Розділ 4 облік розрахунків з оплати праці, страхування та стипендій
| Вид материала | Документы |
- Формат опису модуля, 18.54kb.
- Облік оплати праці та її оплати на підприємстві (назва підприємства), 15.81kb.
- Лекція №25 тема: облік розрахунків із заробітної плати, 257.3kb.
- Програма аудиту розрахунків з оплати праці мета аудиту розрахунків з оплати праці, 30.83kb.
- Формат опису модуля, 19.12kb.
- План: Організація оплати праці на підприємстві: види, форми І системи оплати праці, 337.4kb.
- Тематика курсових робіт з дисципліни „Фінансовий облік іі” для студентів спеціальності, 13.96kb.
- Назва реферату: Контроль розрахунків по оплаті праці Розділ, 37.38kb.
- “Облік розрахунків з персоналом по оплаті праці”, 519.02kb.
- Рудові ресурси це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими, 639.48kb.
Таблиця 4.11
ЦИФРОВА ШКАЛА СТАВОК ПРИБУТКОВОГО ПОДАТКУ
ЗА ОСНОВНИМ МІСЦЕМ РОБОТИ
| Місячний сукупний оподатковуваний дохід | Ставки та розміри податку |
| До 17 грн (з доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму) | Не оподатковується |
| 18 — 85 грн (від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів) | 10 % суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму |
| 86 — 170 грн (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів) | 6 грн 80 коп. + 15 % суми, що перевищує 85 грн |
| 171 — 1020 грн (від 5 до 60 неоподатковуваних мінімумів) | 19 грн 55 коп. + 20 % суми, що перевищує 170 грн |
| 1021 — 1700 грн (від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів) | 189 грн 55 коп. + 30 % суми, що перевищує 1020 грн |
| 1701 грн і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів) | 393 грн 55 коп. + 40 % суми, що перевищує 1700 грн |
Із сум доходів, отримуваних громадянами не за місцем основної роботи, податок нараховується до джерел виплат за ставкою 20 %.
Установа, яка здійснює виплату заробітної плати працівникам не за місцем їхньої основної роботи, зобов’язана не пізніше 30 днів після виплати направити органу державної податкової інспекції за місцем проживання громадян довідку про суму виплаченого доходу й утриманого податку (ф. № 2). Довідка має бути зареєстрована в журналі вихідної кореспонденції установи, а до податкового органу надіслана з повідомленням. При цьому копія довідки залишається в установі.
Податок протягом року обчислюється із суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за наведеними щойно ставками з урахуванням розмірів пільг. Бюджетні установи після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в установах банків коштів на виплату належних працівникам сум перераховують до бюджету суми нарахованого й утриманого прибуткового податку за минулий місяць. Коли закінчується календарний рік, визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Сума прибуткового податку за рік обчислюється з урахуванням середньомісячного доходу та сплаченого протягом року податку з доходів. Обчислення податку й перерахунок установи здійснюють до 1 лютого наступного за звітним року, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються до податкової інспекції за місцем проживання кожного такого працівника.
Громадяни, які мають доходи крім основного місця роботи, зобов’язані вести облік доходів. Із закінченням календарного року до 1 квітня до податкової інспекції за місцем проживання подається Декларація про доходи, одержані з 1 січна по 31 грудня поточного року або за інший період року (ф. № 1). Схему оподаткування працівників бюджетних установ як фізичних осіб наведено на рис. 4.3.
Рис. 4.3. Схема оподаткування доходів
працівників бюджетних установ
Згідно з Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженими Постановою Верховної Ради України від 14.01.98 № 16/98-ВР, працівники бюджетних установ є платниками страхових внесків із пенсійного страхування; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; страхування на випадок безробіття. Розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюється Верховною Радою України на календарний рік у відсотках одночасно з затвердженням Державного бюджету України, якщо інше не передбачено законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Діючі розміри внесків з кожного виду страхування розглядаються в підрозд. 4.9.
Утримання на користь третіх осіб і організацій із заробітної плати працівників можуть бути здійснені за виконавчими листами судів, фінансових органів та в інших випадках. Суму утримань розраховують як визначений процент заробітку, наприклад, аліменти (25, 33 і 50 % тієї суми заробітної плати, яка залишається після відрахування податків). Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 № 146 «Про види заробітку (доходу), що підлягають обліку при відрахуванні аліментів», затверджено перелік видів заробітку, з яких утримуються аліменти. Передбачено, що утримування аліментів із працівників здійснюється з усіх видів заробітку й додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом: з основної заробітної плати, усіх видів доплат і надбавок до неї, грошових і натуральних премій, відпускних, оплати за понаднормовану роботу, за роботу у святкові й вихідні дні, допомоги з тимчасової непрацездатності.
Утримання аліментів не здійснюється з вихідної допомоги в разі звільнення, одноразових премій, допомоги на поховання та інших видів доходу.
Підставою для утримання вартості товарів, куплених у кредит, є доручення-зобов’язання, видане установі торговельною організацією з відмітками про суми, які належать до утримання. Ця сума утримується з заробітної плати працівників щомісячно однаковими частками протягом строку, зазначеного в дорученні-зобов’язанні, при цьому першого місяця утримується щомісячна частка й неподільна частина суми.
Вклади в установи банків і внески органам страхування за договорами добровільного страхування утримують із заробітної плати за заявами (дорученнями) працівників, перераховуючи на їхні рахунки відповідно установам банку та органам страхування однаковими частками, зазначеними в заяві, доти, доки працівник не подасть заяву про їх припинення.
Кодексом Законів про працю України встановлено обмеження на відрахування з заробітної плати працюючих. Так, згідно зі статтею 128 цього Кодексу під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір утримань (відрахувань) не може перевищувати 20 %,
а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
Утримання з заробітної плати працівників підлягають періодичному контролю. Так, правильність нарахування утримуваних податків і зборів крім місцевих фінансових органів і різних фондів перевіряють працівники бухгалтерії установи. Одночасно вони перевіряють повноту і правильність утримань за виконавчими документами та інші утримання.
4.7. Порядок оформлення розрахунків
із працівниками та виплата заробітної плати
Заробітна плата в більшості бюджетних установ виплачується двічі на місяць: за першу половину місяця — аванс у розмірі 50 % заробітку за мінусом сум податків, належних до утримання в установленому порядку. За другу половину місяця — фактичний місячний заробіток за вирахуванням авансу й утримань.
На виплату планового авансу складається платіжна відомість (ф. № 389). Відомість складається по установі в цілому або за окремими її структурними підрозділами та містить такі реквізити: табельний номер кожного працівника, прізвище, ім’я, по батькові, сума авансу, розписка в отриманні. За наявності в окремих працівників невиходів на роботу в першу половину місяця постає потреба зменшити суму планового авансу. З цією метою керівники структурних підрозділів чи установ подають до бухгалтерії довідку стосовно зміни планового авансу (ф. № 420), в якій щодо кожного працівника зазначається кількість днів невиходів усього й через хворобу зокрема.
За другу половину місяця заробітна плата, як правило, видається за розрахунково-платіжною відомістю (ф. № 49). У ній відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами оплат, суми утримань і вирахувань, а також сума до видачі на руки за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей є накази про зарахування, звільнення й переміщення працівників відповідно до затверджених штатів і ставок заробітної плати; документи з обліку відпрацьованого часу й виробітку (табелі обліку використання робочого часу, наряди, картки обліку виробітку); лікарняні листки, розрахунково-платіжні відомості за минулий місяць; виконавчі листи судових органів; доручення-зобов’язання за товари, продані у кредит; платіжні відомості на видачу авансу та інші.
Під час складання цих відомостей у бухгалтерії використовуються таблиці тарифних ставок, ставок податків, довідники з трудового законодавства та інші дані, що полегшують підрахунок заробітної плати, утримань і вирахувань з неї. З працівниками, які йдуть у відпустку, розрахунки здійснюються в записці-розрахунку ф. № 425, а належна їм заробітна плата виплачується за платіжною відомістю ф. № 389. Нараховані, утримані та виплачені суми за цими відомостями включаються в розрахунково-платіжну відомість за поточний місяць. При цьому у стовпці «Сума до видачі» робиться прочерк, а виплачені суми записуються за відповідним табельним номером у стовпці «Виплати в міжрозрахунковий період».
Платіжні, розрахунково-платіжні відомості підписують працівники, які склали й перевірили їх. На титульній сторінці робиться напис, що дозволяє видачу готівки з каси за підписом керівника установи й головного бухгалтера з зазначенням строку виплати заробітної плати та загальної суми, належної до виплати.
У централізованих бухгалтеріях платіжні та розрахунково-платіжні відомості складаються роздільно за кожною обслуговуючою установою. Відомості підписують керівник обслуговуючої установи, керівник групи обліку і складач, після чого робиться дозволяючий напис на виплату заробітної плати за підписом керівника установи, при якій створено централізовану бухгалтерію, і головного бухгалтера.
Облік заробітної плати й відповідних розрахунків є найбільш трудомісткою ділянкою облікової роботи, а тому практично в усіх бюджетних установах ця робота виконується на персональних комп’ютерах (ПК). За цих умов змінюється весь технологічний процес оброблення облікової інформації (рис. 4.4).
Заробітна плата видається з каси в триденний термін, по закінченні якого розрахунково-платіжна (платіжна) відомість закривається. У ній навпроти прізвищ працівників, які не отримали заробітну плату, касир ставить штамп чи робить напис від руки «Депоновано» і складає реєстр депонованих сум. У кінці відомості касир робить напис про фактично виплачену суму заробітної плати та суму, яка підлягає депонуванню, звіряє ці суми з загальним підсумком відомості та підписує її.
Після ретельної перевірки відміток, зроблених касиром у платіжних і розрахунково-платіжних відомостях, і підрахунку виданих і депонованих сум на виплачені суми заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який оформляється в установленому порядку й реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. На платіжних і розрахунково-платіжних відомостях проставляється дата й номер видаткового касового ордера, за яким здійснено списання коштів у касі.
Сума невиданої заробітної плати повертається на поточний (реєстраційний) рахунок наступного дня після закінчення терміну виплати заробітної плати.
Депонована заробітна плата видається за видатковими касовими ордерами чи депонентськими картками.
Рис. 4.4. Схема інформаційної моделі виконання
розрахунків із заробітної плати
У бюджетних установах практикують виплату заробітної плати працівникам через банкомати (рис. 4.5), використовуючи насамперед дебетові пластикові картки, прикладом яких можуть бути Cirrus Maestro, VISA Eleсtron. Згідно з укладеним договором кожному працівникові установи в банку-емітенті відкривається картковий рахунок і видається банківська картка, за допомогою якої можна отримувати заробітну плату та інші виплати в будь-який час за місцезнаходженням банкомату, а також розплачуватися за товари й послуги в торговельно-сервісній мережі. Сума заробітної плати, що належить до виплати працівникам, перераховується платіжним дорученням на транзитний рахунок банку — з одночасним поданням реєстру зарахування на спеціальні карткові рахунки співробітників установи.
Рис. 4.5. Схема організації виплати заробітної плати
через банкомати за допомогою дебетових пластикових карток:
1 — укладання договору про надання послуг;
2 — укладання договору про відкриття карткового рахунка;
3 — виготовлення пластикової картки і присвоєння PIN-коду;
4 — перерахування суми заробітної плати на транзитний рахунок банку;
5 — подання до банку реєстру зарахування на карткові рахунки працівників;
6 — розподіл коштів із транзитного на карткові рахунки;
7 — операції трансакції;
8 — видача клієнтові сліпа;
9 — видача працівникові розрахункового листка.
Така організація виплати заробітної плати багато в чому зручна як для банків, так і для бюджетних установ та їхніх працівників (табл. 4.12).
Згідно зі статтею 115 КЗоМ України, а також статтею 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, заробітна плата виплачується раніше. Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати» визначено, що підприємства, установи й організації всіх форм власності компенсують своїм працівникам втрату частини доходів у разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців. Бюджетні установи повинні виплачувати компенсацію за рахунок коштів відповідного бюджету.
Таблиця 4.12
ПЕРЕВАГИ ВИДАЧІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
ЧЕРЕЗ КАРТКОВІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ
| Для бюджетної установи | Для працівників установи |
| 1. Скорочуються витрати, пов’язані з організацією виплати заробітної плати 2. Знижуються витрати установи: — на інкасацію готівкових коштів; — отримання, перевезення і зберігання готівки; — забезпечується безпека та охорона грошових коштів; — утримання штату касирів 3. Процес видачі заробітної плати стає безпечним 4. Забезпечується конфіденційність розмірів оплати праці. 5. Підвищується касова дисципліна 6. Зменшується (зникає) сума депонованої заробітної плати | 1. Стає можливим безпечно й зручно носити із собою будь-яку кількість коштів у безготівковій формі 2. Уможливлюється одержання готівкових коштів у будь-якому банкоматі банку-емітента та «чужих» банкоматах 3. Забезпечується цілодобовий доступ до коштів на рахунку за допомогою платіжної картки і PIN-коду 4. Забезпечується гарантія збереження коштів у разі втрати картки 5. Постає можливість збільшити фактичну суму заробітної плати за рахунок нараховуваних банком відсотків на середньоденні залишки коштів на карт-рахунках (від 2 до 5 % річних) |
Згідно зі статтею 35 Закону України «Про оплату праці» контроль за дотриманням своєчасної виплати заробітної плати здійснюють:
- Міністерство праці та соціальної політики України і його органи;
- фінансові органи;
- органи Державної податкової інспекції;
- профспілки та інші органи, що представляють інтереси працівників.
Посадові особи, які винні в несвоєчасній виплаті заробітної плати, згідно з законодавством України можуть бути притягнуті до адміністративної та кримінальної відповідальності.
4.8. Синтетичний і аналітичний
облік заробітної плати
й пов’язаних з нею розрахунків
Для обліку розрахунків із працівниками за всіма видами заробітної плати призначено пасивний субрахунок № 661 «Розрахунки із заробітної плати» рахунка № 66 «Розрахунки з оплати праці». За кредитом цього субрахунка відображаються нараховані суми, а за дебетом — утримання, вирахування, виплати, суми депонованої заробітної плати. Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця.
Заробітна плата, нарахована працівникам за відпрацьований час або за виконану роботу, для бюджетних установ становить фактичні видатки за кодом економічної класифікації 1111 «Заробітна плата». За кодом 1112 обліковуються нараховані за поточний місяць суми грошового забезпечення військовослужбовців.
На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування.
Суми, утримані та вирахувані з заробітної плати відображаються за дебетом субрахунка № 661, при цьому залежно від виду утримань кредитуються різні субрахунки:
- субрахунок № 641 «Розрахунки за платежами і податками до бюджету» — на суму податків, належних до перерахування до бюджету;
- субрахунок № 641 «Розрахунки з пенсійного забезпечення» — на суму утриманих внесків до Пенсійного фонду;
- субрахунок № 652 «Розрахунки із соціального страхування» — на суму внесків до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності;
- субрахунок № 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття» — на суму внесків до фонду соціального страхування на випадок безробіття;
- субрахунок № 663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані у кредит» — на суми утримань із заробітної плати за дорученнями-зобов’язаннями працівників;
- субрахунок № 664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки із вкладів у банках» — на суми, які утримано з заробітної плати на підставі письмової заяви кожного окремого працівника й належить перерахувати на рахунки за вкладами. У разі перерахування сум до установ банків цей субрахунок дебетується;
- субрахунок № 665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування» — на суми страхових внесків, утриманих із заробітної плати на підставі списків і доручень, переданих до бухгалтерії страховим агентом. У разі перерахування сум на рахунок органів державного страхування цей субрахунок дебетується;
- субрахунок № 666 «Розрахунки із членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків» — на суми утриманих із заробітної плати профспілкових внесків. Безготівкові розрахунки за профспілковими внесками здійснюються за наявності письмових заяв членів профспілки або тоді, коли таку умову передбачено колективним договором. У разі перерахування членських внесків галузевій профспілці цей субрахунок дебетується;
- субрахунок № 667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків» — на суми, утримані з заробітної плати працівників за зобов’язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку згідно з чинним законодавством. У разі перерахування сум з поточних (реєстраційних) рахунків цей субрахунок дебетується;
- субрахунок № 668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання» — на суми, утримані з заробітної плати за виконавчими листами та іншими документами. У разі перерахування сум отримувачам цей субрахунок дебетується;
- субрахунок № 671 «Розрахунки з депонентами» — на суми депонованої заробітної плати.
Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати й утримань з неї відображаються на підставі розрахунково-платіжних відомостей у Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій — типова форма № 405 (бюджет), яке є одночасно й меморіальним ордером № 5 (табл. 4.13). Записи у формі систематизуються за кодами функціональної класифікації установами, що її обслуговує централізована бухгалтерія, за видами коштів спеціального фонду.
У разі автоматизованого обліку розрахунків з оплати праці використовується форма № 405 — авт. (бюджет). У бухгалтеріях військових формувань складають два реєстри: меморіальний ордер № 5-1 «Зведення розрахункових відомостей з грошового забезпечення військовослужбовців» і меморіальний ордер № 5-2 «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати». До меморіального ордера додаються всі документи, які є підставою для нарахування заробітної плати (табелі, витяги з наказів і т. ін.).
Таблиця 4.13
| | Типова форма № 405 (бюджет) |
| | Затверджено |
| (назва установи) | Наказом Державного казначейства |
| | України від 27.07.2000 № 68 |
| Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ | | Код за ДКУД | |
М
ЕМОРІАЛЬНИЙ ОРДЕР № 5за ________________ 20 ___ р.
Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій
| № з/п | Зміст операції | Дебет субрахунка | Кредит субрахунка | Сума |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Нараховано заробітної плати | 80__, 81__ | 661 | |
| 2 | Нараховано стипендій | 80__, 81__ | 662 | |
| 3 | Нараховано допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю | 652 | 661 | |
| 4 | Нараховано внесків на обов’язкове соціальне страхування | 80__, 81__ | 652 | |
| 5 | Нараховано внесків на обов’язкове пенсійне страхування | 80__, 81__ | 651 | |
| 6 | Нараховано внесків на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття | 80__, 81__ | 653 | |
| 7 | Депоновано неотриману заробітну плату, стипендію | 661, 662 | 671 | |
 8 | Утримано за товари, продані у кредит | 661 | 663 | |
Закінчення табл. 4.13
| № з/п | Зміст операції | Дебет субрахунка | Кредит субрахунка | Сума |
| 9 | Утримано прибутковий податок із громадян | 661, 662 | 641 | |
| 10 | Утримано за безготівковим перерахунком на рахунки за вкладами в банки | 661 | 664 | |
| 11 | Утримано на обов’язкове пенсійне страхування | 661 | 651 | |
| 12 | Утримано внесків на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття | 661 | 653 | |
| 13 | Утримано за договорами добровільного страхування | 661 | 665 | |
| 14 | Утримано за безготівковим перерахунком суми членських профспілкових внесків | 661, 662 | 666 | |
| 15 | Утримано за позиками банку | 661 | 667 | |
| 16 | Утримано за виконавчими документами | 661, 662 | 668 | |
| 17 | Нараховано внесків фонду соціального страхування від нещасних випадків | 80, 81 | 654 | |
| Сума оборотів за меморіальним ордером ____________________________________ | ||||
Виконавець: _______ ________ ________________ Перевірив: _________ __________ ___________________
(посада) (підпис) (ініціали і прізвище) (посада) (підпис) (ініціали і прізвище)
Г
оловний бухгалтер: __________ ___________________ «__» __________ 20 __ р. Додаток на ____ аркушах
(
підпис) (ініціали і прізвище)Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» працівникам бюджетних установ може виплачуватися допомога й компенсації за рахунок Фонду Чорнобиля. Бухгалтерські проведення з обліку операцій, пов’язаних із виплатами цієї допомоги та компенсацій, наведено в табл. 4.14.
Таблиця 4.14
БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ,
ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИПЛАТАМИ ДОПОМОГИ ТА КОМПЕНСАЦІЙ
ГРОМАДЯНАМ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
| № з/п | Зміст операцій | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | Надійшли на рахунки кошти для виплати допомоги та компенсацій | 311, 321 | 673 |
| 2 | Нараховано допомогу та компенсації відповідно до чинного законодавства | 673 | 674 |
| 3 | Нараховано виплати, пов’язані з підвищеною оплатою праці, наданням додаткової відпустки | 673 | 661 |
| 4 | Отримано до каси кошти на виплату допомоги й компенсацій | 301 | 311, 321 |
| 5 | Видано з каси працівникам кошти з виплати допомоги та компенсацій | 661, 674 | 301 |
Меморіальний ордер підписує виконавець, особа, що його перевірила, та головний бухгалтер.
Аналітичний облік за субрахунком № 661 ведеться на картках-довідках ф. № 417, які відкриваються окремо на кожного працівника. На лицьовому боці картки-довідки ф. № 417 наводяться дані про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, табельний номер, ідентифікаційний код, професія, посада, розмір окладу, рік народження, утримання з заробітної плати, пільги за податками та інші дані. У картках щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами. Одночасно друкується машинограма такого самого змісту «Розрахунковий листок» (табл. 4.15). На кожного військовослужбовця відкривається «Картка особового рахунка військовослужбовця» ф. № 54.
Таблиця 4.15
Київський юридичний університет. Кафедри
Розрахунковий листок
Жовтень 2001 р.
Клименко Ольга Федорівна Посада: доцент
Оклад (тариф) 450,00 грн. Відділ 12
| Місяць | Вид оплати / утримань | Дні | Години | Сума |
| 10 | 2 Оплата за часовою тарифною ставкою, оклад | 27 | 184,41 | 450,00 |
| 10 | 68 Доплата за заступника декана | 27 | 184,41 | 135,00 |
| 10 | 70 Особливо важливі роботи | 27 | 184,41 | 270,00 |
| 10 | 218 Доплата за інтенсивність | 27 | 184,41 | 562,50 |
| 10 | 224 Доплата за вислугу років | 27 | 184,41 | 67,50 |
| Усього нараховано | 1485,00 | |||
| 10 | 80 Плановий аванс | — | — | 519,00 |
| 10 | 82 Утримано прибутковий податок | — | — | 329,05 |
| 10 | 84 Внески до Пенсійного фонду | — | — | 21,00 |
| 10 | 109 Внески до фонду непрацездатності | — | — | 3,35 |
| 10 | 95 Профвнески | | | 14,85 |
| Усього утримано | 887,25 | |||
| До видачі | 597,75 | |||
Схеми облікового процесу з нарахування заробітної плати та утримань з неї ілюструють рис. 4.6 і 4.7.
Рис. 4.6. Схема облікового процесу нарахування заробітної плати
Рис. 4.7. Схема облікового процесу утримань із заробітної плати
Аналітичний облік розрахунків із депонентами за субрахунком № 671 ведеться за кожним депонентом у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати та стипендій (ф. № 441).
У відповідних стовпцях «Кредит» зазначають місяць і рік, в якому утворилась депонентська заборгованість, номери платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей і суми; у стовпцях «Дебет» навпроти прізвищ депонентів записуються номер видаткового касового ордера й виплачена сума. Наприкінці місяця у книзі підраховуються підсумки за стовпцями «Кредит» та «Дебет» і виводиться кредитовий залишок на початок наступного місяця.
Аналітичний облік розрахунків за субрахунком № 663 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожною торговельною організацією. Облік утриманих сум за кожною особою ведеться на дорученнях-зобов’язаннях. За великої кількості працюючих, які купили товари у кредит в одній і тій самій організації, облік ведеться в реєстрі утримань із заробітної плати працюючих за товари, куплені у кредит (ф. № 407). Наприкінці місяця записи в картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) звіряються з реєстрами чи з дорученнями-зобов’язаннями.
Аналітичний облік розрахунків з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки із вкладів у банках за субрахунком № 664 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожною установою банку окремо. Якщо вкладників багато, облік ведеться за кожною особою та установою банку в оборотній відомості ф. № 285 (реєстрі). Утримання з заробітної плати працюючих здійснюються на підставі письмової заяви кожного окремого працівника стосовно перерахування його заробітної плати за безготівковими розрахунками на особовий вклад в установу банку чи на картковий рахунок.
Аналітичний облік розрахунків з працюючими за безготівковими перерахуваннями внесків на підставі договорів добровільного страхування за субрахунком № 665, а також розрахунків із членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків за субрахунком № 666 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292). У разі автоматизованого обліку складаються машинограми окремо за утриманням внесків і за їх перерахуванням отримувачам.
Аналітичний облік за субрахунком № 667 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292), в яких відкриваються окремі рахунки для кожної установи банку, яка видала позику. Облік утриманих сум за кожним позичальником ведеться в реєстрі ф. № 407 у такому самому порядку, як за товари, куплені у кредит.
Аналітичний облік за субрахунком № 668 ведеться також на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожним отримувачем із зазначенням прізвища чи організації, номера, дати й терміну дії виконавчого листа чи іншого документа та суми (відсотка) утримань.
4.9. Облік розрахунків
зі страхування
Право працівників бюджетних установ на матеріальне забезпечення у старості, а також у випадку хвороби і втрати працездатності закріплене Конституцією України й забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування. Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено принципи, а також правові, фінансові й організаційні основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян в Україні. Згідно з основами законодавства страхувальниками за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці, тобто бюджетні установи, і застраховані особи — наймані працівники бюджетних установ, а страховиками виступають цільові фонди:
- з пенсійного страхування;
- медичного страхування;
- страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;
- страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- страхування на випадок безробіття.
Об’єктом загальнообов’язкового державного соціального страхування є страховий випадок — подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених наведеними далі законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування (ЗДСС).
- Закон України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» (зі змінами й доповненнями).
- Закон України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» (зі змінами й доповненнями).
- Закон України від 23.09.99 № 1105-ХІV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (зі змінами й доповненнями).
Отже, можна говорити про початок реформування системи соціального страхування в Україні, оскільки ухвалені Верховною Радою України документи стосуються тільки трьох видів загальнообов’язкового державного соціального страхування — проекти Законів з пенсійного й медичного страхування перебувають у стадії розгляду.
Платниками страхових внесків є страхувальники (бюджетні установи та їхні працівники). Останні виступають одночасно і в ролі страхувальників, і в ролі застрахованих осіб.
База для нарахування та розміри страхових внесків і страхових тарифів (табл. 4.16) визначається наведеними далі законодавчими актами.
- Закон України від 11.01.2001 № 2213-ІІІ «Про розміри внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування».
- Закон України від 22.02.2001 № 2272-ІІІ «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності».
- Постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 № 225 «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати), з якого стягуються страхові внески (збори) у соціальні фонди».
Постановою Кабінету № 225 визначено максимальний розмір фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників, на підставі яких розраховуються страхові внески. Установлений нині максимальний розмір становить 2200 грн.
Бюджетні установи як страхувальники сплачують до фондів соціального страхування різницю між нарахованими страховими внесками й витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Перерахування зазначених сум здійснюється один раз на місяць — у день, установлений для одержання в установах банків коштів на оплату праці за відповідний період.
Таблиця 4.16
БАЗА ДЛЯ НАРАХУВАННЯ ТА РОЗМІРИ
СТРАХОВИХ ВНЕСКІВ І СТРАХОВИХ ТАРИФІВ
| Категорії страхувальників | База для нарахування страхових внесків | Розмір страхових внесків (тарифів), % | |||
| на ЗДСС у зв’язку з втратою працездатності | на ЗДСС на випадок безробіття | на ЗДСС від нещасного випадку | |||
| Бюджетна установа | Сума фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що охоплюють витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, зокрема в натуральній формі, що визначаються відповідно до нормативно-правових актів, ухвалених відповідно до Закону України «Про оплату праці», і обкладаються прибутковим податком із громадян | 2,9 | 2,1 | Від 0,2 до 13,8 % залежно від класу професійного ризику виробництва (ст. 1—5 Закону «Про тарифи»). Бюджетні установи — 0,2 | |
| Наймані працівники | які мають зарплату менш як 150 грн | Сума оплати праці, що охоплює основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні й компенсаційні виплати, зокрема в натуральній формі, що обкладаються прибутковим податком із громадян | 0,25 | 0,5 | Х |
| які мають зарплату понад 150 грн | 0,5 | ||||
Порядок нарахування та сплати внесків (збору) на обов’язкове державне пенсійне страхування регламентується Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», ухваленим Верховною Радою України від 26.06.97 № 400/97-ВР (зі змінами й доповненнями), та Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 3.06.99 № 4-6. Згідно з зазначеним Законом бюджетні установи здійснюють нарахування збору до Пенсійного фонду в розмірі 32 % об’єкта оподаткування — фактичних витрат на оплату праці працівників (витрати на виплату основної, додаткової заробітної плати, інших компенсаційних виплат і заохочень, з яких справляється прибутковий податок із громадян). Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є також наймані працівники бюджетних установ. Об’єктом оподаткування при цьому є сукупний оподатковуваний дохід.
Ставку збору до Пенсійного фонду встановлено в розмірі 1 % сукупного оподатковуваного доходу, якщо він не перевищує 150 грн, і 2 % — якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн.
Для працівників, які мають статус державного службовця чи обіймають посади, робота на яких зараховується до трудового стажу, який дає право на отримання більш високих пенсій (науково-педагогічних працівників, народних депутатів України, працівників митниць, прокурорів та ін.) передбачено диференційовані ставки утримань збору до Пенсійного фонду:
- 1 % суми доходу, що не перевищує 150 грн;
- 2 % частини доходу в межах від 151 до 250 грн;
- 3 % частини доходу в межах від 251 до 350 грн;
- 4 % частини доходу в межах від 351 до 500 грн;
- 5 % суми доходу, що перевищує 501 грн.
Крім того, бюджетні установи є платниками збору на обов’язкове пенсійне страхування в разі здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, відчуження легкових автомобілів, користування послугами стільникового мобільного зв’язку.
Матеріальне забезпечення працівників бюджетних установ та надання їм соціальних послуг через бухгалтерію за рахунок коштів фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, здійснюється у вигляді:
- допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
- допомоги з вагітності та пологів;
- допомоги в разі народження дитини;
- допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- допомоги на поховання;
- забезпечення оздоровчих заходів.
Законом України від 11.01.2001 № 2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» встановлено, що допомогу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованим особам виплачує Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності, а перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує бюджетна установа за рахунок бюджетних коштів.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 308 витрати, пов’язані з оплатою перших п’яти днів тимчасової непрацездатності працівників бюджетних установ, відносяться на їхні видатки за кодом економічної класифікації 1113 «Виплати за тимчасовою непрацездатністю». У разі нестачі передбачених кошторисом асигнувань за кодом 1113 на оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності з метою недопущення заборгованості з зазначених виплат до кошторису в установленому порядку можуть бути внесені зміни перерозподілом асигнувань між кодами 1111 «Заробітна плата» і 1113 «Виплати за тимчасовою непрацездатністю», тобто лікарняні можуть оплачуватися за рахунок економії фонду оплати праці.
Сума допомоги визначається згідно з чинним законодавством і залежить від страхового етапу, середньоденної (середньогодинної) заробітної плати працівника за шість календарних місяців, що передують місяцю втрати працездатності (з першого по перше число), кількості невідпрацьованих робочих днів згідно з листком непрацездатності. Порядок розрахунку середньої заробітної плати для цього випадку регулюється Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат із загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим Постановою Кабміну України від 26.09.2001 № 1266.
Залежно від страхового стажу допомога з тимчасової непрацездатності виплачується в таких розмірах:
- 60 % середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п’яти років;
- 80 % середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
- 100 % середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років; застрахованим особам, віднесеним до І—ІV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У разі обчислення середньої заробітної плати для оплати непрацездатності враховуються всі види заробітної плати, що не повинна перевищувати подвійної тарифної ставки та подвійного посадового окладу, у межах її граничної суми, тобто 2200 грн.
Під час розрахунку всіх інших видів допомоги з тимчасової непрацездатності правило «п’яти днів» не застосовується, тобто допомога виплачується в повному обсязі за рахунок Фонду.
Допомога з вагітності та пологів виплачується працівницям за весь період декретної відпустки (70 календарних днів) до пологів та 56 (у випадку ускладнення пологів або народження двох або більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до І—ІV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка з вагітності та пологів надається тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів. На підставі листка непрацездатності допомога застрахованій особі надається в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.
Допомога в разі народження дитини нараховується в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум. На 2001 рік мінімальний розмір зазначеної одноразової допомоги був зменшений до 64 % прожиткового мінімуму для дітей до 6 років (176 грн 95 коп.). З 1 квітня 2002 року в разі народження дитини виплачується допомога в розмірі 300 грн. Допомога призначається застрахованій особі на підставі заяви про виплату допомоги та свідоцтва про народження дитини, завіреного загсом.
З 1 січня 2002 року допомога з догляду за дитиною до трьох років виплачується через бухгалтерію установи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати праце-
здатності в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду (з 1 квітня 2002 року — 45 грн на кожну дитину).
Підставою для отримання допомоги є такі документи:
- заява особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною;
- наказ про надання застрахованій особі відпустки з догляду за дитиною;
- свідоцтво про народження дитини.
Допомогу на поховання нараховують у випадку смерті застрахованої особи, а також членів її сім’ї, якщо вони перебували на утриманні застрахованої особи. Підставою для виплати допомоги є свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадського стану, і довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи.
Суму допомоги на поховання встановлює Правління Фонду, при цьому вона не повинна бути меншою за розмір прожиткового мінімуму, установленого законом. З 1 квітня 2002 року розмір допомоги на поховання становить 300 грн.
Для обліку розрахунків зі страхування призначено активно-пасивний рахунок № 65 «Розрахунки зі страхування», який має такі субрахунки:
- субрахунок № 651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення»;
- субрахунок № 652 «Розрахунки із соціального страхування»;
- субрахунок № 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття»;
- субрахунок № 654 «Розрахунки з інших видів страхування».
Суми відрахувань на соціальне страхування та забезпечення щомісячно включаються до фактичних видатків бюджетних установ такими бухгалтерськими записами:
Дебет рахунків № 80, 81, 82.
Кредит рахунка № 65 та його субрахунків.
Отже, суми відрахувань на соціальне страхування і забезпечення відносяться на ті самі рахунки, на які віднесено нараховану заробітну плату, тільки за іншим кодом економічної класифікації видатків — код 1120 «Нарахування на заробітну плату». Одночасно на рахунку № 65 показується збільшення кредиторської заборгованості перед соціальними фондами.
Утримання з заробітної плати працівників сум страхових внесків до фондів фіксується бухгалтерським проведенням:
Дебет субрахунка № 666.
Кредит субрахунків № 651, 652, 653.
Перерахування установою страхових внесків відображається записом:
Дебет субрахунків № 651, 652, 653, 654.
Кредит субрахунків № 311, 321, 313, 323.
Аналітичний облік розрахунків зі страхування ведеться на картках за фондами.
Бюджетні установи як страхувальники та платники внесків (зборів) зобов’язані зареєструватися в органах відповідних фондів і щоквартально подавати перелічені далі документи.
- Звіт про нарахування страхових внесків, інших надходжень і витрачання коштів Пенсійного фонду (не пізніш як 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня та 15 січня наступного року).
- Звіт про нарахування внесків і витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності (12 числа місяця, наступного за звітним періодом, яким є квартал).
- Розрахункову відомість про нарахування й перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня наступного року).
- Розрахункову відомість про нарахування й перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (попередні терміни).
4.10. Облік розрахунків зі стипендіатами
Стипендія — це грошове забезпечення, яке призначається з загального фонду державного бюджету:
1) особам, які навчаються в межах обсягів підготовки кадрів за державним замовленням, а саме:
- учням денних відділень професійно-технічних навчальних закладів;
- студентам денних відділень вищих навчальних закладів
І—ІІ рівнів акредитації;
- студентам денних відділень вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації;
- курсантам денних відділень (факультетів вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського та річкового транспорту,
а також Севастопольського інституту ядерної енергії та промисловості);
- клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам вищих навчальних закладів, наукових установ, що фінансуються з загального фонду державного бюджету;
2) учням середніх спеціальних музичних шкіл-інтернатів і середніх художніх шкіл, які навчаються у VІІІ—ХІІ класах, учням І і ІІ курсів училищ фізичної культури;
3) слухачам підготовчих відділень консерваторій та студій підготовки акторських кадрів.
Стипендія забезпечує умови реалізації гарантій держави стосовно отримання освіти й матеріальне стимулювання якісного навчання. Державні стипендії в навчальних закладах і науково-дослідних інститутах виплачуються в межах установлених лімітів стипендіального фонду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8.08.2001 № 950 «Про затвердження Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів» з подальшими змінами. Згідно з цим Порядком розмір стипендії визначається в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян на місяць залежно від типу навчального закладу, спеціальності, успішності, наявності права в особи на отримання державних пільг і гарантій, установлених для окремих категорій громадян.
Вищі навчальні заклади самі вирішують питання про призначення стипендій, забезпечуючи їх виплату передусім:
1) студентам, курсантам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
2) студентам, курсантам з числа осіб, що згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають пільги на призначення стипендії;
3) студентам, курсантам з малозабезпечених сімей (за умови отримання відповідної допомоги згідно з законодавством);
4) студентам-інвалідам І і ІІ груп;
5) студентам, курсантам з числа осіб, які мають сім’ї з дітьми;
6) студентам, які за результатами сесії мають середній бал успішності 4—4,99 за п’ятибальною або 7—9,99 за дванадцятибальною шкалою, та студентам, зазначеним у пунктах «1—5», які за результатами сесії мають середній бал успішності нижчий від 4 за п’ятибальною або нижчий від 7 за дванадцятибальною шкалою, стипендія призначається в мінімальному розмірі, який становить:
- для студентів вищих навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» або «бакалавр», — 2,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць, а для студентів з малозабезпечених сімей і студентів-інвалідів І і ІІ груп — 2,4 неоподатковуваного мінімуму громадян на місяць;
- для студентів вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр, спеціаліст» або «магістр» — 2,75 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць, а для студентів з малозабезпечених сімей і студентів-інвалідів І і ІІ груп — 3 неоподатковуваних мінімуми громадян на місяць.
Учням, студентам, курсантам з числа осіб, котрим Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», гарантуються пільги з виплати стипендії, розмір стипендії збільшується
на 100 % за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підвищену стипендію в розмірі 100 % мають право:
- постраждалі громадяни категорії І (ст. 20, п. 26);
- постраждалі громадяни категорії ІІ (ст. 21, п. 11);
- постраждалі громадяни категорії ІІІ (ст. 22, п. 6);
- постраждалі громадяни категорії ІV (ст. 23, п. 1);
- діти, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою (ст. 30, ч. 3, п. 4);
- діти, які до вступу в державні вищі заклади освіти, про-
фесійно-технічні заклади мали підстави для отримання кате-
горії ІV та студенти з числа цих дітей віком до 23 років
(ст. 30, ч. 5).
Не мають права на отримання підвищеної на 100 % стипендії за кошти Чорнобильського фонду учні та студенти, які до досягнення повноліття мають статус постраждалих:
- за дозою опромінення щитовидної залози;
- народжені після 26 квітня 1986 року від батька або матері, що мають статус постраждалих категорій І, ІІ або ІІІ.
Учням професійно-технічних навчальних закладів, студентам, курсантам, які за результатами сесії мають середній бал успішності 5 за п’ятибальною або 10—12 за дванадцяти-
бальною шкалою, мінімальний розмір стипендії збільшується на 25 %.
Студентам із числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, розмір стипендії збільшується на 55 %. Постановою № 950 визначено інші випадки, коли розмір стипендії може бути збільшений порівняно з призначеним за результатами здачі сесії. Розміри стипендії студентам вузів ІІІ—ІV рівнів акредитації наведено в табл. 4.17.
Таблиця 4.17
ЧИННІ РОЗМІРИ СТИПЕНДІЇ, грн,
СТУДЕНТАМ ВУЗІВ ІІІ—ІV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ
| № з/п | Середній бал успішності | Студентам із числа дітей-сиріт | Студентам, віднесеним до потерпілих унаслідок аварії на ЧАЕС | ||
| За успішність | Надбавка 55 % | За успішність | надбавка 100 % | ||
| 1 | 3,00—3,99 | 46,75 | 25,71 | 46,75 | 46,75 |
| 2 | 4,00—4,99 | 46,75 | 25,71 | 46,75 | 46,75 |
| 3 | 5,00 | 58,44 | 32,14 | 58,44 | 58,44 |
Закінчення табл. 4.17
| № з/п | Студентам з малозабезпе- чених сімей | Студентам-інвалідам І і ІІ груп | Студентам, які мають сім’ї з дітьми | Іншим студентам |
| 1 | 51,0 | 51,0 | 46,75 | — |
| 2 | 51,0 | 51,0 | 46,75 | 46,75 |
| 3 | 63,75 | 63,75 | 58,44 | 58,44 |
Стипендія призначається за результатами сесії з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому закінчилася сесія згідно з навчальним планом (табл. 4.18). До першої сесії стипендія призначається в мінімальному розмірі.
З метою розв’язання питань призначення та позбавлення стипендії, надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам, заохочення найкращих із них за успіхи в навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності навчальні заклади створюють комісії, до складу яких входять декани (завідувачі відділеннями), представники профспілкових організацій, бухгалтерії.
Стипендія клінічним ординаторам і аспірантам вищих навчальних закладів, наукових установ, що отримують кошти з загального фонду державного бюджету, установлюється в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім основним місцем роботи на відповідних посадах, але не нижче за 60 % і не вище за посадовий оклад викладача-стажиста (оклад без акредитації — 253 грн).