М. О. Лисюк Головний редактор, перший заступник директора нндіпбоп, канд техн наук

Вид материала

Документы

Содержание Не стандарт Олексій Савицький На роботі, як на роботі

Подобный материал:

• Гост 17623-87, 138.94kb.
• Надійності та безпеки в будівництві, 692.13kb.
• Гост 5382-91, 1729.88kb.
• Д. М. Лаковский (руководитель темы); И. В. Колечицкая; С. А. Резник, канд техн наук;, 203.82kb.
• Гост 14637-89: Прокат толстолистовой из углеродистой стали обыкновенного качества Технические, 310.23kb.
• Государственный стандарт союза сср здания и сооружения Методы измерения яркости, 278.78kb.
• Гост 26824-86, 248.28kb.
• Строительные нормы и правила отопление, вентиляция и кондиционирование, 2477.63kb.
• Строительные нормы и правила отопление, вентиляция и кондиционирование сниП 04. 05-91*, 1856.14kb.
• Б. В. Баркалов ), Государственным проектным конструкторским и научно-исследовательским, 2674.7kb.

Не стандарт

Комітет з регуляторних питань Європейської Бізнес Асоціації підготував аналітичний звіт з метою дослідження проблем гармонізації системи технічного регулювання в Україні з правилами і принципами Європейського Союзу (ЄС). Зокрема, в документі вивчаються питання статусу національних стандартів України, застосування їх та приведення у відповідність з європейськими та міжнародними стандартами.

«Стандартизація, за визначенням Міжнародної організації із стандартизації (ISO), — це встановлення та застосування правил (тобто стандартів — Авт.) з метою підпорядкування діяльності в певній галузі на користь та за участі всіх зацікавлених сторін, зокрема, для досягнення всебічної оптимальної економії, за умов дотримання вимог технічної безпеки», — йдеться у звіті. Але, розуміючи, що регулювання певної окремої галузі в кожній країні можуть різнитися, і це у свою чергу може спричинити певні бар’єри для зовнішньої торгівлі, світ іде по шляху гармонізації стандартів. Так, гармонізоване визначення стандарту було дано в Угоді Світової організації торгівлі (СОТ) «Про технічні бар’єри в торгівлі». І, згідно з Угодою, стандарт — це «документ, який затверджено визнаним органом і який визначає призначені для загального і багатократного використання правила, інструкції або характеристики товарів чи пов’язаних з ними виробничих процесів або способів виробництва, дотримання яких є необов’язковим». Він може також включати або містити лише вимоги щодо термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певного товару, виробничого процесу чи способу виробництва... Керуючись такою дефініцією і порівнявши ситуацію з стандартизацією в Україні з досвідом країн ЄС, Європейська Бізнес Асоціація зробила такі висновки:

• Стандартизацією не повинні займатися органи державної влади, адже це процес, який базується на консенсусі всіх зацікавлених сторін — і бізнесу, і науковців, і споживачів, і держави.
  
• За своєю природою стандарт має добровільний характер, адже самі гравці ринку встановлюють правила гри, і не може затверджуватися нормативно-правовим актом.
  
• Обов’язкове регулювання в технічних регламентах повинно зосереджуватися на ознаках безпечності, а не на специфікації певних матеріалів або технологій, за допомогою яких буде досягатися необхідний рівень безпеки, адже вказування певного матеріалу може призвести до нерівної конкуренції на ринку.
  
• І, найголовніше, лише високий рівень гармонізації українських стандартів і технічних регламентів з європейськими і міжнародними дасть поштовх розвитку міжнародної торгівлі, яка б забезпечила не лише доступ європейської продукції на внутрішній ринок України, а й вихід українського виробника на європейські та міжнародні ринки, не стримуючи технологічний розвиток, який на сьогодні зумовлений, з одного боку, застосуванням застарілих стандартів, а з іншого боку, обов’язковістю їхнього застосування...
  

Отже, експерти Європейської Бізнес Асоціації сьогодні розглядають декілька альтернативних стратегій гармонізації українських стандартів:

• Автоматичне скасування застарілих і прийняття гармонізованих європейських та міжнародних стандартів методом «обкладинки». Тобто переклад назви, а текст самого стандарту залишається на мові оригіналу. Такий метод був використаний в країнах Балтії. Але, зважаючи на особливість України і той факт, що, на жаль, сьогодні англійська та/або німецька, французька мови не є поширеними саме серед фахівців промисловості, це може поставити національного виробника у невигідне становище.
  
• Переклад стандартів та адаптація до умов України. Такий процес гармонізації стандартів є досить кропітким і затратним. Він потребує залучення додаткових ресурсів, зокрема, перекладачів, які, в той же час, не завжди можуть зрозуміти специфіку того чи іншого процесу або технології виробництва. Це може призводити до хибного тлумачення європейського або міжнародного стандарту. Задля уникнення таких проблем додатково необхідно залучати фахівців, які б разом з перекладачами вивіряли переклад стандартів. Цей затяжний процес потребує додаткового фінансування і може призвести до недотримання Україною часових рамок гармонізації стандартів, встановлених її зобов’язаннями щодо вступу до СОТ. В результаті можемо стикнутися з проблемою, коли в останній момент ми будемо вимушені приймати стандарти методом «обкладинки».
  
• Стратегічний підхід. Пропонується підійти до процесу гармонізації не з технічної, а зі стратегічної точки зору. Необхідно переглянути стандарти на предмет їхньої вживаності у виробництві й стратегічного значення для України. Тобто стандарти на товари, роботи, послуги, які не мають стратегічного значення для України (міжнародної торгівлі), можуть бути прийняті методом «обкладинки» вже сьогодні, в той час як стандарти на стратегічно значимі для України товари, роботи, послуги будуть підлягати перекладу із залученням фахівців.
  

Але поки що розв’язання даних проблем державою перебуває в режимі «а віз і нині там», де вітчизняні чиновники, новітні європейські норми та ще радянські ГОСТи виконують ролі, відповідно, лебедя, рака та щуки.

«Наприклад, технічні регламенти, що розроблені та розробляються в Україні, мають більше відмінностей, ніж спільного з Європейськими директивами. Тобто фактично тільки декларується впровадження Європейських директив та гармонізація стандартів, а насправді створюються нові перепони та перешкоди для виробників і постачальників товарів», — так коментує такий стан справ член Комітету Європейської Бізнес Асоціації з регуляторних питань, координатор робіт зі сертифікації Олег Кисельов.

Між тим в рамках своїх зобов’язань щодо вступу до СОТ Україна мусить гармонізувати усі свої чинні національні стандарти з міжнародними стандартами або технічними регламентами до 30 грудня 2011 року. З огляду на це, проблема низького рівня гармонізації потребує особливої уваги. Адже на сьогодні рівень гармонізації українських стандартів (міждержавних і національних стандартів) з міжнародними та європейськими становить 21,8 %. За роки незалежності в Україні прийнято понад 7,6 тисячі національних нормативних документів, з яких 53,6 % є гармонізованими стандартами. При цьому в державах-членах ЄС прийнято як національні 80...90 % стандартів європейських організацій зі стандартизації. На цей час в Україні існує понад 16000 стандартів (так звані ГОСТи), розроблені ще до 1992 року, 46 % з яких були прийняті ще до 1980 року.

Враховуючи ж, що міжнародні та європейські стандарти мають практику переглядатися в середньому кожні 5 років, з низькою швидкістю перегляду застарілих та неузгоджених стандартів Україна ще не скоро досягне необхідного рівня гармонізації. А це у свою чергу зберігатиме бар’єр для виходу українських виробників на європейські та міжнародні ринки, — попереджають аналітики Європейської Бізнес Асоціації.

До речi

Деякі стандарти нашої країни можуть не лише засмутити дослідників — представників міжнародних організацій, а й звеселити... Так, Міжнародна фінансова корпорація (IFC), також досліджуючи «особливості національної стандартизації», звернула увагу громадськості на один цікавий факт. Згідно з українськими стандартами сидіння для унітазів може виготовлятися тільки з березової фанери або з пластмаси стандартів 1977...1986 років. Конфігурацію виробу визначає ГОСТ далекого 1985 року... Щоб не виготовляти продукцію «за старовинним рецептом», підприємцям доводиться розробляти та реєструвати власні технічні умови (ТУ) і при цьому сплачувати «кругленькі» суми.

Експерти IFC в один голос твердять: «Система сертифікації та стандартизації, успадкована від СРСР, в умовах ринкової економіки не працює!». Так, минулого року малі та середні підприємства на процедури стандартизації та сертифікації витратили 650 мільйонів гривень. В Європі таку практику вважають ганебною...


Олексій Савицький


За матеріалами газети „День” № 208, субота, 15 листопада 2008 р.


Куточок дозвілля


На роботі, як на роботі:


Найпечальніше місце на світі – робоче.

***

• Ну, як справи на роботі?
  
• І не питай. Начальник хоче, щоб ми працювали за трьох. Ще добре, що нас п'ятеро!
  

***

• Ти чого такий стомлений і засмучений?
  
• Робота... Робота... Одна робота... Вранці й увечері... І все робота...
  
• І давно ти так працюєш?
  
• Завтра починаю.
  

***

• Сьогодні знову забиваємо палі. Петров буде працювати кувалдою. Питання є?
  

Петров:

• Є. Я тільки вчора працював кувалдою, і в мене ще все болить. Може, сьогодні кувалдою попрацює Сидоров?
  
• Ні, Сидоров занадто легкий. Таким палю не заб'єш.
  

***

Директор прощається з працівником, який переходить на іншу роботу:

• Дуже шкода, я звик до вас. Ви мені були як рідний син: такий же безвідповідальний, ледачий і неорганізований.
  

***

Журналіст бере інтерв'ю в мільйонера:

• Що вам допомогло домогтися успіху?
  
• Переконання, що самі по собі гроші не грають ніякої ролі. Важливою є тільки робота.
  
• І це переконання допомогло вам розбагатіти?
  
• Ні, я розбагатів, коли зумів переконати в цьому підлеглих.
  

***

На будівництво збирається комісія. Виконроб інструктує робітників:

• Щоб не сталося, робіть вигляд, що так і має бути.
  

Комісія приїхала, оглядає. Раптом впала одна стіна. Робітник, подивившись на годинник, радісно вигукує:

• Десята тридцять п'ять. Точнісінько за графіком.
  

***

• Виконробе! Лопата зламалася!
  
• Обіприся об бетономішалку.
  

Сторінку підготувала провідний інженер Потравка Л.В.

Довідково-інформаційне видання


Інформаційний бюлетень з промислової безпеки

№1


Відповідальна за випуск

Дубровіна Ж.Г.


Комп’ютерний набір

Потравка Л.В.


верстання, редагування

Потравка Л.В.





Підписано до друку 15.03.09. формат 60х84/16. Папір Inkief laser copy (80 g/m²)

Друк – ризограф. Ум.-друк. арк. 3,95.


Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (ННДІПБОП).

04060, Київ-60, вул. Вавилових,13.

Тел./факс: (044) 453-73-86

e-mail: nndiop@i.kiev.ua