Львівський державний університет внутрішніх справ затверджую
| Вид материала | Документы |
- Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 793.22kb.
- Львівський державний університет внутрішніх справ, 2418.04kb.
- Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ кафедра теорії та історії, 341kb.
- Міністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ, 867.02kb.
- Міністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ, 511.83kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ, 647.37kb.
- Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ, 628.82kb.
- Львівський державний університет внутрішніх справ, 937.23kb.
- Львівський державний універститет внутрішніх справ на правах рукопису, 1556.23kb.
- Національний університет внутрішніх справ, 291.69kb.
Львівський державний університет внутрішніх справ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Голова приймальної комісії
Львівського державного університету
внутрішніх справ
полковник міліції
________________________ О.К.Марін
«___» ______________ 2011р.
ПРОГРАМА
комплексного екзамену з фахових дисциплін «Психологія особистості», «Психодіагностика», «Психологічне консультування» і «Психокорекція» при проведенні випробувань для вступу до магістратури факультету психології Львівського державного університету внутрішніх справ
за спеціальностями
8.03010301– «Практична психологія» та 8.03010201– «Психологія»
Розглянута та схвалена на засіданні
Вченої ради факультету психології
протокол № 11 від 23 червня 2011 р.
Голова фахової атестаційної комісії з психології
декан факультету психології
доктор психологічних наук, професор М.Й. Варій
Львів- 2011
Рекомендовано до друку
Вченою радою факультету психології
Львівського державного університету внутрішніх справ.
протокол № 11 від 23 червня 2011 р.
Рецензенти:
Жигайло Н.І., докт. психол. наук,
доц. кафедри менеджменту економічного факультету ЛНУ імені Івана Франка.
Галян І.М., канд. психол. наук,
доц. кафедри психології Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка.
Варій М.Й., Ковальчук З.Я., Калька Н.М., Савка І.М., Басюк О.Б.
Програма Вступного комплексного екзамену з навчальних дисциплін: «Психологія особистості», «Психокорекція», «Психологічне консультування», «Психодіагностика»,. -Львів: ТзОВ «Ліга-Прес», 2011. - 35 с.
У виданні висвітлено програму Вступного комплексного екзамену для визначення рівня теоретичної і методичної підготовленості абітурієнтів для вступу до магістратури факультету психології Львівського державного університету внутрішніх справ.
© Факультет психології , 2011 © Ліга-Прес, 2011
ЗМІСТ
I.ЦІЛЬОВА НАСТАНОВА……………………………………..4
II.ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 9
Критерії оцінювання…………………………..………………. 9
III.ЗМІСТОВА ЧАСТИНА………………………..……………10
3.1. Психологія особистості……………………………..………10
Перелік рекомендованих підручників……………….………….14
3.2. Психодіагностика……………………………………………15
Перелік рекомендованих підручників……………..……………18
3.3. Психокорекція……………………………………………….19
Перелік рекомендованих підручників……………..……………24
З.4. Психологічне консультування…………………………….25
Перелік рекомендованих підручників……………. 26
IV. ПИТАННЯ ДО ВСТУПНОГО КОМПЛЕКСНОГО
ЕКЗАМЕНУ …………………………………………..………….28
І. ЦІЛЬОВА НАСТАНОВА
Вступний комплексний екзамен проводиться з метою визначення рівня теоретичної та методичної підготовленості абітурієнтів для вступу на факультет психології для навчання за спеціальностями «Практична психологія» та «Психологія» за освітьо-кваліфікаційним рівнем «магістр».
Завданнями екзамену є:
- перевірка та оцінка теоретичних знань;
- перевірка та оцінка практичних навичок і вмінь;
- перевірка та оцінка професійних якостей абітурієнтів;
У результаті проведення вступного комплексного екзамену комісія повинна виявити знання абітурієнтів :
а) на ознайомчо-орієнтованому рівні:
1. Основних напрямів, шкіл і концепцій сучасної психології, сучасної психокорекції.
- Сучасного стану, напрямку розвитку та проблем сучасної психодіагностики, психокорекції, психологічного консультування, основ психологічної практики.
- Історичних аспектів розвитку основних напрямків психодіагностики.
- Нормативних вимог до психодіагностичних методик та до психодіагноста.
- Методів психодіагностики, психологічного консультування, психокорекції.
- Психометричних основ психодіагностики.
- Характерних особливостей психодіагностики окремих психологічних характеристик.
- Специфіки психодіагностики в різних сферах суспільної практики.
9. Етичних норм психокорекційної діяльності та відповідальність психолога.
10. Ненормативного і ненормального ходу процесу психокорекції.
11. Загальних проблем та мету психологічного консультування.
12. Теорії особистості та практики консультування.
13. Структури процесу консультування.
14. Понять, особливостей та функційпереносу та конрпереносу.
15. Особливостей сеттінгу.
16. Типів клієнтів практичного психолога.
27. Особливостей професійної деформації та емоційного вигорання.
б) на понятійно-аналітичному рівні:
1. Особливостей прояву і протікання психічних процесів.
- Формування і проявів психічних властивостей людини.
- Механізмів розвитку психіки.
- Змісту і значення кожної психологічної підструктури особистості в її житті й діяльності людини.
- Сутності психічної норми і відхилення від неї.
- Психологічних механізмів контролю і планування поведінки особистісті.
- Сутності, основ та етапів розвитку конкурентноспроможної особистості в сучасному суспільстві.
- Сутності, змісту і причини відмінностей у різних підходах до психічних явищ.
- Особливостей у постановці мети психокорекції у відповідності до певної психологічної парадигми.
- Особливостей психокорекційного процесу в залежності від позиції психолога.
- Вимог до ресурсів, особистої та професійної готовності психолога при застосуванні певного методу.
12. Особливостей у постановці мети психокорекції у відповідності до певної психологічної парадигми.
13. Особливостей психокорекційного процесу в залежності від позиції психолога.
14. Вимог до ресурсів, особистої та професійної готовності психолога при застосуванні певного методу.
15. Понять ролі та місця консультанта в консультуванні.
16. Етичних принципів в психологічному консультуванні.
17. Сутності і змісту надання психологічної допомоги.
18. Особливостей прояву симптоматики.
19. Психічної сутності рівнів розвитку особистості: її особливості та відмінності.
20. Покази та протипокази при наданні психологічної допомоги.
21. Фаз структурного інтерв'ю О.Кернберга
в) на продуктивно-синтетичному рівні:
1. Механізмів психічного відображення.
2. Механізмів емоцій і почуттів, їх вираження.
- Засобів розвитку психіки.
- Сутності психічного, його трансформацію.
- Змісту психічних властивостей людини.
6. Потребнісно-мотиваційної сфери людини.
7. Механізмів і засобів психічної регуляції особистості.
- Ознаки психологічного здоров'я особистості.
- Базових припущень про механізми впливу, котрі лежать в основі кожного методу в рамках кожного підходу.
- Регулятивних, спонукальних, проективних та об'єктивації-розоб'єктивації психічні механізми впроцесі кожної техніки психокорекції.
- Механізмів емоцій і почуттів, їх вираження в процесі використання кожного методу.
- Механізмів і засобів психічної регуляції особистості та її психічного захисту.
- Процедур та техніки консультування.
- Ідентифікації альтернатив консультування.
- Планування консультування.
16. Терапевтичного клімату та його фізичних компонентів.
17. Структури консультативного простору та часу консультування.
18. Емоційні компоненти терапевтичного клімату.
19. Механізмів складання діагностичних інтерв'ю.
20. Обумовленості діагностичної процедури.
21. Змісту психологічного альянсу.
22. Сутності „терапевтичного розщеплення Его".
23. Доцільність постановки діагнозу.
24. Причин опору та негативних реакцій клієнта в процесі надання психологічної допомоги.
Абітурієнт повинен ВМІТИ:
а) на предметно-практичному рівні:
1. Розрізняти різні психічні явища і факти.
- Підбирати відповідні методики й тести для оцінки тих чи інших психічних явищ у житті людини, її властивостей і станів.
- Проводити дослідження репрезентативності тестових норм, надійності та валідності психодіагностичної методики.
- Самостійно проводити психодіагностику рис особистості, здібностей, мотиваці, міжособистісних стосунків, структури індивідуальної свідомості та самосвідомості, цілісних проявів психіки в єдності свідомого й несвідомого.
- Організовувати та проводити психодіагностику в профорієнтаційній роботі, в закладах, у консультаційній роботі.
- Оцінювати особливості психічних пізнавальних процесів, психічних властивостей, станів особистості, її здібностей.
- Розробляти психічні заходи щодо розвитку в особистості психічних пізнавальних процесів.
- Виявляти емоційні властивості та мотивацію людини.
- Формувати волю та вольові якості особистості.
10. Визначити конкретні психічні стани людини.
11. Розробляти та застосовувати механізми соціалізації, психічної регуляції і психічного захисту особистості.
12. Здійснювати психологічний аналіз діяльності та психокорекційної діяльності зокрема.
- Виявляти девіантну поведінку і різні форми депривації.
- Оцінювати ступінь психічного здоров'я й типи кризи особистості, розробляти заходи щодо покращення й подолання кризи.
- Визначати засоби формування гармонії особистості, її психічної стійкості та високого саногенного потенціалу.
- Розробляти заходи щодо здійснення особистістю самоуправління і саморегулювання.
- Орієнтуватися в загальних проблемах психологічного консультування та структурі процесу консультування.
- Усвідомити мету психологічного консультування.
- Вміти поєднувати теорію особистості та практику консультування.
- Розрізняти різні типи клієнтів та підбирати адекватні до них стратегії надання психологічної допомоги.
- Використовувати механізми грамотної побудови діагностичних інтерв'ю.
- Підбирати відповідні техніки в залежності від конкретних завдань.
23. Оцінювати особливості переносу, контрпереносу та інтерпретації.
24. Відслідковувати сигнали клієнта та використовувати ознаки доброго слухача.
б) на предметно-розумовому рівні:
1. Аналізувати психічні явища і процеси, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між ними, виявляти їх тенденції, шляхи розвитку.
- Знаходити адекватні засоби впливу на людську психіку з метою зміни тих чи інших психічних явищ та утворень.
- Виявляти чинники розвитку психіки.
- Встановлювати зв'язки між формами поведінки (реакціями) людини і її емоціями.
- Розуміти вольові процеси, особливості розвитку різних здібностей у залежності від умов.
- Встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між цілями і мотивами особистості, процесом соціалізації, ступенем розвитку особистості, її конкурентноспроможністю і фактами девіантної поведінки, деприваци та порушеного психічного здоров'я.
- Аналізувати різні аспекти соціалізації, психічної регуляції і психічного захисту особистості.
- Розуміти механізми регуляції психомоторних дій.
- Усвідомити роль, місце та етичні принципи консультанта, визначити його систему цінностей.
- Аналізувати умови сеттінгу. її. Знаходити адекватні засоби впливу на людську психіку з метою зміни тих чи інших психічних явищ та утворень.
- Розуміти стратегії побудови „Психологічного альянсу".
в) на знаково-практичному рівні:
1. "Читати" психодіагностичні методи, методики і тести.
2. Фіксувати психічні явища і факти за допомогою різних засобів.
- Читати" поведінку, свідомі та підсвідомі процеси, які мають місце, та суть психологічної проблеми під час практичної психокорекційної роботи.
- Фіксувати психічні явища і факти за допомогою різних засобів.
- Знаходити адекватні методи для конкретного клієнта, конкретної проблеми і конкретного психолога.
6. Передбачати та відчувати можливий розвиток подій та небезпеки.
7. Відчувати міру своєї та чужої компетенції, й орієнтуватись до кого переадресувати клієнта при необхідності зміни спеціаліста.
8. Визначати структуру процесу консультування та визначати проблемні моменти у цьому процесі.
9. Визначати цілі психологічного консультування відносно яких будуть сплановані дії в цьому процесі.
10. «Читати" симптоматику клієнта, її. Фіксувати психічні явища і факти за допомогою різних засобів.
в) абітурієнт повинен бути ознайомленим:
1. З новими теоретичними та методичними розробками в психодіагностиці та психокорекції, психологічній практиці.
2. З особливостями дослідження психічних процесів, станів і властивостей особистості, її різних рівнів психіки - свідомого, підсвідомого, свідомого і надсвідомого, а також поведінки й діяльності.
- З особливостями діагностування та корекції психічних процесів, станів і властивостей особистості.
- 3 методами, які використовують представники різних шкіл та напрямків психокорекції.
- З перевагами, недоліками і сферою застосування кожного методу та техніки.
- З поняттями, принципами, цілями, структурою психологічного консультування.
II. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Роботу з організації та проведення вступного комплексного екзамену, захисту кваліфікаційних, дипломних робіт організується відповідно, до вимог Закону України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 року, Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Наказ МОН України від 02.06.1993 Р- № 161, державна реєстрація від 23.11.199З Р- № 173).
Вступний комплексний екзамен передбачає перевірку та оцінку теоретичних та методичних знань з основ професійної підготовки.
Вступний комплексний екзамен проводиться за тестовими завданнями.
Критерії
оцінювання відповідей на тестові завдання для проведення фахової атестації з психології
Тестові завдання включають у себе 5 варіантів по 50 завдань кожен. Кожне завдання включає 3 варіанти відповідей, з яких лише один правильний. Вибір правильної відповіді оцінюється у 2 бали, неправильної – 0 балів. За виконання варіанту завдань можна отримати 100 балів. Переведення в 5 та 12-ти бальну шкалу здійснюється наступним чином:
| Кількість балів за 5-бальною шкалою | Кількість балів за 12-бальною шкалою | Кількість балів за 100-бальною шкалою | Кількість правильних відповідей на тести |
| 2 незадовільно | 0 | 0-6 | 0-3 |
| 1 | 8-14 | 4-7 | |
| 2 | 16-22 | 8-11 | |
| 3 | 24-30 | 12-15 | |
| 3 задовільно | 4 | 32-38 | 16-19 |
| 5 | 40-46 | 20-23 | |
| 6 | 48-52 | 24-26 | |
| 4 добре | 7 | 54-60 | 27-30 |
| 8 | 62-68 | 31-34 | |
| 9 | 70-76 | 35-38 | |
| 5 відмінно | 10 | 78-86 | 39-43 |
| 11 | 88-94 | 44-47 | |
| 12 | 96-100 | 48-50 |
ПІ. ЗМІСТОВА ЧАСТИНА
3.1.Програма навчальної дисципліни «Психологія особистості»
Тема 1. Особистість як психічне явище
Психологія особистості як галузь науки, що вивчає закономірності становлення і розвит . особистості як суб'єкта життєтворчості. Сутність особистості з позицій різних теоретичних у
Особистість у психоаналізі, трансперсональній психології, біхевіоризмі. Осооистість у когнітивній та гуманістичній психології. Жіночі теорії особистості. Факторні теорії особистості. Теорії особистості В. Райха, Дж. Келлі, Г. Саллівана, К. Левіна, Р. Мей, А. Бандури, Дж. Роттера. Особистість у радянській та українській психології.
Особистість як ансамбль несвідомих ірраціональних потягів (3. Фройд). Особистість як функція результату психосоціальних криз (Е. Еріксон). Особистість як певний набір поведінкових реакцій (Б. Скічнер)
Особистість як властивий кожному індивіду унікальний спосіб усвідомлення
досвіду (Д. Келлі).
Особистість як суб'єкт соціальних стосунків і свідомої діяльності, системна
якість індивіда, що формується у спільній діяльності і спілкуванні (Л. Виготськии, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, А. Петровський та ін).
Особистість як конкретна людина, яка належить до певного
суспільства й соціальної групи, усвідомлює своє ставлення до навколишишнього середовищ, народу і до самої себе; займається певною діяльністю, вирізняється своєрідними особливостями
поведінки й діяльності, володіє тільки їй притаманною системою психічних і соціопсихічних властивостей та якостей (Варій М.Й.).
Людина як багатосистемне явище. Особистість у психоенергетичній концепції психіки і психічного Варія М.Й. Біопсихічна, ментально-психічна, інтраіндивідуальна, соцюпсихічна , свідомість-самосвідомість підструктури особистості (Варій М. Й.).
Земний шлях особистості та її буття як сукупність життєвих процесів: функціонування, саморегуляція, самоуправління, розвиток, адаптація. Адекватне функціонування і дисфункціонування особистості. Самоуправління і саморегулювання. Дерегуляція. Вплив розвитку і динаміки осооистості, процесу адаптації і деадаптації на її гармонію. Вплив самореалізації на гармонію особистості.
Виміри людського життя: суспільне, духовне, політичне, професійне, громадське, економічне, особисте або індивідуальне. Основні аспекти буття: фізичний (преометни), вітальний, соціальний, духовний. ... ,
Поняття гармонії особистості. Дисгармонія особистості. Складові гармонії особистості. Інтегрованість особистості. Фізичний (предметний), вітальний (біологічний), соціальний духовний аспект буття особистості. Внутрішній і зовнішній простори особистості. Благополуччя в психологічній площині. Психічна стійкість особистості і гармонія. Гармонія взаємин осооистості, сенс життя, духовність і свобода. Інтеракційні почуття особистості. Духовне буття особистості. життя в контексті внутрішньої свободи. Віра і система цінностей особистості та їх вплив на її гармонію.
Рух особистості в соціальному просторі та часі. Спрямованість особистості як властивість, що становить собою систему взаємопов'язаних внутрішніх спонукань, які спрямовують та орієнтують її життєвий шлях у соціальному просторі й часі. Рух як наслідок психічних чинників - потреб і мотивації. Мотивація, мотивування, полімотивованість мети, зовнішня і внутрішня мотивація. Види, ієрархія і зміна мотивів у соціальному просторі та часі. Психологічні чинники спонукання особистості до активності і руху.
Тема 2. Вплив самосвідомості на здійснення особистості
Психологічна сутність самосвідомості. Взаємозв'язок свідомості і самосвідомості, структур самосвідомості: пізнавальний, емоційний, вольовий компоненти. Самосвідомість і здійснення особистості. Механізми самосвідомості: ідентифікація, рефлексія, емпатія, децентрація.
„Я"-концепція як виявлення самосвідомості. Самооцінка і рівень домагань як центральні характеристики самосвідомості. Види самооцінки і рівня домагань. Формула Джеймса.
Самоповага і комплекс меншовартості. Вплив самооцінки особистості на її самоповагу і формування комплексів.
Самореалізація особистості. Розвиток самосвідомості та її вплив на самореалізащю особистості.