Програма економічного І соціального розвитку Чернівецької області

Вид материала

Содержание

Основні завдання розвитку області у 2011 році
Пріоритетні напрямки та шляхи їх реалізації
3.1. Джерела фінансування заходів
Головні проблеми
3.2. Фінансовий стан суб’єктів господарювання
4.1. Реформування відносин власності
Одиниця виміру
Райони, міста

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 23

1.2. Головні проблеми розвитку економіки та соціальної сфери

У 2010 році економіка області продовжувала перебувати під впливом негативних чинників економічної кризи, які відобразилися на результатах економічного і соціального розвитку області та її адміністративно-територіальних одиниць. Негативно вплинули на економічний потенціал області звуження внутрішнього попиту, погіршення ліквідності банківських установ, обмеження кредитування із одночасним встановленням жорсткіших умов для отримання кредитів, зростання цін на сировину, відсутність замовлень на виготовлення продукції, зростання збитковості та погіршення розрахунків між господарюючими суб’єктами, погіршення кон’юнктури на важливих для області товарних ринках тощо.

На уповільнення розвитку регіону суттєво вплинули стихії техногенно-природнього характеру, які мали місце в області 23-27 липня 2008 та 22-29 червня 2010 року.

Наслідки стихії 23-27 липня 2008 року, ліквідовано повністю на 719 об’єктах комунальної власності (58%). 255 об’єктів відновлено частково (20,6%), по 261 об’єкту роботи не проводились взагалі. Невідновленими залишились 47 мостів та мостових переходів, не проведено роботи з відновлення 32 берегоукріплень. Потреба в коштах на їх відновлення складає 259 млн. гривень.

Стихійне лихо 22-29 червня 2010 року охопило 10 з 11 районів області та м.Чернівці. Загалом постраждало 888 об’єктів комунальної власності, що потребують проведення аварійно-відновлювальних робіт на суму 577 млн. грн. Експертні висновки Мінрегіонбуду щодо можливості фінансування робіт по їх відновленню за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету отримано по 686 об’єктах на суму 413 млн. гривень, з них на проведення першочергових невідкладних робіт по 48 об’єктах на суму 21 млн. гривень. Станом на 1 листопада 2010 за рахунок коштів державного бюджету профінансовано та виконано відновлювальні роботи по першочергових об’єктах.

На проведення повного комплексу відновлювальних робіт розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.09.2010 №1809-р виділено кошти з резервного фонду державного бюджету в сумі 200 млн. гривень, однак дані кошти не профінансовано в повному обсязі , що не дає змоги виконати відновлювальні роботи по 457 об’єктах соціальної сфери, житлово-комунального та дорожнього господарства в необхідних обсягах.

Не забезпечено стовідсоткове фінансування з державного бюджету інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку за рахунок коштів Стабілізаційного фонду. Із передбачених області 92 млн. гривень виділено 52 млн. гривень (56,5%), з яких станом на 1 листопада 2010 року освоєно 28,1 млн. гривень або 54% від профінансованих сум.

Складна фінансово-економічна ситуація та кризові явища призвели до того, що загальний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємств і організацій області (крім банків, малих, сільськогосподарських підприємств та бюджетних установ) за січень-серпень 2010 року склав 257,6 млн.грн. збитку та збільшився, порівняно з січнем-серпнем 2009 року, у 2 рази. Погіршення фінансових результатів діяльності відбулося за рахунок сфери торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, якими отримано 98,5 млн.грн. збитків, промислових підприємств (84,7 млн.грн.), будівельних організацій (33,5 млн.грн.), організацій, які здійснюють операції з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надають послуги підприємцям (31,6 млн.грн.), підприємств, які займаються наданням комунальних та індивідуальних послуг; діяльністю у сфері культури і спорту (7,7 млн.грн.).

Питома вага збиткових підприємств у загальній кількості становила 43,4% (по Україні – 44,7%), що на 0,8 в.п. менше, ніж за січень-серпень 2009 року. Загальні обсяги збитку склали 370,5 млн.грн. і збільшились на 26% або на 76,4 млн.грн.

Загальний обсяг вимог установ банків за кредитами, наданими суб’єктам господарювання та населенню, знизився з початку 2010 року на 9% до 5019 млн.грн., у тому числі в національній валюті – на 4,1% і становив 1795 млн.грн., в іноземній - на 11,5% і становив 3224 млн.грн.

Вимоги банків за кредитами, наданими суб’єктам господарської діяльності, знизились на 3% і становили 2199 млн.грн., у тому числі в національній валюті – на 1,3% до 1166 млн.грн., іноземній – на 4,9% до 1033 млн.грн.

Не вдалось припинити зростання податкового боргу. Станом на 1 листопада 2010 року податковий борг з платежів до бюджетів усіх рівнів суб’єктів господарської діяльності складає 86,2 млн.грн., що на 8,8 млн.грн. або на 11,4% більше, ніж на 01.01.2010.

У зв’язку неможливістю отримання кредитів, затримкою розрахунків за виконані роботи та надані послуги, проблемами з реалізацією продукції, виникла проблема своєчасної виплати заробітної плати. Станом на 01.11.2010 заборгованість із заробітної плати на економічно активних підприємствах становила близько 3 млн. гривень або 69,8% загальної заборгованості по області.

Рівень середньомісячної заробітної плати штатного працівника області помітно відстає від середнього по Україні. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника у січні-жовтні 2010 року становила 1734 грн., що на 20,9% менше, ніж по Україні (2191 грн.).

Зберігається дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, який поглиблюється через недостатні обсяги створення робочих місць, їх ліквідацію, низькі якісні характеристики значної кількості робочих місць, передусім, щодо рівня оплати праці, недосконале функціонування системи підготовки кадрів.

Понад 90 відсотків нових робочих місць створено фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності і лише 9,1% - у галузях економіки.

За січень-жовтень 2010 року ліквідовано 57,3% від кількості новостворених.

Значним є масштаби тіньової зайнятості, нелегальної трудової міграції. З початку 2010 року за результатами перевірок легалізовано 2,8 тис.осіб.

Актуальним є дефіцит кваліфікованих робітничих кадрів. Проблемними є питання зайнятості на селі та молодіжного безробіття.

Головними проблемами розвитку агропромислового комплексу як загальнодержавного, так і регіонального рівнів залишаються недостатня державна фінансова підтримка виробництва основних видів сільгосппродукції, відсутність державної цінової політики, яка б забезпечувала прибутковість сільськогосподарського виробництва на рівні, який складається в середньому в економіці держави, недосконалий механізм оновлення матеріально-технічної бази агропромислового комплексу, недостатній державний контроль за ефективним використанням земель сільськогосподарського призначення, низькі темпи реалізації Державної цільової програми розвитку українського села.

До негативних тенденцій, які супроводжують аграрну галузь упродовж останнього десятиліття слід віднести і рівень забезпечення основними засобами виробництва і, зокрема, сільськогосподарською технікою. Рівень зносу машинно-тракторного парку досяг 80-90 відсотків. Надмірний технічний знос засобів механізації у декілька разів перевищує їх оновлення. Це зумовило деіндустріалізацію окремих господарств. Через таку негативну динаміку в деяких господарствах всі технологічні операції виконуються з порушенням агротехнічних строків, ведуть до втрат вирощеної продукції та недобору врожаю, що, в свою чергу, негативно позначається на кінцевому результаті виробничо-економічної діяльності сільськогосподарської галузі.

Важливою проблемою є охорона земель та підвищення родючості ґрунтів. Не виділяються кошти з державного бюджету на проведення хімічної меліорації орних земель. Існують певні проблеми з проведення комплексу робіт з охорони земель та підвищення родючості ґрунтів, вилучення з обробітку деградованих та малопродуктивних земель, проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, проблемними в галузі рослинництва залишаються:

недостатній рівень внесення органічних і мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур (у 1990 році на 1 га посівної площі вносилось 240 кг діючої речовини мінеральних добрив, під урожай 2010 року в с/г підприємствах всього удобрено близько 65% посівної площі. У зв’язку із скороченням поголів’я худоби зменшується виробництво, а відповідно і використання органічних добрив: 1990р – 11,6 тонн на 1 га, в 2009р – в 29 разів менше (0,4т));

неможливість, через брак коштів, застосування в повному обсязі засобів захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів (згідно технологічних вимог необхідно щорічно проводити цю роботу на площі 650 тис. га, в 2010 році засоби захисту використано на умовній площі в 463 тис.га);

недостатнє проведення хімічної меліорації та докорінного покращення земель (в області нараховується 110 тис. га кислих грунтів, що становить 34% від загальної кількості, з яких 53 тис.га., це сильно кислі грунти і потребують вапнування в першу чергу. При річній потребі проведення вапнування кислих ґрунтів на площі 15 тис. га, в 2009 році ця робота проведена на площі 40 га, в 2010 – 1472 га);

нераціональне використання орних земель через недостатнє фінансове забезпечення (в 2010 році 22 тис.га орних земель тимчасово не оброблялись).

Продовжується спад чисельності поголів'я ВРХ, в тому числі корів, який обумовлений проблемами реалізації молочної продукції, зниженням ціни на молоко та молочну продукцію.

Недостатнім є рівень переробки відходів від заготівлі та деревообробки. Внутрішній ринок відходів деревини не сформовано.

Не в повній мірі використовується гідроенергетичний потенціал області, який складає 210,7 МВт (що дорівнює 1,736 млрд. кВт.год/рік).

Потребують відновлення малі гідроелектростанції у Глибоцькому (с. Кам’янка – р. Сірет) та Вижницькому (с. Іспас, Мілієво та Банилів – р.Черемош) районах, будівництва нових - у Сторожинецькому (1), Вижницькому (1) та Путильському (2) районах на ріках Сірет, Прут, Черемош, Білий Черемош тощо.

У зв’язку із недостатністю власних та позичкових коштів, зниженням рівня прибутковості, підприємства змушені скорочувати вкладення інвестицій, а частину обмеженого прибутку спрямовувати на забезпечення погашення раніше накопичених боргових зобов’язань. Як результат, за січень-вересень 2010 року за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 1216,3 млн.грн. капітальних інвестицій. Переважну частину з них 84,4% або 1026,2 млн.грн. склали інвестиції в основний капітал, обсяг яких порівняно з січнем-вереснем 2009 року зменшився на 40% (по Україні – на 2,9%).

Внаслідок недостатньої концентрації виробничих ресурсів та нерозвинутої інфраструктури область залишається непривабливою для іноземного інвестора. За рівнем іноземних інвестицій на одну особу населення область займає 25 місце серед інших регіонів. Відмічається нерівномірність розподілу іноземних інвестиційних ресурсів у галузевому та територіальному розрізі. Провідне місце за обсягами іноземних інвестицій займають підприємства м.Чернівців.

Не забезпечується державне співфінансування реалізації транскордонних проектів у рамках Спільної операційної програми «Румунія-Україна-Республіка Молдова» ENPI/СВС 2007-2013.

Інфраструктура кордону не відповідає європейським стандартам, оскільки Чернівецькій області кошти на розвиток інфраструктури кордону не виділялись. Однією з вимог ЄС щодо облаштування кордонів є наявність через 25-30 кілометрів державного кордону належно облаштованих пунктів пропуску зовнішніх кордонів країн-членів ЄС. Румунська сторона влаштувала під’їзди з асфальтобетонним покриттям до практично всіх пунктів пропуску. З української сторони тільки один МАПП «Порубне - Сірет» має підходи з удосконаленим типом покриття, яке не відповідає нормативним навантаженням. Всі інші пункти пропуску мають гравійні під’їзди.

Жодну ділянку автомобільних доріг та залізничних сполучень Чернівецької області не включено до Державної Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів, не увійшли вони і до проекту Транспортної стратегії України на період до 2020 року. Реалізація транзитного потенціалу матиме суттєвий вплив на євроінтеграційні процеси уздовж найдовшої ланки спільних кордонів з країнами ЄС, включаючи залучення коштів ЄС у ключові галузі регіону, покращення його інноваційно-інвестиційної привабливості та трансфер кращих доступних технологій у виробництво конкурентоздатної продукції, сферу послуг та комунальне господарство.

Розвиток туристичної галузі в регіоні помітно відстає від областей західного регіону України.

Частина готелів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку та туристичних баз будувались за проектами, що сьогодні не відповідають міжнародним стандартам. Мережа їх активно формувалась в період масового туризму, з інтенсивною експлуатацію та несвоєчасним капітальним і поточним ремонтом, що призвело до значного зносу цих будівель і оснащень. У Сокирянському, Кельменецькому, Заставнівському, Герцаївському районах практично відсутні заклади розміщення.

Територія області характеризується багатоярусною геологічною будовою. Дуже значна розчленованість рельєфу, глибокі врізи річкових долин, підтоплення територій при переважаючому поширенні глинистих порід, є тими обставинами, які визначають високу враженість території області зсувними процесами. Всього в області зареєстровано 1522 зсуви, з них 1032 давніх, 394 активних, 96 небезпечних. Якщо в 1999 році зсувні процеси активізувалися на сорока ділянках, то в 2008 році - вже на 80 ділянках, у 2010 році - активізувались більше 170 ділянок. Збитки завдані області зсувами за останні десять років склали більше 350 млн.гривень.

Загалом за період з 1999 року по 2010 рік активізація зсувних явищ відбулася в близько 130 населених пунктах області. За умови проведення заходів протизсувного захисту тільки на цих територіях (без врахування решти наявних) необхідно 4-6 млрд.грн.

Найінтенсивніше зсувно-обвальна діяльність розвинута в басейнах правих притоків р.Черемош. Зсуво-обвальні явища загрожують населеним пунктам та комунікаціям. Так, зсув величезного масштабу в с.Хорови Путильського району, що стався в липні 2010 року не тільки зруйнував 27 садиб, але і перервав надійне сполучення практично всього району з обласним центром. Цей зсув у разі подальшого розвитку може перекрити русло р.Черемош.

У 2008-2010 роках активізувалися зсуви величезного та катастрофічного масштабів проявлення в с.Чорногузи Вижницького району та с. Кам’янка Глибоцького району. Менші за масштабами прояви зсувної діяльності мають місце і в інших населених пунктах цієї зони. Зсуви руйнують автомобільні та залізничні шляхи, в тому числі і міжнародного сполучення, а також інші лінійні комунікації.

Протягом 2006-2010 років активізувалися зсуви в межах Новоселицького та Заставнівського районів. Так у с.Подвірне Новоселицького району зсувами охоплено переважаючу частину території села, існує загроза поширення зсувних явищ на громадський центр села, до того ж зсуви ускладнюються тут активним карстом. У с.Припруття цього ж району активізувались зсувні дві ділянки, на яких руйнуються десятки садиб, автодорога державного значення та існує загроза руйнування залізничної колії „Чернівці-Ларга”.

Окремо слід виділити м.Чернівці, територія якого має насичену інфраструктуру з великою кількістю водонесучих комунікацій побудованих на початку 20-го століття. Значна зсувна діяльність проявилась на схилах між вул.Гагаріна та 28 Червня, де була споруджена водовідвідна галерея з системою водопонижуючих свердловин та утримуючими конструкціями. На даний час переважаюча частина свердловин вже вийшла з ладу і існуюча тут система протизсувних заходів неухильно втрачає свою захисну функцію. Через недофінансування припинені протизсувні роботи в районі вулиць Одеська-Барбюса. Як наслідок, у червні 2010 року тут поновились активні зсувні явища, котрі значно пошкодили розпочаті будівництвом і незавершені протизсувні споруди та поширились на прилеглі території і об’єкти, зокрема залізничну колію „Чернівці-Держкордон”.

Проблемним для області є постійні руйнування повеневими водами автодоріг та недостатність коштів, які виділяються на ремонт автомобільних доріг загального користування, а особливо місцевого значення. У відповідності з міжремонтними термінами щорічно, необхідно ремонтувати 1054,5 км, з них: капітальним ремонтом 409 км автодоріг, у т.ч. 34,5 км державних доріг, 374,5 км місцевих доріг; поточним ремонтом - 645,5 км, у т.ч. 67,8 км державних доріг, 577,7 км місцевих. Однак, через недофінансування ремонтується лише 20-30 км доріг.

У зв’язку з обмеженими можливостями місцевих бюджетів житлово-комунальне господарство потребує державної підтримки, а саме державного фінансування капітальних вкладень на реконструкцію, модернізацію, оновлення основних фондів комунального господарства, житлового фонду, обладнання, інженерних мереж та рухомого складу міського електротранспорту. У 2010 році не фінансувались заходи з комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, програми ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах України, програма «Питна вода», не у повному обсязі профінансовано заходи програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства.

Процедура затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги – розгляд планових витрат на виробництво послуг та отримання висновків від державної інспекції з контролю за цінами в області щодо їх економічного обґрунтування впродовж 10 робочих днів, проходження громадських слухань, подання на затвердження органам місцевого самоврядування та необхідність повідомлення споживачів про їх зміну не менше, ніж за 30 днів, не дозволяє підприємствам покривати свої витрати на енергоносії, позбавляє їх можливості спрямовувати частку виручки на розвиток виробництва.

Не вирішено питання щодо відшкодування підприємствам комунальної теплоенергетики збитків, спричинених у 2009 році підвищенням вартості природного газу для бюджетних та інших споживачів, введених у дію НКРЕ та підприємствами НАК «Нафтогаз України» із зворотною датою, а також у зв’язку із з підвищенням вартості природного газу з 1 серпня 2010 року.

Не затверджено тарифи на комунальні послуги для підприємств, які підлягають державному регулюванню на ринку комунальних послуг (МКП «Чернівцітеплокомуненерго», КП «Чернівціврдоканал»), що унеможливлює забезпечення своєчасних і повних розрахунків за енергоносії.

Фізичне зношення житлового фонду складає (50%-60%), водопровідно-каналізаційних мереж (40%), теплових мереж (50%), тролейбусного парку (84%).

Не у повному обсязі забезпечується бюджетне фінансування «Державної цільової програми комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет», згідно якої на виконання протиповеневих заходів у Чернівецькій області з Держбюджету на 2010 рік необхідно було виділити 84,4 млн.грн., але планом виконання природоохоронних заходів (затверджено Держводгоспом України від 25.06.2010 № 8/4-20) передбачено фінансування в сумі 13,9 млн. грн. або 16,5%, з яких 6,7 млн.грн. на погашення заборгованості за виконані протиповеневі заходи у 2009 році.

Незадовільною залишається ситуація з пошкодженими та зруйнованими паводком 2010 року водогосподарськими об’єктами області. Через вкрай низький рівень фінансування відновлювальних робіт, на даний час залишаються пошкодженими 46 об’єктів, що при наступних проходженнях паводкових вод несе загрозу затопленню значних територій населених пунктів та с/г угідь, і як наслідок загрозу життю жителів прируслових територій. Для відновлення пошкодженнях об’єктів необхідно біля 71 млн.грн.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 червня 2010 року № 1274-р для ліквідації наслідків паводка виділено лише 3 млн. грн., з яких 1,5 млн.грн. - на придбання обладнання та спецтехніки, 0,46 млн.грн. - на регулювання русла р.Глибочок у м. Вашківці, 1,04 млн. грн. – на відновлення водозахисної дамби № 3 на р.Черемош у с. Банилів Вижницького району.

Продовжується забруднення водних об’єктів стічними водами та порушення режиму водоохоронних зон і прибережних смуг. Основними джерелами забруднення є підприємства житлово-комунального господарства.

Серйозну стурбованість викликає робота каналізаційних очисних споруд в м.м. Новоселиця, Сторожинець, Вижниця, Вашківці, Герца, смт.Глибока, які на сьогоднішній день розвалені, а стічні води напряму без будь-якої очистки надходять у водні об’єкти.

Потребує активізації робота з реконструкції очисних споруд в м. Чернівці. Викликає занепокоєння і те, що напірний каналізаційний колектор від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд має лише одну нитку, що не дає можливості попередити забруднення довкілля в разі виникнення аварії на ньому.

Низький відсоток повторного використання відходів призводить до надмірного розміщення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з необлаштованістю загальносільських сміттєзвалищ відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки приводить до засмічення та забруднення землі і водних ресурсів.

Карпатські ліси характеризуються високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить понад 450 м³ проти середнього показника в Україні 237 м3/га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі, забруднюються гірські річки і потоки, відбувається ерозія ґрунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини проводиться ще шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки.

Не завершено роботи щодо розмежування ділянок обслуговування між експлуатуючими організаціями ЧФ ДП «Нафтогазмережі» та ВАТ «Чернівцігаз».

Газопостачання м. Чернівців здійснюється єдиним газопроводом. При проведенні регламентних робіт з технічного обслуговування ГРС «Шубранець», в умовах відсутності другого газопроводу, обласний центр повністю відключається від газопостачання. В такій ситуації різко зростає ймовірність виникнення аварій та нещасних випадків, пов’язаних з використанням газу в побуті, під час відновлення газопостачання.

В області є одностороннє електропостачання та відсутнє резервне електрообладнання (одностороннє живлення електроенергією забезпечується ПЛ 330 кВ «Івано-Франківськ-Чернівці-Камянець-Подільськ». Чернівецька область живиться від двох трансформаторів 330 кВ потужністю 400 МВА. Обидва трансформатори працюють в робочому режимі, резервного немає). На території області розташована низка підприємств першої категорії електроживлення (вибухонебезпечні виробництва на підприємствах ВАТ «Хімзавод», ВАТ «Олійно-жировий комбінат» тощо), короткочасне відключення яких від електропостачання несе загрозу життю та здоров’ю працюючим і населенню прилеглих масивів.

Медико-демографічна ситуація в області залишається складною. Спостерігається, перевищення кількості померлих над кількістю народжених, високий рівень смертності населення, передусім у працездатному віці, збільшення показників розповсюдженості окремих хвороб.

З метою покращення надання медичної допомоги сільському населенню необхідно:

- продовжити будівництво: пологового відділення в райлікарні м.Хотин на 30 ліжок; райлікарні м.Сокиряни на 200 ліжок (ІІІ черга); автономної газової котельні обласної лікарні відновного лікування с. Брусниця; капітальний ремонт районної лікарні м. Вашківці; капітальний ремонт інфекційного відділення Новоселицької ЦРЛ;

- продовжити реформування дільничних лікарень в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини з пунктами швидкої медичної допомоги; забезпечити автомобілями швидкої медичної допомоги та відповідним обладнанням центри швидкої медичної допомоги, автотранспортом амбулаторії загальної практики-сімейної медицини.

З метою подолання епідемії туберкульозу в області потребує вирішення будівництва обласного протитуберкульозного диспансеру в заміській зоні, для чого здійснено відведення земельної ділянки. Проте, проектування та будівництво неможливе без залучення коштів з державного бюджету (кошторисна вартість будівництва – 300 млн.грн.).

З метою вирішення питання покращення надання медичної допомоги населенню області на третинному рівні необхідно придбати нове обладнання для здійснення сучасних медичних технологій для обласних лікувальних закладів. Є необхідність запровадження в обласному кардіологічному диспансері для лікування хворих серцево-судинними захворюваннями коронографії, стентування.

Потребують поповнення лікувальні заклади обласного підпорядкування (обласна клінічна лікарня, облонкодиспансер, обласний медичний діагностичний центр, обласна дитяча лікарня) сучасною діагностичною апаратурою: ангіографом, апаратурою для ендоскопічної хірургії, апаратами для штучної вентиляції легенів та ін. Потребує кардинального оновлення парк рентгенологічної апаратури, 90% якої (60 апаратів) відпрацювали свій ресурс.

Залишається невирішеним питання створення обласного перинатального центру та оснащення його сучасним медичним обладнанням на суму 48,7 млн.грн.

Потребує вирішення питання створення нормативно-правового регулювання платних медичних послуг, чіткого визначення видів і обсягів медичної допомоги, що забезпечується бюджетним фінансуванням, призводить до зниження доступності в отриманні безкоштовної медичної допомоги.

Залишається низка невирішених проблемних питань у сфері освіти.

На сьогодні в області 135 населених пунктів не мають дошкільних навчальних закладів. У них проживають понад 5515 дітей дошкільного віку, в т. ч. понад 1,5 тис. – 5-річного. Найбільше таких пунктів у Путильському, Кіцманському, Вижницькому, Сторожинецькому районах. Потенціал розвитку мережі ДНЗ необхідно спрямувати на перевід сезонних ДНЗ і тих, які працюють неповний рік, на цілорічне функціонування, а також у поверненні колишніх приміщень.

Найближчим часом необхідно добудувати та ввести в дію новозбудовані заклади освіти: школу з дитячим садком в с. Куликівка Герцаївського району, школу в с. Кам’яна Сторжинецького району.

Необхідно покращити умови в школах області, які функціонують у пристосованих приміщеннях (110 ЗНЗ) для дотримання особистої гігієни учнями і працівниками, забезпечити стовідсотковий доступу до навчальних закладів осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Актуальною є проблема забезпечення стовідсоткового підвозу учнів і педагогічних працівників сільських шкіл до місць навчання та додому. З цією метою необхідно підготувати нову регіональну програму «Шкільний автобус» на 2011-2015 роки. У 2010/2011 навчальному році потребують підвозу 8985 учнів сільських шкіл, забезпечені підвезенням 6115 учнів (68%). Парк шкільних автобусів наполовину задовольняє потреби регіону і налічує 52 одиниці (із них 10 потребують списання – застарілі). Потреба області в автобусах (враховуючи заміну застарілих) складає 58 одиниць.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2010 №366 „Про затвердження Порядку використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті на придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості” області передбачається поставити 5 шкільних автобусів, на цей час поставку не здійснено.

Потребує удосконалення навчально–методичне забезпечення підготовки кваліфікованих робітників, запровадження у підготовку кваліфікованих робітників комплексу сучасних виробничих технологій, дотримання державних вимог, стандартів щодо якості професійно-технічної освіти і підвищення рівня професійної підготовки. Актуальним є питання забезпечення стовідсоткової комп'ютеризації професійно-технічних навчальних закладів, оснащення їх інформаційними засобами впровадження сучасних педагогічних технологій.

Проблемним залишається питання щодо виділення приміщення для утворення Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, оскільки на сьогодні в області практично немає приміщень, які б повністю відповідали вимогам для закладів такого типу.

Основними проблемними питаннями сфери культури є законодавча неврегульованість та низький норматив бюджетного фінансування галузі, що не дає можливості ліквідувати неповну зайнятість працівників культури у сільській місцевості, провести ремонти закладів культури, систем опалення, впровадити енергозберігаючі технології, придбати музичні інструменти, технічні засоби, сценічні костюми, комп’ютерну техніку, укомплектувати книжкові фонди бібліотек тощо.

Серед важливих питань функціонування галузі культури, що потребують вирішення є збереження існуючої мережі клубних закладів, особливо, на селі. Наслідком недостатнього фінансування сільських закладів культури стало значне погіршення технічного стану багатьох будівель, в яких розташовані культурно-освітні заклади. Гострим залишається кадрове питання. Відтік молодих фахівців з сільських населених пунктів пов’язаний з відсутністю можливостей забезпечення житлом, низьким рівнем заробітної плати працівників культури, обмеженістю можливостей для самореалізації молоді. Розв’язати проблему незадовільного технічного стану сільських закладів культури можливо шляхом зміни механізмів формування сільських бюджетів, які сьогодні, у переважній більшості, не здатні утримувати у належному стані сільські клуби.

Основні завдання розвитку області у 2011 році є відновлення економічного зростання, активізація інвестиційної діяльності з закладанням інноваційного фундаменту подальшого розвитку, що стане передумовою для розв’язання соціальних проблем та поступового підвищення добробуту населення.

Програма спрямована на стабілізацію та розвиток усіх секторів економіки області, що повинно стати передумовою для вирішення проблемних питань соціально-економічного розвитку.

Підґрунтям для досягнення поставленої мети є:

забезпечення макроекономічної стабільності, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва;

посилення інноваційної складової розвитку;

залучення інвестицій та активізація транскордонного співробітництва;

зняття інфраструктурних обмежень;

технологічне оновлення та підвищення конкурентоспроможності виробництва, енергозбереження;

перехід до високоефективного агропромислового комплексу;

зменшення регіональних диспропорцій;

забезпечення всіх складових людського розвитку.

Підготовка проекту Угоди щодо регіонального розвитку Чернівецької області між Кабінетом Міністрів України та Чернівецькою обласною радою.

Забезпечення участі у роботі міжвідомчої робочої групи з аналізу основних показників економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та нарощування доходів бюджетів усіх рівнів на відповідній території.

Продовження проведення комплексної оцінки соціально-економічного розвитку районів і міст області, підготовка пропозицій щодо вирішення їх проблемних питань.

Проведення оцінки внутрішньорегіональної диференціації соціально-економічного розвитку районів, міст області з метою запобігання поглибленню територіальної неоднорідності економічного простору, прийняття відповідних управлінських рішень регіональному та місцевому рівнях, спрямованих на розв’язання проблем внутрішньорегіональної диференціації.

Пріоритетні напрямки та шляхи їх реалізації:

у сфері транскордонного співробітництва:

розбудова та облаштування пунктів пропуску через державний кордон:

- реалізація Комплексної програми будівництва та облаштування місцевих пунктів пропуску через державний кордон України, що розташовані на території області на період до 2015 року;

- прискорення внесення змін до Міжурядових угод, що регламентують діяльність пунктів пропуску через українсько-румунський державний кордон.

використання транзитного потенціалу Буковини:

- погодження з румунською стороною питання розбудови, реконструкції та використання наявних транскордонних автомобільних і залізничних сполучень через м. Чернівці;

- здійснення, з використанням коштів Спільних операційних програм ЄС на 2007-2013 роки, техніко-економічного обґрунтування розвитку транс’європейського транзиту через територію України по найбільш безпечних і коротких шляхах сполучення між українсько-польським та українсько-румунським кордонами.

реалізація в області Спільних операційних програм «Румунія-Україна-Республіка Молдова» та «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна» на 2007-2013 роки в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства (ЄІСП):

- застосування внесених українською стороною пропозицій до Дунайської стратегії щодо фінансування проектів, які відповідають пріоритетам Дунайської стратегії та Східного партнерства в рамках і відповідно до процедур Спільних операційних програм «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна», «Румунія-Україна-Республіка Молдова» та «Чорне море»;

- забезпечення розробки та реалізації спільних проектів у рамках Спільної операційної програми «Румунія-Україна-Республіка Молдова» ENPI/СВС 2007-2013.

підготовка та просування великомасштабних інфраструктурних проектів:

- вироблення консолідованої позиції української сторони щодо погодження переліку запропонованих великомасштабних інфраструктурних проектних пропозицій та неприпустимість перерозподілу вже погодженого бюджету на проекти, враховуючи національні інтереси, закладені до узгоджених українською стороною тристоронніх спільних проектів на засіданні Спільної робочої групи у м. Ясси (Румунія) 15-17.09.2010;

- сприяння реалізації великомасштабних інфраструктурних проектів у Чернівецькій області.

участь у реалізації транснаціональної програми «Південно-Східна Європа» в контексті розвитку європейського територіального співробітництва:

- партнерство Чернівецької області в рамках проекту «Модель сталого розвитку гірських територій «Зелена гора».

співробітництво області з прикордонними регіонами Румунії та Республіки Молдова в рамках Єврорегіону «Верхній Прут»:

- розробка та реалізація спільних транскордонних проектів, проведення спільних виставкових заходів у рамках Єврорегіону «Верхній Прут»;

- створення Підприємницького форуму на базі Єврорегіону «Верхній Прут» як прототипу Бізнес-форуму Східного партнерства для реалізації сучасних підходів ЄС до інноваційно-інвестиційного розвитку із застосуванням кластеризаційних механізмів та обміну «кращими доступними технологіями».

реалізація в області проектів міжнародної технічної допомоги:

сприяння реалізації проекту ЄК/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

у сфері розвитку транспортної інфраструктури:

внесення змін до Програми розбудови дорожньої мережі Чернівецької області на 2006-2015 роки для приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства;
проведення інвентаризації об’єктів дорожнього господарства комунальної власності Чернівецької області шляхом взяття на баланс місцевими органами виконавчої влади (сільські, селищні та міські ради) об’єктів дорожнього господарства комунальної власності;
продовження виконання відновлювальних робіт на об’єктах дорожнього господарства, що постраждали внаслідок стихійних лих 15-20 травня та 19-22 червня 2010 року.

у сфері розвитку високопродуктивного агропромислового комплексу:

розвиток садівництва на основі впровадження інноваційних технологій вирощування садів шляхом:

проведення організаційно-масових заходів щодо популяризації інтенсивного садівництва;
впровадження високопродуктивних скороплідних, стійких до місцевих умов сортів плодових та ягідних культур на основі наукових даних сортовивчення;
поступове переведення розсадництва на безвірусну основу;
будівництво нових, розвиток і реконструкція існуючих потужностей для зберігання та переробки фруктів;
сприяння реалізації державної програми розвитку садівництва, часткове відшкодування витрат на закладання та нагляд за молодими насадженнями, збільшення виробництва фруктів на 5%;
підвищення продуктивності садівництва за рахунок вступу в плодоношення нових садів на 20-30%.

забезпечення науково-обгрунтованих обсягів виробництва технічних та олійних культур шляхом:

введення в обробіток незадіяних земель, залучення до цього великотоварних ефективно працюючих агроформувань та переробних підприємств;
впровадження сучасних інноваційних ресурсозберігаючих технологій вирощування кукурудзи на зерно, сої, ріпаку та цукрових буряків;
вирішення питання технічного забезпечення та оновлення машино-тракторного парку шляхом сприяння закупівлі сільськогосподарської техніки товаровиробниками усіх форм власності на умовах пільгових довгострокових кредитів та фінансового лізингу;
виконання першочергових заходів щодо підвищення родючості ґрунтів, зростання обсягів внесення збалансованих норм органічних та мінеральних добрив, вміле їх поєднання з системою захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів;
покращення селекційної роботи щодо створення і впровадження у виробництво нових перспективних сортів і гібридів сільськогосподарських культур, стійких проти хвороб.

розвиток тваринництва шляхом:

створення сучасних індустріальних підприємств із замкнутим циклом виробництва, які включатимуть сировинну і кормову базу;
відновлення роботи тваринницьких ферм та комплексів за рахунок залучення інвестицій;
нарощування поголів'я худоби і птиці, підвищення їх продуктивності за рахунок покращення рівня годівлі та генетичного потенціалу;
удосконалення організації та проведення селекційно-племінної роботи у тваринництві, ефективного ветеринарного обслуговування;
впровадження нових технологій утримання та догляду за тваринами, а також сучасних технологій кормовиробництва.

у сфері розвитку рекреаційно-туристичної сфери:

забезпечення сталого розвитку туристичної галузі в регіоні;
підвищення іміджу Чернівецької області на всеукраїнському та міжнародному туристичних ринках;
сприяння розвитку внутрішнього туризму, у т.ч. сільського зеленого туризму;
підтримка розвитку культурно-етнічного, релігійного, сільського, екологічного, екстремального та спортивного, багатопрофільного літнього і зимового спортивного туризму.

у сфері технологічного оновлення харчової, легкої і деревообробної промисловостей:

будівництво нового заводу з випуску олійножирової продукції (ВАТ «Чернівецький олійножировий комбінат»);
збільшення сезону виробництва цукру шляхом укладання договорів на поставку сировини понад 200 тис. тонн (ТОВ «Цукровий комбінат «Хрещатик»);
будівництво м’ясокомбінату з переробки м’яса індиків у с. Мамаївці ТОВ «Індикпродукт»;
придбання холодильної установки швидкого заморожування на ТОВ «Італобоніфіка»;
впровадження у виробництво біогазу (встановлення другої черги біореактивної установки), що дасть можливість забезпечити ДП «Лужанський експериментальний завод» на 50 % власні потреби газу;
відновлення роботи цеху з виробництва рибної продукції на ДП «М'ясо Буковини»;

- модернізація розкрійного цеху (АТВТ «Трембіта);

- глибока переробка деревини, більш повне використання лісосічних відходів деревини від рубок (придбання рубальної машини у Вижницькому ДСЛГ АПК );

- придбання нової лінії та впровадження у виробництво палива – гранул (брикетів) з тирси та інших відходів виробництва без хімічних домішок (Карпатський ДСЛГ АПК);

- придбання сушильної камери з метою випуску сухих пиломатеріалів (ДП «Путильський держлісгосп»).

у сфері протипаводкового захисту:

- захист населених пунктів, сільськогосподарських угідь та народногосподарських об’єктів від руйнівної дії паводкових вод та підготовка водогосподарських об’єктів до безаварійного пропуску паводків;

- здійснення протипаводкових заходів, регулювання русел річок і їх стоку для більш рівномірного розподілу води на протязі сезону;

збереження меліоративних фондів, підвищення працездатності і стабільного функціонування меліоративних систем;
проведення підготовчої роботи з створення планів управління річковими басейнами Дністра, Пруту та Сірету, що включатиме всю необхідну інформацію реальний стан водних ресурсів і шляхи його покращення із конкретними заходами та можливими джерелами фінансування.

у сфері розвитку житлово-комунального господарства, водопостачання:

оновлення та модернізація існуючого обладнання, устаткування, ремонт і заміна аварійних тепло-, водо-, каналізаційних мереж на підприємствах житлово-комунального господарства області, впровадження сучасних енергозберігаючих технологій;
оптимізація тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до вимог чинного законодавства;
збільшення кількості об’єднань співвласників квартир і будинків шляхом проведення роз’яснювальної роботи серед населення області.

Фінансові ресурси

3.1. Джерела фінансування заходів

Фінансування заходів Програми у 2011 році здійснюватиметься за рахунок різних джерел фінансування: бюджетних коштів, коштів Пенсійного фонду, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, кредитних ресурсів, власних коштів господарюючих суб’єктів, грантів, міжнародної технічної допомоги, доходів від надання платних послуг бюджетними установами, благодійної, гуманітарної спонсорської допомоги та інших джерел не заборонених чинним законодавством.

Головні проблеми:

уповільнення темпів економічного розвитку, спричинене подоланням наслідків фінансово-економічної кризи та наслідків стихійного лиха що сталося 22-29 червня 2010 року на території області;
наявність кредиторської та дебіторської заборгованостей місцевих бюджетів;
наявність податкового боргу з платежів до бюджетів усіх рівнів;
значні суми переплат з платежів до бюджетів усіх рівнів;
недостатність власних коштів місцевих бюджетів для відбудови інфраструктури області, яка пошкоджена стихійним лихом, що сталося 22-29 червня 2010 року;
непередбачувані зміни тарифів на енергоносії;
високі ризики неповернення кредитів, зростання проблемних кредитів, нестача у потенційних позичальників ліквідного заставного майна.

Основні завдання:

збереження обсягів надходження коштів до місцевих бюджетів на рівні, не меншому, ніж у 2010 році та пошук додаткових джерел наповнення бюджетів;
підвищення фінансової спроможності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування шляхом закріплення за ними додаткових дохідних джерел згідно Бюджетного кодексу України;
пріоритетне спрямування капітальних вкладень на фінансування об’єктів, які забезпечують приріст/підтримання потужностей у 2011-2012 роках або вводяться в експлуатацію у 2011 році;
забезпечення своєчасної та повної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ;
виконання взятих розпорядниками бюджетних коштів зобов'язань, виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами на 2011 рік;
продовження роботи щодо погашення та недопущення простроченої кредиторської та дебіторської бюджетної заборгованості;
забезпечення цільового використання бюджетних коштів та посилення відповідальності за їх використанням;
активізація заходів щодо скорочення податкового боргу;
підвищення довіри до банків;
захист прав кредиторів.

Очікуваний результат:

збалансованість показників місцевих бюджетів;
збільшення надходжень до місцевих бюджетів області;
своєчасне та повне фінансування бюджетних видатків;
недопущення бюджетної заборгованості з соціальних виплат та за спожиті бюджетними установами енергоносії;
скорочення обсягів кредиторської та дебіторської заборгованостей місцевих бюджетів;
зменшення податкового боргу до бюджетів усіх рівнів;
збільшення обсягів кредитування на 8,7%.

3.2. Фінансовий стан суб’єктів господарювання

Головні проблеми:

низький рівень фінансової дисципліни;
значна кількість збиткових підприємств;
неналежне виконання органами, уповноваженими управляти державним майном боржника;
недостатній рівень відповідальності арбітражних керуючих за збитки заподіяні їх непрофесійними діями боржнику чи кредиторам;
збільшення терміну проведення санації підприємств.

Основні завдання:

вжиття заходів щодо підвищення платіжної дисципліни господарюючих суб’єктів;
посилення контролю за додержанням арбітражними керуючими ліцензійних умов провадження господарської діяльності, шляхом збільшення кількості планових перевірок;
активізація роботи щодо прискорення завершення процедур банкрутства, шляхом оптимізації заходів з виявлення активів боржників, їх оцінки та реалізації;
координація дій всіх учасників процедури банкрутства для забезпечення сплати боргів із заробітної плати та податків до бюджетів;
недопущення необґрунтованого збільшення терміну санації підприємств і організацій.

Очікуваний результат:

зниження заборгованості підприємств та покращання стану розрахунків;
фінансове оздоровлення та відновлення платоспроможності підприємств;
скорочення кількості збиткових підприємств.

Ринкові перетворення
1. 4.1. Реформування відносин власності

Головні проблеми:

низька ліквідність майна об’єктів, що пропонуються для продажу;
банкрутство відкритих акціонерних товариств, з державним пакетом акцій (у процесі проведення процедури банкрутства не враховуються інтереси акціонерів, у тому числі держави, як акціонера);
поширення рейдерських схем захоплення підприємств приводить до втрат як для акціонерів, так і до перепрофілювання або зупинки підприємств та супроводжується втратою робочих місць.

Основні завдання:

виконання завдань з приватизації державного майна із забезпеченням принципів прозорості;
захист прав державної власності, недопущення незаконного її відчуження;
забезпечення органами місцевого самоврядування прийняття у комунальну власність усіх гуртожитків, об’єктів житлового фонду, соціальної сфери, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації та перебувають на балансі господарських товариств.

Очікуваний результат:

приватизація 8 об’єктів державної і комунальної власності;
забезпечення продажу пакетів акцій 5 підприємств;
надходження 440 тис.грн. від продажу об’єктів державної власності із земельними ділянками, оренди державного майна – 1500 тис.грн.

Основні показники приватизації

Найменування показників	Одиниця виміру	2009р. факт	2010р. очікуване	2011р. Прогноз	2011р. у % до 2010р.
Кількість приватизованих об’єктів	одиниць	47	19	8	42,1
у тому числі:
державної власності	одиниць	1	-	5	-
комунальної власності	одиниць	46	19	3	15,8

Показники приватизації по районах, містах

Райони, міста	2009р.	2010р.	Прогноз на 2011р.	2011р. у % до 2010р.
Вижницький	2	-	-	-
Герцаївський	-	-	-	-
Глибоцький	1	-	-	-
Заставнівський	3	-	-	-
Кіцманський	-	-	1	-
Кельменецький	-	-	2	-
Новоселицький	3	-	-	-
Путильський	5	-	-	-
Сторожинецький	1	-	-	-
Сокирянський	1	1	-	-
Хотинський	5	-	-	-
м.Чернівці	25	18	-	-
м. Новодністровськ	-	-	-	-
Усього	46	19	3	15,8

Blog

Програма економічного І соціального розвитку Чернівецької області

Содержание

Райони, міста