"виробничі запаси": облік І ревізія
| Вид материала | Диплом |
- Тема: «Облік, аналіз та аудит збереження та руху виробеничих запасів» Зміст, 2694.13kb.
- Институту післядипломної освіти, 830.35kb.
- Конспект лекцій з дисципліни «контроль І ревізія» для спеціальності 050106 "Облік, 1914.71kb.
- Формат опису модуля, 18.54kb.
- Формат опису модуля, 17.43kb.
- Н.І. Гордієнко аудит І ревізія конспект, 1082.3kb.
- 5 Запаси, критерії їх визнання, оцінка в балансі, класифікація, 258.01kb.
- 2 облік запасів, 651.4kb.
- Розділ 6 облік запасів основні терміни І поняття, 2137.55kb.
- Облік запасів. 1 Склад, класифікація, оцінювання та завдання обліку запасів, 219.19kb.
Збитки = рз - [(Бв-А) . Іінф + ПДВ + Аз] • К,
де
рз - розмір збитку;
Бв - балансова вартість;
А – сума нарахованої амортизації;
Іінф - індекс інфляції;
ПДВ - податок на додану вартість;
Аз - акцизний збір;
К - коефіцієнт, що застосовується до відповідної групи цінностей.
Вартість вузлів, деталей і напівфабрикатів та іншої продукції, яка виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не завершене, визначається виходячи із собівартості її виготовлення з урахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію з застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту етилового (питного, ректифікованого, сирцю), спирту, який використовується для виробництва вин, спиртових соків і настойок, визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням ПДВ і акцизного збору. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодоягідних соків, консервованих з використанням сірчистого ангідриду або бензокислого натрію, визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням ПДВ і акцизного збору. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість продовольчих товарів, роздрібні ціни на які дотуються державою, оцінюється з додаванням до роздрібної ціни суми дотацій. Розмір збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку визначається з застосуванням коефіцієнтів: 5 - до номінальної вартості, вказаної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством; 50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не вказана номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.
Розмір збитків від розкрадання банкнотного паперу або захищеного паперу, персоніфікованої захисної стрічки визначається: з застосуванням коефіцієнта 1,5 до максимальної суми грошей, які можуть бути виготовлені на цьому банкнотному папері; в 5000-му розмірі від вартості захищеного паперу і персоніфікованої захисної стрічки.
У бухгалтерському обліку на суму вартості збитку недостачі цінностей, визначену відповідно до Закону України № 218 або Порядку № 116, яка підлягає відшкодуванню винними особами, роблять запис по дебету рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків" і кредиту рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів".
У разі відшкодування винними особами належної суми збитку від недостачі і псування матеріальних цінностей роблять запис по дебету рахунка 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" (або рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці", якщо керівником підприємства прийнято рішення про утримання суми збитку Із заробітної плати винуватця) і кредиту рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків".
Із суми, сплаченої винними особами згідно із зазначеним нормативним актом, відшкодовуються збитки, нанесені підприємству від недостачі і псування цінностей, решта суми (різниця між балансовою вартістю недостачі (псування) цінностей і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" і кредиту рахунка 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами".
При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік залишків і недостач запасів, що виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений як виняток, якщо пересортиця виникла у однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же період і з матеріальними цінностями одного і того самого найменування (якщо цінності мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару - при відпуску її без розпаковки тари). Проте різниця у вартості недостач і залишків при більшій вартості недостач цінностей списується на рахунок осіб, що допустили пересортицю, і з них стягується [49, c.25].
Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протоколі інвентаризаційної комісії має бути наведено обґрунтоване рішення, чому такі різниці не можуть бути віднесені на винних осіб. Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартості цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходи операційної діяльності підприємства.
2.3. Документальне відображення та особливості обліку руху малоцінних та швидкозношуваних предметів
Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів визначено положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій внесено зміни щодо обліку операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами. Починаючи з 01.01.2000р. малоцінні і швидкозношувані предмети можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів [10, c.148].
Положенням (стандартом) 9 передбачено, що з метою бухгалтерського обліку запаси включають: малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року. Тобто до малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. Тому такі предмети, незалежно від вартості, визнаються малоцінними і швидкозношуваними й обліковуються як запаси.
Малоцінні і швидкозношувані предмети, строк корисного використання яких більше одного року, обліковуються в складі інших необоротних матеріальних активів. Проте Положенням (стандартом) 9 не визначено, які предмети належать до малоцінних і швидкозношуваних з урахуванням їх вартісної оцінки для того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у складі оборотних активів - запасів. Отже, основна проблема, пов'язана з обліком малоцінних і швидкозношуваних предметів, полягає у визначенні їх вартісної межі. Таку межу підприємства визначають самостійно, виходячи з конкретних умов господарювання. Переважно ці умови залежать від специфіки виробничого процесу на виробництві проте підприємство самостійно старається визначити їх вартість і термін корисного використання.
Організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів зі строком корисного використання менше одного року (або одного операційного циклу) повинна повністю ґрунтуватись на Положенні (стандарті) 9, згідно з яким первинною вартістю таких предметів у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних затрат:
s суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита;
s суми непрямих податків у зв'язку з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;
s транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту), за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання), включаючи затрати по страхуванню ризиків транспортування запасів;
s інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.
Первинною вартістю виготовлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визнається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками (учасниками) - справедлива вартість, узгоджена сторонами.
Облік наявності і руху таких предметів ведуть на рахунку 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" за первинною вартістю їх придбання або виготовлення.
При придбанні малоцінних і швидкозношуваних предметів у постачальників в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи:
На покупну вартість предметів, що підлягає до оплати постачальнику (без ПДВ):
Д-т рах. 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети"
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками";
на суму податкового кредиту по ПДВ:
Д-т рах. 641 "Розрахунки за податками"
К-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками",
На суму, сплачену постачальнику малоцінні предмети (включаючи ПДВ):
Д-т рах. 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками"
К-т рах. 31 "Рахунки в банках".
Оприбуткування підприємством малоцінних і швидко зношуваних предметів, одержаних з інших джерел, у бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" і кредиту рахунків:
46 "Статутний капітал" (на вартість малоцінних предметів, внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства)
23 "Виробництво" (на вартість інструментів, пристосувань та інших предметів, виготовлених у своєму виробництві);
745 "Доход від безоплатно одержаних активів" (на вартість предметів, безоплатно одержаних від інших юридичних і фізичних осіб) та ін.
Аналітичний облік малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів (однорідними групами), установленими виходячи з потреб підприємства.
Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які передані в експлуатацію, згідно з Положенням (стандартом) 9 виключається із складу активів (списується з балансу). При цьому в бухгалтерському обліку робиться запис по кредиту рахунка 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" і дебету рахунків:
23 "Виробництво" (на вартість спеціального оснащення та інших предметів, які використовуються у виробництві для виготовлення певних виробів, виконання окремих замовлень);
91 "Загальновиробничі витрати",
92 "Адміністративні витрати" (на вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів загального призначення, які використовуються в цехах та інших підрозділах основного і допоміжних виробництв, у тому числі і по догляду за машинами й устаткуванням, а також для загальногосподарських потреб);
93 "Витрати на збут" (на вартість малоцінних предметів, які використовуються в підрозділах, пов'язаних із збутом (реалізацією) продукції (товарів, робіт, послуг);
94 "Інші витрати операційної діяльності" (на вартість предметів, переданих у користування обслуговуючим виробництвам і господарствам) та ін.
Проте для запобігання зловживань по місцях використання має бути забезпечений оперативний контроль за збереженням малоцінних і швидкозношуваних предметів шляхом ведення карток (ф. №МШ-2,№МШ-6), спеціальних описів. Інструменти і пристосування, що видаються з цехових комор робітникам у тривале користування, записуються в інструментальну картку робітника. Контроль за збереженням інструментів, що видаються з цехової комірчини робітникам на нетривалий час, забезпечується за допомогою інструментальних марок (жетонів) з вибитими табельними номерами робітників, в обмін на які видається потрібний інструмент тощо[10, c.155].
Повернені на склад з експлуатації малоцінні предмети, придатні для подальшого використання, прибуткуються за первинною вартістю на дебет рахунка 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" в кореспонденції з кредитом рахунка 719 "Інші доходи від операційної діяльності". Предмети, що прийшли до непридатності, на підставі актів про вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8) прибуткуються на дебет рахунка 209 "Інші матеріали" (на вартість одержаних корисних відходів (металолом, запасні частини тощо), зданих за накладними на склад і оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації) в кореспонденції з кредитом рахунка 719 "Інші доходи від операційної діяльності".
На ДП "Угерський спиртовий завод" прихід МШП відображають в нагромаджувальній відомості про прихід матеріалів за певний місяць певного року на рахунку 221 (додаток Б). Надходження МШП у первинному обліку ДП "Угерський спиртовий завод", відображається аналогічно, як і решти запасів. Слід відзначити, що порядок віднесення матеріальних цінностей, які надходять на підприємство, на рахунок 20 чи на рахунок 22 визначається самим підприємством. Однак при громіздкому первинному обліку МШП, бухгалтери підприємства віддають перевагу рахунку 20 "Сировина і матеріали".
У процесі господарської діяльності на підприємстві будуть мати місце такі типові господарські проведення (таблиця 2.4):
Таблиця № 2.4
Типові проведення господарських операцій на підприємствах
| № п/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | ||
| Дт | Кт | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 1. | Надходження МШП на склад із допоміжного виробництва | 22 | 23 | |
| 2. | Оприбутковано МШП від демонтажу браку | 22 | 24 | |
| 3. | Надходження МШП із складу допоміжного виробництва (для якого вони є готовою продукцією) | 22 | 26 | |
| 4. | Оприбутковано МШП від підзвітних осіб; в рахунок погашення раніше висунутих претензій; в рахунок погашення завданого матеріального збитку. | 22 | 37 | |
| 5. | Надходження МШП. призначених для цільового використання | 22 | 48 | |
| 6. | Надходження МШП від постачальників | 22 | 63 | |
| 7. | Включення до первісної вартості МШП податків, які не відшкодовуються | 22 | 64 | |
| 8. | Надходження МШП від: • дочірніх підприємств; • підприємств, які виділені на самостійний баланс. | 22 | 682 683 | |
| 9. | Надходження МШП в рахунок погашення пеней, штрафів та неустойок | 22 | 715 | |
| | | | | |
п