М. О. Лисюк Головний редактор, перший заступник директора нндіпбоп, канд техн наук

Вид материала

Документы

Содержание Конвенції та рекомендації МОП з хімічної безпеки Міжнародні карти хімічної безпеки Основні завдання системи Функції агентства з навколишнього середовища Завдання агентства Безопасность труда в промышленности”, № 4, 2002

Подобный материал:

• Гост 17623-87, 138.94kb.
• Надійності та безпеки в будівництві, 692.13kb.
• Гост 5382-91, 1729.88kb.
• Д. М. Лаковский (руководитель темы); И. В. Колечицкая; С. А. Резник, канд техн наук;, 203.82kb.
• Гост 14637-89: Прокат толстолистовой из углеродистой стали обыкновенного качества Технические, 310.23kb.
• Государственный стандарт союза сср здания и сооружения Методы измерения яркости, 278.78kb.
• Гост 26824-86, 248.28kb.
• Строительные нормы и правила отопление, вентиляция и кондиционирование, 2477.63kb.
• Строительные нормы и правила отопление, вентиляция и кондиционирование сниП 04. 05-91*, 1856.14kb.
• Б. В. Баркалов ), Государственным проектным конструкторским и научно-исследовательским, 2674.7kb.

Конвенції та рекомендації МОП з хімічної безпеки

Російська Федерація ратифікувала Конвенцію МОП № 155 „Про безпеку та гігієну праці й виробниче середовище”, мета якої – попередження нещасних випадків і ушкоджень здоров'я, що виникають внаслідок або під час роботи, зводячи до мінімуму причини небезпек, властивих виробничому середовищу.

Питанням хімічної безпеки присвячено такі конвенції МОП:

Конвенція № 139 „Про боротьбу з небезпекою, викликаною канцерогенними речовинами та агентами у виробничих умовах та заходи профілактики”;

Конвенція № 170 „Про безпеку при використанні хімічних речовин на виробництві”. У ній наведено такі терміни:

„хімічні речовини” – хімічні елементи й сполуки та натуральні й штучні суміші з них;

„небезпечна хімічна речовина” – будь-яка хімічна речовина, класифікована як небезпечна відповідно до ст. 6 або за наявності інформації про її небезпечність;

„використання хімічних речовин на виробництві” – будь-яка трудова діяльність, за якої працівник може наражатися на вплив хімічної речовини, включаючи виробництво, поводження, збереження, транспортування, видалення та обробку відходів, викид хімічних речовин у результаті виробничої діяльності; експлуатацію, ремонт та очищення хімічного устаткування і контейнерів.

Цю Конвенцію доповнює Рекомендація № 177 „Про безпеку при використанні хімічних речовин на виробництві”, в якій наведено критерії класифікації хімічних речовин.

Класифікація враховує такі властивості:

токсичність, включаючи гострий та хронічний вплив на кожен орган;

хімічні та фізичні, в тому числі такі, як займистість, вибухонебезпечність, окислювальна здатність і небезпечна реактивність; роз'їдаючі та подразнюючі властивості; алергійний вплив і вплив на чутливість; канцерогенність; тератогенний та мутагенний вплив; вплив на репродуктивну систему.

З метою безпечного використання хімічних речовин при їх одержанні та використанні необхідне етикетування та маркування. Відповідно до існуючих національних і міжнародних вимог, інформація, яка повинна утримуватися на етикетці, включає торговельну назву, характеристику хімічної речовини, реквізити постачальника, символи небезпеки, характер особливих ризиків, пов'язаних із використанням речовин, указівку запобіжних заходів тощо.

Для розробки й поширення інформації з оцінки ризику впливу хімічних речовин на людину та навколишнє середовище Конвенцією № 170 передбачено створення карт даних з безпеки хімічних речовин.

Міжнародні карти хімічної безпеки

У рамках Міжнародної програми хімічної безпеки (МПХБ), заснованої ВООЗ і МОП разом з ЄС проводиться робота зі складання, перекладу та поширення Міжнародних карт хімічної безпеки (ICSC).

Карти являють собою листки, на яких викладено інформацію про властивості хімічних речовин, що виготовляються промисловими підприємствами та застосовуються у різних галузях і побуті. Вони містять назви хімічних речовин відповідно до міжнародної номенклатури, дані про фізико-хімічні властивості, ступінь небезпеки речовин, симптоми гострої та хронічної інтоксикації, екологічну небезпеку, заходи щодо техніки безпеки та першої допомоги при отруєннях, а також про умови збереження та утилізації. Однак у картах відсутня інформація, пов'язана з особливостями російського законодавства про вітчизняні нормативи вмісту речовин у різних середовищах, граничні концентрації та класи небезпеки речовин, обмаль даних про специфічні дії речовин та можливі наслідки.

У світі на цей час існують карти більше ніж для тисячі речовин.

За проектом МОП у співробітництві з Європейським Співтовариством і національними центрами МОП та CIS Ізраїльським інститутом охорони праці й промислової безпеки (IIOSH) розпочато створення міжнародних інформаційних листків небезпек за професіями. Ці листки – джерело інформації, яке містить відомості про небезпеки, ризик і заходи щодо їхнього запобігання в конкретних професіях. Вони призначені для тих, хто професійно працює у сфері охорони здоров'я та профілактики виробничого травматизму на робочому місці, включаючи виробничих лікарів і медсестер, інженерів з охорони праці, гігієністів, фахівців з навчання та інформації, інспекторів, представників роботодавців і трудових колективів, керівників служб охорони праці та інших компетентних осіб.

В інформаційних листках у типовій формі перелічено різні небезпеки, на які працівник може наражатися у процесі роботи, що дає змогу передбачати заходи щодо запобігання нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. У них утримується інформація з найактуальнішими небезпеками стосовно конкретних професій, їх докладний опис, пропозиції щодо заходів запобігання.

Інформація може бути основою для розробки інформаційних і навчальних матеріалів (розклади, зразкові контрольні переліки, зведення правил з безпеки праці, попереджувальні написи) та заходів щодо скорочення і ліквідації ризику впливу небезпечних чинників.


«Охрана труда и социальное страхование», №3, 2005


Організація регулювання промислової безпеки

в Європейському Союзі


Європейський Союз (ЄС) – співтовариство держав, засновано в 1993 році відповідно до Маастрихтського Договору 1992 року на базі Європейських співтовариств (Європейське економічне співтовариство, Європейське співтовариство з атомної енергетики та Європейське об'єднання вугілля і сталі). На цей час до ЄС входить 27 держав: Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія, Австрія, Швеція, Люксембург і Фінляндія, Болгарія, Румунія, Угорщина, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словакія, Словенія, Чехія, Естонія.

Основні інститути ЄС – Європейська комісія (виконавчий орган ЄС), Європейський парламент (законодавчий орган ЄС), Європейський суд (судовий орган ЄС вищої інстанції).

Основним законом у галузі промислової безпеки в Європейському Союзі є директива від 09.01.96 р. № 96/82/ЄЕС (далі – Директива) про контроль за великими промисловими аваріями на об'єктах з небезпечними речовинами, на підставі якої у країнах-членах ЄС діє законодавство із запобігання великих аварій (CIMAN, Велика Британія), Припис по аварійних ситуаціях (Storfallv, Німеччина) тощо.

Мета цієї директиви – запобігання великим промисловим аваріям та обмеження впливу їхніх наслідків на навколишнє середовище та населення країн-членів Європейського Союзу.

Сфера впливу цього законодавчого акта поширюється на підприємства, на яких використовуються, зберігаються, виготовляються небезпечні речовини. Під дію директиви не підпадають транспортування небезпечних речовин, включаючи їх транспортування трубопровідним транспортом; військові об'єкти, а також об'єкти видобувних галузей промисловості.

Відповідальність за дотримання вимог на підприємствах у галузі промислової безпеки несе оператор, який експлуатує небезпечний виробничий об'єкт. Так, директива зобов'язує оператора створити на виробництві систему управління безпекою, що є частиною загальної системи управління підприємством, розробити декларацію промислової безпеки та надзвичайні плани у разі виникнення великої аварії.

Відповідно до положень цієї директиви держави-члени ЄС повинні призначати компетентний орган з питань промислової безпеки, до обов'язків якого входить організація системи інспекційних перевірок чи вжиття інших заходів контролю на підприємствах, що підпадають під її дію. Причому компетентний орган з питань промислової безпеки в разі, коли на такому підприємстві не вживаються необхідні заходи із запобігання виникненню великої промислової аварії, може призупинити експлуатацію підприємства.

Європейською комісією було створено Систему повідомлення про великі аварії (MARS). Відомості про великі аварії, які містяться в MARS, включають інформацію про аварії, що сталися на території Європейського Союзу, аналіз причин їхнього виникнення, а також необхідні для запобігання подібним надзвичайним ситуаціям профілактичні заходи.

Основні завдання системи:

швидке розповсюдження інформації про аварії;

інформування компетентних органів влади про результати аналізу причин виникнення великих промислових аварій;

надання організаціям інформації про необхідні для запобігання аваріям заходи;

взаємодія з організаціями, здатними сприяти чи надати яку-небудь інформацію, що стосується питань виникнення, запобігання чи зниження наслідків великих промислових аварій.

MARS складається з 27 локальних банків даних країн, що входять до складу Європейського Союзу, а також центральної системи аналізу при Об'єднаному дослідному центрі Європейської комісії.

Інформація надходить до системи у двох виглядах: „короткий рапорт” – повідомляється безпосередньо про виникнення аварії та „повний рапорт” – подається після завершення розслідування обставин аварії, що сталася, коли відомі причини її виникнення, наслідки, а також необхідні для запобігання подібним ситуаціям заходи.

Об'єднаний дослідний центр Європейської комісії на підставі інформації про аварії розробив Інформаційно-пошукову систему „Севезо” (SPIRS). Основна мета SPIRS – допомога підприємцям країн-членів Європейського Союзу в керуванні ризиками, пов'язаними із використанням тих чи інших установок, процесів або небезпечних речовин.

SPIRS містить інформацію про підприємства, що підпадають під дію директиви „Севезо 2”. Вона включає географічне положення (широту, довготу) підприємства; його назву; небезпечні речовини, що перебувають в обігу на ньому; потенційні ризики, пов'язані з його роботою.

При Об'єднаному дослідному центрі з ініціативи Європейської комісії всередині 80-х рр. XX ст. було створено головне бюро ризиків аварій (MAHB), основне завдання якого полягає у науково-технічній підтримці цієї комісії у сфері контролю за індустріальними ризиками. При MAHB створено Документальний центр з індустріального ризику (CDCIR), де у вигляді рефератів зібрано понад 3 тис. нормативно-технічних документів країн-членів Європейського Союзу в галузі промислової безпеки.

В Європейському Союзі немає загальної організації, що займається питаннями промислової безпеки. Суміжними з промисловою безпекою галузями займаються європейські агентства з навколишнього середовища та безпеки й охорони здоров'я на робочому місці, що є консультативними органами Європейської комісії.

Європейське агентство з навколишнього середовища засноване в 1990 році відповідно до постанови Ради Європейського співтовариства ЄЕС/1210/90.

Основна мета агентства – охорона і поліпшення стану навколишнього середовища; головне завдання – забезпечення країн Європейського співтовариства об'єктивною інформацією, облік якої дасть можливість вживати заходів із захисту навколишнього середовища, оцінювати результати їхньої реалізації, а також інформувати громадськість про стан навколишнього середовища.

Функції агентства з навколишнього середовища:

збирання, обробка й аналіз даних про стан навколишнього середовища, а також про можливу потенційну загрозу довкіллю;

забезпечення країн Європейського співтовариства інформацією з допомогою інформаційної мережі зі спостереження за станом навколишнього середовища для розробки та здійснення ефективної політики у сфері охорони навколишнього середовища;

розроблення законодавчих актів та оцінка вартості заходів з охорони навколишнього середовища;

сертифікація продукції, технологічних процесів, послуг і програм на відповідність вимогам з охорони навколишнього середовища;

сприяння впровадженню нешкідливих для навколишнього середовища технологій і процесів, їхнього застосування в країнах Євросоюзу та інших.

Європейське агентство з безпеки та охорони здоров'я на робочому місці засноване в 1994 році відповідно до постанови Ради Європейського Союзу ЄЕС/2062/94 з правками від 1995 року № 1643/95.

Основна мета агентства – поліпшення умов праці на підприємствах країн, що входять до складу Європейського Союзу, шляхом технічних, наукових і економічних розробок у сфері безпеки та охорони здоров'я на робочих місцях.

Завдання агентства:

збирання і розповсюдження технічної, наукової та економічної інформації в сфері безпеки й охорони здоров'я, а також проведення досліджень;

налагодження співробітництва, обміну досвідом між державами, що входять до Європейського Союзу, у сфері безпеки та охорони здоров'я, включаючи інформування про програми навчання зі створення безпечних і здорових умов праці;

організація семінарів, конференцій з питань забезпечення безпеки та охорони здоров'я;

забезпечення Європейської комісії інформацією, необхідною для розроблення законодавчих і нормативних документів у сфері безпеки та охорони здоров'я на робочих місцях;

налагодження міжнародного співробітництва з питань безпеки та охорони здоров'я.


“ Безопасность труда в промышленности”, № 4, 2002


—//////////—


Інформація, повідомлення