Бк 67. 9(4 Укр)304 Т35 Автор коментаря

Вид материалаДокументы

Содержание


Провадження у зв'язку
Провадження у зв'язку
Подобный материал:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   34
1. Після закінчення касаційного провадження справа протягом десятії днів повертається до суду, який її розглядав. (її хмінтми, внесеними ігідно h Законом України від 16.03.2006 р. N35 70-1 У)

1. Відповідно до правила, закріпленого цією статтею, після закін­чення касаційного провадження цивільна справа разом із оригіналом підсумкового процесуального документа суду касаційної інстанції направляється до того суду першої інстанції, який її розглядав.


Стаття 351. Оформлення судових рішень суду касаційної інстанції, видача та направлення їх особам, які беруть участь у справі
  1. Судові рішення суду касаційної інстанції оформлюються, вида­ються або надсилаються в порядку, встановленому статтею 222 цього Кодексу.
  2. Копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно вида­ються судом першої інстанції, де зберігається справа.

1. Коментована стаття встановлює правила про оформлення рішень та ухвал суду касаційної інстанції, видачі та направлення їх особам, які беруть участь у справі. Частина 1 статті є нормою, яка відсилає правозастосовника до ст. 222 цього Кодексу. Не зовс­ім виправданим у ній є вживання поняття «оформлення судових рішень». Таке ж поняття є і у статті 321 ЦПК відносно рішень суду апеляційної інстанції. Подібна формула була й у первісній редак­ції ст. 222 ЦПК відносно усіх рішень суду, але це поняття було з неї виключено, хоча там воно розвивалось частиною 1: «судове рі­шення виготовляється на спеціальному бланку, підписується суд­дею (суддями), який його ухвалив, і скріплюється печаткою суду». А викладається рішення хіба не на спеціальному бланку? А хіба воно не підписується чи не скріплюється печаткою суду? Мабуть, тому законодавець і виключив із ст. 222 ЦПК це поняття і частину 1 статті. Потрібно, як виявляється, зробити це і з статтями 321 і 351 ЦПК.

2. Частина 2 статті встановлює, що копії рішень і ухвал суду касаційної інстанції повторно видаються судом першої інстанції, де зберігається цивільна справа. 392

Глава 3.

ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ

З ВИНЯТКОВИМИ ОБСТАВИНАМИ

Стаття 353. Право оскарження судових рішень

у зв'язку з винятковими обставинами

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду України судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку.

1. Коментована стаття та глава 3 розділу 5 ЦПК регулює провад­
ження у зв'язку з винятковими обставинами.

Сутність даного виду провадження зводиться до таких особ­ливостей: 1) провадження у зв'язку з винятковими обставинами регулюється окремою групою норм цивільного процесуального права, тобто окремим інститутом права; 2) це один із видів провад­жень у цивільному процесі, провадження здійснюється по стадіях (подання скарги, допуск скарги до провадження, розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами); 3) це один із переглядів рі­шень судів першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Він нале­жить до виключних переглядів, тим більше, що можливий лише після перегляду рішень у касаційному порядку.

2. Дана стаття визначає, перш за все, суб'єктів оскарження су­
дових рішень: сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а
також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питан­
ня про їх права і обов'язки. По-друге, стаття визначає об'єкт ос-

393

карження: це рішення судів у цивільних справах, які були об'єктом касаційного перегляду. По-третє, коментована стаття визначає у за­гальному вигляді орган перегляду рішень у зв'язку з винятковими обставинами: Верховний Суд України.

Стаття 354. Підстави оскарження у зв'язку з винятковими обставинами

1. Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:
  1. неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;
  2. визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.



  1. Дана стаття визначає підстави оскарження рішень судів у зв'язку з винятковими обставинами. Таких підстав дві.
  2. Першою підставою є неоднакове застосування судом касацій­ної інстанції одного і того самого положення закону. Така ситуація може виникнути за неоднакового тлумачення і застосування одного й того самого положення одного й того ж закону касаційним судом або різними касаційними судами (наприклад, різними палатами Верховного Суду України). З метою забезпечення однакового ро­зуміння та застосування норм права Конституційний і Верховний Суди України своїми рішеннями, позиціями і роз'ясненнями до­помагають судам уникнути протиріч між рішеннями по тотожних правових ситуаціях.

Другою підставою оскарження у зв'язку з винятковими обста­винами є визнання судового рішення міжнародною судовою ус­тановою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України, наприклад, рішенням Європей­ського Суду з прав людини (див. докладно цитовану вище працю Д.Д. Луспеника, с 430-436).

Стаття 355. Порядок подання скарги у зв'язку

з винятковими обставинами 1. Скарга може бути подана протягом одного місяця з дня відкрит­тя виняткових обставин.

394

  1. Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за пра­вилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні.
  2. За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам статті 326 цього Кодексу. До скарги повинні бути додані копії судових рі­шень, які оскаржуються.
  3. У разі надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, зазначених у цій статті, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються правила, встановлені статтею 121 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з дня от­римання скарги постановляється відповідна ухвала.
  4. За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої пунктом 2 етапі 354 цього Кодексу, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не оплачуються.

1. Дана стаття встановлює порядок подання скарги про пере­
гляд рішення у зв'язку з винятковими обставинами.

По-перше, стаття встановлює строк подання скарги: один мі­сяць із дня відкриття виняткових обставин. По-друге, оскільки цей перегляд є різновидом касаційного провадження, то біль­шість загальних правил останнього є обов'язковими й у цьому перегляді з урахуванням особливостей, зазначених у главі 3 роз­ділу 5 цього Кодексу. Скарга у зв'язку з винятковими обставина­ми подається у письмовій формі. У ній повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; ім'я (наймену­вання) скаржника, його місце проживання або знаходження; ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце про­живання або знаходження; рішення, що оскаржується; наявність підстав перегляду; клопотання скаржника; перелік доданих до скарги матеріалів (документ про повноваження представника, копії скарги та доданих матеріалів по кількості осіб, які беруть участь у справі).

2. Якщо скарга, подана з мотиву неоднакового застосування
судом одного і того самого положення закону, оформлена з пору­
шенням вимог до неї чи не сплачено судовий збір або витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, вона зали­
шається без руху, про що повідомляється заявник, і йому надається
строк для усунення недоліків. Якщо заявник впорається з цим у
встановлений строк, скарга вважається поданою у день первісного
її подання, інакше така скарга вважається неподаною і повертаєть­
ся заявникові.

395

Стаття 356. Допуск скарги до провадження

у зв'язку з винятковими обставинами
  1. Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винят­ковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Одночасно може бути вирішене питаная про поновлення строку на оскарження у зв'язку з винятковими обставинами.
  2. Скарга вважається допущеною до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і справа вигребовується, якщо хоча б три судді дійіпли висновку про необхідність цього.
  3. Про допуск скарги і витребування справи або відмову у цьому суд постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає. Ухвала про допуск скарги і витребування справи надсилається до відповідного суду.
  4. Копія ухвали про допуск скарги і витребування справи надси­лається разом з копією скарги особам, які беруть участь у справі, а у разі відмови у допуску - особі, яка подала скаргу.
  5. Якщо скарга допущена до провадження у зв'язку з винятко­вими обставинами, суд своєю ухвалою може зупинити виконання відповідних рішень.
  6. До скарги, поданої з підстави, встановленої пунктом 2 статті 354 цього Кодексу, положення частин першої- четвертої цієї статті не застосовуються.



  1. Коментована стаття встановлює порядок допуску скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами.
  2. Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з ви­нятковими обставинами і витребування справи, якщо мотивом оскарження є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону, вирішується ко­легією у складі семи суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, протягом п'ятнадцяти днів із дня надходження справи. Якщо строк оскарження був пропущений, то, одночасно з попе­реднім питанням, вирішується і питання про поновлення строку. Скарга вважається допущеною до провадження і справа витре­бується, якщо хоча б три судді дійшли цього висновку. Про допуск скарги постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає, тому що така ухвала не є перепоною для розвитку процесу. Така ухвала надсилається суду, у якому знаходиться справа, а її копії - особам, які беруть участь у справі. Разом із допуском скарги суд може вирі-3%

шіітп своєю ухвалою і питання про зупинення виконання відповід­ного рішення.

3. Коментована стаття у частині 6 встановлює не зовсім зро-зуміле правило: до скарги, мотивом якої є визнання судового рі­шення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, то порушує міжнародні зобов'язання України, не застосовуються положення частин 1-4 цієї статті. Таким чином, ця частина передбачає, що викладений раніше порядок допуску скарги до таких скарг не застосовується. А який застосовується? Луспеник Д.Д. у цитованій роботі зазначає відносно даної статті лише одне: колегією суддів у складі семи суддів не вирішується питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з виняткови­ми обставинами (с. 436). З цим твердженням можна погодитися. А ким вирішується? Вихід з цієї ситуації один: по цих скаргах питан­ня про допуск скарги взагалі не вирішується. Тобто подання скарги у зв'язку з винятковими обставинами з мотиву визнання судово­го рішення міжнародною судовою установою, юрисдикцію якої визнано Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України, за умов додержання ст.ст. 354 - 355 ЦПК тягне за собою «автоматичне» відкриття провадження у справі. Але тоді виникає питання, хто вирішує заяву про поновлення строку на оскаржен­ня (частина 1 цієї статті), про зупинення виконання оскарження рішення (частина 5 цієї статті), про відкриття провадження? Від­повідь одна, як уявляється, - це суддя-доповідач.

Стаття 357. Порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами
  1. Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різнови­дом касаційного провадження.
  2. Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обстави­нами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисель­ності, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті.
  3. Якщо після касаційною розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого поло­ження закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за на­явності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.

397

4. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами здійснюєть­ся за правилами, встановленими цим Кодексом для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
  1. Дана стаття визначає процесуальну форму провадження у зв'язку з винятковими обставинами. Оскільки розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного про­вадження, він здійснюється за правилами, встановленими для ка­саційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених коментованою главою ЦПК.
  2. Головною особливістю є правила про склад суду, що пере­глядає справу у зв'язку з винятковими обставинами. За загальним правилом, справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядає колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності. Якщо після касаційного перегляду виявле­но неоднакове застосування різними судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чи­сельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один із його заступників.

Стаття 358. Повноваження Верховного Суду України

при розгляді справи у зв'язку

з винятковими обставинами 1. Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винят­ковими обставинами, Верховний Суд України мас право:
  1. постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішен­ня, ухвали без змін;
  2. постановити ухвалу про повне або часткове скасування судо­вого рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;
  3. постановити ухвалу про скасування судового рішення і зали­шити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;
  4. постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;
  5. скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті спра­ви або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. 398

2. У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.
  1. Дана стаття вирішує питання про повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень у зв'язку з виняткови­ми обставинами.
  2. Першим з таких повноважень є право Верховного Суду Украї­ни постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішен­ня, ухвали без змін. Оскільки об'єктом цього перегляду є рішення та ухвали, що набрали законної сили, то точніше було б зазначити у статті про залишення їх у силі, як зазначено, наприклад, у пункті З частини 1 цієї статті. Зазначене право реалізується Верховним Судом України, якщо не буде при розгляді справи встановлена на­явність підстав оскарження, зазначених у ст. 354 ЦПК.

Другим повноваженням є право Верховного Суду України пос­тановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рі­шення і направлення справи на новий розгляд відповідно в суд пер­шої, апеляційної або касаційної інстанції залежно від того, який із перелічених судів постановив оскаржене рішення.

Третім повноваженням є право ухвалою скасувати судове рі­шення і залишити у силі судове рішення, що було помилково ска­совано судом апеляційної або касаційної інстанції. У цьому випад­ку, навпаки, доцільніше було б зазначити про залишення рішення без змін, як це зазначено у п. 1 частини 1 цієї статті, оскільки у випадку скасування рішення суду апеляційної інстанції, яким було помилково скасоване рішення суду першої інстанції, останнє за­конної сили так і не набрало.

Четвертим повноваженням Верховного Суду України є його пра­во постановити ухвалу про скасування судових рішень і закриття провадження у справі або залишити заяву без розгляду, якщо при розгляді суд встановить наявність підстав, визначених ст. ст. 205, 207 ЦПК.

П'ятим повноваженням суду, що переглядає у цьому порядку справу, є право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішен­ня по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд до суду, який постановив скасоване рішення. Як уявляється, це повноваження може бути застосоване за умов наяв­ності підстав для перегляду у зв'язку з винятковими обставинами, а також того, що у рішенні, яке переглядається, обставини вста-

399

новлені повно і правильно, але судом застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано належний закон.

Стаття 359. Підстави для скасування чи зміни судових рішень

І. Верховини Суд України скасовує або змінює ухвалені у справі судові рішення тільки з підстав, визначених статтею 354 цього Ко­дексу.

1. Коментована стаття містить правило, згідно з яким підста­вами скасування або зміни рішень, що переглядаються у зв'язку з винятковими обставинами, є ті самі обставини, що є мотивами оскарження (див. коментар до ст. 354 ЦПК).

Стаття 360. Законна сила рішень і ухвал Верховного Суду України

1. Ухвалені Верховним Судом України рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і оскарженню не підлягають.

1. Дана стаття встановлює порядок набрання закон­ної сили рішеннями і ухвалами Верховного Суду Украї­ни, які ухвалюються і постановляються за підсумками пе­регляду рішень у зв'язку з винятковими обставинами. У зв'язку з тим, що цей перегляд є винятковим, ухвалені судом рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення й оскарженню не підлягають.

Глава 4.

ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ

З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Стаття 361. Підстави перегляду

1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, шо набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути перегля­нуті у зв'язку з нововиявленимн обставинами.

400

2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
  1. істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
  2. встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок ек­сперта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення;
  3. скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвален­ня рішення чи постановления ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконститу­
ційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення,
застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не
виконане.
  1. Ця стаття встановлює можливість перегляду у зв'язку з ново­виявленими обставинами рішень, ухвал суду в цивільних справах, що набрали законної сили, а також судового наказу.
  2. Сутність даного виду перегляду зводиться до таких основних особливостей.

Перегляд у зв'язку з нововиявленими і винятковими обставина­ми - це один з інститутів цивільного процесуального права. Норми права, об'єднані у главу 4 розділу V ЦПК, регулюють суспільні відносини між судом і учасниками справи при перегляді судових постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами - це особ­ливий, винятковий вид перегляду, який має низку подібних ознак і відмінностей порівняно з попередніми переглядами. У цьому виді перегляду своєрідно вирішуються питання про підстави перегляду, органи перегляду, порядок і наслідки перегляду тощо (див. комен­тарі до наступних статей цієї глави).

3. Дана стаття передбачає чотири підстави перегляду рішень,
ухвал і судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставина­
ми:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути ві­домі заявнику. Слід враховувати, що це мають бути:

а) обставини, факти, а не докази (в останньому випадку необ­
хідний перегляд у касаційному порядку);

б) істотні обставини, тобто такі, що якби вони були відомі при
розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення;

401

в) нововиявлені, а не нові обставини (в останньому випадку
можна подати новий позов);

г) нововиявлені, а не такі, що змінилися, обставини (також но­
вий позов).

Ці ознаки характерні не тільки для першої підстави, а й для ін­ших трьох, тобто вони є загальними для всіх підстав ознаками;

2) завідомо неправдиві показання свідків, завідомо неправиль­ний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фаль­шивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення. Поряд із загальними ознаками для даної підстави характерним є те, що ці обставини мають бути підтверджені вироком суду, який набрав за­конної сили, по кримінальній справі про засудження свідка, екс­перта, перекладача та ін. Новий ЦПК відрізняється від ЦПК 1963 року тим, що стаття, яка коментується, не містить такої підстави, як злочинні дії сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, чи злочинні діяння суддів, вчинені при розгляді даної справи, вста­новлені вироком суду, що набрав законної сили. Але стверджувати, що тепер такі підстави взагалі не можуть бути мотивом перегляду у цьому порядку рішень, ухвал та судових наказів, як уявляєть­ся, не можна, оскільки злочинні дії, як правило, тягнуть за собою фальшивість документів або речових доказів;
  1. скасування рішення, ухвали, постанови суду, що послужи­ли підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали. Спеціальною ознакою для даної підстави є наявність відповідного акта, який скасовує преюдиційний документ;
  2. визнання неконституційним закону, який був застосований судом при вирішенні справи. Так, наприклад, рішенням Консти­туційного Суду України № 6-рп/2001 від 23 травня 2001 р. виз­нані неконституційними ряд абзаців ст. 2483 ЦПК (1963 p.). Отже, об'єктом перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами мо­жуть бути рішення, ухвали судів, постановлені раніше по цій кате­горії цивільних справ. Додаткова умова перегляду судового рішен­ня з цієї підстави зводиться до того, що вона діє тоді, коли рішення суду ще не виконане.

Стаття 362. Строк подання заяв про перегляд

у зв'язку з нововиявленими обставинами 1. Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь

402

у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що с підставою для перегляду.

2. Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявле-іиімп обставинами обчислюється:
  1. у випадках, встановлених пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;
  2. у випадках, встановлених пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;
  3. у випадках, встановлених пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, шо стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, які підлягають перегляду;
  4. у випадках, встановлених пунктом 4 частини другої статті 361 цього Кодексу, - з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.



  1. Стаття, що коментується, встановлює коло осіб, які мають право його порушити, процесуальний документ, яким порушують перегляд (заява), строки подання заяв та порядок його обчислення.
  2. Перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути порушений за заявою сторін та інших осіб, які брали участь у справі. Заявниками можуть бути правонаступники і сторін, і третіх осіб.
  3. Іншим засобом порушення перегляду даного виду може бути відповідно до тексту статті заява прокурора. Згідно з Законом Ук­раїни №2663-Ш від 18 липня 2001 р. «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» прокурор також повинен був звертатися до суду з заявою про перегляд справи (див. Урядовий кур'єр 2001. - 26 липня. - С 10). Прокурор має право звернутися з такою заявою до суду незалежно від того, чи брав він участь у розгляді цієї спра­ви (див. п. З постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1981 р. «Про практику перегляду судами в зв'язку з но­вовиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов в цивільних справах, що вступили в законну силу»//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1993. - №6. - С 395). З цією позицією збігається і позиція Закону України № 2663-ІП від 12 липня 2001 р.

4. Друга частина цієї статті чітко визначає порядок обчислен­
ня тримісячного строку, встановленого частиною першою цієї ж
статті, на подачу заяви особами, які беруть участь у справі, і заяви
прокурора про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими

403