Geum.ru

М. О. Лисюк Головний редактор, перший заступник директора нндіпбоп, канд техн наук

Вид материалаДокументы

Содержание


РНБОУ Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі
Організація державного регулювання в галузі промислової безпеки у великій британії
Основні функції Інспекції
Журнал «Охрана труда» № 2, феврвль, 2009, Беларусь
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

РНБОУ Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі


Розглянувши ситуацію у вугільній промисловості, стан безпеки праці в галузі, проаналізувавши стан виконання попередніх рішень Ради національної безпеки і оборони України та програм розвитку галузі, Рада національної безпеки і оборони України дійшла висновку про існування системних недоліків у цій сфері, які становлять реальну загрозу безпеці держави в економічній, енергетичній та екологічній сферах.

Вітчизняна вугільна промисловість попри поліпшення окремих показників у роботі продовжує перебувати у кризовому стані.

Промислова безпека та охорона праці шахтарів перебувають у незадовільному стані та характеризуються високим рівнем виробничого травматизму, в тому числі зі смертельними наслідками. Насамперед це пов'язано з надзвичайно складними гірничо-геологічними умовами вуглевидобування, а також низьким, порівняно з показниками провідних вугільних держав, рівнем його технічного та технологічного забезпечення. Розв'язання цієї проблеми ускладнюється численними порушеннями технологічної і виробничої дисципліни на багатьох шахтах, суттєвими недоліками в організації державного нагляду за безпечним веденням гірничих робіт на вугледобувних підприємствах усіх форм власності.

Зберігається загрозлива тенденція до суттєвого відставання темпів відтворення від темпів згортання виробництва. Вибуття виробничих потужностей з вуглевидобутку значно перевищує введення їх в експлуатацію. 95 % шахт не реконструювалися вже 20 років. Темпи модернізації та технічного переоснащення вугільного виробництва є низькими, в результаті чого знижуються якість та обсяги виробництва товарної вугільної продукції, а також ускладнюється розв’язання завдань із забезпечення безпечних умов праці шахтарів.

Тенденція до погіршення фінансово-економічних показників державного сектору вугільної галузі дотепер не переломлена. Продовжують зростати кредиторська заборгованість і рівень збитковості підприємств. Водночас відбувається збільшення фонду оплати праці, непідкріплене відповідним зростанням обсягів виробництва. Реальні обсяги капітальних вкладень у галузь не дають змоги зупинити процес згортання вуглевидобутку та забезпечити розширене відтворення виробництва.

Механізм ціноутворення на вугільну продукцію не відповідає ринковим засадам, продовжує зростати диспаритет у динаміці цін на вугілля та на гірничошахтне обладнання і матеріально-технічні ресурси для видобування вугілля. Бюджетні кошти використовуються неефективно, їхній обсяг не є достатнім для забезпечення позитивних зрушень у галузі. Відсутні дієві механізми та стимули для підвищення ефективності роботи вугільних підприємств державної форми власності.

Проблемним залишається питання контролю стану вугільних шахт, на яких припинено видобувні роботи, й територій, де вони розміщені (насамперед, щодо недопущення підтоплення, просідання та загазованості окремих ділянок).

Існуючі механізми державного управління унеможливлюють вирішення нагальних завдань із поліпшення стану вугільної промисловості. Відсутність стратегічного підходу до розв'язання проблем вугільної промисловості, визначення її перспектив та посилення ролі галузі в забезпеченні енергетичної незалежності та безпеки держави обумовлюється плинністю керівних кадрів, їх недостатньо високим професійним рівнем, призводить до скорочення чисельності працівників основних гірничих професій.

В умовах загострення світової енергетичної кризи, а також перспективи вичерпаності природних запасів вуглеводнів Кабінетом Міністрів України не переглянуто Енергетичну стратегію України на період до 2030 року щодо посилення енергетичної незалежності держави з урахуванням того, що вугілля є основним стратегічним енергоносієм в Україні.

Кабінетом Міністрів України до цього часу не вжито системних, ефективних заходів з реструктуризації вугільної промисловості та реформування відносин у вугільній галузі щодо лібералізації ринку при збереженні регулюючої і координуючої ролі держави, застосування у вугільній промисловості сучасних економічних механізмів і стимулів державно-приватного партнерства, а також правового їх забезпечення для залучення інвестицій.

З огляду на об'єктивну потребу в кардинальному підвищенні ролі вугільної промисловості в зміцненні енергетичної безпеки держави, подоланні наслідків кризового стану галузі, а також прискоренні її розвитку Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

1. Визнати нинішній стан промислової безпеки у вугільній промисловості держави та охорони праці шахтарів незадовільним, а існуючу систему державного управління, координації та регулювання відносин між суб'єктами господарювання у цій галузі такою, що неповною мірою відповідає інтересам забезпечення енергетичної безпеки держави та потребує невідкладного вдосконалення.

2. Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити до кінця третього кварталу 2008 року розроблення та внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроектів про:
  • особливості ліквідації підприємств вугільної, гірничодобувної галузі;
  • засади функціонування ринку вугілля, передбачивши, зокрема, запровадження продажу вугільної продукції на біржових торгах, визначення правил і специфіки укладання біржових контрактів, запровадження відкритих аукціонів з продажу вугільної продукції;
  • метан вугільних родовищ, передбачивши, зокрема, заходи щодо стимулювання залучення інвестицій для дегазації вугільних пластів, видобутку та використання газу метану;
  • внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо вилучення зі сфери дії цього Закону відносин, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду у сфері промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та гірничого нагляду;
  • внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю та про охорону праці, про надра, нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
  • внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", передбачивши, зокрема, обов'язок роботодавця в разі допущення надзвичайних ситуацій техногенного характеру державного рівня (аварій), які призвели до загибелі людей або ушкодження їх здоров'я, відшкодувати в порядку зворотної вимоги (регресу) витрати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вдосконалення механізму економічного стимулювання роботодавців у забезпеченні промислової безпеки;
  • особливості приватизації вугледобувних підприємств, передбачивши, зокрема, механізми залучення недержавних інвестицій та забезпечення додержання інвесторами вугледобувних підприємств умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, погоджених обсягів участі у забезпеченні паливно-енергетичного балансу держави тощо;
  • особливості державної підтримки вугільної промисловості, передбачивши, зокрема, врегулювання процедури фінансової санації та вдосконалення механізму державного субсидування вугледобувних підприємств державного сектору з урахуванням норм і вимог СОТ та ЄС;

2) забезпечувати супроводження у Верховній Раді України законопроектів, спрямованих на підвищення престижності шахтарської праці;

3) уточнити Концепцію реформування вугільної галузі, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 року № 737-р, передбачивши, зокрема:
  • проведення протягом трьох місяців інвентаризації вугледобувних підприємств з метою визначення перспективних і неперспективних шахт;
  • впровадження комплексу ресурсозабезпечувальних заходів з подальшої реструктуризації вугільної промисловості (закриття безперспективних і реконструкція, модернізація та технічне переоснащення перспективних шахт, будівництво нових рентабельних шахт) та забезпечення прозорості цього процесу;
  • заходи щодо державної підтримки вугледобувних підприємств, що залишаються в державній власності, передбачивши, зокрема, докорінне технологічне оновлення їх основних фондів та обладнання сучасними системами безпеки;
  • впорядкування соціальних пільг та гарантій для працівників вугільної промисловості з чітким визначенням відповідальності держави і роботодавців;

4) вжити в установленому порядку заходів щодо:
  • підвищення ефективності державного управління вугільною галуззю;
  • укладення міжгалузевої угоди між вугільними, машинобудівними і металургійними підприємствами про взаємодію;
  • вдосконалення існуючих механізмів фінансової санації збиткових підприємств;
  • залучення недержавних інвестицій у розвиток вугільної галузі;
  • забезпечення посилення контролю держави за виконанням інвесторами зобов'язань у післяприватизаційний період;
  • розбудови внутрішнього ринку вугілля та вдосконалення механізму ціноутворення на вугільну продукцію, зокрема, впровадження методики визначення базових цін на вугільну продукцію з урахуванням її енергетичної, технологічної цінності та з урахуванням цін на альтернативні види палива та цін на вугільну продукцію на зовнішніх вугільних ринках;
  • посилення контролю з боку держави за екологічним станом та розвитком територій, на яких знаходяться ліквідовані шахти;
  • залучення молоді до навчання в системі професійної підготовки працівників основних гірничих професій;
  • проведення скоординованої політики науково-технологічного супроводження розвитку вугільної галузі, зокрема, шляхом посилення співпраці галузевих наукових установ Міністерства вугільної промисловості України, Національної академії наук України та Академії гірничих наук України з метою підвищення якості та ефективності виконання науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, усунення дублювання та визначення пріоритетних розробок;
  • залучення коштів міжнародних фінансових організацій для реалізації проектів спільного впровадження утилізації метану вугільних родовищ у рамках механізму торгівлі „вуглецевими кредитами", проектів стимулювання комплексної розробки цих родовищ включно з супутніми корисними копалинами (метан, германій, шахтна вода тощо);
  • посилення технологічної та виробничої дисципліни у вугільній промисловості та забезпечення системного контролю за додержанням норм безпеки робіт на вугледобувних підприємствах;
  • забезпечення проведення необхідних природоохоронних робіт, зокрема робіт із впровадження екологічних заходів при ліквідації вугільних підприємств;

5) поінформувати до 15 вересня 2008 року Раду національної безпеки і оборони України про результати роботи урядових комісій з розслідування причин та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що сталися на шахтах за останні півроку, та про впроваджені Кабінетом Міністрів України комплексні заходи щодо усунення причин виникнення таких аварій;

6) опрацювати разом із Волинською, Донецькою, Дніпропетровською, Луганською та Львівською обласними державними адміністраціями з метою розвитку підприємництва і створення нових робочих місць питання щодо детінізації діяльності з видобутку вугілля на виходах пластів та спрощення процедур отримання документів дозвільного характеру на провадження такого виду діяльності, в тому числі отримання відповідної геологічної інформації.

3. Міністерству вугільної промисловості України:

1) удосконалити систему стратегічного планування розвитку підприємств вугільної галузі, передбачивши, зокрема, обгрунтоване визначення об'єктів інтенсивного розвитку, створення та впровадження механізмів концентрації ресурсів розвитку на найбільш продуктивних ділянках гірничого виробництва, забезпечення оптимальних параметрів гірничого господарства кожної діючої шахти (з необхідною концентрацією гірничих робіт);

2) забезпечити систематичний аналіз, узагальнення та впровадження досвіду створення і дотримання безпечних умов праці на вугільних шахтах, запобігання виробничому травматизму і професійним захворюванням;

3) забезпечити впровадження комплексу заходів з підвищення ефективності функціонування шахто-будівельного комплексу, модернізації та технічного переоснащення шахто-будівельних підприємств;

4) забезпечити проведення перевірки технічного стану та залишкового ресурсу стаціонарного обладнання, конструкцій та споруд у вугільній галузі, за результатами якої забезпечити ремонт і налагодження або поступове виведення з експлуатації та заміну виробничого устаткування, яке не відповідає нормативним вимогам з охорони праці та промислової безпеки;

5) вжити заходів щодо розроблення та впровадження нових безпечних технологій відпрацювання газонасичених вугільних пластів на великих глибинах у складних гірничо-геологічних умовах;

6) поновити системну роботу з підготовки, навчання та перевірки знання працівниками вугледобувних підприємств норм і правил техніки безпеки, охорони праці, додержання технологічної та виробничої дисципліни.

4. Державному комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду вжити невідкладних заходів щодо:

1) забезпечення безумовного виконання Програми підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2006 року N 374;

2) посилення державного нагляду за:
  • дотриманням норм і правил безпеки робіт на шахтах, де здійснюються роботи на глибинах понад 1000 метрів, та шахтах понадкатегорійних за наявності шахтних газів, вибухів вугільного пилу та раптових викидів вугілля і породи;
  • проведенням гірничих робіт на небезпечних ділянках, у тому числі шляхом збільшення чисельності інспекторів;
  • діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю працівників, спричиненим умовами праці.

5. Міністерству охорони навколишнього природного середовища України:
  • провести протягом 2009...2012 років переоцінку геолого-економічних показників резервних вугільних родовищ;
  • запровадити постійний моніторинг впливу закриття шахт на стан довкілля.

6. Міністерству праці та соціальної політики України разом із Міністерством вугільної промисловості України та Міністерством охорони здоров'я України доопрацювати у тримісячний строк державну програму "Здоров'я шахтарів" та внести її в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України.

7. Міністерству фінансів України, Міністерству економіки України забезпечити:
  • фінансування в повному обсязі заходів, передбачених Програмою підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах;
  • бюджетне фінансування фундаментальних і прикладних наукових досліджень за пріоритетними напрямами розвитку вугільної промисловості, насамперед із розв'язання проблем безпеки робіт, зокрема, при відпрацюванні газонасичених вугільних пластів на великих глибинах у складних гірничо-геологічних умовах.

8. Рекомендувати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України брати активну участь у наукових дослідженнях у сфері охорони праці працівників вугільних підприємств, у тому числі фінансуванні таких досліджень.

9. Фонду державного майна України у процесі приватизації та передачі в оренду вугільних підприємств державної форми власності передбачати в договорах зобов'язання нового власника (орендаря) забезпечувати належний рівень безпеки праці, надавати соціальні гарантії шахтарям і членам їх сімей, здійснювати природоохоронні та інші заходи з урахуванням нових концептуальних підходів, передбачених Концепцією реформування вугільної галузі, а також механізм розірвання таких договорів у разі невиконання зазначених вимог.


ссылка скрыта


—//////////—


Закордонний досвід з промислової безпеки


ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ГАЛУЗІ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ


Б.А.Красних (Ростехнагляд);

К.В.Буйко, Ю.Ф.Карабанов, В.А.Ткаченко (ДУП „НТЦ „Промислова безпека")


Основоположним нормативним актом у сфері регулювання промислової безпеки у Великій Британії є Закон про охорону здоров'я і безпеку на робочому місці (1974 р.) (далі – Закон). Він визначає основні принципи, права й обов'язки в галузі забезпечення безпечних і здорових умов праці на виробництві. Цей закон покладає відповідальність за забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників на керівника підприємства, який зобов'язаний створити на виробництві систему керування безпекою з метою зниження ризику травмування працівників чи заподіяння шкоди їх здоров'ю. Відповідно до цього закону власник підприємства, якщо він безпосередньо не бере участь у керуванні виробництвом, зобов'язаний забезпечити виділення необхідних фінансових коштів на створення безпечних і здорових умов праці. Крім того, закон порушує питання контролю за безпечним поводженням з вибухонебезпечними, легкозаймистими та іншими небезпечними речовинами, встановлює вимоги безпеки при запуску в експлуатацію, ліквідації, модернізації, консервації та розконсервації небезпечного промислового об'єкта.

Питання безпеки робіт у вугільній промисловості Великої Британії регламентує Закон про шахти і кар'єри (1954 р.).

У 1985 році на підставі директиви № 82/501/ЄЕС „Про небезпеку великомасштабних аварій при певних видах виробничої діяльності"1 (директива „Севезо") було прийнято систему нормативно-правових актів (CIMAN) з попередження великих аварій, поширене на об'єкти, на яких використовуються, виготовляються чи зберігаються небезпечні речовини. Ця система встановлює необхідність розроблення і подання декларацій безпеки (декларація повинна бути подана за 3 місяці до початку експлуатації небезпечного промислового об'єкта), інформування громадськості про можливі надзвичайні ситуації, складання планів локалізації аварій та ліквідації їх наслідків.

На базі Закону про охорону здоров'я і безпеку на робочому місці було створено Комісію з охорони здоров'я і безпеки та Інспекцію з охорони здоров'я і безпеки (далі – Інспекція) для здійснення державного регулювання і нагляду за безпекою робіт у багатьох галузях промисловості.

Комісія з охорони здоров'я і безпеки підзвітна Міністерству з охорони навколишнього середовища, транспорту і регіонів Великої Британії, а також іншим міністерствам, що підпадають під дію Закону про охорону здоров'я і безпеку на робочому місці. Ця комісія, до складу якої входять дев'ять осіб на чолі з головою, здійснює загальний нагляд за діяльністю Інспекції. Інспекцію очолює генеральний директор, число працівників – близько 4000 осіб, з них 1500 – інспектори (структура Інспекції з охорони здоров'я і безпеки представлена на рис).

Багатогалузеве оперативне управління – найбільше за чисельністю управління, в якому працює близько 1500 осіб. Здійснює нагляд у газовому господарстві, на об'єктах гірничодобувної промисловості (розроблюваних відкритим способом), у машинобудуванні, сільському господарстві, медицині, освіті, конструюванні, сфері розваг та інших галузях. Має сім регіональних підрозділів: у Шотландії; Йоркширі та Північно-Східній Англії; Північно-Західній Англії; Уельсі та Західній Англії; Лондоні з територією, яка прилегає до нього; у Південно-Східній Англії та Центральній Англії. Кожен регіональний підрозділ включає інспектори, які здійснюють перевірки підприємств; відділи по різних галузях промисловості; оперативні групи для розслідування нещасних випадків, аварій та випадків професійних захворювань.

Управління небезпечних промислових об'єктів здійснює нагляд на об'єктах гірничодобувної (розроблюваних підземним способом), нафтодобувної, хімічної та нафтопереробної промисловості; на підприємствах, на яких використовуються, виготовляються чи зберігаються небезпечні речовини; на трубопровідному транспорті нафти, газу і нафтопродуктів, а також в офшорних зонах.

Управління ядерної безпеки здійснює нагляд і контроль на підприємствах, де використовуються атомні реактори, проводить наукові дослідження. В управлінні працюють близько 250 співробітників.

Залізничне управління відповідає за безпеку працівників залізничного транспорту і пасажирів під час користування ним.

Управління охорони здоров'я вивчає вплив різних шкідливих речовин і процесів на організм людини, проводить профілактичні заходи щодо запобігання випадкам виникнення професійних захворювань на виробництві.




Рис. Основні підрозділи Інспекції


Оперативний відділ займається статистикою, обробкою інформації про нещасні випадки, аварії та випадки професійних захворювань на території Великої Британії, збирає інформацію про матеріальні збитки, заподіяні аваріями, інформує громадськість про стан промислової безпеки.

Лабораторія охорони здоров'я і безпеки проводить наукові дослідження з промислової безпеки, в її штат входить понад 350 осіб, більшість з яких наукові працівники. Вона має два основних підрозділи: один проводить стаціонарні лабораторні дослідження, другий – великомасштабні експерименти в галузі забезпечення промислової безпеки. До складу лабораторії входить відділ сертифікації електроустаткування, який займається випробуванням електрообладнання, призначеного для використання у вибухонебезпечних середовищах, видачею дозволів на його використання, а також наглядом за підприємствами, що виготовляють таке обладнання.

Основні функції Інспекції:

проведення інспекційних перевірок на підконтрольних підприємствах і об'єктах;

розслідування нещасних випадків, аварій і випадків професійних захворювань, а також оцінка умов праці на підприємствах;

розроблення інструкцій, стандартів, настанов щодо безпечного ведення робіт у різних галузях промисловості;

видача дозволів на використання деяких видів обладнання, застосовуваного на підприємствах підконтрольних галузей промисловості;

збір і аналіз інформації про аварії, нещасні випадки, інциденти та випадки професійних захворювань в різних галузях промисловості.

Одна з основних функцій Інспекції – визначення політики і розроблення стандартів у сфері промислової безпеки. Суть цієї діяльності полягає у формуванні основ законодавства про охорону здоров'я і безпеку на робочих місцях, у підготовці настанов, що приймаються як органами управління галузями промисловості, так і органами влади, а також, якщо це необхідно, у внесенні відповідних пропозицій до Європейського Союзу та інших міжнародних організацій.

При підготовці пропозицій з удосконалення законодавства Інспекція широко обговорює проекти з консультативними комітетами, до складу яких входять експерти з окремих галузей промисловості та особливих видів діяльності. У цей час налічується близько 30 комітетів.

У Великій Британії законодавчі акти у сфері промислової безпеки мають рамковий характер. Правила безпеки, розроблювані працівниками підрозділів Інспекції, розвивають і деталізують вимоги цих актів. Правила безпеки останніми роками супроводжуються практичними рекомендаціями, які мають особливий статус. Дотримання на підприємстві викладених в АСОРб вимог розцінюється Інспекцією, як повне дотримання всіх вимог законодавства про охорону здоров'я і безпеку на робочих місцях. Якщо вимоги рекомендацій не дотримуються, керівник підприємства зобов'язаний довести інспектору, що обрані ним інші заходи виробничої безпеки достатні.

Вимоги законодавчих актів і правил безпеки обов'язкові для виконання на підприємствах. Інспектори з охорони здоров'я і безпеки повинні, головним чином, контролювати виконання вимог цих документів.

У разі, коли інспектором виявлено одиничне (відносно несерйозне) порушення законодавства, роботодавець отримує усні рекомендації з поліпшення стану промислової безпеки та охорони здоров'я робітників на підприємстві. При виявленні серйознішого порушення інспектор видає письмовий припис, що зобов'язує посадову особу вжити заходів з дотримання вимог безпеки. У приписі вказуються конкретні заходи і термін, до якого виявлене порушення повинно бути усунуто підприємцями.

У разі, коли діяльність підприємства або однієї з його дільниць пов'язана чи буде пов'язана з ризиком для життя і здоров'я працівників, інспектор може видати припис про закриття всього підприємства або дільниці до усунення небезпеки для життя і здоров'я працівників. У деяких, крайніх, випадках інспектор має право прийняти рішення про необхідність порушення судового розслідування. Законодавство про охорону здоров'я і безпеку на робочих місцях надає судам великий спектр заходів покарання. Так, невиконання припису про поліпшення стану промислової безпеки або про заборону ведення робіт карається штрафом до 20 тис. фунтів стерлінгів чи тюремним ув'язненням на термін до 6 місяців, або тим та іншим одночасно. У випадку особливо грубих порушень, що призвели до дуже серйозних наслідків, порушник обкладається штрафом необмеженого розміру чи тюремному ув'язненню на термін до 2 років, або і тому й іншому одночасно.


y.ru/?id=19


УТВЕРЖДЕНО

Постановление Совета Министров Республики Беларусь

31.12.2008 №2056


ПОЛОЖЕНИЕ

о государственном надзоре в области промышленной безопасности


1. Настоящим Положением, разработанным в соответствии с Законом Республики Беларусь от 10 января 2000 года «О промышленной безопасности опасных производственных объектов» (Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь, 2000 г., № 8, 2/138), Кодексом Республики Беларусь о недрах, Указом Президента Республики Беларусь от 29 декабря 2006 г. № 756 «О некоторых вопросах Министерства по чрезвычайным ситуациям» (Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь, 2007 г., № 4, 1/8210), определяется порядок осуществления государственного надзора в области промышленной безопасности (далее – промышленный надзор).

2. Основными целями и задачами промышленного надзора являются:

проверка выполнения организациями и индивидуальными предпринимателями, эксплуатирующими опасные производственные объекты, объекты, на которых ведутся работы, связанные с пользованием недрами, и другие потенциально опасные объекты (далее – потенциально опасные объекты), требований промышленной безопасности;

предупреждение и пресечение нарушений требований промышленной безопасности, предупреждение аварий и катастроф техногенного характера.

3. Промышленный надзор осуществляет Департамент по надзору за безопасным ведением работ в промышленности Министерства по чрезвычайным ситуациям (далее – Госпромнадзор).

Промышленный надзор в системе Министерства обороны, органах внутренних дел и внутренних войсках Министерства внутренних дел, Комитета государственной безопасности, Государственном пограничном комитете осуществляют в пределах своей компетенции структурные подразделения этих республиканских органов государственного управления в порядке, согласованном с Министерством по чрезвычайным ситуациям.
  1. Промышленный надзор осуществляется посредством проведения Госпромнадзором и структурными подразделениями республиканских органов государственного управления, указанных в части второй пункта 3 настоящего Положения, комплексных, целевых, оперативных и рейдовых обследований (далее – обследования) потенциально опасных объектов, контроля за ходом строительства (сооружения, изготовления, модернизации, реконструкции) потенциально опасных объектов, изготовлением (эксплуатацией) технических устройств, применяемых на потенциально опасных объектах, в порядке, согласованном с Министерством по чрезвычайным ситуациям.
  2. Государственные инспекторы Госпромнадзора, а также работники республиканских органов государственного управления, указанных в части второй пункта 3 настоящего Положения, уполномоченные осуществлять надзорные функции в области промышленной безопасности в соответствии со структурой и штатным расписанием этих органов (далее – государственные инспекторы), при осуществлении промышленного надзора имеют право в пределах своей компетенции в установленном порядке:
  1. проводить обследования потенциально опасных объектов, изготовления (эксплуатации) технических устройств, применяемых на потенциально опасных объектах, контроль хода строительства (сооружения, изготовления, модернизации, реконструкции) потенциально опасных объектов;
  2. беспрепятственно проходить на территорию потенциально опасных объектов для проведения обследования по предъявлении служебного удостоверения;
  3. получать безвозмездно от организаций и индивидуальных предпринимателей полную и достоверную информацию по вопросам промышленной безопасности, необходимую для выполнения задач по осуществлению промышленного надзора;
  4. привлекать по согласованию с организациями их специалистов к участию в проведении обследований потенциально опасных объектов;
  5. обязывать организации и индивидуальных предпринимателей проводить при необходимости испытания для контроля качества используемой ими продукции (оборудования, технических устройств) для потенциально опасных объектов, опасных веществ, контрольные анализы воздушной среды, техническое освидетельствование и диагностирование продукции (оборудования, технических устройств) для потенциально опасных объектов, техническую экспертизу проектной и проектно-конструкторской документации, продукции (оборудования, технических устройств) для потенциально опасных объектов;
  6. давать разъяснения по вопросам промышленной безопасности;
  7. проверять в процессе обследования потенциально опасных объектов своевременность прохождения проверки знаний нормативных правовых актов в области промышленной безопасности, в том числе технических нормативных правовых актов, руководящими работниками, специалистами и рабочими;

5.8. выдавать обязательные для исполнения письменные предписания руководителям организаций и индивидуальным предпринимателям об устранении выявленных нарушений в области промышленной безопасности, в том числе на приостановку и (или) запрещение производства работ, в случае непосредственной угрозы возникновения чрезвычайной ситуации;

5.9. вносить руководителям организаций предложения о привлечении работников к дисциплинарной ответственности за нарушение требований законодательства в области промышленной безопасности;

5.10. назначать и проводить внеочередную проверку знаний руководителей и специалистов потенциально

5.11. контролировать качество организации подготовки, переподготовки и повышения квалификации лиц, ответственных за промышленную безопасность потенциально опасных объектов, по согласованным с органами промышленного надзора программам;

5.12. вносить руководителям организаций и индивидуальным предпринимателям предложения об отмене их решений, если они приняты в нарушение требований нормативных правовых актов в области промышленной безопасности, в том числе технических нормативных правовых актов, а также об освобождении от занимаемых должностей лиц, не прошедших обучение и проверку знаний по вопросам промышленной безопасности, систематически не выполняющих требования законодательства в области промышленной безопасности;

5.13. составлять протоколы об административных правонарушениях;

5.14. осуществлять иные полномочия в соответствии с законодательством.

6. Государственные инспекторы в пределах своей компетенции осуществляют промышленный надзор за деятельностью организаций и индивидуальных предпринимателей, осуществляющих в установленном порядке испытания взрывчатых веществ и пиротехнических изделий, неразрушающий контроль и техническую диагностику, монтаж, ремонтно-наладочные работы, проектирование (конструирование), изготовление, испытание и эксплуатацию технических устройств, применяемых на потенциально опасных объектах, включая промышленный надзор за:

6.1. утилизацией обычных боеприпасов, производством взрывных работ, изготовлением, хранением, использованием промышленных взрывчатых веществ и пиротехнических изделий, в том числе взрывчатых веществ, полученных в результате утилизации боеприпасов;

6.2. химическими, нефтехимическими, нефтеперерабатывающими и спиртовыми производствами, имеющими в своем составе взрывоопасные технологические блоки в соответствии с требованиями технических нормативных правовых актов;

6.3. производством по переработке зерна с минимальной проектной мощностью 100 тонн в сутки, а также объектами хранения зерна от 500 тонн, на которых ведение технологических процессов со­провождается выделением взрывоопасной пыли;

6.4. металлургическими, сталеплавильными, литейными, трубными, прокатными производствами, в составе которых имеются плавильные и нагревательные печи, вагранки, агрегаты для рафинирования стали, машины непрерывного литья, заготовки, установки не печной обработки стали, прокатные станы, оборудование для загрузки шихты; участки переработки лома черных и цветных металлов;

6.5. аммиачно-холодильными установками с содержанием аммиака от 1000 килограммов и более;

6.6. хлораторными станциями и складами хлора в количестве 800 килограммов и более;

6.7. горными работами, в том числе проводимыми в целях, не связанных с добычей полезных ископаемых, подземными и гидротехническими сооружениями, бурением скважин, геофизическими работами, добычей твердых, жидких и газообразных полезных ископаемых, в том числе питьевой воды из скважин глубиной более 20 метров;

6.8. подземными работами при добыче полезных ископаемых и строительстве подземных сооружений, не связанных с добычей полезных ископаемых;

6.9. открытыми, геологоразведочными, буровыми и геофизическими работами;

6.10. безопасным ведением работ, связанных с пользованием недрами;

6.11. объектами, где ведутся работы по:

добыче жидких и газообразных полезных ископаемых, хранению углеводородов в глубинных горизонтах, закачке промышленных отходов в глубинные горизонты;

обогащению полезных ископаемых, в том числе на сильвинитовых обогатительных фабриках, дробильно-сортировочных заводах и установках;

геолого-маркшейдерскому обеспечению при поисках, разведке и разработке месторождений полезных ископаемых, использованию недр в целях, не связанных с добычей таких ископаемых, в том числе при строительстве метрополитенов и тоннелей различного назначения;

6.12. паровыми и водогрейными котлами, сосудами, работающими под давлением, трубопроводами пара и горячей воды, подлежащими регистрации в Госпромнадзоре в соответствии с законодательством, в том числе за:

паровыми котлами, автономными пароперегревателями, котлами-утилизаторами, экономайзерами с рабочим давлением более 0,07 мегапаскаля;

водогрейными котлами, котлами-утилизаторами, автономными экономайзерами с температурой воды выше 115 градусов по Цельсию;

паровыми котлами, переведенными в водогрейный режим;

паровыми и жидкостными котлами, работающими с высокотемпературными органическими теплоносителями;

паровыми котлами мощностью 100 киловатт и более с рабочим давлением не более 0,07 мегапаскаля;

водогрейными котлами мощностью 100 киловатт и более с температурой воды не выше 115 градусов по Цельсию;

паровыми и водогрейными котлами, котлами-утилизаторами с рабочим давлением не более 0,07 мегапаскаля и с температурой воды не выше 115 градусов по Цельсию, единичной мощностью менее 100 киловатт, установленными в организациях, подчиненных Министерству сельского хозяйства и продовольствия;

передвижными транспортабельными котельными установками;

трубопроводами пара и горячей воды с рабочим давлением более 0,07 мегапаскаля и температурой воды выше 115 градусов по Цельсию;

сосудами, работающими под давлением воды (жидкости) с температурой выше 115 градусов по Цельсию, превышающей температуру кипения при давлении 0,07 мегапаскаля;

сосудами, работающими под давлением пара (газа) более 0,07 мегапаскаля;

баллонами, предназначенными для транспортирования и хранения сжатых (сжиженных, растворенных) газов под давлением более 0,07 мегапаскаля;

цистернами и бочками для транспортирования и хранения сжатых и сжиженных газов, давление паров которых при температуре до 50 градусов по Цельсию превышает давление 0,07 мегапаскаля;

цистернами и сосудами для транспортирования или хранения сжатых (сжиженных) газов, жидкостей и сыпучих тел, в которых давление выше 0,07 мегапаскаля создается периодически для их опорожнения;

барокамерами;
  1. объектами промыслового и межпромыслового транспорта нефти;
  2. магистральными газо-, нефте- и нефтепродуктопроводами (насосными перекачивающими станциями, резервуарными парками, компрессорными станциями, газораспределительными станциями, газоизмерительными станциями, станциями подземного хранения газа, автомобильными газонаполнительными компрессорными станциями);
  3. объектами газораспределительной системы и газопотребления (газопроводами, газорегуляторными пунктами, газорегуляторными установками, шкафными регуляторными пунктами, газонаполнительными станциями, стационарными автомобильными газозаправочными станциями, групповыми резервуарными установками сжиженного углеводородного газа, газоиспользующими техническими устройствами (кроме передвижных), внутренними газопроводами и газовым оборудованием объектов и зданий всех назначений (кроме бытовых потребителей);
  4. грузоподъемными кранами, кранами-манипуляторами, лифтами, фуникулерами, строительными грузопассажирскими подъемниками, эскалаторами, электрическими талями, пассажирскими и грузовыми подвесными канатными дорогами, грузовыми электрическими тележками с кабиной управления, передвигающимися по надземному рельсовому пути, подлежащими регистрации в Госпромнадзоре в соответствии с законодательством.

7. Государственные инспекторы осуществляют обследования состояния потенциально опасных объектов в присутствии представителей (руководителей, иных уполномоченных лиц) проверяемых объектов.

8. При осуществлении обследований и составлении предписаний государственные инспекторы руководствуются настоящим Положением, иными нормативными правовыми актами, в том числе техническими нормативными правовыми актами.

9. При осуществлении промышленного надзора государственные инспекторы должны иметь при себе служебное удостоверение установленного образца, выдаваемое Госпромнадзором либо республиканскими органами государственного управления, указанными в части второй пункта 3 настоящего Положения.

10. Государственные инспекторы несут установленную законодательными актами ответственность за ненадлежащее выполнение возложенных на них обязанностей и использование предоставленных им прав.

11. Действия государственных инспекторов могут быть обжалованы в установленном порядке.


Журнал «Охрана труда» № 2, феврвль, 2009, Беларусь


щодо вирішення питань з ХІМІЧНої БЕЗПЕКи в країнах ЄС


Службою рефератів хімічних речовин (CAS) зареєстровано понад 19 млн речовин. Найбільше занепокоєння гігієністів викликають 2863 речовини з річним обсягом виробництва понад 400 тонн, з них лише 7 % мають повну інформацію про вплив на здоров'я людини та навколишнє середовище.

Останнім часом зростає значення обміну інформацією про реальну небезпеку та приблизні наслідки впливу хімічних речовин на здоров'я людини й навколишнє середовище. Вона необхідна для оцінки й керування ризиком, профілактичних та медичних заходів при гострих і хронічних впливах, а також у разі нещасних випадків, аварій і надзвичайних ситуацій на виробництві, в побуті та навколишньому середовищі.

З огляду на глобалізацію економіки та розвиток міжнародної кооперації є актуальним створення узгодженої системи хімічної безпеки.