ свідчать, що стан злочинів, вчинених неповнолітніми в стані сп’яніння в цілому на території України, з 1992 по 1996 р. характеризувався динамічним збільшенням. Так, у 1992 р. було зареєстровано 4533 злочинів неповнолітніх, вчинених в стані сп’яніння, у 1995 р. – 5414, а в 1996 р. – 5435 злочинів. Цей період в історії України характеризувався політичною, економічною та правовою нестабільністю, що було пов’язано з розпадом Радянського Союзу. В наступні роки і досі цей вид злочинів має тенденцію до зменшення при незначному збільшенні в деякі роки. Так, у 2001 р. було зареєстровано 4708 таких злочинів, у 2003 р. – 3995, у 2005 р. – 3070, а в 2007 р. – 2973 злочини.

У період з 2002 по 2007 рр. структуру злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, складають: крадіжки приватного майна (38 %), грабежі (16 %), розбійні напади (12%), хуліганство (12 %), незаконне заволодіння транспортним засобом (5 %), шахрайство і вимагання (4,5 %). Також неповнолітніми стані сп’яніння вчиняються й умисні вбивства та замахи на них, умисні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, злочини пов’язані з наркотиками та зґвалтування. Вони становлять майже 10 % усіх злочинів, вчинених неповнолітніми в стані сп’яніння. Відзначено, що протягом останніх п’яти років відбулися суттєві зміни у структурі злочинів неповнолітніх, вчинених в стані сп’яніння. Порівняно з 2002 р. до 2007 р. відмічається темп зниження ще донедавна найбільш розповсюджених злочинів – крадіжок (- 38,9 %), умисних вбивств та замахів (- 8,3 %), хуліганств (- 7,8 %) і незаконних заволодінь транспортними засобами (- 7,1 %). Проте відмічається темп зростання шахрайств (+ 23,8 %), грабежів (+ 15,1 %), розбійних нападів (+ 10,8 %) і зґвалтувань (+ 10,8 %).

Таким чином, ми виділили багато негативних тенденцій злочинів неповнолітніх, які вчиняються в стані сп’яніння, а саме: у структурі злочинності неповнолітніх зросла питома вага злочинів неповнолітніх, вчинених в стані сп’яніння з 11,2 % у 2002 р. до 15,7 % у – 2007 р.; спостерігається зростання корисливих злочинів; зростає число злочинів, вчинених із особливою жорстокістю, зухвалістю та цинізмом; залишається високим рівень злочинів, вчинених особами, які раніше вчиняли злочини (7-10 %), що пов’язано, як правило, із наркотичною залежністю, небажанням стати на шлях виправлення та бажанням «заробити легкі гроші»; зростає коефіцієнт злочинної активності у віковій групі 16-18 р.; зростає число неповнолітніх, які були втягнені дорослими у вчинення злочину у процесі вживання наркотичних речовин чи алкоголю; наявне подальше збільшення серед неповнолітніх злочинців, які не працюють, та таких, що не бажають навчатись у школі чи інших середніх навчальних закладах; зростає питома вага хлопців у вчиненні цього виду злочинів, хоча у структурі злочинів неповнолітніх спостерігається «фемінізація».

7. Дослідження особи неповнолітнього, засудженого за злочин, вчинений в стані сп’яніння, дозволило нам виділити соціально-демографічні, кримінально-правові, соціально-рольові та морально-психологічні характеристики. Аналіз кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми в стані сп’яніння, дав змогу сформувати соціальний портрет особистості неповнолітнього, який вчинив злочин у стані сп’яніння – це підлітки переважно чоловічої статі 16-18 р., з повною середньою чи загальною освітою, які навчаються в загальноосвітніх школах чи ПТУ, проте з низьким рівнем знань, виховуються в неблагополучній сім’ї, де один з батьків притягався до кримінальної відповідальності. Спільними характеристиками є те, що вони характеризуються стійкою антисуспільною спрямованістю. Їх відрізняє глибока неповага до суспільства, егоїзм, жорстокість та цинічність, перекручене розуміння моральних норм, зневажливе ставлення до людей, своїх батьків, вони характеризуються безсоромністю, відсутністю співчуття і жалю, їм притаманна конфліктна форма спілкування з іншими особами. Паразитичний спосіб життя не обтяжує, а іноді навіть служить предметом гордості. Ідеали відверто цинічні, їм властиве вміння вправно маскувати свою істинну систему цінностей. Як правило, це підлітки з нестійким, гіпертимним або експлозивним (збудливим) типом акцентуації характеру.

8. Результати проведеного нами анкетування, а також вивчених матеріалів кримінальних справ дали змогу визначити основні причини та умови, що мають негативний вплив на поведінку неповнолітніх та сприяють вчиненню злочинів неповнолітніми в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, які ми систематизували у 4 групи:

- соціально-економічні: дисфункціональна сім’я; матеріальні нестатки сім’ї; бажання на отримані від злочину гроші придбати речі, які не хочуть чи не можуть купити батьки; недоліки в системі працевлаштування;

- індивідуально-психологічні: бажання самовиразитися, вчинивши заборонене; підвищена зацікавленість та пошук нових відчуттів; наслідування моди; відсутність достатніх знань про наслідки вчинення злочинів; тиск чи негативний вплив вуличних компаній, друзів;

- організаційно-управлінські: недоліки в діяльності міліції, яка повинна проводити профілактичну роботу; недоліки в системі правового навчання неповнолітніх; недоліки в організації дозвілля неповнолітніх у вільний від навчання час; недоліки у шкільному вихованні;

- культурологічні: негативний вплив засобів масової інформації.

9. Оскільки вживання алкоголю і наркотиків призводить до стану сп’яніння, який є шляхом до вчинення злочину, тому, на нашу думку, профілактика вживання алкоголю і наркотиків запобігає вчиненню злочинів в стані сп’яніння.

Отже, вважаємо, що загальносоціальними заходами, які могли би покращити ситуацію стосовно вживання алкоголю та наркотиків неповнолітніми та зменшити кількість злочинів, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, мають бути:
  • подолання бідності, безробіття та вимушеної міграції;
  • запобігання насильства в сім’ї;
  • створення відділу в районних чи міських державних адміністраціях, працівники якого систематично відвідували би сім’ї, в яких відсутній один із батьків, незалежно від причин відсутності батьків (смерть, трудова міграція, відбування покарання тощо), таким чином допомагаючи батькам здійснювати виховну робота з підростаючим поколінням;
  • збільшення матеріальної та іншої допомоги малозабезпеченим сім'ям;
  • викладання в школах предметів релігійного спрямування. Однак перш за все варто було б провести у кожному регіоні України репрезентативне опитування серед учнів шкіл та їхніх батьків щодо з’ясування їхнього ставлення щодо викладання в школах предметів релігійного та духовно-етичного спрямування у вигляді основного чи факультативного курсу;
  • запровадження в Україні системи ювенальної юстиції та створення системи ювенальних судів, що дозволило б ефективно виявляти ті глибинні процеси, які породжують злочинність неповнолітніх, адекватно реагувати на них, запобігати злочину, здійснювати правовий вплив на неповнолітніх, що вчинили суспільно небезпечні діяння, та на осіб, які сприяли антисоціальній поведінці підлітків, забезпечити соціальну реабілітацію неповнолітніх правопорушників та злочинців і адаптацію їх у суспільстві;
  • обов’язкове введення посади психолога у школі та створення в школах кабінету психологічної та юридичної допомоги;
  • відродження діяльності спортивних клубів, гуртків, секцій тощо та створення нових для того, щоб відвернути увагу підлітків від вживання алкоголю і наркотиків;
  • скорочення випуску трамадолу – медичного препарату, який викликає стан наркотичного сп'яніння, оскільки в Україні його випускається більше приблизно в 22 рази (більше на 85 млн. доз);

- внесення змін в ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в якій передбачити вікове обмеження до 18 р. на продаж слабоалкогольних напоїв;
  • повна заборона реклами алкогольних напоїв на радіо і телебаченні;
  • систематичне проведення медичних оглядів учнів у школах та щорічне направлення їх на профілактичний медичний огляд у наркодиспансер.

10. Заходами спеціально-кримінологічного запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми в стані сп’яніння, мають бути:
  • систематичне інформування учнів педагогами про негативні наслідки вживання алкоголю і наркотиків;
  • проведення для батьків спеціальних лекцій із питань шкідливого впливу на дітей алкоголю і наркотиків;
  • пропаганда через засоби масової інформації переваг здорового способу життя, використання можливостей соціальної реклами;
  • поліпшення діяльності ОВС (дільничні інспектори міліції, кримінальна міліція у справах дітей, відділ по боротьбі з незаконним обігом наркотиків) (виявляти та нейтралізувати детермінанти, що сприяють незаконному наркообігу; відвідувати неповнолітніх правопорушників за місцем їх проживання, навчання, роботи, проводити індивідуальні психологічні та правовиховні зустрічі та бесіди з ними, їх батьками (усиновителями) або опікунами (піклувальниками); виявляти і вести облік осіб, які втягують неповнолітніх в злочинну та антигромадську діяльність; виявляти та ставити на облік осіб, які незаконно культивують рослини, що містять наркотичні речовини, виробляють із них сировину для виготовлення наркотиків, а також тих, які вчиняють інші протиправні дії, пов’язані з наркотиками; вивчати місця звичайного перебування осіб, які незаконно вживають наркотики (дискотеки, ігрові зали, кафе, бари, казино, парки тощо), або місцезнаходження притонів для вживання чи виготовлення наркотиків тощо);
  • збільшення у навчальних планах для підготовки фахівців за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та «Право» кількості годин для проведення практичних занять з предмета «Кримінологія та профілактика злочинів» на базі правоохоронних органів;
  • проведення практичних занять з окремих тем із «Кримінології та профілактики злочинів» (наприклад, «Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх», «Фонові явища», «Кримінологічна характеристика наркозлочинності») у школах, ліцеях, училищах у формі лекцій, доповідей, виготовлення та розповсюдження листівок з інформацією про негативні правові наслідки вживання алкоголю та наркотиків, вчинення правопорушень та злочинів;
  • під час проходження стажування курсантами випускних курсів та навчальної практики курсантами 1-3 курсів навчальних закладів МВС, активно залучати їх до проведення профілактичних лекцій та бесід у навчальних закладах, що передбачити у планах проходження ними стажування (навчальної практики);
  • правовиховна робота в школі, навчальних закладах у формі позаурочних зустрічей з участю працівників органів внутрішніх справ, працівників суду, виправно-трудових колоній, педагогів, лікарів та інших фахівців;
  • систематичне проведення працівниками ОВС оперативно-профілактичних відпрацювань навчальних і розважальних закладів, з метою виявлення та припинення фактів вживання чи збуту наркотичних засобів і психотропних речовин у розважальних закладах;
  • продовження роботи зі створення центрів соціальної допомоги для осіб, які вживають алкоголь і наркотики в рамках реалізації постанови КМУ «Про розвиток мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді «Твоя перемога» від 13.06.02 р. № 809;
  • проведення загальнодержавного та регіональних моніторингу та оцінки стану поширеності вживання підлітками алкоголю та наркотиків, а також з’ясування проблем, які турбують підлітків, та вжиття заходів, які, на їхню думку, покращили би ситуацію в молодіжному середовищі.

11. Кримінально-правовими заходами запобігання злочинам, які вчиняються неповнолітніми мають стати:

- внесення змін до ст.21 КК України, в якій встановити, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані сп’яніння, коли вона не могла усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними, в якому вона опинилася через обман, помилку, фізичний чи психічний примус або з інших не залежних від її волі обставин;

- доповнення кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками ст.ст. 304, 314, 315 КК і диференціація в них кримінальної відповідальності залежно від:
  • віку потерпілого. Втягнення/схиляння малолітнього у вчинення злочинних або антигромадських дій представляє вищу суспільну небезпеку, ніж неповнолітнього. Тому в ч.4 ст. 314, ч.4 ст. 315, ч.2 ст. 304 КК потрібно встановити суворіше покарання за злочинні дії, вчинені проти малолітнього;
  • суб'єкта злочину. Для цього необхідно в ч.4 ст. 314, ч.4 ст. 315, ч.4 ст. 304 КК передбачити відповідальність спеціальних суб’єктів (батьків, педагогів або інших осіб, на яких законом покладені обов’язки з виховання);
  • наслідків, що настали. Так, у ч. 2 ст. 314, ч.2 ст. 315, ст. 304 КК необхідно передбачити суворіше покарання у випадку, якщо особа, яку довели до стану сп’яніння, вчинила в такому стані злочин, а також КК встановити відповідальність, якщо протиправні дії призвели до тяжких наслідків (захворювання на «токсикоманію», «алкоголізм», «наркоманію»);

- доповнення Кримінального кодексу ст. 3041 «Втягнення неповнолітніх у антигромадську діяльність», яку пропонуємо викласти у такій редакції:

1. Втягнення неповнолітніх у пияцтво, немедичне вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або одурманюючих засобів, жебрацтво, бродяжництво та зайняття азартними іграми -

2. Ті самі дії, вчинені повторно або стосовно двох чи більше неповнолітніх, або батьком, педагогом або іншою особою, на яку законом покладено обов’язки з виховання неповнолітнього, або особою з використанням службового становища, або якщо вони призвели до вчинення злочину в стані сп’яніння або інших тяжких наслідків –

3. Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, вчинені стосовно малолітнього –

- внесення змін у абз.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2004 р. № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність», зазначивши, що впливає на кваліфікацію дій винної особи вчинення неповнолітнім злочину в стані сп’яніння внаслідок втягнення його у вживання алкогольних напоїв, немедичне вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або одурманюючих засобів, якщо навіть це був єдиний раз доведення до стану сп’яніння. Також необхідно зазначити у цій постанові, що впливає на кваліфікацію дій винної особи наявність тяжких наслідків, що настали внаслідок злочинних дій – захворювання на «токсикоманію», «алкоголізм», «наркоманію» (ч. 2 ст. 304 1), та вік потерпілої особи (ч.4 ст. 314, ч.4 ст. 315, ч.2 ст. 304 та ч.2 ст. 304 1);

- внесення змін до ч.1 ст. 96 КК, в якій зазначити, що примусове лікування може бути застосоване судом незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочини, та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, чи інше соціально небезпечне захворювання;

- внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 р. № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», в якій передбачити, що примусове лікування необхідно призначати особам, хворим на «алкоголізм» чи «наркоманію».

Реалізація зазначених заходів у нашій державі сприятиме покращенню ситуації не тільки з вживанням алкоголю та наркотиків неповнолітніми, а й суттєво вплине на поліпшення криміногенної ситуації серед неповнолітніх.


Список використанОЇ літератури:


е


  1. Абдиров Н.М. Раннее выявление несовершеннолетних с антиобщественным поведением – основа эффективной профилактики правонарушений / Н.М. Абдиров. – Караганда, КВШ МВД СССР, 1989. – 98 с.
  2. Аванесов Г.А. Криминология / Г.А. Аванесов. – М.: Академия МВД СССР, 1984. – 500 с.
  3. Александров Ю.В. Кримінологія: Курс лекцій / Ю. В. Александров, А.П. Гель, Г.С . Семаков. – К.: МАУП, 2002. – 296 с.
  4. Аналіз законодавства України з питань молодіжної політики. – К.: 2006. – 55 с.
  5. Антонян Ю.М. Личность преступника / Ю.М. Антонян, В.Н. Кудрявцев, В.Е. Эминов. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 366 с.
  6. Антонян Ю.М. Социальная среда и формирование личности преступника (неблагодатные влияния на личность в микросреде) / Ю. М. Антонян. – М.: Академия МВД СССР, 1975. – 160 с.
  7. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид., переробл. і доповн. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 480 с.
  8. Башта І. Антинаркотичний залп по «Казантипу» / І. Башта // Іменем закону. – 2006. – № 31. – С. 23
  9. Бейсенов Б.С. Алкоголизм: уголовно-правовые и криминологические проблемы / Б.С. Бейсенов. – М.: Юрид. лит., 1981. – 200 с.
  10. Березюк О. Наркоман протягом року «затягує» у своє коло близько 15 новеньких / О. Березюк // ссылка скрыта
  11. Берестова В. Насильство в сім’ї як передумова дитячої безпритульності та наркоманії / В. Берестова // «Проблеми протидії підлітковій наркоманії: міжнародний та вітчизняний досвід». Науковий вісник Юридичної академії МВС. Збірник наукових праць. – 2004. – Спец. випуск № 2. – С. 228

  12. Copyright © 2023. All rights Reserved.